Трещаківський Лев: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
DimonBot (обговорення | внесок)
Боти
32 721 редагування
м Заміна посилань на категорії-перенаправлення: Категорія:Священики УГКЦ → Категорія:Священники УГКЦ
мНемає опису редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{помилки}}
{{особа
{{особа
|ім'я = Лев Трещакі́вський
|ім'я = Лев Трещакі́вський
Рядок 5: Рядок 6:
|розмір_зображення =
|розмір_зображення =
|дата_народження = 1810
|дата_народження = 1810
|місце_народження = м. [[Івано-Франківськ|Станіслав]]
|місце_народження = [[Івано-Франківськ|Станиславів]]
|дата_смерті = 16.5.1874
|дата_смерті = 16.5.1874
|місце_смерті = м. [[Городок (Львівська область)|Городок]]
|місце_смерті = [[Городок (Львівська область)|Городок]]
|причина_смерті =
|причина_смерті =
|поховання =
|поховання =
Рядок 14: Рядок 15:
|alma mater =
|alma mater =
|відомий_(відома) = діяч [[Головна Руська Рада|Головної Руської Ради]], учасник [[Собор руських учених|Собору руських учених]] 1848 року, член-засновник «[[Галицько-Руська матиця|Галицької-Руської Матиці]]»
|відомий_(відома) = діяч [[Головна Руська Рада|Головної Руської Ради]], учасник [[Собор руських учених|Собору руських учених]] 1848 року, член-засновник «[[Галицько-Руська матиця|Галицької-Руської Матиці]]»
|рід діяльності = [[священик]], [[громадський діяч]]
|рід діяльності = [[священник]], [[громадський діяч]]
|національність = українець
|національність = [[українець]]
|військове звання =
|військове звання =
|партія =
|партія =
|нагороди =
|нагороди =
}}
}}
'''Лев Трещакі́вський'''<ref>у польськомовних джерелах&nbsp;— Leon Treszczakowski → Див.: ''Meissner A.'' [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne-r2003-t14/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne-r2003-t14-s83-96/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne-r2003-t14-s83-96.pdf Galicyjskie seminaria nauczycielskie na tle szkolnictwa pedagogicznego w monarchii austro-węgierskiej] // Studia Pedagogiczne Akademii Świętokrzyskie. Studia Pedagogiczne. Problemy Społeczne, Edukacyjne i Artystyczne.&nbsp;— Kielce, 2003.&nbsp;— T&nbsp;14.&nbsp;— S. 83. {{ref-pl}}</ref> ([[1810]], Станіслав, нині [[Івано-Франківськ]]&nbsp;— [[16 травня]] [[1874]], [[Городок (Львівська область)|Городок]]<ref name=":0">[[Блажейовський Дмитро|''Дмитро Блажейовський'']]. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)…&nbsp;— С. 452.</ref>)&nbsp;— [[галичина|галицький]] [[громадський діяч]], [[УГКЦ|греко-католицький]] [[священик]], діяч [[Головна Руська Рада|Головної Руської Ради]], учасник [[Собор руських учених|Собору руських учених]] 1848 року, член-засновник «[[Галицько-Руська матиця|Галицької-Руської Матиці]]».
'''Лев Трещакі́вський'''<ref>У польськомовних джерелах&nbsp;— Leon Treszczakowski → Див.: ''Meissner A.'' [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne-r2003-t14/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne-r2003-t14-s83-96/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne-r2003-t14-s83-96.pdf Galicyjskie seminaria nauczycielskie na tle szkolnictwa pedagogicznego w monarchii austro-węgierskiej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170328201332/http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne-r2003-t14/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne-r2003-t14-s83-96/Studia_Pedagogiczne_Problemy_Spoleczne_Edukacyjne_i_Artystyczne-r2003-t14-s83-96.pdf |date=28 березня 2017 }} // Studia Pedagogiczne Akademii Świętokrzyskie. Studia Pedagogiczne. Problemy Społeczne, Edukacyjne i Artystyczne.&nbsp;— Kielce, 2003.&nbsp;— T&nbsp;14.&nbsp;— S. 83. {{ref-pl}}</ref> ([[1810]], Станиславів, нині [[Івано-Франківськ]]&nbsp;— [[16 травня]] [[1874]], [[Городок (Львівська область)|Городок]]<ref name=":0">[[Блажейовський Дмитро|''Дмитро Блажейовський'']]. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)…&nbsp;— С. 452.</ref>)&nbsp;— [[галичина|галицький]] [[громадський діяч]], [[Українська греко-католицька церква|греко-католицький]] [[священник]], діяч [[Головна Руська Рада|Головної Руської Ради]], учасник [[Собор руських учених|Собору руських учених]] 1848 року, член-засновник «[[Галицько-Руська матиця|Галицької-Руської Матиці]]».


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився 1810 року. Закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію]]. Після висвячення в священичий сан у 1840 році, один рік був сотрудником парафії села [[Пістинь]] на [[Косівщина|Косівщині]]. У 1841—1843 роках&nbsp;— адміністратор парафії села [[Королівка (Тлумацький район)|Королівка]] на [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщині]]. Довголітній парох [[Рудне|Рудна]] (1843—1860) і [[Городок (Львівська область)|Городка]] (1860—1874)<ref name=":0" />. Залишив по собі в рудненській парохії гарну пасіку та великий сад<ref>[http://www.rudno.org.ua/vydatni_postati/menu_id_15.html Рудно: видатні постаті]</ref>.
Народився 1810 року. Закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію]]. Після висвячення в священичий сан 1840 року, один рік був сотрудником парафії села [[Пістинь]] на [[Косівщина|Косівщині]]. У 1841–1843 роках&nbsp;— адміністратор парафії села [[Королівка (Тлумацький район)|Королівка]] на [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщині]]. Довголітній парох [[Рудне|Рудна]] (1843–1860) і [[Городок (Львівська область)|Городка]] (1860–1874)<ref name=":0" />. Залишив по собі в рудненській парафії гарну пасіку та великий сад<ref>{{Cite web |url=http://www.rudno.org.ua/vydatni_postati/menu_id_15.html |title=Рудно: видатні постаті |accessdate=30 жовтня 2016 |archive-date=31 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161031085033/http://www.rudno.org.ua/vydatni_postati/menu_id_15.html }}</ref>.


У 1849 році він від імені Головної Руської Ради звернувся до австрійського уряду щодо безоплатної передачі руїн Львівського університету та земельної ділянки біля них для будівництва Національного інституту «Народний Дім».<ref name="С50">''Сеньків М.'' [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42765/42-Senkiv.pdf?sequence=1 Фундатори і меценати львівських музеїв кінці ХІХ&nbsp;— початку ХХ століть].&nbsp;— С. 250.</ref>
1849 року він від імені Головної Руської Ради звернувся до австрійського уряду щодо безоплатної передачі руїн Львівського університету та земельної ділянки біля них для будівництва Національного інституту «Народний Дім».<ref name="С50">''Сеньків М.'' [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42765/42-Senkiv.pdf?sequence=1 Фундатори і меценати львівських музеїв кінці ХІХ&nbsp;— початку ХХ століть] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161001184550/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42765/42-Senkiv.pdf?sequence=1 |date=1 жовтня 2016 }}.&nbsp;— С. 250.</ref>


У [[1861]]—[[1866]] роках&nbsp;— посол до [[Галицький сейм|Галицького сойму]] (від IV курії, округ [[Городок (Львівська область)|Городок]]&nbsp;— [[Івано-Франкове|Янів]], входив до «Руського клубу», 1866 року замість нього було обрано [[війт]]а [[Велика Вишенька|Великої Вишеньки]] Івана [[Ковалишин]]а<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму…&nbsp;— С. 103—105.</ref> мандат 2 рази не був підтверджений у 1863, 1865 роках, брав участь у засіданнях до остаточного позбавлення повноважень<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму…&nbsp;— C. 186.</ref>). {{Цитата|розумів цю справу… поставив внесок… в червні 1849 року збудувати у Львові [[Народний Дім (Львів)|Народний Дім]]… в ньому заснувати велику бібліотеку, в якій мала б бути читальня.<ref>[http://archive.org/stream/zbarazhchyna00batiuoft/zbarazhchyna00batiuoft_djvu.txt «Збаражчина»].&nbsp;— C. 88.</ref>}}
У [[1861]]–[[1866]] роках&nbsp;— посол до [[Галицький сейм|Галицького сойму]] (від IV курії, округ [[Городок (Львівська область)|Городок]]&nbsp;— [[Івано-Франкове|Янів]], входив до «Руського клубу», 1866 року замість нього було обрано [[війт]]а [[Велика Вишенька|Великої Вишеньки]] Івана [[Ковалишин]]а{{sfn|Чорновол|2010|c=103—105}} мандат 2 рази не був підтверджений у 1863, 1865 роках, брав участь у засіданнях до остаточного позбавлення повноважень{{sfn|Чорновол|2010|c=186}}). {{Цитата|розумів цю справу… поставив внесок… в червні 1849 року збудувати у Львові [[Народний Дім (Львів)|Народний Дім]]… в ньому заснувати велику бібліотеку, в якій мала б бути читальня.<ref>[http://archive.org/stream/zbarazhchyna00batiuoft/zbarazhchyna00batiuoft_djvu.txt «Збаражчина»].&nbsp;— C. 88.</ref>}}


Автор:
Автор:
* статей в «[[Зоря Галицька|Зорі Галицькій]]» та інших газетах;
* статей у «[[Зоря Галицька|Зорі Галицькій]]» та інших газетах;
* першого українського підручника пасічництва («Наука о пчоловодстві», [[1855]]).
* першого українського підручника пасічництва («Наука о пчоловодстві», [[1855]]).


== Вшанування ==
== Вшанування ==
[[1993]] року на честь Лева Трещаківського названо [[Вулиця Трещаківського (Львів)|вулицю]] у [[Львів|Львові]]<ref>{{книга |автор = Мельник&nbsp;Б.&nbsp;В.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|оригінал = |посилання = http://alan.ucoz.lv/MELNIK/how_use.htm|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Світ|рік = 2001|том = |сторінки = 63|сторінок =128|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж = }}</ref>.
[[1993]] року на честь Лева Трещаківського названо [[Вулиця Трещаківського|вулицю]] у [[Львів|Львові]]<ref>{{книга|автор = Мельник Б.&nbsp;В.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 2001|том = |сторінки = 63|сторінок = 128|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж = }}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 41: Рядок 42:
== Джерела ==
== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* ''[[Чорновол Ігор Павлович|Чорновол І]].'' 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 186. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
* {{книга|автор = [[Чорновол Ігор Павлович|Чорновол І.]]|частина = |посилання частина = |заголовок = 199 депутатів Галицького Сейму|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Тріада плюс|рік = 2010|том = |сторінки = 186|сторінок = 228|серія = Львівська сотня|isbn = 978-966-486-089-2|тираж = |ref = Чорновол}}
* [[Блажейовський Дмитро|''Блажейовський Д'']]. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Т. ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0.
* [[Блажейовський Дмитро|''Блажейовський Д'']]. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Т. ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0.


{{ukr-politic-stub}}
{{ukr-politic-stub}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Священники УГКЦ]]
[[Категорія:Священники УГКЦ]]
[[Категорія:Українські священики]]
[[Категорія:Українські священники]]
[[Категорія:Українські пасічники]]
[[Категорія:Українські пасічники]]
[[Категорія:Діячі Головної Руської Ради]]
[[Категорія:Діячі Головної Руської Ради]]
Рядок 56: Рядок 57:
[[Категорія:Випускники Львівської духовної семінарії УГКЦ]]
[[Категорія:Випускники Львівської духовної семінарії УГКЦ]]
[[Категорія:Персоналії:Рудне]]
[[Категорія:Персоналії:Рудне]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Уродженці Івано-Франківська]]
[[Категорія:Уродженці Івано-Франківська]]
[[Категорія:Померли в Городоку (Львівська область)]]
[[Категорія:Померли в Городоку (Львівська область)]]

Поточна версія на 19:28, 13 липня 2024

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.
Лев Трещакі́вський
Народився1810(1810)
Станиславів
Помер16 травня 1874(1874-05-16)
Городок
ГромадянствоАвстрійська імперія Австрійська імперія → Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященник, громадський діяч
Відомий завдякидіяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці»
Посадапосол до Галицького сейму[d]

Лев Трещакі́вський[1] (1810, Станиславів, нині Івано-Франківськ — 16 травня 1874, Городок[2]) — галицький громадський діяч, греко-католицький священник, діяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1810 року. Закінчив Львівську духовну семінарію. Після висвячення в священичий сан 1840 року, один рік був сотрудником парафії села Пістинь на Косівщині. У 1841–1843 роках — адміністратор парафії села Королівка на Івано-Франківщині. Довголітній парох Рудна (1843–1860) і Городка (1860–1874)[2]. Залишив по собі в рудненській парафії гарну пасіку та великий сад[3].

1849 року він від імені Головної Руської Ради звернувся до австрійського уряду щодо безоплатної передачі руїн Львівського університету та земельної ділянки біля них для будівництва Національного інституту «Народний Дім».[4]

У 1861–1866 роках — посол до Галицького сойму (від IV курії, округ Городок — Янів, входив до «Руського клубу», 1866 року замість нього було обрано війта Великої Вишеньки Івана Ковалишина[5] мандат 2 рази не був підтверджений у 1863, 1865 роках, брав участь у засіданнях до остаточного позбавлення повноважень[5]).

розумів цю справу… поставив внесок… в червні 1849 року збудувати у Львові Народний Дім… в ньому заснувати велику бібліотеку, в якій мала б бути читальня.[6]

Автор:

  • статей у «Зорі Галицькій» та інших газетах;
  • першого українського підручника пасічництва («Наука о пчоловодстві», 1855).

Вшанування

[ред. | ред. код]

1993 року на честь Лева Трещаківського названо вулицю у Львові[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У польськомовних джерелах — Leon Treszczakowski → Див.: Meissner A. Galicyjskie seminaria nauczycielskie na tle szkolnictwa pedagogicznego w monarchii austro-węgierskiej [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.] // Studia Pedagogiczne Akademii Świętokrzyskie. Studia Pedagogiczne. Problemy Społeczne, Edukacyjne i Artystyczne. — Kielce, 2003. — T 14. — S. 83. (пол.)
  2. ↑ а б Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 452.
  3. ↑ Рудно: видатні постаті. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  4. ↑ Сеньків М. Фундатори і меценати львівських музеїв кінці ХІХ — початку ХХ століть [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 250.
  5. ↑ а б Чорновол, 2010.
  6. ↑ «Збаражчина». — C. 88.
  7. ↑ Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 63. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела

[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трещаківський_Лев&oldid=43046330