Соборна гора (Дніпро): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Ерідан (обговорення | внесок) м оформлення, правопис |
м Moredajn перейменував сторінку з Соборна гора на Соборна гора (Дніпро): уточнення |
||
| (Не показані 13 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Соборна гора''' — перший пагорб центральної частини міста Дніпро, розташований на закруті річки Дніпро. Входить у межі [[Соборний район|Соборного району]] міста. На пагорбі знаходяться два менших райони — [[Нагірний (Дніпро)|Нагірний]] та [[Табірний (Дніпро)|Табірний]] (отримав свою назву від Феодосійських казарм). |
'''Соборна гора''' — перший пагорб центральної частини міста [[Дніпро (місто)|Дніпро]], розташований на закруті річки [[Дніпро]]. Входить у межі [[Соборний район|Соборного району]] міста. На пагорбі знаходяться два менших райони — [[Нагірний (Дніпро)|Нагірний]] та [[Табірний (Дніпро)|Табірний]] (отримав свою назву від Феодосійських казарм). |
||
З [[Половиця|половицьких]], козацьких часів до дніпропетровських у народі називалася — «'''Гора'''», а місцевість — «'''На горі'''». |
З [[Половиця|половицьких]], козацьких часів до дніпропетровських у народі називалася — «'''Гора'''», а місцевість — «'''На горі'''». |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Свою назву пагорб отримав від спроектованого [[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенського кафедрального собору]], що за своїми розмірами мав перевершити [[собор святого Павла]] в [[Рим]]і. |
Свою назву пагорб отримав від спроектованого [[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенського кафедрального собору]], що за своїми розмірами мав перевершити [[собор святого Павла]] в [[Рим]]і. |
||
Храм у проекті Геруа вдавав з себе грандіозну базиліку з п'ятьма навами. Окрім масивного куполу, що мав увінчувати будівлю, прикрасою собору повинні були служити портики — восьмиколонний портик коринфського ордеру на головному фасаді та шестиколонні портики на бічних фасадах<ref>{{Cite web|url=|title=Перший генеральний план Катеринослава та його доля|last=Кавун|first=М. Е.|date=2000-ні рр.|website=gorod. dp. ua|publisher=|language=укр.|accessdate=22. 01. 2017}}</ref>. |
Храм у проекті Геруа вдавав з себе грандіозну базиліку з п'ятьма навами. Окрім масивного куполу, що мав увінчувати будівлю, прикрасою собору повинні були служити портики — восьмиколонний портик коринфського ордеру на головному фасаді та шестиколонні портики на бічних фасадах<ref>{{Cite web|url=https://www.dnipro.libr.dp.ua/Pershiy_generalniy_plan_Istoriya_Katerinoslav|title=Перший генеральний план Катеринослава та його доля|last=Кавун|first=М. Е.|date=2000-ні рр.|website=gorod. dp. ua|publisher=|language=укр.|accessdate=22. 01. 2017}}</ref>. |
||
9 травня 1787 р. імператриця [[Катерина II]] та австрійський цісар [[Йосиф II|Йосип II]] заклали перші камені у фундамент собору, що стало офіційним початком заснування Катеринослава, проте, крім фундаменту, спорудження собору не відбулося у зв'язку з початком [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни (1787—1792)]], а після смерті Катерини II через заборону Павла I будувати кам'яні будівлі в Новоросійську (таку назву мало місто у 1796—1802 роках). Будівництво собору було відновлено тільки в 1822 р. і в 1835 р. Спасо-Преображенський кафедральний собор було збудовано у значно менших від першопочаткового плану розмірах. |
9 травня 1787 р. імператриця [[Катерина II]] та австрійський цісар [[Йосиф II|Йосип II]] заклали перші камені у фундамент собору, що стало офіційним початком заснування Катеринослава, проте, крім фундаменту, спорудження собору не відбулося у зв'язку з початком [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни (1787—1792)]], а після смерті Катерини II через заборону Павла I будувати кам'яні будівлі в [[Катеринослав|Новоросійську]] (таку назву мало місто у 1796—1802 роках). Будівництво собору було відновлено тільки в 1822 р. і в 1835 р. Спасо-Преображенський кафедральний собор було збудовано у значно менших від першопочаткового плану розмірах. |
||
== Архітектурний комплекс пагорба == |
== Архітектурний комплекс пагорба == |
||
Також на Соборній горі планувалася центральна площа з адміністративними і громадськими будівлями — прототип [[Соборна площа (Дніпро)|Соборної площі]]<ref>{{Cite web|url=|title=Перший генеральний план міста Катеринослава та його доля|last=Кавун|first=М. Е.|date=2000-ні рр.|website=gorod. dp. ua|publisher=|language=укр.|accessdate=22.01. 2017}}</ref>. |
Також на Соборній горі планувалася центральна площа з адміністративними і громадськими будівлями — прототип [[Соборна площа (Дніпро)|Соборної площі]]<ref>{{Cite web|url=https://www.dnipro.libr.dp.ua/Pershiy_generalniy_plan_Istoriya_Katerinoslav|title=Перший генеральний план міста Катеринослава та його доля|last=Кавун|first=М. Е.|date=2000-ні рр.|website=gorod. dp. ua|publisher=|language=укр.|accessdate=22.01. 2017}}</ref>. |
||
Головна вулиця, за проектом Геруа, розміщувалась в центрі пагорба і проходила по його головній лінії — з північного сходу на південний захід (лінія сучасної вулиці [[Вулиця Писаржевського|Писаржевського]] паралельно [[Проспект Гагаріна (Дніпро)|проспекту Гагаріна]]). |
Головна вулиця, за проектом Геруа, розміщувалась в центрі пагорба і проходила по його головній лінії — з північного сходу на південний захід (лінія сучасної вулиці [[Вулиця Писаржевського|Писаржевського]] паралельно [[Проспект Гагаріна (Дніпро)|проспекту Гагаріна]]). |
||
На північному схилі пагорба розташовувались [[Потьомкінський палац]] та [[Потьомкінський сад]] |
На північному схилі пагорба розташовувались [[Потьомкінський палац]] та [[Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро)|Потьомкінський сад]] викуплений князем Григорієм Потьомкіним ([[Таврійський сад]]) у [[Глоба Лазар Остапович|Лазаря Глоби]] (нині парк імені Тараса Шевченка). |
||
Під час правління губернатора [[Андрій |
Під час правління губернатора [[Фабр Андрій Якович|Андрія Яковича Фабра]] (1847—1857) частину пагорба було зрізано, засипано низ [[Довга балка (Дніпро)|Жандармської балки]], з взяттям в колектор річки [[Жабокряч]], зпрямлено ділянку [[Проспект Дмитра Яворницького|Катерининського проспекту]] (нині ім. Д. Яворницького) від вулиць [[Барикадна вулиця (Дніпро)|Кудашівської]] (тепер Барикадна) до [[Вулиця Вернадського (Дніпро)|Новошляхетної]] (нині ім. В. Вернадського)<ref>{{Cite web|url=https://www.gorod.dp.ua/history/article_ua.php?article=192|title=Гений места. Вершина "Соборной горы"|last=Кавун|first=М. Э.|date=2000-ні|website=gorod. dp. ua|publisher=|language=рос.|accessdate=22. 01. 2017}}</ref>. |
||
У 1905 році на Соборній горі було побудовано приміщення [[Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького|Катеринославського музею ім. О. Поля]] (тепер Дніпровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького). |
У 1905 році на Соборній горі було побудовано приміщення [[Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького|Катеринославського музею ім. О. Поля]] (тепер Дніпровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького). |
||
На межі ХІХ — XX ст. на пагорбі були зведені корпуси [[Національний гірничий університет|Катеринославського Вищого гірничого училища]], згодом перетвореного на інститут (тепер Національний |
На межі ХІХ — XX ст. на пагорбі були зведені корпуси [[Національний гірничий університет|Катеринославського Вищого гірничого училища]], згодом перетвореного на інститут (тепер Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"), у 1930-ті роках відкрито [[Придніпровська державна академія будівництва та архітектури|будівельний]] (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури), [[ДХТІ|хіміко-технологічний]] (тепер [[Український державний хіміко-технологічний університет]]) та [[ДМІ|металургійний інститути]] (тепер [[Національна металургійна академія]])<ref>{{Cite web|url=https://www.gorod.dp.ua/history/article_ua.php?article=192|title=Гений места. Вершина "Соборной горы"|last=Кавун|first=М. Э.|date=22. 01. 2017|website=gorod. dp. ua|publisher=|language=рос.|accessdate=22. 01. 2017}}</ref>. |
||
У другій половині 1960-х років на південно-східній частині пагорба в [[Мандриківка|Мандриківці]] починають зводити багатоповерхівки. |
У другій половині 1960-х років на південно-східній частині пагорба в [[Мандриківка|Мандриківці]] починають зводити багатоповерхівки. |
||
Поточна версія на 07:30, 17 червня 2024
Соборна гора — перший пагорб центральної частини міста Дніпро, розташований на закруті річки Дніпро. Входить у межі Соборного району міста. На пагорбі знаходяться два менших райони — Нагірний та Табірний (отримав свою назву від Феодосійських казарм).
