Боголюбов Олексій Миколайович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Deineka (обговорення | внесок) |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
||
(Не показано 33 проміжні версії 18 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{othernames|Боголюбов}} |
|||
⚫ | ''' |
||
{{Науковець |
|||
| ім'я = Боголюбов Олексій Миколайович |
|||
| ім'я_мовою_оригінала = |
|||
| зображення = Боголюбов Олексій Миколайович.jpg |
|||
| зображення_розмір = |
|||
| зображення_підпис = |
|||
| дата народження = |
|||
| місце народження = |
|||
| дата смерті = |
|||
| місце смерті = |
|||
| резиденція = |
|||
| громадянство = |
|||
| національність = |
|||
| галузь = [[Історія математики]], [[Машинознавство]] |
|||
| заклад = |
|||
| Alma Mater = |
|||
| Посада = |
|||
| відомий завдяки = |
|||
| звання = [[Член-кореспондент]] [[НАН України]] |
|||
| ступінь = |
|||
| керівник = |
|||
| учні = |
|||
| нагороди = |
|||
| примітки = |
|||
| особиста_сторінка = |
|||
}} |
|||
⚫ | '''Олексій Миколайович Боголю́бов''' ({{нар}} {{ДН|25|3|1911|12}}, м. [[Ніжин]], нині [[Чернігівська область]] — [[2 листопада]] [[2004]], м. [[Київ]]) — учений у галузі [[Історія математики|історії математики]] й [[Машинознавство|теорії механізмів]]. Доктор технічних наук ([[1966]]), [[професор]] ([[1972]]), член-кореспондент [[АН УРСР]] ([[1969]]). Син [[Боголюбов Микола Михайлович|Миколи Михайловича]], брат [[Боголюбов Микола Миколайович (старший)|Миколи Миколайовича]] та [[Боголюбов Михайло Миколайович|Михайла Миколайовича]] Боголюбових. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Закінчив Харківський університет ([[1936]]) та механічно-машинобудівний інститут ([[1938]]). Працював на інженерних посадах, викладав у Харківському механічно-машинобудівному інституті (1940—1941); |
Нелегко складалася наукова і творча доля О. М. Боголюбова. Отриманню вищої освіти заважали «анкетні дані»: його батько був професором богослов'я. Тому майбутній учений, хоч і мав неабиякі знання з математики, механіки, фізики, загальної історії, літератури та іноземних мов, отримав можливість вступити до [[Харківський університет|Харківського університету]] на механічне відділення фізико-математичного факультету лише в 1931 р. Закінчив Харківський університет ([[1936]]) та механічно-машинобудівний інститут ([[1938]]). Працював на інженерних посадах, викладав у Харківському механічно-машинобудівному інституті (1940—1941). [[Німецько-радянська війна]] та перебування у таборі в Норильську з 1943 по 1953 рр. надовго відірвали О. М. Боголюбова від наукової та викладацької діяльності. Після повернення з табору він працює головним механіком будівництва у Черкасах. У 1955—1962 — старший інженер, головний інженер Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти, 1958—1981 — викладач, професор Київського інженерно-будівного інституту; водночас від [[1962]] — молодший науковий спвіробітник, від [[1963]] — старший науковий співробітник, 1975—1989 — головний науковий співробітник Інституту математики, а також старший науковий співробітник сектору історії техніки й природознавства Інституту історії [[АН УРСР]] (1963—1974). |
||
== Наукова діяльність == |
|||
Один із фундаторів наукової школи з історії математики в Україні. Досліджує питання історії вітчизняної математики, механчіних машин, машинобудування, науки й освіти в Україні. За участі Б. 1966—1970 вийшли 4-томна монографія «История отечественной математики» та біографічний довідник «Математики. Механики» ([[Київ]], [[1983]]). Автор циклу науково-історичних праць з історії культурних зв'язків між Іспанією та Росією. Досліджує життя і діяльність інженера Авґустина де Бетанкура. З коментарями Б. у [[Мадрид]]і [[1990]] передруковано працю Бетанкура і Ланца «Трактат о построении машин» — першу у світі книгу з теорії машин і механізмів. |
|||
Майже чверть століття працював учений у Київському інженерно-будівельному інституті на посаді викладача, згодом — професора кафедри будівельних машин. Читав курси «Теорія машин і механізмів», «Деталі машин», віддаючи свій досвід та знання підготовці науково-технічних кадрів України. Серед його учнів три доктори і тридцять кандидатів наук, які працюють не тільки в Україні, а й у Росії, Узбекистані, Литві та інших країнах. |
|||
== Нагороди і почесні звання == |
|||
Нагороджено медаллю Олександра Койре Міжнародної академії історії наук, [[Крилов Микола Іванович|М. Крилова]] ([[1997]]). Іспанський орден «За громадянські заслуги» ([[1996]]). У 1999 р. учений одержав звання Почесного доктора Петербурзького університету шляхів сполучення. Заслужений діяч науки і техніки ([[2001]]). |
|||
== Праці == |
== Праці == |
||
* История механики машин. К., 1964 |
* История механики машин. К., 1964. {{ref-ru}} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974 |
* Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974. {{ref-ru}} |
||
* Доктор Роберт Гук. Москва, 1980. |
* Доктор Роберт Гук. Москва, 1980. {{ref-ru}} |
||
* {{Математики. Механики}} {{ref-ru}} |
|||
== Література == |
== Література == |
||
* [http://www.math.ru/lib/book/djvu/istoria/BMM.djvu Боголюбов Алексей Николаевич] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120224072527/http://www.math.ru/lib/book/djvu/istoria/BMM.djvu |date=24 лютого 2012 }} // {{Математики. Механики}} |
|||
* Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930—2000): Довід. К., 2001. |
* Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930—2000): Довід. К., 2001. |
||
* |
* {{ЕСУ|3|141|Л. Г. Лесько, В. Л. Баладинський|Боголюбов Олексій Миколайович}} |
||
* Вісник НАН України. — 2003. N2 |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Персоналії Бо]] |
|||
[[Категорія:Випускники Харківського університету]] |
[[Категорія:Випускники Харківського університету]] |
||
[[Категорія:Українські математики]] |
[[Категорія:Українські математики]] |
||
[[Категорія:Українські механіки]] |
[[Категорія:Українські механіки]] |
||
[[Категорія:Члени-кореспонденти НАН України]] |
[[Категорія:Члени-кореспонденти НАН України]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Заслужені діячі науки України]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Лауреати премії НАН України імені М. М. Крилова]] |
||
[[Категорія:Народились 1911]] |
|||
[[Категорія:Померли 1 листопада]] |
|||
[[Категорія:Померли 2004]] |
Поточна версія на 20:09, 29 травня 2022
Боголюбов Олексій Миколайович | |
---|---|
Народився | 12 (25) березня 1911 Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер | 1 листопада 2004 (93 роки) Київ, Україна |
Діяльність | математик, інженер-механік, історик математики |
Alma mater | Харківський національний університет імені Василя Каразіна (1936) |
Галузь | Історія математики, Машинознавство |
Заклад | Інститут математики НАНУ Інститут історії України НАН України Інститут математики НАНУ Київський інженерно-будівельний інститут |
Вчене звання | Член-кореспондент НАН України |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Науковий керівник | Артоболевський Іван Іванович |
Членство | НАН України |
Батько | Боголюбов Микола Михайлович |
Брати, сестри | Боголюбов Микола Миколайович Боголюбов Михайло Миколайович |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Олексій Миколайович Боголю́бов (нар. 12 (25) березня 1911, м. Ніжин, нині Чернігівська область — 2 листопада 2004, м. Київ) — учений у галузі історії математики й теорії механізмів. Доктор технічних наук (1966), професор (1972), член-кореспондент АН УРСР (1969). Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Михайла Миколайовича Боголюбових.
Нелегко складалася наукова і творча доля О. М. Боголюбова. Отриманню вищої освіти заважали «анкетні дані»: його батько був професором богослов'я. Тому майбутній учений, хоч і мав неабиякі знання з математики, механіки, фізики, загальної історії, літератури та іноземних мов, отримав можливість вступити до Харківського університету на механічне відділення фізико-математичного факультету лише в 1931 р. Закінчив Харківський університет (1936) та механічно-машинобудівний інститут (1938). Працював на інженерних посадах, викладав у Харківському механічно-машинобудівному інституті (1940—1941). Німецько-радянська війна та перебування у таборі в Норильську з 1943 по 1953 рр. надовго відірвали О. М. Боголюбова від наукової та викладацької діяльності. Після повернення з табору він працює головним механіком будівництва у Черкасах. У 1955—1962 — старший інженер, головний інженер Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти, 1958—1981 — викладач, професор Київського інженерно-будівного інституту; водночас від 1962 — молодший науковий спвіробітник, від 1963 — старший науковий співробітник, 1975—1989 — головний науковий співробітник Інституту математики, а також старший науковий співробітник сектору історії техніки й природознавства Інституту історії АН УРСР (1963—1974).
Один із фундаторів наукової школи з історії математики в Україні. Досліджує питання історії вітчизняної математики, механчіних машин, машинобудування, науки й освіти в Україні. За участі Б. 1966—1970 вийшли 4-томна монографія «История отечественной математики» та біографічний довідник «Математики. Механики» (Київ, 1983). Автор циклу науково-історичних праць з історії культурних зв'язків між Іспанією та Росією. Досліджує життя і діяльність інженера Авґустина де Бетанкура. З коментарями Б. у Мадриді 1990 передруковано працю Бетанкура і Ланца «Трактат о построении машин» — першу у світі книгу з теорії машин і механізмів.
Майже чверть століття працював учений у Київському інженерно-будівельному інституті на посаді викладача, згодом — професора кафедри будівельних машин. Читав курси «Теорія машин і механізмів», «Деталі машин», віддаючи свій досвід та знання підготовці науково-технічних кадрів України. Серед його учнів три доктори і тридцять кандидатів наук, які працюють не тільки в Україні, а й у Росії, Узбекистані, Литві та інших країнах.
Нагороджено медаллю Олександра Койре Міжнародної академії історії наук, М. Крилова (1997). Іспанський орден «За громадянські заслуги» (1996). У 1999 р. учений одержав звання Почесного доктора Петербурзького університету шляхів сполучення. Заслужений діяч науки і техніки (2001).
- История механики машин. К., 1964. (рос.)
- Механика в СССР за 50 лет. Москва, 1967. (співавт.) (рос.)
- Научно-технический прогресс в Украинской ССР. К., 1967. (рос.)
- Развитие проблем механики машин. К., 1967. (рос.)
- Августин Бетанкур: Научно-биогр. очерк. Москва, 1968. (рос.)
- Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974. (рос.)
- Доктор Роберт Гук. Москва, 1980. (рос.)
- Боголюбов А. Н. Математики. Механики : Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 639 с. — 50 000 прим. (рос.)
- Боголюбов Алексей Николаевич [Архівовано 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] // Боголюбов А. Н. Математики. Механики : Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 639 с. — 50 000 прим.
- Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930—2000): Довід. К., 2001.
- Л. Г. Лесько, В. Л. Баладинський. Боголюбов Олексій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 141. — ISBN 966-02-2682-9.
- Вісник НАН України. — 2003. N2
- Народились 25 березня
- Народились 1911
- Уродженці Ніжина
- Померли 1 листопада
- Померли 2004
- Померли в Києві
- Випускники Харківського університету
- Науковці Інституту математики НАН України
- Науковці Інституту історії України НАН України
- Викладачі Київського національного університету будівництва і архітектури
- Доктори технічних наук
- Члени Національної академії наук України
- Заслужені діячі науки і техніки України
- Українські математики
- Українські механіки
- Члени-кореспонденти НАН України
- Заслужені діячі науки України
- Лауреати премії НАН України імені М. М. Крилова