Успіння Пресвятої Діви Марії: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 25 проміжних версій 18 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox holiday
{{Infobox holiday|holiday_name=Успіння Пресвятої Богородиці|significance=|observances=|celebrations=|duration=9 днів [[(Візантійський обряд]]|frequency=annual|date={{blist
|holiday_name = Успіння Пресвятої Богородиці
| [[15 серпня]] за [[григоріанський календар|григоріанським]] і [[новоюліанський календар|новоюліанським]] календарями: [[Західне християнство|Західні церкви]] та більша частина [[Східне християнство|Східних церков]]
|significance =
| {{СС|28|серпня||15}} за [[юліанський календар|юліанським]] календарем: Частина [[Східне християнство|Східних церков]]
|observances =
}}|ends=|begins=|longtype=|type=|litcolor=|observedby=[[Східне християнство]]|nickname=|official_name=|caption=[[Ікона]] Успення [[Ель Греко]], 16 століття (Успенський собор, [[Ермуполіс]]).|imagesize=|image=File:Dormition El Greco.jpg|relatedto=}}'''Успі́ння Пресвятої Богородиці''' ({{lang-el|Κοίμησις Θεοτόκου}}, ''Koímēsis Theotokou''; {{lang-la|Dormitio Mariae}}; {{lang-chu|Ѹ҆спе́нїе бцⷣы}})&nbsp;— день [[смерть|закінчення земного життя]] святої [[Діва Марія|Діви Марії]], матері [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. За християнською традицією називається [[успіння]]м, а не [[смерть|смертю]]. За переказами цього дня [[апостол]]и зібралися в [[Єрусалим]]і для прощання і [[поховання]] Богородиці. Відзначається як велика урочистість в [[східне християнство|східних християнських церквах]] — [[Давньосхідні православні церкви|православних]] і [[Східні католицькі церкви|католицьких церквах]], а також [[вірменська церква|вірменській церкві]]. За [[григоріанський календар|григоріанським]] і [[Новоюліанський календар|новоюліанським]] календарями святкується щорічно [[15 серпня]], за [[юліанський календар|юліанським]]&nbsp;— {{СС|28|серпня||15}}. У [[Римо-Католицька церква|римо-католицькій церкві]] того ж дня святкують урочистість [[Внебовзяття|Внебовзяття Діви Марії]], події що відбулася відразу після Успіння. Інша назва&nbsp;— ''Успення''<ref>[http://poradnyk.ucu.edu.ua/orthography/litugical-year-feasts/ Назви свят літургійного року]</ref>.
|celebrations =
|duration = 9 днів ([[Візантійський обряд]])
|frequency = annual
|date = [[15 серпня]]
|ends =
|begins =
|longtype =
|type =
|litcolor =
|observedby = [[Східне християнство]]
|nickname = Перша Пречиста
|official_name =
|caption = [[Ікона]] Успення [[Ель Греко]], XVI століття (Успенський собор, [[Ермуполіс]]).
|imagesize =
|image = File:Dormition El Greco.jpg
|relatedto =
}}'''Успі́ння Пресвятої Богородиці''' ({{lang-el|Κοίμησις Θεοτόκου}}, ''Koímēsis Theotokou''; {{lang-la|Dormitio Mariae}}; {{lang-chu|Ѹ҆спе́нїе бцⷣы}})&nbsp;— день [[смерть|закінчення земного життя]] святої [[Діва Марія|Діви Марії]], матері [[Ісус Христос|Ісуса Христа]], яке відзначається [[15 серпня]].{{efn|Деякими [[Православна церква|православними церквами]] святкується {{СС|28|серпня||15}} за [[Юліанський календар|юліанським календарем]], зокрема [[Єрусалимська православна церква|Єрусалимською]], [[Російська православна церква|Російською]], [[Сербська православна церква|Сербською]], [[Грузинська православна церква|Грузинською]], [[Польська православна церква|Польською]] і [[Македонська православна церква — Охридська архієпископія|Македонською]] православними церквами.}} За традицією, що походить з церковнослов'янської мови, називається успінням, а не [[смерть|смертю]]. За переказами цього дня [[апостол]]и зібралися в [[Єрусалим]]і для прощання і [[поховання]] Богородиці. У [[Римо-католицька церква|римо-католицькій церкві]] того ж дня святкують урочистість [[Внебовзяття Пресвятої Діви Марії|Внебовзяття Діви Марії]], події що відбулася відразу після Успіння. Інша назва&nbsp;— ''Перша Пречиста'', ''Успення''<ref>{{Cite web |url=http://poradnyk.ucu.edu.ua/orthography/litugical-year-feasts/ |title=Назви свят літургійного року |accessdate=2012-08-13 |archive-date=2012-02-27 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120227112901/http://poradnyk.ucu.edu.ua/orthography/litugical-year-feasts/ }}</ref>.


