Шолохов Михайло Олександрович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м Відкинуто редагування 31.15.253.117 (обговорення) до зробленого 46.211.35.186 Мітки: Відкіт Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
|||
(Не показана 21 проміжна версія 12 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Письменник |
{{Письменник |
||
| |
|Ім'я = Михайло Шолохов |
||
| |
|Оригінал імені = |
||
| |
|Фото = |
||
| |
|Ширина = 250px |
||
⚫ | |||
| Національність = [[росіянин]] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
}} |
}} |
||
'''Михайло Шолохов''' ({{lang-ru|Михаил Александрович Шолохов}}; {{ДН|24|5|1905|11}}, хутір Кружилін, станиця Вешенська, [[Донецький округ]], [[Область Війська Донського]], [[Російська імперія]] |
'''Михайло Шолохов''' ({{lang-ru|Михаил Александрович Шолохов}}; {{ДН|24|5|1905|11}}, хутір Кружилін, станиця Вешенська, [[Донецький округ]], [[Область Війська Донського]], [[Російська імперія]] — [[2 лютого]] [[1984]], станиця Вешенська, [[Ростовська область]], [[РРФСР]]) — російський письменник, лауреат [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії з літератури]] 1965 року. Уродженець [[Донщина|Донщини]]. Найвідомішими його творами є романи [[Тихий Дін (роман)|«Тихий Дін»]], «[[Піднята цілина (роман)|Піднята цілина]]» та «[[Вони воювали за Батьківщину]]» та оповідання «[[Доля людини (Шолохов)|Доля людини]]». Член [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] у 1961—1984 роках. Депутат [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної Ради СРСР]] 1—10-го скликань. |
||
== Походження == |
== Походження == |
||
Мати Михайла Шолохова — Анастасія |
Мати Михайла Шолохова — Анастасія Данилівна Черняк була етнічною [[українці|українкою]]. Предки її були панщинними селянами на [[Чернігівська губернія|Чернігівщині]]. Володар селян — російський поміщик Попов, на початку [[XIX століття|ХІХ]] століття перевів своїх кріпаків з [[Сіверська земля|Сіверщини]] на Дон, у маєток Ясенівку. Тут українські селяни жили укупі, як і в Україні, зберігаючи на [[Донщина|Донщині]] свій національний уклад. Анастасія Данилівна Черняк, рано залишившись сиротою, пішла в найми до панського маєтку покоївкою. Поміщиця Попова силоміць віддала її заміж за сина козачого отамана Кузнєцова. Але Анастасія кохала іншого — гуртівника (або «шибая» по-місцевому), уродженця [[Рязанська губернія|Рязанської губернії]] Олександра Шолохова, який шукав на Дону кращого заробітку. Шолохов вкрав Анастасію, і вони жили разом на хуторі Кружилині, де в них і народився син Михайло. Бувши позашлюбною дитиною, Михайло до 7 років мав прізвище свого офіційного батька — Кузнєцов, і тільки по смерті останнього 1912 року, Олександр і Анастасія повінчалися, а їхній син став з Кузнєцова Шолоховим. |
||
Зростаючи на хуторі Кружилині, неподалік від Ясенівки, Михайло Шолохов з малих літ знаходився в переважно українському середовищі. Ставши дорослим, він згадував, як у дитинстві постійно чув від матері казки й пісні українською мовою. 1954 |
Зростаючи на хуторі Кружилині, неподалік від Ясенівки, Михайло Шолохов з малих літ знаходився в переважно українському середовищі. Ставши дорослим, він згадував, як у дитинстві постійно чув від матері казки й пісні українською мовою. У 1954 році, виступаючи на III-му з'їзді письменників України, Шолохов сказав: «Моя мати з дитинства прищепила мені любов до українського народу, до українського мистецтва, до української пісні — однієї з наймилозвучніших у світі»<ref> «Третя здибанка письменників України» // ««Радянська Україна», 1954, 31 жовтня, № 257.</ref>. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Рядок 28: | Рядок 25: | ||
Навчався в церковно-приходській школі, згодом у гімназії, де через початок революції і громадянської війни обірвав навчання на четвертому класі. Шолохов служив у станичному ревкомі, добровольцем вступив до продовольчого загону. |
Навчався в церковно-приходській школі, згодом у гімназії, де через початок революції і громадянської війни обірвав навчання на четвертому класі. Шолохов служив у станичному ревкомі, добровольцем вступив до продовольчого загону. |
||
В кінці 1922 року приїхав до Москви, де мав намір продовжити навчання. Тут познайомився з письменниками групи «Молода гвардія». Одночасно підпрацьовував. 1923 року в газеті «Юношеская правда» було надруковано перший фейлетон «Испытание», наступного року світ побачило його перше оповідання [[Родимка (оповідання)|«Родимка»]] (рос. |
В кінці 1922 року приїхав до Москви, де мав намір продовжити навчання. Тут познайомився з письменниками групи «Молода гвардія». Одночасно підпрацьовував. 1923 року в газеті «Юношеская правда» було надруковано перший фейлетон «Испытание», наступного року світ побачило його перше оповідання [[Родимка (оповідання)|«Родимка»]] (рос. «Родинка»). |
||
1925 року відбулася зустріч із [[Серафимович Олександр Серафимович| О. |
1925 року відбулася зустріч із [[Серафимович Олександр Серафимович| О. Серафимовичем]], що «сказав схвалення і визнання». Згодом М. Шолохов вважав О. Серафимовича одним із перших своїх учителів. В газетах і журналах того часу з'являються оповідання Шолохова, пізніше об'єднані в збірки «Донські повісті» та «Вогневий степ». В кінці 1926 почав нібито писати роман «Тихий Дон», першу книгу якого було опубліковано на початку 1928. Вона одразу здобула визнання і позитивні відгуки [[Максим Горький|Максима Горького]] та Олександра Серафимовча. 1929 року вийшла друга книга «Тихого Дону». |
||
Шолохов мав тісні відносини з головою СРСР Йосипом Сталіним. У 1933 Шолохов неодноразово надсилав Сталіну листи, де скаржився на зловживання донського крайового керівництва, яке встановило такий план зерноздачі, який, по суті, означав голодну смерть для тамтешніх російських селян<ref>Ігор Сюндюков. [https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/imperiya-na-kistkah-i-krovi |
Шолохов мав тісні відносини з головою СРСР Йосипом Сталіним. У 1933 Шолохов неодноразово надсилав Сталіну листи, де скаржився на зловживання донського крайового керівництва, яке встановило такий план зерноздачі, який, по суті, означав голодну смерть для тамтешніх російських селян<ref>Ігор Сюндюков. [https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/imperiya-na-kistkah-i-krovi Імперія на кістках і крові. Михайло Шолохов і його листи до Сталіна: рік 1933-й] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180526114223/https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/imperiya-na-kistkah-i-krovi |date=26 травня 2018 }} — День, 16 травня 2009</ref>. |
||
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] М. Шолохов був військовим кореспондентом газет «[[Правда (газета)|Правда]]» та «[[Красная звезда]]», нібито часто виїжджав на фронт. В післявоєнні роки віддавав багато часту громадській діяльності, зокрема брав участь у роботі Всесвітнього конгресу діячів науки та культури на захист миру. 1965 року Шолохову було присуджено [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівську премію з літератури]] за роман «Тихий Дін». |
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] М. Шолохов був військовим кореспондентом газет «[[Правда (газета)|Правда]]» та «[[Красная звезда]]», нібито часто виїжджав на фронт. В післявоєнні роки віддавав багато часту громадській діяльності, зокрема брав участь у роботі Всесвітнього конгресу діячів науки та культури на захист миру. 1965 року Шолохову було присуджено [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівську премію з літератури]] за роман «Тихий Дін». |
||
Рядок 39: | Рядок 36: | ||
== Переклади українською == |
== Переклади українською == |
||
Наступні твори Шолохова перекладено українською:<ref>[http://leksika.com.ua/13300126/ure/sholohov Шолохов Михайло Олександрович ] {{УРЕ}}</ref><ref>[https://books.google.com/books/about/?id=p_ZSDQAAQBAJ Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу»: навч. посіб.] / Л. В. Коломієць. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. — 559 с.</ref><ref>М.О. Шолохов і Україна: бібліографічний покажчик. Упорядник: Л. І. Ільницька; відп. ред.: О. П. Кущ. Львів: АН УРСР, Львівська наукова б-ка ім. В. Стефаника, 1978 . 111 с.</ref><ref>М. Шолохов і українська література: до 70-річчя з дня народження: список літератури за 1955—1975 рр. // АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника; [уклад. Л. І. Ільницька; ред. Є. М. Лазеба]. — Львів, 1975. — 11 с.</ref><ref name="pylyp">Касяненко Є. як Пилипенко перекручував Шолохова // [[Літературна газета]]. — 1934. — 20 серп. — С. 2.</ref><ref name="sholohov_ukr_1977">Б. М. Цимерінов. [https://web.archive.org/web/20190706011306/http://pvs.uad.lviv.ua/static/media/13/27.pdf Видання та розповсюдження творів М. О. Шолохова в УРСР у довоєнні роки]. // Поліграфія і видавнича справа. № 13, 1977. C. 119-124. ISSN 0554-4866</ref> |
Наступні твори Шолохова перекладено українською:<ref>[http://leksika.com.ua/13300126/ure/sholohov Шолохов Михайло Олександрович ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124213240/http://leksika.com.ua/13300126/ure/sholohov |date=24 листопада 2016 }} {{УРЕ}}</ref><ref>[https://books.google.com/books/about/?id=p_ZSDQAAQBAJ Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу»: навч. посіб.] / Л. В. Коломієць. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. — 559 с.</ref><ref>М.О. Шолохов і Україна: бібліографічний покажчик. Упорядник: Л. І. Ільницька; відп. ред.: О. П. Кущ. Львів: АН УРСР, Львівська наукова б-ка ім. В. Стефаника, 1978 . 111 с.</ref><ref>М. Шолохов і українська література: до 70-річчя з дня народження: список літератури за 1955—1975 рр. // АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника; [уклад. Л. І. Ільницька; ред. Є. М. Лазеба]. — Львів, 1975. — 11 с.</ref><ref name="pylyp">Касяненко Є. як Пилипенко перекручував Шолохова // [[Літературна газета]]. — 1934. — 20 серп. — С. 2.</ref><ref name="sholohov_ukr_1977">Б. М. Цимерінов. [https://web.archive.org/web/20190706011306/http://pvs.uad.lviv.ua/static/media/13/27.pdf Видання та розповсюдження творів М. О. Шолохова в УРСР у довоєнні роки]. // Поліграфія і видавнича справа. № 13, 1977. C. 119-124. ISSN 0554-4866</ref> |
||
* Смертельний ворог. X., 1930; |
* Смертельний ворог. X., 1930; |
||
* Червоточина. — Чужа кров. X. —К., 1931; |
* Червоточина. — Чужа кров. X. —К., 1931; |
||
* Михайло Шолохов. Слово про Батьківщину. Переклад з російської: ? Київ: Держлітвидав України, 1950 |
* Михайло Шолохов. Слово про Батьківщину. Переклад з російської: ? Київ: Держлітвидав України, 1950. 38 с |
||
* Михайло Шолохов. Двозаміжня. Переклад з російської: ?. Київ: ?, 1958; ? с. |
* Михайло Шолохов. Двозаміжня. Переклад з російської: ?. Київ: ?, 1958; ? с. |
||
* Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: І. П. Майстренко. Київ: Держлітвидав. 1958. |
* Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: І. П. Майстренко; худож.: І.М. Селеванов. Київ: Держлітвидав. 1958. 36 стор. |
||
* Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: ?. Київ: Дніпро, 1968. 96 с. |
* Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: ?. Київ: Дніпро, 1968. 96 с. |
||
* Михайло Шолохов. Оповідання. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Дніпро, 1980. 223 с. |
* Михайло Шолохов. Оповідання. Переклад з російської: [[Ковганюк Степан Петрович|Степан Ковганюк]]. Київ: Дніпро, 1980. 223 с. |
||
; Піднята цілина |
; Піднята цілина |
||
Рядок 95: | Рядок 92: | ||
* {{ШевЕ-6|частина=Шолохов Михайло Олександрович|сторінки =986}} |
* {{ШевЕ-6|частина=Шолохов Михайло Олександрович|сторінки =986}} |
||
* [[Абліцов Віталій Григорович|Віталій Абліцов]] «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с. |
* [[Абліцов Віталій Григорович|Віталій Абліцов]] «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с. |
||
* [[Роздобудько Ігор|Ігор Роздобудько]]. [http://haidamaka.org.ua/page_ukrdonshoxdon.html Українська Донщина в творах Михайла Шолохова. // Донщина та далі на Схід.] |
* [[Роздобудько Ігор|Ігор Роздобудько]]. [http://haidamaka.org.ua/page_ukrdonshoxdon.html Українська Донщина в творах Михайла Шолохова. // Донщина та далі на Схід.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129034548/http://haidamaka.org.ua/page_ukrdonshoxdon.html |date=29 листопада 2014 }} |
||
* {{Warheroes|id=10277|star = Labor}} |
* {{Warheroes|id=10277|star = Labor}} |
||
Поточна версія на 15:50, 30 липня 2024
Михайло Шолохов | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 11 (24) травня 1905[1] Kruzhilind, Область Війська Донського, Російська імперія | |||
Помер | 21 лютого 1984[1][2][…] (78 років) Вешенська, РРФСР, СРСР ·рак гортаніd | |||
Поховання | Вешенська | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, сценарист, поет, прозаїк, журналіст, політик | |||
Сфера роботи | проза | |||
Мова творів | російська | |||
Жанр | роман, оповідання, нарис | |||
Magnum opus | «Тихий Дон» | |||
Членство | СП СРСР, Сербська академія наук і мистецтв, Російська академія наук, Академія наук СРСР і ЦК КПРС | |||
Партія | ВКП(б) | |||
У шлюбі з | Марія Петрівна Громославськаd | |||
Діти | Mikhail Mikhailovich Sholokhovd і Svetlana Mikhailovna Sholokhovad | |||
Автограф | ![]() | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Премії | ![]() | |||
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
Михайло Шолохов (рос. Михаил Александрович Шолохов; 11 (24) травня 1905, хутір Кружилін, станиця Вешенська, Донецький округ, Область Війська Донського, Російська імперія — 2 лютого 1984, станиця Вешенська, Ростовська область, РРФСР) — російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1965 року. Уродженець Донщини. Найвідомішими його творами є романи «Тихий Дін», «Піднята цілина» та «Вони воювали за Батьківщину» та оповідання «Доля людини». Член ЦК КПРС у 1961—1984 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—10-го скликань.
Мати Михайла Шолохова — Анастасія Данилівна Черняк була етнічною українкою. Предки її були панщинними селянами на Чернігівщині. Володар селян — російський поміщик Попов, на початку ХІХ століття перевів своїх кріпаків з Сіверщини на Дон, у маєток Ясенівку. Тут українські селяни жили укупі, як і в Україні, зберігаючи на Донщині свій національний уклад. Анастасія Данилівна Черняк, рано залишившись сиротою, пішла в найми до панського маєтку покоївкою. Поміщиця Попова силоміць віддала її заміж за сина козачого отамана Кузнєцова. Але Анастасія кохала іншого — гуртівника (або «шибая» по-місцевому), уродженця Рязанської губернії Олександра Шолохова, який шукав на Дону кращого заробітку. Шолохов вкрав Анастасію, і вони жили разом на хуторі Кружилині, де в них і народився син Михайло. Бувши позашлюбною дитиною, Михайло до 7 років мав прізвище свого офіційного батька — Кузнєцов, і тільки по смерті останнього 1912 року, Олександр і Анастасія повінчалися, а їхній син став з Кузнєцова Шолоховим.
Зростаючи на хуторі Кружилині, неподалік від Ясенівки, Михайло Шолохов з малих літ знаходився в переважно українському середовищі. Ставши дорослим, він згадував, як у дитинстві постійно чув від матері казки й пісні українською мовою. У 1954 році, виступаючи на III-му з'їзді письменників України, Шолохов сказав: «Моя мати з дитинства прищепила мені любов до українського народу, до українського мистецтва, до української пісні — однієї з наймилозвучніших у світі»[4].
Народився 11(24) травня 1905 року на хуторі Кружилині Донецького округу Області війська Донського (зараз Шолоховський район Ростовської області Росії).
Навчався в церковно-приходській школі, згодом у гімназії, де через початок революції і громадянської війни обірвав навчання на четвертому класі. Шолохов служив у станичному ревкомі, добровольцем вступив до продовольчого загону.
В кінці 1922 року приїхав до Москви, де мав намір продовжити навчання. Тут познайомився з письменниками групи «Молода гвардія». Одночасно підпрацьовував. 1923 року в газеті «Юношеская правда» було надруковано перший фейлетон «Испытание», наступного року світ побачило його перше оповідання «Родимка» (рос. «Родинка»).
1925 року відбулася зустріч із О. Серафимовичем, що «сказав схвалення і визнання». Згодом М. Шолохов вважав О. Серафимовича одним із перших своїх учителів. В газетах і журналах того часу з'являються оповідання Шолохова, пізніше об'єднані в збірки «Донські повісті» та «Вогневий степ». В кінці 1926 почав нібито писати роман «Тихий Дон», першу книгу якого було опубліковано на початку 1928. Вона одразу здобула визнання і позитивні відгуки Максима Горького та Олександра Серафимовча. 1929 року вийшла друга книга «Тихого Дону».
Шолохов мав тісні відносини з головою СРСР Йосипом Сталіним. У 1933 Шолохов неодноразово надсилав Сталіну листи, де скаржився на зловживання донського крайового керівництва, яке встановило такий план зерноздачі, який, по суті, означав голодну смерть для тамтешніх російських селян[5].
Під час Другої світової війни М. Шолохов був військовим кореспондентом газет «Правда» та «Красная звезда», нібито часто виїжджав на фронт. В післявоєнні роки віддавав багато часту громадській діяльності, зокрема брав участь у роботі Всесвітнього конгресу діячів науки та культури на захист миру. 1965 року Шолохову було присуджено Нобелівську премію з літератури за роман «Тихий Дін».
1984 року помер у рідній станиці Вєшенській.
Наступні твори Шолохова перекладено українською:[6][7][8][9][10][11]
- Смертельний ворог. X., 1930;
- Червоточина. — Чужа кров. X. —К., 1931;
- Михайло Шолохов. Слово про Батьківщину. Переклад з російської: ? Київ: Держлітвидав України, 1950. 38 с
- Михайло Шолохов. Двозаміжня. Переклад з російської: ?. Київ: ?, 1958; ? с.
- Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: І. П. Майстренко; худож.: І.М. Селеванов. Київ: Держлітвидав. 1958. 36 стор.
- Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: ?. Київ: Дніпро, 1968. 96 с.
- Михайло Шолохов. Оповідання. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Дніпро, 1980. 223 с.
- Піднята цілина
- Михайло Шолохов (?). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Сергій Пилипенко. ? стор. ?[10]
- Михайло Шолохов (1934). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Євген Касяненко. Київ: ЛіМ. 378 стор. (1-е вид.)
- (перевидання) Михайло Шолохов (1935). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Євген Касяненко. Харків-Київ: Держлітвидав. 456 стор. (2-е вид., випр)
- Михайло Шолохов (1935). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Степан Ковганюк . Харків; Одеса: Дитвидав. 240 стор. (1-е вид.)
- (передрук) Михайло Шолохов (1954). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: ?; малюнки: Ататолій Базилевич. Київ: Держлітвидав. 316 с.
- (передрук) Михайло Шолохов (1961). Піднята цілина: Кн.1-2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 568 с.
- (передрук) Михайло Шолохов (1973). Піднята цілина: Кн.1-2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Дніпро. 612 стор.
- (передрук) Михайло Шолохов (1985). Піднята цілина: Кн.1-2. Переклад з російської: Степан Ковганюк; передмова: Павло Загребельний. Київ: Дніпро. 598 стор.
- Михайло Шолохов. Тихий Дін, кн. 1—4. Київ-Харків: ЛіМ; Київ: Держлітвидав, 1931—1941;
- Тихий Дін. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1931. 308с.
- (перевидання) Тихий Дін. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1932. 268с.
- (перевидання) Тихий Дон. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Київ: Держлітвидав. 1935. 454. с.
- Тихий Дін. Кн.2 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1931. 314с.
- (перевидання) Тихий Дін. Кн.2 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1932. 268с.
- (перевидання) Тихий Дон. Кн.2 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Київ: Держлітвидав. 1935. 414. с.
- Тихий Дін. Кн.3 : роман. Переклад з російської: Євген Плужник. Харків: ЛіМ. 1934. 442 с.
- (перевидання) Тихий Дон. Кн.3 : роман. Переклад з російської: Євген Плужник. Київ: Держлітвидав. 1935. 454 с.
- Тихий Дон. Кн.4 : роман. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1941. 371 с.
- Тихий Дін. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1931. 308с.
- Михайло Шолохов. Тихий Дон: кн. 1—4; Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав, 1955 (виправлене видання)
- Тихий Дон: Кн. 1 і 2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1955. ? с.
- Тихий Дон: Кн. 3 і 4. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1955. ? с.
- Михайло Шолохов. Тихий Дон: кн. 1—4; Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав, 1961
- Тихий Дон: Кн. 1 і 2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1961. 625 с.
- Тихий Дон: Кн. 3 і 4. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1961. 707 с.
- Михайло Шолохов. Тихий Дон: кн. 1—4; Переклад з російської: Володимир Середин. Київ: Дружба Литератур, 2013. 690 стор. ISBN 978-5-9904050-2-8 (Бібліотека Віктора Чєрнамирдіна)
- Вони билися за вітчизну
- (уривки з роману) Михайло Шолохов. Вони бились за вітчизну. Переклад з російської: ? Київ: Укрдержвидав, 1945. 151 с.
- (розділи з романа) Михайло Шолохов. Вони воювали за Батьківщину. Переклад з російської: ? Київ: Молодь, 1960 . 179 с.
- (розділи з романа) Вони воювали за батьківщину. Переклад з російської: Степан Ковганюк . Київ: Дніпро, 1975 . — 203 с. — (Б-ка «Мужність») .
- 2448 Шолохов — астероїд, названий на честь письменника[12].
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118748823 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ «Третя здибанка письменників України» // ««Радянська Україна», 1954, 31 жовтня, № 257.
- ↑ Ігор Сюндюков. Імперія на кістках і крові. Михайло Шолохов і його листи до Сталіна: рік 1933-й [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.] — День, 16 травня 2009
- ↑ Шолохов Михайло Олександрович [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу»: навч. посіб. / Л. В. Коломієць. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. — 559 с.
- ↑ М.О. Шолохов і Україна: бібліографічний покажчик. Упорядник: Л. І. Ільницька; відп. ред.: О. П. Кущ. Львів: АН УРСР, Львівська наукова б-ка ім. В. Стефаника, 1978 . 111 с.
- ↑ М. Шолохов і українська література: до 70-річчя з дня народження: список літератури за 1955—1975 рр. // АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника; [уклад. Л. І. Ільницька; ред. Є. М. Лазеба]. — Львів, 1975. — 11 с.
- ↑ а б Касяненко Є. як Пилипенко перекручував Шолохова // Літературна газета. — 1934. — 20 серп. — С. 2.
- ↑ Б. М. Цимерінов. Видання та розповсюдження творів М. О. Шолохова в УРСР у довоєнні роки. // Поліграфія і видавнича справа. № 13, 1977. C. 119-124. ISSN 0554-4866
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)
- Шолохов Михайло Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 986.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Ігор Роздобудько. Українська Донщина в творах Михайла Шолохова. // Донщина та далі на Схід. [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Шолохов Михайло Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
|
|
- Народились 24 травня
- Народились 1905
- Уродженці Області Війська Донського
- Померли 21 лютого
- Померли 1984
- Померли в СРСР
- Члени Спілки письменників СРСР
- Академіки Сербської академії наук і мистецтв
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Члени ЦК КПРС
- Члени КПРС
- Лауреати Нобелівської премії з літератури
- Уродженці Шолоховського району
- Російські Нобелівські лауреати
- Російські письменники українського походження
- Померли в Ростовській області
- Померли від раку гортані
- Письменники, на честь яких названо астероїд
- Донщина
- Шолохов Михайло Олександрович
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 3-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 9-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 10-го скликання
- Радянські письменники