Клаус фон Клітцинг: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 21: Рядок 21:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився у місті Шрода неподалік німецько-польського кордону. Він був третім з чотирьох дітей лісничого Богислава фон Клітцинга та Анни Ульбріх.<ref>{{Cite book
З [[1962]] до [[1969]] рік навчався в технічному університеті [[Брауншвейг]]а. З [[1969]] по [[1980]] рік в університеті [[Вюрцбург]]а. [[1972]] року захистив дисертацію на вчений ступінь [[Доктор філософії|доктора філософії]], за темою «Гальваномагнітні властивості телуру в сильних магнітних полях». У [[1978]] році став [[доктор наук|доктором наук]] (Doctor Habilitation). А з [[1980]] до [[1984]] — професор Технічного університету [[Мюнхен]]а. З [[1985]] — директор Інституту досліджень твердого тіла імені [[Планк Макс Карл Ернст|Макса Планка]] в [[Штутгарт]]і.
|title=Лауреати Нобелівської премії. 1901-2001 : енциклопедичний довідник
|year=2001
|location=Київ
|pages=562
|isbn=966-96058-4-9
}}</ref> Під час Другої світової війни родина Клітцингів емігрувала на Захід до Люттена, потім до Ольденбурга, а 1961 - до Ессена. Клаус здобув середню освіту в Артланд-гімназії міста Квахенбрюна, що дозволило йому з [[1962]] до [[1969]] спеціалізуватися з фізики в Технічному університеті [[Брауншвейг]]а. З [[1969]] по [[1980]] рік в університеті [[Вюрцбург]]а. [[1972]] року захистив дисертацію на вчений ступінь [[Доктор філософії|доктора філософії]], за темою «Гальваномагнітні властивості телуру в сильних магнітних полях».

[[1975]] Клітцинг провів в Оксфорді, де в той час виготовлялися кращі надпровідні магніти — важливий інструмент для дослідження поведінки електронів у напівпровідниках.

Через чотири роки починає працювати в лабораторії сильних магнітних полів у Греноблі.

У [[1978]] році став [[доктор наук|доктором наук]] (Doctor Habilitation). А з [[1980]] до [[1984]] — професор Технічного університету [[Мюнхен]]а. З [[1985]] — директор Інституту досліджень твердого тіла імені [[Планк Макс Карл Ернст|Макса Планка]] в [[Штутгарт]]і.


== Наукова робота ==
== Наукова робота ==

Поточна версія на 15:06, 28 червня 2023

Клаус фон Клітцинг
нім. Klaus von Klitzing
Народився28 червня 1943(1943-06-28)[1][2][…] (81 рік)
Сьрода-Великопольська, Сьредзький повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща
КраїнаНімеччина Німеччина
НаціональністьНімець
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materJMU
Мюнхенський технічний університет
Брауншвейзький технічний університет
AGQd
Галузьфізика
ЗакладШтутгартський університет
Мюнхенський технічний університет
Посадапрофесор
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Папська академія наук
Національна академія наук США[4]
Китайська академія наук
Гайдельберзька академія наук
Баварська академія наук
Російська академія наук
Австрійська академія наук
Відомий завдяки:Квантовий ефект Хола
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1985)

Клаус фон Клітцинг (нім. Klaus von Klitzing; нар. 28 червня 1943, Шрода, окупована Німеччиною частина Польщі) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1985. Став всесвітньо відомим після експериментального відкриття квантового ефекту Хола.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у місті Шрода неподалік німецько-польського кордону. Він був третім з чотирьох дітей лісничого Богислава фон Клітцинга та Анни Ульбріх.[5] Під час Другої світової війни родина Клітцингів емігрувала на Захід до Люттена, потім до Ольденбурга, а 1961 - до Ессена. Клаус здобув середню освіту в Артланд-гімназії міста Квахенбрюна, що дозволило йому з 1962 до 1969 спеціалізуватися з фізики в Технічному університеті Брауншвейга. З 1969 по 1980 рік в університеті Вюрцбурга. 1972 року захистив дисертацію на вчений ступінь доктора філософії, за темою «Гальваномагнітні властивості телуру в сильних магнітних полях».

1975 Клітцинг провів в Оксфорді, де в той час виготовлялися кращі надпровідні магніти — важливий інструмент для дослідження поведінки електронів у напівпровідниках.

Через чотири роки починає працювати в лабораторії сильних магнітних полів у Греноблі.

У 1978 році став доктором наук (Doctor Habilitation). А з 1980 до 1984 — професор Технічного університету Мюнхена. З 1985 — директор Інституту досліджень твердого тіла імені Макса Планка в Штутгарті.

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У 1992 році спільно з іншими видатними науковцями підписав «Попередження людству»[6].

У 2016 році спільно з іншими нобелівськими лауреатами підписав відкритого листа до ООН, Грінпіс та урядів усього світу із закликом припинити боротьбу з генетично модифікованими організмами (ГМО)[7][8][9].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох синів і дочку.

Вшанування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #108061574 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. NNDB — 2002.
  5. Лауреати Нобелівської премії. 1901-2001 : енциклопедичний довідник. Київ. 2001. с. 562. ISBN 966-96058-4-9.
  6. World Scientists' Warning To Humanity (англ.). stanford.edu. 18 листопада 1992. Архів оригіналу за 6 грудня 1998. Процитовано 25 червня 2019.
  7. 107 Nobel laureates sign letter blasting Greenpeace over GMOs. Архів оригіналу за 29 Червня 2016. Процитовано 4 Червня 2020.
  8. Laureates Letter Supporting Precision Agriculture (GMOs). Архів оригіналу за 7 Липня 2016. Процитовано 4 Червня 2020.
  9. Список нобелівських лауреатів, що підписали лист. Архів оригіналу за 2 Вересня 2017. Процитовано 4 Червня 2020.
  10. База даних малих космічних тіл JPL: Клаус фон Клітцинг (англ.) .

Посилання

[ред. | ред. код]