Бєльці: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
 
(Не показані 27 проміжних версій 16 користувачів)
Рядок 14: Рядок 14:
|розташування = Balti_Moldova.png
|розташування = Balti_Moldova.png
|розташування_розмір = 240px
|розташування_розмір = 240px
|засноване = {{Дата з віком|1620}}
|засноване =
|статус = [[1818]]<ref>Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 66 {{ref-ru}}
|статус = [[1818]]<ref>Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 66 {{ref-ru}}
</ref>
</ref>
Рядок 25: Рядок 25:
|адреса =
|адреса =
|вебсторінка = www.balti.md
|вебсторінка = www.balti.md
|мер = [[Николай Григоришин]]
}}
}}
'''Бєльці'''<ref name=":0">[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С. Л.]] «[[:c:File:Map of Ukraine, 1918.png|Карта України]]».&nbsp;— Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.</ref><ref name=":1">[[:c:File:Administrative map of the Ukrainian Socialist Soviet Republic, 1927.png|Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки]]. Територіальний поділ за трьохступеневою системою урядування. Адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].</ref><ref name=":2">[[:c:File:Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки, 1932.jpg|Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки]]. Територіальний поділ за обласною системою урядування. Адміністративні межі станом на 20 березня 1932&nbsp;р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.</ref><ref name=":3">{{ЕУ|том=1|сторінки=136|стаття=Більці}}</ref>,також '''Більці''' ({{Lang-mo|Bălți}})&nbsp;— найбільше [[місто]] у північній частині [[Молдова|Республіки Молдова]], на річці [[Реут]]і (басейн [[Дністер|Дністра]]), приблизно за 127&nbsp;км на північний захід від [[Кишинів|Кишинева]]. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Більці&nbsp;— це найважливіший транспортний вузол (2 [[Залізничний вокзал|залізничних вокзала]] ([[Бєльці-Слободзея]], [[Бєльці-Ораш]]), [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|аеропорт]], автовокзал, а також промисловий округ, культурний та діловий центр, який найчастіше називають «північною столицею» Молдови<ref>{{Cite web |url=http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2012/08/02/284805 |title=У Молдови може з'явитися друга столиця |accessdate=2 серпня 2012 |archive-date=6 серпня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120806051810/http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2012/08/02/284805 }}</ref>.
'''Більці'''<ref name=":0">[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С. Л.]] «[[:c:File:Map of Ukraine, 1918.png|Карта України]]».&nbsp;— Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.</ref><ref name=":1">[[:c:File:Administrative map of the Ukrainian Socialist Soviet Republic, 1927.png|Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки]]. Територіальний поділ за трьохступеневою системою урядування. Адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].</ref><ref name=":2">[[:c:File:Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки, 1932.jpg|Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки]]. Територіальний поділ за обласною системою урядування. Адміністративні межі станом на 20 березня 1932&nbsp;р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.</ref><ref name=":3">{{ЕУ|том=1|сторінки=136|стаття=Більці}}</ref>, також '''Бєльці''' ({{Lang-ro|Bălți}})&nbsp;— найбільше [[місто]] у північній частині [[Молдова|Республіки Молдова]], на річці [[Реут]]і (басейн [[Дністер|Дністра]]), приблизно за 127&nbsp;км на північний захід від [[Кишинів|Кишинева]]. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Більці&nbsp;— це найважливіший транспортний вузол (2 [[Залізничний вокзал|залізничних вокзала]] ([[Бєльці-Слободзея]], [[Бєльці-Ораш]]), [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|аеропорт]], автовокзал, а також промисловий округ, культурний та діловий центр, який найчастіше називають «північною столицею» Молдови<ref>{{Cite web |url=http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2012/08/02/284805 |title=У Молдови може з'явитися друга столиця |accessdate=2 серпня 2012 |archive-date=6 серпня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120806051810/http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2012/08/02/284805 }}</ref>.


== Назва ==
== Назва ==
Назва походить від румунського слова «бєлць», що означає «болота, калюжі» (в однині&nbsp;— «бáлте» чи «бáлце»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер<ref>{{Cite web |url=http://online.ectaco.co.uk/main.jsp?do=e-services-dictionaries-word_translate1&direction=1&status=translate&lang1=23&lang2=ro&source=swamp |title=English <-> Romanian Online Dictionary — a Bilingual Dictionary from ECTACO |accessdate=27 лютого 2021 |archive-date=16 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200716013524/http://online.ectaco.co.uk/main.jsp?do=e-services-dictionaries-word_translate1&direction=1&status=translate&lang1=23&lang2=ro&source=swamp }}</ref>.
Назва походить від румунського слова «бєлць», що означає «болота, калюжі» (в однині&nbsp;— «бáлте» чи «бáлце»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер<ref>{{Cite web |url=http://online.ectaco.co.uk/main.jsp?do=e-services-dictionaries-word_translate1&direction=1&status=translate&lang1=23&lang2=ro&source=swamp |title=English <-> Romanian Online Dictionary — a Bilingual Dictionary from ECTACO |accessdate=27 лютого 2021 |archive-date=16 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200716013524/http://online.ectaco.co.uk/main.jsp?do=e-services-dictionaries-word_translate1&direction=1&status=translate&lang1=23&lang2=ro&source=swamp }}</ref>.


Українська назва міста&nbsp;— Бєльці<ref name=":0"/><ref name=":1"/><ref name=":2"/><ref name=":3"/>.
Українська назва міста&nbsp;— Більці<ref name=":0"/><ref name=":1"/><ref name=":2"/><ref name=":3"/>.


== Географія ==
== Географія ==
Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки [[Реут]]. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує [[Бєльцький степ]]. Територією міста протікають річки [[Копачанка]] і [[Флемінде]] (басейн річки [[Реут]]а). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².
Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки [[Реут]]. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує [[Бєльцький степ|Білицький степ]]. Територією міста протікають річки [[Копачанка]] і [[Флемінде]] (басейн річки [[Реут]]а). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².


=== Клімат ===
=== Клімат ===
Рядок 109: Рядок 108:
| Гру_опади=11
| Гру_опади=11
}}
}}

== Історія ==
Перша документальна згадка про існування поселення на місці сучасних Бєльці датується 1421 роком. Цей рік прийнято вважати роком заснування міста.

1779 року на запрошення турецького паші в Бєльцях оселилися єврейські купці.

Розташоване на перехресті великих доріг, які пов'язували [[Чернівці]], [[Хотин]], [[Сороки]] з Кишиневом, Бендерами, Аккерманом, Ізмаїлом, місто поступово ставало значним торговим центром Бессарабії. Головним предметом торгівлі була худоба.

У 1894 році була побудована залізниця Більці-Унгени-Кишинів та Рибниця-Більці-Окниця.

Економічний розвиток Бєльців продовжувався і після приєднання Бессарабії до Румунії в 1918 році.

Бєльці сильно постраждали під час Другої світової війни. Більшість єврейського населення, що залишилося в місті, було вбито.

У 1991 році проголошено незалежність Молдови, місто стало другим за розміром в незалежній країні після столиці.


== Промисловість ==
== Промисловість ==
3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.
3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.

1 травня 2024 року в Бєльця відкрито «МакДональдз», перший заклад в країні поза столичним регіоном.<ref>{{Cite web|url=https://mcdonalds.md/restaurante?_gl=1*yrscst*_ga*MTcxNjc4NjEwNC4xNzE0OTg1MDMx*_ga_HRGST441LE*MTcxNDk4NTAzMS4xLjAuMTcxNDk4NTAzMS4wLjAuMA..|title=Restaurante|website=McDonald's|language=ro|access-date=2024-05-06}}</ref>