== Опис ==
== Опис ==
Рядок 8: Рядок 25:
[[Файл:Death of the Virgin-Caravaggio (1606).jpg|міні|250px|Успіння Діви Марії ([[Караваджо]], 1606)]][[Файл:Абраз "Прачыстая".JPG|right|thumb|250px|Успіння Богородиці.]]Немає історичних даних, як довго [[Діва Марія|Марія]] ще перебувала на землі після Христового [[Вознесіння]], ані коли, де і як Вона померла, бо про це у Євангелії нічого не згадано.
[[Файл:Death of the Virgin-Caravaggio (1606).jpg|міні|250px|Успіння Діви Марії ([[Караваджо]], 1606)]][[Файл:Абраз "Прачыстая".JPG|right|thumb|250px|Успіння Богородиці.]]Немає історичних даних, як довго [[Діва Марія|Марія]] ще перебувала на землі після Христового [[Вознесіння]], ані коли, де і як Вона померла, бо про це у Євангелії нічого не згадано.


Після Пятидесятниці Діва Марія перебувала в Єрусалимі близько 10 років. Подальше життя Богоматері описане тільки в [[Апокриф|апокрифічних]] джерелах, що не увійшли в Біблію і не мають догматичного авторитету. Зокрема «Слово святого Івана Богослова про Успіння Пресвятої Богородиці» кін. V — поч. VI ст. що зберігається в Національній бібліотеці Франції.
Після [[П'ятдесятництво|П'ятидесятниці]] Діва Марія перебувала в Єрусалимі близько 10 років. Подальше життя Богоматері описане тільки в [[апокриф]]ічних джерелах, що не увійшли в Біблію і не мають догматичного авторитету. Зокрема «Слово святого Івана Богослова про Успіння Пресвятої Богородиці» кін. V — поч. VI ст. що зберігається в [[Національна бібліотека Франції|Національній бібліотеці Франції]].


Під час гоніння Ірода на юну Церкву Христову ({{Біблія|Дії|12:1–3}}), Пресвята Діва Марія разом з апостолом Іоанном Богословом в 43 році пішла в Ефес (на західному узбережжі Малої Азії), в якому проповідувати Євангеліє випав жереб апостолу Івану Богослову. Молилась і займалась рукоділлям, і відвідувала місця, які стосуються земного життя її Сина, що рано пішов з життя. Вона була також на Кіпрі у святого Лазаря Чотириденного, який був там єпископом, і на Святій [[Афон|Горі Афонській]], про яку, як каже святий [[Стефан Святогорець]], Матір Божа пророчо сказала: «Це місце буде Мені в жереб, даний Мені від Сина і Бога Мого. Я буду Заступниця місцю цьому і Богу молитимусь за нього».
Під час гоніння [[Ірод I Великий|Ірод]]а на юну церкву Христову ({{Біблія|Дії|12:1–3}}), Пресвята Діва Марія разом з апостолом [[Іван Богослов|Іваном Богословом]] в 43 році пішла в [[Ефес]] (на західному узбережжі [[Мала Азія|Малої Азії]]), в якому проповідувати Євангеліє випав жереб апостолу Івану Богослову. Молилась і займалась рукоділлям, і відвідувала місця, які стосуються земного життя її Сина, що рано пішов з життя. Вона була також на Кіпрі у святого Лазаря Чотириденного, який був там єпископом, і на Святій [[Афон|Горі Афонській]], про яку, як каже святий [[Стефан Святогорець]], Матір Божа пророчо сказала: «Це місце буде Мені в жереб, даний Мені від Сина і Бога Мого. Я буду Заступниця місцю цьому і Богу молитимусь за нього».


Передання про тілесне піднесення Богоматері на Небо поділяють християни і Православної, і Католицької Церков. Відсутній у Православ'ї урочистий момент увінчання (коронування) Діви Марії як «Цариці Небесної» Ісусом Христом — улюблений сюжет західного релігійного мистецтва живопису. Успінню Пресвятої Богородиці посвячено багато храмів в Україні, починаючи з ХІ ст. і аж до наших днів, зокрема: [[Успенський собор (Київ)|Успенський собор Києво-Печерської Лаври]], [[Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Володимир-Волинський)|собор Успіння Пресвятої Богородиці]] у [[Володимир-Волинський|Володимирі-Волинському]], [[Успенський собор (Галич)|Успенський собор в Галичі]], [[Успенський собор (Чернігів)|Успенський собор]] [[Єлецький монастир|Єлецького монастиря]] в [[Чернігів|Чернігові]], [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Крилос)|храм Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі,]] [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів)|Успенська церква на Руській]], [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинський кафедральний собор]] у [[Львів|Львові]], та [[Успенський собор Почаївської лаври]], [[церква Успіння Пресвятої Богородиці в селі Кам'янобрід]].
Передання про тілесне піднесення Богоматері на Небо поділяють християни і православної, і католицької Церков. Відсутній у Православ'ї урочистий момент увінчання (коронування) Діви Марії як «Цариці Небесної» Ісусом Христом — улюблений сюжет західного релігійного мистецтва живопису. Успінню Пресвятої Богородиці посвячено багато храмів в Україні, починаючи з ХІ ст. і аж до наших днів, зокрема: [[Успенський собор (Київ)|Успенський собор Києво-Печерської лаври]], [[Свято-Успенський кафедральний собор (Володимир)|собор Успіння Пресвятої Богородиці]] у [[Володимир (місто)|Володимирі]], [[Успенський собор (Галич)|Успенський собор в Галичі]], [[Успенський собор (Чернігів)|Успенський собор]] [[Єлецький монастир|Єлецького монастиря]] в [[Чернігів|Чернігові]], [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Крилос)|храм Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі,]] [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів)|Успенська церква на Руській]], [[Латинський катедральний собор (Львів)|Латинський кафедральний собор]] у [[Львів|Львові]], та [[Успенський собор Почаївської лаври]], [[церква Успіння Пресвятої Богородиці в селі Кам'янобрід]].


Символічно, що Успіння — останнє дванадцяте свято православного [[Церковний рік|церковного року]] (завершується 28 серпня за новим стилем). А першим загальнохристиянським святом Нового року є [[Різдво Пресвятої Богородиці]] (21 вересня н. ст.).
Символічно, що Успіння — останнє дванадцяте свято православного [[Церковний рік|церковного року]] (завершується [[31 серпня]]). А першим дванадесятим святом нового року є [[Різдво Пресвятої Богородиці]] ([[8 вересня]]).


Основу свята Успіння творять священна традиція Церкви від апостольських часів, [[апокрифічні книги]], постійна віра Церкви та одностайна думка Святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства, але в Євангелії про цю подію немає свідчень.
Основу свята Успіння творять священна традиція церкви від апостольських часів, [[апокрифічні книги]], постійна віра церкви та одностайна думка Святих [[Отці Церкви|Отців]] і [[Учитель Церкви|Вчителів Церкви]] першого тисячоліття християнства, але в Євангелії про цю подію немає свідчень.


Свято Успіння належить до найстарших Богородичних свят. Святкування його почалося в [[Єрусалим]]і невдовзі після Собору в [[Ефес]]і ([[431]] р.). Первинне святкування пам'яті Успіння під впливом [[Ефес]]ького Собору наголошувало радше привілей її Богоматеринства і тому звалося «Свято Марії-Богоматері». В одній з похвальних бесід на честь преподобного Теодосія Великого (†529) говориться, що палестинські [[монахи]] щорічно з великим торжеством святкували [[15 серпня]] «Пам'ять Богородиці», тобто пам'ять її Успіння. У Сирії в п'ятому столітті це свято мало назву «Пам'ять Блаженної».
Свято Успіння належить до найстарших Богородичних свят. Святкування його почалося в [[Єрусалим]]і невдовзі після собору в [[Ефес]]і ([[431]] р.). Первинне святкування пам'яті Успіння під впливом [[Ефеський собор|Ефеського собору]] наголошувало радше привілей її Богоматеринства і тому звалося «Свято Марії-Богоматері». В одній з похвальних бесід на честь преподобного Теодосія Великого (†529) говориться, що палестинські [[монахи]] щорічно з великим торжеством святкували [[15 серпня]] «Пам'ять Богородиці», тобто пам'ять її Успіння. У Сирії в п'ятому столітті це свято мало назву «Пам'ять Блаженної».


Аж у шостому столітті свято отримує свою теперішню назву: «Успіння Пресвятої Богородиці». У перших віках не всі Церкви Сходу святкували Успіння одночасно. Олександрійський патріарх [[Теодосій]] (†[[567]]) приписав святкувати Успіння 6 січня, а свято її Внебовзяття [[9 серпня]]. [[Ефіопська православна церква|Ефіопська Церква]] і сьогодні [[6 січня]] святкує «Успіння тіла нашої Чистої, Святої, Славної Богородиці Діви Марії», а 9 серпня «Вознесіння тіла нашої Діви Марії, Богородиці на небо». [[Вірменська церква]] святкує Успіння в неділю між 12 і [[18 серпня]]. Інші Церкви святкували його [[18 серпня]]. [[Цісар]] [[Маврикій]] ([[582]]–[[602]]) поширив свято Успіння на цілу візантійську державу і наказав святкувати його [[15 серпня]], бо того дня він здобув перемогу над персами.
Аж у [[VI століття|VI столітті]] свято отримує свою теперішню назву: «Успіння Пресвятої Богородиці». У перших віках не всі Церкви Сходу святкували Успіння одночасно. Олександрійський патріарх [[Теодосій]] (†[[567]]) приписав святкувати Успіння 6 січня, а свято її Внебовзяття [[9 серпня]]. [[Ефіопська православна церква Тевахедо|Ефіопська церква]] і сьогодні [[6 січня]] святкує «Успіння тіла нашої Чистої, Святої, Славної Богородиці Діви Марії», а 9 серпня «Вознесіння тіла нашої Діви Марії, Богородиці на небо». [[Вірменська апостольська церква|Вірменська церква]] святкує Успіння в неділю між 12 і [[18 серпня]]. Інші церкви святкували його [[18 серпня]]. [[Цісар]] [[Маврикій]] ([[582]]–[[602]]) поширив свято Успіння на цілу візантійську державу і наказав святкувати його [[15 серпня]], бо того дня він здобув перемогу над персами.


== Іконографія ==
== Іконографія ==
{{розділ без джерел}}
[[Файл:Theofanus uspenie.jpg|thumb|Ікона Феофана Грека]]
[[Файл:Theofanus uspenie.jpg|thumb|Ікона Феофана Грека]]
На ліжку{{якому}} зображена Пресвята Богородиця. Переважно вимальовують в чорному одязі що асоціюється{{що?}} зі смертю. Ці перекази лягли в основу іконографічної традиції: зазвичай, Богородицю зображують на ложі в оточенні 11 або 12 апостолів на чолі з Петром і Павлом, позад неї&nbsp;— фігуру Ісуса Христа, який тримає на руках душу Діви Марії у вигляді дитини.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Церква Успення Пресвятої Богородиці]]
* [[Різдво Пресвятої Богородиці|Різдво Богородиці]], або Друга Пречиста
* [[Внебовзяття Пресвятої Діви Марії]]
* [[Введення в Храм Пресвятої Діви Марії|Введення Діви Марії]], або Третя Пречиста


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Зауваження ==
<references group="lower-alpha"></references>


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 43: Рядок 65:
* http://www.calendarium.com.ua/ua/uspinnya_presvyatoi_bogoroditsi
* http://www.calendarium.com.ua/ua/uspinnya_presvyatoi_bogoroditsi


{{reli-stub}}
{{Дванадесяті свята}}
{{Дванадесяті свята}}
{{Богородиця}}
{{Богородиця}}
{{ac}}
{{ac}}


{{reli-stub}}

[[Категорія:Християнські свята]]
[[Категорія:Християнські свята]]
[[Категорія:Українські народні звичаї]]
[[Категорія:Українські народні звичаї]]

Поточна версія на 11:59, 25 червня 2024

Успіння Пресвятої Богородиці
Успіння Пресвятої Богородиці
Успіння Пресвятої Богородиці
Ікона Успення Ель Греко, XVI століття (Успенський собор, Ермуполіс).
Інші назвиПерша Пречиста
Ким святкуєтьсяСхідне християнство
Дата15 серпня
CMNS: Успіння Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі

Успі́ння Пресвятої Богородиці (грец. Κοίμησις Θεοτόκου, Koímēsis Theotokou; лат. Dormitio Mariae; церк.-слов. Ѹ҆спе́нїе бцⷣы) — день закінчення земного життя святої Діви Марії, матері Ісуса Христа, яке відзначається 15 серпня.[a] За традицією, що походить з церковнослов'янської мови, називається успінням, а не смертю. За переказами цього дня апостоли зібралися в Єрусалимі для прощання і поховання Богородиці. У римо-католицькій церкві того ж дня святкують урочистість Внебовзяття Діви Марії, події що відбулася відразу після Успіння. Інша назва — Перша Пречиста, Успення[1].

Успіння і Внебовзяння Марії (Італія, 1370)
Успіння Діви Марії (Караваджо, 1606)
Успіння Богородиці.

Немає історичних даних, як довго Марія ще перебувала на землі після Христового Вознесіння, ані коли, де і як Вона померла, бо про це у Євангелії нічого не згадано.

