Доля (міфологія): відмінності між версіями

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Поточна версія на 18:06, 15 березня 2024

До́ля — участь, доля у різних значеннях; у слов'янській міфології цей термін уособлював щасливий життєвий шлях, вдачу. Вважалося, що Доля була даром богів, силою, даною ними людині для подолання життєвих труднощів. Доля з'являлася у момент народження і супроводжувала людину до смерті, у великій мірі впливаючи на її життя та особистість. Доля дається людині передусім матір'ю, обумовлена родом, предками і визначається рожаницями^[1]^[2].

Спочатку саме слово "бог" мало значення "доля". У слов'янських міфологічних та фольклорних текстах поряд з доброю Долею як персоніфікацією щастя виступають ще зла (нещасна, лиха) доля, недоля, лихо, судома, нещастя, біда, нужда, злидні — як втілення поганої долі.

Повір'я про Долю пов'язані передусім з осмисленням індивідуальної (особистої, власної) долі як участі, певних переваг, благ, щастя, котрим згори наділяється людина при народженні і котре кожному наче видається з спільного, належного всьому соціуму, обсягу щастя.

Інше персоніфіковане втілення щастя — зустріч (дав.-рус. устръча), протиставлення нещастю — невстрече (серб. Срећа і Несрећа у сербській народній поезії). Зустріч уявляли у вигляді красивої дівчини-ткалі, котра плете золоту нитку людської долі. Вона допомагає людям у сільськогосподарських справах та по господарству, а також у вдалих розвагах. Антитезою є Незустріч — Несреча — сива стара бабця з сумним втомленим поглядом. Несреча теж ткаля, але пряде вона занадто тонку нитку.

Етимологія

Первісне значення слова «доля» (судьба) — частина.

Прислів'я та приказки

Всяку долю Бог посилає.
Слава Богу, не без долі: збіжжя нема, так діти є!
Воля, неволя — така наша доля!
І була би доля, так немає волі.
Не у волі щастя, а у долі.

Топоніміка

Окремі дослідники вказують на існування наприкінці XIX століття гори Доля в Прибалтиці.^[3]

Див. також

Примітки

↑ ДОЛЯ — в славянской мифологии олицетворение счастливой судьбы, удачи. // Большой Энциклопедический словарь [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
↑ ДОЛЯ — в славянской мифологии воплощение счастья, удачи, даруемых людям божеством; первоначально само слово бог имело значение «доля». Наряду с доброй Д. как персонификацией счастья в мифологических и позднейших фольклорных текстах выступают злая (несчастная, лихая) Д., недоля, лихо, горе, злосчастие, беда, нуж(д)а, бесталаница, кручина, бессчастье, злыдни как воплощения отсутствия Д., дурной Д. // Мифы народов мира [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
↑ Лызлов В. История земли Варяжской Руси и борьбы русскаго народа с латинской пропагандою в пределах ея. – Вильна: типография М.Б. Жирмунскаго, 1886. – С. 54.

Література

Доля / Іванов В. В., Топоров В. М. // Міфологічний словник / гол. ред. Є. М. Мелетинський. — М. : Радянська енциклопедія, 1990. — с. 194. — ISBN 5-85270-032-0.
Доля / Левкієвська О. Є. // Слов'янські старовинності: Етнолінгвістичний словник : у 5 т. / під спільним ред. М. І. Толстого. — М. : Міжнар. відносини, 1999. — Т. 2: — с. 114–116. — ISBN 5-7133-0982-7.
Седакова О. Тема «долі» у поховальному обряді [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.] // Дослідження в області балто-слов'янської духовної культури. — М., 1990. — с. 54–63.
Доля // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
Доля // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
Доля, у етнографії // Энциклопедический словник Брокгауза і Ефрона : у 86 т. (82 т. і 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Szyjewski A. Religia Słowian. — Kraków: Wydawnictwo WAM, 2004. — ISBN 83-7318-205-5.

