Карибська криза: відмінності між версіями

Дата:	16.10.1962 - 29.10.1962
Місце:	Куба
Привід:	Розміщення ядерних ракет Радянським Союзом на Кубі:
Результат:	- Виведення Радянським Союзом ядерної зброї з території Куби - Виведення США ядерної зброї з території Туреччини впродовж 6 місяців після досягнення домовленностей - Зобов'язання з боку США не намагатися вчинити переворот на Кубі та змістити уряд Кастро - Створення гарячої телефонної лінії між Білим домом і Кремлем для обговорення критичних питань

Карибська криза
	Координати: 23°06′59″ пн. ш. 82°23′18″ зх. д. / 23.11660000002777693° пн. ш. 82.38850000002777563° зх. д.
Дата:	16.10.1962 - 29.10.1962
Місце:	Куба
Привід:	Розміщення ядерних ракет Радянським Союзом на Кубі:
Результат:	- Виведення Радянським Союзом ядерної зброї з території Куби - Виведення США ядерної зброї з території Туреччини впродовж 6 місяців після досягнення домовленностей - Зобов'язання з боку США не намагатися вчинити переворот на Кубі та змістити уряд Кастро - Створення гарячої телефонної лінії між Білим домом і Кремлем для обговорення критичних питань
Командувачі
	Джон Кеннеді
Військові сили
40000 солдатів	невідомо
Втрати
відсутні	збито літак-розвідник U-2

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 19:22, 11 травня 2024

Кари́бська кри́за — надзвичайно напружене протистояння між Радянським Союзом і Сполученими Штатами внаслідок таємного розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на Кубі у жовтні 1962 року у відповідь на встановлення американських ракет у Туреччині. Вперше в історії людства обидві наддержави наблизилися до прямого військового протистояння і безпосередньої загрози початку ядерної війни.

Ця подія стала найвищою точкою Холодної війни. На Кубі події звуться «Жовтневою кризою» (ісп. Crisis de Octubre), у Сполучених Штатах поширена назва «Кубинська ракетна криза» (англ. Cuban Missile Crisis).

Історія

У 1962 році уряд Куби звернувся до СРСР із проханням надати їй військову допомогу, щоб захиститися від спроб США («Операція у затоці Свиней») скинути уряд Фіделя Кастро. Лідер СРСР Микита Хрущов погодився надати цю допомогу. Він разом із керівництвом Радянського Союзу дійшов висновку, що найефективнішим способом захисту буде розміщення там ядерної зброї.

Операція з перебазування на Кубу військовослужбовців, техніки та ядерного озброєння отримала назву «Анадир». Так називалося місто на півночі Радянського Союзу. Щоб збити з пантелику американців і їхніх союзників, було оголошено про військове навчання на півночі. Удень у військових частинах вантажили лижі, зимовий одяг тощо. Щоб приховати проведення зовсім іншої операції, усіх переодягли в цивільний одяг, заборонили звертатися по-військовому. Транспортували солдатів і зброю в трюмах цивільних кораблів, на які задля маскування було навантажено сільськогосподарську техніку. Ніхто не знав, куди вони пливуть, навіть капітани суден, яким було дано наказ відкрити секретні пакети лише в певному квадраті.

На Кубі було розгорнуто всю наявну зброю, включно з ядерною. У відповідь президент Сполучених Штатів Джон Кеннеді оголосив часткову морську блокаду острова Куба, яка передбачала обшук усіх кораблів, що прямували на острів, із метою недопущення туди радянських військ і зброї. Війська НАТО і країн Варшавського договору були переведені в стан постійної готовності. Таким чином світ підійшов до межі початку нової війни. 24 жовтня 1962 року п'ять радянських кораблів підійшли впритул до зони блокади і зупинились. Лідери США та СРСР Джон Кеннеді та Микита Хрущов змогли домовитися за три години до можливого удару Сполучених Штатів по Кубі. Домовленість полягала у взаємних поступках:

Радянський Союз забирає ракети з Куби та допускає туди інспекторів ООН;
Сполучені Штати демонтують у піврічний строк свої ракети в Туреччині і утримуються від спроб перевороту на Кубі.

Після цих подій між Білим домом і Кремлем працює постійна гаряча лінія.

У 1960-х роках Норманом Казінсом^[en], Корнійчуком та іншими небайдужими громадянами розпочато американсько-радянську Дартмутську конференцію^[en] для мирного процесу врегулювання конфліктів.^[1]^[2]

5 серпня 1963 року підписано Договір про заборону випробувань атомної зброї в атмосфері, космічному просторі і під водою. До 10 жовтня до цієї угоди приєдналися понад сто держав. Однак гонитва озброєнь реально не припинилась і знайшла своє продовження у війні у В'єтнамі.

Наслідком Карибської кризи стало укладання Договору Тлателолько.

Вважається, що одним з факторів мирного закінчення кризи було те, що Кеннеді був в захопленні від тогочасного бестселера Барбари Такман «Серпневі гармати» про події початку Першої світової війни.^[3] Він заохочував членів свого кабінету прочитати цю книгу та хотів щоб її прочитав «кожен офіцер в армії». Секретар армії розіслав копії книги у кожну американську військову базу у світі.^[4]^[5]

Див. також

Кубинська відлига

Примітки

↑ War and Peace in the Nuclear Age; at the Brink; Interview with Norman Cousins, 1986 [1]. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
↑ Александрович, Московский Михаил (2012). Дартмутский диалог: первые шаги неформальной советско-американской дипломатии. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Международные отношения. № 3. с. 33—47. ISSN 2313-0660. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
↑ Збруч: як історія спрямовує політику. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
↑ One Minute To Midnight: Kennedy, Khrushchev and Castro on the Brink of Nuclear War. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
↑ VIETNAM AND THE PRESIDENCY INTERVIEW WITH JIMMY CARTER (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.

Посилання

Дмитрий Корнейчук. Кубинская авантюра [Архівовано 29 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Никита Хрущёв. Время. Люди. Власть. Воспоминания. — Ч. IV. Отношения с Западом. Холодная война. Карибский кризис. [Архівовано 19 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література та джерела

С. П. Галака. Карибська криза 1962 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
С. Галака. Карибська криза // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 315. — ISBN 978-966-611-818-2.

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] War and Peace in the Nuclear Age; at the Brink; Interview with Norman Cousins, 1986 [1]. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2022.

[2] Александрович, Московский Михаил (2012). Дартмутский диалог: первые шаги неформальной советско-американской дипломатии. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Международные отношения. № 3. с. 33—47. ISSN 2313-0660. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.

[3] Збруч: як історія спрямовує політику. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.

[Nuclear-4] One Minute To Midnight: Kennedy, Khrushchev and Castro on the Brink of Nuclear War. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.

[CARTER-5] VIETNAM AND THE PRESIDENCY INTERVIEW WITH JIMMY CARTER (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:John Kennedy, Nikita Khrushchev 1961.jpg|міні|250пкс|[[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]] і [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джон Кеннеді]]]]
 [[Файл:U2 Image of Cuban Missile Crisis.jpg|thumb|Фотографія розвідника U-2 показує радянські ядерні ракети на Кубі, їхній транспорт, тенти для заправки та утримання|250x250пкс]]
+[[Файл:Adlai Stevenson shows missiles to UN Security Council with David Parker standing.jpg|thumb|[[Адлай Стівенсон]] показує аерознімки кубинських ракет в [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], 25 жовтня 1962|255x255пкс]]
-[[Файл:LeMay Cuban Missile Crisis.jpg|thumb|Президент Кеннеді має зустріч в Овальному кабінеті з генералом Кьортісом ЛеМеєм|253x253пкс]]
+[[Файл:Cuban crisis map missile range.jpg|міні|254x254px|Радіус покриття ракет, розміщених на Кубі]]{{Збройний конфлікт
-[[Файл:CMC Gromyko.jpg|thumb|Президент Кеннеді має зустріч з радянським міністром закордонних справ Андрєєм Громико в Овальному кабінеті, 18 жовтня 1962|253x253пкс]]
+|конфлікт = Карибська криза
-[[Файл:Adlai Stevenson shows missiles to UN Security Council with David Parker standing.jpg|thumb|[[Адлай Стівенсон]] показує аерознімки кубинських ракет в ООН, 25 жовтня 1962|255x255пкс]]
+|date = 16.10.1962 - 29.10.1962
+|місце = [[Куба]]
+|причина = Розміщення ядерних ракет Радянським Союзом на Кубі
+|результат = - Виведення Радянським Союзом ядерної зброї з території Куби
+- Виведення США ядерної зброї з території Туреччини впродовж 6 місяців після досягнення домовленностей
+- Зобов'язання з боку США не намагатися вчинити переворот на Кубі та змістити уряд Кастро
+- Створення гарячої телефонної лінії між Білим домом і Кремлем для обговорення критичних питань
+|противник1 = [[СРСР]]
+|противник2 = [[США]]
+|командир1 = [[Микита Хрущов]]
+|commander2 = [[Джон Кеннеді]]
+|сили1 = 40000 солдатів
+|сили2 = невідомо
+|втрати1 = відсутні
+|втрати2 = збито літак-розвідник U-2
+}}
+'''Кари́бська кри́за''' — надзвичайно напружене протистояння між [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]] і [[Сполучені Штати Америки|Сполученими Штатами]] внаслідок таємного розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на [[Куба|Кубі]] у жовтні 1962 року у відповідь на встановлення американських ракет у Туреччині. Вперше в історії людства обидві [[наддержава|наддержави]] наблизилися до прямого військового протистояння і безпосередньої загрози початку [[Ядерна війна|ядерної війни]].
+Ця подія стала найвищою точкою [[Холодна війна|Холодної війни]]. На Кубі події звуться «Жовтневою кризою» ({{lang-es|Crisis de Octubre}}), у [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах]] поширена назва «Кубинська ракетна криза» ({{lang-en|Cuban Missile Crisis}}).
-'''Кари́бська кри́за''' — надзвичайно напружене протистояння між [[СРСР]] і [[Сполучені Штати Америки|США]] внаслідок таємного розміщення [[СРСР|Радянським Союзом]] ядерних ракет на [[Куба|Кубі]] у жовтні [[1962]]. Вперше в історії людства обидві наддержави наблизилися до прямого військового протистояння і безпосередньої загрози початку [[Ядерна війна|ядерної війни]].
-Ця подія стала найвищою точкою [[Холодна війна|холодної війни]], яка досягла свідомості світової, насамперед західної, громадськості. На Кубі події звуться «Жовтневою кризою» ({{lang-es|Crisis de Octubre}}), у [[Сполучені Штати Америки|США]] поширена назва «Кубинська ракетна криза» ({{lang-en|Cuban missile crisis}}). У [[Радянська пропаганда|радянських ЗМІ]] реальна загроза початку війни та роль в цьому СРСР всіляко замовчувалася.
 == Історія ==
-[[1962]] року уряд [[Куба|Куби]] звернувся до [[СРСР]] з проханням надати їй військову допомогу, щоб захиститися від спроб [[Сполучені Штати Америки|США]] («[[Операція у затоці Свиней]]») скинути уряд [[Фідель Кастро|Фіделя Кастро]]. Лідер [[СРСР]] [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]] погодився надати цю допомогу. Він разом із керівництвом Радянського Союзу дійшов висновку, що найефективнішим способом захисту буде розміщення там [[зброя|ядерної зброї]]. Причиною такого рішення було й те, що навколо СРСР — у [[Туреччина|Туреччині]] й [[Італія|Італії]] — Сполучені Штати розмістили ракети з ядерними боєголовками, які могли досягати об'єктів на території [[СРСР]] за 5-10 хвилин. Радянські ж [[Міжконтинентальна балістична ракета|міжконтинентальні ракети]] території США — за 25 хвилин. Тому радянське керівництво не могло не скористатися нагодою змінити ситуацію на свою користь.
+У 1962 році уряд Куби звернувся до СРСР із проханням надати їй військову допомогу, щоб захиститися від спроб США («[[Операція у затоці Свиней]]») скинути уряд [[Фідель Кастро|Фіделя Кастро]]. Лідер СРСР [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]] погодився надати цю допомогу. Він разом із керівництвом Радянського Союзу дійшов висновку, що найефективнішим способом захисту буде розміщення там ядерної зброї.
-Операція з перебазування на [[Куба|Кубу]] військовослужбовців, техніки, ядерного озброєння отримала назву «[[Операція «Анадир»|Анадир]]». Так називається місто на півночі [[Росія|РФ]], а тоді — [[СРСР]]. Щоб збити з пантелику американців і їхніх союзників, було оголошено про військове навчання на Півночі. Удень у військових частинах вантажили лижі, зимовий одяг тощо. Щоб приховати проведення зовсім іншої операції, усіх переодягли в цивільний одяг, заборонили звертатися по-військовому. Транспортували солдатів і зброю в трюмах цивільних кораблів, на які задля маскування було навантажено сільськогосподарську техніку. Ніхто не знав, куди вони пливуть, навіть капітани суден, яким було дано наказ відкрити секретні пакети лише в певному квадраті.
+Операція з перебазування на Кубу військовослужбовців, техніки та ядерного озброєння отримала назву «[[Операція «Анадир»|Анадир]]». Так називалося місто на півночі Радянського Союзу. Щоб збити з пантелику американців і їхніх союзників, було оголошено про військове навчання на півночі. Удень у військових частинах вантажили лижі, зимовий одяг тощо. Щоб приховати проведення зовсім іншої операції, усіх переодягли в цивільний одяг, заборонили звертатися по-військовому. Транспортували солдатів і зброю в трюмах цивільних кораблів, на які задля маскування було навантажено сільськогосподарську техніку. Ніхто не знав, куди вони пливуть, навіть капітани суден, яким було дано наказ відкрити секретні пакети лише в певному квадраті.
+На Кубі було розгорнуто всю наявну зброю, включно з ядерною. У відповідь президент Сполучених Штатів [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джон Кеннеді]] оголосив часткову морську блокаду острова Куба, яка передбачала обшук усіх кораблів, що прямували на острів, із метою недопущення туди радянських військ і зброї. Війська [[НАТО]] і країн [[Варшавський договір (1955)|Варшавського договору]] були переведені в стан постійної готовності. Таким чином світ підійшов до межі початку нової війни. 24 жовтня 1962 року п'ять радянських кораблів підійшли впритул до зони блокади і зупинились. Лідери США та СРСР [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джон Кеннеді]] та [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]] змогли домовитися за три години до можливого удару Сполучених Штатів по Кубі. Домовленість полягала у взаємних поступках:
-[[Файл:Cuban crisis map missile range.jpg|міні|254x254px|Радіус покриття ракет, розміщених на Кубі]]
+* Радянський Союз забирає ракети з Куби та допускає туди інспекторів ООН;
+* Сполучені Штати демонтують у піврічний строк свої ракети в Туреччині і утримуються від спроб перевороту на Кубі.
+Після цих подій між Білим домом і Кремлем працює постійна гаряча лінія.
-На [[Куба|Кубі]] було розгорнуто всю наявну зброю, включно з ядерною. У відповідь президент [[Сполучені Штати Америки|США]] [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джон Кеннеді]] оголосив морську блокаду [[острів|острова]] [[Куба]], яка передбачала обшук всіх кораблів, що прямували на острів, з метою недопущення туди радянських військ і зброї. Війська [[НАТО]] і країн [[Варшавський договір 1955|Варшавського договору]] були переведені в стан постійної готовності. Таким чином світ підійшов до межі початку нової війни. 24 жовтня 1962 р. п'ять радянських кораблів підішли впритул до зони блокади і зупинились. Лідери США та СРСР [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джон Кеннеді]] та [[Хрущов Микита Сергійович|Хрущов]] в останню мить (за три години до можливого удару США по Кубі) змогли домовитися. Домовленість полягала у взаємних поступках обох країн:
-* СРСР забирають ракети з Куби і допускають туди інспекторів [[ООН]]
-* США демонтують у піврічний термін свої ракети в [[Туреччина|Туреччині]] і не роблять спроб перевороту на Кубі.
+У 1960-х роках {{нп|Норман Казінс|Норманом Казінсом||Norman Cousins}}, [[Корнійчук Олександр Євдокимович|Корнійчуком]] та іншими небайдужими громадянами розпочато американсько-радянську {{нп|Дартмутська конференція|Дартмутську конференцію||Dartmouth_Conference}} для  мирного процесу врегулювання конфліктів.<ref>{{Cite web|url=http://openvault.wgbh.org/catalog/V_329C06A5E8FA47C5AAE40EF0BD66C4BD|title=War and Peace in the Nuclear Age; at the Brink; Interview with Norman Cousins, 1986 &#91;1&#93;|accessdate=29 березня 2022|archive-date=22 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210422202920/https://openvault.wgbh.org/catalog/V_329C06A5E8FA47C5AAE40EF0BD66C4BD}}</ref><ref>{{Cite news|title=Дартмутский диалог: первые шаги неформальной советско-американской дипломатии|url=https://cyberleninka.ru/article/n/dartmutskiy-dialog-pervye-shagi-neformalnoy-sovetsko-amerikanskoy-diplomatii|work=Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Международные отношения|date=2012|accessdate=2022-03-29|issn=2313-0660|pages=33–47|issue=3|first=Московский Михаил|last=Александрович|archive-date=29 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220329013104/https://cyberleninka.ru/article/n/dartmutskiy-dialog-pervye-shagi-neformalnoy-sovetsko-amerikanskoy-diplomatii}}</ref>
-Після цих подій між [[Білий дім|Білим домом]] і [[Московський кремль|Кремлем]] працює постійна гаряча лінія.
-серпня [[1963]] р. було підписано [[Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою|Договір про заборону випробувань атомної зброї в атмосфері, космічному просторі і під водою]]. До 10 жовтня до цієї угоди приєдналися понад сто держав. Однак гонитва озброєнь реально не припинилась і знайшла своє продовження у [[В'єтнамська війна|В'єтнамській війні]].
+серпня 1963 року підписано [[Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою|Договір про заборону випробувань атомної зброї в атмосфері, космічному просторі і під водою]]. До 10 жовтня до цієї угоди приєдналися понад сто держав. Однак гонитва озброєнь реально не припинилась і знайшла своє продовження у [[Війна у В'єтнамі|війні у В'єтнамі]].
-Карибська криза стала приводом до укладання [[Договір Тлателолько|Договору Тлателолько]].
+Наслідком Карибської кризи стало укладання [[Договір Тлателолько|Договору Тлателолько]].
-Вважається, що одним з факторів мирного закінчення кризи було те, що [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Кеннеді]] був в захопленні від тогочасного [[бестселер]]а [[Барбара Такман|Барбари Такман]] ''«[[Серпневі гармати]]»'' про події початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]].<ref>{{Cite web |url=http://zbruc.eu/node/24238 |title=Збруч: як історія спрямовує політику. |accessdate=10 грудня 2015 |archive-date=18 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150318002054/http://zbruc.eu/node/24238 }}</ref> Він заохочував членів свого кабінету прочитати дану книгу та хотів щоб її прочитав «кожен офіцер в армії». Секретар армії розіслав копії книги у кожну американську військову базу у світі.<ref name="Nuclear">{{Cite web |url=https://books.google.com.ua/books?id=zfYGuP3DibYC&pg=PA226&lpg=PA226&dq=secretary+of+the+Army+sent+copies+to+every+U.S.+military+base+in+the+world&source=bl&ots=Nfd_QppYTz&sig=1qj7HVpPQg_GClpT6tAZbYt_uxo&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjD_Oqnv8_JAhUJv3IKHU1SAhsQ6AEIJDAB#v=onepage&q=secretary%20of%20the%20Army%20sent%20copies%20to%20every%20U.S.%20military%20base%20in%20the%20world&f=false |title=One Minute To Midnight: Kennedy, Khrushchev and Castro on the Brink of Nuclear War |accessdate=9 грудня 2015 |archive-date=10 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151210215404/https://books.google.com.ua/books?id=zfYGuP3DibYC&pg=PA226&lpg=PA226&dq=secretary+of+the+Army+sent+copies+to+every+U.S.+military+base+in+the+world&source=bl&ots=Nfd_QppYTz&sig=1qj7HVpPQg_GClpT6tAZbYt_uxo&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjD_Oqnv8_JAhUJv3IKHU1SAhsQ6AEIJDAB#v=onepage&q=secretary%20of%20the%20Army%20sent%20copies%20to%20every%20U.S.%20military%20base%20in%20the%20world&f=false }}</ref><ref name="CARTER">{{Cite web |url=http://www.lbjlib.utexas.edu/johnson/Press.hom/Vietnam_Presidency/Transcripts/IntroductionbyCarolineKennedyandVietnamInterviewwi.pdf |title=VIETNAM AND THE PRESIDENCY INTERVIEW WITH JIMMY CARTER |accessdate=9 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304040123/http://www.lbjlib.utexas.edu/johnson/Press.hom/Vietnam_Presidency/Transcripts/IntroductionbyCarolineKennedyandVietnamInterviewwi.pdf |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
+Вважається, що одним з факторів мирного закінчення кризи було те, що [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Кеннеді]] був в захопленні від тогочасного [[бестселер]]а [[Барбара Такман|Барбари Такман]] ''«[[Серпневі гармати]]»'' про події початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]].<ref>{{Cite web |url=http://zbruc.eu/node/24238 |title=Збруч: як історія спрямовує політику. |accessdate=10 грудня 2015 |archive-date=18 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150318002054/http://zbruc.eu/node/24238 }}</ref> Він заохочував членів свого кабінету прочитати цю книгу та хотів щоб її прочитав «кожен офіцер в армії». Секретар армії розіслав копії книги у кожну американську військову базу у світі.<ref name="Nuclear">{{Cite web |url=https://books.google.com.ua/books?id=zfYGuP3DibYC&pg=PA226&lpg=PA226&dq=secretary+of+the+Army+sent+copies+to+every+U.S.+military+base+in+the+world&source=bl&ots=Nfd_QppYTz&sig=1qj7HVpPQg_GClpT6tAZbYt_uxo&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjD_Oqnv8_JAhUJv3IKHU1SAhsQ6AEIJDAB#v=onepage&q=secretary%20of%20the%20Army%20sent%20copies%20to%20every%20U.S.%20military%20base%20in%20the%20world&f=false |title=One Minute To Midnight: Kennedy, Khrushchev and Castro on the Brink of Nuclear War |accessdate=9 грудня 2015 |archive-date=10 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151210215404/https://books.google.com.ua/books?id=zfYGuP3DibYC&pg=PA226&lpg=PA226&dq=secretary+of+the+Army+sent+copies+to+every+U.S.+military+base+in+the+world&source=bl&ots=Nfd_QppYTz&sig=1qj7HVpPQg_GClpT6tAZbYt_uxo&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjD_Oqnv8_JAhUJv3IKHU1SAhsQ6AEIJDAB#v=onepage&q=secretary%20of%20the%20Army%20sent%20copies%20to%20every%20U.S.%20military%20base%20in%20the%20world&f=false }}</ref><ref name="CARTER">{{Cite web |url=http://www.lbjlib.utexas.edu/johnson/Press.hom/Vietnam_Presidency/Transcripts/IntroductionbyCarolineKennedyandVietnamInterviewwi.pdf |title=VIETNAM AND THE PRESIDENCY INTERVIEW WITH JIMMY CARTER |accessdate=9 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304040123/http://www.lbjlib.utexas.edu/johnson/Press.hom/Vietnam_Presidency/Transcripts/IntroductionbyCarolineKennedyandVietnamInterviewwi.pdf |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
-== Джерела ==
+== Див. також ==
+* [[Кубинська відлига]]
-{{commons|Category:Cuban Missile Crisis|Карибська криза}}
-{{wikisource|ru:Отчёт о заседании Cовета Безопасности ООН № S/PV.1025|Засідання РБ ООН від 25 жовтня 1962 р. {{ref-ru}}}}
+== Примітки ==
+{{примітки}}
+== Посилання ==
+{{Вікіпосилання}}
 * [http://www.hrono.ru/statii/2006/krn_kuba.html ''Дмитрий Корнейчук.'' Кубинская авантюра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100929115113/http://www.hrono.ru/statii/2006/krn_kuba.html |date=29 вересня 2010 }} (рос.)
 * [http://www.hrono.ru/libris/lib_h/hrush63.php ''Никита Хрущёв''. Время. Люди. Власть. Воспоминания.&nbsp;— Ч. IV. Отношения с Западом. Холодная война. Карибский кризис.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210519014335/http://www.hrono.ru/libris/lib_h/hrush63.php |date=19 травня 2021 }}(рос.)
-== Література ==
+== Література та джерела ==
 * ''С. П. Галака''. Карибська криза 1962 // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
 * ''С. Галака''. Карибська криза // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 315. — ISBN 978-966-611-818-2.
+{{Hist-stub}}
-== Примітки ==
+{{Бібліоінформація}}
-{{reflist}}
+{{Холодна війна}}
-{{-}}{{Холодна війна}}
-{{us-hist-stub}}
-{{cuba-hist-stub}}
+[[Категорія:Карибська криза| ]]
+[[Категорія:Наслідки Кубинської революції]]
+[[Категорія:Конфлікти Холодної війни]]
+[[Категорія:Конфлікти в 1962]]
 [[Категорія:Історія Куби]]
-[[Категорія:Холодна війна]]
+[[Категорія:1962 в СРСР]]
-[[Категорія:Кубинська революція]]
+[[Категорія:1962 у США]]
-[[Категорія:Радянський імперіалізм]]
+[[Категорія:Блокади]]
+[[Категорія:Ядерна зброя]]
+[[Категорія:Кубинсько-радянські відносини]]
+[[Категорія:Американо-кубинські відносини]]
+[[Категорія:Американо-радянські відносини]]
 [[Категорія:Новітня історія США]]
-[[Категорія:Новітня історія]]
-[[Категорія:Історія СРСР]]
-[[Категорія:Геополітика СРСР]]
 [[Категорія:Хрущовська відлига]]
-[[Категорія:Події 14 жовтня]]
+[[Категорія:Фідель Кастро]]
-[[Категорія:Жовтень 1962]]
+[[Категорія:Микита Хрущов]]
-[[Категорія:Конфлікти в 1962]]
+[[Категорія:Засновані на Кубі 1962]]
-[[Категорія:Американо-кубинські відносини]]
-[[Категорія:Блокади]]
-[[Категорія:Карибська криза| ]]
-[[Категорія:1962 в СРСР]]
-[[Категорія:1962 у США]]
-[[Категорія:Політичні конфлікти]]

Карибська криза: відмінності між версіями

Поточна версія на 19:22, 11 травня 2024

Зміст

Історія

Див. також

Примітки

Посилання

Література та джерела

Навігаційне меню

Карибська криза у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі^?

Карибська криза: відмінності між версіями

Поточна версія на 19:22, 11 травня 2024

Історія

Див. також

Примітки

Посилання

Література та джерела

Навігаційне меню

Пошук