Бунчук: відмінності між версіями

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Поточна версія на 15:38, 26 червня 2024

Бунчу́к (від тур. boncuk, крим. boyuncaq — «намисто»; монг. туг, осман. طوغ‎, тур. tuğ) — штандарт полководця у народів Східної Європи і Євразійського степу. Держак із золотою кулею, під якою підвішено кінське волосся. Був символом гетьманської влади в Речі Посполитій і Війську Запорозькому.

Опис

Козацький бунчук був зроблений з насилених один на один кінських хвостів, пофарбованих в червоний колір. Зверху бунчука була сплетена шапочка з чорно-червоного волосся, з-під якої йшли такого ж кольору сплетені коси, які, в свою чергу, переплітались нижче з волоссям хвоста. Зверху на чверть ліктя вище була прикріплена позолочена латунна «галка». Гетьманський бунчук був довжиною чотири лікті, а інколи і вищий.

Бунчуки запорожців були червоно-білого кольору.

Використання

Давня Русь і козацька Україна

У давньоруських джерелах бунчук відомий як «чілка» (дав.-рус. чолка), а навершя древків стягів у вигляді кінських хвостів називалося «чілкою стяговою». Очевидно, їх фарбували в червоний колір — згадка про червону чілку є в «Слові о полку Ігоревім»: «Чрьленъ стягь, бѣла хорюговь, чрьлена чолка, сребрено стружïе храброму Святьславличю».

Козацький бунчук походить від османського, який використовувався як штандарт полководця. Перед османським пашою, що виконував обов'язки візира, себто султанового міністра, носили бунчук із золотою голівкою і трьома кінськими хвостами, перед султаном несли бунчук із сімома хвостами.

Бунчук запозичений також поляками, у котрих він став знаком гетьмана. Бунчуки носили перед старшиною. Польний гетьман використовував бунчук із одним хвостом; Великий коронний гетьман — із двома хвостами. Ян Собеський так звик до бунчука, що, і зробившись королем, ніколи не вирушав у похід без нього.

Звичай носіння бунчука перейшов до українських козаків, де бунчуки носили перед гетьманом та кошовими отаманами. Гетьман мав декілька бунчуків, а булаву — тільки одну. Бунчуки несли перед гетьманом при його виїздах та виходах та ставили перед гетьманським наметом.

Обов'язки несення і охорони бунчука покладалися на бунчужного.

За перемоги король Стефан Баторій дав Гетьману Ружинському символ влади — булаву, корогву з білим орлом (шовкову амарантову корогву зі срібним орлом) і бунчук — як символ перемоги козацького війська над невірними, здобутий козацькою кров'ю, та печатку з гербом, на якій був лицар з мушкетом в козацькій шапці (зі звішеним шликом).

Монголія

Бунчук використовувався як головний штандарт у Монгольській імперії XIII століття та досі використовується у сучасній Монголії. По-монголськи він називається «туг» або «сулд».

Він має вигляд держака із навершям, до якого по колу прикріплено пучки шерсті з хвостів яків або коней. Бунчук із білого волосся використовувався в мирний час, з чорного — у воєнний. У мирний час бунчуки встановлювали перед юртою хана, а в поході носили перед його конем. За легендою, монголи змогли зберегти чорний бунчук імперії після смерті Чингісхана. Він вважався вмістилищем духу великого полководця. У XVII столітті Дзанабадзар, правитель монгольської Халхи, збудував спеціальний монастир, в якому зберігався чорний бунчук. Близько 1937 року бунчук зник під час кампанії комуністичної Монгольської Народної Республіки проти націоналістів, мислителів та монахів.

Після постання демократичної Монголії в 1992 році офіційна монгольська влада стала використовувати реконструкцію дев'яти білих бунчуків Чингісхана як символ монгольської державності, замінивши ним старі червоні комуністичні прапори. Офіційна назва білих бунчуків: «Есөн хөлт цагаан туг» — «Девять основних білих штандартів». Кожен з них має вигляд держака, прикрашеного білим кінським волоссям й навершям у вигляді тризуба. Серед дев'яти бунчуків є окремий — центральний бунчук, що є більшим за розмірами за інші вісім, та має багатодекорований тризуб. Усі дев'ять бунчуків зберігаються в Урядовому палаці в Улан-Баторі.

