Загороджувальний аеростат: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м Бот: вилучення зайвого посилання, створеного внаслідок перекладу |
|||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл: |
[[Файл:Barrage_balloon_fsac_1a35100.jpg|міні|300x300пкс| Американські загороджувальні аеростати протиповітряної оборони, 1942]] |
||
'''Загороджувальні аеростати''' |
'''Загороджувальні аеростати''' — спеціальні [[аеростат]]и, що використовуються для пошкодження [[літак]]ів при зіткненні з тросами, оболонками або зарядами вибухової речовини, підвішуваними на тросах. |
||
Почали застосовуватися в період [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Вважається, що першу перемогу новий засіб [[Протиповітряна оборона|ППО]] отримав 23 липня [[1917|1917 року]], коли [[Австро-Угорщина|Австро-Угорська]] авіація при атаці [[Італійський фронт Першої світової війни|італійських]] позицій втратила чотири літаки внаслідок пошкодження тросами аеростатів [[Загородження (військова справа)|загородження]]<ref>{{Стаття|author=Николай Якубович|title=Параван охранитель|language=ru|видання=[[Самолёты мира (журнал)|Самолёты мира]]|place={{М.}}|date=1996|номер=1|pages=17, 18|issn=}}</ref>. |
Почали застосовуватися в період [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Вважається, що першу перемогу новий засіб [[Протиповітряна оборона|ППО]] отримав 23 липня [[1917|1917 року]], коли [[Австро-Угорщина|Австро-Угорська]] авіація при атаці [[Італійський фронт Першої світової війни|італійських]] позицій втратила чотири літаки внаслідок пошкодження тросами аеростатів [[Загородження (військова справа)|загородження]]<ref>{{Стаття|author=Николай Якубович|title=Параван охранитель|language=ru|видання=[[Самолёты мира (журнал)|Самолёты мира]]|place={{М.}}|date=1996|номер=1|pages=17, 18|issn=}}</ref>. |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] аеростати широко застосовувалися для захисту міст, промислових районів, військово-морських баз та інших об'єктів від нападу з повітря. Наявність у системі ППО аеростатів загородження змушувало літаки супротивника літати великих висотах і усукладнювало прицільне бомбометання з [[Пікірування (пілотаж)|пікірування]]. |
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] аеростати широко застосовувалися для захисту міст, промислових районів, військово-морських баз та інших об'єктів від нападу з повітря. Наявність у системі ППО аеростатів загородження змушувало літаки супротивника літати великих висотах і усукладнювало прицільне бомбометання з [[Пікірування (пілотаж)|пікірування]]. |
||
Багато [[ |
Багато [[бомбардувальник]]ів було оснащено пристроями для розрізання тросів аеростатів загородження. [[Битва за Британію|Велика Британія використала]] велику кількість аеростатів загородження, і у відповідь Німеччина розробила дуже ефективні пристрої для їх знешкодження. Німецький пристрій складався з невеликих C-подібних пристроїв, встановлених на кромці крила. Коли трос аеростату потрапляв усередину пристрою, то після ковзання вниз крила він приводив у дію невеликі [[піропатрон]]и, які, спрацювавши, у свою чергу, приводили в дію леза, що перерубували трос. Британські бомбардувальники також були оснащені подібними різаками, хоча німці використали порівняно незначну кількість аеростатів загородження. |
||
== Галерея == |
== Галерея == |
Поточна версія на 06:59, 8 жовтня 2023
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Barrage_balloon_fsac_1a35100.jpg/300px-Barrage_balloon_fsac_1a35100.jpg)
Загороджувальні аеростати — спеціальні аеростати, що використовуються для пошкодження літаків при зіткненні з тросами, оболонками або зарядами вибухової речовини, підвішуваними на тросах.
Почали застосовуватися в період Першої світової війни. Вважається, що першу перемогу новий засіб ППО отримав 23 липня 1917 року, коли Австро-Угорська авіація при атаці італійських позицій втратила чотири літаки внаслідок пошкодження тросами аеростатів загородження[1].
Під час Другої світової війни аеростати широко застосовувалися для захисту міст, промислових районів, військово-морських баз та інших об'єктів від нападу з повітря. Наявність у системі ППО аеростатів загородження змушувало літаки супротивника літати великих висотах і усукладнювало прицільне бомбометання з пікірування.
Багато бомбардувальників було оснащено пристроями для розрізання тросів аеростатів загородження. Велика Британія використала велику кількість аеростатів загородження, і у відповідь Німеччина розробила дуже ефективні пристрої для їх знешкодження. Німецький пристрій складався з невеликих C-подібних пристроїв, встановлених на кромці крила. Коли трос аеростату потрапляв усередину пристрою, то після ковзання вниз крила він приводив у дію невеликі піропатрони, які, спрацювавши, у свою чергу, приводили в дію леза, що перерубували трос. Британські бомбардувальники також були оснащені подібними різаками, хоча німці використали порівняно незначну кількість аеростатів загородження.
-
Над Лондоном, Друга світова війна
- Параванами називалися пристрої для відведення строп аеростатів загородження, якими обладналися літаки. Пристрій уявляв з себе троси, натягнуті від носа літака до кінців крил
- ↑ Николай Якубович. Параван охранитель // Самолёты мира. — М., 1996. — № 1 (28 июля). — С. 17, 18.