Леміш (сільське господарство): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
 
Рядок 7: Рядок 7:
{{Otheruses}}
{{Otheruses}}
{{Otheruses|Сошник}}
{{Otheruses|Сошник}}
'''Лем́іш''' (від {{lang-x-slav|*lemešь/*lemežь}}, пов'язаного з ''*lomiti''), рідше '''сошни́к''' (від «соха»)&nbsp;— частина [[плуг]]а, [[соха|сохи]] або іншого землерийного знаряддя, що, у процесі орання землі, підрізує шар [[ґрунт]]у знизу<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Леміш}}</ref><ref>{{СУМ-11|Сошник}}</ref><ref>{{ЕСУМ3}}</ref>. Лемеші українського [[рало|рала]] (знаряддя для розбиття грудок зораної землі) називалися ''нарольниками''<ref>{{Грінченко|Рало|50461-ralo.html#show_point}}</ref>.
'''Лемі́ш''' (від {{lang-x-slav|*lemešь/*lemežь}}, пов'язаного з ''*lomiti''), рідше '''сошни́к''' (від «соха»)&nbsp;— частина [[плуг]]а, [[соха|сохи]] або іншого землерийного знаряддя, що, у процесі орання землі, підрізує шар [[ґрунт]]у знизу<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Леміш}}</ref><ref>{{СУМ-11|Сошник}}</ref><ref>{{ЕСУМ3}}</ref>. Лемеші українського [[рало|рала]] (знаряддя для розбиття грудок зораної землі) називалися ''нарольниками''<ref>{{Грінченко|Рало|50461-ralo.html#show_point}}</ref>.


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 37: Рядок 37:
== У культурі ==
== У культурі ==
* Відома приказка «Зробити з лемеша [[швайка|швайку]]» (або «звести з лемеша на швайку»)&nbsp;— «досягти мізерних результатів»<ref name="СУМ"/>. Вона відсилає до української казки «Коваль», де невмілий ремісник марно перевів пуд заліза<ref>[http://kazkar.info/ua/koval/ «Коваль»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170702130254/http://kazkar.info/ua/koval/ |date=2 липня 2017 }} // «Казкар»</ref>.
* Відома приказка «Зробити з лемеша [[швайка|швайку]]» (або «звести з лемеша на швайку»)&nbsp;— «досягти мізерних результатів»<ref name="СУМ"/>. Вона відсилає до української казки «Коваль», де невмілий ремісник марно перевів пуд заліза<ref>[http://kazkar.info/ua/koval/ «Коваль»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170702130254/http://kazkar.info/ua/koval/ |date=2 липня 2017 }} // «Казкар»</ref>.
* Плуг є одним зі символів мирної праці, але давньогрецькі міфи згадують героя [[Ехетл]]а, що допомагав афінянам у [[Марафонська битва|Марафонській битві]], бувши озброєним лемешем<ref>Fink, Dennis. The Battle of Marathon in Scholarship: Research, Theories and Controversies Since 1850. Jefferson, NC: McFarland & Company, Inc., Publishers, 2014, p. 187. ISBN 9780786479733.</ref>. Саме його ім'я {{lang-el2|Ἔχετλος}} виводять від {{lang-el|εχέτλη}} («руків'я плуга»)<ref>[[Леонард Шміц|Leonhard Schmitz]] (L. S.). Echetlus // [[Словник грецької та римської біографії та міфології|Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology]], ed. by [[Вільям Сміт (лексикограф)|Smith, William]]. Volume II. London, 1846, [https://books.google.com/books?id=uXpJ8ewJmg4C&dq=Dictionary%20of%20Greek%20and%20Roman%20Biography%20and%20Mythology&hl=ru&pg=PA3#v=onepage&q&f=false p. 3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220420230328/https://books.google.com/books?id=uXpJ8ewJmg4C&dq=Dictionary%20of%20Greek%20and%20Roman%20Biography%20and%20Mythology&hl=ru&pg=PA3#v=onepage&q&f=false |date=20 квітня 2022 }}.</ref>.
* Плуг є одним зі символів мирної праці, але давньогрецькі міфи згадують героя [[Ехетл]]а, що допомагав афінянам у [[Марафонська битва|Марафонській битві]], бувши озброєним лемешем<ref>Fink, Dennis. The Battle of Marathon in Scholarship: Research, Theories and Controversies Since 1850. Jefferson, NC: McFarland & Company, Inc., Publishers, 2014, p. 187. ISBN 9780786479733.</ref>. Саме його ім'я {{lang-el2|Ἔχετλος}} виводять від {{lang-el|εχέτλη}} («руків'я плуга»)<ref>[[Леонард Шміц|Leonhard Schmitz]] (L. S.). Echetlus // [[Словник грецької та римської біографії та міфології|Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology]], ed. by [[Вільям Сміт (лексикограф)|Smith, William]]. Volume II. London, 1846, [https://books.google.com/books?id=uXpJ8ewJmg4C&dq=Dictionary%20of%20Greek%20and%20Roman%20Biography%20and%20Mythology&hl=ru&pg=PA3#v=onepage&q&f=false p. 3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220420230328/https://books.google.com/books?id=uXpJ8ewJmg4C&dq=Dictionary%20of%20Greek%20and%20Roman%20Biography%20and%20Mythology&hl=ru&pg=PA3#v=onepage&q&f=false|date=20 квітня 2022}}.</ref>.


