Ялтинська кіностудія художніх фільмів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 7 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка компанії
{{Картка компанії
|назва = Ялтинська кіностудія
|назва = Ялтинська кіностудія<br/><small>({{lang-crh|Yaltanıñ kino studiyası}})<small/>
|оригінальна назва = ЗАТ «Ялтинська кіностудія»
|тип = [[державне підприємство]]
|тип = [[державне підприємство]]
|девіз =
|девіз =
| розташування = [[Ялта]], вул. Мухіна, 3
|розташування = [[Ялта]], вул. Мухіна, 3
| ключові фігури = [[Гардін Володимир Ростиславович|Володимир Гардін]], [[Чардинін Петро Іванович|Петро Чардинін]], [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]], [[Олександр Анющенко]], [[Соловйов Олександр Леонідович|Олєксандр Соловйов]]
|ключові фігури = [[Гардін Володимир Ростиславович|Володимир Гардін]], [[Чардинін Петро Іванович|Петро Чардинін]], [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]], [[Олександр Анющенко]], [[Соловйов Олександр Леонідович|Олєксандр Соловйов]]
| галузь = [[кінематограф]]
|галузь = [[кінематограф]]
| продукція = кінофільми, телесеріали, відеокліпи, рекламні ролики
|продукція = кінофільми, телесеріали, відеокліпи, рекламні ролики
⚫
| операційний прибуток =
| чистий прибуток =
|операційний прибуток =
⚫
|чистий прибуток =
| число співробітників =
|число співробітників =
}}
}}


'''Я́лтинська кіносту́дія худо́жніх фі́льмів''' — [[крим]]ська кіностудія, розташована в [[Ялта|Ялті]].
'''Я́лтинська кіносту́дія''' ({{Lang-crh|Yaltanıñ kino studiyası}}) — [[крим]]ська кіностудія, розташована в [[Ялта|Ялті]].


Була заснована в [[1917]] році як кінознімальна база російської кінофабрики [[Ханжонков Олександр Олексійович|«Ханжонков і Ко»]]. У [[1919]] була перетворена на Ялтинську кінофабрику і націоналізована радянською владою. Хоча більшу частину своєї історія кіностудія підпорядковувалася радянським російським кіноустановам, на ній було знято ряд важливих для становлення [[Кінематограф України|українського кіно]] фільмів. Особливо якісно студія працювала в часи [[ВУФКУ]], саме в той час Ялтинська кіностудія почала знімати фільми на [[Кримські татари|кримськотатарську]] тематику.
Була заснована в [[1917]] році як кінознімальна база російської кінофабрики [[Ханжонков Олександр Олексійович|«Ханжонков і Ко»]]. У [[1919]] була націоналізована радянською владою та перетворена на Ялтинську кінофабрику. Хоча більшу частину своєї історія кіностудія підпорядковувалася радянським російським кіноустановам, на ній було знято ряд важливих для становлення [[Кінематограф України|українського кіно]] фільмів. Особливо якісно студія працювала в часи підпорядкування [[Всеукраїнське фотокіноуправління|Всеукраїнському фотокіноуправлінню]] (ВУФКУ), саме в той час Ялтинська кіностудія почала знімати стрічки на [[Кримські татари|кримськотатарську]] тематику.


== Заснування та історія фабрики в радянські часи ==
== Заснування та історія фабрики в радянські часи ==
* 1908 — Французька кінофірма «[[Пате]]» вперше знімає в Ялті видовищні фільми.
* 1908 — Французька кінофірма «[[Пате]]» вперше знімає в Ялті видовищні фільми.
* 1911 — [[Ханжонков Олександр Олексійович|Олександр Ханжонков]] знімає велкий історичний фільм «[[Оборона Севастополя (фільм)|Оборона Севастополя]]». Восени фільм був показаний царю [[Микола II (російський імператор)|Миколі II]] в Лівадії.
* 1911 — [[Ханжонков Олександр Олексійович|Олександр Ханжонков]] знімає велкий [[історичний фільм]] «[[Оборона Севастополя (фільм)|Оборона Севастополя]]». Восени фільм був показаний царю [[Микола II (російський імператор)|Миколі II]] в Лівадії.
* 1917 — Акціонерне товариство [[Ханжонков Олександр Олексійович|«Ханжонков і Ко»]] відкрило літню кінознімальну базу в Ялті.
* 1917 — Акціонерне товариство [[Ханжонков Олександр Олексійович|«Ханжонков і Ко»]] відкрило літню кінознімальну базу в Ялті.
* 1919 — За декретом, підписаним [[Ленін]]ом, кіноателье Ханжонкова та [[Іосіф Єрмольєв|Єрмольєва]] були націоналізовані. Створена єдина державна Ялтинська кінофабрика.
* 1919 — За декретом, підписаним [[Ленін]]ом, кіноателье Ханжонкова та [[Іосіф Єрмольєв|Єрмольєва]] були націоналізовані. Створена єдина державна Ялтинська кінофабрика.
* 1922—1923, 1924—1927 — підпорядковувалась [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]] як Друга кінофабрика, в 1924 році підпорядковувалася «Левфильм». В часи ВУФКУ випустила фільми: «Остання ставка містера Енніока» (за романом Олександра Ґріна, [[1922]]), «Привид бродить по Европі» ([[1922]]), «[[Остап Бандура]]» (разом з [[Одеська кіностудія|Одеською кіностудією]], [[1924]]), «[[Алім]]» ([[1926]]), «[[Ордер на арешт]]» ([[1927]]), «[[Тіні Бельведеру]]» ([[1927]]), «[[Кіра Кіраліна]]» ([[1928]]), «[[Троє]]» ([[1928]]).
* 1922—1923, 1924—1927 — підпорядковувалась [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]] як Друга кінофабрика, в 1924 році підпорядковувалася «Левфильм». В часи ВУФКУ випустила фільми: «Остання ставка містера Енніока» (за романом Олександра Ґріна, [[1922]]), «Привид бродить по Европі» ([[1922]]), «[[Остап Бандура]]» (разом з [[Одеська кіностудія|Одеською кіностудією]], [[1924]]), «[[Алім]]» ([[1926]]), «[[Ордер на арешт]]» ([[1927]]), «[[Тіні Бельведеру]]» ([[1927]]), «[[Кіра Кіраліна]]» ([[1928]]), «[[Троє]]» ([[1928]]).
* 1927 — У Ялті стався землетрус, який зупинив роботу кіностудії. Після цього [[ВУФКУ]] поступово припиняє кіновиробництво в Ялті і відкриває [[Кіностудія імені Олександра Довженка|кінофабрику]] в Києві.
* 1927 — У Ялті стався землетрус, який зупинив роботу кіностудії. Після цього [[ВУФКУ]] поступово припиняє [[кіновиробництво]] в Ялті і відкриває [[Кіностудія імені Олександра Довженка|кінофабрику]] в Києві.
* 1928 — Ялтинська кінофабрика входить до тресту «Востоккіно».
* 1928 — Ялтинська кінофабрика входить до тресту «Востоккіно».
* 1936 — Ялтинська кінофабрика передана студії «[[Союздитфільм]]».
* 1936 — Ялтинська кінофабрика передана студії «[[Союздитфільм]]».
Рядок 35: Рядок 36:
* 2000 — Створено ЗАТ «Ялтинська кіностудія», — спільне російсько-українське підприємство.
* 2000 — Створено ЗАТ «Ялтинська кіностудія», — спільне російсько-українське підприємство.
* 2003 — ЗАТ «Ялтинська кіностудія» повністю перейшло у власність російської компанії «ПолікомВест».
* 2003 — ЗАТ «Ялтинська кіностудія» повністю перейшло у власність російської компанії «ПолікомВест».
* 2014&nbsp;— Після [[Анексія Криму Росією (2014)|анексії Криму]] [[Росія|Росією]] окупаційна влада примусово викупила студію у «ПолікомВест» і перетворена її на Державне унітарне підприємство Республіки Крим «Ялта-фільм»<ref>[http://ukrkino.com.ua/kinotext/news/?id=1467 Окупаційна влада Криму завершила «націоналізацію» Ялтинської кіностудії]</ref>
* 2014&nbsp;— Після [[Анексія Криму Росією (2014)|анексії Криму]] [[Росія|Росією]] окупаційна влада примусово викупила студію у «ПолікомВест» і перетворена її на Державне унітарне підприємство так званої Республіки Крим «Ялта-фільм».<ref>{{Cite web |url=http://ukrkino.com.ua/kinotext/news/?id=1467 |title=Окупаційна влада Криму завершила «націоналізацію» Ялтинської кіностудії |accessdate=3 березня 2015 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402213200/http://ukrkino.com.ua/kinotext/news/?id=1467 }}</ref>


