Дріада восьмипелюсткова: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 15:09, 20 травня 2024

?

Дріада восьмипелюсткова

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Евдикоти
Підклас:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Розові (Rosaceae)
Підродина:	Дріадові (Dryadoideae)
Рід:	Дріада (Dryas)
Вид:	Дріада восьмипелюсткова

Біноміальна назва

Dryas octopetala
L., 1753

Посилання

Вікісховище:	Dryas octopetala
EOL:	229668
IPNI:	724675-1
ITIS:	24619
NCBI:	57948
The Plant List:	rjp-26

Дріа́да восьмипелюстко́ва, або дріяда гірська^[1] (Dryas octopetala) — вид рослин родини розових (Rosaceae). Аркто-альпійський реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом, поширений у Північній Євразії та Північній Америці. Вид занесений до Червоної книги України. Формація дріади восьмипелюсткової занесена до Зеленої книги України. Декоративна, протиерозійна рослина.^[2]^[3]^[4]

Етимологія

Назва роду походить з грецької міфології. Дріадами називали німф, які піклувались про дерева і кущі.

Опис

Вічнозелений кореневищний напівкущик, 2—10 см заввишки, із сланким розгалуженим стеблом (хамефіт). Листки шкірясті, зверху блискучі, зісподу густо волохато-опушені, цельні, яйцеподібно-еліптичні, по краях великозарубчасті, 2—5 см завдовжки. Квітки поодинокі, діаметром до 3,5 см, з 8 білими пелюстками, 0,8—1,5 см завдовжки, на довгих квітконіжках. Зовнішня чашечка відсутня. Приквітки волохато-опушені, з домішкою чорнувато-червоних залозок. Тичинки і маточки у великій кількості. Маточки розташовані на опуклому квітколожі. Плодики горішкоподібні сім'янки, 2,5—4 мм завдовжки, на верхівці переходять у видовжений (до 15—20 мм) пірчасто-волосистий залишок стовпчика маточки.^[2]^[3]^[5]^[6]

Поширення

Циркумполярний вид. Ареал охоплює арктичну та субарктичну частини Західної Євразії, гори Західної, Центральної та Південної Європи (ексклави на рівнині): Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати. У Північній Америці та Східній Азії цей видовий комплекс представлений окремими видами та підвидами.^[3]^[5]^[6]^[7]

В Україні зустрічається тільки в Карпатах на вершині гори Близниці хребтів Свидовець та Чорногора (Закарпатська та Івано-Франківська області).^[2]^[3]^[5]

Життєвий цикл

Цвіте в липні. Плодоносить у серпні. Розмножується вегетативно та насінням.^[2]^[3]^[5]^[6]

Екологія

Психрофіт Мезофіт. Зростає на високогірних альпійських луках, кам'янистих схилах, вапнякових та пісковикових скелях у субальпійському та альпійському поясах гір (1750—2000 м н. р. м.). Віддає перевагу крутим (40—70°) північним кам'янистим схилам, скельним уступам і карнизам із слаборозвинутими торф'яними помірно-кислими і помірно-вологими ґрунтами на вапнякових та вапняково-силікатних породах. Зростає також на галечниках.^[2]^[3]^[5]^[6]^[7]^[4]

Популяції нечисельні, невеликі за розміром, поодинокі, але завдяки сланкому стеблу мають велику щільність. До природних причин низької чисельності популяції слід віднести диз'юнктивність ареалу виду та умови його зростання (високогір'я).^[3]

При сприятливих умовах здатна утворювати чисті та мішані рослинні асоціації зі своїм домінуванням, які відносять до формації дріади восьмипелюсткової (Dryadeta octopetalae): восьмипелюстководріадова чиста; баумгартеновероніково-восьмипелюстководріадова; мохово-восьмипелюстководріадова^[4].

Трав'яно-чагарничковий ярус мішаних асоціацій невисокий (10—15 см), флористично багатий та густий (80—100 %). Його формує дріада восьмипелюсткова (60—90 %) за участю костриць карпатської та лежачої, дзвоників альпійських, осоки вічнозеленої, чорниці, лохини, брусниці, сеслерії голубуватої, вероніки Баумґартена. У складі угруповань зростає низка рідкісних альпійських видів з високим ступенем трапляння, зокрема астрагал Крайни, анемона нарцизоцвіта, бартсія альпійська, ломикамінь волотистий. Мохово-лишайниковий ярус добре виражений, його формують дикран мітлоподібний, плевроцій Шребера, гілокомій блискучий, тортела скручена, ритидіадельф трикутний, цетрарія ісландська та ін.^[4].

Охорона

Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий). Формація дріади восьмипелюсткової (Dryadeta octopetalae) занесена до Зеленої книги України. Категорія охорони 2 (угруповання з рідкісним типом асоційованості домінуючих видів, в яких домінант є диз'юнктивноареальним реліктом, занесеним до Червоної книги України). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі)^[3]^[4].

Для збереження природних популяцій виду необхідно заборонити порушення умов їх місцезростання, випасання там худоби та збір рослин^[3].

В Україні рослина охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та в Карпатському національному природному парку^[3]^[4].

Значення

Дріада восьмипелюсткова представляє наукове значення як аркто-альпійський гляціальний реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом. Крім того, вона може слугувати біоіндикатором змін природного середовища, а її пилок — палеоботанічним індикатором кліматичних змін у плейстоцені — ранньому голоцені.^[3]

Рослина має естетичну цінність — є окрасою високогір'я Українських Карпат. На гірських схилах виконує протиерозійну функцію. Завдяки своїй декоративності широко використовується в садівництві для вирощування на альпійських гірках.^[3]

Див. також

Дріада (рослина)

Джерела. Примітки

↑ Dryas octopetala // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 168. (рос.)(укр.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Дріада восьмипелюсткова в Червоній книзі України
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 169—170)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. : Д. К. Зеров. — 528 с. (с. 151—152)
↑ ^а ^б ^в ^г Флора СССР. / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Т. 10 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 674 с. (с. 269—273)
↑ ^а ^б Флора Восточной Европы. — СПб. : Мир и семья; Изд-во СПХФА, 2001. — Т. 10 / Ред. Н. Н. Цвелев. — 670 с. (с. 459)

Література

Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 168. (рос.)(укр.)
Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 169—170). — ISBN 978-966-542-2
Флора СССР. / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Т. 10 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 674 с. (с. 269—273)
Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. : Д. К. Зеров. — 610 с. (с. 151—152)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dryas octopetala

Дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala L.) [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Дріада восьмипелюсткова в Червоній книзі України [Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.]
Дріада восьмипелюсткова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Портал «Ботаніка» Портал «Біологія»

[1] Dryas octopetala // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[ОВРУ-2] а ^б ^в ^г ^д Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 168. (рос.)(укр.)

[Redbook-3] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Дріада восьмипелюсткова в Червоній книзі України

[Зелена-4] а ^б ^в ^г ^д ^е Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 169—170)

[Флора-5] а ^б ^в ^г ^д Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. : Д. К. Зеров. — 528 с. (с. 151—152)

[Флора_С-6] а ^б ^в ^г Флора СССР. / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Т. 10 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 674 с. (с. 269—273)

[Флора_В-7] а ^б Флора Восточной Европы. — СПб. : Мир и семья; Изд-во СПХФА, 2001. — Т. 10 / Ред. Н. Н. Цвелев. — 670 с. (с. 459)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 }}
-'''Дріа́да восьмипелюстко́ва''' або '''дріяда гірська'''<ref>{{Кобів|Dryas|octopetala}}</ref> (''Dryas octopetala'' <small>L.</small>)&nbsp;— [[вид (біологія)|вид]] [[рослина|рослин]] з родини [[розові|розових]] (''Rosaceae'').
+'''Дріа́да восьмипелюстко́ва''', або '''дріяда гірська'''<ref>{{Кобів|Dryas|octopetala}}</ref> (''Dryas octopetala'')&nbsp;— [[вид (біологія)|вид]] рослин родини [[Розові|розових]] (''Rosaceae''). Аркто-альпійський реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом, поширений у Північній Євразії та Північній Америці. Вид занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]]. Формація дріади восьмипелюсткової занесена до [[Зелена книга України|Зеленої книги України]]. Декоративна, протиерозійна рослина.<ref name="ОВРУ">{{ОВРУ|168}} {{ref-ru}}{{ref-uk}}</ref><ref name="Redbook">[https://redbook-ua.org/item/dryas-octopetala-l/ Дріада восьмипелюсткова в Червоній книзі України]</ref><ref name="Зелена">Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009.&nbsp;— 448&nbsp;с. (с.&nbsp;169—170)</ref>
+== Етимологія ==
-== Ботанічні характеристики ==
+Назва роду походить з [[грецька міфологія|грецької міфології]]. [[Дріади|Дріадами]] називали [[німфа|німф]], які піклувались про [[дерева]] і [[кущі]].
+== Опис ==
 [[Файл:Dryas octopetala a4.jpg|ліворуч|thumb]]
+Вічнозелений кореневищний напівкущик, 2—10 см заввишки, із сланким розгалуженим стеблом (хамефіт). [[Листок|Листки]] шкірясті, зверху блискучі, зісподу густо волохато-опушені, цельні, яйцеподібно-еліптичні, по краях великозарубчасті, 2—5&nbsp;см завдовжки. [[Квітка|Квітки]] поодинокі, діаметром до 3,5&nbsp;см, з 8 білими пелюстками, 0,8—1,5&nbsp;см завдовжки, на довгих квітконіжках. Зовнішня чашечка відсутня. Приквітки волохато-опушені, з домішкою чорнувато-червоних залозок. [[Тичинка|Тичинки]] і маточки у великій кількості. [[Маточка|Маточки]] розташовані на опуклому квітколожі. [[Плід|Плодики]] горішкоподібні сім'янки, 2,5—4 мм завдовжки, на верхівці переходять у видовжений (до 15—20&nbsp;мм) пірчасто-волосистий залишок стовпчика маточки.<ref name="ОВРУ"/><ref name="Redbook"/><ref name="Флора">Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. : Д. К. Зеров.&nbsp;— 528&nbsp;с. (с.&nbsp;151—152)</ref><ref name="Флора С">Флора СССР. / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Т. 10 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук.&nbsp;— М.-Л.&nbsp;: Изд-во АН СССР, 1941.&nbsp;— 674&nbsp;с. (с.&nbsp;269—273)</ref>
-[[Файл:Reinroser.JPG|ліворуч|thumb]]
+== Поширення ==
-Маленький сланкий вічнозелений [[чагарничок]] з родини [[розоцвіті|розоцвітих]]. [[Психрофіт]].
+Циркумполярний вид. Ареал охоплює арктичну та субарктичну частини [[Західна Євразія|Західної Євразії]], гори [[Західна Європа|Західної]], [[Центральна Європа|Центральної]] та [[Південна Європа|Південної Європи]] (ексклави на рівнині): Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати. У [[Північна Америка|Північній Америці]] та [[Східна Азія|Східній Азії]] цей видовий комплекс представлений окремими видами та підвидами.<ref name="Redbook"/><ref name="Флора"/><ref name="Флора С"/><ref name="Флора В">Флора Восточной Европы.&nbsp;— СПб. : Мир и семья; Изд-во СПХФА, 2001.&nbsp;— Т. 10 / Ред. Н. Н. Цвелев.&nbsp;— 670&nbsp;с. (с.&nbsp;459)</ref>
+В [[Україна|Україні]] зустрічається тільки в Карпатах на вершині гори [[Близниця|Близниці]] хребтів [[Свидівець|Свидовець]] та  [[Чорногора]] (Закарпатська та Івано-Франківська області).<ref name="ОВРУ"/><ref name="Redbook"/><ref name="Флора"/>
-== Походження назви ==
-Назва роду походить з [[грецька міфологія|грецької міфології]]. [[Дріади|Дріадами]] називали [[німфа|німф]], які піклувались про [[дерева]] і [[кущі]].
+== Життєвий цикл ==
-== Поширення ==
+Цвіте в липні. Плодоносить у серпні. Розмножується вегетативно та насінням.<ref name="ОВРУ"/><ref name="Redbook"/><ref name="Флора"/><ref name="Флора С"/>
-Росте на [[Гірські луки та чагарники|гірських луках]] у [[субальпійський пояс|субальпійському]] та [[альпійський пояс|альпійському поясах]].
+== Екологія ==
-В [[Україна|Україні]] відома тільки на вершині гори [[Близниця|Близниці]] хребта [[Свидівець|Свидовець]].
+[[Файл:Reinroser.JPG|ліворуч|thumb|Формація дріади восьмипелюсткової]]
+[[Психрофіти|Психрофіт]] [[Мезофіти|Мезофіт]]. Зростає на високогірних альпійських луках, кам'янистих схилах, вапнякових та пісковикових скелях у [[субальпійський пояс|субальпійському]] та [[альпійський пояс|альпійському]] поясах гір (1750—2000&nbsp;м н.&nbsp;р.&nbsp;м.). Віддає перевагу крутим (40—70°) північним кам'янистим схилам, скельним уступам і карнизам із слаборозвинутими торф'яними помірно-кислими і помірно-вологими ґрунтами на вапнякових та вапняково-силікатних породах. Зростає також на галечниках.<ref name="ОВРУ"/><ref name="Redbook"/><ref name="Флора"/><ref name="Флора С"/><ref name="Флора В"/><ref name="Зелена">Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009.&nbsp;— 448&nbsp;с. (с.&nbsp;169—170)</ref>
+[[Популяція|Популяції]] нечисельні, невеликі за розміром, поодинокі, але завдяки сланкому стеблу мають велику щільність. До природних причин низької [[чисельність популяції|чисельності популяції]] слід віднести [[екологічна диз'юнкція|диз'юнктивність]] ареалу виду та умови його зростання (високогір'я).<ref name="Redbook"/>
-== Естетичні характеристики ==
-У [[високогір'я|високогір'ї]] дріада — древній [[релікт]]овий вид. Завдяки своїй декоративності може широко використовуватись для вирощування на [[кам'яниста гірка|кам'янистих гірках]] у культурі.
+При сприятливих умовах здатна утворювати чисті та мішані [[асоціація (біологія)|рослинні асоціації]] зі своїм домінуванням, які відносять до [[формація|формації]] дріади восьмипелюсткової (''Dryadeta octopetalae''): восьмипелюстководріадова чиста; баумгартеновероніково-восьмипелюстководріадова; мохово-восьмипелюстководріадова<ref name="Зелена"/>.
+Трав'яно-чагарничковий ярус мішаних асоціацій невисокий (10—15&nbsp;см), флористично багатий та густий (80—100&nbsp;%). Його формує дріада восьмипелюсткова (60—90&nbsp;%) за участю [[костриця карпатська|костриць карпатської]] та лежачої, [[дзвоники альпійські|дзвоників альпійських]], [[осока вічнозелена|осоки вічнозеленої]], [[чорниця|чорниці]], [[лохина|лохини]], [[брусниця|брусниці]], сеслерії голубуватої, вероніки Баумґартена. У складі угруповань зростає низка рідкісних альпійських видів з високим ступенем трапляння, зокрема [[астрагал Крайни]], [[анемона нарцизоцвіта]], [[бартсія альпійська]], [[ломикамінь волотистий]]. Мохово-лишайниковий ярус добре виражений, його формують [[дикран мітлоподібний]], [[плевроцій Шребера]], [[гілокомій блискучий]], тортела скручена, ритидіадельф трикутний, цетрарія ісландська та ін.<ref name="Зелена"/>.
 == Охорона ==
+Вид занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]] (охоронна категорія: зникаючий). Формація дріади восьмипелюсткової (''Dryadeta octopetalae'') занесена до [[Зелена книга України|Зеленої книги України]]. Категорія охорони 2 (угруповання з рідкісним типом асоційованості домінуючих видів, в яких домінант є диз'юнктивноареальним реліктом, занесеним до [[Червона книга України|Червоної книги України]]). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі)<ref name="Redbook"/><ref name="Зелена"/>.
-В Україні потребує охорони, бо через свою рідкісність може бути легко винищена. Занесена до [[Рослини Червоної книги України|Червоної книги України]].
+Для збереження [[популяція|природних популяцій]] виду необхідно заборонити порушення умов їх місцезростання, випасання там худоби та збір рослин<ref name="Redbook"/>.
+В Україні рослина охороняється в [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатському біосферному заповіднику]] та в [[Карпатський національний природний парк|Карпатському]] національному природному парку<ref name="Redbook"/><ref name="Зелена"/>.
-== Примітки ==
+== Значення ==
+Дріада восьмипелюсткова представляє наукове значення як аркто-альпійський гляціальний [[реліктові види|реліктовий вид]] з диз'юнктивним ареалом. Крім того, вона може слугувати [[біоіндикатор|біоіндикатором]] змін природного середовища, а її пилок&nbsp;— палеоботанічним [[рослини-індикатори|індикатором]] кліматичних змін у плейстоцені&nbsp;— ранньому голоцені.<ref name="Redbook"/>
+Рослина має естетичну цінність — є окрасою [[високогір'я Українських Карпат]]. На гірських схилах виконує [[ерозія|протиерозійну]] функцію. Завдяки своїй декоративності широко використовується в [[садівництво|садівництві]] для вирощування на [[альпійська гірка|альпійських гірках]].<ref name="Redbook"/>
+== Див. також ==
+* [[Дріада (рослина)]]
+== Джерела. Примітки ==
 {{reflist}}
 == Література ==
+* {{ОВРУ|168}} {{ref-ru}}{{ref-uk}}
+* Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 169—170). — ISBN 978-966-542-2
+* Флора СССР. / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Т. 10 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 674 с. (с. 269—273)
+* Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. : Д. К. Зеров. — 610 с. (с. 151—152)
+== Посилання ==
 {{commons|Dryas octopetala}}
 * [http://collectedpapers.com.ua/hfs/biogeography/herbaceous_plants/driada-vosmipelyustkova-dryas-octopetala-l Дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala L.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140219081709/http://collectedpapers.com.ua/hfs/biogeography/herbaceous_plants/driada-vosmipelyustkova-dryas-octopetala-l |date=19 лютого 2014 }}
@@ Рядок 52: / Рядок 78: @@
 * {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53396/10557.html  Дріада восьмипелюсткова]}}
-{{Розові-доробити}}
-{{Портали|Ботаніка|Біологія}}
 {{Taxonbar|from=Q161621}}
+{{Портали|Ботаніка|Біологія}}
 [[Категорія:Дріада|восьмипелюсткова]]
-[[Категорія:Рослини, занесені до Червоної книги України]]
+[[Категорія:Флора Європи]]
-[[Категорія:Чагарнички]]
+[[Категорія:Флора Азії]]
-[[Категорія:Рослини, описані 1753]]
+[[Категорія:Флора Північної Америки]]
-[[Категорія:Напівчагарники]]

Дріада восьмипелюсткова: відмінності між версіями

Поточна версія на 15:09, 20 травня 2024

Зміст

Етимологія

Опис

Поширення

Життєвий цикл

Екологія

Охорона

Значення

Див. також

Джерела. Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Дріада восьмипелюсткова: відмінності між версіями

Поточна версія на 15:09, 20 травня 2024

Етимологія

Опис

Поширення

Життєвий цикл

Екологія

Охорона

Значення

Див. також

Джерела. Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук