Устиянович Корнило Миколайович: відмінності між версіями

Корнило Миколайович Устиянович
Корнило Миколайович Устиянович
	Корнило Устиянович. Фотографія Е. Тшемеського. Львів. 1880-і рр. Зібрання Національного музею у Львові
Народження	22 вересня 1839; с. Вовків, нині Львівський район
Смерть	22 липня 1903 (63 роки)
	с. Довге, нині Дрогобицький район
Країна	Австро-Угорщина
Жанр	портрет
Навчання	Віденська академія мистецтв
Діяльність	художник, іконописець, поет, письменник, публіцист
Роботи в колекції	Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
	Устиянович Корнило Миколайович у Вікісховищі
	Роботи у Вікіджерелах

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 17:23, 2 жовтня 2023

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Устиянович.

Корни́ло Микола́йович Устияно́вич (22 вересня 1839, Вовків, нині Львівський район — 22 липня 1903, Довге^[1]^[2], нині Дрогобицький район Львівщина) — український маляр, представник класицизму й академізму в Галичині, письменник і публіцист, народовець.

Життєпис

Народився 22 вересня 1839 року в с. Вовків, нині Львівський район, Львівська область, Україна (тоді Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія). Син священника о. Миколи Устияновича й Анни з Плешкевичів.
Навчався в гімназіях у Бучачі (отців Василіян) та Львові. У 1867 році побував у Санкт-Петербурзі, 1872 році — у Києві. У 1873—1874 років мешкав у с. Вікно у Володислава Федоровича (малював портрети, пейзажі), у 1882—1883 роках у Львові редагував, ілюстрував сатирично-гумористичний часопис «Зеркало».^[3]

Творчість

Мистецьку освіту здобув у Віденській академії мистецтв (1858—1863). Працював у Відні, Галичині й на Буковині. Найчисленніше виявився в церковному монументальному малярстві: ікони для понад 50-ти церков (ікона «Пр. Богородиця на хмарах, оточена руськими святими і угодниками божими» для церкви святої великомучениці Параскеви с. Розжалів), 15 іконостасів, 11 стінописів (у тому числі церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, Буцнів), 7 декоративних картин тощо, з яких помітніші: «Христос перед Пилатом» (1880) у Відні, «Мойсей» (1887) у Преображенській церкві у Львові, «Хрещення Руси», «Володимир Великий», «Свята Ольга» у церкві с. Вістова (Калуський повіт) та ін.

Устиянович створив близько 40 портретів (зокрема, Анатоля Вахнянина, Степана Качали, Юліяна Лаврівського, Тита Реваковича^[3]); низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», «Плач Ярославни», «Козацька битва», «Семен Палій…», «Скасування панщини» та ін.); 1882—1883 роки — редагував й ілюстрував сатирично-гумористичний журнал «Зеркало» і «Нове Зеркало» — його сатиричні ілюстрації політичного змісту високо оцінював Іван Франко.

Збереглися нечисленні пейзажі Корнила Устияновича («Дзвіниця», «Морський пейзаж», «Чорне море», «Кавказький пейзаж», «Скит Манявський», «Пейзаж з хрестом», «Захід сонця», «Ранок»), у яких, поруч з портретами, найсильніше відчутні традиції класицизму й академізму з нахилом до романтизму.

Під час студій у Відні Корнило Устиянович еволюціонував від панславізму (зародки якого виніс із дому й поглибив у Відні під впливом російського священика М. Раєвського) до активного українського патріотизму (під впливом польських митців Артура Ґроттґера і А. Ґротовського та письменника Юзефа Боґдана Залеського).

Як письменник вперше виступив 1861 року з поезіями, писаними язичієм; з 1872 року, під впливом української літератури, друкував народною мовою у «Галичанині», «Слові», «Зорі», «Правді», «Ділі», «Основі» статті про галицьке мистецтво. У 1870-х роках появилися перші його іст. поеми — «Іскоростень», «Вадим», «Святослав Хоробрий» і драми — «Ярополк», «Олег Святославич, князь Овруцький» — обидві були виставлені в театрі «Руської Бесіди» у Львові (1878 і 1883), в якому Устиянович працював деякий час сценографом. Видав свої твори під назвою «Письма Корнила Устияновича» (3 тт., 1875—77) й окремо брошуру «М. Ф. Раевскій и российскій панславизмъ. Споминки зъ пережитого и передуманого» (1884). Мистецька спадщина Устияновича зберігається переважно у Львівській галереї мистецтв.

Помер 1903 року в селі Довге на Дрогобиччині (тоді Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) під час роботи над іконостасом. У цьому селі й похований.

Найяскравіше патріотичні погляди Корнила Устияновича відображені у його вірші «Заклятий Іван».

Вшанування

У селі Вовків на території музею-садиби нині встановлено пам'ятник Корнилові Устияновичу.

Галерея

Шевченко на засланні (1860-70)
Бойківська пара (до 1904)
Мазепа на переправі через Дніпро (1883)
Козацька битва (1890)
Василько Теребовельський (1866). Національний музей у Львові.

Примітки

↑ [1]
↑ [2]
↑ ^а ^б Дуда І., Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Устиянович Корнило Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 500. — ISBN 978-966-528-279-2.

Література

Бачинський М. Корнило Устиянович як людина // Літературно-науковий додаток «Нового часу». — 1938. — 26 липня. — С. 4.
Бобикевич К. Корнило Устиянович. 1839—1903 // Дзвони. — 1938. — Ч. 10. — С. 417—421; Ч. 11. — С. 476—481.
Бохенська Е. Спомини про Корнила Устияновича // Світ. — 1917. — 30 жовтня. — Ч. 8. — С. 122—126.
Гаджилова Г., Шубравська О. Драматургія. Корнило Устиянович // Історія української літератури. — Т. 6. — К.: Наукова думка, 2022. — С. 1031—1036.
Горак Р. Забутий Корнило Устиянович // Дзвін. — 2006. — № 2. — С. 147—155.
Жеплинська О. Корнило Устиянович (1839—1903). Малярство, графіка, рукописи. Альбом-каталог. — Київ: Р. К. Майстер Принт, 2013. — 103 с.
Іжевський А. Образна структура у графіці поч. 80-их рр. ХIХ ст.: сатира часопису «Зеркало» // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3–4. — С. 447—457.
Коваль А. Образ Мойсея у творчості Корнила Устияновича: візуальна рецепція // Народознавчі зошити. — 2019. — № 6. — С. 1517—1524.
Мончаловский О. Корнилий Николаевич Устиянович. Его жизнь, литературная и общественная деятельность и его литературное наследие // Научно-литературный сборник. Повременное издание «Галицко-русской матицы». — Львов, 1904. — Т. 3. — Кн. 3. — С. 50–59.
Назаренко М. Корнило Устиянович (1839—1903) [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Назаренко М. Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792–1883. — Ч. 2. — К.: Laurus, 2021. — С. 343—351.
Нановський Я. Корнило Миколайович Устиянович. — К.: Мистецтво, 1963. — 47 с. + 10 арк. іл.
Огоновскій О. Історія літератури рускої. — Ч. ІІ. 2 відділ. — Львів, 1889. — С. 784—817.
Ревакович Т. Спогади про Кирила Устияновича. // Світ. — 1917. — 1 червня. — Ч. 6. — С. 90–93.
Тихолоз Н. Устіянович (Устиянович) Корнило Николаєвич (Миколайович) // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації. Випуск І. Київ — Львів, 2011. — С. 237—241.
Тр[уш] І. Корнило Устиянович (Некрольоґ) // Літературно-науковий вістник. — 1903. — Т. 23. — Ч. II. — С. 218—222.
Устиянович В. Корнило Устиянович (Згадка з нагоди 30-ліття з дня смерти) // Вістник. — 1933. — Т. ІІІ. — Кн. 9. — С. 652—657.
Федорук О. Корнило Устиянович: Повість. — Київ: Веселка, 1992. — 189 с.

Посилання

Устиянович Корнило Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 455.
Устіянович Корнило // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1969. — 1000 екз.
Корнило Устиянович. Сайт Миколаїв над Дністром

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Портал «Мистецтво» Портал «Література»

[1] [1]

[2] [2]

[ДМПЩ1-3] а ^б Дуда І., Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Устиянович Корнило Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 500. — ISBN 978-966-528-279-2.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 | Фото                = Kornylo Ustyyanovych.jpg
 | Ширина              = 250пкс
-| Підпис              = <small>Корнило Устиянович. Фотографія [[Едвард Іґнацій Тжемеський|Е. Тшемеського]]. [[Львів]]. 1880-і рр. Зібрання [[Національний музей у Львові|Національного музею у Львові]]</small>
+| Підпис              = <small>Корнило Устиянович. Фотографія [[Едвард Іґнацій Тжемеський|Е.&nbsp;Тшемеського]]. [[Львів]]. 1880-і рр. Зібрання [[Національний музей у Львові|Національного музею у Львові]]</small>
 | Ім'я при народженні =
 | Дата народження     = 22.09.1839
-| Місце народження    = с. [[Вовків (Пустомитівський район)|Вовків]], нині [[Пустомитівський район]]
+| Місце народження    = с. [[Вовків (Солонківська сільська громада)|Вовків]], нині [[Львівський район]]
 | Дата смерті         = 22.07.1903
 | Місце смерті        = с. [[Довге (Довжанська-Гірська сільська рада)|Довге]], нині [[Дрогобицький район]]
@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 }}
 {{Однофамільці|Устиянович}}
-'''Корни́ло Микола́йович Устияно́вич''' ([[22 вересня]] [[1839]], [[Вовків (Пустомитівський район)|Вовків]], нині [[Пустомитівський район]]&nbsp;— [[22 липня]] [[1903]], [[Довге (Довжанська-Гірська сільська рада)|Довге]]<ref>[https://www.google.ru/books/edition/Культурні_грона_Дніст/1dojAQAAIAAJ?hl=ru&gbpv=1&bsq=Довге+Корнило+Устиянович&dq=Довге+Корнило+Устиянович&printsec=frontcover]</ref><ref>[http://decerkva.org.ua/dovhe-hirske_myk.html]</ref>, нині [[Дрогобицький район]] [[Львівщина]])&nbsp;— український маляр, представник [[класицизм]]у й [[академізм]]у в [[Галичина|Галичині]], письменник і публіцист, [[народовець]].
+'''Корни́ло Микола́йович Устияно́вич''' ([[22 вересня]] [[1839]], [[Вовків (Солонківська сільська громада)|Вовків]], нині [[Львівський район]]&nbsp;— [[22 липня]] [[1903]], [[Довге (Довжанська-Гірська сільська рада)|Довге]]<ref>[https://www.google.ru/books/edition/Культурні_грона_Дніст/1dojAQAAIAAJ?hl=ru&gbpv=1&bsq=Довге+Корнило+Устиянович&dq=Довге+Корнило+Устиянович&printsec=frontcover]</ref><ref>[http://decerkva.org.ua/dovhe-hirske_myk.html]</ref>, нині [[Дрогобицький район]] [[Львівщина]])&nbsp;— український маляр, представник [[класицизм]]у й [[академізм]]у в [[Галичина|Галичині]], письменник і публіцист, [[народовець]].
 == Життєпис ==
-Народився [[22 вересня]] [[1839]] року в с. [[Вовків (Пустомитівський район)|Вовків]], нині [[Пустомитівський район]], [[Львівська область]], [[Україна]] (тоді [[Львівський округ]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]]). Син священника [[Устиянович Микола Леонтійович|о.&nbsp;Миколи Устияновича]] й Анни з Плешкевичів. <br/>Навчався в гімназіях у Бучачі ([[Бучацька василіянська гімназія|отців Василіян]]) та Львові. У 1867&nbsp;р. побував у Санкт-Перербурзі, 1872&nbsp;р. у Києві. 1873—1874 років жив у с. [[Вікно (Гусятинський район)|Вікно]] у [[Федорович Володислав|Володислава Федоровича]] (малював портрети, пейзажі), 1882—1883&nbsp;рр. у Львові редагував, ілюстрував сатирично-гумористичний часопис «[[Зеркало (сатиричний журнал)|Зеркало]]».<ref name="ДМПЩ1">''[[Дуда Ігор Микитович|Дуда І.]], Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л.'' Устиянович Корнило Миколайович…&nbsp;— С.&nbsp;500.</ref>
+Народився [[22 вересня]] [[1839]] року в с. [[Вовків (Солонківська сільська громада)|Вовків]], нині [[Львівський район]], [[Львівська область]], [[Україна]] (тоді [[Львівський округ]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]]). Син священника [[Устиянович Микола Леонтійович|о.&nbsp;Миколи Устияновича]] й Анни з Плешкевичів. <br/>Навчався в гімназіях у Бучачі ([[Бучацька василіянська гімназія|отців Василіян]]) та Львові. У 1867 році побував у Санкт-Петербурзі, 1872 році&nbsp;— у Києві. У 1873—1874 років мешкав у с. [[Вікно (Чортківський район)|Вікно]] у [[Федорович Володислав|Володислава Федоровича]] (малював портрети, пейзажі), у 1882—1883 роках у Львові редагував, ілюстрував сатирично-гумористичний часопис «[[Зеркало (сатиричний журнал)|Зеркало]]».<ref name="ДМПЩ1">''[[Дуда Ігор Микитович|Дуда І.]], Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л.'' Устиянович Корнило Миколайович // {{ТЕС|3|500}}</ref>
 == Творчість ==
-Мистецьку освіту здобув у [[Віденська академія мистецтв|Віденській академії мистецтв]] (1858—1863). Працював у Відні, [[Галичина|Галичині]] й на [[Буковина|Буковині]]. Найчисленніше виявився в церковному монументальному малярстві: ікони для понад 50-ти церков (ікона ''«Пр. Богородиця на хмарах, оточена руськими святими і угодниками божими»'' для церкви св.вмч.Параскеви с.[[Розжалів]]), 15 іконостасів, 11 стінописів (у тому числі [[Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (Буцнів)|церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії]], [[Буцнів]]), 7 декоративних картин тощо, з яких помітніші: «Христос перед Пилатом» (1880) у Відні, «Мойсей» (1887) у Преображенській церкві у Львові, «Хрещення Руси», «Володимир Великий», «Свята Ольга» у церкві с. [[Вістова]] ([[Калуський повіт]]) та ін.
+Мистецьку освіту здобув у [[Віденська академія мистецтв|Віденській академії мистецтв]] (1858—1863). Працював у Відні, [[Галичина|Галичині]] й на [[Буковина|Буковині]]. Найчисленніше виявився в церковному монументальному малярстві: ікони для понад 50-ти церков (ікона ''«Пр. Богородиця на хмарах, оточена руськими святими і угодниками божими»'' для церкви святої великомучениці Параскеви с. [[Розжалів]]), 15 іконостасів, 11 стінописів (у тому числі [[Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (Буцнів)|церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії]], [[Буцнів]]), 7 декоративних картин тощо, з яких помітніші: «Христос перед Пилатом» (1880) у Відні, «Мойсей» (1887) у Преображенській церкві у Львові, «Хрещення Руси», «Володимир Великий», «Свята Ольга» у церкві с. [[Вістова]] ([[Калуський повіт]]) та ін.
-Устиянович створив близько 40 портретів (зокрема, [[Вахнянин Анатоль Климович|Анатоля Вахнянина]], [[Стефан Качала|Степана Качали]], [[Лаврівський Юліан Григорович|Юліяна Лаврівського]], [[Тит Ревакович|Тита Реваковича]]<ref name="ДМПЩ1"/>); низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», «Плач Ярославни», «Козацька битва», «Семен Палій…», «Скасування панщини» та ін.); 1882—1883 редагував й ілюстрував сатирично-гумористичний журнал «Зеркало» і «Нове Зеркало»&nbsp;— його сатиричні ілюстрації політичного змісту високо оцінював [[Франко Іван Якович|Іван Франко]].
+Устиянович створив близько 40 портретів (зокрема, [[Вахнянин Анатоль Климович|Анатоля Вахнянина]], [[Стефан Качала|Степана Качали]], [[Лаврівський Юліан Григорович|Юліяна Лаврівського]], [[Тит Ревакович|Тита Реваковича]]<ref name="ДМПЩ1"/>); низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», «Плач Ярославни», «Козацька битва», «Семен Палій…», «Скасування панщини» та ін.); 1882—1883 роки&nbsp;— редагував й ілюстрував сатирично-гумористичний журнал «Зеркало» і «Нове Зеркало»&nbsp;— його сатиричні ілюстрації політичного змісту високо оцінював [[Франко Іван Якович|Іван Франко]].
 Збереглися нечисленні пейзажі Корнила Устияновича («Дзвіниця», «Морський пейзаж», «Чорне море», «Кавказький пейзаж», «Скит Манявський», «Пейзаж з хрестом», «Захід сонця», «Ранок»), у яких, поруч з портретами, найсильніше відчутні традиції [[класицизм]]у й [[академізм]]у з нахилом до [[романтизм]]у.
-Під час студій у Відні Корнило Устиянович еволюціонував від [[панславізм]]у (зародки якого виніс із дому й поглибив у Відні під впливом російського священика М. Раєвського) до активного українського патріотизму (під впливом польських митців [[Артур Ґроттґер|Артура Ґроттґера]] і А. Ґротовського та письменника [[Залеський Богдан Юзеф|Юзефа Боґдана Залеського]]).
+Під час студій у Відні Корнило Устиянович еволюціонував від [[панславізм]]у (зародки якого виніс із дому й поглибив у Відні під впливом російського священика М. Раєвського) до активного українського патріотизму (під впливом польських митців [[Артур Ґроттґер|Артура Ґроттґера]] і А. Ґротовського та письменника [[Залеський Богдан Юзеф|Юзефа Боґдана Залеського]]).
-Як письменник вперше виступив 1861 року з поезіями, писаними [[язичіє]]м; з 1872 р., під впливом української літератури, друкував народною мовою у «[[Галичанинъ (1867)|Галичанині]]», «Слові», «[[Зоря (часопис)|Зорі]]», «[[Правда (журнал)|Правді]]», «[[Діло (газета)|Ділі]]», «Основі» статті про галицьке мистецтво. У 1870-х pp. появилися перші його іст. поеми — «Іскоростень», «Вадим», «Святослав Хоробрий» і драми — «Ярополк», «Олег Святославич, князь Овруцький» — обидві були виставлені в [[Театр української бесіди|театрі «Руської Бесіди»]] у Львові (1878 і 1883), в якому Устиянович працював деякий час сценографом. Видав свої твори під назвою «Письма Корнила Устияновича» (3 тт., 1875—77) й окремо брошуру «М. Ф. Раевскій и российскій панславизмъ. Споминки зъ пережитого и передуманого» (1884). Мистецька спадщина Устияновича зберігається переважно у Львівській галереї мистецтв.
+Як письменник вперше виступив 1861 року з поезіями, писаними [[язичіє]]м; з 1872 року, під впливом української літератури, друкував народною мовою у «[[Галичанинъ (1867)|Галичанині]]», «Слові», «[[Зоря (часопис)|Зорі]]», «[[Правда (журнал)|Правді]]», «[[Діло (газета)|Ділі]]», «Основі» статті про галицьке мистецтво. У 1870-х роках появилися перші його іст. поеми — «Іскоростень», «Вадим», «Святослав Хоробрий» і драми — «Ярополк», «Олег Святославич, князь Овруцький» — обидві були виставлені в [[Театр української бесіди|театрі «Руської Бесіди»]] у Львові (1878 і 1883), в якому Устиянович працював деякий час сценографом. Видав свої твори під назвою «Письма Корнила Устияновича» (3 тт., 1875—77) й окремо брошуру «М. Ф. Раевскій и российскій панславизмъ. Споминки зъ пережитого и передуманого» (1884). Мистецька спадщина Устияновича зберігається переважно у Львівській галереї мистецтв.
 Помер [[1903]] року в селі [[Довге (Довжанська-Гірська сільська рада)|Довге]] на Дрогобиччині (тоді [[Дрогобицький повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]]) під час роботи над [[іконостас]]ом. У цьому селі й похований.
@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 == Вшанування ==
 {{розширити}}
-У селі [[Вовків (Пустомитівський район)|Вовків]] на території [[Художньо-меморіальний музей Устияновичів|музею-садиби]] нині встановлено пам'ятник Корнилові Устияновичу.
+У селі [[Вовків (Солонківська сільська громада)|Вовків]] на території [[Художньо-меморіальний музей Устияновичів|музею-садиби]] нині встановлено пам'ятник Корнилові Устияновичу.
 == Галерея ==
 <gallery widths="200px" heights="200px" align="center">
-Файл:Кирило Устиянович Шевченко на засланні.jpg|<center>Шевченко на засланні. (1860-70)</center>
+Файл:Кирило Устиянович Шевченко на засланні.jpg|<center>Шевченко на засланні (1860-70)</center>
-Файл:UstianovichK.jpg|<center>Бойківська пара (до 1904)</center>
+Файл:UstianovichK.jpg|<center>[[Бойки|Бойківська]] пара (до 1904)</center>
-Файл:Mazepa crosses Dnipro.jpeg|<center>Мазепа на переправі через Дніпро. (1883)</center>
+Файл:Mazepa crosses Dnipro.jpeg|<center>Мазепа на переправі через Дніпро (1883)</center>
-Файл:К. Устиянович. Козацька битва (Смерть Тимоша Хмельницького). 1890.jpg|<center>Козацька битва. (1890)</center>
+Файл:К. Устиянович. Козацька битва (Смерть Тимоша Хмельницького). 1890.jpg|<center>Козацька битва (1890)</center>
+Файл:Василько Теребовельський (1866).jpg|[[Василько Ростиславич|Василько Теребовельський]] (1866). [[Національний музей у Львові]].
 </gallery>
@@ Рядок 56: / Рядок 57: @@
 == Література ==
+* ''Бачинський М.'' Корнило Устиянович як людина // Літературно-науковий додаток «Нового часу». — 1938. — 26 липня. — С. 4.
-* ''Горак Р.'' Великий Самотний з Великого Роду // [[За Вільну Україну]]. — Львів, 2001. — 3—4 серпня.
+* ''Бобикевич К.'' Корнило Устиянович. 1839—1903 // Дзвони. — 1938. — Ч. 10. — С. 417—421; Ч. 11. — С. 476—481.
-* ''[[Дуда Ігор Микитович|Дуда І.]], Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л.'' Устиянович Корнило Миколайович // {{ТЕС|3|500}}
+* ''Бохенська Е.'' Спомини про Корнила Устияновича // Світ. — 1917. — 30 жовтня. — Ч. 8. — С. 122—126.
-* {{ЕУ}}
+* ''Гаджилова Г., Шубравська О.'' Драматургія. Корнило Устиянович // Історія української літератури. — Т. 6. — К.: [[Наукова думка]], 2022. — С. 1031—1036.
-* ''[[Закалик Богдан Іванович|Закалик Б.]]'' Пустомитівщина. Історико-краєзнавчий нарис. — Пустомити, 2003. — С. 172—174.
+* ''Горак Р.'' Забутий Корнило Устиянович // [[Дзвін (журнал, Львів)|Дзвін]]. — 2006. — № 2. — С. 147—155.
-* ''Ковпаненко Н. Г.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Устиянович Корнило Миколайович] // {{ЕІУ|10|255}}
-* ''Нановський Я.'' Корнило Миколайович Устиянович. — К., 1963.
+* ''Жеплинська О.'' Корнило Устиянович (1839—1903). Малярство, графіка, рукописи. Альбом-каталог. — Київ: Р. К. Майстер Принт, 2013. —  103 с.
+* ''Іжевський А.'' Образна структура у графіці поч. 80-их рр. ХIХ ст.: сатира часопису «Зеркало» // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3–4. — С. 447—457.
-* [http://www.sokal.lviv.ua/library-khramy_sokalshchyny__397.html с. Бутини. Церква св. Арх. Михайла. 1879.]
+* ''Коваль А.'' Образ Мойсея у творчості Корнила Устияновича: візуальна рецепція // Народознавчі зошити. — 2019. — № 6. — С. 1517—1524.
+* ''Мончаловский О.'' Корнилий Николаевич Устиянович. Его жизнь, литературная и общественная деятельность и его литературное наследие // Научно-литературный сборник. Повременное издание «Галицко-русской матицы». — Львов, 1904. — Т. 3. — Кн. 3. — С. 50–59.
+* ''Назаренко М.'' [https://kyivdaily.com.ua/kornilo-ustiyanovich Корнило Устиянович (1839—1903)] {{Webarchive|url= https://web.archive.org/web/20201025194058/https://kyivdaily.com.ua/kornilo-ustiyanovich/ |date=25 жовтня 2020}} // ''Назаренко М.'' Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792–1883.&nbsp;— Ч. 2.&nbsp;— К.: Laurus, 2021.&nbsp;— С. 343—351.
+* ''Нановський Я.'' Корнило Миколайович Устиянович. — К.: Мистецтво, 1963. — 47 с. + 10 арк. іл.
+* ''Огоновскій О.'' Історія літератури рускої. — Ч. ІІ. 2 відділ. — Львів, 1889. — С. 784—817.
+* ''Ревакович Т.'' Спогади про Кирила Устияновича. // Світ. — 1917. — 1 червня. — Ч. 6. — С. 90–93.
+* ''Тихолоз Н.'' Устіянович (Устиянович) Корнило Николаєвич (Миколайович) // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації. Випуск І. Київ — Львів, 2011. — С. 237—241.
+* ''Тр[уш] І.'' Корнило Устиянович (Некрольоґ) // Літературно-науковий вістник. — 1903. — Т. 23. — Ч. II. — С. 218—222.
+* ''Устиянович В.'' Корнило Устиянович (Згадка з нагоди 30-ліття з дня смерти) // Вістник. — 1933. — Т. ІІІ. — Кн. 9. — С. 652—657.
+* ''Федорук О.'' Корнило Устиянович: Повість. — Київ: Веселка, 1992. — 189 с.
 == Посилання ==
@@ Рядок 68: / Рядок 79: @@
 * {{УМЕ15|частина=Устіянович Корнило|сторінки=1969}}
 * [http://mykolayiv.org/detail/kornilo-ustiyanovich/ Корнило Устиянович. Сайт Миколаїв над Дністром]
-* [http://umoloda.kiev.ua/number/1992/169/70947/ Четвертий із «Руської трійці» Україна Молода. Номер 222 за 07.12.2011]
 {{нормативний контроль}}
 {{PD-письменник}}
@@ Рядок 84: / Рядок 94: @@
 [[Категорія:Померли в Дрогобицькому районі]]
 [[Категорія:Поховані в Дрогобицькому районі]]
+[[Категорія:Устиянович Корнило Миколайович]]

Устиянович Корнило Миколайович: відмінності між версіями

Поточна версія на 17:23, 2 жовтня 2023

Зміст

Життєпис

Творчість

Вшанування

Галерея

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Корнило Миколайович Устиянович



Корнило Устиянович. Фотографія Е. Тшемеського. Львів. 1880-і рр. Зібрання Національного музею у Львові

Народження	22 вересня 1839(1839-09-22) с. Вовків, нині Львівський район
Смерть	22 липня 1903(1903-07-22) (63 роки)
	с. Довге, нині Дрогобицький район
Країна	Австро-Угорщина
Жанр	портрет
Навчання	Віденська академія мистецтв
Діяльність	художник, іконописець, поет, письменник, публіцист
Роботи в колекції	Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького



Устиянович Корнило Миколайович у Вікісховищі

Роботи у Вікіджерелах

Устиянович Корнило Миколайович: відмінності між версіями

Поточна версія на 17:23, 2 жовтня 2023

Життєпис

Творчість

Вшанування

Галерея

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук