Атмосферні опади: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
Немає опису редагування |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
|} |
|} |
||
'''Атмосфе́рні о́пади''' — [[вода]] в рідкому чи твердому стані, що випадає з [[Хмара|хмар]] чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: [[дощ]], [[мряка]], [[сніг]], [[мокрий сніг]], [[Крупи (опади)|крупа]], [[град]], [[льодяний дощ]]. З повітря виділяються: [[роса]], [[рідкий наліт]], [[іній]], [[твердий наліт]], [[паморозь]]. |
'''Атмосфе́рні о́пади''' — [[вода]] в рідкому чи твердому стані, що випадає з [[Хмара|хмар]] чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: [[дощ]], [[мряка]], [[сніг]], [[мокрий сніг]], [[Крупи (опади)|крупа]], [[град]], [[льодяний дощ]] та гроза. З повітря виділяються: [[роса]], [[рідкий наліт]], [[іній]], [[твердий наліт]], [[паморозь]]. |
||
== Тлумачення == |
== Тлумачення == |
||
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
== Цікаві факти == |
== Цікаві факти == |
||
* У формуванні атмосферних опадів беруть участь не лише кліматичні умови та рельєф місцевості, а й бактерії. Так, [[Pseudomonas syringae]] відома впливом на замерзання води за більш низької температури та можливістю [[Каталізатор|каталізації]] опадів у разі попадання до атмосфери (т.з. bioprecipitation).<ref>Bacteria-rich hailstones add to 'bioprecipitation' idea. BBC News 2011 [http://www.bbc.com/news/science-environment-13523502] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160424225133/http://www.bbc.com/news/science-environment-13523502 |
* У формуванні атмосферних опадів беруть участь не лише кліматичні умови та рельєф місцевості, а й бактерії. Так, [[Pseudomonas syringae]] відома впливом на замерзання води за більш низької температури та можливістю [[Каталізатор|каталізації]] опадів у разі попадання до атмосфери (т.з. bioprecipitation).<ref>Bacteria-rich hailstones add to 'bioprecipitation' idea. BBC News 2011 [http://www.bbc.com/news/science-environment-13523502] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160424225133/http://www.bbc.com/news/science-environment-13523502|date=24 квітня 2016}}</ref> |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
Поточна версія на 15:56, 15 червня 2024
Помісячні опади | |||
Опади | Разом | Океан | Суходіл |
---|---|---|---|
[мм/рік] | 1130 | 1270 | 800 |
[км³/рік] | 577 000 | 458 000 | 119 000 |
Атмосфе́рні о́пади — вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ та гроза. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.
Випадання атмосферних опадів із хмар відбувається в результаті збільшення уже наявних хмарних елементів (крапель або кристалів) до розмірів, за яких вони набувають помітної швидкості падіння. Найбільші кристалічні елементи, випадаючи з хмари, стикаються з переохолодженими краплями, приморожуючи їх до себе, або змерзаються між собою, утворюючи пластівці. Перейшовши в атмосферні шари з температурами понад 0 °C, тверді частинки тануть, утворюючи краплі дощу. За низьких температур повітря (близько 0 °C і нижче) тверді частинки досягають земної поверхні не розтанувши (сніг, крупа тощо). У теплу пору року можливе випадання граду. У краплинно-рідких хмарах за позитивних або негативних (однак близьких до 0 °C) температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, або коалесценції, хмарних елементів. У результаті цього може випадати дрібний дощ або мжичка.
Залежно від механізму розвитку й структури хмар, що дають атмосферні опади, вирізняють такі атмосферні опади: обложні — помірної інтенсивності, проте тривалі, з шарувато-дощових хмар; зливові — з купчасто-дощових хмар; мрячні — з шаруватих хмар.
Атмосферні опади, що виділяються на земній поверхні (так звані наземні гідрометеори), — це роса, паморозь, іній, рідкий і твердий наліт тощо. З них особливе значення має ожеледь, аналогом якої у вільній атмосфері є зледеніння літака в польоті.
Вимірюють атмосферні опади дощомірами, опадомірами, плювіографами на метеорологічних станціях, а для великих площ — за допомогою радіолокації. Кількість опадів виражають у мм шару води, що випала, а інтенсивність — у міліметрах на хвилину, годину, добу.
Атмосферні опади — одна з ланок колообігу води на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства та багатьох інших галузей господарства. Все більшого значення набуває штучне формування атмосферних опадів, що полягає в тому, що в хмару вводять реагенти, які сприяють утворенню крижаних кристалів у водяних хмарах, а в змішаних хмарах їхнє прискорене укрупнення.
Розподіляються опади на поверхні Землі нерівномірно. Аналіз карт ізогієт (ліній однакової кількості опадів) свідчить, що на розміщення атмосферних опадів впливають два головні чинники:
- напрямок руху повітря. Найбільше опадів випадає там, де переважають висхідні рухи повітря, і менше — у випадку низхідних. Екваторіальна зона низького тиску (понад 2000-3000 мм/рік). Навітряні схили височин і гірських хребтів одержують більше атмосферних опадів, ніж підвітряні схили. Найвологіше місце на Землі, Черрапунджі (близько 12 000 мм опадів на рік), розташоване на навітряному схилі Гімалаїв на висоті близько 1300 м в Індії.
- за інших однакових умов кількість опадів зменшується від низьких широт до високих.
Річну суму опадів розглядають у співвідношенні з температурними умовами приземного повітря. Таким співвідношенням є коефіцієнт зволоження, визначений В. В. Докучаєвим, доопрацьований Г. Н. Висоцьким та Н. Н. Івановим: k = r/E, де k — коефіцієнт зволоження, r — сума опадів за певний проміжок часу (рік, сезон, місяць), E — випаровуваність (максимально можливе випаровування за певних температурних умов, не обмежене запасами вологи. Там, де коефіцієнт зволоження більший від 1 (опади переважають над випаровуваністю), за достатньої кількості тепла зростають ліси; де він менший від 1 (випаровуваність перевищує суму опадів) — поширені степи і пустелі. Коефіцієнт зволоження дорівнює 1 у зоні лісостепу.
Для України характерно від 270—310 мм опадів в районі Сивашу, до 1500—1800 (в окремі роки і 2100) мм опадів у Карпатських горах. У Кримських горах кількість опадів теж сягає 1500 мм/рік. Кількість опадів в Україні зменшується у напрямку з північного заходу на південний схід.
- У формуванні атмосферних опадів беруть участь не лише кліматичні умови та рельєф місцевості, а й бактерії. Так, Pseudomonas syringae відома впливом на замерзання води за більш низької температури та можливістю каталізації опадів у разі попадання до атмосфери (т.з. bioprecipitation).[1]
- ↑ Bacteria-rich hailstones add to 'bioprecipitation' idea. BBC News 2011 [1] [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Опади /Академічний тлумачний словник української мови/ [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Атмосферні опади [Архівовано 6 вересня 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Опади атмосферні // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 138. — ISBN 978-966-7407-83-4.
|
|
|
|