З половицьких, козацьких часів до дніпропетровських у народі називалася — «Гора», а місцевість — «На горі».
Наприкінці XVIII століття на Соборній горі за проектами архітекторів Клода Геруа та Івана Старова було зведено центральну частину губернського міста Катеринослава.
Свою назву пагорб отримав від спроектованого Спасо-Преображенського кафедрального собору, що за своїми розмірами мав перевершити собор святого Павла в Римі.
Храм у проекті Геруа вдавав з себе грандіозну базиліку з п'ятьма навами. Окрім масивного куполу, що мав увінчувати будівлю, прикрасою собору повинні були служити портики — восьмиколонний портик коринфського ордеру на головному фасаді та шестиколонні портики на бічних фасадах[1].
9 травня 1787 р. імператриця Катерина II та австрійський цісар Йосип II заклали перші камені у фундамент собору, що стало офіційним початком заснування Катеринослава, проте, крім фундаменту, спорудження собору не відбулося у зв'язку з початком російсько-турецької війни (1787—1792), а після смерті Катерини II через заборону Павла I будувати кам'яні будівлі в Новоросійську (таку назву мало місто у 1796—1802 роках). Будівництво собору було відновлено тільки в 1822 р. і в 1835 р. Спасо-Преображенський кафедральний собор було збудовано у значно менших від першопочаткового плану розмірах.
Також на Соборній горі планувалася центральна площа з адміністративними і громадськими будівлями — прототип Соборної площі[2].
Головна вулиця, за проектом Геруа, розміщувалась в центрі пагорба і проходила по його головній лінії — з північного сходу на південний захід (лінія сучасної вулиці Писаржевського паралельно проспекту Гагаріна).
На північному схилі пагорба розташовувались Потьомкінський палац та Потьомкінський сад викуплений князем Григорієм Потьомкіним (Таврійський сад) у Лазаря Глоби (нині парк імені Тараса Шевченка).
Під час правління губернатора Андрія Яковича Фабра (1847—1857) частину пагорба було зрізано, засипано низ Жандармської балки, з взяттям в колектор річки Жабокряч, зпрямлено ділянку Катерининського проспекту (нині ім. Д. Яворницького) від вулиць Кудашівської (тепер Барикадна) до Новошляхетної (нині ім. В. Вернадського)[3].
У 1905 році на Соборній горі було побудовано приміщення Катеринославського музею ім. О. Поля (тепер Дніпровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького).
На межі ХІХ — XX ст. на пагорбі були зведені корпуси Катеринославського Вищого гірничого училища, згодом перетвореного на інститут (тепер Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"), у 1930-ті роках відкрито будівельний (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури), хіміко-технологічний (тепер Український державний хіміко-технологічний університет) та металургійний інститути (тепер Національна металургійна академія)[4].
У другій половині 1960-х років на південно-східній частині пагорба в Мандриківці починають зводити багатоповерхівки.
- ↑ Кавун, М. Е. (2000-ні рр.). Перший генеральний план Катеринослава та його доля. gorod. dp. ua (укр.) . Процитовано 22. 01. 2017.
- ↑ Кавун, М. Е. (2000-ні рр.). Перший генеральний план міста Катеринослава та його доля. gorod. dp. ua (укр.) . Процитовано 22.01. 2017.
- ↑ Кавун, М. Э. (2000-ні). Гений места. Вершина "Соборной горы". gorod. dp. ua (рос.) . Процитовано 22. 01. 2017.
- ↑ Кавун, М. Э. (22. 01. 2017). Гений места. Вершина "Соборной горы". gorod. dp. ua (рос.) . Процитовано 22. 01. 2017.