Посилання

Байбурин А. К. Лекція «Категорія долі (минуле і сучасне)» з циклу «Символіка етнографічних реалій російської культури»
Среча [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.] (drevnerus.ru)
Ілюстрація [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.] Віктора Королькова «Доля і Недоля»

[1] ДОЛЯ — в славянской мифологии олицетворение счастливой судьбы, удачи. // Большой Энциклопедический словарь [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]

[2] ДОЛЯ — в славянской мифологии воплощение счастья, удачи, даруемых людям божеством; первоначально само слово бог имело значение «доля». Наряду с доброй Д. как персонификацией счастья в мифологических и позднейших фольклорных текстах выступают злая (несчастная, лихая) Д., недоля, лихо, горе, злосчастие, беда, нуж(д)а, бесталаница, кручина, бессчастье, злыдни как воплощения отсутствия Д., дурной Д. // Мифы народов мира [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]

[3] Лызлов В. История земли Варяжской Руси и борьбы русскаго народа с латинской пропагандою в пределах ея. – Вильна: типография М.Б. Жирмунскаго, 1886. – С. 54.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+До́ля — участь, доля у різних значеннях; у [[Слов'янська міфологія|слов'янській міфології]] цей термін уособлював щасливий життєвий шлях, вдачу. Вважалося, що Доля була даром богів, силою, даною ними людині для подолання життєвих труднощів. [[Рожаниці|Доля з'являлася]] у момент народження і супроводжувала людину до смерті, у великій мірі впливаючи на її життя та особистість. Доля дається людині передусім матір'ю, обумовлена родом, предками і визначається рожаницями<ref>ДОЛЯ — в славянской мифологии олицетворение счастливой судьбы, удачи. // [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/122146/ДОЛЯ Большой Энциклопедический словарь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190525143739/https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/122146/%25D0%2594%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25AF |date=25 травня 2019 }}</ref><ref>ДОЛЯ — в славянской мифологии воплощение счастья, удачи, даруемых людям божеством; первоначально само слово бог имело значение «доля». Наряду с доброй Д. как персонификацией счастья в мифологических и позднейших фольклорных текстах выступают злая (несчастная, лихая) Д., недоля, лихо, горе, злосчастие, беда, нуж(д)а, бесталаница, кручина, бессчастье, злыдни как воплощения отсутствия Д., дурной Д. // [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/2333/ДОЛЯ Мифы народов мира] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190525143737/https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/2333/%25D0%2594%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25AF |date=25 травня 2019 }}</ref>.
-До́ля ({{Lang-orv|устръча}} устръча[1]; сербохорв. срећа[2], рос. "судьба") — участь, доля у різних значеннях; у [[Слов'янська міфологія|слов'янській міфології]] цей термін уособлював щасливий життєвий шлях, вдачу[1]. Вважалося, що Доля була даром богів, силою, даною ними людині для подолання життєвих труднощів. [[Рожаниці|Доля з'являлася]] у момент народження і супроводжувала людину до смерті, у великій мірі впливаючи на її життя та особистість[5]. Доля дається людині передусім матір'ю, обумовлена родом, предками і визначається рожаницями[6].<ref>ДОЛЯ — в славянской мифологии олицетворение счастливой судьбы, удачи. // [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/122146/ДОЛЯ Большой Энциклопедический словарь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190525143739/https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/122146/%25D0%2594%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25AF |date=25 травня 2019 }}</ref><ref>ДОЛЯ — в славянской мифологии воплощение счастья, удачи, даруемых людям божеством; первоначально само слово бог имело значение «доля». Наряду с доброй Д. как персонификацией счастья в мифологических и позднейших фольклорных текстах выступают злая (несчастная, лихая) Д., недоля, лихо, горе, злосчастие, беда, нуж(д)а, бесталаница, кручина, бессчастье, злыдни как воплощения отсутствия Д., дурной Д. // [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/2333/ДОЛЯ Мифы народов мира] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190525143737/https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/2333/%25D0%2594%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25AF |date=25 травня 2019 }}</ref>
-Спочатку саме слово "бог" мало значення «доля»[1]. У слов'янських міфологічних та фольклорних текстах поряд з доброю Долею як персоніфікацією щастя виступають ще зла (нещасна, лиха) доля, недоля, [[лихо]], судома, нещастя, біда, нужда, [[злидні]] - як втілення поганої долі.
+Спочатку саме слово "бог" мало значення "доля". У слов'янських міфологічних та фольклорних текстах поряд з доброю Долею як персоніфікацією щастя виступають ще зла (нещасна, лиха) доля, недоля, [[лихо]], судома, нещастя, біда, нужда, [[злидні]] — як втілення поганої долі.
-Повір'я про Долю пов'язані передусім з осмисленням індивідуальної (особистої, власної) долі як участі (ср. рус. ''участь''), певних переваг, благ, щастя (ср. рус. ''частина''), котрим згори наділяється людина при народженні і котре кожному наче видається з спільного, належного всьому соціуму, обсягу щастя[7].
+Повір'я про Долю пов'язані передусім з осмисленням індивідуальної (особистої, власної) долі як участі, певних переваг, благ, щастя, котрим згори наділяється людина при народженні і котре кожному наче видається з спільного, належного всьому соціуму, обсягу щастя.
-Інше персоніфіковане втілення щастя — ''зустріч'' ({{Lang-orv|устръча}} ), протиставлення нещастю - ''невстрече'' ({{Lang-sr|Срећа}} Срећа і Несрећа у сербській народний поезії)[1]. Зустріч уявляли у вигляді красивої дівчини-ткалі, котра плете золоту нитку людської долі. Вона допомагає людям у сільськогосподарських справах та по господарству, а також у вдалих розвагах. Антитезою є Незустріч - ''Несреча'' — сива стара бабця з сумним втомленим поглядом. Несреча теж ткаля, але пряде вона занадто тонку нитку долі, яка часто рветься[2].
+Інше персоніфіковане втілення щастя — ''зустріч'' ({{Lang-orv|устръча}}), протиставлення нещастю — ''невстрече'' ({{Lang-sr|Срећа}} і ''Несрећа'' у сербській народній поезії). Зустріч уявляли у вигляді красивої дівчини-ткалі, котра плете золоту нитку людської долі. Вона допомагає людям у сільськогосподарських справах та по господарству, а також у вдалих розвагах. Антитезою є Незустріч — ''Несреча'' — сива стара бабця з сумним втомленим поглядом. Несреча теж ткаля, але пряде вона занадто тонку нитку.
 == Етимологія ==
-Первісне значення слова «доля» (судьба) — частина[8].
+Первісне значення слова «доля» (судьба) — частина.
 == Прислів'я та приказки ==
-* Всяку долю Бог посилає[10].
+* Всяку долю Бог посилає.
-* Слава Богу, не без долі: збіжжя нема, так діти є![10]
+* Слава Богу, не без долі: збіжжя нема, так діти є!
-* Воля, неволя — така наша доля![10].
+* Воля, неволя — така наша доля!
-* І була би доля, так немає волі[10].
+* І була би доля, так немає волі.
-* Не у волі щастя, а у долі[10].
+* Не у волі щастя, а у долі.
 == Топоніміка ==
@@ Рядок 44: / Рядок 43: @@
 * [http://drevnerus.ru/srecha/ Среча] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190525143744/https://drevnerus.ru/srecha/ |date=25 травня 2019 }} (drevnerus.ru)
 * [http://www.godsbay.ru/slavs/images/slav19.jpg Ілюстрація] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170714023450/http://godsbay.ru/slavs/images/slav19.jpg |date=14 липня 2017 }} Віктора Королькова «Доля і Недоля»
+[[Категорія:Неоязичництво]]
-{{Слов'янська міфологія}}
-[[Категорія:Слов'янська міфологія]]
+[[Категорія:Рідновір'я]]

Доля (міфологія): відмінності між версіями

Поточна версія на 18:06, 15 березня 2024

Зміст

Етимологія

Прислів'я та приказки

Топоніміка

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Доля (міфологія): відмінності між версіями

Поточна версія на 18:06, 15 березня 2024

Етимологія

Прислів'я та приказки

Топоніміка

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук