Сванетія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м стиль |
|||
| (Не показані 7 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Адміністративна одиниця |
|||
{{unibox}} |
|||
|назва = Сване́ті |
|||
[[Файл:VittfarneGeorgien 155.jpg|thumb|250px|Літо в Сванетії]] |
|||
|місцева_назва = სვანეთი |
|||
[[Файл:Historical Svaneti in modern international borders of Georgia.svg|thumb|250px|Сванетія на мапі Грузії]] |
|||
|зображення = Historical provinces of Georgia.png |
|||
|зображення_розмір = |
|||
|зображення_підпис = Сванеті на мапі Грузії |
|||
|герб = |
|||
|прапор = |
|||
|герб_підпис = |
|||
|прапор_підпис = |
|||
|розташування = |
|||
|розташування_підпис = |
|||
|розташування_розмір = |
|||
|інші_одиниці = |
|||
|тип_найменування = |
|||
|найменування = |
|||
|девіз = |
|||
|гімн = |
|||
|тип_центра = |
|||
|центр = [[Местія]] (Верхня Сванеті)<br/>[[Лентехі (містечко)|Лентехі]] (Нижня Сванеті) |
|||
|найбільше_місто = |
|||
|країна = {{GEO}} |
|||
|тип_регіону = |
|||
|регіон = |
|||
|тип_регіону2 = |
|||
|регіон2 = |
|||
|тип_регіону3 = |
|||
|регіон3 = |
|||
|сусіди = |
|||
|тип_підрозділів = |
|||
|підрозділи = |
|||
|номерний_знак = |
|||
|офіційна_мова = |
|||
|населення = ~ 23,000 |
|||
|список_за_населенням = |
|||
|місце_за_населенням = |
|||
|щільність_населення = |
|||
|список_за_щільністю_населення = Адміністративний поділ |
|||
|місце_за_щільністю_населення = 4-те місце |
|||
|етнікон = |
|||
|площа = |
|||
|список_за_площею = |
|||
|місце_за_площею = |
|||
|відсоток_води = |
|||
|ширина = |
|||
|довжина = |
|||
|широта = |
|||
|довгота = |
|||
|середня_висота = |
|||
|макс_висота_місце = |
|||
|макс_висота = |
|||
|мін_висота_місце = |
|||
|мін_висота = |
|||
|часовий_пояс = |
|||
|тип_заснування = |
|||
'''Сване́тія''' ('''Сване́ті''', {{lang-ka|სვანეთი}}) — історична гірська область на північному заході [[Грузія|Грузії]], населена [[свани|сванами]]. |
|||
|заснований = |
|||
|тип скасування = |
|||
|скасовано = |
|||
|назва_до_заснування = |
|||
|титул_голови_уряду = |
|||
Територіально й історично Сванетія ділиться на Верхню й Нижню, розділені [[Сванетський хребет|Сванетським хребтом]]. |
|||
|голова_уряду = |
|||
|титул_представників1 = |
|||
|представник1 = |
|||
|титул_представників2 = |
|||
|представник2 = |
|||
|адреса = |
|||
|вебсайт = |
|||
|тип_коду_iso = |
|||
|код_iso = |
|||
|тип_скорочення = |
|||
|скорочення = |
|||
|тип_скорочення2 = |
|||
|скорочення2 = |
|||
|тип_скорочення3 = |
|||
|скорочення3 = |
|||
}} |
|||
'''Сване́тія''' ('''Сване́ті''', {{lang-ka|სვანეთი}}) — історична гірська область на північному заході [[Грузія|Грузії]], на кордоні з Росією. Населена [[свани|сванами]]. |
|||
== Географія == |
|||
[[Файл:Svaneti, georgia.jpg|міні|ліворуч|280пкс|]] |
|||
[[Файл:Shahara peak near Ushguli 1870.jpg|міні|ліворуч|280пкс|Гора [[Шхара]]]] |
|||
Сванеті розташована на південних схилах [[Великий Кавказ|Великого Кавказу]] і є найвищою заселеною територією на [[Кавказ]]і. |
|||
На території області знаходяться чотири з 10 найвищих вершин Кавказу. Найвища гора у Грузії, гора [[Шхара]] заввишки 5201 м, розташована у Сванеті. Також у Сванеті знаходяться вершини: [[Тетнульд|Тетнульді]] (4974 м), [[Пік Шота Руставелі]] (4960 м), [[Ушба]] (4710 м), [[Айлама]] (4525 м), [[Ляльвер]] (4350 м), [[Лацга]] (4019 м) та инші. |
|||
Територіально та історично Сванеті поділяється на [[Кодорська ущелина|Кодорську ущелину]], Верхню (складається з Вільної (Східної) та Княжої (Західної)) та Нижню, які розділені [[Сванетський хребет|Сванетським хребтом]]. |
|||
== Клімат == |
|||
Клімат Сванеті [[Вологий клімат|вологий]], який зазнає впливу повітряних мас, що надходять з Чорного моря протягом року. Середні температури та кількість опадів значно змінюються залежно від висоти. Річна кількість опадів коливається від 1000 до 3200 мм. |
|||
Для Сванеті у взимку характерними є дуже сильні [[снігопад]]и та сходження лавин. Висота снігового покриву в деяких районах може досягати 5 метрів. |
|||
На найнижчих висотах у Сванеті характерним є довге тепле літо та відносно холодна і сніжна зима. Середні висоти (1200-1800 метрів над рівнем моря) мають відносно тепле літо та холодну зиму. Території вище 2000 метрів над рівнем моря знаходяться в зоні, де спостерігається коротке прохолодне літо (менше 3 місяців) та довга і холодна зима. |
|||
Значні частини Сванеті розташовані на висоті понад 3000 метрів над рівнем моря, і у цій зоні немає справжнього літа. |
|||
Завдяки тісній близькості Сванеті до Чорного моря, у регіоні не має надзвичайно низьких зимових температур, характерних для високих гір. |
|||
== Верхня Сванетія == |
== Верхня Сванетія == |
||
[[Файл:ZemoSvanetiHistorical.jpg|ліворуч|міні|280px|Верхня Сванеті (без [[Кодорська ущелина|Кодорської ущелини]]) на мапі сучасної Грузії]] |
|||
[[Верхня Сванетія]] ({{lang-ka|ზემო სვანეთი}} — Земо-Сванеті) — високогірна долина у верхньому плині річки [[Інгурі]], розташована між 42°48' і 43°15' півн. широти й між 42°00' і 43°00' сх. довготи й займає площу 3154 км². |
[[Верхня Сванетія]] ({{lang-ka|ზემო სვანეთი}} — Земо-Сванеті) — високогірна долина у верхньому плині річки [[Інгурі]], розташована між 42°48' і 43°15' півн. широти й між 42°00' і 43°00' сх. довготи й займає площу 3154 км². |
||
[[Файл:Map of Upper Abkhazia.svg|міні|ліворуч|280пкс|[[Кодорська ущелина]] ([[Верхня Абхазія]])]] |
|||
З півночі й сходу Верхню Сванетію облямовує [[Головний Кавказький хребет |
З півночі й сходу Верхню Сванетію облямовує [[Головний Кавказький хребет]], по якому проходить кордон Грузії з Росією ([[Кабардино-Балкарія]]). З півдня височіє [[Сванетський хребет]], який примикає безпосередньо до Головного Кавказького хребта й замикає Верхню Сванетію зі сходу. |
||
Із заходу район відділений хребтом Хурум від [[Кодорська ущелина|Кодорської ущелини]]. |
Із заходу район відділений хребтом Хурум від [[Кодорська ущелина|Кодорської ущелини]]. |
||
| Рядок 16: | Рядок 109: | ||
Верхня Сванетія відома своїми архітектурними скарбами й мальовничими пейзажами. Виділяються [[Сванський будинок-вежа|житлові вежі]], споруджені головним чином в IX–XII сторіччях. Також збереглися прадавні кам'яні православні церкви. |
Верхня Сванетія відома своїми архітектурними скарбами й мальовничими пейзажами. Виділяються [[Сванський будинок-вежа|житлові вежі]], споруджені головним чином в IX–XII сторіччях. Також збереглися прадавні кам'яні православні церкви. |
||
Верхня Сванетія |
Верхня Сванетія ввійшла до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. |
||
В адміністративному плані Верхня Сванетія становить [[Местійський район]] регіону [[Мегрелія]] й Верхня Сванетія із центром у смт [[Местіа]]. |
В адміністративному плані Верхня Сванетія становить [[Местійський район]] регіону [[Мегрелія]] й Верхня Сванетія із центром у смт [[Местіа]]. |
||
=== Історія === |
=== Історія === |
||
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Верхня Сванетія номінально підкорялася імеретинському цареві. У західній частині долини утворювалося незалежне володіння князів Дадешкеліані й воно одержало назву [[Сванетія (князівство)| |
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Верхня Сванетія номінально підкорялася імеретинському цареві. У західній частині долини утворювалося незалежне володіння князів Дадешкеліані й воно одержало назву [[Сванетія (князівство)|Княжа Сванетія]]. В іншій, більшій за площею частині долини існували вільні суспільства, і вона стала називатися Вільною Сванетією. |
||
Обидві частини долини номінально увійшли до складу Російської імперії (князівство в 1833 році, а «вільна» частина в 1840), але до кінця 1840-х років у районі не була присутня ні російська адміністрація, ні російська православна церква. |
Обидві частини долини номінально увійшли до складу Російської імперії (князівство в 1833 році, а «вільна» частина в 1840), але до кінця 1840-х років у районі не була присутня ні російська адміністрація, ні російська православна церква. |
||
| Рядок 28: | Рядок 121: | ||
== Нижня Сванетія == |
== Нижня Сванетія == |
||
[[Файл:KvemoSvantiHistorical.jpg|міні|ліворуч|280пкс|Нижня Сванеті на мапі сучасної Грузії]] |
|||
[[Файл:VittfarneGeorgien 155.jpg|міні|праворуч|280пкс|Літо у Сванеті]] |
|||
[[Нижня Сванетія]] ({{lang-ka|ქვემო სვანეთი}} — Квемо-Сванеті) — долина у верхньому плині річки Цхенісцкалі і її притоки Хеледула. |
[[Нижня Сванетія]] ({{lang-ka|ქვემო სვანეთი}} — Квемо-Сванеті) — долина у верхньому плині річки Цхенісцкалі і її притоки Хеледула. |
||
| Рядок 35: | Рядок 130: | ||
=== Історія === |
=== Історія === |
||
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Нижня Сванетія стала частиною Мегрельського князівства. З 1833 року князівство ввійшло до складу Російської імперії, а 1867 року воно було скасоване, і його територія |
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Нижня Сванетія стала частиною Мегрельського князівства. З 1833 року князівство ввійшло до складу Російської імперії, а 1867 року воно було скасоване, і його територія ввійшла до складу Кутаїської губернії. З 1887 року територія Нижньої Сванетії ввійшла у Лечхумський повіт губернії. |
||
== Населення == |
|||
==Галерея== |
|||
Корінним населення Сванеті є [[свани]], етнічна підгрупа [[грузини|грузин]]. Свани сповідують [[православ'я]] і були охрещені у 4-6 століттях. Святий Георгій, покровитель Грузії, є найшанованішим святим у сванів. |
|||
<gallery> |
|||
File:Svaneti, georgia.jpg|Гори Сванетії |
|||
Раніше, протягом століть, свани рідко спускалися з гір, а коли й спускалися, то лише влітку. Взимку Сванеті залишаєлася повністю ізольованою від зовнішнього світу. В результаті такої ізоляції збереглася унікальна культура сванів, яка дуже мало змінена до наших днів. Свани є найконсервативнішою етнічною підгрупою Грузії, яка майже повністю зберегла свої традиції протягом століть. Так серед збережених традицій є [[кровна помста]] (ліцврі). Сім'ї у сванів зазвичай невеликі, чоловік є головою сім'ї. Після шлюбу молода сім'я завжди переходить жити у будинок батьків чоловіка. |
|||
File:Svanetiskt torn.jpg|Типові сванетські вежі |
|||
File:Mestia.jpg|Село [[Местія]] з вежами, [[1890]] |
|||
Як правило двомовні, вони використовують як грузинську, так і свою власну, неписемну сванську мову, яка разом із грузинською, мігрельською та лазькою мовами становить південнокавказьку або картвельську мовну сім’ю. |
|||
File:VittfarneGeorgien 155.jpg|Гори Сванетії |
|||
File:Svaneti, georgia.jpg|Гори Сванетії |
|||
== Пам'ятки == |
|||
* [[Сванський будинок-вежа|Сванські кам'яні вежі]] — ввійшли до списку всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. У Сванеті їх близько 300, найбільші з яких знаходяться в муніципалітеті Ушгулі. |
|||
* [[Местія]] — адміністративний центр, де знаходяться Історико-етнографічний музей Сванеті, Сванський вежа-музей, Сванський будинок-музей, Музейний комплекс родини Марґіані. |
|||
* [[Ушгулі]] — другий за висотою населений пункт Європи після дагестанського [[Куруш (Докузпаринський район)|Куруша]]. Село розташоване біля підніжжя найвищої грузинської вершини Шхара. Тут знаходяться краєзнавчий музей, монастир Ламарія та вежа цариці Тамари. У селі збереглося близько 30 напівзруйнованих сванських веж. |
|||
* Латалі — у селі знаходиться 30 родових церков та стародавня церква Святого Георгія. Збереглися також старовинні сванські вежі. |
|||
== Світлини == |
|||
<gallery mode="packed" heights=140px> |
|||
Файл:Svanetiskt torn.jpg|Типові |
|||
Файл:Svan tower (Photo A. Muhranoff, 2011).jpg| [[Сванський будинок-вежа|сванські вежі]] |
|||
Файл:Village Chazhashi.jpg||Село [[Чажаші]] у Верхній Сванеті |
|||
Файл:Mestia, June, 2018-2.jpg|Село [[Местія]] |
|||
Файл:Zhibiani.jpg|Село Жібіані |
|||
Файл:Ushguli Svaneti Georgia.JPG|Село [[Ушгулі]] |
|||
</gallery> |
</gallery> |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
{{commonscat|Svaneti}} |
|||
* [[Свани]] |
* [[Свани]] |
||
* [[Ушгулі]] — гірське село |
* [[Ушгулі]] — гірське село |
||
| Рядок 56: | Рядок 164: | ||
* [http://svaneti.ru/ Сайт про Сванетію] |
* [http://svaneti.ru/ Сайт про Сванетію] |
||
{{Історичні краї Грузії}} |
|||
{{портали|Географія|Історія|Грузія}} |
|||
{{georgia-geo-stub}} |
{{georgia-geo-stub}} |
||
{{Історичні краї Грузії}} |
|||
[[Категорія:Сванетія|*]] |
[[Категорія:Сванетія|*]] |
||
[[Категорія:Історичні області Грузії]] |
[[Категорія:Історичні області Грузії]] |
||
Поточна версія на 17:23, 31 січня 2024
| Сване́ті | |||
|---|---|---|---|
|
სვანეთი | |||
|
| |||
 | |||
| Сванеті на мапі Грузії | |||
| Адм. центр | Местія (Верхня Сванеті) Лентехі (Нижня Сванеті) | ||
| Країна |  Грузія
| ||
| Регіон | Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті | ||
| Населення | |||
| - повне | ~ 23,000 | ||
| - густота | (4-те місце) | ||
| Площа | |||
| - повна | 5776,4 км² | ||
| |||
| |||
| |||
Сване́тія (Сване́ті, груз. სვანეთი) — історична гірська область на північному заході Грузії, на кордоні з Росією. Населена сванами.
Сванеті розташована на південних схилах Великого Кавказу і є найвищою заселеною територією на Кавказі.
На території області знаходяться чотири з 10 найвищих вершин Кавказу. Найвища гора у Грузії, гора Шхара заввишки 5201 м, розташована у Сванеті. Також у Сванеті знаходяться вершини: Тетнульді (4974 м), Пік Шота Руставелі (4960 м), Ушба (4710 м), Айлама (4525 м), Ляльвер (4350 м), Лацга (4019 м) та инші.
Територіально та історично Сванеті поділяється на Кодорську ущелину, Верхню (складається з Вільної (Східної) та Княжої (Західної)) та Нижню, які розділені Сванетським хребтом.
Клімат Сванеті вологий, який зазнає впливу повітряних мас, що надходять з Чорного моря протягом року. Середні температури та кількість опадів значно змінюються залежно від висоти. Річна кількість опадів коливається від 1000 до 3200 мм.
Для Сванеті у взимку характерними є дуже сильні снігопади та сходження лавин. Висота снігового покриву в деяких районах може досягати 5 метрів.
На найнижчих висотах у Сванеті характерним є довге тепле літо та відносно холодна і сніжна зима. Середні висоти (1200-1800 метрів над рівнем моря) мають відносно тепле літо та холодну зиму. Території вище 2000 метрів над рівнем моря знаходяться в зоні, де спостерігається коротке прохолодне літо (менше 3 місяців) та довга і холодна зима.
Значні частини Сванеті розташовані на висоті понад 3000 метрів над рівнем моря, і у цій зоні немає справжнього літа.
Завдяки тісній близькості Сванеті до Чорного моря, у регіоні не має надзвичайно низьких зимових температур, характерних для високих гір.
Верхня Сванетія (груз. ზემო სვანეთი — Земо-Сванеті) — високогірна долина у верхньому плині річки Інгурі, розташована між 42°48' і 43°15' півн. широти й між 42°00' і 43°00' сх. довготи й займає площу 3154 км².
З півночі й сходу Верхню Сванетію облямовує Головний Кавказький хребет, по якому проходить кордон Грузії з Росією (Кабардино-Балкарія). З півдня височіє Сванетський хребет, який примикає безпосередньо до Головного Кавказького хребта й замикає Верхню Сванетію зі сходу.
Із заходу район відділений хребтом Хурум від Кодорської ущелини.
Верхня Сванетія відома своїми архітектурними скарбами й мальовничими пейзажами. Виділяються житлові вежі, споруджені головним чином в IX–XII сторіччях. Також збереглися прадавні кам'яні православні церкви.
Верхня Сванетія ввійшла до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В адміністративному плані Верхня Сванетія становить Местійський район регіону Мегрелія й Верхня Сванетія із центром у смт Местіа.
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Верхня Сванетія номінально підкорялася імеретинському цареві. У західній частині долини утворювалося незалежне володіння князів Дадешкеліані й воно одержало назву Княжа Сванетія. В іншій, більшій за площею частині долини існували вільні суспільства, і вона стала називатися Вільною Сванетією.
Обидві частини долини номінально увійшли до складу Російської імперії (князівство в 1833 році, а «вільна» частина в 1840), але до кінця 1840-х років у районі не була присутня ні російська адміністрація, ні російська православна церква.
До 1859 року князівство було скасовано, і район склав окреме приставство Сванетія в складі Кутаїського генерал-губернаторства.
Нижня Сванетія (груз. ქვემო სვანეთი — Квемо-Сванеті) — долина у верхньому плині річки Цхенісцкалі і її притоки Хеледула.
З півночі Нижню Сванетію від Верхньої відокремлює Сванетський хребет. З південного заходу Егриський хребет відокремлює район від Мегрелії, а Лечхумський хребет відокремлює його від Лечхумі на півдні й Рачі на сході.
В адміністративному плані Нижня Сванетія становить Лентехський район регіону Рача-Лечхумі й Нижня Сванетія із центром у селищі Лентехі.
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Нижня Сванетія стала частиною Мегрельського князівства. З 1833 року князівство ввійшло до складу Російської імперії, а 1867 року воно було скасоване, і його територія ввійшла до складу Кутаїської губернії. З 1887 року територія Нижньої Сванетії ввійшла у Лечхумський повіт губернії.
Корінним населення Сванеті є свани, етнічна підгрупа грузин. Свани сповідують православ'я і були охрещені у 4-6 століттях. Святий Георгій, покровитель Грузії, є найшанованішим святим у сванів.
Раніше, протягом століть, свани рідко спускалися з гір, а коли й спускалися, то лише влітку. Взимку Сванеті залишаєлася повністю ізольованою від зовнішнього світу. В результаті такої ізоляції збереглася унікальна культура сванів, яка дуже мало змінена до наших днів. Свани є найконсервативнішою етнічною підгрупою Грузії, яка майже повністю зберегла свої традиції протягом століть. Так серед збережених традицій є кровна помста (ліцврі). Сім'ї у сванів зазвичай невеликі, чоловік є головою сім'ї. Після шлюбу молода сім'я завжди переходить жити у будинок батьків чоловіка.
Як правило двомовні, вони використовують як грузинську, так і свою власну, неписемну сванську мову, яка разом із грузинською, мігрельською та лазькою мовами становить південнокавказьку або картвельську мовну сім’ю.
- Сванські кам'яні вежі — ввійшли до списку всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. У Сванеті їх близько 300, найбільші з яких знаходяться в муніципалітеті Ушгулі.
- Местія — адміністративний центр, де знаходяться Історико-етнографічний музей Сванеті, Сванський вежа-музей, Сванський будинок-музей, Музейний комплекс родини Марґіані.
- Ушгулі — другий за висотою населений пункт Європи після дагестанського Куруша. Село розташоване біля підніжжя найвищої грузинської вершини Шхара. Тут знаходяться краєзнавчий музей, монастир Ламарія та вежа цариці Тамари. У селі збереглося близько 30 напівзруйнованих сванських веж.
- Латалі — у селі знаходиться 30 родових церков та стародавня церква Святого Георгія. Збереглися також старовинні сванські вежі.
.jpg)
- Свани
- Ушгулі — гірське село
- Местіа — гірське село, смт
- Сванська сіль
| |||||||
|
|
Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |