Старобердянський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
уточнення
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Заповідна зона
{{Заповідна зона
| name = Старобердянський заказник
| name = Ландшафтний заказник «Старобердянський»
| image =
| image =
| зображення_підпис =
| зображення_підпис =
Рядок 19: Рядок 19:
| long_seconds = 00
| long_seconds = 00
| long_direction = E
| long_direction = E
| площа = 993 [[гектар|га]]
| площа = 1132 [[гектар|га]]
| заснований = 1974
| заснований = 1974
| число_відвідувачів =
| число_відвідувачів =
Рядок 26: Рядок 26:
|Карта розташування = Україна Запорізька область
|Карта розташування = Україна Запорізька область
}}
}}
'''«Старобердя́нський»'''&nbsp;— [[ландшафтний заказник]] загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах [[Запорізька область|Запорізької області]], за 18&nbsp;км на північний схід від міста [[Мелітополь|Мелітополя]], між селами [[Новопилипівка]] і [[Вознесенка (Мелітопольський район)|Вознесенка]], на правому березі річки [[Молочна|Молочної]]<ref name="ПЗФ">[https://web.archive.org/web/20110723025215/http://azovsea.berdyansk.net/ecology/6.html Заповідні території Північного Приазов'я]</ref>.
[[Файл:Старобердянський - Заказник ландшафтний 03.jpg|міні|306x306пкс]]
[[Файл:Старобердянський - Заказник ландшафтний 01.jpg|міні|303x303пкс]]
[[Файл:Соснівка ріка Молочна.jpg|міні|302x302пкс]]
'''Старобердя́нський зака́зник''' — [[ландшафтний заказник]] загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах [[Запорізька область|Запорізької області]], за 18 км на північний схід від міста [[Мелітополь|Мелітополя]], між селами [[Новопилипівка]] і [[Вознесенка (Мелітопольський район)|Вознесенка]], на правому березі річки [[Молочна|Молочної]].


Площа природоохоронної території — 993 га. Сучасний статус згідно з постановою [[Рада Міністрів Української РСР|Ради Міністрів Української РСР]] № 500 від [[28 жовтня]] [[1974]] року.
Сучасна площа природоохоронної території&nbsp;— 1132 га (зі змінами, згідно Рішення Запорізької облради від 25.07.1989&nbsp;р. №&nbsp;205). Статус отриманий згідно з Постановою [[Рада Міністрів Української РСР|Ради Міністрів Української РСР]] №&nbsp;500 від [[28 жовтня]] [[1974]] року<ref>Інформаційний екологічний атлас Запорізької області.&nbsp;— Запоріжжя, 2012&nbsp;— 56&nbsp;с. (с.&nbsp;32—33)</ref><ref name="ПЗФ"/>.


== Історія ==
== Історія ==
Лісництво закладене 1864 року І. Корніусом (1859 року створене степове лісництво «Бердянське»). 1879 року лісорозведення продовжив [[Сивицький Павло Михайлович|Павло Сивицький]], який за колекцію дерев у цьому лісництві одержав бронзову [[медаль]] Всесвітньої Паризької виставки. Разом із ним працював [[Висоцький Георгій Миколайович|Георгій Висоцький]] — відомий [[Ґрунтознавство|ґрунтознавець]], який вивчив вплив гідрокліматичних і ґрунтових умов на розвиток рослин лісу, а також вплив лісу на [[Природне середовище|природне середовище]], на [[Водний баланс|водний баланс]] [[ґрунт]]ів.
Зразком перших штучних лісових насаджень у [[Степ]]у було лісництво, закладене 1846 року І.&nbsp;Корніусом (1859 року створене степове лісництво «Бердянське»). 1879 року лісорозведення продовжив [[Сивицький Павло Михайлович|Павло Сивицький]], який за колекцію дерев у цьому лісництві одержав бронзову [[медаль]] Всесвітньої Паризької виставки. Разом із ним працював [[Висоцький Георгій Миколайович|Георгій Висоцький]]&nbsp;— відомий [[Ґрунтознавство|ґрунтознавець]], який вивчив вплив гідрокліматичних і ґрунтових умов на розвиток рослин лісу, а також вплив лісу на [[Природне середовище|природне середовище]], на [[Водний баланс|водний баланс]] [[ґрунт]]ів<ref name="ПЗФ"/><ref name="Охорона">Петроченко В. І. Охорона ландшафтів (На прикладі Запорізької області): навч. посібник / В.&nbsp;І.&nbsp;Петроченко&nbsp;— Запоріжжя, 2015.&nbsp;— 60&nbsp;с. (с.&nbsp;19)</ref>.


На території заказника існує колекція черещатих дубів ([[Дуб черещатий № 1|№ 1]], [[Дуб черещатий № 2|№ 2]], [[Дуб черещатий № 3|№ 3]], [[Дуб черещатий № 4|№ 4]], [[Дуб черещатий № 5|№ 5]], [[Дуб черещатий № 6|№ 6]], [[Дуб черещатий № 7|№ 7]], [[Дуб черещатий № 8|№ 8]], [[Дуб черещатий № 9|№ 9]], [[Дуб черещатий № 10|№ 10]], [[Дуб черещатий № 11|№ 11]]) без окремого охоронного статусу.
На території заказника існує колекція черещатих дубів ([[Дуб черещатий № 1|№&nbsp;1]], [[Дуб черещатий № 2|№&nbsp;2]], [[Дуб черещатий № 3|№&nbsp;3]], [[Дуб черещатий № 4|№&nbsp;4]], [[Дуб черещатий № 5|№&nbsp;5]], [[Дуб черещатий № 6|№&nbsp;6]], [[Дуб черещатий № 7|№&nbsp;7]], [[Дуб черещатий № 8|№&nbsp;8]], [[Дуб черещатий № 9|№&nbsp;9]], [[Дуб черещатий № 10|№&nbsp;10]], [[Дуб черещатий № 11|№&nbsp;11]]) без окремого охоронного статусу<ref name="ПЗФ"/>.


== Флора та фауна ==
== Флора і фауна ==
Основні деревні породи — [[дуб звичайний]] та [[ясен]]. У домішці зростають [[сосна звичайна]], [[сосна кримська]], [[акація біла]], [[в'яз граболистий]]. Є тут багато екзотів — [[черемха звичайна|черемшина]] вірджинська, [[софора японська]], [[бундук]], [[Маклюра оранжева|маклюра]] жовтогаряча, [[троянда]] індійська, бархат амурський, [[форзиція]], [[айлант]], [[акація]] плакуча, [[гледичія]] без шпичок, а також 14 різновидів [[верба|верби]].
Основні деревні породи&nbsp;— [[дуб звичайний]] та [[ясен]]. У домішці зростають [[сосна звичайна]], [[сосна кримська]], [[акація біла]], [[в'яз граболистий]]. Є тут багато екзотів&nbsp;— [[черемха звичайна|черемшина]] вірджинська, [[софора японська]], [[бундук]], [[Маклюра оранжева|маклюра]] жовтогаряча, [[троянда]] індійська, бархат амурський, [[форзиція]], [[айлант]], [[акація]] плакуча, [[гледичія]] без шпичок, а також 14 різновидів [[верба|верби]]<ref name="ПЗФ"/>.


З тварин тут мешкають [[Лось звичайний|лосі]], [[сарна європейська|сарни]], [[вивірка звичайна|вивірки]], [[куниця кам'яна |куниці]], [[Борсук європейський|борсуки]], [[Свиня дика|свині]], [[Заєць сірий|зайці]], [[Лисиця звичайна|лисиці]]. З птахів — [[сова вухата]], [[зяблик]], [[вівчарик-ковалик]], [[синиця велика]], [[дрізд чорний]] та інші. Взимку прилітають [[Омелюх звичайний|омелюхи]], [[снігур]]і, [[королик жовтоголовий]]. Чимало птахів, які раніше зустрічалися в заказнику, нині не трапляються: [[кібчик]], [[балабан]], [[канюк звичайний]], [[орел степовий]], [[лунь степовий]].
З тварин тут мешкають [[лось звичайний|лосі]], [[сарна європейська|сарни]], [[вивірка звичайна|вивірки]], [[куниця кам'яна |куниці]], [[борсук європейський|борсуки]], [[свиня дика|свині]], [[заєць сірий|зайці]], [[Лисиця звичайна|лисиці]]. З птахів&nbsp;— [[сова вухата]], [[зяблик]], [[вівчарик-ковалик]], [[синиця велика]], [[дрізд чорний]] та інші. Взимку прилітають [[омелюх звичайний|омелюхи]], [[снігур]]і, [[королик жовтоголовий]]. Чимало птахів, які раніше зустрічалися в заказнику, нині не трапляються: [[кібчик]], [[балабан]], [[канюк звичайний]], [[орел степовий]], [[лунь степовий]]<ref name="ПЗФ"/>.


У заказнику зростають 5 видів [[раритет]]них рослин, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]], зустрічається 12 видів тварин, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]] і 5 видів, занесених до [[тварини України, занесені до Європейського Червоного списку|Європейського Червоного списку]]<ref name="Охорона"/><ref>Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області&nbsp;: навч. посібник / В.&nbsp;І.&nbsp;Петроченко, В.&nbsp;І.&nbsp;Шелегеда, О.&nbsp;В.&nbsp;Жаков [та ін.]; за ред. В.&nbsp;І.&nbsp;Петроченка.&nbsp;— Запоріжжя&nbsp;: Поліграф, 2005.&nbsp;— 224&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 966-375-018-9</ref>.
== Джерела ==
* {{ГЕУ}}


== Див. також ==
== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights=100px>
Старобердянський - Заказник ландшафтний 01.jpg|
Соснівка ріка Молочна.jpg|
Старобердянський - Заказник ландшафтний 03.jpg|
Старобердянський ліс.jpg|
Вид на Старобердянське лісництво через Молочну 3.jpg|
</gallery>

== Джерела. Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20110723025215/http://azovsea.berdyansk.net/ecology/6.html Заповідні території Північного Приазов'я]
* [https://web.archive.org/web/20110723025215/http://azovsea.berdyansk.net/ecology/6.html Заповідні території Північного Приазов'я]


{{Zaporizhia-geo-stub}}
{{Бібліоінформація}}
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}}
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}}
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Запорізької області}}
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Запорізької області}}
{{Природно-заповідний фонд Мелітопольського району}}
{{Природно-заповідний фонд Мелітопольського району}}
{{Молочна}}
{{Молочна}}
{{Zaporizhia-geo-stub}}

{{Портали|Україна|Запорізька область|Географія}}
{{Портали|Україна|Запорізька область|Географія}}



Поточна версія на 10:40, 22 липня 2024

Ландшафтний заказник «Старобердянський»
46°55′00″ пн. ш. 35°28′59″ сх. д. / 46.91666667002777302286631° пн. ш. 35.48333333002777579° сх. д. / 46.91666667002777302286631; 35.48333333002777579Координати: 46°55′00″ пн. ш. 35°28′59″ сх. д. / 46.91666667002777302286631° пн. ш. 35.48333333002777579° сх. д. / 46.91666667002777302286631; 35.48333333002777579
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Запорізька область,
Мелітопольський район
Найближче містоМелітополь
Площа1132 га
Засновано1974
Старобердянський. Карта розташування: Запорізька область
Старобердянський
Старобердянський (Запорізька область)
Мапа

CMNS: Старобердянський у Вікісховищі

«Старобердя́нський» — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Запорізької області, за 18 км на північний схід від міста Мелітополя, між селами Новопилипівка і Вознесенка, на правому березі річки Молочної[1].

Сучасна площа природоохоронної території — 1132 га (зі змінами, згідно Рішення Запорізької облради від 25.07.1989 р. № 205). Статус отриманий згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР № 500 від 28 жовтня 1974 року[2][1].

Історія

[ред. | ред. код]

Зразком перших штучних лісових насаджень у Степу було лісництво, закладене 1846 року І. Корніусом (1859 року створене степове лісництво «Бердянське»). 1879 року лісорозведення продовжив Павло Сивицький, який за колекцію дерев у цьому лісництві одержав бронзову медаль Всесвітньої Паризької виставки. Разом із ним працював Георгій Висоцький — відомий ґрунтознавець, який вивчив вплив гідрокліматичних і ґрунтових умов на розвиток рослин лісу, а також вплив лісу на природне середовище, на водний баланс ґрунтів[1][3].

На території заказника існує колекція черещатих дубів (№ 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11) без окремого охоронного статусу[1].

Флора і фауна

[ред. | ред. код]

Основні деревні породи — дуб звичайний та ясен. У домішці зростають сосна звичайна, сосна кримська, акація біла, в'яз граболистий. Є тут багато екзотів — черемшина вірджинська, софора японська, бундук, маклюра жовтогаряча, троянда індійська, бархат амурський, форзиція, айлант, акація плакуча, гледичія без шпичок, а також 14 різновидів верби[1].

З тварин тут мешкають лосі, сарни, вивірки, куниці, борсуки, свині, зайці, лисиці. З птахів — сова вухата, зяблик, вівчарик-ковалик, синиця велика, дрізд чорний та інші. Взимку прилітають омелюхи, снігурі, королик жовтоголовий. Чимало птахів, які раніше зустрічалися в заказнику, нині не трапляються: кібчик, балабан, канюк звичайний, орел степовий, лунь степовий[1].

У заказнику зростають 5 видів раритетних рослин, занесених до Червоної книги України, зустрічається 12 видів тварин, занесених до Червоної книги України і 5 видів, занесених до Європейського Червоного списку[3][4].

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела. Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Заповідні території Північного Приазов'я
  2. Інформаційний екологічний атлас Запорізької області. — Запоріжжя, 2012 — 56 с. (с. 32—33)
  3. а б Петроченко В. І. Охорона ландшафтів (На прикладі Запорізької області): навч. посібник / В. І. Петроченко — Запоріжжя, 2015. — 60 с. (с. 19)
  4. Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. — ISBN 966-375-018-9

Посилання

[ред. | ред. код]