Іван Брадач: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
A.sav (обговорення | внесок) м clean up, replaced: ньск → нськ, → (51) за допомогою AWB |
Євдоким (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
| престол = [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівська єпархія]] |
| престол = [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівська єпархія]] |
||
| посада = |
| посада = |
||
| хіротонія = [[6 червня]] [[ |
| хіротонія = [[6 червня]] [[1768]] |
||
| єпископства = |
| єпископства = |
||
| кардинал = |
| кардинал = |
||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
}} |
}} |
||
{{Однофамільці|Брадач}} |
{{Однофамільці|Брадач}} |
||
'''Іван Брадач''' ({{нар}} {{ДН|14|2|1732}}, [[Ториски]], [[Пряшівщина]] — {{пом}} {{ДС|4|7|1772}}, [[Мукачеве|Мукачів]]) — [[єпископ]] мукачівський ( |
'''Іван Брадач''' ({{нар}} {{ДН|14|2|1732}}, [[Ториски]], [[Пряшівщина]] — {{пом}} {{ДС|4|7|1772}}, [[Мукачеве|Мукачів]]) — [[єпископ]] мукачівський (1767 — 1772 рр.), борець за канонічне визнання єпархії та її унезалежнення від впливів латинських єпископів [[Егер]]а. Доводився племінником [[Мануїл Ольшавський|Мануїлу Ольшавському]]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився в Торисках на Словенській окраїні [[Левоча|Левочі]], за іншими даними — у Камйонці на Спиші (в даний час Словаччина). |
Народився в Торисках на Словенській окраїні [[Левоча|Левочі]], за іншими даними — у Камйонці на Спиші (в даний час Словаччина). |
||
Перший самостійний єпископ [[Закарпаття]] — [[Мукачівська греко-католицька єпархія]]. (11 травня 1768 — 4 липня 1772) |
Перший самостійний єпископ [[Закарпаття]] — [[Мукачівська греко-католицька єпархія]]. (11 травня 1768 — 4 липня 1772 рр.) |
||
Іван Брадач, видав перший [[буквар]], але церковна влада виявила в ньому «[[схизма|схизму]]», буквар було конфісковано й спалено. |
Іван Брадач, видав перший [[буквар]], але церковна влада виявила в ньому «[[схизма|схизму]]», буквар було конфісковано й спалено. |
||
Церква на Закарпатській Україні наприкінці XVIII ст. вийшла з-під залежності від латинського єпископа в [[Егер|Ерлау—Єґері]]. [[Марія-Терезія]] підтримала прагнення Закарпатської Української Церкви, але тільки 1772 року папа [[Климент XIV]] задовольнив її прохання і проголосив самостійність Мукачівського |
Церква на Закарпатській Україні наприкінці XVIII ст. вийшла з-під залежності від латинського єпископа в [[Егер|Ерлау—Єґері]]. [[Марія-Терезія]] підтримала прагнення Закарпатської Української Церкви, але тільки 1772 року папа [[Климент XIV]] задовольнив її прохання і проголосив самостійність Мукачівського уніятського єпископства: [[Булла|буллою]] «Eximia regalium» канонічно заснував єпархію (1771 р.), а Брадача призначив першим її єпископом. Владика Іван твердо боровся проти латинізації Церкви і обстоював східній обряд. |
||
Кінець XVIII ст. був «золотою добою» церковної історії Закарпаття. В особах єпископів І. Брадача й особливо [[Андрій (Бачинський)|А. Бачинського]], який став дорадником Віденського двору в справах Закарпаття, воно мало найкращих церковних діячів. |
Кінець XVIII ст. був «золотою добою» церковної історії Закарпаття. В особах єпископів І. Брадача й особливо [[Андрій (Бачинський)|А. Бачинського]], який став дорадником Віденського двору в справах Закарпаття, воно мало найкращих церковних діячів. |
||
Рядок 79: | Рядок 79: | ||
| width="25%" | Попередник <br/>[[Мануїл Ольшавський]] |
| width="25%" | Попередник <br/>[[Мануїл Ольшавський]] |
||
| width="10%" | [[Файл:Greek Catholic Eparchy of Mukachevo.svg|50px]] |
| width="10%" | [[Файл:Greek Catholic Eparchy of Mukachevo.svg|50px]] |
||
| width="20%" | '''[[Мукачівські єпархи|Єпископ Мукачівський]]'''<br/>[[11 травня]] [[1768]]—[[21 березня]] [[ |
| width="20%" | '''[[Мукачівські єпархи|Єпископ Мукачівський]]'''<br/>[[11 травня]] [[1768]]—[[21 березня]] [[1773]] |
||
| width="10%" | [[Файл:Greek Catholic Eparchy of Mukachevo.svg|50px]] |
| width="10%" | [[Файл:Greek Catholic Eparchy of Mukachevo.svg|50px]] |
||
| width="25%" | Наступник <br/>[[Андрій (Бачинський)|Андрій Бачинський]] |
| width="25%" | Наступник <br/>[[Андрій (Бачинський)|Андрій Бачинський]] |
||
Рядок 92: | Рядок 92: | ||
{{DEFAULTSORT:Брадач Іван}} |
{{DEFAULTSORT:Брадач Іван}} |
||
[[Категорія:Титулярні єпископи Рози]] |
[[Категорія:Титулярні єпископи Рози]] |
||
[[Категорія:Унійні єпископи]] |
|||
[[Категорія:Мукачівські греко-католицькі єпископи]] |
[[Категорія:Мукачівські греко-католицькі єпископи]] |
||
[[Категорія:Уродженці Пряшівського краю]] |
[[Категорія:Уродженці Пряшівського краю]] |
Поточна версія на 13:55, 8 листопада 2022
Іван Брадач | ||
| ||
---|---|---|
11 травня 1768 — 5 серпня 1772 | ||
Конфесія: | Мукачівська греко-католицька єпархія | |
Деномінація: | Греко-католицька церква | |
Попередник: | Мануїл Ольшавський | |
Наступник: | Андрій (Бачинський) | |
Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
Народження: | 14 лютого 1732 Ториски, Пряшівщина | |
Смерть: | 4 липня 1772 (40 років) Мукачеве | |
Єп. хіротонія: | 6 червня 1768 | |
Престол: | Мукачівська єпархія | |
Іван Брадач (нар. 14 лютого 1732, Ториски, Пряшівщина — пом. 4 липня 1772, Мукачів) — єпископ мукачівський (1767 — 1772 рр.), борець за канонічне визнання єпархії та її унезалежнення від впливів латинських єпископів Егера. Доводився племінником Мануїлу Ольшавському.
Народився в Торисках на Словенській окраїні Левочі, за іншими даними — у Камйонці на Спиші (в даний час Словаччина).
Перший самостійний єпископ Закарпаття — Мукачівська греко-католицька єпархія. (11 травня 1768 — 4 липня 1772 рр.) Іван Брадач, видав перший буквар, але церковна влада виявила в ньому «схизму», буквар було конфісковано й спалено.
Церква на Закарпатській Україні наприкінці XVIII ст. вийшла з-під залежності від латинського єпископа в Ерлау—Єґері. Марія-Терезія підтримала прагнення Закарпатської Української Церкви, але тільки 1772 року папа Климент XIV задовольнив її прохання і проголосив самостійність Мукачівського уніятського єпископства: буллою «Eximia regalium» канонічно заснував єпархію (1771 р.), а Брадача призначив першим її єпископом. Владика Іван твердо боровся проти латинізації Церкви і обстоював східній обряд.
Кінець XVIII ст. був «золотою добою» церковної історії Закарпаття. В особах єпископів І. Брадача й особливо А. Бачинського, який став дорадником Віденського двору в справах Закарпаття, воно мало найкращих церковних діячів.
- Енциклопедія Українознавства, Львів, 1993.
- Сергій Федака, З історії християнства на Закарпатті [Архівовано 2 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Ужгород: Ліра, 2013. — 186 с. — ISBN 978-966-2195-29-3.
- Пап, о. Степан. Історія Закарпаття: у 3-х кн. / Степан Пап. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003.
- Церква на Закарпатській Україні [Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
Попередник Мануїл Ольшавський |
![]() |
Єпископ Мукачівський 11 травня 1768—21 березня 1773 |
![]() |
Наступник Андрій Бачинський |
|
![]() |
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |