Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Турка): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Script: заміна файлу
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання.
 
Рядок 36: Рядок 36:
}}
}}


'''Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії''' (іноді ''Успенський костел'', ''костел Успення Пресвятої Діви Марії'', {{lang-pl|Kościół Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny}}) — культова споруда, римо-католицький [[парафія]]льний [[костел]] у місті [[Турка]] (вулиця [[Василь Стус|Василя Стуса]], 35) Львівської області в Україні.
'''Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії''' (іноді ''Успенський костел'', ''костел Успення Пресвятої Діви Марії'', {{lang-pl|Kościół Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny}}) — [[культова споруда]], римо-католицький [[парафія]]льний [[костел]] у місті [[Турка]] (вулиця [[Василь Стус|Василя Стуса]], 35) [[Львівська область|Львівської області]] в Україні.


== Історія ==
== Історія ==
Первинно дерев'яний костел був побудований в [[1730 в Україні|1730]] році за кошти власника Турки Антонія Калиновського ({{lang-pl|Antoni Kalinowski}}), який запросив до Турки отців-[[єзуїти|єзуїтів]] і підтримав створення у місті їх місії єзуїтів. У [[1743]] році архієпископ [[Вацлав Сєраковський]] передав єзуїтам опіку над нечисленними міськими римо-католиками. В [[1749]] році в місті була заснована римо-католицька [[парафія]], яка проіснувала до моменту розпуску австрійським урядом ордену єзуїтів. Єпископ [[Юзеф Керський]] 22 жовтня [[1773]] року відновив парафію у Турці, а отець Михайло Ключевич, колишній єзуїт, став місцевим [[парохом]]. У [[1777]] році дерев'яний храм зруйнувався — місцева римо-католицька громада в [[1778]] році заклала фундамент і розпочала будівництво нового мурованого храму. В [[1778–1779]] роках недобудоване приміщення мурованої святині використовувалося для релігійних потреб.
Первинно дерев'яний костел був побудований в [[1730 в Україні|1730]] році за кошти власника Турки Антонія Калиновського ({{lang-pl|Antoni Kalinowski}}), який запросив до Турки отців-[[єзуїти|єзуїтів]] і підтримав створення у місті їх місії єзуїтів. У [[1743]] році архієпископ [[Вацлав Сєраковський]] передав єзуїтам опіку над нечисленними міськими римо-католиками. В [[1749]] році в місті була заснована римо-католицька [[парафія]], яка проіснувала до моменту розпуску австрійським урядом ордену єзуїтів. Єпископ [[Юзеф Керський]] 22 жовтня [[1773]] року відновив парафію у Турці, а отець Михайло Ключевич, колишній єзуїт, став місцевим [[парохом]]. У [[1777]] році дерев'яний храм зруйнувався — місцева римо-католицька громада в [[1778]] році заклала [[фундамент]] і розпочала будівництво нового мурованого храму. В [[1778–1779]] роках недобудоване приміщення мурованої святині використовувалося для релігійних потреб.


Відомо, що в кінці [[XVIII століття]] храм мав п'ять [[вівтар]]ів: зі старого костелу в новий були перенесені вівтарі [[Богоматір|Богоматері]] та [[святий Ігнатій|святого Ігнатія]] (Лойоли), а ще додатково інстальовані вівтарі [[свята Текля|святої Теклі]], [[Ян Непомуцький|Яна Непомуцького]] та [[Розп'яття]]. У [[1828]] році парафія придбала ще один вівтар&nbsp;— [[святий Антоній|святого Антонія]].<br/>
Відомо, що в кінці [[XVIII століття]] храм мав п'ять [[вівтар]]ів: зі старого костелу в новий були перенесені вівтарі [[Богоматір|Богоматері]] та [[святий Ігнатій|святого Ігнатія]] (Лойоли), а ще додатково інстальовані вівтарі [[свята Текля|святої Теклі]], [[Ян Непомуцький|Яна Непомуцького]] та [[Розп'яття]]. У [[1828]] році парафія придбала ще один вівтар&nbsp;— [[святий Антоній|святого Антонія]].<br/>

Поточна версія на 11:51, 8 липня 2024

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
49°09′04″ пн. ш. 23°01′55″ сх. д. / 49.1512861° пн. ш. 23.03194° сх. д. / 49.1512861; 23.03194Координати: 49°09′04″ пн. ш. 23°01′55″ сх. д. / 49.1512861° пн. ш. 23.03194° сх. д. / 49.1512861; 23.03194
Тип спорудицерква
Розташування Україна, Турка[1]
Станпам'ятка архітектури місцевого значення України
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Турка). Карта розташування: Україна
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Турка)
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Турка) (Україна)
Мапа
CMNS: Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (іноді Успенський костел, костел Успення Пресвятої Діви Марії, пол. Kościół Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny) — культова споруда, римо-католицький парафіяльний костел у місті Турка (вулиця Василя Стуса, 35) Львівської області в Україні.

Історія

[ред. | ред. код]

Первинно дерев'яний костел був побудований в 1730 році за кошти власника Турки Антонія Калиновського (пол. Antoni Kalinowski), який запросив до Турки отців-єзуїтів і підтримав створення у місті їх місії єзуїтів. У 1743 році архієпископ Вацлав Сєраковський передав єзуїтам опіку над нечисленними міськими римо-католиками. В 1749 році в місті була заснована римо-католицька парафія, яка проіснувала до моменту розпуску австрійським урядом ордену єзуїтів. Єпископ Юзеф Керський 22 жовтня 1773 року відновив парафію у Турці, а отець Михайло Ключевич, колишній єзуїт, став місцевим парохом. У 1777 році дерев'яний храм зруйнувався — місцева римо-католицька громада в 1778 році заклала фундамент і розпочала будівництво нового мурованого храму. В 1778–1779 роках недобудоване приміщення мурованої святині використовувалося для релігійних потреб.

Відомо, що в кінці XVIII століття храм мав п'ять вівтарів: зі старого костелу в новий були перенесені вівтарі Богоматері та святого Ігнатія (Лойоли), а ще додатково інстальовані вівтарі святої Теклі, Яна Непомуцького та Розп'яття. У 1828 році парафія придбала ще один вівтар — святого Антонія.
В XIX столітті храм повільно будувався (1846, 1862 роки). Завершеного вигляду костел набув після того, як у 1906–1914 роках був реконструйований за проєктом архітектора Станіслава Маєрського. 1914 року храм освятили лише з один тимчасовим вівтарем. У часи першої світової війни костел зазнав суттєвих пошкоджень. У 1926–1928 роках здійснено ґрунтовний ремонт споруди, зведення навколо неї нову муровану огорожу. 28 квітня 1927 року перемиський єпископ Анатолій Новак освятив костел Вннбовзяття Пресвятої Діви Марії. В 1930-х роках було здійснено розпис храму та зведено біля нього муровану дзвіницю.
Турківський парафіяльний округ територіально був найбільшим на теренах Галичини, охоплював понад 30 сіл, хоча кількість парафіян у 1913—1939 роках парафія сягала близько 3000 вірних. Окрім костелу та каплиці при лікарні на території турківського римо-католицького парафіяльного округу функціонували костели у Ясениці Замковій (Іоанна з Кентів, з 1914 р.), Розлучі (Франциска, з 1914 р.), Ільнику (1934 р.), Соколиках (Серця Ісуса, 1912 р.), Яворі (Різдва богоматері, з 1913 р.).

Після II світової війни і приходу на Галичину «совєтів» костел з 1945 року припинив функціонування. Майно, яке пароху Ігнатію Кулаковському в 1945 році не вдалося вивезти до Польщі, було знищене. А храм до 1990 року використовували як господарське приміщення (склад), а згодом — як столярну майстерню.

Святиню повернули вірним у 1992 р. Після багаторічного ремонту костел частково відновлений. Сьогодні костел функціонує як головний храм нечисленної римо-католицької громади міста Турки.

Світлини

[ред. | ред. код]
  • вигляд з центру міста
    вигляд з центру міста
  • головний фасад
    головний фасад
  • дзвіниця
    дзвіниця

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костел_Внебовзяття_Пресвятої_Діви_Марії_(Турка)&oldid=43006641