Шкраб'юк Петро Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Коректура, посилання, структуризація, форматування
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 20: Рядок 20:
| Сайт =
| Сайт =
}}
}}
'''Петро Васильович Шкраб'юк''' ({{нар}} [[2 серпня]] [[1943]], с. [[Пужники]], нині [[Тлумацький район|Тлумацького району]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], [[Україна]]) — український поет, прозаїк, есеїст, літературознавець, історик, член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] з [[1985]] року.
'''Петро Васильович Шкраб'юк''' ({{нар}} [[2 серпня]] [[1943]], с. [[Пужники]], нині [[Тлумацький район|Тлумацького району]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], [[Україна]]) — український поет, прозаїк, есеїст, літературознавець, історик, член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] з 1985 року.


З [[1976]] року член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів]], [[доктор історичних наук]] ([[2008]]), [[старший науковий співробітник]], в.о. завідувача відділу української літератури [[Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України|Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України]], [[викладач]] [[Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка#Кафедра зарубіжної преси та інформації|кафедри зарубіжної преси та інформації]] [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету ім. І. Франка]].
З 1976 року член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів]], [[доктор історичних наук]] (2008), [[старший науковий співробітник]], в.о. завідувача відділу української літератури [[Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України|Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України]], [[викладач]] [[Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка#Кафедра зарубіжної преси та інформації|кафедри зарубіжної преси та інформації]] [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету ім. І. Франка]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Петро Шкраб'юк народився [[2 серпня]] [[1943]] в селі [[Пужники|Пужниках]] (нині [[Тлумацький район|Тлумацького району]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], [[Україна]]), коли там ще стояли гітлерівці, у родині Василя Миколайовича Шкраб'юка та Марії Михайлівни (1922—2002). Батько помер у січні [[1945]]-го року від тифу, маючи 32 роки. Після цього мати вийшла заміж удруге за Василя Федоровича Ницака (1925—1979).
Петро Шкраб'юк народився 2 серпня 1943 року в селі Пужники (нині Тлумацького району Івано-Франківської області, Україна), коли там ще стояли [[Райхскомісаріат Україна|гітлерівці]], у родині Василя Миколайовича Шкраб'юка та Марії Михайлівни (1922—2002). Батько помер у січні 1945 року від тифу, маючи 32 роки. Після цього мати вийшла заміж удруге за Василя Федоровича Ницака (1925—1979).


Після школи Петро працював [[коректор]]ом районної газети у містечку [[Отинія]] теперішнього [[Коломийський район|Коломийського району]] на [[Прикарпаття|Прикарпатті]], потім — редактором щойно організованого районного [[радіомовлення]]. З [[1962]] по [[1965]] служив у війську — спершу в [[Бердичів|Бердичеві]], потім в [[Угорщина|Угорщині]].
Після школи Петро працював [[коректор]]ом районної газети у містечку [[Отинія]] теперішнього [[Коломийський район|Коломийського району]] на [[Прикарпаття|Прикарпатті]], потім — редактором щойно організованого районного [[радіомовлення]]. З 1962 по 1965 служив у війську — спершу в [[Бердичів|Бердичеві]], потім в [[Угорщина|Угорщині]].


[[1969]]-го року закінчив [[Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка|факультет журналістики]] [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету ім. І. Франка]]. Один рік працював редактором університетської газети і три — асистентом факультету журналістики Львівського університету ім. І. Франка. Готував кандидатську дисертацію «''Журнал „[[Всесвіт (журнал)|Всесвіт]]“ як тип видання''». Проте наприкінці грудня [[1973]] року за нібито «притуплення політичної пильності» був змушений покинути викладацьку й наукову працю, отримавши сувору партійну догану із занесенням в особову справу. Петро Шкраб'юк перейшов на роботу в обласну молодіжну газету у [[Львів|Львові]], де завідував відділом листів, масової роботи і прес-контролю. Опісля п'ять літ, з [[1978]] по [[1987]], працював кореспондентом республіканського науково-популярного журналу «''[[Наука і суспільство (журнал)|Наука і суспільство]]''» по Західному науковому центру [[Національна академія наук України|АН УРСР]].
1969 року закінчив [[Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка|факультет журналістики]] [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету ім. І. Франка]]. Один рік працював редактором університетської газети і три&nbsp;— асистентом факультету журналістики Львівського університету ім. І. Франка. Готував кандидатську дисертацію «''Журнал „[[Всесвіт (журнал)|Всесвіт]]“ як тип видання''». Проте наприкінці грудня 1973 року за нібито «притуплення політичної пильності» був змушений покинути викладацьку й наукову працю, отримавши сувору партійну догану із занесенням в особову справу. Петро Шкраб'юк перейшов на роботу в обласну молодіжну газету у [[Львів|Львові]], де завідував відділом листів, масової роботи і прес-контролю. Опісля п'ять літ, з 1978 по 1987 рік, працював кореспондентом республіканського науково-популярного журналу «<nowiki/>[[Наука і суспільство]]<nowiki/>» по Західному науковому центру [[Національна академія наук України|АН УРСР]].


[[11 червня]] [[1987]] року перейшов на роботу в [[Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України|Інститут суспільних наук АН УРСР]] (від 1990-го&nbsp;— [[Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України]]). [[17 червня]] [[1994]] року захистив кандидатську дисертацію «''[[Михайло Павлик]] і Радикальна партія''», а [[25 грудня]] [[2007]] року&nbsp;— докторську: «''Монаший Чин Отців Василіян у суспільно-культурному житті України''». Зараз в.о. завідувача відділу української літератури [[Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України|Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України]] і за сумісництвом&nbsp;— викладач [[Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка#Кафедра зарубіжної преси та інформації|кафедри зарубіжної преси та інформації]] [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]] (читає спецкурс ''Українці в світовій культурі'').<ref>{{Cite web|title=Офіційний сайт Львівського національного університету імені Івана Франка|url=http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/kaf_zp/k-zp-vykl-shkrabjuk.htm|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IJhcGvev?url=http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/kaf_zp/k-zp-vykl-shkrabjuk.htm|archivedate=2013-07-23|accessdate=2012-07-30|deadurl=yes}}</ref>.
11 червня 1987 року перейшов на роботу в [[Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України|Інститут суспільних наук АН УРСР]] (від 1990-го&nbsp;— [[Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України]]). 17 червня 1994 року захистив кандидатську дисертацію («<nowiki/>[[Михайло Павлик]] і Радикальна партія»), а 25 грудня 2007 року&nbsp;— докторську («Монаший Чин Отців Василіян у суспільно-культурному житті України»). Зараз&nbsp;— в.&nbsp;о. завідувача відділу української літератури [[Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України|Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України]] і за сумісництвом&nbsp;— викладач [[Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка#Кафедра зарубіжної преси та інформації|кафедри зарубіжної преси та інформації]] [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]] (читає спецкурс «Українці в світовій культурі»)<ref>{{Cite web|title=Офіційний сайт Львівського національного університету імені Івана Франка|url=http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/kaf_zp/k-zp-vykl-shkrabjuk.htm|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IJhcGvev?url=http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/kaf_zp/k-zp-vykl-shkrabjuk.htm|archivedate=2013-07-23|accessdate=2012-07-30|deadurl=yes}}</ref>.


== Творчість ==
== Творчість ==
Рядок 37: Рядок 37:


=== Поетичні збірки ===
=== Поетичні збірки ===
* Вересневі знамена (<small>передмова Петра Осадчука</small>).&nbsp;— Київ: Молодь, 1979.&nbsp;— 68 с.
* Вересневі знамена (<small>передмова Петра Осадчука</small>).&nbsp;— Київ: Молодь, 1979.&nbsp;— 68&nbsp;с.
* Спадщина. — Львів: Каменяр, 1981. — 69 с.
* Спадщина. — Львів: Каменяр, 1981. — 69 с.
* Голос зозулі. — Львів: Каменяр, 1990. — 135 с.
* Голос зозулі. — Львів: Каменяр, 1990. — 135 с.
* Непроминальність: колекція блискіток. — Львів: Логос, 1993. — 111 с.
* Непроминальність: колекція блискіток. — Львів: Логос, 1993. — 111 с.
* Передзвін. — Львів: Місіонер, 1998. — 335 с.
* Передзвін. — Львів: Місіонер, 1998. — 335 с.
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=309 Серед зір і людей. — Львів: Місіонер, 2003. — 303 с.]
* Серед зір і людей.&nbsp;— Львів: Місіонер, 2003.&nbsp;— 303&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Серед зір і людей: поезії|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=309|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=311 Три ключі: мої рубаї. — Львів: Місіонер, 2005. — 144 с.]
* Три ключі: мої рубаї.&nbsp;— Львів: Місіонер, 2005.&nbsp;— 144&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Три ключі: мої рубаї|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=311|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=406 Співзвучність. — Київ: Ярославів Вал, 2011. — 208 с.]
* Співзвучність.&nbsp;— Київ: Ярославів Вал, 2011.&nbsp;— 208&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Співзвучність: поезія|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=406|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=592 Усе на світі таїна / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів: НВФ «Українські технології», 2015. — 220 с.]
* Усе на світі таїна / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львів: НВФ «Українські технології», 2015.&nbsp;— 220&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Усе на світі таїна|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=592|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=593 Крехів у вінку сонетів: історична хроніка. — Видавництво Отців василіян «Місіонер», 2015. — 56 с., іл.]
* Крехів у вінку сонетів: історична хроніка.&nbsp;— Видавництво Отців василіян «Місіонер», 2015.&nbsp;— 56&nbsp;с., іл.<ref>{{Cite web|title=Крехів у вінку сонетів|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=593|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* А довкола — Батьківщина. Поезія. — Львів: Каменяр, 2017. — 47 с. — Серія «25 улюблених віршів».
* А довкола — Батьківщина. Поезія. — Львів: Каменяр, 2017. — 47 с. — Серія «25 улюблених віршів».
* Найкраще слово: для дітей і про дітей (вірші). — Львів: Місіонер, 2017. — 64 с.
* Найкраще слово: для дітей і про дітей (вірші). — Львів: Місіонер, 2017. — 64 с.


==== Вірші ====
=== Вірші ===
* [[s:Напуття самому собі|Напуття самому собі]]
* [[s:Напуття самому собі|Напуття самому собі]]
* [[s:Батьківщина|Батьківщина]]
* [[s:Батьківщина|Батьківщина]]
Рядок 63: Рядок 63:


=== Науково-історичні документальні книги ===
=== Науково-історичні документальні книги ===
* Виноградник Господній: історія життя о. д-ра&nbsp;— 280&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Виноградник Господній: історія життя о. д-ра Йосифа Кладочного|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=308|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=308 Виноградник Господній: історія життя о. д-ра [[Кладочний Йосиф|Йосифа Кладочного]] / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: Місіонер, 1995. — 280 с.]
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=387 Попід Золоті ворота: шість елегій про родину Калинців / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: Місіонер, 1997. — 519 с.]
* Попід Золоті ворота: шість елегій про родину Калинців / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича.&nbsp;— Львів: Місіонер, 1997.&nbsp;— 519&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=387|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [[Крехівський монастир|Крехів]]: [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=305 дороги земні і небесні / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: Місіонер, 2002. — 413 с.]
* [[Крехівський монастир|Крехів]]: дороги земні і небесні / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича.&nbsp;— Львів: Місіонер, 2002.&nbsp;— 413&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Крехів: дороги земні і небесні|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=305|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=304 Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: Місіонер, 2005. — 439 с.]
* Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича.&nbsp;— Львів: Місіонер, 2005.&nbsp;— 439&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=304|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=310 Сто кроків до Храму: невідоме про відоме / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. ГО «Інститут національної пам'яті» (м. Львів). — Львів: НВФ «Українські технології», 2008. — 436 с.; 2-ге вид. — 2014.]
* Сто кроків до Храму: невідоме про відоме / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. ГО «Інститут національної пам'яті» (м.&nbsp;Львів).&nbsp;— Львів: НВФ «Українські технології», 2008.&nbsp;— 436&nbsp;с.; 2-ге вид.&nbsp;— 2014.<ref>{{Cite web|title=Сто кроків до Храму: невідоме про відоме|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=310|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=306 Голоси нічні і денні: на хвилях Радіо «Незалежність». — Львів: НВФ «Українські технології», 2009. — 224 с.]
* Голоси нічні і денні: на хвилях Радіо «Незалежність».&nbsp;— Львів: НВФ «Українські технології», 2009.&nbsp;— 224&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Голоси нічні і денні: на хвилях радіо "Незалежність"|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=306|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=286 Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2012. — 192 с.]
* Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича.&nbsp;— Львів, 2012.&nbsp;— 192&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Ми, українські радикали…|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=286|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=487 В мінливім дзеркалі кохання: енциклопедія любові. — Львів: НВФ «Українські технології», 2012. — 352 с.]
* В мінливім дзеркалі кохання: енциклопедія любові.&nbsp;— Львів: НВФ «Українські технології», 2012.&nbsp;— 352&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=В мінливім дзеркалі кохання: енциклопедія любові|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=487|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=285 Наріжний камінь Маркіяна. Статті, есеї, вірші / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Шашкевичівська комісія. — Львів, 2012. — 152 с.: іл.]
* Наріжний камінь Маркіяна. Статті, есеї, вірші / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Шашкевичівська комісія.&nbsp;— Львів, 2012.&nbsp;— 152&nbsp;с.: іл.<ref>{{Cite web|title=Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=285|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=386 Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2013. — 412 с.]
* Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львів, 2013.&nbsp;— 412&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=386|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=546 Історії, прожиті тричі: події, документи, спогади / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів: НВФ «Українські технології», 2015. — 444 с.]
* Історії, прожиті тричі: події, документи, спогади / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львів: НВФ «Українські технології», 2015.&nbsp;— 444&nbsp;с.<ref>{{Cite web|title=Історії, прожиті тричі: події, документи, спогади|url=https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=546|website=www.inst-ukr.lviv.ua|accessdate=2023-05-04}}</ref>
* Над Простором і Часом: трилогія незвичайного. — Львів: Апріорі, 2017. — 336 с.
* Над Простором і Часом: трилогія незвичайного. — Львів: Апріорі, 2017. — 336 с.
* Пробудились серед ночі, або Преображення людське. — Львів: Місіонер, 2017. — 248 с.
* Пробудились серед ночі, або Преображення людське. — Львів: Місіонер, 2017. — 248 с.
* Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців. Вид. 2. — Львів: Сполом, 2017. — 528 с.
* Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців. Вид. 2. — Львів: Сполом, 2017. — 528 с.


=== Нариси ===
=== Нариси ===
* Борозна. — Львів: Каменяр, 1975. — 40 с.
* Борозна. — Львів: Каменяр, 1975. — 40 с.
* Село з майбутнього. — Львів: Каменяр, 1980. — 140 с.
* Село з майбутнього. — Львів: Каменяр, 1980. — 140 с.
* Спонукання до пошуку. — Львів: Вид-во при Львів. держ. ун-ті Видавничого об'єднання «Вища школа», 1984. — 32 с.
* Спонукання до пошуку. — Львів: Вид-во при Львів. держ. ун-ті Видавничого об'єднання «Вища школа», 1984. — 32 с.
* Одвічний день жнив. — Львів: Каменяр, 1984. — 32 с.
* Одвічний день жнив. — Львів: Каменяр, 1984. — 32 с.
* Розвиток науки в західних областях Української РСР за роки Радянської влади. 1939—1989 (<small>упорядник і редактор</small>).&nbsp;— Київ: Наукова думка, 1990.&nbsp;— 304 с.
* Розвиток науки в західних областях Української РСР за роки Радянської влади. 1939—1989 (<small>упорядник і редактор</small>).&nbsp;— Київ: Наукова думка, 1990.&nbsp;— 304&nbsp;с.


=== Сильветки ===
=== Сильветки ===
Рядок 101: Рядок 101:


=== Автор передмов ===
=== Автор передмов ===
Редактор й автор передмов до збірника поезії учасників конкурсу на здобуття [[Літературна премія імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя»|Літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича за 1997 рік «''Привітання життя''»]], а також до поетичних збірок о. В.-Б. Мендруня, ЧСВВ; Ірини Зайцевої, З.-Т. Масного, Стефанії Пахольчук, М. Петренка, І. Фідика, В. Бандури, Мирослави Рудик, М. Малахівського, Л. Сеника, Р. Дідули.
Редактор й автор передмов до збірника поезії учасників конкурсу на здобуття [[Літературна премія імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя»|Літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича за 1997 рік «''Привітання життя''»]], а також до поетичних збірок о. В.-Б. Мендруня, ЧСВВ; Ірини Зайцевої, З.-Т. Масного, Стефанії Пахольчук, М. Петренка, І. Фідика, В. Бандури, Мирослави Рудик, М. Малахівського, Л. Сеника, Р. Дідули.


=== Радіопередачі ===
=== Радіопередачі ===
* жовтень [[2003]]-жовтень [[2004]]: провів 52 передачі на Радіо «''Незалежність''» (м. Львів) в авторській програмі «''Українці в світовій історії''».
* Жовтень 2003 року — жовтень 2004 року: провів 52 передачі на Радіо «''Незалежність''» (м. Львів) в авторській програмі «''Українці в світовій історії''».
* грудень [[2005]]-січень [[2009]]: провів 164 передачі на Радіо «''Воскресіння''» (Перший український канал) в авторській програмі «''Дорога до Храму''».
* Грудень 2005 — січень 2009 року: провів 164 передачі на Радіо «''Воскресіння''» (Перший український канал) в авторській програмі «''Дорога до Храму''».


=== Компакт-диски ===
=== Компакт-диски ===
Видав два компакт-диски у фонотеці Радіо «''Воскресіння''»:
Видав два компакт-диски у фонотеці Радіо «''Воскресіння''»:
* до 150-ліття від дня народження [[Іван Франко|Івана Франка]] (10 радіопередач);
* до 150-ліття від дня народження [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] (10 радіопередач);
* до 1020-ліття хрещення Руси-України (9 радіопередач).
* до 1020-ліття хрещення Руси-України (9 радіопередач).


=== Пісні на слова Петра Шкраб'юка<ref>{{Cite web|title=Пісні Петра Шкраб'юка на сайті pisni.org.ua|url=http://www.pisni.org.ua/persons/1966.html|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IJhdKlzR?url=http://www.pisni.org.ua/persons/1966.html|archivedate=2013-07-23|accessdate=2012-07-30|deadurl=no}}</ref> ===
=== Пісні на слова Петра Шкраб'юка<ref>{{Cite web|title=Пісні Петра Шкраб'юка на сайті pisni.org.ua|url=http://www.pisni.org.ua/persons/1966.html|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IJhdKlzR?url=http://www.pisni.org.ua/persons/1966.html|archivedate=2013-07-23|accessdate=2012-07-30|deadurl=no}}</ref> ===
* Журавочка (музика Б.-Я. Янівського)
* Журавочка (музика Б.-Я. Янівського)
* Карусель (музика Б.-Я. Янівського)
* Карусель (музика Б.-Я. Янівського)
* Де райдуга світить — немає зими (музика Б.-Я. Янівського)
* Де райдуга світить — немає зими (музика Б.-Я. Янівського)
* Забобон (музика Б.-Я. Янівського)
* Забобон (музика Б.-Я. Янівського)
* О сину мій!.. (музика Б.-Я. Янівського)
* О сину мій!.. (музика Б.-Я. Янівського)
* Яблуневі сни (музика Б.-Я. Янівського)
* Яблуневі сни (музика Б.-Я. Янівського)
* Львове, місто над містами (музика О. Зелінського)
* Львове, місто над містами (музика О. Зелінського)
* Львів найкращий, бо в ньому є ти (музика О. Зелінського)
* Львів найкращий, бо в ньому є ти (музика О. Зелінського)
* Моя надія, Господи, — це Ти (музика Б. Косопуда)
* Моя надія, Господи, — це Ти (музика Б. Косопуда)


Петро Шкраб'юк також автор численних пісенних текстів до вистав у Львівському театрі юного глядача, зокрема до вистави за казкою [[Толстой Олексій Миколайович|О. Толстого]] «''Золотий ключик''».
Петро Шкраб'юк також автор численних пісенних текстів до вистав у Львівському театрі юного глядача, зокрема до вистави за казкою [[Толстой Олексій Миколайович|Олексія Толстого]] «Золотий ключик».


== Премії та відзнаки ==
== Премії та відзнаки ==
* '''2003''' — премія Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку (США) за книгу «''Крехів: дороги земні і небесні''».
* 2003 — премія Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку (США) за книгу «''Крехів: дороги земні і небесні''».
* '''2008,''' '''2013, 2018''' — медаль «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України «За особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу».
* 2008, 2013, 2018 — медаль «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України «За особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу».
* '''2007''' — премія ім. В'ячеслава Чорновола (м. Львів) за низку передач у тематичній програмі «''Дорога до Храму''» на радіо «''Незалежність''» і «''Воскресіння''».
* 2007 — премія ім. В'ячеслава Чорновола (м. Львів) за низку передач у тематичній програмі «''Дорога до Храму''» на радіо «''Незалежність''» і «''Воскресіння''».
* '''2013''' — Всеукраїнська літературна премія імені Ірини Вільде (І нагорода).
* 2013 — Всеукраїнська літературна премія імені Ірини Вільде (І нагорода).
* '''2013''' — Відзнака Галицького районного об'єднання м. Львова ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
* 2013 — Відзнака Галицького районного об'єднання м. Львова ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
* '''2016''' — Медаль Святого Великомученика Юрія Побідоносця від УГКЦ (14 жовтня).
* 2016 — Медаль Святого Великомученика Юрія Побідоносця від УГКЦ (14 жовтня).
* '''2017''' — Премія імені Ярослава Дорошенка за книгу «Крехів у вінку сонетів» (Івано-Франківськ, 2017).
* 2017 — Премія імені Ярослава Дорошенка за книгу «Крехів у вінку сонетів» (Івано-Франківськ, 2017).
* '''2018''' — [[премія імені Ірини Калинець]] у номінації «За наполегливість і мужність у відстоюванні українських позицій та дослідження „білих плям“ в історії України».
* 2018 — [[премія імені Ірини Калинець]] у номінації «За наполегливість і мужність у відстоюванні українських позицій та дослідження „білих плям“ в історії України».


=== Особисте життя ===
=== Особисте життя ===
Рядок 142: Рядок 142:


== Джерела ==
== Джерела ==
* ''[[Комариця Мар'яна Миколаївна|Комариця М.]]'' Шкраб'юк Петро Васильович… // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 2003. — Вип. 10. — С. 494—496.
* ''[[Комариця Мар'яна Миколаївна|Комариця М.]]'' Шкраб'юк Петро Васильович… // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 2003. — Вип. 10. — С. 494—496.
* ''Мандзюк М.'' Шкраб'юк Петро, син Василя //Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 13, літера Ш /За редагуванням Миколи Савчука. — Коломия : Вік, 2003. — С. 87-88.
* ''Мандзюк М.'' Шкраб'юк Петро, син Василя // Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 13, літера Ш /За редагуванням Миколи Савчука. — Коломия : Вік, 2003. — С. 87—88.
* Петро Васильович Шкраб'юк: начерки до біографії // Науково-дослідний центр періодики (1993—2003): у 2 т. /НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; Уклад. М. М. Романюк; Відп. ред. Л. В. Сніцарчук. — Львів, 2003. — Т. 2: Біобібліографічний покажчик. — С. 661—672.
* Петро Васильович Шкраб'юк: начерки до біографії // Науково-дослідний центр періодики (1993—2003): у 2 т. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; Уклад. М. М. Романюк; Відп. ред. Л. В. Сніцарчук. — Львів, 2003. — Т. 2: Біобібліографічний покажчик. — С. 661—672.
* ''Сеник Л.'' Непроминальність Слова // Заграва: імена на літературній карті Львівщини /Каленадр-альманах на 2003 рік. — Львів, 2003. — С. 31—37.
* ''Сеник Л.'' Непроминальність Слова // Заграва: імена на літературній карті Львівщини / Каленадр-альманах на 2003 рік. — Львів, 2003. — С. 31—37.
* ''Якубовська М.'' Світло поетичних рядків (Літературний портрет Петра Шкраб'юка) //Якубовська М. У дзеркалі слова: Есеї про сучасну українську літературу /Вступ. слово В. Лизанчука. — Львів : Каменяр, 2005. — С. 544—552.
* ''Якубовська М.'' Світло поетичних рядків (Літературний портрет Петра Шкраб'юка) // Якубовська М. У дзеркалі слова: Есеї про сучасну українську літературу / Вступ. слово В. Лизанчука. — Львів : Каменяр, 2005. — С. 544—552.


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 157: Рядок 157:
}}
}}
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/organization/departments/profile/?profileid=8 Петро Шкраб'юк на інтернет-сторінці Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/organization/departments/profile/?profileid=8 Петро Шкраб'юк на інтернет-сторінці Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* https://www.youtube.com/watch?v=6A2edNvvi_E&ab_channel=DANKO2011 - Журавочка
* https://www.youtube.com/watch?v=wplM6BtaIy4&ab_channel=DANKO2011 - Моя надія, Господи — це Ти


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}

Поточна версія на 14:41, 4 травня 2023

Петро Шкраб’юк
Петро Васильович Шкраб’юк
Народився2 серпня 1943(1943-08-02) (80 років)
с. Пужники,
Івано-Франківська область,
Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
ДіяльністьПоет
Прозаїк
Есеїст
Літературознавець
Історик
Сфера роботилітература[1], літературознавство[1] і історія[1]
Роки активностіз 1975 — дотепер
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

Петро Васильович Шкраб'юк (нар. 2 серпня 1943, с. Пужники, нині Тлумацького району, Івано-Франківської області, Україна) — український поет, прозаїк, есеїст, літературознавець, історик, член Національної спілки письменників України з 1985 року.

З 1976 року член Національної спілки журналістів, доктор історичних наук (2008), старший науковий співробітник, в.о. завідувача відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, викладач кафедри зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету ім. І. Франка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Петро Шкраб'юк народився 2 серпня 1943 року в селі Пужники (нині Тлумацького району Івано-Франківської області, Україна), коли там ще стояли гітлерівці, у родині Василя Миколайовича Шкраб'юка та Марії Михайлівни (1922—2002). Батько помер у січні 1945 року від тифу, маючи 32 роки. Після цього мати вийшла заміж удруге за Василя Федоровича Ницака (1925—1979).

Після школи Петро працював коректором районної газети у містечку Отинія теперішнього Коломийського району на Прикарпатті, потім — редактором щойно організованого районного радіомовлення. З 1962 по 1965 служив у війську — спершу в Бердичеві, потім в Угорщині.

1969 року закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка. Один рік працював редактором університетської газети і три — асистентом факультету журналістики Львівського університету ім. І. Франка. Готував кандидатську дисертацію «Журнал „Всесвіт“ як тип видання». Проте наприкінці грудня 1973 року за нібито «притуплення політичної пильності» був змушений покинути викладацьку й наукову працю, отримавши сувору партійну догану із занесенням в особову справу. Петро Шкраб'юк перейшов на роботу в обласну молодіжну газету у Львові, де завідував відділом листів, масової роботи і прес-контролю. Опісля п'ять літ, з 1978 по 1987 рік, працював кореспондентом республіканського науково-популярного журналу «Наука і суспільство» по Західному науковому центру АН УРСР.

11 червня 1987 року перейшов на роботу в Інститут суспільних наук АН УРСР (від 1990-го — Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України). 17 червня 1994 року захистив кандидатську дисертацію («Михайло Павлик і Радикальна партія»), а 25 грудня 2007 року — докторську («Монаший Чин Отців Василіян у суспільно-культурному житті України»). Зараз — в. о. завідувача відділу української літератури Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України і за сумісництвом — викладач кафедри зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка (читає спецкурс «Українці в світовій культурі»)[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Петро Шкраб'юк — автор близько 30 книжок. Це зокрема:

Поетичні збірки

[ред. | ред. код]
  • Вересневі знамена (передмова Петра Осадчука). — Київ: Молодь, 1979. — 68 с.
  • Спадщина. — Львів: Каменяр, 1981. — 69 с.
  • Голос зозулі. — Львів: Каменяр, 1990. — 135 с.
  • Непроминальність: колекція блискіток. — Львів: Логос, 1993. — 111 с.
  • Передзвін. — Львів: Місіонер, 1998. — 335 с.
  • Серед зір і людей. — Львів: Місіонер, 2003. — 303 с.[3]
  • Три ключі: мої рубаї. — Львів: Місіонер, 2005. — 144 с.[4]
  • Співзвучність. — Київ: Ярославів Вал, 2011. — 208 с.[5]
  • Усе на світі таїна / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів: НВФ «Українські технології», 2015. — 220 с.[6]
  • Крехів у вінку сонетів: історична хроніка. — Видавництво Отців василіян «Місіонер», 2015. — 56 с., іл.[7]
  • А довкола — Батьківщина. Поезія. — Львів: Каменяр, 2017. — 47 с. — Серія «25 улюблених віршів».
  • Найкраще слово: для дітей і про дітей (вірші). — Львів: Місіонер, 2017. — 64 с.

Вірші

[ред. | ред. код]

Науково-історичні документальні книги

[ред. | ред. код]
  • Виноградник Господній: історія життя о. д-ра — 280 с.[8]
  • Попід Золоті ворота: шість елегій про родину Калинців / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: Місіонер, 1997. — 519 с.[9]
  • Крехів: дороги земні і небесні / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: Місіонер, 2002. — 413 с.[10]
  • Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: Місіонер, 2005. — 439 с.[11]
  • Сто кроків до Храму: невідоме про відоме / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. ГО «Інститут національної пам'яті» (м. Львів). — Львів: НВФ «Українські технології», 2008. — 436 с.; 2-ге вид. — 2014.[12]
  • Голоси нічні і денні: на хвилях Радіо «Незалежність». — Львів: НВФ «Українські технології», 2009. — 224 с.[13]
  • Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2012. — 192 с.[14]
  • В мінливім дзеркалі кохання: енциклопедія любові. — Львів: НВФ «Українські технології», 2012. — 352 с.[15]
  • Наріжний камінь Маркіяна. Статті, есеї, вірші / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Шашкевичівська комісія. — Львів, 2012. — 152 с.: іл.[16]
  • Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2013. — 412 с.[17]
  • Історії, прожиті тричі: події, документи, спогади / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів: НВФ «Українські технології», 2015. — 444 с.[18]
  • Над Простором і Часом: трилогія незвичайного. — Львів: Апріорі, 2017. — 336 с.
  • Пробудились серед ночі, або Преображення людське. — Львів: Місіонер, 2017. — 248 с.
  • Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців. Вид. 2. — Львів: Сполом, 2017. — 528 с.

Нариси

[ред. | ред. код]
  • Борозна. — Львів: Каменяр, 1975. — 40 с.
  • Село з майбутнього. — Львів: Каменяр, 1980. — 140 с.
  • Спонукання до пошуку. — Львів: Вид-во при Львів. держ. ун-ті Видавничого об'єднання «Вища школа», 1984. — 32 с.
  • Одвічний день жнив. — Львів: Каменяр, 1984. — 32 с.
  • Розвиток науки в західних областях Української РСР за роки Радянської влади. 1939—1989 (упорядник і редактор). — Київ: Наукова думка, 1990. — 304 с.

Сильветки

[ред. | ред. код]

Петро Шкраб'юк — автор сильветок про видатних діячів української історії:

Дослідництво наукової творчості

[ред. | ред. код]

Петро Шкраб'юк також дослідник наукової творчості сучасних учених:

  • Л. Сеника
  • Ю. Сливки
  • І. Патера
  • Л. Зашкільняка
  • І. Гелея

Автор передмов

[ред. | ред. код]

Редактор й автор передмов до збірника поезії учасників конкурсу на здобуття Літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича за 1997 рік «Привітання життя», а також до поетичних збірок о. В.-Б. Мендруня, ЧСВВ; Ірини Зайцевої, З.-Т. Масного, Стефанії Пахольчук, М. Петренка, І. Фідика, В. Бандури, Мирослави Рудик, М. Малахівського, Л. Сеника, Р. Дідули.

Радіопередачі

[ред. | ред. код]
  • Жовтень 2003 року — жовтень 2004 року: провів 52 передачі на Радіо «Незалежність» (м. Львів) в авторській програмі «Українці в світовій історії».
  • Грудень 2005 — січень 2009 року: провів 164 передачі на Радіо «Воскресіння» (Перший український канал) в авторській програмі «Дорога до Храму».

Компакт-диски

[ред. | ред. код]

Видав два компакт-диски у фонотеці Радіо «Воскресіння»:

  • до 150-ліття від дня народження Івана Франка (10 радіопередач);
  • до 1020-ліття хрещення Руси-України (9 радіопередач).

Пісні на слова Петра Шкраб'юка[19]

[ред. | ред. код]
  • Журавочка (музика Б.-Я. Янівського)
  • Карусель (музика Б.-Я. Янівського)
  • Де райдуга світить — немає зими (музика Б.-Я. Янівського)
  • Забобон (музика Б.-Я. Янівського)
  • О сину мій!.. (музика Б.-Я. Янівського)
  • Яблуневі сни (музика Б.-Я. Янівського)
  • Львове, місто над містами (музика О. Зелінського)
  • Львів найкращий, бо в ньому є ти (музика О. Зелінського)
  • Моя надія, Господи, — це Ти (музика Б. Косопуда)

Петро Шкраб'юк також автор численних пісенних текстів до вистав у Львівському театрі юного глядача, зокрема до вистави за казкою Олексія Толстого «Золотий ключик».

Премії та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 2003 — премія Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку (США) за книгу «Крехів: дороги земні і небесні».
  • 2008, 2013, 2018 — медаль «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України «За особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу».
  • 2007 — премія ім. В'ячеслава Чорновола (м. Львів) за низку передач у тематичній програмі «Дорога до Храму» на радіо «Незалежність» і «Воскресіння».
  • 2013 — Всеукраїнська літературна премія імені Ірини Вільде (І нагорода).
  • 2013 — Відзнака Галицького районного об'єднання м. Львова ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
  • 2016 — Медаль Святого Великомученика Юрія Побідоносця від УГКЦ (14 жовтня).
  • 2017 — Премія імені Ярослава Дорошенка за книгу «Крехів у вінку сонетів» (Івано-Франківськ, 2017).
  • 2018 — премія імені Ірини Калинець у номінації «За наполегливість і мужність у відстоюванні українських позицій та дослідження „білих плям“ в історії України».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Має сина Андрія — історика, викладача Українського католицького університету, перекладача літургійних текстів, керівника хору Вірменської церкви у Львові, та дочку Мар'яну, яка з відзнакою закінчила економічний факультет ЛНУ ім. І. Франка зі спеціальності «економічна кібернетика». Одружений. Дружина у другому шлюбі — Чорній Олександра Володимирівна, філолог-славіст, архівіст, багатолітній працівник ЦДІА в м. Львові.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Офіційний сайт Львівського національного університету імені Івана Франка. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 30 липня 2012.
  3. ↑ Серед зір і людей: поезії. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  4. ↑ Три ключі: мої рубаї. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  5. ↑ Співзвучність: поезія. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  6. ↑ Усе на світі таїна. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  7. ↑ Крехів у вінку сонетів. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  8. ↑ Виноградник Господній: історія життя о. д-ра Йосифа Кладочного. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  9. ↑ Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  10. ↑ Крехів: дороги земні і небесні. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  11. ↑ Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  12. ↑ Сто кроків до Храму: невідоме про відоме. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  13. ↑ Голоси нічні і денні: на хвилях радіо "Незалежність". www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  14. ↑ Ми, українські радикали…. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  15. ↑ В мінливім дзеркалі кохання: енциклопедія любові. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  16. ↑ Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  17. ↑ Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  18. ↑ Історії, прожиті тричі: події, документи, спогади. www.inst-ukr.lviv.ua. Процитовано 4 травня 2023.
  19. ↑ Пісні Петра Шкраб'юка на сайті pisni.org.ua. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 30 липня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Комариця М. Шкраб'юк Петро Васильович… // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 2003. — Вип. 10. — С. 494—496.
  • Мандзюк М. Шкраб'юк Петро, син Василя // Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 13, літера Ш /За редагуванням Миколи Савчука. — Коломия : Вік, 2003. — С. 87—88.
  • Петро Васильович Шкраб'юк: начерки до біографії // Науково-дослідний центр періодики (1993—2003): у 2 т. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; Уклад. М. М. Романюк; Відп. ред. Л. В. Сніцарчук. — Львів, 2003. — Т. 2: Біобібліографічний покажчик. — С. 661—672.
  • Сеник Л. Непроминальність Слова // Заграва: імена на літературній карті Львівщини / Каленадр-альманах на 2003 рік. — Львів, 2003. — С. 31—37.
  • Якубовська М. Світло поетичних рядків (Літературний портрет Петра Шкраб'юка) // Якубовська М. У дзеркалі слова: Есеї про сучасну українську літературу / Вступ. слово В. Лизанчука. — Львів : Каменяр, 2005. — С. 544—552.

Посилання

[ред. | ред. код]
Петро Шкраб'юк
у сестринських Вікіпроєктах
s: Теми у Вікіджерелах?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шкраб%27юк_Петро_Васильович&oldid=39413063