Га-Арец: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
''вірогідність'' - синонім достовірності, тут помилково вжитий у значенні ''імовірність'', дж.: Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. с. 189
 
(Не показані 9 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
|підпис =
|підпис =
|тип = щоденна (крім суботи)
|тип = щоденна (крім суботи)
|власник = [[:en:Salman Schocken|Сім'я Шокен]] (60%) <br /> [[: en: M. DuMont Schauberg |М. Дюмонт Шауберг]] (20%) <br /> [[Невзлін Леонід Борисович |Леонід Невзлін]] (20%) <ref>{{cite web
|власник = {{iw|Salman Schocken|Сім'я Шокен|en|Salman Schocken}} (60%) <br /> [[: en: M. DuMont Schauberg |М. Дюмонт Шауберг]] (20%) <br /> [[Невзлін Леонід Борисович |Леонід Невзлін]] (20%) <ref>{{cite web
|date=12.06.2011
|date=12.06.2011
|url=http://cursorinfo.co.il/news/novosti/2011/06/12/nevzlin_haar/
|url=http://cursorinfo.co.il/news/novosti/2011/06/12/nevzlin_haar/
Рядок 12: Рядок 12:
|archive-url=https://web.archive.org/web/20110816004928/http://cursorinfo.co.il/news/novosti/2011/06/12/nevzlin_haar
|archive-url=https://web.archive.org/web/20110816004928/http://cursorinfo.co.il/news/novosti/2011/06/12/nevzlin_haar
}}</ref>
}}</ref>
|редактор = Алуф Бен<ref>
|редактор = Алуф Бен<ref>{{cite web
{{cite web
|date=01.08.2011
|date=01.08.2011
|url=http://izrus.co.il/obshie_novosti/news/2011-08-01/41238.html |title = У газети «Гаарец» з'явився новий головний редактор
|url=http://izrus.co.il/obshie_novosti/news/2011-08-01/41238.html
|title=У газети «Гаарец» з'явився новий головний редактор
|publisher=Сайт «IzRus.co.il»
|publisher=Сайт «IzRus.co.il»
|accessdate=6 вересня 2011
|accessdate=6 вересня 2011
|archive-date=4 березня 2016
|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304210900/http://izrus.co.il/obshie_novosti/news/2011-08-01/41238.html
}}</ref>
}}</ref>
|тираж = {{num|72000}}<br/> (п'ятниця: {{num|100000}})<ref>{{Cite web |url=http://www.haaretz.com/hasen/spages/953634.html |title=Dov Alfon named as new Haaretz editor-in-chief — Haaretz — Israel News <!-- Bot generated title --> |accessdate=19 серпня 2015 |archive-date=11 лютого 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090211020350/http://www.haaretz.com/hasen/spages/953634.html }}</ref>
|тираж = {{num|72000}}<br/> (п'ятниця: {{num|100000}})<ref>
[http://www.haaretz.com/hasen/spages/953634.html Dov Alfon named as new Haaretz editor-in-chief&nbsp;— Haaretz&nbsp;— Israel News <!-- Bot generated title -->]
</ref>
}}
}}


Рядок 31: Рядок 31:
Виходить паралельно на івриті та англійською мовою у форматі [[Берлінер (формат)|Берлінер]]. Англійське видання продається спільно з [[International Herald Tribune]]. Обидві версії представлені в [[інтернет]]і. У [[Північна Америка|Північній Америці]], га-Арец виходить як [[тижневик]], комбінуючи статті п'ятничного випуску з оглядом новин решти частини тижня.
Виходить паралельно на івриті та англійською мовою у форматі [[Берлінер (формат)|Берлінер]]. Англійське видання продається спільно з [[International Herald Tribune]]. Обидві версії представлені в [[інтернет]]і. У [[Північна Америка|Північній Америці]], га-Арец виходить як [[тижневик]], комбінуючи статті п'ятничного випуску з оглядом новин решти частини тижня.


У порівнянні з іншими великими газетами в Ізраїлі, га-Арец використовує менші за розміром і довжиною заголовки і шрифти. Менше місця зайнято [[ілюстрація]]ми, більше&nbsp;— [[Аналітика |аналітикою]]. Його редакційні статті, і головне, [[: en: op-ed |'''op-ed''']], розміщуються на другій сторінці, вважаються найбільш впливовими серед представників влади і верхніх соціальних верств суспільства<ref>
У порівнянні з іншими великими газетами в Ізраїлі, га-Арец використовує менші за розміром і довжиною заголовки і шрифти. Менше місця зайнято [[ілюстрація]]ми, більше&nbsp;— [[Аналітика |аналітикою]]. Його редакційні статті, і головне, [[: en: op-ed |'''op-ed''']], розміщуються на другій сторінці, вважаються найбільш впливовими серед представників влади і верхніх соціальних верств суспільства<ref>{{cite journal
{{cite journal
|last=Beckerman
|last=Beckerman
|first=Gal
|first=Gal
Рядок 39: Рядок 38:
|title=Disengaged
|title=Disengaged
|journal=[[Columbia Journalism Review]]
|journal=[[Columbia Journalism Review]]
|url=http://web.archive.org/web/20071116155408/http://cjrarchives.org/issues/2005/5/beckerman.asp |accessdate=2009-03-14
|url=http://cjrarchives.org/issues/2005/5/beckerman.asp
|accessdate=2009-03-14
|archive-date=2007-11-16
⚫
}}</ref>. Крім новин, «Гаарец» публікує тематичні статті з соціально-економічних та екологічних питань, а також книжкові та театральні огляди, журналістські розслідування та політичні коментарі.
|archive-url=https://web.archive.org/web/20071116155408/http://cjrarchives.org/issues/2005/5/beckerman.asp
⚫
}}</ref>. Крім новин, «Га-Арец» публікує тематичні статті з соціально-економічних та екологічних питань, а також книжкові та театральні огляди, журналістські розслідування та політичні коментарі.


Основна частина тиражу розповсюджується за передплатою, і в цьому теж відміна від решти ізраїльських газет. У видання на івриті {{num|65000}} передплатників, в англомовного&nbsp;— {{num|15000}}<ref>
Основна частина тиражу розповсюджується за передплатою, і в цьому теж відміна від решти ізраїльських газет. У видання на івриті {{num|65000}} передплатників, в англомовного&nbsp;— {{num|15000}}<ref>
Рядок 57: Рядок 59:
|archive-date=16 січня 2009
|archive-date=16 січня 2009
|archive-url=https://web.archive.org/web/20090116054223/http://www.thenation.com/doc/20070924/glain
|archive-url=https://web.archive.org/web/20090116054223/http://www.thenation.com/doc/20070924/glain
}}</ref>. За звітами самої газети на основі оплати передплатників повідомляється, що її тираж становить {{num|65000}}, щодня продається {{num|72000}} примірників і по вихідних {{num|100000}} примірників газети<ref>
}}</ref>. За звітами самої газети на основі оплати передплатників повідомляється, що її тираж становить {{num|65000}}, щодня продається {{num|72000}} примірників і по вихідних {{num|100000}} примірників газети<ref>Haaretz service. [http://www.haaretz.com/hasen/spages/953634.html Dov Alfon named as new Haaretz editor-in-chief.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090211020350/http://www.haaretz.com/hasen/spages/953634.html |date=11 лютого 2009 }} '' Haaretz '', Feb 13, 2008.</ref>.
⚫
Основну масу читачів становить інтелігенція і політичні та економічні еліти Ізраїлю<ref name = Torstrick>Rebecca L. Torstrick. http://books.google.com/books?id=amvQP0MzxRwC&pg=PA71 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111106103727/http://books.google.com/books?id=amvQP0MzxRwC&pg=PA71 |date=6 листопада 2011 }} '' Culture and Customs of Israel '']. Greenwood Publishing Group, 2006</ref><ref>Idith Zertal, Chaya Galai. [http://books.google.com/books?id=bQEAmjk4Wh0C&pg=PA218 '' Israel's Holocaust and the Politics of Nationhood ''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111106103905/http://books.google.com/books?id=bQEAmjk4Wh0C&pg=PA218 |date=6 листопада 2011 }}. Cambridge University Press, 2005.</ref><ref>Elizabeth Poole, John E. Richardson. [http://books.google.com/books?id=-zcIlDfHfn0C&pg=PA143 '' Muslims and the News Media ''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111106103622/http://books.google.com/books?id=-zcIlDfHfn0C&pg=PA143 |date=6 листопада 2011 }}. I.B.Tauris, 2006 /</ref>. Статистичні дослідження газетного ринку Ізраїлю показали, що «імовірність того, що людина читає га-Арец, підвищується з доходом і суспільним становищем»<ref> Dan Caspi, Yehiel Limor. '' The IN / Outsiders: Mass Media in Israel ''. Hampton Press, 1999. p. 79. </ref>. Незважаючи на менший тираж в порівнянні з газетами [[Едіот Ахронот]] і [[Маарів (газета) |Маарів]], вважається, що «Га-Арец» надає більший, ніж вони, вплив на політичне життя країни.<ref name = Torstrick />
Haaretz service. [http://www.haaretz.com/hasen/spages/953634.html Dov Alfon named as new Haaretz editor-in-chief.] '' Haaretz '', Feb 13, 2008.
</ref>.
Основну масу читачів становить інтелігенція і політичні та економічні еліти Ізраїлю<ref name = Torstrick>
Rebecca L. Torstrick. http://books.google.com/books?id=amvQP0MzxRwC&pg=PA71 '' Culture and Customs of Israel '']. Greenwood Publishing Group, 2006
</ref><ref>
Idith Zertal, Chaya Galai. [http://books.google.com/books?id=bQEAmjk4Wh0C&pg=PA218 '' Israel's Holocaust and the Politics of Nationhood '']. Cambridge University Press, 2005.
</ref><ref>
⚫
Elizabeth Poole, John E. Richardson. [http://books.google.com/books?id=-zcIlDfHfn0C&pg=PA143 '' Muslims and the News Media '']. I.B.Tauris, 2006 / </ref>. Статистичні дослідження газетного ринку Ізраїлю показали, що «вірогідність того, що людина читає га-Арец, підвищується з доходом і суспільним становищем»<ref> Dan Caspi, Yehiel Limor. '' The IN / Outsiders: Mass Media in Israel ''. Hampton Press, 1999. p. 79. </ref>. Незважаючи на менший тираж в порівнянні з газетами [[Едіот Ахронот]] і [[Маарів (газета) |Маарів]], вважається, що га-Арец надає більший, ніж вони, вплив на політичне життя країни.<ref name = Torstrick />


== Редакційна політика і думки ==
== Редакційна політика і думки ==
Рядок 71: Рядок 66:
Haaretz.com. [http://www.haaretz.com/hasen/pages/ShArt.jhtml?itemNo=51345&contrassID=61&subContrassID=0&sbSubContrassID=0 About Haaretz.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100404154923/http://www.haaretz.com/hasen/pages/ShArt.jhtml?itemNo=51345&contrassID=61&subContrassID=0&sbSubContrassID=0
Haaretz.com. [http://www.haaretz.com/hasen/pages/ShArt.jhtml?itemNo=51345&contrassID=61&subContrassID=0&sbSubContrassID=0 About Haaretz.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100404154923/http://www.haaretz.com/hasen/pages/ShArt.jhtml?itemNo=51345&contrassID=61&subContrassID=0&sbSubContrassID=0
|date=2010-04-04
|date=2010-04-04
}}</ref>. Ряд джерел називають її «ліберальною»<ref>Dan Caspi: [http://books.google.com/books?id=JTgj0YnxRkIC&pg=PA16&dq=haaretz+liberal+newspaper&ei=ybuISIGnJYf8jgGbtIGCBg&sig=ACfU3U3AKRzMHMWSlwU-UyZrcaTKGpYgNA Media '' Decentralization: The Case of Israel's Local Newspapers ''.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111106103757/http://books.google.com/books?id=JTgj0YnxRkIC&pg=PA16&dq=haaretz+liberal+newspaper&ei=ybuISIGnJYf8jgGbtIGCBg&sig=ACfU3U3AKRzMHMWSlwU-UyZrcaTKGpYgNA |date=6 листопада 2011 }} Transaction Publishers, 1986.</ref><ref>Ira Sharkansky: [http://books.google.com/books?id=yOfJoCpiMf4C&pg=PA101&dq=haaretz+liberal+newspaper&ei=ybuISIGnJYf8jgGbtIGCBg&sig=ACfU3U2XZmhD8b1ZCb0rNwUpgPCffqdveQ ''The Politics of Religion and the Religion of Politics: Looking at Israel ''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111106103520/http://books.google.com/books?id=yOfJoCpiMf4C&pg=PA101&dq=haaretz+liberal+newspaper&ei=ybuISIGnJYf8jgGbtIGCBg&sig=ACfU3U2XZmhD8b1ZCb0rNwUpgPCffqdveQ |date=6 листопада 2011 }}. Lexington Books, 2000.</ref><ref>Rebecca L. Torstrick. [http://books.google.com/books?id=amvQP0MzxRwC&pg=PA71&dq=haaretz+liberal+newspaper&ei=ybuISIGnJYf8jgGbtIGCBg&sig=ACfU3U2uxoZ-1gtcwMZoeTUteFo5yT8Z7Q ''Culture and Customs of Israel ''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111106103412/http://books.google.com/books?id=amvQP0MzxRwC&pg=PA71&dq=haaretz+liberal+newspaper&ei=ybuISIGnJYf8jgGbtIGCBg&sig=ACfU3U2uxoZ-1gtcwMZoeTUteFo5yT8Z7Q |date=6 листопада 2011 }}. Greenwood Publishing Group, 2006</ref><ref>{{Cite web |url=http://news.bbc.co.uk/2/low/middle_east/2583675.stm |title=BBC NEWS{{!}}Middle East {{!}}Israeli media vents fury at Likud, 17 December, 2002 |accessdate=19 серпня 2015 |archive-date=3 травня 2004 |archive-url=https://web.archive.org/web/20040503221323/http://news.bbc.co.uk/2/low/middle_east/2583675.stm }}</ref>, інші&nbsp;— «[[Ліві (політика) |лівою]]»<ref>
}}</ref>. Ряд джерел називають її «ліберальною»<ref>
Dan Caspi: [http://books.google.com/books?id=JTgj0YnxRkIC&pg=PA16&dq=haaretz+liberal+newspaper&ei=ybuISIGnJYf8jgGbtIGCBg&sig=ACfU3U3AKRzMHMWSlwU-UyZrcaTKGpYgNA Media '' Decentralization: The Case of Israel's Local Newspapers ''.] Transaction Publishers, 1986.
</ref><ref>
Ira Sharkansky: [http://books.google.com/books?id=yOfJoCpiMf4C&pg=PA101&dq=haaretz+liberal+newspaper&ei=ybuISIGnJYf8jgGbtIGCBg&sig=ACfU3U2XZmhD8b1ZCb0rNwUpgPCffqdveQ ''The Politics of Religion and the Religion of Politics: Looking at Israel '']. Lexington Books, 2000.
</ref><ref>
Rebecca L. Torstrick. [http://books.google.com/books?id=amvQP0MzxRwC&pg=PA71&dq=haaretz+liberal+newspaper&ei=ybuISIGnJYf8jgGbtIGCBg&sig=ACfU3U2uxoZ-1gtcwMZoeTUteFo5yT8Z7Q ''Culture and Customs of Israel '']. Greenwood Publishing Group, 2006
</ref><ref>
[http://news.bbc.co.uk/2/low/middle_east/2583675.stm BBC NEWS|Middle East |Israeli media vents fury at Likud, 17 December, 2002]
</ref>, інші&nbsp;— «[[Ліві (політика) |лівою]]»<ref>
{{cite web
{{cite web
|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/middle_east/3451497.stm
|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/middle_east/3451497.stm
Рядок 112: Рядок 99:
== Критика газети ==
== Критика газети ==


У квітні 2002 року письменниця [[Ірит Лінор]] написала відкритий лист у «га-Арец», в якому писала, що [[антисіонізм]] газети став «тупим і злісним»<ref>
У квітні 2002 року письменниця [[Ірит Лінор]] написала відкритий лист у «га-Арец», в якому писала, що [[антисіонізм]] газети став «тупим і злісним»<ref>{{cite web
⚫
|author=
{{cite web
⚫
|author =
|date=16.11.2012
|date=16.11.2012
|url=http://izrus.co.il/dvuhstoronka/article/2012-11-16/19651.html
|url=http://izrus.co.il/dvuhstoronka/article/2012-11-16/19651.html
|title=Максим Шевченко - рупор газети «Гаарец»
|title=Максим Шевченко - рупор газети «Гаарец»
|website=IzRus.co.il
|website=IzRus.co.il
|accessdate = 29 березня 2014
|accessdate=29 березня 2014
|archive-date=29 березня 2014
⚫
}}</ref>. Лінор прийшла до висновку, що Держава Ізраїль викликає у керівництва газети огиду. Вона вирішила скасувати підписку на газету, яка всіляко намагалася змусити її соромитися свого сіонізму, патріотизму та інтелекту<ref>
|archive-url=https://web.archive.org/web/20140329190752/http://izrus.co.il/dvuhstoronka/article/2012-11-16/19651.html
{{cite web
⚫
}}</ref>. Лінор прийшла до висновку, що Держава Ізраїль викликає у керівництва газети огиду. Вона вирішила скасувати підписку на газету, яка всіляко намагалася змусити її соромитися свого сіонізму, патріотизму та інтелекту<ref>{{cite web
|author=Ірит Лінор
|author=Ірит Лінор
|date=25.04.2002
|date=25.04.2002
Рядок 128: Рядок 115:
|publisher=[[ynet]]
|publisher=[[ynet]]
|accessdate=29 березня 2014
|accessdate=29 березня 2014
|archive-date=14 травня 2014
|archive-url=https://web.archive.org/web/20140514045030/http://www.ynet.co.il/articles/1,7340,L-1855192,00.html
}}</ref>. Видавець газети Амос Шокен відповів на лист і заперечував, що «га-Арец» підтримує відмову від військової служби і є антисіоністської газетою .
}}</ref>. Видавець газети Амос Шокен відповів на лист і заперечував, що «га-Арец» підтримує відмову від військової служби і є антисіоністської газетою .


У травні 2005 року Амос Шокен опублікував у своїй газеті статтю, в якій, серед іншого, стверджував, що Ізраїль став «державою апартеїду» .
У травні 2005 року Амос Шокен опублікував у своїй газеті статтю, в якій, серед іншого, стверджував, що Ізраїль став «державою апартеїду» .
Шокену відповіли правознавець [[Рубінштейн Амнон |Амнон Рубінштейн]], журналіст {{нп5 |Маргаліт, Дан |Дан Маргаліт || Dan Margalit}} і багато інших. Професор Рубінштейн відзначив, що Шокен помиляється і, обмежуючи імміграцію, Ізраїль діє в рамках міжнародного права. Дан Маргаліт висловив думку, що Шокен не просто надає свободу діяльності журналістам [[Леві Гідеон |Гідеону Леві]] і [[Хасс Аміра |Аміра Хасс]], а є лідером медіагрупи і «веде за собою тих, хто зневажає цінності сіонізму».
Шокену відповіли правознавець [[Рубінштейн Амнон |Амнон Рубінштейн]], журналіст {{нп5 |Маргаліт, Дан |Дан Маргаліт || Dan Margalit}} і багато інших. Професор Рубінштейн відзначив, що Шокен помиляється і, обмежуючи імміграцію, Ізраїль діє в рамках міжнародного права. Дан Маргаліт висловив думку, що Шокен не просто надає свободу діяльності журналістам [[Леві Гідеон |Ґідеону Леві]] і [[Хасс Аміра |Аміра Хасс]], а є лідером медіагрупи і «веде за собою тих, хто зневажає цінності сіонізму».


У статті, опублікованій в 2008 році в журналі «Ерец Ахерет», журналіст і письменник {{нп5 |Тауб, Гаді |Гаді Тауб || Gadi Taub}} описує той дух презирства до ізраїльтян, який, на його думку, панує в газеті «га-Арец». Він пише, що газета просуває «радикальні антисіоністські погляди, звані постсіонізмом», і відводить центральне місце «делігітимації … права євреїв на самовизначення». Тауб також піддає різкій критиці готовність видавця газети Амоса Шокена переглянути слова державного гімну «[[Хатіква]]», оскільки арабській меншині важко ідентифікувати себе з цими словами.
У статті, опублікованій в 2008 році в журналі «Ерец Ахерет», журналіст і письменник {{нп5 |Тауб, Гаді |Гаді Тауб || Gadi Taub}} описує той дух презирства до ізраїльтян, який, на його думку, панує в газеті «га-Арец». Він пише, що газета просуває «радикальні антисіоністські погляди, звані постсіонізмом», і відводить центральне місце «делігітимації … права євреїв на самовизначення». Тауб також піддає різкій критиці готовність видавця газети Амоса Шокена переглянути слова державного гімну «[[Хатіква]]», оскільки арабській меншині важко ідентифікувати себе з цими словами.
Рядок 140: Рядок 129:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commonscat |Haaretz}}
{{Commonscat |Haaretz}}
* http://www.haaretz.com Офіційний сайт {{ref-en}}
* http://www.haaretz.com {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200923090815/https://www.haaretz.com// |date=23 вересня 2020 }} Офіційний сайт {{ref-en}}
* http://www.haaretz.co.il Офіційний сайт {{ref-he}}
* http://www.haaretz.co.il {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090730193302/http://www.haaretz.co.il/ |date=30 липня 2009 }} Офіційний сайт {{ref-he}}
* [http://www.themarker.com Економічний додаток TheMarker] {{ref-he}}
* [http://www.themarker.com Економічний додаток TheMarker] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191215201223/http://www.themarker.com/ |date=15 грудня 2019 }} {{ref-he}}
{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}
{{сирий переклад|дата=липень 2020}}
{{сирий переклад|дата=липень 2020}}
Рядок 150: Рядок 139:
[[Категорія:Англомовні газети|Haaretz]]
[[Категорія:Англомовні газети|Haaretz]]
[[Категорія:Газети івритом]]
[[Категорія:Газети івритом]]
[[Категорія:1919 в Азії]]
[[Категорія:Засновані в Азії 1918]]

Поточна версія на 14:06, 7 березня 2024

івр. הארץ‎‎
англ. Haaretz
Логотип газети
Логотип газети


Країна  Ізраїль[4]
Тип щоденна (крім суботи)
Мова Modern Hebrewd, англійська, іврит[4]
Політична належність соціал-лібералізм, соціал-демократія і лібералізм
Видавець Amos Schockend
Формат Berliner
Періодичність 1 доба
Засновано 1919[5]
Власник Сім'я Шокен[en] (60%)
М. Дюмонт Шауберг (20%)
Леонід Невзлін (20%) [1]
Редактор Алуф Бен[2]
Головний офіс
— адресаשוקן 21, תל אביב, 61001[4]
32°03′07″ пн. ш. 34°46′20″ сх. д. / 32.052027066186461468° пн. ш. 34.77247308167169848° сх. д. / 32.052027066186461468; 34.77247308167169848
Наклад 72 000
(п'ятниця: 100 000)[3]
haaretz.com​(англ.)
haaretz.co.il​(івр.)
CMNS: Га-Арец у Вікісховищі
Мапа

«Га-Арец» (івр. הארץ‎ — Країна) — найстаріша щоденна газета Ізраїлю, виходить івритом та англійською. Заснована за назвою «Hadashot Ha'aretz»[6] — «Новини Країни» в Палестині британською окупаційною владою 1918 року. У 1919 стала виразником поглядів сіоністів-соціалістів, які емігрували з України, а в 1937 році придбана сім'єю Шокен.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Виходить паралельно на івриті та англійською мовою у форматі Берлінер. Англійське видання продається спільно з International Herald Tribune. Обидві версії представлені в інтернеті. У Північній Америці, га-Арец виходить як тижневик, комбінуючи статті п'ятничного випуску з оглядом новин решти частини тижня.

У порівнянні з іншими великими газетами в Ізраїлі, га-Арец використовує менші за розміром і довжиною заголовки і шрифти. Менше місця зайнято ілюстраціями, більше — аналітикою. Його редакційні статті, і головне, op-ed, розміщуються на другій сторінці, вважаються найбільш впливовими серед представників влади і верхніх соціальних верств суспільства[7]. Крім новин, «Га-Арец» публікує тематичні статті з соціально-економічних та екологічних питань, а також книжкові та театральні огляди, журналістські розслідування та політичні коментарі.

Основна частина тиражу розповсюджується за передплатою, і в цьому теж відміна від решти ізраїльських газет. У видання на івриті 65 000 передплатників, в англомовного — 15 000[8][9]. За звітами самої газети на основі оплати передплатників повідомляється, що її тираж становить 65 000, щодня продається 72 000 примірників і по вихідних 100 000 примірників газети[10]. Основну масу читачів становить інтелігенція і політичні та економічні еліти Ізраїлю[11][12][13]. Статистичні дослідження газетного ринку Ізраїлю показали, що «імовірність того, що людина читає га-Арец, підвищується з доходом і суспільним становищем»[14]. Незважаючи на менший тираж в порівнянні з газетами Едіот Ахронот і Маарів, вважається, що «Га-Арец» надає більший, ніж вони, вплив на політичне життя країни.[11]

Редакційна політика і думки

[ред. | ред. код]

«Га-Арец» позиціонує себе як «ліберальне» видання стосовно як внутрішніх, так і міжнародних справ[15]. Ряд джерел називають її «ліберальною»[16][17][18][19], інші — «лівою»[20] і «вкрай лівою».

Головні редактори газети

[ред. | ред. код]

Автори газети

[ред. | ред. код]

Критика газети

[ред. | ред. код]

У квітні 2002 року письменниця Ірит Лінор написала відкритий лист у «га-Арец», в якому писала, що антисіонізм газети став «тупим і злісним»[21]. Лінор прийшла до висновку, що Держава Ізраїль викликає у керівництва газети огиду. Вона вирішила скасувати підписку на газету, яка всіляко намагалася змусити її соромитися свого сіонізму, патріотизму та інтелекту[22]. Видавець газети Амос Шокен відповів на лист і заперечував, що «га-Арец» підтримує відмову від військової служби і є антисіоністської газетою .

У травні 2005 року Амос Шокен опублікував у своїй газеті статтю, в якій, серед іншого, стверджував, що Ізраїль став «державою апартеїду» . Шокену відповіли правознавець Амнон Рубінштейн, журналіст Дан Маргаліт [en] і багато інших. Професор Рубінштейн відзначив, що Шокен помиляється і, обмежуючи імміграцію, Ізраїль діє в рамках міжнародного права. Дан Маргаліт висловив думку, що Шокен не просто надає свободу діяльності журналістам Ґідеону Леві і Аміра Хасс, а є лідером медіагрупи і «веде за собою тих, хто зневажає цінності сіонізму».