== Геральдика ==
== Геральдика ==

Поточна версія на 16:20, 30 грудня 2023

Леміш (справа унизу), з'єднаний з відвалом
Рисунок лемеша
Лемеші в крамниці
Конструкція сучасного плуга: 1 — гряділь;, 2 — триточкове навішування; 3 — регулятор глибини; 4 — чересло; 5 — долото; 6 — леміш; 7 — полиця
Лемеші сохи
Істик. Розенауерів млин у громаді Вельке Гідчице, Чехія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Леміш.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сошник.

Лемі́ш (від прасл. *lemešь/*lemežь, пов'язаного з *lomiti), рідше сошни́к (від «соха») — частина плуга, сохи або іншого землерийного знаряддя, що, у процесі орання землі, підрізує шар ґрунту знизу[1][2][3]. Лемеші українського рала (знаряддя для розбиття грудок зораної землі) називалися нарольниками[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Кам'яні лемеші трикутної форми знайдені в місцях поширення Мацзябанської культури в Китаї навколо озера Тайху, а датуються вони бл. 3500 р. до н. е. Також лемеші засвідчені при розкопках поселень культур Лянчжу і Мацяо, датованих приблизно тим самим періодом. За словами британського археолога Дейвіда Герріса, це вказує на розвиток інтенсивнішого рільництва на облаштованих, можливо захищених насипами полях, що стався на той час. Згідно з класифікацією Му Юнкана і Суна Чжаоліня, трикутний леміш міг існувати в багатьох варіантах і походити від лопат культур Хемуду і Лоцзяцзяо, а проміжним етапом був маленький плуг культури Сунцзе. У культурах, що слідували за культурою Лянчжу, вже застосовувалися плуги на тваринній тязі[5][6].

Про залізні сошники згадує Георг Агрікола в своїй роботі De Re Metallica (1556 р.).

Будова

[ред. | ред. код]

Леміш плуга має вигляд трапецієподібної чи дзьобоподібної пластини. У ньому виділяють такі елементи: дзьоб (носок), лезо і спинку. У розбірних лемешах дзьоб може бути відділюваним елементом. Для зміцнення дзьоба до нього можуть кріпитися польова щока чи долото[7].

Виробляється куваним чи литим із стійкої до стирання сталі. Зазвичай для нього використовують вуглецево-марганцеву сталь або т. зв. броньову сталь, що складається з трьох шарів — зовнішніх загартованих і середнього м'якого, завдяки чому сталь однаково опирається стиранню й деформації. З метою зменшення зношення лезо лемеша гартується на 3-4 см у ширину й принаймні 3 мм у глибину або покривається твердим металом (наприклад, хромом)[7].

Леміш є складовою корпусу плуга, у конструкцію якого також входять відвал (полиця), польова дошка (полоз) і стійка. З відвалом він з'єднується болтами, разом з ним утворюючи робочу (лемішно-відвальну) поверхню плуга.

Розрізняють кілька типів лемешів:

  • трапецієподібний (європейський)
  • дзьобоподібний (американський)
  • з польовою щокою
  • з долотом[7]

Будова нарольника

[ред. | ред. код]

Леміш рала чи сохи («нарольник», «наральник») має форму трикутника чи вузької трапеції із загнутими краями в нижній частині. Утворена втулка слугувала для насадження нарольників на розсоху сохи чи кописть рала.

Інше

[ред. | ред. код]
  • Для очищання лемеша і чересла від прилиплої землі використовують і́стик — інструмент, що складається з держака (істичи́льна) із залізним наконечником[8][9].
  • Лемешем називається одна з кісток лицевої частини черепа, що отримала назву за схожість з елементом плуга.
  • У північних районах Росії в традиційній архітектурі вживався різновид ґонту під назвою леміш, чиї пластинки теж нагадують формою леміш плуга[10][11].

У культурі

[ред. | ред. код]
  • Відома приказка «Зробити з лемеша швайку» (або «звести з лемеша на швайку») — «досягти мізерних результатів»[1]. Вона відсилає до української казки «Коваль», де невмілий ремісник марно перевів пуд заліза[12].
  • Плуг є одним зі символів мирної праці, але давньогрецькі міфи згадують героя Ехетла, що допомагав афінянам у Марафонській битві, бувши озброєним лемешем[13]. Саме його ім'я Ἔχετλος виводять від грец. εχέτλη («руків'я плуга»)[14].

Геральдика

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леміш (сільське господарство)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Леміш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Сошник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  4. ↑ Рало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. ↑ Harris (1996), 427—428.
  6. ↑ You [Архівовано 2011-07-06 у Wayback Machine.] (1999), 1–8.
  7. ↑ а б в Norbert Marks. Maszyny rolnicze. Cz. 1, Maszyny do uprawy, pielęgnacji, nawożenia, siewu, sadzenia i ochrony roślin. — Kraków : Wydawnictwo Akademii Rolniczej w Krakowie, 1997. — ISBN 8386524189. (пол.)
  8. ↑ Істик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Істичильно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. ↑ Б. Б. Вагнер. [1] — 2015. — С. 322. — ISBN 9785519026338. Архівовано з джерела 10 листопада 2017
  11. ↑ Э. С. Юсупов. [2] — Фонд "Ленинградская Галерея", 1994. — С. 205. Архівовано з джерела 10 листопада 2017
  12. ↑ «Коваль» [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.] // «Казкар»
  13. ↑ Fink, Dennis. The Battle of Marathon in Scholarship: Research, Theories and Controversies Since 1850. Jefferson, NC: McFarland & Company, Inc., Publishers, 2014, p. 187. ISBN 9780786479733.
  14. ↑ Leonhard Schmitz (L. S.). Echetlus // Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, ed. by Smith, William. Volume II. London, 1846, p. 3 [Архівовано 20 квітня 2022 у Wayback Machine.].

Література

[ред. | ред. код]
  • Сельскохозяйственная техника. Каталог. — 3 изд. — М., 1967.
  • Карпенко Н. А., Зеленев А. А. Сельскохозяйственные машины. — М., 1968.
  • Каталог тракторов, сельскохозяйственных, землеройных и мелиоративных машин, транспортных средств, машин и оборудования для механизации животноводческих ферм. — М., 1972.
  • Harris, David (September 1997). First farmers 'were colonists after all': Colonisation, more than exchange of ideas, took farming across Eurasia. British Archaeology. York, UK: Council for British Archaeology. 27: 8—9. ISSN 1357-4442. OCLC 198963457. Архів оригіналу (reproduced online) за 14 липня 2007. Процитовано 9 грудня 2021. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Інструменти Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леміш_(сільське_господарство)&oldid=41320780