Григорій (Закаляк): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
DimonBot (обговорення | внесок)
м Заміна посилань на категорії-перенаправлення: Категорія:Священики УГКЦКатегорія:Священники УГКЦ
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа}}
{{особа}}
'''Архієпископ Григорій''' (в миру '''Григорій Михайлович Закаляк''', [[5 лютого]] [[1908]], [[Ходорів]], нині [[Львівська область|Львівської області]]) — [[9 лютого]] [[1984]], [[Мукачеве]])  — український релігійний діяч. Греко-католицький священик, який перейшов на московське православ'я. Учасник ліквідаторського собору 1946 р. Згодом єпископ [[Російська православна церква|Російської православної церкви]], архієпископ [[Мукачівська православна єпархія|Мукачівський та Ужгородський]] РПЦ МП.
'''Архієпископ Григорій''' (в миру '''Григорій Михайлович Закаляк''', [[5 лютого]] [[1908]], [[Ходорів]], нині [[Львівська область|Львівської області]] — [[9 лютого]] [[1984]], [[Мукачеве]])  — український релігійний діяч. Греко-католицький священник, який перейшов на православ'я. Учасник ліквідаторського собору 1946 року. Згодом єпископ [[Російська православна церква|Російської православної церкви]], архієпископ [[Мукачівська православна єпархія|Мукачівський та Ужгородський]] РПЦ МП.


== Біографія ==
== Біографія ==


[[1928]] року закінчив класичну гімназію в місті [[Івано-Франківськ|Станиславові]] і в тому ж році поступив в [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівський університет]] на юридичний факультет. Закінчивши університет [[1932]] року, вступив до греко-католицької духовної семінарії у Станиславові. Після закінчення семінарії [[8 червня]] [[1936]] року рукопокладений на [[диякон]]а, а 15 червня  на [[Ієрей|ієрея]] у Станіславівському кафедральному храмі єпископом [[Григорій (Хомишин)|Григорієм Хомишиним]]. З [[1938]] року  — настоятель Свято-Покровського храму міста Станиславова.
[[1928]] року закінчив класичну гімназію в місті [[Івано-Франківськ|Станиславові]] і в тому ж році поступив в [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівський університет]] на юридичний факультет. Закінчивши університет [[1932]] року, вступив до греко-католицької духовної семінарії у Станиславові. Після закінчення семінарії [[8 червня]] [[1936]] року рукопокладений на [[диякон]]а, а 15 червня на [[Ієрей|ієрея]] у Станіславівському кафедральному храмі єпископом [[Григорій (Хомишин)|Григорієм Хомишиним]]. З [[1938]] року — настоятель Свято-Покровського храму міста Станиславова.


[[1945]] примушений спецслужбами СССР до участі в ініціативній групі з ліквідації УГКЦ і брав активну участь у [[Львівський собор 1946|Львівському псевдособорі]], що проходив 8-10 березня [[1946]] року. [[1947]] року возведений у сан протоієрея. З [[1949]] року став секретарем Станіславського Єпархіального Управління. [[18 жовтня]] [[1954]] року нагороджений [[Мітра|митрою]].
[[1945]] року примушений спецслужбами СССР до участі в ініціативній групі з ліквідації УГКЦ і брав активну участь у [[Львівський собор 1946|Львівському псевдособорі]], що проходив 8-10 березня [[1946]] року. [[1947]] року возведений у сан протоієрея. З [[1949]] року став секретарем Станіславського Єпархіального Управління. [[18 жовтня]] [[1954]] року нагороджений [[Мітра|митрою]].


=== Єпископ Московської патріархії ===
=== Єпископ Московської патріархії ===


Постановою [[Священний Синод|Священного Синоду]] від [[11 вересня]] [[1956]] року призначений єпископом [[Дрогобицько-Самбірська єпархія Української православної церкви Київського патріархату|Дрогобицький та Самбірський]].
Постановою [[Священний Синод|Священного Синоду]] від [[11 вересня]] [[1956]] року призначений єпископом [[Створення Дрогобицька єпархія Українського екзархату|Дрогобицький та Самбірський]].


[[17 вересня]] [[1956]] року в Свято-Успенській Почаївській Лаврі був пострижений у чернецтво. [[21 вересня]] висвячений у сан архімандрита.
[[17 вересня]] [[1956]] року в Свято-Успенській Почаївській Лаврі був пострижений у чернецтво. [[21 вересня]] висвячений у сан архімандрита.


[[27 вересня]] в Свято-Успенському кафедральному соборі міста Одеси хіротонізований в єпископа [[Дрогобицько-Самбірська єпархія Української православної церкви Київського патріархату|Дрогобицького та Самбірського]]. Чин хіротонії здійснювали: Патріарх Московський [[Алексій I|Алексій]], архієпископи: Херсонський та Одеський Борис, Станіславський та Коломийський Антоній, Львівський та Тернопільський Паладій, Кишинівський та Молдавський Нектарій та єпископ Новоросійський Сергій.
[[27 вересня]] у Свято-Успенському кафедральному соборі міста Одеси хіротонізований в єпископа [[Дрогобицько-Самбірська єпархія Української православної церкви Київського патріархату|Дрогобицького та Самбірського]]. Чин хіротонії здійснювали: Патріарх Московський [[Алексій I|Алексій]], архієпископи: Херсонський та Одеський Борис, Станіславський та Коломийський Антоній, Львівський та Тернопільський Паладій, Кишинівський та Молдавський Нектарій та єпископ Новоросійський Сергій.


У зв'язку зі скасуванням Дрогобицької області [[1959]] року, Дрогобицька єпархія увійшла до складу Львівської єпархії, а єпископ Григорій [[21 травня]] [[1959]] року призначений єпископом [[Чернівецька єпархія Української православної церкви — Київського патріархату|Чернівецьким та Буковинським]].
У зв'язку зі скасуванням Дрогобицької області [[1959]] року, Дрогобицька єпархія увійшла до складу Львівської єпархії, а єпископ Григорій [[21 травня]] [[1959]] року призначений єпископом [[Чернівецька єпархія Української православної церкви — Київського патріархату|Чернівецьким та Буковинським]].
Рядок 22: Рядок 22:
З 15 жовтня 1964 року — єпископ [[Чернівецька єпархія Української православної церкви — Київського патріархату|Чернівецький та Буковинський]]. [[26 жовтня]] [[1964]] року звільнений на спокій через хворобу, згідно з проханням.
З 15 жовтня 1964 року — єпископ [[Чернівецька єпархія Української православної церкви — Київського патріархату|Чернівецький та Буковинський]]. [[26 жовтня]] [[1964]] року звільнений на спокій через хворобу, згідно з проханням.


З [[5 лютого]] [[1965]] &nbsp;— архієпископ [[Мукачівська православна єпархія|Мукачівський та Ужгородський]]. [[1965]] року в числі 9 архієреїв підписав «Заяву», складену архієпископом Калузьким та Боровським [[Гермоген (Голубєв)|Ермогеном (Голубєвим)]], в якому ставилося під питання канонічна спроможність прийнятих під тиском влади рішень Архієрейського Собору 1961 року в частині «реформи парафіяльного керування». Під тиском влади відкликав свій підпис<ref>[http://portal-credo.ru/site/index.php?act=lib&id=2075 [[Credo.Ru|Портал-Credo.Ru]]&nbsp;— Сергій Бичков]</ref>.
З [[5 лютого]] [[1965]] року — архієпископ [[Мукачівська православна єпархія|Мукачівський та Ужгородський]]. [[1965]] року в числі 9 архієреїв підписав «Заяву», складену архієпископом Калузьким та Боровським [[Гермоген (Голубєв)|Ермогеном (Голубєвим)]], в якому ставилося під питання канонічна спроможність прийнятих під тиском влади рішень Архієрейського Собору 1961 року в частині «реформи парафіяльного керування». Під тиском влади відкликав свій підпис<ref>{{Cite web |url=http://portal-credo.ru/site/index.php?act=lib&id=2075 |title=&#91;&#91;Credo.Ru{{!}}Портал-Credo.Ru&#93;&#93; — Сергій Бичков |accessdate=22 грудня 2012 |archive-date=6 грудня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121206042551/http://www.portal-credo.ru/site/index.php?act=lib&id=2075 }}</ref>.


[[18 березня]] [[1977]] року звільнений від керування Мукачівською єпархією зі звільненням на спокій та призначенням архієрейської пенсії<ref>[http://www.pravoslavie.ru/arhiv/5389.htm Російська Православна Церква ХХ століття 18 березня/ Православие.Ru]</ref>.
[[18 березня]] [[1977]] року звільнений від керування Мукачівською єпархією зі звільненням на спокій та призначенням архієрейської пенсії<ref>[http://www.pravoslavie.ru/arhiv/5389.htm Російська Православна Церква ХХ століття 18 березня/ Православие.Ru]</ref>.
Рядок 33: Рядок 33:
== Посилання ==
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20071107221904/http://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/ps_file.cgi?2_5274 Григорій (Закаляка) ] на сайті «Російське православ'я»
* [https://web.archive.org/web/20071107221904/http://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/ps_file.cgi?2_5274 Григорій (Закаляка) ] на сайті «Російське православ'я»
* [http://zarubezhje.narod.ru/gi/g_085.htm Архієпископ Григорій (Закаляк Григорій Михайлович) (1908—1984) ]
* [http://zarubezhje.narod.ru/gi/g_085.htm Архієпископ Григорій (Закаляк Григорій Михайлович) (1908—1984) ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051222224317/http://zarubezhje.narod.ru/gi/g_085.htm |date=22 грудня 2005 }}
* [http://www.vladimirskysobor.ru/_mod_files/PDF_files/mnivpe.pdf Митрополит Никодим та всеправославну єдність]
* [http://www.vladimirskysobor.ru/_mod_files/PDF_files/mnivpe.pdf Митрополит Никодим та всеправославну єдність] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304224217/http://www.vladimirskysobor.ru/_mod_files/PDF_files/mnivpe.pdf |date=4 березня 2016 }}

{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Закаляк, Григорій}}
[[Категорія:Уродженці Ходорова]]
[[Категорія:Уродженці Ходорова]]
[[Категорія:Народились 5 лютого]]
[[Категорія:Народились 5 лютого]]

Поточна версія на 05:34, 12 червня 2022

Григорій
Народився5 лютого 1908(1908-02-05)
Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, Україна
Помер9 лютого 1984(1984-02-09) (76 років)
Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
ПохованняМукачево
Країна Республіка Польща
Діяльністьсвященник
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Знання мовпольська
Посадаєпископ
Конфесіяправослав'я

Архієпископ Григорій (в миру Григорій Михайлович Закаляк, 5 лютого 1908, Ходорів, нині Львівської області — 9 лютого 1984, Мукачеве)  — український релігійний діяч. Греко-католицький священник, який перейшов на православ'я. Учасник ліквідаторського собору 1946 року. Згодом єпископ Російської православної церкви, архієпископ Мукачівський та Ужгородський РПЦ МП.

Біографія

[ред. | ред. код]

1928 року закінчив класичну гімназію в місті Станиславові і в тому ж році поступив в Львівський університет на юридичний факультет. Закінчивши університет 1932 року, вступив до греко-католицької духовної семінарії у Станиславові. Після закінчення семінарії 8 червня 1936 року рукопокладений на диякона, а 15 червня на ієрея у Станіславівському кафедральному храмі єпископом Григорієм Хомишиним. З 1938 року — настоятель Свято-Покровського храму міста Станиславова.

1945 року примушений спецслужбами СССР до участі в ініціативній групі з ліквідації УГКЦ і брав активну участь у Львівському псевдособорі, що проходив 8-10 березня 1946 року. 1947 року возведений у сан протоієрея. З 1949 року став секретарем Станіславського Єпархіального Управління. 18 жовтня 1954 року нагороджений митрою.

Єпископ Московської патріархії

[ред. | ред. код]

Постановою Священного Синоду від 11 вересня 1956 року призначений єпископом Дрогобицький та Самбірський.

17 вересня 1956 року в Свято-Успенській Почаївській Лаврі був пострижений у чернецтво. 21 вересня висвячений у сан архімандрита.

27 вересня у Свято-Успенському кафедральному соборі міста Одеси хіротонізований в єпископа Дрогобицького та Самбірського. Чин хіротонії здійснювали: Патріарх Московський Алексій, архієпископи: Херсонський та Одеський Борис, Станіславський та Коломийський Антоній, Львівський та Тернопільський Паладій, Кишинівський та Молдавський Нектарій та єпископ Новоросійський Сергій.

У зв'язку зі скасуванням Дрогобицької області 1959 року, Дрогобицька єпархія увійшла до складу Львівської єпархії, а єпископ Григорій 21 травня 1959 року призначений єпископом Чернівецьким та Буковинським.

15 вересня 1960 року призначений єпископом Львівським та Тернопільським, продовжуючи керувати і Чернівецькою єпархією до 16 березня 1961 року.

З 15 жовтня 1964 року — єпископ Чернівецький та Буковинський. 26 жовтня 1964 року звільнений на спокій через хворобу, згідно з проханням.

З 5 лютого 1965 року — архієпископ Мукачівський та Ужгородський. 1965 року в числі 9 архієреїв підписав «Заяву», складену архієпископом Калузьким та Боровським Ермогеном (Голубєвим), в якому ставилося під питання канонічна спроможність прийнятих під тиском влади рішень Архієрейського Собору 1961 року в частині «реформи парафіяльного керування». Під тиском влади відкликав свій підпис[1].

18 березня 1977 року звільнений від керування Мукачівською єпархією зі звільненням на спокій та призначенням архієрейської пенсії[2].

Помер 9 лютого 1984 року на 77-му році життя. Відспівування його 11 лютого в Києві здійснив єпископ Мукачівський та Ужгородський Савва (Бабинець). Похований в гробниці ним же самим приготовленої на кладовищі в Мукачеві.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[Credo.Ru|Портал-Credo.Ru]] — Сергій Бичков. Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 22 грудня 2012.
  2. Російська Православна Церква ХХ століття 18 березня/ Православие.Ru

Посилання

[ред. | ред. код]