Після П'ятидесятниці Діва Марія перебувала в Єрусалимі близько 10 років. Подальше життя Богоматері описане тільки в апокрифічних джерелах, що не увійшли в Біблію і не мають догматичного авторитету. Зокрема «Слово святого Івана Богослова про Успіння Пресвятої Богородиці» кін. V — поч. VI ст. що зберігається в Національній бібліотеці Франції.

Під час гоніння Ірода на юну церкву Христову (Дії 12:1–3), Пресвята Діва Марія разом з апостолом Іваном Богословом в 43 році пішла в Ефес (на західному узбережжі Малої Азії), в якому проповідувати Євангеліє випав жереб апостолу Івану Богослову. Молилась і займалась рукоділлям, і відвідувала місця, які стосуються земного життя її Сина, що рано пішов з життя. Вона була також на Кіпрі у святого Лазаря Чотириденного, який був там єпископом, і на Святій Горі Афонській, про яку, як каже святий Стефан Святогорець, Матір Божа пророчо сказала: «Це місце буде Мені в жереб, даний Мені від Сина і Бога Мого. Я буду Заступниця місцю цьому і Богу молитимусь за нього».

Передання про тілесне піднесення Богоматері на Небо поділяють християни і православної, і католицької Церков. Відсутній у Православ'ї урочистий момент увінчання (коронування) Діви Марії як «Цариці Небесної» Ісусом Христом — улюблений сюжет західного релігійного мистецтва живопису. Успінню Пресвятої Богородиці посвячено багато храмів в Україні, починаючи з ХІ ст. і аж до наших днів, зокрема: Успенський собор Києво-Печерської лаври, собор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимирі, Успенський собор в Галичі, Успенський собор Єлецького монастиря в Чернігові, храм Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі, Успенська церква на Руській, Латинський кафедральний собор у Львові, та Успенський собор Почаївської лаври, церква Успіння Пресвятої Богородиці в селі Кам'янобрід.

Символічно, що Успіння — останнє дванадцяте свято православного церковного року (завершується 31 серпня). А першим дванадесятим святом нового року є Різдво Пресвятої Богородиці (8 вересня).

Основу свята Успіння творять священна традиція церкви від апостольських часів, апокрифічні книги, постійна віра церкви та одностайна думка Святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства, але в Євангелії про цю подію немає свідчень.

Свято Успіння належить до найстарших Богородичних свят. Святкування його почалося в Єрусалимі невдовзі після собору в Ефесі (431 р.). Первинне святкування пам'яті Успіння під впливом Ефеського собору наголошувало радше привілей її Богоматеринства і тому звалося «Свято Марії-Богоматері». В одній з похвальних бесід на честь преподобного Теодосія Великого (†529) говориться, що палестинські монахи щорічно з великим торжеством святкували 15 серпня «Пам'ять Богородиці», тобто пам'ять її Успіння. У Сирії в п'ятому столітті це свято мало назву «Пам'ять Блаженної».

Аж у VI столітті свято отримує свою теперішню назву: «Успіння Пресвятої Богородиці». У перших віках не всі Церкви Сходу святкували Успіння одночасно. Олександрійський патріарх Теодосій (†567) приписав святкувати Успіння 6 січня, а свято її Внебовзяття 9 серпня. Ефіопська церква і сьогодні 6 січня святкує «Успіння тіла нашої Чистої, Святої, Славної Богородиці Діви Марії», а 9 серпня «Вознесіння тіла нашої Діви Марії, Богородиці на небо». Вірменська церква святкує Успіння в неділю між 12 і 18 серпня. Інші церкви святкували його 18 серпня. Цісар Маврикій (582602) поширив свято Успіння на цілу візантійську державу і наказав святкувати його 15 серпня, бо того дня він здобув перемогу над персами.

Іконографія

[ред. | ред. код]
Ікона Феофана Грека

На ліжку[якому?] зображена Пресвята Богородиця. Переважно вимальовують в чорному одязі що асоціюється[що?] зі смертю. Ці перекази лягли в основу іконографічної традиції: зазвичай, Богородицю зображують на ложі в оточенні 11 або 12 апостолів на чолі з Петром і Павлом, позад неї — фігуру Ісуса Христа, який тримає на руках душу Діви Марії у вигляді дитини.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Назви свят літургійного року. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 13 серпня 2012.

Зауваження

[ред. | ред. код]
  1. Деякими православними церквами святкується 15 (28) серпня за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009.
  • Скабалланович М. Успение Пресвятой Богородицы. — К., 2004.
  • Рашковский Е. Б. С высоты Востока… — М., 1993. — С. 71—77. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Успіння Пресвятої Діви Марії