Ія Нінідзе: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 212 774 редагування
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7
Немає опису редагування
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
| Ім'я = Ія Нінідзе
| Ім'я = Ія Нінідзе
| Оригінал імені = {{lang-ka|ია ნინიძე}}
| Оригінал імені = {{lang-ka|ია ნინიძე}}
| Фото =
| Фото =
| Ширина =
| Ширина =
| Підпис =
| Підпис =
| Ім'я при народженні = Ія Борисівна Нінідзе
| Ім'я при народженні = Ія Борисівна Нінідзе
| Дата народження = 8.9.1960
| Дата народження = 8.9.1960
| Місце народження = [[Тбілісі]], [[Грузинська РСР]], [[СССР]]
| Місце народження = [[Тбілісі]], [[Грузинська РСР]], [[СССР]]
| Дата смерті =
| Дата смерті =
| Місце смерті =
| Місце смерті =
| Професія = [[акторка]]
| Професія = [[акторка]]
| Громадянство = {{USSR}} ([[1960]]—[[1991]])<br/>{{GEO}} (з [[1991]])<br/>{{RUS}} (з [[1997]])
| Громадянство = {{USSR}} ([[1960]]—[[1991]])<br/>{{GEO}} (з [[1991]])<br/>{{RUS}} (з [[1997]])
| Національність =
| Національність =
| Релігія =
| Релігія =
| Роки активності = з [[1969]]
| Роки активності = з [[1969]]
| Напрямок =
| Напрямок =
| Нагороди =
| Нагороди =
| imdb_id = 0632456
| imdb_id = 0632456
| Сайт =
| Сайт =
}}
}}
'''Ія Нінідзе''' ({{lang-ka|ია ნინიძე}}; *[[8 вересня]] [[1960]], [[Тбілісі]], [[Грузинська РСР]], [[СССР]])&nbsp;— радянська [[Грузія|грузинська]] та російська [[акторка]] [[Театр|театру]] і [[кіно]]. Заслужена артистка [[Грузинська РСР|Грузинської РСР]]/ [[Народна артистка]] [[Грузія|Грузії]] ([[1995]]).
'''Ія Нінідзе''' ({{lang-ka|ია ნინიძე}}; *[[8 вересня]] [[1960]], [[Тбілісі]], [[Грузинська РСР]], [[СРСР]])&nbsp;— радянська [[Грузія|грузинська]] та російська [[акторка]] [[театр]]у і [[кіно]]. Заслужена артистка [[Грузинська РСР|Грузинської РСР]]/ [[Народна артистка]] [[Грузія|Грузії]] ([[1995]]).


== Біографія ==
== Біографія ==


Народилася в сім'ї [[Режисер|режисера]] [[телебачення]] і викладачки [[Російська мова|російської мови]]. Виросла в [[Тбілісі]], де закінчила хореографічне училище. Дебютувала в кіно в вісім років, знявшись в ролі Ціцінім в комедії [[Георгій Данелія|Георгія Данелії]] ''«Не горюй!»'' ([[1968]], прем'єра [[1969]]). У [[1976]] до Ії прийшла популярність, після блискуче виконаної ролі Денізи де Флорін в телевізійній музичній комедії Леоніда Квініхідзе ''«Небесні ластівки»'' за [[Оперета|оперетою]] Флорімон Ерве ''«Мадемуазель Нітуш»'': зовнішність, пластика, темперамент шістнадцятирічної актриси викликали у критиків і глядачів майже одностайну асоціацію з молодою [[Одрі Хепберн]]. У [[1981]] закінчила [[Всеросійський державний інститут кінематографії|Всеросійський державний інститут кінематографії імені С. А. Герасимова]] (курс [[Сергій Бондарчук|Сергія Бондарчука]] та [[Ірина Скобцева|Ірини Скобцевої]]), з цього ж року працювала артисткою Тбіліського державного академічного театру імені [[Шота Руставелі]]. У [[1997]] переїхала до [[Москва|Москви]], де працювала в театрі-кабаре ''«Кажан»''. У [[2000]], після травми, отриманої під час передпрем'єрної репетиції (на актрису впала 300-кілограмова декорація), була змушена залишити сцену. В даний час виступає із сольною програмою, бере участь в телепрограмах, конкурсах, фестивалях, знімається в [[Кінофільм|кінофільмах]] і [[Серіал|серіалах]].
Народилася в сім'ї [[режисер]]а [[телебачення]] і викладачки [[Російська мова|російської мови]]. Виросла в [[Тбілісі]], де закінчила хореографічне училище. Дебютувала в кіно в вісім років, знявшись в ролі Ціцінім в комедії [[Георгій Данелія|Георгія Данелії]] ''«Не горюй!»'' ([[1968]], прем'єра [[1969]]). У [[1976]] до Ії прийшла популярність, після блискуче виконаної ролі Денізи де Флорін в телевізійній музичній комедії Леоніда Квініхідзе ''«Небесні ластівки»'' за [[Оперета|оперетою]] Флорімон Ерве ''«Мадемуазель Нітуш»'': зовнішність, пластика, темперамент шістнадцятирічної актриси викликали у критиків і глядачів майже одностайну асоціацію з молодою [[Одрі Хепберн]]. У [[1981]] закінчила [[Всеросійський державний інститут кінематографії|Всеросійський державний інститут кінематографії імені С. А. Герасимова]] (курс [[Сергій Бондарчук|Сергія Бондарчука]] та [[Ірина Скобцева|Ірини Скобцевої]]), з цього ж року працювала артисткою Тбіліського державного академічного театру імені [[Шота Руставелі]]. У [[1997]] переїхала до [[Москва|Москви]], де працювала в театрі-кабаре ''«Кажан»''. У [[2000]], після травми, отриманої під час передпрем'єрної репетиції (на актрису впала 300-кілограмова декорація), була змушена залишити сцену. Зараз виступає із сольною програмою, бере участь в телепрограмах, конкурсах, фестивалях, знімається в [[кінофільм]]ах і [[серіал]]ах.


У першому шлюбі була одружена з Миколою Шенгелая — сином режисера [[Шенгелая Георгій Миколайович|Георгія Шенгелая]] і актриси [[Софіко Чіаурелі]]. Від другого шлюбу з актором, згодом віце-губернатором [[Курська область|Курської області]] Сергієм Максачьовим має сина Георгія. Від третього чоловіка Михайла — дочку Ніно.
У першому шлюбі була одружена з Миколою Шенгелая — сином режисера [[Шенгелая Георгій Миколайович|Георгія Шенгелая]] і актриси [[Софіко Чіаурелі]]. Від другого шлюбу з актором, згодом віцегубернатором [[Курська область|Курської області]] Сергієм Максачьовим має сина Георгія. Від третього чоловіка Михайла — дочку Ніно.


== Фільмографія ==
== Фільмографія ==
Рядок 33: Рядок 33:
{{УФільмі | 1969 | [[Не журись! (фільм)|Не журись!]] | Ціцінім (в титрах - Іка Нінідзе)}}
{{УФільмі | 1969 | [[Не журись! (фільм)|Не журись!]] | Ціцінім (в титрах - Іка Нінідзе)}}
{{УФільмі | 1973 | [[Мелодії Верійського кварталу]] | Маро}}
{{УФільмі | 1973 | [[Мелодії Верійського кварталу]] | Маро}}
{{УФільмі | 1974 | [[Повітряний міст]] | Зеснахе}}
{{УФільмі | 1974 | [[Повітряний міст (фільм)|Повітряний міст]] | Зеснахе}}
{{УФільмі | 1975 | [[Перша ластівка]] | Олені}}
{{УФільмі | 1975 | [[Перша ластівка]] | Олені}}
{{УФільмі | 1976 | [[Справжній тбілісець й інші]] | Лілі}}
{{УФільмі | 1976 | [[Справжній тбілісець й інші]] | Лілі}}
Рядок 44: Рядок 44:
{{УФільмі | 1984 | [[Наказано взяти живим]] | Софіко Долідзе}}
{{УФільмі | 1984 | [[Наказано взяти живим]] | Софіко Долідзе}}
{{УФільмі | 1984 | [[П'ять наречених до улюбленої]] | Ірма}}
{{УФільмі | 1984 | [[П'ять наречених до улюбленої]] | Ірма}}
{{УФільмі | 1985 | Лома | мати Зурико}}
{{УФільмі | 1985 | [[Лома (фільм)|Лома]] | мати Зурико}}
{{УФільмі | 1985 | [[Улюбленець публіки]] | Генрієтта}}
{{УФільмі | 1985 | [[Улюбленець публіки]] | Генрієтта}}
{{УФільмі | 1985 | Угода}}
{{УФільмі | 1985 | [[Угода (фільм, 1985)|Угода]]}}
{{УФільмі | 1985 | [[Як вдома, як справи?]] | Мама}}
{{УФільмі | 1985 | [[Як вдома, як справи?]] | Мама}}
{{УФільмі | 1989 | [[Операція «Вундерланд»]] | танцівниця}}
{{УФільмі | 1989 | [[Операція «Вундерланд»]] | танцівниця}}

Поточна версія на 20:04, 21 квітня 2024

Ія Нінідзе
груз. ია ნინიძე
Ім'я при народженніІя Борисівна Нінідзе
Дата народження8 вересня 1960(1960-09-08) (63 роки)
Місце народженняТбілісі, Грузинська РСР, СССР
ГромадянствоСРСР СРСР (1960—1991)
Грузія Грузія (з 1991)
Росія Росія (з 1997)
Alma materTbilisi State Choreographic Schoold і Всеросійський державний інститут кінематографії (1981)
Професіяакторка
Кар'єраз 1969
Нагороди
IMDbID 0632456

Ія Нінідзе (груз. ია ნინიძე; *8 вересня 1960, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — радянська грузинська та російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Грузинської РСР/ Народна артистка Грузії (1995).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї режисера телебачення і викладачки російської мови. Виросла в Тбілісі, де закінчила хореографічне училище. Дебютувала в кіно в вісім років, знявшись в ролі Ціцінім в комедії Георгія Данелії «Не горюй!» (1968, прем'єра 1969). У 1976 до Ії прийшла популярність, після блискуче виконаної ролі Денізи де Флорін в телевізійній музичній комедії Леоніда Квініхідзе «Небесні ластівки» за оперетою Флорімон Ерве «Мадемуазель Нітуш»: зовнішність, пластика, темперамент шістнадцятирічної актриси викликали у критиків і глядачів майже одностайну асоціацію з молодою Одрі Хепберн. У 1981 закінчила Всеросійський державний інститут кінематографії імені С. А. Герасимова (курс Сергія Бондарчука та Ірини Скобцевої), з цього ж року працювала артисткою Тбіліського державного академічного театру імені Шота Руставелі. У 1997 переїхала до Москви, де працювала в театрі-кабаре «Кажан». У 2000, після травми, отриманої під час передпрем'єрної репетиції (на актрису впала 300-кілограмова декорація), була змушена залишити сцену. Зараз виступає із сольною програмою, бере участь в телепрограмах, конкурсах, фестивалях, знімається в кінофільмах і серіалах.

У першому шлюбі була одружена з Миколою Шенгелая — сином режисера Георгія Шенгелая і актриси Софіко Чіаурелі. Від другого шлюбу з актором, згодом віцегубернатором Курської області Сергієм Максачьовим має сина Георгія. Від третього чоловіка Михайла — дочку Ніно.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1969 ф Не журись! Ціцінім (в титрах - Іка Нінідзе)
1973 ф Мелодії Верійського кварталу Маро
1974 ф Повітряний міст Зеснахе
1975 ф Перша ластівка Олені
1976 ф Справжній тбілісець й інші Лілі
1976 ф Небесні ластівки Деніза де Флорін / мадемуазель Нітуш
1976 ф Пісні над хмарами Нафісату
1977 ф Горіх Кракатук Маша
1980 ф Твій син, Земля Саломе
1982 ф Сльози крапали дівчина, якій в око потрапив осколок дзеркала
1984 ф Покаяння ​​ Гулик
1984 ф Наказано взяти живим Софіко Долідзе
1984 ф П'ять наречених до улюбленої Ірма
1985 ф Лома мати Зурико
1985 ф Улюбленець публіки Генрієтта
1985 ф Угода
1985 ф Як вдома, як справи? Мама
1989 ф Операція «Вундерланд» танцівниця
1990 ф Яків, син Сталіна
1997 ф Зоряна ніч у Камергерському учасниця капусника
1999 с Прості істини мама Каріни Геворкян
2000 с Марш Турецького Ніно Вахтангівна
2001 с Ніна. Розплата за любов Наталя Ашотовна
2003 ф Прощальне ехо тітка- «загарбниця»
2003 с Детектив без ліцензії Майя Арчвадзе
2007 ф Попелюшка.ру Камілла
2008 с Полювання на Берію Ніно Теймуразовна Гегечкорі
2008 с Васильєвський острів Нана
2010 ф І не було краще брата епізод
2010 с Ми оголошуємо вам війну Гера
2011 ф Тиха застава Фаріда
2012 ф Посміхайся
2013 с Відразу після створення світу Нателла Георгіївна
2014 с Море. Гори. Керамзит Офелія

Джерела

[ред. | ред. код]
  • 25-й кадр: Ия Нинидзе. Эхо Москвы. 7 грудня 2003. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
  • Сонечкина, Александра. Нинидзе Ия Борисовна. RUSactors. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
  • Ия Нинидзе. Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ія_Нінідзе&oldid=42365126