Шавлія лучна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Speciesbox
Tolsai (обговорення | внесок)
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання.
 
Рядок 10: Рядок 10:


== Опис ==
== Опис ==
Це трав'янистий багаторічник заввишки 30-80 см. Стебла запушені м'якими кучерявими волосками, у верхній частині разом з приквітками і чашечками — залозисто-волосисті. Прикореневі листки довгочерешкові, довгасто-яйцеподібні, зморшкуваті, нерівнозубчасті; стеблові нечисленні, сидячі.
Це трав'янистий багаторічник заввишки 30-80 см. Стебла запушені м'якими кучерявими волосками, у верхній частині разом з приквітками і чашечками — залозисто-волосисті. Прикореневі [[Листок|листки]] довгочерешкові, довгасто-яйцеподібні, зморшкуваті, нерівнозубчасті; стеблові нечисленні, сидячі.


Суцвіття колосоподібне, іноді волотеподібне. Приквітки зелені, коротші від чашечки. Віночок 18-30&nbsp;мм завдовжки, синьо-фіолетовий, з великою серпоподібно зігнутою верхньою губою. Цвіте із травня по вересень і дає багато [[нектар (ботаніка)|нектару]]. Через довгу чашечку в більшості відвідується [[Джміль|джмелями]], але можуть відвідувати і [[Бджола медоносна|бджоли]].<ref>{{cite book
[[Суцвіття]] колосоподібне, іноді волотеподібне. Приквітки зелені, коротші від чашечки. Віночок 18-30&nbsp;мм завдовжки, синьо-фіолетовий, з великою серпоподібно зігнутою верхньою губою. Цвіте із травня по вересень і дає багато [[нектар (ботаніка)|нектару]]. Через довгу чашечку в більшості відвідується [[Джміль|джмелями]], але можуть відвідувати і [[Бджола медоносна|бджоли]].<ref>{{cite book
| прізвище1 = Алексєєнко Ф. М.
| прізвище1 = Алексєєнко Ф. М.
| ім'я1 =
| ім'я1 =
Рядок 48: Рядок 48:


== Поширення ==
== Поширення ==
Вид природно поширений у Європі, Західній Азії та Північній Африці, південніше 58-ї паралелі. Як [[Інвазія|інвазійний]] вид завезений у США. В Україні зустрічається, переважно, у лісових та лісостепових районах. У степовій зоні зустрічається рідко. Росте на сухих луках, лучних степах, серед чагарників, на узліссях і галявинах.
Вид природно поширений у Європі, Західній Азії та Північній Африці, південніше 58-ї паралелі. Як [[Інвазія|інвазійний]] вид завезений у США. В Україні зустрічається, переважно, у лісових та лісостепових районах. У степовій зоні зустрічається рідко. Росте на сухих [[Лука (рослинність)|луках]], лучних степах, серед чагарників, на узліссях і галявинах.


== Посилання ==
== Посилання ==

Поточна версія на 03:24, 16 квітня 2024

Шавлія лучна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Шавлія (Salvia)
Вид:
Шавлія лучна (S. pratensis)
Біноміальна назва
Salvia pratensis
L., 1753

Шавлі́я лучна (Salvia pratensis) — вид багаторічних трав'янистих квіткових рослин родини глухокропивові (Lamiaceae).

Це трав'янистий багаторічник заввишки 30-80 см. Стебла запушені м'якими кучерявими волосками, у верхній частині разом з приквітками і чашечками — залозисто-волосисті. Прикореневі листки довгочерешкові, довгасто-яйцеподібні, зморшкуваті, нерівнозубчасті; стеблові нечисленні, сидячі.

Суцвіття колосоподібне, іноді волотеподібне. Приквітки зелені, коротші від чашечки. Віночок 18-30 мм завдовжки, синьо-фіолетовий, з великою серпоподібно зігнутою верхньою губою. Цвіте із травня по вересень і дає багато нектару. Через довгу чашечку в більшості відвідується джмелями, але можуть відвідувати і бджоли.[1]

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид природно поширений у Європі, Західній Азії та Північній Африці, південніше 58-ї паралелі. Як інвазійний вид завезений у США. В Україні зустрічається, переважно, у лісових та лісостепових районах. У степовій зоні зустрічається рідко. Росте на сухих луках, лучних степах, серед чагарників, на узліссях і галявинах.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 477.