Верхня Сироватка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Суміш розкладок |
|||
| (Не показано 22 проміжні версії 7 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Село України |
{{Село України |
||
| назва = Верхня Сироватка |
|||
| область = [[Сумська область]] |
|||
| район = [[Сумський район]] |
|||
| громада = [[Верхньосироватська сільська громада]] |
|||
| рада = [[Верхньосироватська сільська рада]] |
|||
| код КОАТУУ = 5924782901 |
|||
| код КОАТУУ = 5924782901 |
|||
| засновано = |
|||
| перша згадка = [[1653]] |
|||
| населення = 5033 |
|||
| населення = 5033 |
|||
| територія = |
|||
| ref-територія = |
|||
| площа = |
|||
| ref-площа = |
|||
| щільність = |
|||
| поштовий індекс = 42351 |
|||
| телефонний код = 542 |
|||
| висота = 139 |
|||
| висота = 139 |
|||
| ref-висота = |
|||
| водойма = р. [[Сироватка (річка)|Сироватка]] |
|||
| адреса = 42351, с. Верхня Сироватка, площа Козацької Слави, буд. 2 |
|||
| облікова картка = |
|||
| ⚫ | |||
| зображення =Успенська церква село Верхня Сироватка Сумський район.jpg |
|||
| ⚫ | |||
| зображення_розмір = |
|||
| ⚫ | |||
| зображення_підпис = Успенська церква |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ref-відстань р = |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| відстань ст = 5 |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
}} |
}} |
||
'''Ве́рхня Сиро́ва́тка''' — село, |
'''Ве́рхня Сиро́ва́тка''' — село в Україні, у [[Верхньосироватська сільська громада|Верхньосироватській сільській громаді]] [[Сумський район|Сумського району]] [[Сумська область|Сумської області]]. Центр Верхньосироватської ТГ, до складу якої входять села: Залізняк, Стінки, Новоселиця, Великий Бобрик, Малий Бобрик, Івахнівка, Юсупівка, селище Кам’яне. Село розташоване за 15 км від районного та обласного центру — міста [[Суми]]. Населення становить 5033 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — [[Верхньосироватська сільська рада]]. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
| Рядок 43: | Рядок 41: | ||
На землях територіальної громади Верхня Сироватка, з давніх-давен проживали люди. Місцеві жителі знаходять на полях предмети скіфів, сарматів, черняхівської культури, антів, Київської Русі, хозарів, але найцікавішими, унікальними і загадковими є предмети [[київська культура]] — Верижанська. Їх походження як і походження самих верижанців ще належить вивчити вченим історикам і археологам. Музейна кімната «Vерижиця» присвячена цій культурі, знаходиться в публічній бібліотеці села Верхня Сироватка, вул. Макаренко, 28. |
На землях територіальної громади Верхня Сироватка, з давніх-давен проживали люди. Місцеві жителі знаходять на полях предмети скіфів, сарматів, черняхівської культури, антів, Київської Русі, хозарів, але найцікавішими, унікальними і загадковими є предмети [[київська культура]] — Верижанська. Їх походження як і походження самих верижанців ще належить вивчити вченим історикам і археологам. Музейна кімната «Vерижиця» присвячена цій культурі, знаходиться в публічній бібліотеці села Верхня Сироватка, вул. Макаренко, 28. |
||
Засноване село у середині XVII століття, а точніше в 1653 році. Заселилося, як і вся Слобожанщина, втікачами із-за Дніпра. Для села характерно, що одна його частина була вільним козацьким поселенням, а друга (Велика та Мала Піщана, Прядківка) населяли кріпаки поміщиці Апраксіної, яка мала маєток у селі Великий Бобрик. |
|||
Засноване село у середині XVII століття. |
|||
За переписом 1739 року в слободі Верхня Сироватка мешкало 1132 душі чоловічої статі, козаки і селяни, обернені Петром І у кріпаків полковника Кішка, які в 1730 році повстали проти свого феодала й зазнали нещадної кари. Основним заняттям населення було землеробство, скотарство, бджільництво, а пізніше – садівництво. |
|||
| ⚫ | За даними на [[1864]] рік у казеній слободі, центрі [[Верхньосироватська волость|Верхньосироватської волості]] [[Сумський повіт|Сумського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] мешкало 2283 особи (1153 чоловічої статі та 1130 |
||
На початку XX століття за участі поміщиків – заводчиків Харитоненка, Терещенка, Золотницького, Ліщинського, Апраксіної за один рік збудовано залізницю «Суми – Бєлгород» (станція Золотницька с. Стінка). Після скасування в 1861 році кріпосного права в селі з’являються 2 селітрові, шкіряний та цегельний заводи, збудовано горілчаний завод. |
|||
Перший храм у селі збудовано в 1660 році. У 1805 році за проектом Олександра Олександровича Паліцина розпочалося спорудження кам’яної церкви в ім’я Успіння Божої Матері, яке тривало до 1812 року. Іконостас в 1841 році поновили живописом і позолотою, існує він і понині. |
|||
| ⚫ | За даними на [[1864]] рік у казеній слободі, центрі [[Верхньосироватська волость|Верхньосироватської волості]] [[Сумський повіт|Сумського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] мешкало 2283 особи (1153 чоловічої статі, та 1130 жіночої), налічувалось 368 дворових господарств, існувала православна церква та станова квартира, відбувався щорічний [[ярмарок]]<ref>{{ХкГ-СНМ-1869|3218}}</ref>. |
||
Станом на [[1914]] рік кількість мешканців зросла до 6679 осіб<ref>{{АКХкГ-1914}}</ref>. |
Станом на [[1914]] рік кількість мешканців зросла до 6679 осіб<ref>{{АКХкГ-1914}}</ref>. |
||
Небезпечний смітник знайшли на Сумщині. <ref>{{Cite web|title=Смітник люмінесцентних ламп на Сумщині - sumy-name.com|url=https://sumy-name.com/uk/news-858-smitnyk-lyuminesczentnyh-lamp-na-sumshhyni|accessdate=2021-11-25|language=uk}}</ref> |
|||
== Населення == |
|||
=== Мова === |
|||
Розподіл населення за рідною мовою за даними {{UKR-socialdata-mova-2001}}: |
|||
{| class="wikitable sortable" |
|||
!Мова |
|||
!Кількість |
|||
!Відсоток |
|||
|- |
|||
|[[Українська мова|українська]] |
|||
|3601 |
|||
|94.42% |
|||
|- |
|||
|[[Російська мова|російська]] |
|||
|200 |
|||
|5.24% |
|||
|- |
|||
|[[Вірменська мова|вірменська]] |
|||
|8 |
|||
|0.21% |
|||
|- |
|||
|[[Білоруська мова|білоруська]] |
|||
|4 |
|||
|0.11% |
|||
|- |
|||
|інші/не вказали |
|||
|1 |
|||
|0.02% |
|||
|- class="sortbottom" |
|||
!Усього |
|||
|3814 |
|||
|100% |
|||
|} |
|||
[[File:Успенська церква - Верхня Сироватка.jpg|міні|Свято-Успенська церква в селi [[Верхня Сироватка]].]] |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
== Освіта == |
== Освіта == |
||
| Рядок 61: | Рядок 106: | ||
* [[Красій Семен Опанасович]] — Герой Радянського Союзу. |
* [[Красій Семен Опанасович]] — Герой Радянського Союзу. |
||
* [[Пархоменко Валентин Іванович]] — український кінорежисер. |
* [[Пархоменко Валентин Іванович]] — український кінорежисер. |
||
* Ольшанська Тетяна Олексіївна — директор Верхньосироватської спеціалізованої школи з 1944 р. по 1972 р. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Сосна Паліцина]] |
* [[Сосна Паліцина]] |
||
* [[Київська культура]] |
* [[Київська культура]] |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Поточна версія на 11:38, 8 травня 2024
| село Верхня Сироватка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Сумський район | ||||
| Громада | Верхньосироватська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA59080050010056385 | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1653 | ||||
| Населення | 5033 | ||||
| Поштовий індекс | 42351 | ||||
| Телефонний код | +380 542 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°49′41″ пн. ш. 34°57′15″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
139 м | ||||
| Водойми | р. Сироватка | ||||
| Відстань до районного центру |
15 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Баси | ||||
| Відстань до залізничної станції |
5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 42351, с. Верхня Сироватка, площа Козацької Слави, буд. 2 | ||||
| Карта | |||||
  Верхня Сироватка | |||||
 Верхня Сироватка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Ве́рхня Сиро́ва́тка — село в Україні, у Верхньосироватській сільській громаді Сумського району Сумської області. Центр Верхньосироватської ТГ, до складу якої входять села: Залізняк, Стінки, Новоселиця, Великий Бобрик, Малий Бобрик, Івахнівка, Юсупівка, селище Кам’яне. Село розташоване за 15 км від районного та обласного центру — міста Суми. Населення становить 5033 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Верхньосироватська сільська рада.
Село Верхня Сироватка знаходиться на березі річки Сироватка (в основному на лівому), вище за течією на відстані 1 км розташоване село Залізняк, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Новоселиця. По селу протікає пересихаючий струмок з греблею. Через село проходять автомобільні дороги Н12 і Р45,а також залізниця, станції Бездрик і Залізняк.
Однією з версій назви села є річка Сироватка, так як село розташоване в верхній частині річки — Верхня Сироватка.
На землях територіальної громади Верхня Сироватка, з давніх-давен проживали люди. Місцеві жителі знаходять на полях предмети скіфів, сарматів, черняхівської культури, антів, Київської Русі, хозарів, але найцікавішими, унікальними і загадковими є предмети київська культура — Верижанська. Їх походження як і походження самих верижанців ще належить вивчити вченим історикам і археологам. Музейна кімната «Vерижиця» присвячена цій культурі, знаходиться в публічній бібліотеці села Верхня Сироватка, вул. Макаренко, 28.
Засноване село у середині XVII століття, а точніше в 1653 році. Заселилося, як і вся Слобожанщина, втікачами із-за Дніпра. Для села характерно, що одна його частина була вільним козацьким поселенням, а друга (Велика та Мала Піщана, Прядківка) населяли кріпаки поміщиці Апраксіної, яка мала маєток у селі Великий Бобрик.
За переписом 1739 року в слободі Верхня Сироватка мешкало 1132 душі чоловічої статі, козаки і селяни, обернені Петром І у кріпаків полковника Кішка, які в 1730 році повстали проти свого феодала й зазнали нещадної кари. Основним заняттям населення було землеробство, скотарство, бджільництво, а пізніше – садівництво.
На початку XX століття за участі поміщиків – заводчиків Харитоненка, Терещенка, Золотницького, Ліщинського, Апраксіної за один рік збудовано залізницю «Суми – Бєлгород» (станція Золотницька с. Стінка). Після скасування в 1861 році кріпосного права в селі з’являються 2 селітрові, шкіряний та цегельний заводи, збудовано горілчаний завод.
Перший храм у селі збудовано в 1660 році. У 1805 році за проектом Олександра Олександровича Паліцина розпочалося спорудження кам’яної церкви в ім’я Успіння Божої Матері, яке тривало до 1812 року. Іконостас в 1841 році поновили живописом і позолотою, існує він і понині.
За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Верхньосироватської волості Сумського повіту Харківської губернії мешкало 2283 особи (1153 чоловічої статі, та 1130 жіночої), налічувалось 368 дворових господарств, існувала православна церква та станова квартира, відбувався щорічний ярмарок[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 6679 осіб[2].
Небезпечний смітник знайшли на Сумщині. [3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3601 | 94.42% |
| російська | 200 | 5.24% |
| вірменська | 8 | 0.21% |
| білоруська | 4 | 0.11% |
| інші/не вказали | 1 | 0.02% |
| Усього | 3814 | 100% |
1918 року у селі відкрилась українська державна мішана гімназія[5]. На початку 70-х років поряд з основним приміщенням було збудовано нове з червоної цегли на п'ять класних кімнат . Через інтенсивне зростання чисельності учнів виникла потреба в новобудові. Роботи розпочалися, коли директором школи був Пискун Григорій Юхимович.
8 жовтня 1979 року педагогічний і учнівський колективи приступили до занять у новому типовому двоповерховому приміщенні.
У серпні 1999 року було здійснено капітальний ремонт школи: замінено фасад та покрівлю, відремонтовано класні кімнати й коридори.
- Кричевський Василь Григорович — український художник, автор малого герба УНР «Тризуб», у 1880—1882 р. навчався у школі села Верхня Сироватка.
- Красій Семен Опанасович — Герой Радянського Союзу.
- Пархоменко Валентин Іванович — український кінорежисер.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3218)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Смітник люмінесцентних ламп на Сумщині - sumy-name.com (укр.). Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Нова рада, 1918, № 199.
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Погода в селі Верхня Сироватка
- Сторінка Верхньосироватської сільської ради
| ||||||||||||||