== Транспорт ==
== Транспорт ==
⚫
У місті розташовані дві залізничні станції ([[Бєльці-Ораш]] та [[Бєльці-Слободзея]]).
[[Файл:Gara Slobozia din Bălţi.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Залізничний вокзал]] станції [[Бєльці-Слободзея]]]]
[[Файл:Gara Slobozia din Bălţi.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Залізничний вокзал]] станції [[Бєльці-Слободзея]]]]
⚫
У місті;— 2 залізничні станції ([[Бєльці-Ораш]] та [[Бєльці-Слободзея]]), 2 аеропорти ([[Бєльці-Лядовени (аеропорт)]] та Бєльці-Місто).
{{main|Бєльці-Слободзея|Бєльцький тролейбус}}
{{main|Бєльці-Слободзея|Бєльцький тролейбус}}
⚫
[[Файл:Бельцы Троллейбус.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[БКМ 321]] в місті Бєльці]]
[[26 червня]] [[1972]] року в місті відкритий [[Бєльцький тролейбус|тролейбусний]] рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».
[[26 червня]] [[1972]] року в місті відкритий [[Бєльцький тролейбус|тролейбусний]] рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».
<gallery mode="packed" heights=130px>
⚫
Файл:Бельцы Троллейбус.jpg|[[БКМ 321]]
Файл:Trolley Balti.jpg|[[Дніпро Т203]]
</gallery>
Бєльці є один із двох центрів [[Цивільна авіація|цивільної авіації]], у минулому — центром [[Військова авіація|військової авіації]] Молдови. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] головну військово-повітряну базу в Бельцах у [[Сінгурень (Молдова)|Сінгуренах]] обслуговували 5 [[Передова авіабаза|передових авіабаз]]: дві в [[Молдовська Радянська Соціалістична Республіка|Молдовській РСР]] та три в [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українській РСР]].
{{main|Авіація у Бєльцях}}
В місті Бєльці розташовані два аеропорти:
* [[Аеропорт Бєльці-Місто|Бєльці-Місто]];
* [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|Бєльці-Лядовени]].


== Адміністративно-територіальний устрій ==
== Адміністративно-територіальний устрій ==
Рядок 127: Рядок 151:


=== Перепис населення 2004 року ===
=== Перепис населення 2004 року ===
Згідно з даними перепису 2004 року населення м. Бєльці становило 127 561 особа. Міське населення&nbsp;— 122 669 осіб, сільське населення&nbsp;— 4 892 осіб. Чоловіки&nbsp;— 58 418, жінки&nbsp;— 69 143<ref>{{Cite web |url=http://www.statistica.md/recensamint/Populatia_medii_sexe.doc |title=Архівована копія |accessdate=24 грудня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071124182216/http://www.statistica.md/recensamint/Populatia_medii_sexe.doc |archivedate=24 листопада 2007 |deadurl=yes }}</ref>.
Згідно з даними перепису 2004 року, населення м. Бельці становило 127 561 особу<ref name=stat/>. Міське населення&nbsp;— 122 669 осіб, сільське населення&nbsp;— 4 892 осіб<ref name=stat/>. Чоловіки&nbsp;— 58 418, жінки&nbsp;— 69 143<ref>Перепись ... 2004, том 1, стор. 103</ref>.


Етнічний склад<ref name=stat/>:
Етнічний склад<ref>{{Cite web |url=http://www.statistica.md/recensamint/Nationalitatea_de_baza.xls |title=Архівована копія |accessdate=24 грудня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071124181912/http://www.statistica.md/recensamint/Nationalitatea_de_baza.xls |archivedate=24 листопада 2007 |deadurl=yes }}</ref>:
{| class="standard"
{| class="standard"
! align=center | [[Національність]]
! align=center | [[Національність]]
Рядок 161: Рядок 185:
|}
|}
Пояснення: у [[1897]] році перший перепис населення Російської імперії; у [[1930]] році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.
Пояснення: у [[1897]] році перший перепис населення Російської імперії; у [[1930]] році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.

=== Мова ===
Розподіл населення міста Бельці за мовою за даними перепису 2004 року<ref name=stat>[https://statistica.gov.md/ru/perepis-naseleniya-2004-goda-vypusk-2006-g-9665_59516.html Перепись населения 2004 года]. Том 1. Демографические, национальные, языковые и культурные характеристики. Статистический сборник. На румынском, русском и английском языках. [[Національне бюро статистики Республіки Молдова|Национальное бюро статистики Республики Молдова]]. [[Кишинів|Chişinău]], Statistica, 2006. – 492 с. – ISBN 978-9975-9786-4-4 / 3.3. Население по основным национальностям, родному языку и типу местности, в территориальном разрезе. Municipiul BĂLŢI. Urban (стр. 307)</ref>
{| class="standard"
|-
! Мова
! Чисельність
! Відсоток
|-
| [[російська мова|російська]]
| align="right"| 52 035
| align="right"| 40,79%
|-
| [[молдовська мова|молдовська]]
| align="right"| 48 522
| align="right"| 38,04%
|-
| [[румунська мова|румунська]]
| align="right"| 13 258
| align="right"| 10,39%
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 12 317
| align="right"| 9,66%
|-
| [[гагаузька мова|гагаузька]]
| align="right"| 111
| align="right"| 0,09%
|-
| [[болгарська мова|болгарська]]
| align="right"| 102
| align="right"| 0,08%
|-
| інші
| align="right"| 1 013
| align="right"| 0,79%
|-
| не визначилися
| align="right"| 203
| align="right"| 0,16%
|-
| всього
| align="right"| 127 561
| align="right"| 100,00%
|}


== Культура ==
== Культура ==
Рядок 180: Рядок 249:


== Пам'ятки історії та архітектури ==
== Пам'ятки історії та архітектури ==
[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Шевченку_в_Бєльцях.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятник Тарасу Шевченку]]
[[Файл:Бюст Тараса Шевченко в Бельцах.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятник Тарасу Шевченку]]
* Церква Святого Миколая (1795)
* Церква Святого Миколая (1795)
* Церква Різдва Богородиці (1884)
* Церква Різдва Богородиці (1884)
Рядок 193: Рядок 262:
* Пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасові Шевченку]] (2001)
* Пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасові Шевченку]] (2001)
* Пам'ятник [[Штефан III|Стефанові Великому]] (2003).
* Пам'ятник [[Штефан III|Стефанові Великому]] (2003).
* [[Маріїнський сквер]]


== Освіта ==
== Освіта ==
Рядок 251: Рядок 321:
| [[Річиця (Гомельська область)|Речиця]] || {{BLR}} || [[2005]]
| [[Річиця (Гомельська область)|Речиця]] || {{BLR}} || [[2005]]
|-
|-
| [[Мілес]] || {{GRE}} || [[2006]]
| [[Мілес]]|| {{GRE}} || [[2006]]
|-
|-
| [[Чернівці]] || {{UKR}} || [[2013]]
| [[Чернівці]] || {{UKR}} || [[2013]]
Рядок 265: Рядок 335:
* [[Глейбман Єва Вольфівна]] — молдавська радянська лінгвістка.
* [[Глейбман Єва Вольфівна]] — молдавська радянська лінгвістка.
* [[Добровольський Юрій Антонович]] — льотчик-випробувач, [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Добровольський Юрій Антонович]] — льотчик-випробувач, [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Ільєнко Владеліна Олегівна]] (* 1976) — українська та російська яхтсменка. Майстер спорту міжнародного класу (вітрильний спорт).
* [[Лернер Ісай Петрович]] (1911—1976) — український терапевт.
* [[Лернер Ісай Петрович]] (1911—1976) — український терапевт.
* [[Новгородський Володимир Михайлович]] (1962—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Новгородський Володимир Михайлович]] (1962—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Панчук Василь Тарасович]] — [[Міський голова|примар]] муніципія Белць.
* [[Панчук Василь Тарасович]] — [[примар]] муніципію Белць.
* [[Плохотнюк Євген Пилипович]] — ректор Бельцького державного університету ім. Алеку Руссо.
* [[Плохотнюк Євген Пилипович]] — ректор Бельцького державного університету ім. Алеку Руссо.
* [[Ріхтер Анатолій Петрович]] ({{н}} 1930) — український [[співак]] (бас), [[Народний артист України|народний артист УРСР]].
* [[Ріхтер Анатолій Петрович]] ({{н}} 1930) — український [[співак]] (бас), [[Народний артист України|народний артист УРСР]].
Рядок 274: Рядок 345:


=== Див. також ===
=== Див. також ===
* [[Бєльцький район]]
* [[Почесні громадяни Бєльців]]
* [[Почесні громадяни Бєльців]]


== Консульства ==
== Консульства ==
[[Файл:Consulatul Ucrainei din Bălți C10.JPG|міні|Консульство Украïни]]
[[Файл:Consulatul Ucrainei din Bălți C10.JPG|міні|Консульство Украïни]]
* {{AUT}}: [https://www.austrianconsulatebalti.md/ Консульство Австрії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220502183543/https://www.austrianconsulatebalti.md/ |date=2 травня 2022 }} (вул. Міхай Вітязул, 47; телефон: (+373) 687 67777)
* {{AUT}}: [https://www.austrianconsulatebalti.md/ Консульство Австрії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220502183543/https://www.austrianconsulatebalti.md/ |date=2 травня 2022 }} (вул. Міхай Вітязул, 47)
* {{ROU}}: [https://balti.mae.ro/ Консульство Румунії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220331072228/http://balti.mae.ro/ |date=31 березня 2022 }} (вул. Сфынтул Николае, 51; телефон: (+373) 231 80002; (+373) 231 80003)
* {{ROU}}: [https://balti.mae.ro/ Консульство Румунії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220331072228/http://balti.mae.ro/ |date=31 березня 2022 }} (вул. Сфынтул Николае, 51)
* {{UKR}}: [https://baltsi.mfa.gov.ua// Консульство Украïни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220513074643/https://baltsi.mfa.gov.ua/ |date=13 травня 2022 }} (вул. Київська, 143; телефон: (+373) 680 200 46; (+373) 231 66508)
* {{UKR}}: [https://baltsi.mfa.gov.ua// Консульство Украïни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220513074643/https://baltsi.mfa.gov.ua/ |date=13 травня 2022 }} (вул. Київська, 143)


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 287: Рядок 359:
== Література ==
== Література ==
* {{ЕУ|том=1|сторінки=136|стаття=Більці}}
* {{ЕУ|том=1|сторінки=136|стаття=Більці}}
* {{УЗЕ|том=1|сторінки=327|стаття=Більці}}
* {{УЗЕ|том=1|сторінки=327|стаття=Більці}} / див. на [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Українська_загальна_енцикльопедія._під._ред._І._Раковського_(T._1.,_А-Ж)_(1935).djvu&page=177 djvu лист 177].
* {{УРЕ}}
* {{УРЕ}}


Рядок 311: Рядок 383:
[[Категорія:Муніципії Молдови]]
[[Категорія:Муніципії Молдови]]
[[Категорія:Бессарабія]]
[[Категорія:Бессарабія]]
[[Категорія:1421 у Європі]]

Поточна версія на 09:29, 28 червня 2024

Цю сторінку запропоновано перейменувати на Більці. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.
Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.
Бєльці
Bălți
Герб Прапор
Герб м. Бєльці Прапор м. Бєльці
Бєльці
Бєльці
Розташування міста Бєльці
Основні дані
47°45′44″ пн. ш. 27°55′42″ сх. д. / 47.7624222° пн. ш. 27.9285278° сх. д. / 47.7624222; 27.9285278
Країна Республіка Молдова
Регіон Муніципій Більці
Столиця для муніципалітет Бельціd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Садовоє, Єлізавета ?
Поділ
  • Центр, Бєльціd, Слободзея Більціd, Пэмынтеныd, Дачияd, Нові Бельціd, Молодова[d]
    • Перша згадка 4 жовтня 1620[2][3][…]
    Статус міста 1818[1]
    Площа 45,42 км²
    Населення 149,2 тис. осіб (2012)
    Висота НРМ 102 м
    Географічна зона Бєльцька рівнинаd
    Водойма Реут, Рэуцелd, Флеміндеd, Тейоасаd, Цепень[d]
    Офіційна мова румунська[5][6]
    Назва мешканців рум. bălțeni, рос. бельчане, рум. bălțean і рум. bălțeancă
    Міста-побратими Дьюла (1995), Плоцьк (2000), Ізмір (1997)[7], Стрий (1980), Тирасполь, М'єркуря-Чук (1993), Смолян (1985), Лариса (1986), Орша (1996), Кесон (1997), Хмельницький (1997), Вітебськ (2002), Даугавпілс (2015), Чернівці (5 жовтня 2013)[8], Могилів-Подільський, Білосток (2013), Нижній Новгород (2016), Лейкланд (1997), Вінниця, Сучава (2001), Котошані (2017), Ліон (2002), Нарва, Каунас, Стара Любовня, Miliesd (2006), Ясси (2023)[9], Решица (2024)
    Телефонний код (373) 231
    Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
    GeoNames 873909
    Поштові індекси MD-3001
    Міська влада
    Примар Бєльцd Aleksandr Petkovd
    Вебсайт balti.md
    Мапа
    Мапа
    CMNS: Бєльці у Вікісховищі

    Більці[10][11][12][13], також Бєльці (рум. Bălți) — найбільше місто у північній частині Республіки Молдова, на річці Реуті (басейн Дністра), приблизно за 127 км на північний захід від Кишинева. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Більці — це найважливіший транспортний вузол (2 залізничних вокзала (Бєльці-Слободзея, Бєльці-Ораш), аеропорт, автовокзал, а також промисловий округ, культурний та діловий центр, який найчастіше називають «північною столицею» Молдови[14].

    Назва

    [ред. | ред. код]

    Назва походить від румунського слова «бєлць», що означає «болота, калюжі» (в однині — «бáлте» чи «бáлце»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер[15].

    Українська назва міста — Більці[10][11][12][13].

    Географія

    [ред. | ред. код]

    Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки Реут. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує Білицький степ. Територією міста протікають річки Копачанка і Флемінде (басейн річки Реута). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².

    Клімат

    [ред. | ред. код]

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.3 °C (68.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4 °С (24.8 °F)[16].


    Клімат Бєльць
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C −0,5 1,3 7 15,9 22 24,9 26,2 26 21,8 15,2 7,6 2,1 14,1
    Середня температура, °C −4 −2 2,7 10,2 15,9 19 20,4 19,8 15,7 9,8 4 −0,9 9,2
    Середній мінімум, °C −7,5 −5,4 −1,6 4,5 9,9 13,1 14,5 13,5 9,5 4,3 0,3 −4 4,3
    Норма опадів, мм 31 28 28 44 55 86 79 49 43 22 34 30 529
    Днів з опадами 11 11 9 11 12 13 11 8 8 6 9 11 120
    Джерело: Weatherbase

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Перша документальна згадка про існування поселення на місці сучасних Бєльці датується 1421 роком. Цей рік прийнято вважати роком заснування міста.

    1779 року на запрошення турецького паші в Бєльцях оселилися єврейські купці.

    Розташоване на перехресті великих доріг, які пов'язували Чернівці, Хотин, Сороки з Кишиневом, Бендерами, Аккерманом, Ізмаїлом, місто поступово ставало значним торговим центром Бессарабії. Головним предметом торгівлі була худоба.

    У 1894 році була побудована залізниця Більці-Унгени-Кишинів та Рибниця-Більці-Окниця.

    Економічний розвиток Бєльців продовжувався і після приєднання Бессарабії до Румунії в 1918 році.

    Бєльці сильно постраждали під час Другої світової війни. Більшість єврейського населення, що залишилося в місті, було вбито.

    У 1991 році проголошено незалежність Молдови, місто стало другим за розміром в незалежній країні після столиці.

    Промисловість

    [ред. | ред. код]

    3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.

    1 травня 2024 року в Бєльця відкрито «МакДональдз», перший заклад в країні поза столичним регіоном.[17]

    Транспорт

    [ред. | ред. код]

    У місті розташовані дві залізничні станції (Бєльці-Ораш та Бєльці-Слободзея).

    Залізничний вокзал станції Бєльці-Слободзея
    Докладніше: Бєльці-Слободзея та Бєльцький тролейбус

    26 червня 1972 року в місті відкритий тролейбусний рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».

    Бєльці є один із двох центрів цивільної авіації, у минулому — центром військової авіації Молдови. Під час Другої світової війни головну військово-повітряну базу в Бельцах у Сінгуренах обслуговували 5 передових авіабаз: дві в Молдовській РСР та три в Українській РСР.

    Докладніше: Авіація у Бєльцях

    В місті Бєльці розташовані два аеропорти:

    Адміністративно-територіальний устрій

    [ред. | ред. код]

    До складу Бельцької міської ради входять два села: Єлизавета та Садовоє.

    Населення

    [ред. | ред. код]

    Згідно з офіційними даними Відділу статистики та соціології Республіки Молдова, станом на 1 січня 2006 року постійне населення м. Бєльці становило 122,7 тис. осіб[18]. Разом із навколишніми передмістями (3,5 тис. у Єлизаветівці, 1,4 тис. — у Садовому [2] [Архівовано 13 лютого 2008 у Wayback Machine.]) Бєльці утворюють Бєльцький муніципалітет із сукупним населенням 127,6 тис. мешканців.

    Перепис населення 2004 року

    [ред. | ред. код]

    Згідно з даними перепису 2004 року, населення м. Бельці становило 127 561 особу[19]. Міське населення — 122 669 осіб, сільське населення — 4 892 осіб[19]. Чоловіки — 58 418, жінки — 69 143[20].

    Етнічний склад[19]:

    Національність Кількість (осіб.) %
    молдовани 66 877 52,4 %
    українці 30 288 23,7 %
    росіяни 24 526 19,2 %
    румуни 2258 1,8 %
    болгари 297 0,2 %
    гагаузи 243 0,2 %
    інші 2889 2,3 %
    без відповіді 183 0,1 %

    Результати всіх переписів населення[21]

    [ред. | ред. код]
    Рік 1897 1930 1959 1970 1979 1989 2004
    Кількість (тис. осіб.) 18,5 30,6 67,7 105,5 126,9 161,5 127,6

    Пояснення: у 1897 році перший перепис населення Російської імперії; у 1930 році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.

    Мова

    [ред. | ред. код]

    Розподіл населення міста Бельці за мовою за даними перепису 2004 року[19]

    Мова Чисельність Відсоток
    російська 52 035 40,79%
    молдовська 48 522 38,04%
    румунська 13 258 10,39%
    українська 12 317 9,66%
    гагаузька 111 0,09%
    болгарська 102 0,08%
    інші 1 013 0,79%
    не визначилися 203 0,16%
    всього 127 561 100,00%

    Культура

    [ред. | ред. код]
    Національний театр імені Васіле Александрі

    Фестивалі:

    • Міжнародний фестиваль молодих виконавців «Хрустальный аист».
    • Етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманіття»

    Заклади культури:

    • Національний театр імені Васіле Александрі
    • Регіональний музей історії та етнографії
    • Картинна галерея імені Антіоха Кантеміра
    • Муніципальна бібліотека імені Еуджена Кошеріу (румунська).
    • Муніципальний палац культури
    • Центр культури та молоді (колишній Будинок культури заводу РЕУТ)
    • Палац культури «Флакера» (8-й квартал)
    • Палац культури «Молдова»
    • Кінотеатр «Patria-Balti»

    Пам'ятки історії та архітектури

    [ред. | ред. код]
    Пам'ятник Тарасу Шевченку
    • Церква Святого Миколая (1795)
    • Церква Різдва Богородиці (1884)
    • Церква Святого Григорія, просвітителя Вірменії (1916)
    • Собор Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени (1935)
    • Церква Святого Преподобної Параскеви (1934)
    • Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1929)
    Монумент Стефану Великому

    Освіта

    [ред. | ред. код]
    Бєльцький державний університет

    Заклади вищої освіти:

    Заклади середньо-спеціальної освіти:

    • Педагогічний коледж імені Й. Крянґе
    • Політехнічний коледж
    • Медичний коледж
    • Музично-педагогічний коледж
    • Технічний коледж залізничного транспорту
    • Коледж легкої промисловості.

    Заклади середньої освіти:

    • 12 теоретичних ліцеїв
    • 10 середніх шкіл
    • 2 гімназії
    • 1 початкова школа

    У місті також діють 36 дитячих дошкільних закладів.

    Релігія

    [ред. | ред. код]

    Релігійний склад[23]:православні — 110 961, баптисти — 2609, католики — 990, адвентисти сьомого дня — 576, п'ятидесятники — 487, методисти — 296, євангельські християни — 166, мусульмани — 106, пресвітеріани — 77, старообрядці — 47, реформати — 44, послідовники інших вірувань — 2161; атеїсти — 544 осіб, агностики — 3304, без відповіді — 5193.

    Міста-побратими

    [ред. | ред. код]
    Місто Країна Дата угоди
    Стрий Україна Україна 1980
    Смолян Болгарія Болгарія 1985
    Ларіса Греція Греція 1986
    М'єркуря-Чук Румунія Румунія 1993
    Дюла Угорщина Угорщина 1995
    Орша Білорусь Білорусь 1996
    Ізмір Туреччина Туреччина 1997
    Хмельницький Україна Україна 1997
    Лейкленд США США, штат Флорида 1997
    Кесон Північна Корея Північна Корея 1997
    Вітебськ Білорусь Білорусь 2002
    Речиця Білорусь Білорусь 2005
    Мілес Греція Греція 2006
    Чернівці Україна Україна 2013

    Відомі особи

    [ред. | ред. код]

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Консульства

    [ред. | ред. код]
    Консульство Украïни

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 66 (рос.)
    2. ↑ Михалевский Р. Академия наук: 1421 год не является датой первого упоминания о Бельцах (rusă) // СП — Бельцы: 2016.
    3. ↑ Marșalcovschi T. Geneza municipiului Bălţi: concept urbanistic şi prima atestare // Anuarul Catedrei Discipline Socioumanistice — Bălți: 2007.
    4. ↑ Михалевский Р. Год рождения Бельц — 1620-й // СП — Бельцы: 2009.
    5. ↑ Textul Declaraţiei de Independenţă prevalează în raport cu textul Constituţiei — 2013. — вип. 8b/2013; 41b/2013.
    6. ↑ ЗАКОН № 691 от 27-08-1991 о Декларации о независимости Республики Молдова // Официальный монитор Республики Молдова — 1991. — вып. 11-12 / статья № 118.
    7. ↑ https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
    8. ↑ http://chernivtsy.eu/portal/byel-tsi
    9. ↑ De Ziua Culturii Naţionale, autorităţile din municipiile Bălţi şi Iaşi s-au reîntâlnit la masa dialogului și au semnat un acord de înfrăţire
    10. ↑ а б Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
    11. ↑ а б Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за трьохступеневою системою урядування. Адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
    12. ↑ а б Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою урядування. Адміністративні межі станом на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
    13. ↑ а б Більці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 136. — ISBN 5-7707-4049-3.
    14. ↑ У Молдови може з'явитися друга столиця. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 2 серпня 2012.
    15. ↑ English <-> Romanian Online Dictionary — a Bilingual Dictionary from ECTACO. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 27 лютого 2021.
    16. ↑ Клімат Бєльць. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
    17. ↑ Restaurante. McDonald's (рум.). Процитовано 6 травня 2024.
    18. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2007. Процитовано 24 грудня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    19. ↑ а б в г Перепись населения 2004 года. Том 1. Демографические, национальные, языковые и культурные характеристики. Статистический сборник. На румынском, русском и английском языках. Национальное бюро статистики Республики Молдова. Chişinău, Statistica, 2006. – 492 с. – ISBN 978-9975-9786-4-4 / 3.3. Население по основным национальностям, родному языку и типу местности, в территориальном разрезе. Municipiul BĂLŢI. Urban (стр. 307)
    20. ↑ Перепись ... 2004, том 1, стор. 103
    21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    22. ↑ Сайт Бєльцького державного університету. Архів оригіналу за 18 жовтня 2007. Процитовано 4 липня 2009.
    23. ↑ [1]

    Література

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бєльці
    Ришканський район Синжерейський район
    Глоденський район Синжерейський район
    Фалештський район Синжерейський район
    Перегляд цього шаблону
      Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Географія та географічні карти
    Словники та енциклопедії
    Нормативний контроль
    Райони
    Автономії
    Муніципії
    Історія
    ¹ Частково або повністю під контролем самопроголошеної невизнаної Придністровської Молдавської Республіки
    Аненій-Ной • Атаки • Бендери • Бессарабка • Бєльці • Биковець • Біруїнца • Бричани • Вадул-луй-Воде • Ватра • Вулканешти • Гіндешти • Глодяни • Григоріополь • Дністровськ • Дондюшани • Дрокія • Дубоссари • Дурлешти • Єдинці • Кагул • Каїнари • Калараш • Кам'янка • Кантемір • Каушани • Кишинів • Кодру • Комрат • Корнешти • Костешти • Красне • Криково • Криуляни • Купчінь • Леова • Липкани • Меркулешти • Маяк • Ніспорени • Новотираспольський • Окниця • Оргіїв • Резина • Рибниця • Ришкани • Синжера • Синжерея • Слободзея • Сороки • Страшени • Тараклія • Твардіца • Теленешти • Тирасполь • Унгени • Фалешти • Флорешти • Фрунзе • Хинчешти • Чадир-Лунга • Чимішлія • Шолданешти • Штефан-Воде • Яловени • Яргара
    Прапор Молдови
    Прапор Молдови
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бєльці&oldid=42906567