Сучасна Ялтинська кіностудія — це підприємство, розташоване на території загальною площею 13 га. При цьому під натурні майданчики виділено близько 5 га. Студія має все необхідне для проведення зйомок як невеликих, так і масштабних проектів: потужності для виготовлення бутафорії, реквізиту, зброї, декорацій. Володіє великою колекцією історичних костюмів, участок для їх пошиву, декораційно-технічний та механічний цехи.
Сучасна Ялтинська кіностудія — це підприємство, розташоване на території загальною площею 13 га. При цьому під натурні майданчики виділено близько 5 га. Студія має все необхідне для проведення зйомок як невеликих, так і масштабних проектів: потужності для виготовлення бутафорії, реквізиту, зброї, декорацій. Володіє великою колекцією історичних костюмів, участок для їх пошиву, декораційно-технічний та механічний цехи.
Рядок 75: Рядок 76:
| [[Алім]] || [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]] || 1926 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| [[Алім]] || [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]] || 1926 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
|-
|-
| Герой матчу || [[Л. Константиновський]] || 1926 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| Герой матчу || Л. Константиновський || 1926 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
|-
|-
| [[Ордер на арешт]] || [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]] || 1926 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| [[Ордер на арешт]] || [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]] || 1926 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
Рядок 91: Рядок 92:
| Одна ніч || [[Большинцов Мануель Володимирович|Мануель Большинцов]] || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| Одна ніч || [[Большинцов Мануель Володимирович|Мануель Большинцов]] || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
|-
|-
| Паровоз № || [[Георгій Кравченко]] || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| Паровоз № || Георгій Кравченко || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
|-
|-
| Позбавлені дня (Без сонця) || [[Володимир Баллюзек]] || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| Позбавлені дня (Без сонця) || [[Володимир Баллюзек]] || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
Рядок 101: Рядок 102:
| Ялта дибки || [[Борис Загорський]] || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| Ялта дибки || [[Борис Загорський]] || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
|-
|-
| Z — 123 || [[Большинцов Мануель Володимирович|Мануель Большинцов]], [[Іванов-Барков Євген Олексійович|Євген Іванов-Барков]], [[Дзіган Єфим дьвович|Єфім Дзіган]], [[Файнциммер Олександр Михайлович|Алєксандр Файнциммер]] || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| Z — 123 || [[Большинцов Мануель Володимирович|Мануель Большинцов]], [[Іванов-Барков Євген Олексійович|Євген Іванов-Барков]], [[Дзіган Єфим дьвович|Єфім Дзіган]], [[Файнциммер Олександр Михайлович|Олександр Файнциммер]] || 1927 || Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
|-
|-
| Закони шторму || [[Соловйов Олександр Леонідович|Олєксандр Соловйов]] || 1928 || [[Одеська кіностудія|Перша]] та Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| Закони шторму || [[Соловйов Олександр Леонідович|Олєксандр Соловйов]] || 1928 || [[Одеська кіностудія|Перша]] та Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
Рядок 109: Рядок 110:
| Марі-Кужер || [[Борис Шелонцев]] || 1928 || «Востоккіно»
| Марі-Кужер || [[Борис Шелонцев]] || 1928 || «Востоккіно»
|-
|-
| [[Три кімнати з кухнею ]] || [[Шпиковський Микола Григорович|Микола Шпиковський]] || 1928 || [[Одеська кіностудія|Перша]] та Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
| [[Три кімнати з кухнею]] || [[Шпиковський Микола Григорович|Микола Шпиковський]] || 1928 || [[Одеська кіностудія|Перша]] та Друга кінофабрика [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]
|-
|-
| Зелім-хан || [[Фреліх Олег Миколайович|Олег Фреліх]] || 1928 || «Востоккіно»
| Зелім-хан || [[Фреліх Олег Миколайович|Олег Фреліх]] || 1928 || «Востоккіно»
Рядок 117: Рядок 118:
| Біюк-гюнеш || [[Дмитро Бассалиго]] || 1930 || «Востоккіно»
| Біюк-гюнеш || [[Дмитро Бассалиго]] || 1930 || «Востоккіно»
|-
|-
| Блакитний песець || [[П. Малахов]] || 1930 || «Востоккіно»
| Блакитний песець || П. Малахов || 1930 || «Востоккіно»
|-
|-
| Два ключі || [[Борис Міхін]], [[Сергій Віткін]] || 1930 || «Востоккіно»
| [[Два ключі]] || [[Борис Міхін]], [[Сергій Віткін]] || 1930 || «Востоккіно»
|-
|-
| Залізна Бригада || [[Вернер Михайло Євгенійович|Михайло Вернер]] || 1930 || «Востоккіно»
| Залізна Бригада || [[Вернер Михайло Євгенійович|Михайло Вернер]] || 1930 || «Востоккіно»
Рядок 133: Рядок 134:
| Народжений знову || [[Євген Грязнов]] || 1931 || «Востоккіно»
| Народжений знову || [[Євген Грязнов]] || 1931 || «Востоккіно»
|-
|-
| Пальто горянці || [[П. Малахов]] || 1931 || «Востоккіно»
| Пальто горянці || П. Малахов || 1931 || «Востоккіно»
|-
|-
| Перелам || [[Євген Грязнов]] || 1931 || «Востоккіно»
| Перелам || [[Євген Грязнов]] || 1931 || «Востоккіно»
Рядок 147: Рядок 148:
| Асту || [[Ілля Максимов-Кошкінський]] || 1932 || «Востоккіно»
| Асту || [[Ілля Максимов-Кошкінський]] || 1932 || «Востоккіно»
|-
|-
| Великі будні || [[Л. Резниченко]], [[І. Протопопов]] || 1932 || «Востоккіно»
| Великі будні || Л. Резниченко, І. Протопопов || 1932 || «Востоккіно»
|-
|-
| Людина з орденом || [[Амо Бек-Назаров]] || 1932 || «Востоккіно»
| Людина з орденом || [[Амо Бек-Назаров]] || 1932 || «Востоккіно»
Рядок 153: Рядок 154:
| Розповідь про Умара Хацпоко || [[Райзман Юлій Якович|Юлій Райзман]] || 1932 || «Востоккіно»
| Розповідь про Умара Хацпоко || [[Райзман Юлій Якович|Юлій Райзман]] || 1932 || «Востоккіно»
|-
|-
| Таємниця Кара Тау || [[Олександр Дубровський]] || 1932 || «Востоккіно»
| [[Таємниця Кара-Тау]] || [[Дубровський Олександр Митрофанович|Олександр Дубровський]] || 1932 || «Востоккіно»
|-
|-
| Закон степів || [[А. Слободнік]] || 1933 || «Востоккіно»
| [[Закон степів]] || А. Слободнік || 1933 || «Востоккіно»
|-
|-
| Помста || [[Євген Грязнов]] || 1933 || «Востоккіно»
| Помста || [[Євген Грязнов]] || 1933 || «Востоккіно»
|-
|-
| Пропала ланка || [[Ю. Леонтьєв]] || 1933 || «Востоккіно»
| Пропала ланка || Ю. Леонтьєв || 1933 || «Востоккіно»
|-
|-
| [[Пісня про щастя]] || [[Донськой Марко Семенович|Марк Донськой]], [[Владімір Лєгошин]] || 1934 || «Востоккіно»
| [[Пісня про щастя]] || [[Донськой Марко Семенович|Марк Донськой]], [[Володимир Лєгошин]] || 1934 || «Востоккіно»
|-
|-
| Лаври міс Елен Грей || [[Юрій Желябужський]] || 1935 || «Востоккіно»
| Лаври міс Елен Грей || [[Юрій Желябужський]] || 1935 || «Востоккіно»
|-
|-
| Нові пригоди кота в чоботях || [[Роу Олександр Артурович|Алєксандр Роу]] || 1957 || Кіностудія ім. М.Горького (Москва), Ялтинська кіностудія
| [[Нові пригоди Кота в чоботях]] || [[Роу Олександр Артурович|Олєксандр Роу]] || 1957 || Кіностудія ім. М.Горького (Москва), Ялтинська кіностудія
|-
|-
| Випереджаючи вітер || Володимир Довгань, Олександр Курочкін || 1958 || Ялтинська кіностудія
| [[Випереджаючи вітер]] || [[Довгань Володимир Захарович|Володимир Довгань]], [[Курочкін Олександр Дмитрович|Олександр Курочкін]] || 1958 || Ялтинська кіностудія
|-
|-
| Військова таємниця || [[Маєвська Мечислава Здиславівна|Мечислава Маєвська]] || 1958 || Ялтинська кіностудія
| [[Військова таємниця (фільм)|Військова таємниця]] || [[Маєвська Мечислава Здиславівна|Мечислава Маєвська]] || 1958 || Ялтинська кіностудія
|-
|-
| Друзі-товариші || Валентин Павловський || 1959 || Ялтинська кіностудія
| [[Друзі-товариші (фільм, 1959)|Друзі-товариші]] || [[Павловський Валентин Павлович|Валентин Павловський]] || 1959 || Ялтинська кіностудія
|-
|-
| За всяку ціну || [[Слісаренко Анатолій Олексійович|Анатолій Слісаренко]] || 1959 || Ялтинська кіностудія
| За всяку ціну || [[Слісаренко Анатолій Олексійович|Анатолій Слісаренко]] || 1959 || Ялтинська кіностудія
|-
|-
| Грізні ночі || Володимир Довгань, Олександр Курочкін || 1960 || Ялтинська кіностудія
| [[Грізні ночі]] || [[Довгань Володимир Захарович|Володимир Довгань]], [[Курочкін Олександр Дмитрович|Олександр Курочкін]] || 1960 || Ялтинська кіностудія
|-
|-
| [[Будинок з мезоніном (фільм)|Будинок з мезоніном]] || [[Базелян Яків Львович|Яків Базелян]] || 1960 || Ялтинська кіностудія
| [[Будинок з мезоніном (фільм)|Будинок з мезоніном]] || [[Базелян Яків Львович|Яків Базелян]] || 1960 || Ялтинська кіностудія
|-
|-
| Прощавайте, голуби || Яків Сєгєль || 1960 || Ялтинська кіностудія
| [[Прощавайте, голуби]] || [[Яків Сегель]] || 1960 || Ялтинська кіностудія
|}
|}


Рядок 187: Рядок 188:
== Джерела ==
== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* [http://yaltafilm.com/ Офіційний сайт «Ялтинської кіностудії»]
* [http://yaltafilm.com/ Офіційний сайт «Ялтинської кіностудії»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210117051141/http://yaltafilm.com/ |date=17 січня 2021 }}
* Госейко Любомир, «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005. ISBN 966-8864-00-X.
* Госейко Любомир, «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005. ISBN 966-8864-00-X.
* «Нариси історії кіномистецтва України», Редкол.: В.Сидоренко та ін., Інститут проблем сучасного мистецтва Академія мистецтв України, Інтертехнологія, 2006.
* «Нариси історії кіномистецтва України», Редкол.: В.Сидоренко та ін., Інститут проблем сучасного мистецтва Академія мистецтв України, Інтертехнологія, 2006.
Рядок 193: Рядок 194:
* [https://web.archive.org/web/20190120014335/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0004952.pdf Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 2]. Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл. ISBN 978-966-2149-67-8
* [https://web.archive.org/web/20190120014335/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0004952.pdf Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 2]. Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл. ISBN 978-966-2149-67-8


⚫
{{Ukraine-company-stub}}
{{Сучасний кінематограф України}}
{{Сучасний кінематограф України}}
{{Радянські кіностудії}}
{{Радянські кіностудії}}


⚫
{{Ukraine-company-stub}}


[[Категорія:Кіностудії України]]
[[Категорія:Кіностудії України]]
Рядок 201: Рядок 204:
[[Категорія:Культура Ялти]]
[[Категорія:Культура Ялти]]
[[Категорія:Ялта фільм| ]]
[[Категорія:Ялта фільм| ]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1919]]
[[Категорія:Засновані в Криму 1919]]
[[Категорія:Фільми Ялтинської кіностудії| ]]
[[Категорія:Фільми Ялтинської кіностудії| ]]

Поточна версія на 12:09, 23 липня 2024

Ялтинська кіностудія
(крим. Yaltanıñ kino studiyası)
ЗАТ «Ялтинська кіностудія»
Типдержавне підприємство
Організаційно-правова форма господарюваннязакрите акціонерне товариство
Галузькінематограф
Засновано1919
Штаб-квартираЯлта, вул. Мухіна, 3
Адресавул. Мухіна, 3
Ключові особиВолодимир Гардін, Петро Чардинін, Георгій Тасін, Олександр Анющенко, Олєксандр Соловйов
Продукціякінофільми, телесеріали, відеокліпи, рекламні ролики
yalta-film.ru
Мапа
CMNS: Ялтинська кіностудія художніх фільмів у Вікісховищі

Я́лтинська кіносту́дія (крим. Yaltanıñ kino studiyası) — кримська кіностудія, розташована в Ялті.

Була заснована в 1917 році як кінознімальна база російської кінофабрики «Ханжонков і Ко». У 1919 була націоналізована радянською владою та перетворена на Ялтинську кінофабрику. Хоча більшу частину своєї історія кіностудія підпорядковувалася радянським російським кіноустановам, на ній було знято ряд важливих для становлення українського кіно фільмів. Особливо якісно студія працювала в часи підпорядкування Всеукраїнському фотокіноуправлінню (ВУФКУ), саме в той час Ялтинська кіностудія почала знімати стрічки на кримськотатарську тематику.

Заснування та історія фабрики в радянські часи

[ред. | ред. код]
Щогла для комбінованих зйомок

Новітня історія

[ред. | ред. код]
  • 1988 — Ялтинська кіностудія стала самостійним державним підприємством — Кримською кіностудією «Ялтафільм».
  • 2000 — Створено ЗАТ «Ялтинська кіностудія», — спільне російсько-українське підприємство.
  • 2003 — ЗАТ «Ялтинська кіностудія» повністю перейшло у власність російської компанії «ПолікомВест».
  • 2014 — Після анексії Криму Росією окупаційна влада примусово викупила студію у «ПолікомВест» і перетворена її на Державне унітарне підприємство так званої Республіки Крим «Ялта-фільм».[1]

Сучасна Ялтинська кіностудія — це підприємство, розташоване на території загальною площею 13 га. При цьому під натурні майданчики виділено близько 5 га. Студія має все необхідне для проведення зйомок як невеликих, так і масштабних проектів: потужності для виготовлення бутафорії, реквізиту, зброї, декорацій. Володіє великою колекцією історичних костюмів, участок для їх пошиву, декораційно-технічний та механічний цехи.

Проходить реконструкція головної бази кіностудії — Полікурівського пагорбу. Ведеться будівництво нового цеху декораційно-техничних споруд заплановане зведення двох кінозйомочних павільйони площею 1000м² та 500м² (дані на 2007 р.). Ялтинська кіностудія є одним з організаторів щорічного міжнародного фестивалю продюсерського кіно «КіноЯлта».

Керівники Ялтинської кіностудії

[ред. | ред. код]

Фільми, зняті на Ялтинській кіностудії

[ред. | ред. код]
Назва Режисер Рік Назва кіностудії
Остання ставка містера Енніока Володимир Гардін 1922 Друга кінофабрика ВУФКУ
Привид блукає Європою Володимир Гардін 1922 Друга кінофабрика ВУФКУ
Отаман Хміль Володимир Гардін 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Поміщик Володимир Гардін 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Прицвяховані Микола Салтиков 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Слюсар і канцлер Володимир Гардін , Ольга Преображенська 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Хазяїн чорних скель Петро Чардинін 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Октябрина Георгій Тасін 1924 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Остап Бандура Володимир Гардін 1924 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Алім Георгій Тасін 1926 Друга кінофабрика ВУФКУ
Герой матчу Л. Константиновський 1926 Друга кінофабрика ВУФКУ
Ордер на арешт Георгій Тасін 1926 Друга кінофабрика ВУФКУ
Тіні Бельведера Олександр Анощенко 1926 Друга кінофабрика ВУФКУ
Трипільська трагедія Олександр Анющенко 1926 Друга кінофабрика ВУФКУ
Каламуть Георгій Тасін 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Кіра-Кіраліна Борис Глаголін 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Людина, яка посміхається Давид Волжин 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Одна ніч Мануель Большинцов 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Паровоз № Георгій Кравченко 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Позбавлені дня (Без сонця) Володимир Баллюзек 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Провокатор Віктор Турін 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Троє Олєксандр Соловйов 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Ялта дибки Борис Загорський 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Z — 123 Мануель Большинцов, Євген Іванов-Барков, Єфім Дзіган, Олександр Файнциммер 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Закони шторму Олєксандр Соловйов 1928 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Земля кличе Володимир Баллюзек 1928 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Марі-Кужер Борис Шелонцев 1928 «Востоккіно»
Три кімнати з кухнею Микола Шпиковський 1928 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Зелім-хан Олег Фреліх 1928 «Востоккіно»
Комета Валерій Інкіжинов 1928 «Востоккіно»
Біюк-гюнеш Дмитро Бассалиго 1930 «Востоккіно»
Блакитний песець П. Малахов 1930 «Востоккіно»
Два ключі Борис Міхін, Сергій Віткін 1930 «Востоккіно»
Залізна Бригада Михайло Вернер 1930 «Востоккіно»
Земля спрагла Юлій Райзман 1930 «Востоккіно»
Ігденбу Амо Бек-Назаров 1930 «Востоккіно»
Летуни Михайло Вернер 1930 «Востоккіно»
Джут Михайло Каростін 1931 «Востоккіно»
Народжений знову Євген Грязнов 1931 «Востоккіно»
Пальто горянці П. Малахов 1931 «Востоккіно»
Перелам Євген Грязнов 1931 «Востоккіно»
Руки геть Семен Богатирьов 1931 «Востоккіно»
Священний гай Ілля Максимов-Кошкінський 1931 «Востоккіно»
Ткварчелли Олег Фреліх 1931 «Востоккіно»
Три паради Лев Замковий 1931 «Востоккіно»
Асту Ілля Максимов-Кошкінський 1932 «Востоккіно»
Великі будні Л. Резниченко, І. Протопопов 1932 «Востоккіно»
Людина з орденом Амо Бек-Назаров 1932 «Востоккіно»
Розповідь про Умара Хацпоко Юлій Райзман 1932 «Востоккіно»
Таємниця Кара-Тау Олександр Дубровський 1932 «Востоккіно»
Закон степів А. Слободнік 1933 «Востоккіно»
Помста Євген Грязнов 1933 «Востоккіно»
Пропала ланка Ю. Леонтьєв 1933 «Востоккіно»
Пісня про щастя Марк Донськой, Володимир Лєгошин 1934 «Востоккіно»
Лаври міс Елен Грей Юрій Желябужський 1935 «Востоккіно»
Нові пригоди Кота в чоботях Олєксандр Роу 1957 Кіностудія ім. М.Горького (Москва), Ялтинська кіностудія
Випереджаючи вітер Володимир Довгань, Олександр Курочкін 1958 Ялтинська кіностудія
Військова таємниця Мечислава Маєвська 1958 Ялтинська кіностудія
Друзі-товариші Валентин Павловський 1959 Ялтинська кіностудія
За всяку ціну Анатолій Слісаренко 1959 Ялтинська кіностудія
Грізні ночі Володимир Довгань, Олександр Курочкін 1960 Ялтинська кіностудія
Будинок з мезоніном Яків Базелян 1960 Ялтинська кіностудія
Прощавайте, голуби Яків Сегель 1960 Ялтинська кіностудія

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Окупаційна влада Криму завершила «націоналізацію» Ялтинської кіностудії. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
Кіностудії Радянського Союзу
РРФСР та УРСР
Інші республіки
Закриті



Українські підприємства Це незавершена стаття про українську компанію або підприємство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ялтинська_кіностудія_художніх_фільмів&oldid=43122658