Гранична точка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
м додано Категорія:Граничні множини за допомогою HotCat
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
== Визначення ==
== Визначення ==


Нехай дано [[топологічний простір]] <math>(X,\mathcal{T})</math>, де <math>X</math>&nbsp;— довільна [[множина]], а <math>\mathcal{T}</math>&nbsp;— означена на <math>X</math> [[топологія]]. Нехай також задано підмножину <math>A \subset X</math>. Точка <math>x \in X</math> називається граничною точкою множини <math>A</math>, якщо для будь-якої [[відкрита множина|відкритої множини]] <math>U \in \mathcal{T}</math>, такої що <math>x \in U</math> виконується
Нехай задано [[топологічний простір]] <math>(X,\mathcal{T})</math>, де <math>X</math>&nbsp;— довільна [[множина]], а <math>\mathcal{T}</math>&nbsp;— означена на <math>X</math> [[топологія]]. Нехай також задано підмножину <math>A \subset X</math>. Точка <math>x \in X</math> називається граничною точкою множини <math>A</math>, якщо для будь-якої [[відкрита множина|відкритої множини]] <math>U \in \mathcal{T}</math>, такої що <math>x \in U</math> виконується


: <math>(U \setminus x) \cap A \not= \emptyset</math>.
: <math>(U \setminus x) \cap A \not= \emptyset</math>.





У випадку якщо <math>A \subset \mathbb{R}</math>, [[точка]] <math>x_0</math> називається '''граничною точкою''' множини A, якщо <math>\forall \varepsilon > 0 \quad \exists x \in A \setminus \{x_0\} : |x-x_0| < \varepsilon </math>
У разі якщо <math>A \subset \mathbb{R}</math>, [[точка]] <math>x_0</math> називається '''граничною точкою''' множини A, якщо <math>\forall \varepsilon > 0 \quad \exists x \in A \setminus \{x_0\} : |x-x_0| < \varepsilon </math>


Для послідовності точок <math>\{x_n\}</math> в топологічному просторі граниною точкою <math>x</math> буде називатись точка, будь-який окіл якої містить нескінченну кількість точок <math>_n</math> послідовності.
Для послідовності точок <math>\{x_n\}</math> в топологічному просторі граниною точкою <math>x</math> буде називатись точка, будь-який окіл якої містить нескінченну кількість точок <math>_n</math> послідовності.


== Зв'язані поняття ==
== Пов'язані поняття ==
* Сукупність всіх граничних точок множини '''A''' називається її '''похідною множиною''' і позначається <math>A'</math>.
* Сукупність всіх граничних точок множини '''A''' називається її '''похідною множиною''' і позначається <math>A'</math>.
* Об'єднання самої множини '''A''' з її похідною множиною A' називається '''замиканням множини''' і позначається <math>\bar{A}</math> або <math>[A]</math>.
* Об'єднання самої множини '''A''' з її похідною множиною A' називається '''замиканням множини''' і позначається <math>\bar{A}</math> або <math>[A]</math>.
Рядок 19: Рядок 20:
* У метричних просторах, якщо '''x'''&nbsp;— гранична точка '''A''', то існує послідовність <math>\{x_n\}_{n=1}^{\infty} \subset A</math>, що цілком лежить в '''A''' і така, що <math>x_n \to x</math> при <math>n \to \infty</math>.
* У метричних просторах, якщо '''x'''&nbsp;— гранична точка '''A''', то існує послідовність <math>\{x_n\}_{n=1}^{\infty} \subset A</math>, що цілком лежить в '''A''' і така, що <math>x_n \to x</math> при <math>n \to \infty</math>.
** Топологічні простори, для яких виконується ця властивість, називаються '''простори Фреше — Урисона'''
** Топологічні простори, для яких виконується ця властивість, називаються '''простори Фреше — Урисона'''
* Не всяка точка множини '''A''' зобов'язана бути граничною. І навпаки, гранична точка множини не зобов'язана їй належати.
* Не всяка точка множини '''A''' мусить бути граничною. І навпаки, гранична точка множини не конче їй належить.
* Будь-яка нескінченна і обмежена підмножина [[евклідів простір|евклідового простору]] має хоч би одну граничну точку.
* Будь-яка нескінченна і обмежена підмножина [[евклідів простір|евклідового простору]] має хочаб одну граничну точку.
* [[Збіжна послідовність (топологія)|Границя послідовності]] точок в топологічному просторі <math>(X,\mathcal{T})</math> завжи є точкою згущення цієї послідовності, проте в загальному випадку, не кожна гранична точка є границею послідовності. У випадку, якщо для будь-якої граничної точки будь-якої послідовності можливий вибір підпослідовності, що збігається до неї, то топологічний простір <math>(X,\mathcal{T})</math> задовільняє [[перша аксіома зліченності |першу аксіому зліченності]].
* [[Збіжна послідовність (топологія)|Границя послідовності]] точок в топологічному просторі <math>(X,\mathcal{T})</math> завжи є точкою згущення цієї послідовності, проте в загальному випадку, не кожна гранична точка є границею послідовності. У випадку, якщо для будь-якої граничної точки будь-якої послідовності можливий вибір підпослідовності, що збігається до неї, то топологічний простір <math>(X,\mathcal{T})</math> задовільняє [[перша аксіома зліченності |першу аксіому зліченності]].


Рядок 28: Рядок 29:
[[Категорія:Загальна топологія]]
[[Категорія:Загальна топологія]]
[[Категорія:Границі]]
[[Категорія:Границі]]
[[Категорія:Граничні множини]]

Поточна версія на 15:53, 11 лютого 2023

Гранична точка множини або точка скупчення множини чи точка згущення множини — це така точка, будь-який окіл якої містить нескінченну кількість точок даної множини.

Визначення

[ред. | ред. код]

Нехай задано топологічний простір , де  — довільна множина, а  — означена на топологія. Нехай також задано підмножину . Точка називається граничною точкою множини , якщо для будь-якої відкритої множини , такої що виконується

.


У разі якщо , точка називається граничною точкою множини A, якщо

Для послідовності точок в топологічному просторі граниною точкою буде називатись точка, будь-який окіл якої містить нескінченну кількість точок послідовності.

Пов'язані поняття

[ред. | ред. код]
  • Сукупність всіх граничних точок множини A називається її похідною множиною і позначається .
  • Об'єднання самої множини A з її похідною множиною A' називається замиканням множини і позначається або .

Властивості

[ред. | ред. код]
  • У метричних просторах, якщо x — гранична точка A, то існує послідовність , що цілком лежить в A і така, що при .
    • Топологічні простори, для яких виконується ця властивість, називаються простори Фреше — Урисона
  • Не всяка точка множини A мусить бути граничною. І навпаки, гранична точка множини не конче їй належить.
  • Будь-яка нескінченна і обмежена підмножина евклідового простору має хочаб одну граничну точку.
  • Границя послідовності точок в топологічному просторі завжи є точкою згущення цієї послідовності, проте в загальному випадку, не кожна гранична точка є границею послідовності. У випадку, якщо для будь-якої граничної точки будь-якої послідовності можливий вибір підпослідовності, що збігається до неї, то топологічний простір задовільняє першу аксіому зліченності.

Джерела

[ред. | ред. код]