Стара Гвардія: відмінності між версіями

Стара Гвардія
Стара Гвардія
фр. La Vieille Garde
	Гренадер Старої Гвардії (на задньому плані Наполеон)
На службі	1804–1815
Країна	Франція
Належність	Французька армія
Тип	Ветерани
Роль	Елітні війська
Війни/битви	Битва під Лоді; Битва під Аустерліцом; Битва під Ваграмом; Битва під Дрезденом; Битва під Ліньї; Битва під Ватерлоо
Командування
Визначні; командувачі	Жан Марі Дорсен; Жан-Батист Бессьєр; Луї Ніколя Даву; Жан де Дью Сульт; П'єр Камброн

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 07:37, 23 січня 2023

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стара гвардія.

Стара Гвардія (фр. Vieille Garde) — елітні військові формування ветеранів Імперської Гвардії Наполеона. Вони були найпрестижнішим підрозділом Великої армії. Французькі солдати часто називали наполеонівську Стару Гвардію «безсмертними»^[1].

Вважається, що Наполеон самостійно вибирав членів Старої Гвардії на основі фізичних ознак, особливо високого зросту. Їхні величні статури лякали, як ворогів, так і союзників. При виборі солдат для Старої Гвардії брали до уваги нагороди та строк служби.

Піхота Старої Гвардії

У Старій Гвардії було чотири полки піхоти: 1-й та 2-й, кожен з гренадерів і шасерів (тобто єгерів). Члени Старої Гвардії отримували безліч різних привілеїв, у тому числі значно більшу заробітну плату, ніж решта Імперської Гвардії.

Вимоги до кандидатів у Стару Гвардію

вік до 35 років при вступі на службу
не менше 10 років служби до вступу
участь як мінімум у трьох кампаніях
участь у бойових діях, сувора дисципліна
грамотність
зріст — не менше 178 см (5 футів 10 дюймів).
Наявність Орден Почесного легіону дозволяв нижчим кандидатам вступити в Гвардію^[2].

На 1814 рік у 1-му Шасерському полку ще було багато старослужбовців: наприклад, сапер Ротьє (Rothier) служив 21 рік і отримав два поранення; рядовий Штолль (Stoll) служив 22 роки та пройшов 20 кампаній. Надто старі чи покалічені бійці відправлялись до Роти Ветеранів (compagnie de vétérans) у Парижі.

Кіннота Старої Гвардії

У кавалерії Старої Гвардії було 4 полки: Кінних гренадерів, Кінних шасерів, Драгунів Імператриці, та 1-й Польський Уланський.

Ескадрон мамлюків з Імперської гвардії також вважався частиною кавалерії Старої Гвардії.

Елітний жандармський корпус теж вважався частиною кавалерії Старої Гвардії. Його загони використовувалися як ескорт для штаб-квартири Наполеона та Генерального штабу гвардії і для польових таборів Імперської Гвардії^[3].

Склад

1-й полк піших гренадерів Імператорскої гвардії

2-й полк піших гренадерів Імператорскої гвардії

3-й полк піших гренадерів Імператорскої гвардії

1-й полк піших єгерів Імператорської гвардії

2-й полк піших єгерів Імператорської гвардії

Полк кінних гренадерів

Полк кінних єгерів

Рота мамелюків

Полк драгунів Імператриці

Полк кінної артилерії

Полк пішої артилерії

Легіон жандармерії

Батальйон гвардійських моряків

Рота понтонерів

Рота гвардійських ветеранів

1-й (польський) шевалежерний полк (шеволежери).

Гроньяри

Солдатів Старої Гвардії прозивали «гроньярами» (Les Grognards), тобто «буркотунами». Таке прізвисько вони заслужили за свої нарікання на солдатське життя. На відміну від інших підрозділів Великої Армії Старій Гвардії дозволялася така поведінка. Це вважалося проявом батьківської любові Наполеона до своїх найвідданіших та найкращих бійців. Імператор довіряв витримці своїх ветеранів. Подібні скарги від інших підрозділів розцінювалися б як такі, що шкодять моральному духу та дисципліні війська.

Кінець Старої Гвардії

Як було передбачено договором у Фонтенбло, (що був підписаний після першої поразки Наполеона), Наполеон взяв з собою на острів Ельба 870 чоловіків з Франції. Армія складалася з 566 чоловіків еліти Garde Impériale (як піхота, так і кавалерія), а решта 300 були з невеликого батальйону гренадерів. Армія знаходилась під керівництвом генерала Друо, а командували генерал Камбронн і персонал генштабу.

Імператор згадав гвардійців у своєму заповіті. Приблизно 200 000 франків повинні були бути розподілені між пораненими в боях під Ліньї та Ватерлоо, причому подвійне - для гвардії, а чотирикратне - для людей батальйону Ельба (батальойн, яким керував наприкінці життя Наполеон).

Один з офіцерів Старої гвардії, Нуазо, встановив за свої кошти бронзовий пам'ятник імператору Наполеону. За словами Марка Адкіна, він домовився, щоб його поховали стоячи за кілька ярдів від Наполеона, "щоб він міг продовжувати нести охорону вічність".

Див. також

Примітки

↑ Джордж Блонд, La Grande Armée, trans. Marshall May (New York: Arms and Armor, 1997), 48, 103, 470
↑ me. Napoleon's Guard Infantry (Young Guard, Old Guard). napolun.com. Процитовано 2 лютого 2018.
↑ Наполеон Бонапарт. Київ. 2008. ISBN 978-966-96722-4-7.

Посилання

[1] Джордж Блонд, La Grande Armée, trans. Marshall May (New York: Arms and Armor, 1997), 48, 103, 470

[2] . Napoleon's Guard Infantry (Young Guard, Old Guard). napolun.com. Процитовано 2 лютого 2018.

[3] Наполеон Бонапарт. Київ. 2008. ISBN 978-966-96722-4-7.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{чистити|дата=листопад 2018}}
+{{значення|Стара гвардія (значення){{!}}Стара гвардія}}
 {{Картка військового формування
 | назва =  Стара Гвардія
@@ Рядок 19: / Рядок 21: @@
 | визначні_командувачі     = [[Жан Марі Дорсен]]<br />[[Жан-Батист Бессьєр]]<br />[[Луї Ніколя Даву]]<br />[[Жан де Дью Сульт]]<br />[[П'єр Камброн]]
 }}
+'''Стара Гвардія''' ({{lang-fr|Vieille Garde}})&nbsp;— елітні військові формування ветеранів [[Імперська Гвардія Наполеона|Імперської Гвардії]] [[Наполеон]]а. Вони були найпрестижнішим [[Підрозділ (військова справа)|підрозділом]] [[Велика армія|Великої армії]]. Французькі солдати часто називали наполеонівську Стару Гвардію «безсмертними»<ref>Джордж Блонд, La Grande Armée, trans. Marshall May (New York: Arms and Armor, 1997), 48, 103, 470</ref>.
-{{чистити|дата=листопад 2018}}
-'''Стара Гвардія''' ({{lang-fr|Vieille Garde}})&nbsp;— елітні військові формування ветеранів [[Імперська Гвардія Наполеона|Імперської Гвардії]] [[Наполеон]]а. Вони були найпрестижнішим підрозділом [[Велика армія|Великої армії]]. Французькі солдати часто називали наполеонівську Стару Гвардію «безсмертними»<ref>Джордж Блонд, La Grande Armée, trans. Marshall May (New York: Arms and Armor, 1997), 48, 103, 470</ref>.
-Вважається, що Наполеон самостійно вибирав членів Старої Гвардії на основі фізичних ознак, особливо високого зросту. Їхні величні статури лякали, як ворогів, ак і союзників. При виборі солдат для Старої Гвардії також враховувалися нагороди та строк служби.
+Вважається, що [[Наполеон]] самостійно вибирав членів Старої Гвардії на основі фізичних ознак, особливо високого [[Зріст людини|зросту]]. Їхні величні статури лякали, як ворогів, так і союзників. При виборі солдат для Старої Гвардії брали до уваги [[Нагорода|нагороди]] та строк служби.
 == Піхота Старої Гвардії ==
 [[Файл:Bellange-French_Old_Guard.jpg|міні|300x300пкс|Вдягнені у характерні [[Бермиця|ведмежі шапки]] (бермиці), наполеонівська Стара Гвардія була найзнаменитішим і найстрашнішим елітним підрозділом свого дня.]]
-У Старій Гвардії було чотири полки піхоти: 1-й та 2-й, кожен з [[Гренадери|гренадерів]] і [[Шасер (військова справа)|шасерів]] (тобто [[єгер (військова справа)|єгерів]]). Члени Старої Гвардії отримували безліч різних привілеїв, у тому числі значно більшу заробітню плату, ніж решта Імперської Гвардії.
+У Старій Гвардії було чотири [[Полк|полки]] [[Піхота|піхоти]]: 1-й та 2-й, кожен з [[Гренадери|гренадерів]] і [[Шасер (військова справа)|шасерів]] (тобто [[єгер (військова справа)|єгерів]]). Члени Старої Гвардії отримували безліч різних [[Привілей|привілеїв]], у тому числі значно більшу [[Заробітна плата|заробітну плату]], ніж решта Імперської Гвардії.
 === Вимоги до кандидатів у Стару Гвардію ===
-* вік до 35 років при вступі
+* вік до 35 років при вступі на службу
-* не менше 10 років служби
+* не менше 10 років служби до вступу
+* участь як мінімум у трьох кампаніях
-* як мінімум три кампанії (деякі воювали аж 12 кампаній)
+* участь у бойових діях, сувора дисципліна
-* стикалися з ворожим вогнем на передовій
-* грамотність
+* [[грамотність]]
-* зріст&nbsp;— 178 см (5 футів 10 дюймів).
+* зріст&nbsp;— не менше 178 см (5 [[Фут|футів]] 10 [[Дюйм|дюймів]]).
-* Лише [[Орден Почесного легіону]] дозволяв нижчим кандидатам вступити в Гвардію<ref>{{Cite web|url=http://napolun.com/mirror/web2.airmail.net/napoleon/IMPERIAL_GUARD_infantry_1.htm|title=Napoleon's Guard Infantry (Young Guard, Old Guard)|last=me|website=napolun.com|accessdate=2018-02-02}}</ref>.
+* Наявність [[Орден Почесного легіону]] дозволяв нижчим кандидатам вступити в Гвардію<ref>{{Cite web|url=http://napolun.com/mirror/web2.airmail.net/napoleon/IMPERIAL_GUARD_infantry_1.htm|title=Napoleon's Guard Infantry (Young Guard, Old Guard)|last=me|website=napolun.com|accessdate=2018-02-02}}</ref>.
-На 1814 рік у 1-му Шасерському полку ще було багато старослужбовців: наприклад, сапер Ротьє (''Rothier'') служив 21 рік і отримав два поранення; рядовий Штолль (''Stoll'') служив 22 роки і пройшов 20 кампаній. Надто старі чи покалічені відправлялись до Роти Ветеранів (''compagnie de vétérans'') у [[Париж|Парижі]].[[Файл:Guard_Grenadier_at_Eylau.jpg|ліворуч|міні|[[Grenadiers à Cheval de la Garde Impériale|Кінні гренадери]] Старої Гвардії в [[Битва під Ейлау|битві під Ейлау]]. [[Жан-Батист Детайль|Едуар Детай]]]]
+На 1814 рік у 1-му Шасерському полку ще було багато старослужбовців: наприклад, сапер Ротьє (''Rothier'') служив 21 рік і отримав два поранення; рядовий Штолль (''Stoll'') служив 22 роки та пройшов 20 кампаній. Надто старі чи покалічені бійці відправлялись до Роти Ветеранів (''compagnie de vétérans'') у [[Париж|Парижі]].[[Файл:Guard_Grenadier_at_Eylau.jpg|ліворуч|міні|[[Grenadiers à Cheval de la Garde Impériale|Кінні гренадери]] Старої Гвардії в [[Битва під Ейлау|битві під Ейлау]]. [[Жан-Батист Детайль|Едуар Детай]]]]
 == Кіннота Старої Гвардії ==
@@ Рядок 46: / Рядок 47: @@
 [[Мамлюки Імперської Гвардії|Ескадрон мамлюків з Імперської гвардії]] також вважався частиною кавалерії Старої Гвардії.
-Елітний жандармський корпус теж вважався частиною кавалерії Старої Гвардії. Його загони використовувалися як ескорт для штаб-квартири Наполеона та Генерального штабу гвардії і для польових таборів Імперської Гвардії{{Fact}}.
+Елітний жандармський корпус теж вважався частиною кавалерії Старої Гвардії. Його загони використовувалися як ескорт для штаб-квартири Наполеона та Генерального штабу гвардії і для польових таборів Імперської Гвардії<ref>{{Cite book
+|title=Наполеон Бонапарт
+|year=2008
+|publisher=Київ
+|isbn=978-966-96722-4-7
+}}</ref>.
 == Склад ==
@@ Рядок 82: / Рядок 88: @@
 == Гроньяри ==
+Солдатів Старої Гвардії прозивали «гроньярами» (''Les Grognards''), тобто «буркотунами». Таке прізвисько вони заслужили за свої нарікання на солдатське життя. На відміну від інших підрозділів Великої Армії Старій Гвардії дозволялася така поведінка. Це вважалося проявом батьківської любові Наполеона до своїх найвідданіших та найкращих бійців. Імператор довіряв витримці своїх ветеранів. Подібні скарги від інших підрозділів розцінювалися б як такі, що шкодять моральному духу та дисципліні війська.
-Солдатів Старої Гвардії прозивали «гроньярами» (''Les Grognards''), тобто «буркотунами».
 == Кінець Старої Гвардії ==
+Як було передбачено [[Договір у Фонтенбло|договором у Фонтенбло]], (що був підписаний після першої поразки Наполеона), [[Наполеон]] взяв з собою на [[Ельба (острів)|острів Ельба]] 870 чоловіків з Франції. Армія складалася з 566 чоловіків еліти [[Garde Impériale]] (як піхота, так і кавалерія), а решта 300 були з невеликого батальйону [[Гренадери|гренадерів]]. Армія знаходилась під керівництвом генерала [[Друо]], а командували генерал [[П'єр Камброн|Камбронн]] і персонал генштабу.
+Імператор згадав гвардійців у своєму заповіті. Приблизно 200 000 франків повинні були бути розподілені між пораненими в боях під  [[Битва при Лін'ї|Ліньї]] та [[Битва під Ватерлоо|Ватерлоо]], причому подвійне - для [[Гвардія (значення)|гвардії]], а чотирикратне - для людей [[Батальйон Ельба|батальйону Ельба]] (батальойн, яким керував наприкінці життя [[Наполеон]]).
+Один з офіцерів Старої гвардії, Нуазо, встановив за свої кошти бронзовий пам'ятник імператору [[Наполеон|Наполеону]]. За словами [[Марк Адкін|Марка Адкіна]], він домовився, щоб його поховали стоячи за кілька ярдів від Наполеона, "щоб він міг продовжувати нести охорону вічність".
 == Див. також ==
-* [[Imperial Guard (Napoleon I)|Імператорська Гвардія (Наполеон І)]]
+* [[Imperial Guard (Napoleon I)|Імператорська Гвардія (Наполеон I)]]
 * [[Велика армія|Велика Армія]]
+*[[Князівство Ельба]]
+*[[Наполеонівські війни|Наполеонівські Війни]]
+*[[Війна шостої коаліції]]
 == Примітки ==

Стара Гвардія: відмінності між версіями

Поточна версія на 07:37, 23 січня 2023

Зміст

Піхота Старої Гвардії

Вимоги до кандидатів у Стару Гвардію

Кіннота Старої Гвардії

Склад

Гроньяри

Кінець Старої Гвардії

Див. також

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Стара Гвардія: відмінності між версіями

Поточна версія на 07:37, 23 січня 2023

Піхота Старої Гвардії

Вимоги до кандидатів у Стару Гвардію

Кіннота Старої Гвардії

Склад

Гроньяри

Кінець Старої Гвардії

Див. також

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук