Кременчук (станція): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Reformat 2 URLs (Wayback Medic 2.5)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot
 
(Не показані 6 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 33: Рядок 33:
|Street = [[Привокзальна площа (Кременчук)|Привокзальна площа]], 1
|Street = [[Привокзальна площа (Кременчук)|Привокзальна площа]], 1
|TransTo = <!--переходи на станції-->
|TransTo = <!--переходи на станції-->
|TransTo1 = [[Автобус|А]]: 3А, 17, 25; <br />
|TransTo1 = [[Автобус|А]]: 3А, 17, 25;<br/>[[Маршрутне таксі|МТ]]: 1, 3А, 10, 15, 15Б, 16, 16А, 17, 18, 20, 24, 28, 30 <br/>[[Кременчуцький тролейбус|Тб]]: 1, 2, 5
[[Маршрутне таксі|МТ]]: 1, 3А, 10, 15, 15Б, 16, 16А, 17, 18, 20, 24, 28, 30 <br/>
[[Кременчуцький тролейбус|Тб]]: 1, 2, 5
|DistanceKiev = 337
|DistanceKiev = 337
|Distance = 119
|Distance = 119
Рядок 56: Рядок 54:
{{Кременчук — Користівка}}
{{Кременчук — Користівка}}
{{Ромодан — Кременчук}}
{{Ромодан — Кременчук}}
'''Кременчу́к''' — сортувальна позакласна [[залізнична станція]] [[Південна залізниця|Південної залізниці]] на лінії [[Харків-Пасажирський|Харків]] — [[Полтава-Південна|Полтава]] — [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]] — [[Миколаїв (станція)|Миколаїв]]. Розташована у місті [[Кременчук]] [[Полтавська область|Полтавської області]].
'''Кременчу́к''' — позакласна [[Сортувальна станція|сортувальна]] [[залізнична станція]] [[Південна залізниця|Південної залізниці]] на електрифікованій лінії [[Харків-Пасажирський|Харків]] — [[Полтава-Південна|Полтава]] — [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]] — [[Миколаїв (станція)|Миколаїв]]. Розташована у місті [[Кременчук]] [[Полтавська область|Полтавської області]].


== Історія ==
== Історія ==
Залізнична історія Кременчука починається з [[1860]] року, коли було прийнято рішення про будівництво залізниці, яка могла б зв'язати [[Москва|Москву]] та [[Харків]] з портами на [[Чорне море|Чорному морі]]. Через [[Кременчук]] проходили купці, що торгували [[Туреччина|турецькими]] товарами. У [[1754]] році в місті заснували митницю.
Залізнична історія Кременчука починається з [[1860]] року, коли було прийнято рішення про будівництво залізниці, яка мала на меті сполучити [[Харків]] з портами на [[Чорне море|Чорному морі]]. Через [[Кременчук]] проходили купці, що торгували [[Туреччина|турецькими]] товарами. У [[1754]] році в місті заснували митницю.
<gallery mode=packed heights=150px>
<gallery mode="packed" heights="150px">
Файл:Кременчук_Вокзал.jpg|Вокзал Кременчука до [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]
Файл:Кременчук_Вокзал.jpg|Вокзал Кременчука до [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]
Файл:Пасажирська будівля станції Кременчук 1-го класу.jpg|Довоєнна будівля. Вигляд з колій
Файл:Пасажирська будівля станції Кременчук 1-го класу.jpg|Довоєнна будівля. Вигляд з колій
Файл:Kremenchuk station-1872.jpg|Довоєнна будівля. Креслення
</gallery>
</gallery>
Будівництво Харківсько-Миколаївської залізниці велося з [[1869]] по [[1873]] роки. Рух поїздів по лінії [[Полтава]]&nbsp;— [[Кременчук]] розпочалося в [[1870]] році<ref name="узд" />. [[Ярмаркова площа (Кременчук)|Ярмаркова площа]] продовжується до лінії залізниці, де будується лицьовим фасадом до площі будівля пасажирського вокзалу I класу. «Світла, охайна, досить простора будівля вокзалу справляє гарне враження, особливо після казармоподібного Київського вокзалу»,&nbsp;— помічали у путівнику Дніпром на початку XX століття. Безпосередньо перед вокзалом розбивається невеликий сквер, навколо якого розташувалися готелі, трактири, крамниці, лавочки. На [[Привокзальна площа (Кременчук)|Привокзальній площі]], закінчувалася Олександрівська вулиця (нині [[вулиця Першотравнева (Кременчук)|вулиця Першотравнева]]). У зв'язку з тим, що на Олександрівській вулиці знаходився вокзал, пароплавні пристані, базар, і, отже завжди було багато приїжджого народу. На вулиці активно споруджуються готелі та гостьові двори: «Бель-Вю», «Варшава», «Ромни», «Швейцарія», «Оріон», «Купецькі» і «Гомелевскіе» номери, трактири<ref name="okrain ІКЗВ">[http://okrain.net.ua/article/read/Istorija-Kremenchugskogo-zheleznodorozhnogo-vokzala.html Історія Кременчуцького залізничного вокзалу.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170317054716/http://okrain.net.ua/article/read/Istorija-Kremenchugskogo-zheleznodorozhnogo-vokzala.html |date=17 березня 2017 }} {{ref-ru}}</ref>.
Будівництво [[Харківсько-Миколаївська залізниця|Харківсько-Миколаївської залізниці]] велося з [[1869]] по [[1873]] роки. Рух поїздів лінією [[Полтава]]&nbsp;— [[Кременчук]] розпочався у [[1870]] році<ref name="узд" />. [[Ярмаркова площа (Кременчук)|Ярмаркова площа]] продовжується до лінії залізниці, де будується лицьовим фасадом до площі будівля пасажирського вокзалу 1-го класу. «Світла, охайна, досить простора будівля вокзалу справляє гарне враження, особливо після казармоподібного Київського вокзалу»,&nbsp;— помічали у путівнику Дніпром на початку XX століття. Безпосередньо перед вокзалом розбивається невеликий сквер, навколо якого розташувалися готелі, трактири, крамниці, лавочки. На [[Привокзальна площа (Кременчук)|Привокзальній площі]] закінчувалася Олександрівська вулиця (нині&nbsp;— [[Вулиця Першотравнева (Кременчук)|вулиця Першотравнева]]). У зв'язку з тим, що на Олександрівській вулиці знаходився вокзал, пароплавні пристані, базар, і, отже завжди було багато приїжджого народу. На вулиці активно споруджуються готелі та гостьові двори: «Бель-Вю», «Варшава», «Ромни», «Швейцарія», «Оріон», «Купецькі» і «Гомелевскіе» номери, трактири<ref name="okrain ІКЗВ">[http://okrain.net.ua/article/read/Istorija-Kremenchugskogo-zheleznodorozhnogo-vokzala.html Історія Кременчуцького залізничного вокзалу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170317054716/http://okrain.net.ua/article/read/Istorija-Kremenchugskogo-zheleznodorozhnogo-vokzala.html |date=17 березня 2017 }} {{ref-ru}}</ref>.


Через два роки було побудовано [[Крюківський міст]] через [[Дніпро]] та залізничні шляхи потягнулися далі на південь. У [[1888]] році Кременчук з'єднується з балтійським портом [[Лієпая|Либава]] (нині — [[Лієпая]]). Два залізничні вокзали — [[Залізничний вокзал (Кременчук)|Кременчук]] і [[Крюків-на-Дніпрі|Крюків]], велика пристань — своєрідні ворота міста прийняли новий потік купців і підприємців, йшло збільшення міського бюджету. У [[1874]] році відкриті вагоноремонтні майстерні Харківсько-Миколаївської залізниці, на базі яких надалі виник [[Крюківський вагонобудівний завод]]. У [[1881]] році відбувся перший страйк робітників залізничних майстерень. [[18 травня]] [[1885]] року розпорядженням Комітету міністрів і скарбниці було розпочато будівництво ділянки [[Кременчук]] — [[Ромни (станція)|Ромни]] довжиною 200 верст.
Через два роки було побудовано [[Крюківський міст]] через [[Дніпро]] та залізничні шляхи потягнулися далі на південь. У [[1888]] році Кременчук сполучає з балтійським портом [[Лієпая|Либава]] (нині — [[Лієпая]]). Два залізничні вокзали — Кременчук-Пасажирський та [[Крюків-на-Дніпрі|Крюків]], велика пристань — своєрідні ворота міста прийняли новий потік купців і підприємців, йшло збільшення міського бюджету. У [[1874]] році відкриті вагоноремонтні майстерні Харківсько-Миколаївської залізниці, на базі яких надалі утворений [[Крюківський вагонобудівний завод]]. У [[1881]] році відбувся перший страйк робітників залізничних майстерень. [[18 травня]] [[1885]] року розпорядженням Комітету міністрів і скарбниці було розпочато будівництво ділянки [[Кременчук]] — [[Ромни (станція)|Ромни]] (завдовжки 200 верст).


У [[1901]]–[[1904]] роках в Крюківських майстернях пройшли нові страйки. [[10 жовтня]] [[1905]] року робітники майстерень і залізничники кременчуцького вузла, проявляючи солідарність із залізничниками [[Москва|Москви]], почали страйк. [[12 грудня]] [[1905]] року в ході загального страйку робітники захопили станцію, депо, відбулися страйки у вагонних майстернях. Керували революційним рухом робітники майстерень П. І. Водяницький, І. Ф. Котлов, А. К. Потапов-Годін, П. І. Свистун, А. К. Сербіченка, І. Шакун.
У [[1901]]—[[1904]] роках в Крюківських майстернях пройшли нові страйки. [[10 жовтня]] [[1905]] року робітники майстерень та залізничники кременчуцького вузла, проявляючи солідарність із залізничниками [[Москва|Москви]], почали страйк. [[12 грудня]] [[1905]] року в ході загального страйку робітники захопили станцію, депо, відбулися страйки у вагонних майстернях. Керували революційним рухом робітники майстерень П. І. Водяницький, І. Ф. Котлов, А. К. Потапов-Годін, П. І. Свистун, А. К. Сербіченка, І. Шакун.


Залізничники Кременчука брали активну участь в [[Громадянська війна в Росії|Громадянській війні]]. На лініях кременчуцького вузла билися бронепоїзди. Кременчук неодноразово переходив з рук у руки. У 1918 році у складі дивізії Української народної республіки, на Кременчуцький вокзал приїжджає [[Сосюра Володимир Миколайович|В. Сосюра]] (1897—1965). У травні 1920 року під час боротьби з білополяками у будівлі вокзалу знаходилися органи управління Південно-Західним фронтом<ref name="okrain ІКЗВ" />. Членом Реввійськради Південно-Західного фронту був [[Сталін Йосип Віссаріонович|Й. Сталін]], який прибув до Кременчука 29 травня 1920. Його квартира знаходилася по вулиці Київській (нині [[вулиця Перемоги (Кременчук)|вулиця Перемоги]]), а робочий кабінет був у будівлі вокзалу. Тут він брав участь у виробленні плану наступу на білополяків, тут відбулася його зустріч з командним складом 1-ї Кінної Армії. Війна завдала чималої шкоди залізничних комунікаціях. У [[1920-ті]] роки втрачене відновлюється.
Залізничники Кременчука брали активну участь в [[Громадянська війна в Росії|Громадянській війні]]. На лініях кременчуцького вузла билися бронепоїзди. Кременчук неодноразово переходив з рук у руки. У 1918 році у складі дивізії [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], на Кременчуцький вокзал приїжджав [[Сосюра Володимир Миколайович|Володимир Сосюра (1897—1965)]]. У травні 1920 року під час боротьби з білополяками у будівлі вокзалу знаходилися органи управління Південно-Західним фронтом<ref name="okrain ІКЗВ" />. Членом Реввійськради Південно-Західного фронту був [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосип Сталін]], який прибув до Кременчука 29 травня 1920 року. Його квартира знаходилася по вулиці Київській (нині&nbsp;— [[Вулиця Перемоги (Кременчук)|вулиця Перемоги]]), а робочий кабінет був у будівлі вокзалу. Тут він брав участь у розробці плану наступу на білополяків, тут відбулася його зустріч з командним складом [[1-ша кінна дивізія (Українська Держава)|1-ї Кінної армії]]. Війна завдала чималої шкоди залізничній інфраструктурі. У [[1920-ті]] роки пошкоджена інфраструктура відновлена.


З початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] з Кременчука вивезено 1100 вагонів матеріальних цінностей. Будівля залізничного вокзалу була зруйнована у 1943 році.<ref name="okrain ІКЗВ" /> [[29 вересня]] місто було звільнено. Після війни будівлю вокзалу відновлюєть одну з перших у місті. Архітектори Лимар і Арєшкін. На руїнах міста працювали добровольці, які витягли більше 1 мільйона цеглин. У вихідні дні, на недільниках збиралося майже все доросле населення міста. Вироби з дерева виготовив деревообробний комбінат, опалювальні прилади&nbsp;— [[Кременчуцький завод дорожніх машин|завод «Кредмаш»]], клей, оліфу, вапно&nbsp;— шкірзавод №&nbsp;13, арматуру, фарбу, пресовану фанеру&nbsp;— [[Крюківський вагонобудівний завод|Вагонобудівний завод]]. Відсутні матеріали для покрівлі виділило автомобільне міністерство. До кінця [[1945]] року кам'яні роботи були в основному завершені. 6 листопада 1946 відбулося урочисте відкриття будівлі вокзалу. Воно повторювало план і розміри довоєнного, але оздоблення фасадів та внутрішнє планування істотно було змінено<ref name="okrain ІКЗВ" />.
З початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] з Кременчука вивезено 1100 вагонів матеріальних цінностей. Будівля залізничного вокзалу була зруйнована у 1943 році<ref name="okrain ІКЗВ" />. [[29 вересня]] [[1943]] року місто було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Після війни будівлю вокзалу відновлено одну з перших у місті. Архітектори вокзалу&nbsp;— [[Лимар Євген Овксентійович|Євген Лимар]] та [[Арєшкін Петро Іванович|Петро Арєшкін]]. На руїнах міста працювали добровольці, які витягли більше 1 мільйона цеглин. У вихідні дні, на недільниках збиралося майже все доросле населення міста. Вироби з дерева виготовив деревообробний комбінат, опалювальні прилади&nbsp;— [[Кременчуцький завод дорожніх машин|завод «Кредмаш»]], клей, оліфу, вапно&nbsp;— шкірзавод №&nbsp;13, арматуру, фарбу, пресовану фанеру&nbsp;— [[Крюківський вагонобудівний завод|Вагонобудівний завод]]. Відсутні матеріали для покрівлі виділило автомобільне міністерство. До кінця [[1945]] року кам'яні роботи були в основному завершені. [[6 листопада]] [[1946]] року відбулося урочисте відкриття будівлі вокзалу. Воно повторювало план і розміри довоєнного, але оздоблення фасадів та внутрішнє планування істотно було змінено<ref name="okrain ІКЗВ" />.


Бита цегла, всілякий будівельне сміття звалили тут же, у скверику перед вокзалом. Так утворилася сучасна привокзальна площа, у глибині якої залишився зовсім крихітний скверик. У ньому з боку скверу МЮДа встановили скульптуру «Сталін і Ленін у Горках». Вожді були зображені сидячи на лавці. На честь 70-річчя з дня народження Сталіна, [[23 грудня]] [[1949]] року на вокзалі була встановлена ​​мармурова меморіальна дошка з текстом українською та російською мовами: «Під час громадянської війни у цьому будинку працював товариш Сталін Й. В. 29 V&nbsp;— 20 VI 1920». Після викриття культу Сталіна дошку зняли, скульптурну групу прибрали, на її місці влаштували фонтан<ref name="okrain ІКЗВ" />.
Бита цегла, всілякий будівельне сміття звалили тут же, у скверику перед вокзалом. Так утворилася сучасна Привокзальна площа, у глибині якої залишився зовсім крихітний скверик. У ньому з боку скверу МЮДа встановили скульптуру «Сталін і Ленін у Горках». Вожді були зображені сидячи на лавці. З нагоди 70-річчя з дня народження Сталіна, [[23 грудня]] [[1949]] року на вокзалі була встановлена ​​мармурова [[меморіальна дошка]] з текстом українською та російською мовами: «Під час громадянської війни у цьому будинку працював товариш Сталін Й. В. 29 V&nbsp;— 20 VI 1920». Після викриття культу Сталіна меморіальну дошку демонтовано, скульптурну групу прибрали, на її місці влаштували фонтан<ref name="okrain ІКЗВ" />.


У [[1960-ті|1960]]—[[1970-ті|1970-х]] роках почалося будівництво багатьох промислових підприємств, що викликало розвиток залізничних перевезень. У цей же період вводиться тепловозна тяга, автоблокування, модернізується залізнична техніка. У локомотивному депо Кременчук експлуатуються потужні вантажні тепловози [[2ТЕ116]]. Локомотивне депо було одним з перших, куди стали надходити ці машини<ref name="узд">[https://archive.is/20121225055909/uzdlines.narod.ru/polt/krem.htm Кременчук] {{ref-ru}}</ref>.
У [[1960-ті|1960]]—[[1970-ті|1970-х]] роках почалося будівництво багатьох промислових підприємств, що викликало розвиток залізничних перевезень. У цей же період вводиться тепловозна тяга, автоблокування, модернізується залізнична техніка. У [[Кременчук (локомотивне депо)|локомотивному депо Кременчук]] експлуатуються потужні вантажні тепловози [[2ТЕ116]]. Локомотивне депо було одним з перших, куди почали надходити ці машини<ref name="узд">[https://archive.today/20121225055909/uzdlines.narod.ru/polt/krem.htm Кременчук] {{ref-ru}}</ref>.


== Сучасність ==
== Сучасність ==
Кременчуцький [[залізничний вузол]] — це комплекс потужних підприємств. На вузлі виконується більше 80 % навантаження в Полтавській дирекції і понад 60 % на [[Південна залізниця|Південній залізниці]]. Кременчуцький вузол — це вісім станцій: Кременчук, [[Кагамлицька]], [[Золотнишине (станція)|Золотнишине]], [[Крюків-на-Дніпрі]], [[Редути (станція)|Редути]], [[Лівобережна (станція)|Лівобережна]], [[Велика Кахнівка]], [[Світловодськ (станція)|Світловодськ]]. Кожна з них обслуговує окремі профільні підприємства: так, у сфері обслуговування ст. [[Крюків-на-Дніпрі]] — кар'єроуправління, [[Крюківський вагонобудівний завод|вагонобудівний]] і [[Кременчуцький сталеливарний завод|сталеливарний]] заводи, Лівобережна — Світловодське кар'єроуправління та об'єднання «Дніпроенергострой», Редути — гранітний кар'єр і щебневий завод, Велика Кохнівка — [[Кременчуцький автомобільний завод|автозавод КрАЗ]] і колісний завод, [[Світловодськ (станція)|Світловодськ]] — заводи ЗБВ, «Спецзалізобетон» і завод з виготовлення силікатної цегли.
Кременчуцький [[залізничний вузол]]&nbsp;— це комплекс потужних підприємств, якими виконується понад 80&nbsp;% навантаження в [[Полтавська дирекція залізничних перевезень|Полтавській дирекції]] та понад 60&nbsp;% на [[Південна залізниця|Південній залізниці]]. Кременчуцький вузол&nbsp;— це вісім станцій: Кременчук-Пасажирський, [[Кагамлицька]], [[Золотнишине (станція)|Золотнишине]], [[Крюків-на-Дніпрі]], [[Редути (станція)|Редути]], [[Лівобережна (станція)|Лівобережна]], [[Велика Кахнівка]], [[Світловодськ (станція)|Світловодськ]]. Кожна з них обслуговує окремі профільні підприємства: так, у сфері обслуговування станція [[Крюків-на-Дніпрі]]&nbsp;— кар'єроуправління, [[Крюківський вагонобудівний завод|вагонобудівний]] та [[Кременчуцький сталеливарний завод|сталеливарний]] заводи, Лівобережна&nbsp;— Світловодське кар'єроуправління та об'єднання «Дніпроенергобуд», {{ст.|Редути}}&nbsp;— гранітний кар'єр і щебневий завод, [[Велика Кахнівка]]&nbsp;— [[Кременчуцький автомобільний завод|автозавод КрАЗ]] та колісний завод, [[Світловодськ (станція)|Світловодськ]]&nbsp;— заводи ЗБВ, «Спецзалізобетон» і завод з виготовлення силікатної цегли.


На вузлі виконують навантаження залізної руди (100 % на Південній залізниці), нафтоналивних вантажів (70 %), будівельних вантажів (90 %). Головний пункт підготовки складів під навантаження — станція Кременчук. На станції [[Кагамлицька]] — промивально-пропарювальна станція. На станціях Кременчук і Золотнишине були обладнані спеціальні пункти підготовки вагонів, на станції [[Кагамлицька]] виконано великий обсяг ремонтних робіт, так як останнім часом на вузлі зросла потреба у відправленні наливних вантажів. На гіркових комплексі станції Кременчук в середньому за добу переробляється 1700 вагонів.
На вузлі виконують навантаження залізної руди (100 % на Південній залізниці), нафтоналивних вантажів (70 %), будівельних вантажів (90 %). Головний пункт підготовки складів під навантаження — станція Кременчук. На станції [[Кагамлицька]] — промивально-пропарювальна станція. На станціях Кременчук і Золотнишине були обладнані спеціальні пункти підготовки вагонів, на станції [[Кагамлицька]] виконано великий обсяг ремонтних робіт, так як останнім часом на вузлі зросла потреба у відправленні наливних вантажів. На гіркових комплексі станції Кременчук в середньому за добу переробляється 1700 вагонів.
Рядок 85: Рядок 84:
Кременчук є великою [[Сортувальна станція|сортувальною станцією]], яка складається із Передгіркового, Сортувального та приймально-відправного парку «Череднички».
Кременчук є великою [[Сортувальна станція|сортувальною станцією]], яка складається із Передгіркового, Сортувального та приймально-відправного парку «Череднички».


У Кременчуці базується [[Кременчук (локомотивне депо)|локомотивне депо (ТЧ-6)]], де використовуються тепловози [[2ТЕ116]], [[ТЕП70]], [[ТЕП150]] (машини 001—004) і [[ЧМЕ3]], підрозділ Полтавського вагонної дільниці (ВЧ-4), дистанція колії (ПЧ-12). У [[2007]] р. створена Кременчуцька дистанція електропостачання (ЕЧ-8). Таким чином, [[Кременчук]] є одним з найважливіших залізничних вузлів не тільки [[Полтавська дирекція залізничних перевезень|Полтавської дирекції]] та [[Південна залізниця|Південної залізниці]], але і всієї мережі залізниць України.
У Кременчуці базується [[Кременчук (локомотивне депо)|локомотивне депо (ТЧ-6)]], де використовуються тепловози [[2ТЕ116]], [[ТЕП70]], [[ТЕП150]] (№ 001—004) і [[ЧМЕ3]], підрозділ Полтавського вагонної дільниці (ВЧ-4), дистанція колії (ПЧ-12). У [[2007]] році створена Кременчуцька дистанція електропостачання (ЕЧ-8). Таким чином, [[Кременчук]] є одним з найважливіших залізничних вузлів не лише [[Полтавська дирекція залізничних перевезень|Полтавської дирекції]] та [[Південна залізниця|Південної залізниці]], але і всієї мережі залізниць України.


У 2005 році Південна залізниця Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця» провела реконструкцію будівлі вокзалу<ref name="узд" />. Реконструкція проводилася з квітня по вересень, до Дня міста 28 вересня було закінчена. Було відремонтовано не лише приміщення вокзалу, а й привокзальна площа з пероном. Будівельники повністю замінили вікна, систему опалення, зробили гранітну підлогу, оновили кімнату матері і дитини та камери схову. Також всередині вокзалу капітально відремонтували квиткові каси і зал очікування, кафе, пункт зв'язку, аптеку, кімнату міліції і зробили туалети. Місткість вокзалу після реконструкції склала близько 1000 осіб<ref name="okrain ІКЗВ" />. У серпні вокзал було відкрито після реконструкції<ref name="узд" />.
У [[2005]] році Південна залізниця Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця» провела реконструкцію будівлі вокзалу<ref name="узд" />. Реконструкція проводилася з квітня по вересень, до Дня міста 28 вересня було закінчена. Було відремонтовано не лише приміщення вокзалу, а й привокзальна площа з пероном. Будівельники повністю замінили вікна, систему опалення, зробили гранітну підлогу, оновили кімнату матері і дитини та камери схову. Також всередині вокзалу капітально відремонтували квиткові каси і зал чекання, кафе, пункт зв'язку, аптеку, кімнату міліції і зробили туалети. Місткість вокзалу після реконструкції склала близько 1000 осіб<ref name="okrain ІКЗВ" />. У серпні 2005 року вокзал було відкрито після реконструкції<ref name="узд" />.


[[19 січня]] [[2006]] року був урочисто пущений швидкісний поїзд № 173/174 «Кремінь» сполученням [[Кременчук]] — [[Київ]], а пізніше — і № 177/178 [[Дніпровські зорі (поїзд Харків — Імені Тараса Шевченка)|«Дніпровські зорі»]] сполученням [[Харків]] — [[Кременчук]].
[[19 січня]] [[2006]] року був урочисто запущений швидкісний поїзд № 173/174 «Кремінь» сполученням [[Кременчук]] — [[Київ]], а пізніше — і № 177/178 [[Дніпровські зорі (поїзд Харків — Імені Тараса Шевченка)|«Дніпровські зорі»]] сполученням [[Харків-Пасажирський|Харків]] — [[Кременчук]].


З {{Дата|2009|01|12}} року на ділянці ''[[Кременчук]] — [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]]'' відкрито пасажирський рух на електротязі. Лінія була електрифікована [[Змінний струм|змінним струом]].
З {{Дата|2009|01|12}} року на ділянці [[Кременчук]] — [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]] відкрито пасажирський рух на електротязі. Лінія була електрифікована [[Змінний струм|змінним струмом (~25 кВ)]].


Протягом [[2010]]–[[2011]] роки електрифікована лінія [[Кременчук]]&nbsp;— [[Полтава-Південна|Полтава]]. У зв'язку з цим у [[2007]] році в Кременчуці створена нова дистанція електропостачання (ЕЧ-8), яку очолив В.&nbsp;Г.&nbsp;Гордієвський<ref name="узд" />.
Впродовж [[2010]]—[[2011]] років електрифікована лінія [[Кременчук]]&nbsp;— [[Полтава-Південна|Полтава]]. У зв'язку з цим у [[2007]] році в Кременчуці створена нова дистанція електропостачання (ЕЧ-8), яку очолив В.&nbsp;Г.&nbsp;Гордієвський<ref name="узд" />.
<gallery mode=packed heights=120px>
<gallery mode="packed" heights="120px">
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук) 01.jpg|Залізничний вокзал
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук) 01.jpg|Залізничний вокзал
Файл:Kremenchuk Railway Station 02.jpg|Вигляд станції у напрямку Крюківського мосту
Файл:Kremenchuk Railway Station 02.jpg|Вигляд станції у напрямку [[Крюківський міст|Крюківського мосту]]
Файл:Станция Кременчуг.jpg|Вигляд станції у протилежному напрямку
Файл:Станция Кременчуг.jpg|Вигляд станції у протилежному напрямку
Файл:Ukrainian locomotive.jpg|Тепловоз [[ТЕП70]]-0047 на станції
Файл:Ukrainian locomotive.jpg|Тепловоз [[ТЕП70]]-0047 на станції
Рядок 103: Рядок 102:
== Пасажирське сполучення ==
== Пасажирське сполучення ==
=== Пасажирські поїзди ===
=== Пасажирські поїзди ===
Згідно з розкладом руху на 2021/2022 роки вокзал відправляє та приймає такі поїзди:<ref>{{Cite web |url=http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22610&by_station=1 |title=Розклад руху пасажирських потягів по станції Кременчук-Пасажирський |accessdate=1 лютого 2016 |archive-date=23 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151223235455/http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22610&by_station=1 }}</ref>
Згідно з розкладом руху на 2021/2022 роки вокзал відправляє та приймає такі поїзди:<ref>{{Cite web |url=http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22610&by_station=1 |title=Розклад руху пасажирських поїздів по станції Кременчук-Пасажирський |accessdate=1 лютого 2016 |archive-date=23 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151223235455/http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22610&by_station=1 }}</ref>
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
|+
Рядок 160: Рядок 159:
|Щоденно
|Щоденно
|}
|}
Курсування поїзда № 773/774, який сполучав [[Київ]] з [[Кременчук]]ом, було припинено 4 листопада 2016 року, у зв'язку з відсутністю технічних можливостей для продовження його курсування. Після скасування цього поїзда до теперішнього часу [[Кременчук]] сполучається поїздом № 759/760 з [[Бахмач-Пасажирський|Бахмачем]].
Курсування поїзда № 773/774, який сполучав [[Київ]] з [[Кременчук]]ом, було припинено 4 листопада 2016 року, у зв'язку з відсутністю технічних можливостей для продовження його курсування. Після скасування цього поїзда призначався поїзд № 759/760 сполученням [[Кременчук]] — [[Бахмач-Пасажирський|Бахмач]].


З [[11 грудня]] [[2016]] року призначено курсування нового поїзда категорії [[Регіональний експрес (поїзд)|«регіональний експрес»]] сполученням [[Київ]]&nbsp;— [[Кременчук]], час в дорозі якого складає близько 5 годин<ref>[http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/440234/ АТ «Укрзалізниця» призначає курсування нового поїзда між Кременчуком та Києвом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161201081640/http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/440234/ |date=1 грудня 2016 }} // ''Укрзалізниця'', 2016-11-29</ref>.
З [[11 грудня]] [[2016]] року призначено курсування нового поїзда категорії [[Регіональний експрес (поїзд)|«регіональний експрес»]] сполученням [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Кременчук]], час в дорозі якого складає близько 5 годин<ref>[http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/440234/ АТ «Укрзалізниця» призначає курсування нового поїзда між Кременчуком та Києвом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161201081640/http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/440234/ |date=1 грудня 2016 }} // ''Укрзалізниця'', 2016-11-29</ref>.


З [[12 грудня]] [[2016]] року курсували через день вагони безпересадкового сполучення [[Луцьк (станція)|Луцьк]] — [[Харків-Пасажирський|Харків]] через [[Рівне (станція)|Рівне]], [[Козятин I]], [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янку]], [[Павлиш (станція)|Павлиш]], [[Кременчук]], [[Кобеляки (станція)|Кобеляки]], [[Полтава-Південна|Полтаву]], з 10 грудня 2017 року, замість групи вагонів безпересадкового сполучення, був призначений [[нічний швидкий поїзд]] [[Харків-Пасажирський|Харків]] — [[Ковель (станція)|Ковель]], що курсував до березня 2020 року через день.
З [[12 грудня]] [[2016]] року курсували через день [[Вагон безпересадкового сполучення|вагони безпересадкового сполучення]] [[Луцьк (станція)|Луцьк]] — [[Харків-Пасажирський|Харків]] (через [[Рівне (станція)|Рівне]], [[Козятин I]], [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янку]], [[Павлиш (станція)|Павлиш]], [[Кременчук]], [[Кобеляки (станція)|Кобеляки]], [[Полтава-Південна|Полтаву]]), з 10 грудня 2017 року, замість групи вагонів безпересадкового сполучення, був призначений [[нічний швидкий поїзд]] [[Харків-Пасажирський|Харків]] — [[Ковель (станція)|Ковель]], що курсував до березня 2020 року через день.


=== Приміські поїзди ===
=== Приміські поїзди ===
Рядок 238: Рядок 237:
== Послуги ==
== Послуги ==
Кременчуцький вокзал надає наступні послуги<ref>{{Cite web |url=http://www.uz.gov.ua/index.php?m=services.transppl.servvokzal.servpivd&f=Doc.View&p=Kremenchuk&lng=uk |title=Вокзал станції Кременчук |accessdate=18 лютого 2012 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227174429/http://www.uz.gov.ua/index.php?m=services.transppl.servvokzal.servpivd&f=Doc.View&p=Kremenchuk&lng=uk }}</ref>:
Кременчуцький вокзал надає наступні послуги<ref>{{Cite web |url=http://www.uz.gov.ua/index.php?m=services.transppl.servvokzal.servpivd&f=Doc.View&p=Kremenchuk&lng=uk |title=Вокзал станції Кременчук |accessdate=18 лютого 2012 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227174429/http://www.uz.gov.ua/index.php?m=services.transppl.servvokzal.servpivd&f=Doc.View&p=Kremenchuk&lng=uk }}</ref>:
* Попередження про посадку по лінії
* попередження про посадку по лінії;
* Збереження одного місця багажу та вантажобагажу
* збереження одного місця багажу та вантажобагажу;
* Збереження ручної поклажі в автоматичних камерах схову вокзалів
* збереження ручної поклажі в автоматичних камерах схову вокзалів;
* Примусове відкриття комірки автоматичної камери схову
* примусове відкриття комірки автоматичної камери схову;
* Збереження ручної поклажі в автоматичній камері схову більш установленого терміну
* збереження ручної поклажі в автоматичній камері схову більш установленого терміну;
* Збереження ручної поклажі в стаціонарній камері схову
* збереження ручної поклажі в стаціонарній камері схову;
* Проживання в кімнаті матері та дитини
* проживання в кімнаті матері та дитини;
* Проживання в кімнаті відпочинку
* проживання в кімнаті відпочинку
* Надання письмової довідки пасажирам про вартість проїзду в поїздах
* надання письмової довідки пасажирам про вартість проїзду в поїздах;
* Надання письмової довідки пасажирам про вартість проїзду в межах України
* надання письмової довідки пасажирам про вартість проїзду в межах України;
* Надання письмової довідки пасажирам про вартість проїзду за межі України
* Надання письмової довідки; пасажирам про вартість проїзду за межі України;
* Маркування багажу
* маркування багажу;
* Повідомлення по телефону про прибуття вантажу і багажу
* повідомлення по телефону про прибуття вантажу і багажу;
* Попередній прийом і збереження багажу на вокзалах
* попередній прийом і збереження багажу на вокзалах;
* Письмове повідомлення про прибуття вантажу і багажу
* письмове повідомлення про прибуття вантажу і багажу;
* Надання бирки на багаж
* надання бирки на багаж;
* Оформлення групової заявки
* оформлення групової заявки;
* Оголошення по вокзальному радіо
* оголошення по вокзальному радіо;
* Користування праскою
* користування праскою;
* Обслуговування в сервіс-касі
* обслуговування в сервіс-касі;
* Виклик таксі
* виклик таксі;
* Використання багажного візка
* використання багажного візка.


== Факти ==
== Факти ==
Рядок 266: Рядок 265:


== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery mode=packed heights=120px>
<gallery mode="packed" heights="120px">
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук) 05.JPG|Пішохідний перехід через залізничні колії
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук) 05.JPG|Пішохідний перехід через залізничні колії
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук) 04.jpg|Вигляд з пішохідного переходу платформи
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук) 04.jpg|Вигляд з пішохідного переходу на платформи
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук) 02.jpg|Каплиця
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук) 02.jpg|Каплиця
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук).jpg|Вокзал навесні 2011 року
Файл:Залізничний вокзал (Кременчук).jpg|Вокзал навесні 2011 року
</gallery>
</gallery>

⚫
== Примітки ==
⚫
{{reflist|2}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* {{ref-ru-dor}} [https://archive.org/details/albom-chertezhei-sooruzhenii-rzhd-1872 Альбомъ чертежей общаго расположенія путей, зданій и мостовых сооруженій существующихъ въ Россіи желѣзныхъ дорогъ]. Выпуск I. Составилъ И. И. Волгуновъ.&nbsp;— М.: Печатня С. П. Яковлева, 1872 г.&nbsp;— Серія II<sup><u>я</u></sup>. Листъ 168.
* {{ТК4}}
* {{ТК4}}
* {{ЖДР-1897}}
* {{ЖДР-1897}}
* {{ЖДС}}
* {{ЖДС}}
* {{АЗУ-2008}}
* {{АЗУ-2008}}

⚫
== Примітки ==
⚫
{{reflist|2}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 286: Рядок 286:
* [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22610&by_station=1 Розклад руху пасажирських поїздів по станції Кременчук-Пасажирський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151223235455/http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22610&by_station=1 |date=23 грудня 2015 }}
* [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22610&by_station=1 Розклад руху пасажирських поїздів по станції Кременчук-Пасажирський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151223235455/http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22610&by_station=1 |date=23 грудня 2015 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=2839&lng= Розклад руху приміських поїздів по станції Кременчук-Пасажирський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170912232300/http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=2839&lng= |date=12 вересня 2017 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=2839&lng= Розклад руху приміських поїздів по станції Кременчук-Пасажирський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170912232300/http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=2839&lng= |date=12 вересня 2017 }}
* [https://archive.is/20121225055909/uzdlines.narod.ru/polt/krem.htm Історія кременчуцького залізничного вузла] {{ref-ru}}
* [https://archive.today/20121225055909/uzdlines.narod.ru/polt/krem.htm Історія кременчуцького залізничного вузла] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20130921144411/http://www.kremen.gov.ua/pdprimstva_msta_217/ Перелік промислових підприємств міста у 2011 році]
* [https://web.archive.org/web/20130921144411/http://www.kremen.gov.ua/pdprimstva_msta_217/ Перелік промислових підприємств міста у 2011 році]


⚫
{{Кременчук у темах}}
⚫
{{Південна залізниця}}
{{Роздільні пункти Полтавської дирекції ПЗ}}
{{Роздільні пункти Полтавської дирекції ПЗ}}
⚫
{{Південна залізниця}}
⚫
{{Кременчук у темах}}
{{Портали|Залізниця}}
{{Портали|Залізниця}}


Поточна версія на 01:22, 17 вересня 2023

Станція Кременчук

Харків — Полтава — Знам'янка
Південна залізниця
Полтавська дирекція
Кременчук

Вокзал станції Кременчук
Вокзал станції Кременчук
Вокзал станції Кременчук
49°04′02″ пн. ш. 33°25′39″ сх. д. / 49.0674417° пн. ш. 33.4275111° сх. д. / 49.0674417; 33.4275111Координати: 49°04′02″ пн. ш. 33°25′39″ сх. д. / 49.0674417° пн. ш. 33.4275111° сх. д. / 49.0674417; 33.4275111
Дата відкриття 15 серпня
Рік відкриття 1873 (151 рік)
Тип сортувальна
Колій 8
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бічна та 2 острівні
Форма платформи прямі
Архітектори вокзалу Лимар, Арєшкін (відновлення)
Вулиця Привокзальна площа, 1
Пересадка на А: 3А, 17, 25;
МТ: 1, 3А, 10, 15, 15Б, 16, 16А, 17, 18, 20, 24, 28, 30
Тб: 1, 2, 5
Відстань до Києва, км 337
Відстань до Полтави-Південної, км 119
Покриття
мобільного зв'язку 		Київстар, Vodafone, Lifecell
Код станції 425001 ?
Код «Експрес-3» 2204610 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу
Супутні послуги Автостоянка Камера схову Кафе
Мапа
Кременчук. Карта розташування: Полтавська область
Кременчук
Кременчук
Кременчук на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кременчук.

Кременчу́к — позакласна сортувальна залізнична станція Південної залізниці на електрифікованій лінії Харків — Полтава — Знам'янка — Миколаїв. Розташована у місті Кременчук Полтавської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Залізнична історія Кременчука починається з 1860 року, коли було прийнято рішення про будівництво залізниці, яка мала на меті сполучити Харків з портами на Чорному морі. Через Кременчук проходили купці, що торгували турецькими товарами. У 1754 році в місті заснували митницю.

Будівництво Харківсько-Миколаївської залізниці велося з 1869 по 1873 роки. Рух поїздів лінією Полтава — Кременчук розпочався у 1870 році[1]. Ярмаркова площа продовжується до лінії залізниці, де будується лицьовим фасадом до площі будівля пасажирського вокзалу 1-го класу. «Світла, охайна, досить простора будівля вокзалу справляє гарне враження, особливо після казармоподібного Київського вокзалу», — помічали у путівнику Дніпром на початку XX століття. Безпосередньо перед вокзалом розбивається невеликий сквер, навколо якого розташувалися готелі, трактири, крамниці, лавочки. На Привокзальній площі закінчувалася Олександрівська вулиця (нині — вулиця Першотравнева). У зв'язку з тим, що на Олександрівській вулиці знаходився вокзал, пароплавні пристані, базар, і, отже завжди було багато приїжджого народу. На вулиці активно споруджуються готелі та гостьові двори: «Бель-Вю», «Варшава», «Ромни», «Швейцарія», «Оріон», «Купецькі» і «Гомелевскіе» номери, трактири[2].

Через два роки було побудовано Крюківський міст через Дніпро та залізничні шляхи потягнулися далі на південь. У 1888 році Кременчук сполучає з балтійським портом Либава (нині — Лієпая). Два залізничні вокзали — Кременчук-Пасажирський та Крюків, велика пристань — своєрідні ворота міста прийняли новий потік купців і підприємців, йшло збільшення міського бюджету. У 1874 році відкриті вагоноремонтні майстерні Харківсько-Миколаївської залізниці, на базі яких надалі утворений Крюківський вагонобудівний завод. У 1881 році відбувся перший страйк робітників залізничних майстерень. 18 травня 1885 року розпорядженням Комітету міністрів і скарбниці було розпочато будівництво ділянки Кременчук — Ромни (завдовжки 200 верст).

У 1901—1904 роках в Крюківських майстернях пройшли нові страйки. 10 жовтня 1905 року робітники майстерень та залізничники кременчуцького вузла, проявляючи солідарність із залізничниками Москви, почали страйк. 12 грудня 1905 року в ході загального страйку робітники захопили станцію, депо, відбулися страйки у вагонних майстернях. Керували революційним рухом робітники майстерень П. І. Водяницький, І. Ф. Котлов, А. К. Потапов-Годін, П. І. Свистун, А. К. Сербіченка, І. Шакун.

Залізничники Кременчука брали активну участь в Громадянській війні. На лініях кременчуцького вузла билися бронепоїзди. Кременчук неодноразово переходив з рук у руки. У 1918 році у складі дивізії Української Народної Республіки, на Кременчуцький вокзал приїжджав Володимир Сосюра (1897—1965). У травні 1920 року під час боротьби з білополяками у будівлі вокзалу знаходилися органи управління Південно-Західним фронтом[2]. Членом Реввійськради Південно-Західного фронту був Йосип Сталін, який прибув до Кременчука 29 травня 1920 року. Його квартира знаходилася по вулиці Київській (нині — вулиця Перемоги), а робочий кабінет був у будівлі вокзалу. Тут він брав участь у розробці плану наступу на білополяків, тут відбулася його зустріч з командним складом 1-ї Кінної армії. Війна завдала чималої шкоди залізничній інфраструктурі. У 1920-ті роки пошкоджена інфраструктура відновлена.

З початку німецько-радянської війни з Кременчука вивезено 1100 вагонів матеріальних цінностей. Будівля залізничного вокзалу була зруйнована у 1943 році[2]. 29 вересня 1943 року місто було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Після війни будівлю вокзалу відновлено одну з перших у місті. Архітектори вокзалу — Євген Лимар та Петро Арєшкін. На руїнах міста працювали добровольці, які витягли більше 1 мільйона цеглин. У вихідні дні, на недільниках збиралося майже все доросле населення міста. Вироби з дерева виготовив деревообробний комбінат, опалювальні прилади — завод «Кредмаш», клей, оліфу, вапно — шкірзавод № 13, арматуру, фарбу, пресовану фанеру — Вагонобудівний завод. Відсутні матеріали для покрівлі виділило автомобільне міністерство. До кінця 1945 року кам'яні роботи були в основному завершені. 6 листопада 1946 року відбулося урочисте відкриття будівлі вокзалу. Воно повторювало план і розміри довоєнного, але оздоблення фасадів та внутрішнє планування істотно було змінено[2].

Бита цегла, всілякий будівельне сміття звалили тут же, у скверику перед вокзалом. Так утворилася сучасна Привокзальна площа, у глибині якої залишився зовсім крихітний скверик. У ньому з боку скверу МЮДа встановили скульптуру «Сталін і Ленін у Горках». Вожді були зображені сидячи на лавці. З нагоди 70-річчя з дня народження Сталіна, 23 грудня 1949 року на вокзалі була встановлена ​​мармурова меморіальна дошка з текстом українською та російською мовами: «Під час громадянської війни у цьому будинку працював товариш Сталін Й. В. 29 V — 20 VI 1920». Після викриття культу Сталіна меморіальну дошку демонтовано, скульптурну групу прибрали, на її місці влаштували фонтан[2].

У 1960—1970-х роках почалося будівництво багатьох промислових підприємств, що викликало розвиток залізничних перевезень. У цей же період вводиться тепловозна тяга, автоблокування, модернізується залізнична техніка. У локомотивному депо Кременчук експлуатуються потужні вантажні тепловози 2ТЕ116. Локомотивне депо було одним з перших, куди почали надходити ці машини[1].

Сучасність

[ред. | ред. код]

Кременчуцький залізничний вузол — це комплекс потужних підприємств, якими виконується понад 80 % навантаження в Полтавській дирекції та понад 60 % на Південній залізниці. Кременчуцький вузол — це вісім станцій: Кременчук-Пасажирський, Кагамлицька, Золотнишине, Крюків-на-Дніпрі, Редути, Лівобережна, Велика Кахнівка, Світловодськ. Кожна з них обслуговує окремі профільні підприємства: так, у сфері обслуговування станція Крюків-на-Дніпрі — кар'єроуправління, вагонобудівний та сталеливарний заводи, Лівобережна — Світловодське кар'єроуправління та об'єднання «Дніпроенергобуд», Редути — гранітний кар'єр і щебневий завод, Велика Кахнівка — автозавод КрАЗ та колісний завод, Світловодськ — заводи ЗБВ, «Спецзалізобетон» і завод з виготовлення силікатної цегли.

На вузлі виконують навантаження залізної руди (100 % на Південній залізниці), нафтоналивних вантажів (70 %), будівельних вантажів (90 %). Головний пункт підготовки складів під навантаження — станція Кременчук. На станції Кагамлицька — промивально-пропарювальна станція. На станціях Кременчук і Золотнишине були обладнані спеціальні пункти підготовки вагонів, на станції Кагамлицька виконано великий обсяг ремонтних робіт, так як останнім часом на вузлі зросла потреба у відправленні наливних вантажів. На гіркових комплексі станції Кременчук в середньому за добу переробляється 1700 вагонів.

Кременчук є великою сортувальною станцією, яка складається із Передгіркового, Сортувального та приймально-відправного парку «Череднички».

У Кременчуці базується локомотивне депо (ТЧ-6), де використовуються тепловози 2ТЕ116, ТЕП70, ТЕП150 (№ 001—004) і ЧМЕ3, підрозділ Полтавського вагонної дільниці (ВЧ-4), дистанція колії (ПЧ-12). У 2007 році створена Кременчуцька дистанція електропостачання (ЕЧ-8). Таким чином, Кременчук є одним з найважливіших залізничних вузлів не лише Полтавської дирекції та Південної залізниці, але і всієї мережі залізниць України.

У 2005 році Південна залізниця Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця» провела реконструкцію будівлі вокзалу[1]. Реконструкція проводилася з квітня по вересень, до Дня міста 28 вересня було закінчена. Було відремонтовано не лише приміщення вокзалу, а й привокзальна площа з пероном. Будівельники повністю замінили вікна, систему опалення, зробили гранітну підлогу, оновили кімнату матері і дитини та камери схову. Також всередині вокзалу капітально відремонтували квиткові каси і зал чекання, кафе, пункт зв'язку, аптеку, кімнату міліції і зробили туалети. Місткість вокзалу після реконструкції склала близько 1000 осіб[2]. У серпні 2005 року вокзал було відкрито після реконструкції[1].

19 січня 2006 року був урочисто запущений швидкісний поїзд № 173/174 «Кремінь» сполученням Кременчук — Київ, а пізніше — і № 177/178 «Дніпровські зорі» сполученням Харків — Кременчук.

З 12 січня 2009 року на ділянці Кременчук — Знам'янка відкрито пасажирський рух на електротязі. Лінія була електрифікована змінним струмом (~25 кВ).

Впродовж 2010—2011 років електрифікована лінія Кременчук — Полтава. У зв'язку з цим у 2007 році в Кременчуці створена нова дистанція електропостачання (ЕЧ-8), яку очолив В. Г. Гордієвський[1].

  • Залізничний вокзал
    Залізничний вокзал
  • Вигляд станції у напрямку Крюківського мосту
    Вигляд станції у напрямку Крюківського мосту
  • Вигляд станції у протилежному напрямку
    Вигляд станції у протилежному напрямку
  • Тепловоз ТЕП70-0047 на станції
    Тепловоз ТЕП70-0047 на станції

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Пасажирські поїзди

[ред. | ред. код]

Згідно з розкладом руху на 2021/2022 роки вокзал відправляє та приймає такі поїзди:[3]

Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Кременчук
№ Маршрут сполучення Періодичність курсування
7/8 «Пальміра» Харків — Одеса Щоденно
59/60 «Чайка» Харків — Одеса Через день, влітку — щоденно
127 Харків — Ковель Скасований, курсував через день
129/130 Кременчук — Івано-Франківськ / Ворохта Через день
149/150 Кременчук — Івано-Франківськ Через день
269/270* Харків — Одеса Сезонного призначення
271/272* Харків — Одеса Сезонного призначення
273/274* Харків — Одеса Сезонного призначення
375/376 Харків — Херсон Скасований, курсував щоденно
471/472* Харків — Одеса Сезонного призначення
669/670 Бахмач / Гадяч — Кременчук Щоденно
791/792 Київ — Кременчук Щоденно

Курсування поїзда № 773/774, який сполучав Київ з Кременчуком, було припинено 4 листопада 2016 року, у зв'язку з відсутністю технічних можливостей для продовження його курсування. Після скасування цього поїзда призначався поїзд № 759/760 сполученням Кременчук — Бахмач.

З 11 грудня 2016 року призначено курсування нового поїзда категорії «регіональний експрес» сполученням Київ — Кременчук, час в дорозі якого складає близько 5 годин[4].

З 12 грудня 2016 року курсували через день вагони безпересадкового сполучення Луцьк — Харків (через Рівне, Козятин I, Знам'янку, Павлиш, Кременчук, Кобеляки, Полтаву), з 10 грудня 2017 року, замість групи вагонів безпересадкового сполучення, був призначений нічний швидкий поїзд Харків — Ковель, що курсував до березня 2020 року через день.

Приміські поїзди

[ред. | ред. код]

Зі станції курсують приміські електро- та дизель-поїзди, рейкові автобуси у наступних напрямках:

Рух поїздів приміського сполучення по станції Кременчук
Тип поїзда Маршрут сполучення
Дизель-поїзд Ромодан — Крюків-на-Дніпрі
Дизель-поїзд Полтава-Південна — Кременчук
Дизель-поїзд Кременчук — Ромодан
Дизель-поїзд Крюків-на-Дніпрі — Полтава-Південна
Рейковий автобус Кременчук — Веселий Поділ
Приміський Кременчук — Кобеляки
Електропоїзд Полтава-Південна — Кременчук
Рейковий автобус Веселий Поділ — Кременчук
Електропоїзд Кременчук — Полтава-Південна
Приміський Знам'янка-Пасажирська — Кременчук
Приміський Кобеляки — Кременчук
Приміський Кременчук — Кобеляки
Приміський Кременчук — Хорол
Дизель-поїзд Полтава-Південна — Кременчук
Дизель-поїзд Ромодан — Кременчук
Дизель-поїзд Кременчук — Ромодан
Дизель-поїзд Кременчук — Полтава-Південна
Приміський Кобеляки — Кременчук
Приміський Хорол — Кременчук

Послуги

[ред. | ред. код]

Кременчуцький вокзал надає наступні послуги[5]:

  • попередження про посадку по лінії;
  • збереження одного місця багажу та вантажобагажу;
  • збереження ручної поклажі в автоматичних камерах схову вокзалів;
  • примусове відкриття комірки автоматичної камери схову;
  • збереження ручної поклажі в автоматичній камері схову більш установленого терміну;
  • збереження ручної поклажі в стаціонарній камері схову;
  • проживання в кімнаті матері та дитини;
  • проживання в кімнаті відпочинку
  • надання письмової довідки пасажирам про вартість проїзду в поїздах;
  • надання письмової довідки пасажирам про вартість проїзду в межах України;
  • Надання письмової довідки; пасажирам про вартість проїзду за межі України;
  • маркування багажу;
  • повідомлення по телефону про прибуття вантажу і багажу;
  • попередній прийом і збереження багажу на вокзалах;
  • письмове повідомлення про прибуття вантажу і багажу;
  • надання бирки на багаж;
  • оформлення групової заявки;
  • оголошення по вокзальному радіо;
  • користування праскою;
  • обслуговування в сервіс-касі;
  • виклик таксі;
  • використання багажного візка.

Факти

[ред. | ред. код]
  • Взимку біля вокзалу працює пункт обігріву, де є обігрівачі, можна випити гарячого чаю та поїсти. Призначений більшою мірою для соціально незахищених людей[6].
  • Вокзал охороняється поліцією, наявне відеоспостереження[7].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Пішохідний перехід через залізничні колії
    Пішохідний перехід через залізничні колії
  • Вигляд з пішохідного переходу на платформи
    Вигляд з пішохідного переходу на платформи
  • Каплиця
    Каплиця
  • Вокзал навесні 2011 року
    Вокзал навесні 2011 року

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Кременчук (рос.)
  2. ↑ а б в г д е Історія Кременчуцького залізничного вокзалу [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Розклад руху пасажирських поїздів по станції Кременчук-Пасажирський. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 1 лютого 2016.
  4. ↑ АТ «Укрзалізниця» призначає курсування нового поїзда між Кременчуком та Києвом [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Укрзалізниця, 2016-11-29
  5. ↑ Вокзал станції Кременчук. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2012.
  6. ↑ У Кременчуці біля залізничного вокзалу створили пункт обігріву [Архівовано 26 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Залізничний вокзал Кременчука міліція візьме під відеоспостереження [Архівовано 27 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Станції
Абазівка · Августівський · Андріяшівка · Біловоди · Блотниця · Братешки · Бурти · Вакулинці · Велика Кахнівка · Венеславівка · Веселий Поділ · Вили · Гадяч ім. Сергієнка М.І. · Галещина · Галка · Ганнівка · Глобине · Гоголеве · Грабарівка · Гребінка · Григорівка · Засулля · Звіздилівка · Золотнишине · Ічня · Кагамлицька · Карлівка · Качанівка · Кибинці · Кобеляки · Козельщина · Кременчук · Крюків-на-Дніпрі · Лазірки · Ланна · Линовиця · Лівобережна · Ліщинівка · Лосинівка · Лохвиця · Лубни · Мала Перещепинська · Матяшівка · Милашенкове · Миргород · Нові Санжари · Пирятин · Полтава-Київська · Полтава-Південна · Потоки · Прилуки · Редути · Решетилівка · Рогинці · Ромни · Ромодан · Рубанка · Рублівка · Сагайдак · Світловодськ · Селещина · Сенча · Солоницька · Сула · Супрунівка · Талалаївка · Тарнавщина · Терешківка · Уманцівка · Хорол · Юсківці · Яреськи · Яхнівка
Роз'їзди
Блокпости
Колійні пости
Пости
Регіональна філія «Південна залізниця» у сфері управління АТ «Укрзалізниця»
Дирекції
Вузлові станції
Локомотивні депо (ТЧ)
Гребінка (ТЧ-12) · Харків-Головне (ТЧ-2) Кременчук (ТЧ-6) · Куп'янськ (ТЧ-15) · Лозова (ТЧ-9) · Основа (ТЧ-3) · Полтава (ТЧ-5) · Ромни (ТЧ-7) · Смородине (ТЧ-8) · Харків-Сортувальний (ТЧ-10)
Вагонні депо (ВЧД)
Кременчук (ВЧД-11) · Куп'янськ (ВЧД-12) · Основа (ВЧД-3) · Полтава (ВЧД-9) · Харків-Сортувальний (ВЧД-2)
Колійні машинні станції
Інші підрозділи
Кременчук у темах
Географія
Історія
Символіка
Адміністрація
Економіка
Транспорт і Зв'язок
Соціальна сфера
Архітектура
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кременчук_(станція)&oldid=40422716