Чорний бунчук війни називається «Дөрвөн хөлт хар сүлд» — «чотири основні чорні штандарти». Це чотири бунчуки з чорного кінського волосся. Їх реконструкція зберігається в Міністерстві оборони Монголії.

Монголи з бунчуком (ХІІІ століття).
Чингісхан з білими бунчуками (XIV століття).
Сучасний білий бунчук.
Сучасний білий бунчук.
Чорний бунчук.

Османська імперія

Традиція використувавати бунчуки як штандарти полководців була запозичена османами в монголів. До XV століття османський емір використовував два бунчуки, інші польові офіцери та беї — один. Згодом за султаном закріпилося сім бунчуків, великим візиром — п'ять, бейлербеєм — два, за беями та полковниками — один бунчук.

Османи з бунчуками під Будою, 1541 рік.
Османи з бунчуками під Віднем, 1683 рік.
Османські бунчуки.
Навершя бунчуків.
Погон «бунчужного генерала».

Див. також

У Вікісловнику є сторінка бунчук.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бунчук

Джерела

Бунчук [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 116. — 1000 екз.
Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Zygulski, Zdzislaw. Art in the Service of the Ottoman Empire. — NYU Press, 1991.
Бунчук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

Ю. К. Савчук. Бунчук [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 406. — ISBN 966-00-0734-5.
Бунчук // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
A tribute ceremony to the Great Black Banners, Ulan Bator, Mongolia // InfoMongolia.com

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 == Опис ==
-Козацький бунчук був зроблений з насилених один на один кінських хвостів, пофарбованих в червоний колір, зверху бунчука була сплетена з чорно-червоного волосся шапочка, з-під якої йшли такого ж кольору сплетені коси, які, в свою чергу, переплітались нижче з волоссям хвоста. Зверху на чверть ліктя вище була прикріплена позолочена латунна «галка». Гетьманський бунчук був довжиною 4 [[лікоть (одиниця довжини)|лікті]], а інколи і вищий.
+Козацький бунчук був зроблений з насилених один на один кінських хвостів, пофарбованих в червоний колір. Зверху бунчука була сплетена шапочка з чорно-червоного волосся, з-під якої йшли такого ж кольору сплетені коси, які, в свою чергу, переплітались нижче з волоссям хвоста. Зверху на чверть ліктя вище була прикріплена позолочена латунна «галка». Гетьманський бунчук був довжиною чотири [[лікоть (одиниця довжини)|лікті]], а інколи і вищий.
 Бунчуки запорожців були червоно-білого кольору.
@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 Козацький бунчук походить від османського, який використовувався як штандарт полководця. Перед османським [[паша|пашою]], що виконував обов'язки [[Візир (титул)|візира]], себто султанового міністра, носили бунчук із золотою голівкою і трьома кінськими [[хвіст|хвостами]], перед султаном несли бунчук із сімома хвостами.
-Бунчук запозичений також [[поляки|поляками]], у котрих він став [[Знак гетьмана|знаком гетьмана]]. Бунчуки носили перед старшиною. [[Коронний польний гетьман|Польний гетьман]] використовував бунчук із 1 хвостом; [[Великий коронний гетьман]]&nbsp;— із 2 хвостами. [[Ян III Собеський|Ян Собеський]] так звик до бунчука, що, і зробившись королем, ніколи не вирушав у похід без нього.
+Бунчук запозичений також [[поляки|поляками]], у котрих він став [[Знак гетьмана|знаком гетьмана]]. Бунчуки носили перед старшиною. [[Коронний польний гетьман|Польний гетьман]] використовував бунчук із одним хвостом; [[Великий коронний гетьман]]&nbsp;— із двома хвостами. [[Ян III Собеський|Ян Собеський]] так звик до бунчука, що, і зробившись королем, ніколи не вирушав у похід без нього.
-Звичай носіння бунчука перейшов до [[українське козацтво|українських козаків]], де бунчуки носили перед гетьманом та кошовими [[отаман]]ами. Гетьман мав декілька бунчуків, а [[булава (клейнод)|булаву]]&nbsp;— тільки одну. Бунчуки несли перед гетьманом при його виїздах та виходах та ставлили перед гетьманським наметом.
+Звичай носіння бунчука перейшов до [[українське козацтво|українських козаків]], де бунчуки носили перед гетьманом та кошовими [[отаман]]ами. Гетьман мав декілька бунчуків, а [[булава (клейнод)|булаву]]&nbsp;— тільки одну. Бунчуки несли перед гетьманом при його виїздах та виходах та ставили перед гетьманським наметом.
 Обов'язки несення і охорони бунчука покладалися на [[бунчужний|бунчужного]].
-За перемоги король [[Стефан Баторій]] дав Гетьману Ружинському символ влади&nbsp;— булаву, [[Корогва|корогву]] з білим орлом (шовкову амарантову корогву з срібним орлом) і бунчук&nbsp;— як символ перемоги козацького війська над невірними, здобутий козацькою кров'ю, та печатку з гербом, на якій був лицар з мушкетом в козацькій шапці (зі звішеним [[шлик]]ом).
+За перемоги король [[Стефан Баторій]] дав Гетьману Ружинському символ влади&nbsp;— булаву, [[Корогва|корогву]] з білим орлом (шовкову амарантову корогву зі срібним орлом) і бунчук&nbsp;— як символ перемоги козацького війська над невірними, здобутий козацькою кров'ю, та печатку з гербом, на якій був лицар з мушкетом в козацькій шапці (зі звішеним [[шлик]]ом).
 === Монголія ===
-[[Файл:Kompania honorowa na schodach parlamentu podczas święta Naadam w Ułan Bator 03.JPG|250px|міні|9 білих бунчуків у сучасній Монголії.]]
+[[Файл:Kompania honorowa na schodach parlamentu podczas święta Naadam w Ułan Bator 03.JPG|250px|міні|дев'ять білих бунчуків у сучасній Монголії.]]
-Бунчук використовувався як головний штандарт у [[Монгольська імперія|Монгольській імперії]] [[XIII століття]] та досі використовується у сучасній [[Монголія|Монголії]]. По-монголськи він називається ''«туг»'' або ''«сулд»''.
+Бунчук використовувався як головний штандарт у [[Монгольська імперія|Монгольській імперії]] [[XIII століття|XIII]] століття та досі використовується у сучасній [[Монголія|Монголії]]. По-монголськи він називається ''«туг»'' або ''«сулд»''.
-Він має вигляд держака із навершям, до якого по-колу прикріплено пучки шерсті з хвостів яків або коней. Бунчук із білого волосся використовувався в мирний час, з чорного&nbsp;— у воєнний. У мирний час бунчуки встановлювали перед юртою [[хан (титул)|хана]], а в поході носили перед його конем. За легендою, монголи змогли зберегти чорний бунчук імперії після смерті [[Чингісхан]]а. Він вважався вмістилищем духу великого полководця. У XVII столітті [[Дзанабадзар]], правитель монгольської [[Халха (регіон)|Халхи]], збудував спеціальний монастир, в якому зберігався чорний бунчук. Близько [[1937]] року бунчук зник під час кампанії комуністичної [[Монгольська Народна Республіка|Монгольської Народної Республіки]] проти націоналістів, мислителів та монахів.
+Він має вигляд держака із навершям, до якого по колу прикріплено пучки шерсті з хвостів яків або коней. Бунчук із білого волосся використовувався в мирний час, з чорного&nbsp;— у воєнний. У мирний час бунчуки встановлювали перед юртою [[хан (титул)|хана]], а в поході носили перед його конем. За легендою, монголи змогли зберегти чорний бунчук імперії після смерті [[Чингісхан]]а. Він вважався вмістилищем духу великого полководця. У XVII столітті [[Дзанабадзар]], правитель монгольської [[Халха (регіон)|Халхи]], збудував спеціальний монастир, в якому зберігався чорний бунчук. Близько [[1937]] року бунчук зник під час кампанії комуністичної [[Монгольська Народна Республіка|Монгольської Народної Республіки]] проти націоналістів, мислителів та монахів.
-Після постання демократичної Монголії в [[1992]] році офіційна монгольська влада стала використовувати реконструкцію 9 білих бунчуків Чингісхана як символ монгольської державності, замінивши ним старі червоні комуністичні прапори. Офіційна назва білих бунчуків: «''Есөн хөлт цагаан туг''»&nbsp;— «Девять основних білих штандартів». Кожен з них має вигляд держака, прикрашеного білим кінським волоссям й навершям у вигляді [[тризуб]]а. Серед 9 бунчуків є окремий&nbsp;— центральний бунчук, що є більший за розмірами за інші 8, та має багато декорований тризуб. Усі 9 бунчуків зберігаються в Урядовому палаці в [[Улан-Батор]]і.
+Після постання демократичної Монголії в [[1992]] році офіційна монгольська влада стала використовувати реконструкцію дев'яти білих бунчуків Чингісхана як символ монгольської державності, замінивши ним старі червоні комуністичні прапори. Офіційна назва білих бунчуків: «''Есөн хөлт цагаан туг''»&nbsp;— «Девять основних білих штандартів». Кожен з них має вигляд держака, прикрашеного білим кінським волоссям й навершям у вигляді [[тризуб]]а. Серед дев'яти бунчуків є окремий&nbsp;— центральний бунчук, що є більшим за розмірами за інші вісім, та має багатодекорований тризуб. Усі дев'ять бунчуків зберігаються в Урядовому палаці в [[Улан-Батор]]і.
-Чорний бунчук війни називається «''Дөрвөн хөлт хар сүлд''»&nbsp;— «чотири основні чорні штандарти». Це 4 бунчуки з чорного кінського волосся. Їх реконструкція зберігається в Міністерстві оборони Монголії.
+Чорний бунчук війни називається «''Дөрвөн хөлт хар сүлд''»&nbsp;— «чотири основні чорні штандарти». Це чотири бунчуки з чорного кінського волосся. Їх реконструкція зберігається в Міністерстві оборони Монголії.
 <gallery>
@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 === Османська імперія ===
 [[Файл:Ottoman tui 1877 romanian capture.jpg|100px|міні|Османський бунчук (1877).]]
-Традиція використувавати бунчуки як штандарти полководців була запозичена [[Османська імперія|османами]] в монголів. До XV століття османський [[емір]] використовував 2 бунчуки, інші польові офіцери та [[бей (титул)|беї]]&nbsp;— 1. Згодом за [[султан]]ом закріпилося 7 бунчуків, [[великий візир|великим візиром]]&nbsp;— 5, [[бейлербей|бейлербеєм]]&nbsp;— 2, за беями та полковниками&nbsp;— 1 бунчук.
+Традиція використувавати бунчуки як штандарти полководців була запозичена [[Османська імперія|османами]] в монголів. До XV століття османський [[емір]] використовував два бунчуки, інші польові офіцери та [[бей (титул)|беї]]&nbsp;— один. Згодом за [[султан]]ом закріпилося сім бунчуків, [[великий візир|великим візиром]]&nbsp;— п'ять, [[бейлербей|бейлербеєм]]&nbsp;— два, за беями та полковниками&nbsp;— один бунчук.
 <gallery>
@@ Рядок 61: / Рядок 61: @@
 * [[Булава]]
 * [[Штандарт]]
+* [[Бунчук (геральдика)]]
 == Джерела ==

Бунчук: відмінності між версіями

Поточна версія на 15:38, 26 червня 2024

Зміст

Опис