Станиславівський повіт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
 
(Не показані 17 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Повіт Австро-Угорщини
{{Disambig}}
|назва = Станиславівський повіт
* [[Станиславівський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)]]
|герб =
* [[Станиславівський повіт (ЗУНР)]]
|ширина герба =
|округ = [[Станиславівський округ|Станиславівський]] (до 1867)
|край = {{Прапор Королівство Галичини та Володимирії}}
|країна = {{flagicon|Австрійська імперія}} [[Австрійська імперія]]<br/>{{flagicon|Австро-Угорська імперія}} [[Австро-Угорщина]]
|карта = Bezirk Stanislau.png
|центр = Станиславів
|створений = 29 вересня 1855
|площа = 806,1 км² (1880)
|населення = 86&nbsp;700 (1880)
|найбільші міста = Станиславів, [[Галич]]
}}
'''Станиславівський повіт''' ({{lang-de|Bezirk Stanislau}}, {{lang-pl|Powiat stanisławowski}})&nbsp;— історична [[адміністративна одиниця]] на українських землях, що входила до складу [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західно-Української Народної Республіки]], [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської Республіки]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] і [[Третій Рейх|Третього Райху]]. Повіт існував у період з 1855 до 1944 року. Адміністративним центром було місто [[Станиславів]].

== Австрійська імперія, Австро-Угорщина ==
{{main|Станиславівський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)}}
Проголошений 1854 року і утворений 29 вересня 1855&nbsp;р. у складі 25 громад (гмін). 1867&nbsp;року в ході адміністративної реформи до нього приєднано Галицький повіт із 35-ти громад, також передані громади [[Озерце (Галицький район)|Озерце]], [[Кінчаки]] і [[Кремидів]] з [[Монастириський повіт|Монастириського повіту]], [[Тисменичани]] і [[Забережжя]] з [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського повіту]] та [[Чукалівка]] з [[Богородчанський повіт|Богородчанського повіту]] (однак у судовій структурі зберігся попередній поділ і Галицький судовий повіт). Таким чином Станиславівський повіт охоплював територію [[Станіславський район|Станіславського]] та частково [[Богородчанський район|Богородчанського]], [[Галицький район|Галицького]], [[Калуський район|Калуського]] і [[Надвірнянський район|Надвірнянського]] районів.

Станом на 1879 рік, повіт налічував 75 населених пунктів, розподілених по 62 [[кадастровий квартал|кадастрових кварталах]]<ref>Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879.&nbsp;— Lwów, 1879.&nbsp;— S. . {{ref-pl}}</ref>.

== Західноукраїнська Народна Республіка ==
{{main|Станиславівський повіт (ЗУНР)}}
У листопаді 1918 року повіт увійшов до [[Станиславівська військова область ЗУНР|Станиславівської військової області ЗУНР]]. Повітовим комісаром був старший радник окружного суду Клим Кульчицький, невдовзі його змінив [[Бачинський Лев Васильович|Л.&nbsp;Бачинський]], але з січня 1919&nbsp;р. повернувся Клим Кульчицький. Міським комісаром (бургомістром) був обраний професор гімназії Чайківський Павло, а головою Повітової УНРади надрадник управління залізниці [[Мирон Іван|Іван Мирон]], його змінив лікар д-р [[Янович Володимир|Володимир Янович]]. Делегатами до [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|УНРади]] були обрані: від міста&nbsp;— професор гімназії [[Павлюх Гнат|Гнат Павлюх]] (УРП) і залізничник [[Устиянович Осип|Осип Устиянович]] (УСДП); від повіту&nbsp;— [[Королюк Мартин|Мартин Королюк]], селянин із Чернієва (УРП).<ref>[https://kalusz.io.ua/s119454/organizaciya_civilnoe_vladi_zunr_u_povitah_galichini ''Олег ПАВЛИШИН''. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД&nbsp;— ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).]</ref>

== Республіка Польща ==
{{Адміністративна одиниця
|назва = Станиславівський повіт
|місцева_назва = {{lang-pl|Powiat stanisławowski}}
|герб =
|розташування = POL powiat stanisławowski map.svg
|розташування_підпис =
|розташування_розмір = 200px
|тип_найменування = повіт
|тип_центра =
|центр = [[Станиславів]]
|найбільше_місто = [[Станиславів]]
|регіон = [[Станиславівське воєводство]]
|тип_підрозділів = гміни
|підрозділи = 75 (1921), 14 (1934—1939)
|офіційна_мова =
|заснований = 29 вересня 1855
|скасований = 1940
|титул_представників1 = староста
|представник1 =
|адреса =
|населення = 198&nbsp;400 ([[1938]])
|площа = 1&nbsp;249
|щільність_населення = 159
|скорочення =
}}{{Докладніше|Станиславівський повіт (II Річ Посполита)}}
Після [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української війни]] 1918—1919 територія повіту в травні 1919 року опинилася під [[Польська Республіка (1918—1939)|польською владою]]. Повіт включений до утвореного у 1920 році [[Станиславівське воєводство|Станиславівського воєводства]]. До складу повіту входило 81 поселення (з них 3 міста, 72 сільські гміни) з 27&nbsp;840 житловими будинками<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/27/Woj.stanis%C5%82awowskie-Polska_spis_powszechny_1921.pdf Перепис 1921 року]</ref>.

=== Зміни адміністративного поділу ===
[[Файл:Powiat stanisławowski.png|міні|праворуч|Станіславівський повіт|330x330px]][[1 квітня]] [[1932]] року зліквідовано [[Богородчанський повіт]], а міська ґміна Богородчани та сільські ґміни [[Старі Богородчани]], [[Глибока (Богородчанський район)|Глибока]], [[Глибівка (Богородчанський район)|Глибівка]], [[Горохолина]], [[Гринівка (Богородчанський район)|Гринівка]], [[Іваниківка]], [[Підгір'я (Богородчанський район)|Ляхівці]], [[Лесівка (Богородчанський район)|Лесівка]], [[Лисець (смт)|Лисець]], [[Старий Лисець]], [[Новошин]], [[Похівка]], [[Посіч (Тисменицький район)|Посіч]], [[Саджава]], [[Стебник (Тисменицький район)|Стебник]], [[Хмелівка (Богородчанський район)|Хмелівка]] передані до Станиславівського повіту.

1934 року до Станиславівського повіту передані села:
* [[Мединя]] — з [[Калуський повіт|Калуського повіту]],
* [[Підпечери]]&nbsp;— з [[Тлумацький повіт|Тлумацького повіту]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340480439 Розпорядження Ради міністрів 28 травня 1934 року №&nbsp;439]</ref>;
* [[Бишів (Галицький район)|Бишів]]&nbsp;— з [[Підгаєцький повіт (II Річ Посполита)|Підгаєцького повіту]] Тернопільського воєводства<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340490469 Розпорядження Ради міністрів 9 червня 1934 року №&nbsp;469]</ref>.

[[1 серпня]] [[1934]] року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні [[Волость|волості]]).

==== Міста (Міські ґміни) ====
# [[Богородчани|містечко Богородчани]]&nbsp;— з 01.04.1932. Місто з 1934&nbsp;р.
# [[Галич|м. Галич]]
# Княгиничі&nbsp;— до 1925&nbsp;р., коли була приєднана до м. Станиславова
# [[Івано-Франківськ|м. Станиславів]]

==== Сільські ґміни ====
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |'''Об'єднані сільські ґміни 1934 року'''
!'''Старі сільські ґміни'''
!Кількість
|-
|1
|[[Ґміна Боднарів]]
|[[Боднарів (Калуський район)|Боднарів]], [[Бринь]], [[Височанка]], [[Вікторів]], [[Комарів (Галицький район)|Комарів]], [[Майдан (Тисменицький район)|Майдан]], [[Мединя]] (з 28.05.1934), [[Сапогів (Галицький район)|Сапогів]], [[Тязів]]
|9
|-
|2
|[[Ґміна Блюдники]]
|[[Блюдники]], [[Дорогів]], [[Залуква]], [[Колодіїв]], [[Крилос]], [[Курипів]], [[Острів (Галицький район)|Острів]], [[Перлівці]], [[Пукасівці]], [[Селище (Галицький район)|Седлиська]], [[Суботів (Галицький район)|Суботів]], [[Шевченкове (Галицький район)|Свєнти Станіслав]], [[Темирівці]]
|13
|-
|3
|[[Ґміна Старі Богородчани]]
|[[Старі Богородчани]] (з 01.04.1932), [[Гринівка (Богородчанський район)|Гринівка]] (з 01.04.1932), [[Лесівка (Богородчанський район)|Лесівка]] (з 01.04.1932), [[Нивочин]] (з 01.04.1932)
|4
|-
|4
|[[Ґміна Деліїв]]
|[[Бишів (Галицький район)|Бишів]] (з 28.05.1934), [[Делієве|Деліїв]], [[Кремидів]], [[Медуха (село)|Медуха]], [[Межигірці]], [[Озерце (Галицький район)|Озерце]], [[Кінчаки|Нові Кінчаки]], Старі Кінчакі, [[Тустань (село)|Семиківці]], [[Тумир]], [[Тустань (село)|Тустань]], [[Тустань (село)|Хоростків]]
|12
|-
|5
|[[Ґміна Єзупіль]]
|[[Ганнусівка (Тисменицький район)|Ганнусівка]], '''[[Єзупіль]]''', [[Козина (Тисменицький район)|Козина]], [[Козина (Тисменицький район)|Пітрич]], [[Побережжя (село)|Побережжя]], [[Сілець (Тисменицький район)|Сілець]]
|6
|-
|6
|[[Ґміна Лисець]]
|[[Драгомирчани]], [[Забережжя]], [[Іваниківка]] (з 01.04.1932), [[Крихівці]], [[Лисець (смт)|Лисець]] (з 01.04.1932), [[Старий Лисець]] (з 01.04.1932), [[Посіч (Тисменицький район)|Посіч]] (з 01.04.1932), [[Радча (Тисменицький район)|Радча]], [[Стебник (Тисменицький район)|Стебник]] (з 01.04.1932)
|9
|-
|7
|[[Ґміна Ляхівці]]
|[[Глибівка (Богородчанський район)|Глібівка]] (з 01.04.1932), [[Горохолина]] (з 01.04.1932), [[Глибока (Богородчанський район)|Глибока]] (з 01.04.1932), [[Підгір'я (Богородчанський район)|Ляхівці]] (з 01.04.1932), [[Похівка]] (з 01.04.1932), [[Саджава]] (з 01.04.1932). [[Хмелівка (Богородчанський район)|Хмелівка]] (з 01.04.1932)
|7
|-
|8
|[[Ґміна Маріямпіль-місто]]
|[[Водники]], [[Маріямпіль|Вовчків]], [[Дубівці (Галицький район)|Дубівці]], [[Лани (Галицький район)|Лани]], село Маріямпіль, '''[[Маріямпіль]]'''
|6
|-
|9
|[[Ґміна Пасічна]]
|[[Загвіздя]], [[Павлівка (Тисменицький район)|Павелче]], [[Пасічна (Івано-Франківськ)|Пасічна]], [[Підлісся (Тисменицький район)|Пациків]], [[Рибне (Тисменицький район)|Рибно]], [[Угринів (Тисменицький район)|Угринів Горішній]], [[Угринів (Тисменицький район)|Угринів Долішній]], Угринів Шляхотський, [[Ямниця]]
|9
|-
|10
|[[Ґміна Угорники]]
|[[Вовчинець (Івано-Франківська міська рада)|Вовчинець]], [[Добровляни (Тисменицький район)|Добровляни]], [[Колодіївка (Тисменицький район)|Колодіївка]], [[Микитинці (Івано-Франківська міська рада)|Микитинці]], [[Підлужжя (Тисменицький район)|Підлужжя]], [[Підпечери]] (з 28.05.1934), [[Угорники (Івано-Франківська міська рада)|Угорникі]], [[Узин (село)|Узин]]
|8
|-
|11
|[[Ґміна Черніїв]]
|[[Братківці (Тисменицький район)|Братківці]], [[Опришівці]], [[Тисменичани]], [[Черніїв]], [[Чукалівка]], [[Хом'яківка (Тисменицький район)|Хом'яків]], [[Хриплин]]
|7
|}
<nowiki>*</nowiki> Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

=== Населення ===
Українці-грекокатолики становили 59&nbsp;% населення повіту (1910)<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b6/1897_Укр_повіти.png Українці. Частка у населенні повітів]</ref>.

У 1939 році в повіті проживало 211&nbsp;860 мешканців (133&nbsp;720 українців-[[Українська греко-католицька церква|грекокатоликів]]&nbsp;— 63,12&nbsp;%, 9&nbsp;245 українців-[[Калакути|латинників]]&nbsp;— 2,36&nbsp;%, 33&nbsp;070 поляків&nbsp;— 15,61&nbsp;%, 1&nbsp;850 [[Польське осадництво|польських колоністів міжвоєнного періоду]]&nbsp;— 0,87&nbsp;%, 31&nbsp;430 євреїв&nbsp;— 14,84&nbsp;% і 2&nbsp;545 німців та інших національностей&nbsp;— 1,2&nbsp;%)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;33.</ref>.

== Радянська доба ==
{{Докладніше|Станіславський повіт (СРСР)}}
[[19 вересня]] [[1939]] року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 27 листопада 1939&nbsp;р. повіт включений до складу новоутвореної [[Івано-Франківська область|Станіславської області]]. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940&nbsp;р. у зв'язку з переформатуванням території на 5 районів&nbsp;— кожен із кількох колишніх ґмін:
* [[Галицький район]]&nbsp;— із ґмін [[Галич]], [[Ґміна Боднарів|Боднарів]] і [[Ґміна Блюдники|Блюдники]],
* [[Жовтневий район (Станіславська область)|Жовтневий район]]&nbsp;— із ґмін [[Ґміна Єзупіль|Єзупіль]], [[Ґміна Деліїв|Деліїв]] і [[Ґміна Маріямпіль-місто|Маріямпіль]],
* [[Станіславський район]]&nbsp;— із ґмін [[Ґміна Пасічна|Пасічна]] й [[Ґміна Угорники|Угорники]],
* [[Лисецький район|Лисецький]]&nbsp;— із ґмін [[Ґміна Лисець|Лисець]] і [[Ґміна Черніїв|Черніїв]],
* [[Богородчанський район]]&nbsp;— із ґмін [[Богородчани]], [[Ґміна Старі Богородчани|Старі Богородчани]] і [[Ґміна Ляхівці|Ляхівці]].

== Третій Райх ==
Під час [[Окупація Польщі (1939–1945)|німецької окупації]] у 1941—1944&nbsp;рр. Станіславський повіт був відновлений як адміністративна одиниця [[Крайсгауптманшафт Станіслав|крайсгауптманшафту Станіслав]] [[Дистрикт Галичина|дистрикту Галичина]]. Відновлений також був і поділ на ґміни (волості). Після зайняття повіту в липні 1944&nbsp;р. Червоною армією був відновлений поділ на райони.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Станіславський повіт]]
* [[Надвірнянський повіт]]

* [[Станіславський повіт (СРСР)]]
== Примітки ==
<references responsive="" />

== Література ==
* Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem.&nbsp;— Lwów, 1871—1914. {{ref-pl}}
[[Категорія:Історія Івано-Франківської області]]
[[Категорія:Повіти Королівства Галичини та Володимирії (1854-1867)]]
[[Категорія:Повіти Королівства Галичини та Володимирії (1867-1918)]]

{{Повіти Королівства Галичини та Володимирії}}
{{Повіти ЗУНР}}
{{Станиславівське воєводство}}{{Станиславівський повіт (II Річ Посполита)}}

Поточна версія на 08:20, 12 лютого 2023

Станиславівський повіт
Округ Станиславівський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Станиславів
Створений 29 вересня 1855
Площа 806,1 км² (1880)
Населення 86 700 (1880)
Найбільші міста Станиславів, Галич

Станиславівський повіт (нім. Bezirk Stanislau, пол. Powiat stanisławowski) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австрійської імперії, Австро-Угорщини, Західно-Української Народної Республіки, Української Народної Республіки, Польської Республіки, УРСР і Третього Райху. Повіт існував у період з 1855 до 1944 року. Адміністративним центром було місто Станиславів.

Австрійська імперія, Австро-Угорщина

[ред. | ред. код]
Докладніше: Станиславівський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)

Проголошений 1854 року і утворений 29 вересня 1855 р. у складі 25 громад (гмін). 1867 року в ході адміністративної реформи до нього приєднано Галицький повіт із 35-ти громад, також передані громади Озерце, Кінчаки і Кремидів з Монастириського повіту, Тисменичани і Забережжя з Надвірнянського повіту та Чукалівка з Богородчанського повіту (однак у судовій структурі зберігся попередній поділ і Галицький судовий повіт). Таким чином Станиславівський повіт охоплював територію Станіславського та частково Богородчанського, Галицького, Калуського і Надвірнянського районів.

Станом на 1879 рік, повіт налічував 75 населених пунктів, розподілених по 62 кадастрових кварталах[1].

Західноукраїнська Народна Республіка

[ред. | ред. код]
Докладніше: Станиславівський повіт (ЗУНР)

У листопаді 1918 року повіт увійшов до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був старший радник окружного суду Клим Кульчицький, невдовзі його змінив Л. Бачинський, але з січня 1919 р. повернувся Клим Кульчицький. Міським комісаром (бургомістром) був обраний професор гімназії Чайківський Павло, а головою Повітової УНРади надрадник управління залізниці Іван Мирон, його змінив лікар д-р Володимир Янович. Делегатами до УНРади були обрані: від міста — професор гімназії Гнат Павлюх (УРП) і залізничник Осип Устиянович (УСДП); від повіту — Мартин Королюк, селянин із Чернієва (УРП).[2]

Республіка Польща

[ред. | ред. код]
Станиславівський повіт

пол. Powiat stanisławowski

Адм. центр Станиславів
Найбільше місто Станиславів
Регіон Станиславівське воєводство
гміни 75 (1921), 14 (1934—1939)
Населення
 - повне 198 400 (1938)
 - густота 159
Площа
 - повна 1 249 км²
Дата заснування 29 вересня 1855
Дата ліквідації 1940

Докладніше: Станиславівський повіт (II Річ Посполита)

Після польсько-української війни 1918—1919 територія повіту в травні 1919 року опинилася під польською владою. Повіт включений до утвореного у 1920 році Станиславівського воєводства. До складу повіту входило 81 поселення (з них 3 міста, 72 сільські гміни) з 27 840 житловими будинками[3].

Зміни адміністративного поділу

[ред. | ред. код]
Станіславівський повіт

1 квітня 1932 року зліквідовано Богородчанський повіт, а міська ґміна Богородчани та сільські ґміни Старі Богородчани, Глибока, Глибівка, Горохолина, Гринівка, Іваниківка, Ляхівці, Лесівка, Лисець, Старий Лисець, Новошин, Похівка, Посіч, Саджава, Стебник, Хмелівка передані до Станиславівського повіту.

1934 року до Станиславівського повіту передані села:

1 серпня 1934 року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні волості).

Міста (Міські ґміни)

[ред. | ред. код]
  1. містечко Богородчани — з 01.04.1932. Місто з 1934 р.
  2. м. Галич
  3. Княгиничі — до 1925 р., коли була приєднана до м. Станиславова
  4. м. Станиславів

Сільські ґміни

[ред. | ред. код]
Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Боднарів Боднарів, Бринь, Височанка, Вікторів, Комарів, Майдан, Мединя (з 28.05.1934), Сапогів, Тязів 9
2 Ґміна Блюдники Блюдники, Дорогів, Залуква, Колодіїв, Крилос, Курипів, Острів, Перлівці, Пукасівці, Седлиська, Суботів, Свєнти Станіслав, Темирівці 13
3 Ґміна Старі Богородчани Старі Богородчани (з 01.04.1932), Гринівка (з 01.04.1932), Лесівка (з 01.04.1932), Нивочин (з 01.04.1932) 4
4 Ґміна Деліїв Бишів (з 28.05.1934), Деліїв, Кремидів, Медуха, Межигірці, Озерце, Нові Кінчаки, Старі Кінчакі, Семиківці, Тумир, Тустань, Хоростків 12
5 Ґміна Єзупіль Ганнусівка, Єзупіль, Козина, Пітрич, Побережжя, Сілець 6
6 Ґміна Лисець Драгомирчани, Забережжя, Іваниківка (з 01.04.1932), Крихівці, Лисець (з 01.04.1932), Старий Лисець (з 01.04.1932), Посіч (з 01.04.1932), Радча, Стебник (з 01.04.1932) 9
7 Ґміна Ляхівці Глібівка (з 01.04.1932), Горохолина (з 01.04.1932), Глибока (з 01.04.1932), Ляхівці (з 01.04.1932), Похівка (з 01.04.1932), Саджава (з 01.04.1932). Хмелівка (з 01.04.1932) 7
8 Ґміна Маріямпіль-місто Водники, Вовчків, Дубівці, Лани, село Маріямпіль, Маріямпіль 6
9 Ґміна Пасічна Загвіздя, Павелче, Пасічна, Пациків, Рибно, Угринів Горішній, Угринів Долішній, Угринів Шляхотський, Ямниця 9
10 Ґміна Угорники Вовчинець, Добровляни, Колодіївка, Микитинці, Підлужжя, Підпечери (з 28.05.1934), Угорникі, Узин 8
11 Ґміна Черніїв Братківці, Опришівці, Тисменичани, Черніїв, Чукалівка, Хом'яків, Хриплин 7

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

[ред. | ред. код]

Українці-грекокатолики становили 59 % населення повіту (1910)[6].

У 1939 році в повіті проживало 211 860 мешканців (133 720 українців-грекокатоликів — 63,12 %, 9 245 українців-латинників — 2,36 %, 33 070 поляків — 15,61 %, 1 850 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,87 %, 31 430 євреїв — 14,84 % і 2 545 німців та інших національностей — 1,2 %)[7].

Радянська доба

[ред. | ред. код]
Докладніше: Станіславський повіт (СРСР)

19 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 27 листопада 1939 р. повіт включений до складу новоутвореної Станіславської області. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням території на 5 районів — кожен із кількох колишніх ґмін:

Третій Райх

[ред. | ред. код]

Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Станіславський повіт був відновлений як адміністративна одиниця крайсгауптманшафту Станіслав дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на ґміни (волості). Після зайняття повіту в липні 1944 р. Червоною армією був відновлений поділ на райони.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879. — Lwów, 1879. — S. . (пол.)
  2. ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
  3. ↑ Перепис 1921 року
  4. ↑ Розпорядження Ради міністрів 28 травня 1934 року № 439
  5. ↑ Розпорядження Ради міністрів 9 червня 1934 року № 469
  6. ↑ Українці. Частка у населенні повітів
  7. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.

Література

[ред. | ред. код]
  • Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. — Lwów, 1871—1914. (пол.)
Бяльський • Бережанський • Бібрський • Бжеський • Березівський • Богородчанський • Борщівський • Бохенський • Бродівський • Бучацький • Вадовицький • Велицький • Горлицький • Городенківський • Грибівський • Городоцький • Гусятинський • Добромильський • Долинський • Домбровський • Дрогобицький • Живецький • Жидачівський • Жовківський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Золочівський • Калуський • Кам'янко-Струмилівський • Коломийський • Кольбушовський • Коросненський • Косівський • Краківський • Ланьцутський • Лімановський • Ліський • Львівський • Мелецький • Мисленицький • Мостиський • Надвірнянський • Нисківський • Новосандецький • Новоторзький • Освенцимський • Переворський • Перемишльський • Перемишлянський • Печеніжинський • Підгаєцький • Пільзненський • Подгурський • Равський • Радехівський • Рогатинський • Ропчицький • Рудківський • Ряшівський • Самбірський • Скалатський • Сколівський • Снятинський • Сокальський • Станиславівський • Старосамбірський • Стрижівський • Стрийський • Сяніцький • Тарнобжезький • Тарнівський • Теребовлянський • Тарнопільський • Тлумацький • Турківський • Хшанівський • Чесанівський • Чортківський • Яворівський • Ярославський • Ясельський
Адміністративний центр — Львів
Бережанський • Бібрський • Березівський • Богородчанський • Борщівський • Бродівський • Бучацький • Городенківський • Городоцький • Гусятинський • Добромильський • Долинський • Дрогобицький • Жидачівський • Жовківський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Золочівський • Калуський • Кам'янко-Струмилівський • Коломийський • Косівський • Ліський • Львів (місто) • Львівський • Мостиський • Надвірнянський • Перемишльський • Перемишлянський • Печеніжинський • Підгаєцький • Равський • Радехівський • Рогатинський • Рудківський • Самбірський • Скалатський • Сколівський • Снятинський • Сокальський • Станиславівський • Старосамбірський • Стрийський • Сяніцький • Тернопільський • Теребовлянський • Тлумацький • Турківський • Чесанівський • Чортківський • Яворівський • Ярославський
ЗУНР
Адміністративний центр: Станисла́вів
Станиславівське воєводство
Повітовий центр: Станиславів
Воєводство
Міста / Статус міста (1920–34 →)
Містечка (1920–34)
Міські ґміни (1920–39 →)
Сільські ґміни
(1934–39 →)
Ґміни[en]
(← 1941–44 →)
Міські[b]
Сільські[c]
  1. ↑ Під час війни позбавлено статусу міста
  2. ↑ Стрілки назад стосуються стану 1939 року
  3. ↑ Ґміни, створені нацистською владою, позначені курсивом
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Станиславівський_повіт&oldid=38324160