У статті, опублікованій в 2008 році в журналі «Ерец Ахерет», журналіст і письменник Гаді Тауб [en] описує той дух презирства до ізраїльтян, який, на його думку, панує в газеті «га-Арец». Він пише, що газета просуває «радикальні антисіоністські погляди, звані постсіонізмом», і відводить центральне місце «делігітимації … права євреїв на самовизначення». Тауб також піддає різкій критиці готовність видавця газети Амоса Шокена переглянути слова державного гімну «Хатіква», оскільки арабській меншині важко ідентифікувати себе з цими словами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Леонід Невзлін став співвласником «Гаарец». сайт Курсор (сайт). 12.06.2011. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 30 березня 2014.
  2. ↑ У газети «Гаарец» з'явився новий головний редактор. Сайт «IzRus.co.il». 01.08.2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2011.
  3. ↑ Dov Alfon named as new Haaretz editor-in-chief — Haaretz — Israel News. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 19 серпня 2015.
  4. ↑ а б в https://www.nli.org.il/media/4693/israeli-publishers.csv
  5. ↑ https://dacenter.tau.ac.il/sites/abraham.tau.ac.il/files/media_server/daniel%20abraham/kesher/14/Kesher%2014_Naor.pdf
  6. ↑ O. Elyada, " Haaretz 1918—1937: From an Establishment-Sponsored Newspaper to a Commercial Newspaper, " in: Kesher, 29 (2001) (івр.)
  7. ↑ Beckerman, Gal (September / October 2005). Disengaged. Columbia Journalism Review. Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 14 березня 2009.
  8. ↑ Haaretz (26 жовтня 2007). Subscribe to Haaretz. Haaretz.[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. ↑ Stephen Glazin (6 вересня 2007). Ha'aretz, Israel's Liberal Beacon. The Nation. Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 19 серпня 2015.
  10. ↑ Haaretz service. Dov Alfon named as new Haaretz editor-in-chief. [Архівовано 11 лютого 2009 у Wayback Machine.] Haaretz , Feb 13, 2008.
  11. ↑ а б Rebecca L. Torstrick. http://books.google.com/books?id=amvQP0MzxRwC&pg=PA71 [Архівовано 6 листопада 2011 у Wayback Machine.] Culture and Customs of Israel ]. Greenwood Publishing Group, 2006
  12. ↑ Idith Zertal, Chaya Galai. Israel's Holocaust and the Politics of Nationhood [Архівовано 6 листопада 2011 у Wayback Machine.]. Cambridge University Press, 2005.
  13. ↑ Elizabeth Poole, John E. Richardson. Muslims and the News Media [Архівовано 6 листопада 2011 у Wayback Machine.]. I.B.Tauris, 2006 /
  14. ↑ Dan Caspi, Yehiel Limor. The IN / Outsiders: Mass Media in Israel . Hampton Press, 1999. p. 79.
  15. ↑ Haaretz.com. About Haaretz. [Архівовано 2010-04-04 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Dan Caspi: Media Decentralization: The Case of Israel's Local Newspapers . [Архівовано 6 листопада 2011 у Wayback Machine.] Transaction Publishers, 1986.
  17. ↑ Ira Sharkansky: The Politics of Religion and the Religion of Politics: Looking at Israel [Архівовано 6 листопада 2011 у Wayback Machine.]. Lexington Books, 2000.
  18. ↑ Rebecca L. Torstrick. Culture and Customs of Israel [Архівовано 6 листопада 2011 у Wayback Machine.]. Greenwood Publishing Group, 2006
  19. ↑ BBC NEWS|Middle East |Israeli media vents fury at Likud, 17 December, 2002. Архів оригіналу за 3 травня 2004. Процитовано 19 серпня 2015.
  20. ↑ Middle East &# 124; Sharon orders Gaza pullout plan. BBC News. 2 лютого 2004. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 5 березня 2010.
  21. ↑ Максим Шевченко - рупор газети «Гаарец». IzRus.co.il. 16.11.2012. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 29 березня 2014.
  22. ↑ Ірит Лінор (25.04.2002). Повний лист Лінор (івр.). ynet. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 29 березня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Га-Арец
Instagram · Facebook (англ.) · Facebook  · Facebook · Google+ (англ.) · Google+  · Twitter (англ.) · Twitter 
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (липень 2020)
Прапор Ізраїлю Це незавершена стаття про Ізраїль.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Га-Арец&oldid=41952773