Кімната Еймса: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
рік побудови виправлено за англомовною версією, де є посилання на джерело
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Ames room-uk.png|альт= Схема дійсної та уявної позиції двох людей в кімнаті Еймса, і форма цієї кімнати|міні|220x220пкс|Схема дійсної та уявної позиції двох людей в кімнаті Еймса, і форма цієї кімнати]]
[[Файл:Ames room-uk.png|альт= Схема дійсної та уявної позиції двох людей в кімнаті Еймса, і форма цієї кімнати|міні|220x220пкс|Схема дійсної та уявної позиції двох людей в кімнаті Еймса, і форма цієї кімнати]]
[[Файл:Ames_room.ogv|праворуч|міні|Відео — Людина ходить в кімнаті Еймса]]
[[Файл:Ames_room.ogv|праворуч|міні|Відео — Людина ходить в кімнаті Еймса]]
'''Кімната Еймса''' — приміщення неправильної форми, що використовується для створення тривимірної оптичної ілюзії. Була спроєктована американським офтальмологом Альбертом Еймсом в [[1934|1934 році]] й побудована в [[1935|1935 році]].
'''Кімната Еймса''' — приміщення неправильної форми, що використовується для створення тривимірної оптичної ілюзії. Була спроєктована американським офтальмологом Альбертом Еймсом в [[1934|1934 році]] й побудована в [[1946|1946 році]].


Кімната Еймса побудована так, що спереду вона виглядає як звичайна кімната кубічної форми із задньою стінкою та двома боковими стінами, паралельними одна одній і перпендикулярними до горизонтальних площин підлоги і стелі. Проте дійсна форма кімнати [[Трапеція|трапецієподібна]]: стіни нахилені, стеля і підлога також знаходяться під нахилом, а правий кут знаходиться набагато ближче до спостерігача, ніж лівий, або навпаки.
Кімната Еймса побудована так, що спереду вона виглядає як звичайна кімната кубічної форми із задньою стінкою та двома боковими стінами, паралельними одна одній і перпендикулярними до горизонтальних площин підлоги і стелі. Проте дійсна форма кімнати [[Трапеція|трапецієподібна]]: стіни нахилені, стеля і підлога також знаходяться під нахилом, а правий кут знаходиться набагато ближче до спостерігача, ніж лівий, або навпаки.

Поточна версія на 16:42, 13 квітня 2024

 Схема дійсної та уявної позиції двох людей в кімнаті Еймса, і форма цієї кімнати
Схема дійсної та уявної позиції двох людей в кімнаті Еймса, і форма цієї кімнати
Відео — Людина ходить в кімнаті Еймса

Кімната Еймса — приміщення неправильної форми, що використовується для створення тривимірної оптичної ілюзії. Була спроєктована американським офтальмологом Альбертом Еймсом в 1934 році й побудована в 1946 році.

Кімната Еймса побудована так, що спереду вона виглядає як звичайна кімната кубічної форми із задньою стінкою та двома боковими стінами, паралельними одна одній і перпендикулярними до горизонтальних площин підлоги і стелі. Проте дійсна форма кімнати трапецієподібна: стіни нахилені, стеля і підлога також знаходяться під нахилом, а правий кут знаходиться набагато ближче до спостерігача, ніж лівий, або навпаки.

Унаслідок оптичної ілюзії людина, що стоїть в одному куті, здається спостерігачеві гігантом, в той час як людина, що стоїть в іншому куті, здається карликом. Ілюзія настільки переконлива, що людина, яка ходить вперед і назад від лівого кута в правий кут, «росте» або «зменшується» на очах.

Дослідження показали, що ілюзія може бути створена без використання стін і стелі, — для її створення достатньо видимого горизонту (який насправді не є горизонтальним) проти відповідного фону, а також щоб погляд спостерігача падав на об'єкт, чия висота перевищує висоту цього горизонту.

Принцип кімнати Еймса широко використовується в кіно і на телебаченні для створення спецефектів, коли людину насправді нормального росту необхідно показати як гіганта або карлика порівняно з іншими.

Див. також

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • T. Hanitz, E. Sukowski, Bernd Lingelbach: Der Amesraum. In: Deutsche Optiker Zeitung. 51(10), 1996, Seite 34-38
  • J. Dwyer, R. Ashton u. a.: Emmert's Law in the Ames Room. In: Perception. 19, 1990, S. 35-41