Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м вилучено Категорія:Засновані 1958; додано Категорія:Засновані в Україні 1958 за допомогою HotCat |
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери |
||
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
дата заснування = 1958 |
дата заснування = 1958 |
||
| приналежність = [[Національна академія медичних наук України]] |
| приналежність = [[Національна академія медичних наук України]] |
||
| ключова особа = директор — |
| ключова особа = директор — член-кореспондент НАМН України [[Маньковський Борис Микитович|Борис Маньковський]] |
||
| адреса = {{прапорець|UKR}} [[Україна]]<br/> 04114, [[Київ]], [[Вишгородська вулиця|Вишгородська]], 67| вебсторінка = |
| адреса = {{прапорець|UKR}} [[Україна]]<br/> 04114, [[Київ]], [[Вишгородська вулиця|Вишгородська]], 67| вебсторінка = https://www.geront.kiev.ua |
||
}} |
}} |
||
'''Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України''' — наукова і практична медична установа в Києві. |
'''Інститут геронтології імені [[Чеботарьов Дмитро Федорович|Д. Ф. Чеботарьова]] [[Національна академія медичних наук України|Національної академії медичних наук України]]''' — наукова і практична медична установа в Києві. |
||
Інститут досліджує проблеми старіння та координує експериментальні медико-біологічні, клінічні і соціально-гігієнічні роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних колективах України. |
Інститут досліджує проблеми старіння та координує експериментальні медико-біологічні, клінічні і соціально-гігієнічні роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних колективах України. |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Інститут відкрито в 1958 як Інститут геронтології АМН СРСР. Це була перша в СРСР і одна з перших у світі установ такого профілю. |
Інститут відкрито в 1958 як Інститут геронтології АМН СРСР. Це була перша в СРСР і одна з перших у світі установ такого профілю. |
||
⚫ | В 1958—1961 Інститутом керував учень О. О. Богомольця, |
||
В 1960—1970 Інститут став головним в СРСР по проблемах геронтології та геріатрії. |
В 1960—1970 Інститут став головним в СРСР по проблемах геронтології та геріатрії. |
||
Рядок 30: | Рядок 28: | ||
В 1993, з моменту створення Академії медичних наук України, Інститут увійшов до складу її медико-біологічного відділення. |
В 1993, з моменту створення Академії медичних наук України, Інститут увійшов до складу її медико-біологічного відділення. |
||
== Науковці == |
|||
Станом на 2023 рік в Інституті працюють близько 515 співробітників, серед них 101 наукових — 3 академіки та один член-кореспондент НАМН України, близько 30 докторів та 35 кандидатів наук, 15 професорів<ref>[https://www.geront.kiev.ua/про-нас/history-of-institute-of-gerontology/ Історія інституту]</ref>. |
|||
{{div col}} |
|||
* [[Бачинська Наталія Юріївна]] — завідувачка відділу вікової фізіології та патології нервової системи (2003—2023). |
|||
* [[Безверха Інна Степанівна]] — завідувачка лабораторії геріатричної фармакології (1992—2016). |
|||
* [[Бутенко Геннадій Михайлович]] — завідувач лабораторії патофізіології та імунології (1977—1992, 2010—2022) |
|||
* [[Вайсерман Олександр Михайлович]] — завідувач лабораторії епігенетики (2010—2021). |
|||
* [[Войтенко Володимир Платонович]] — завідувач лабораторій генетики (1972—1992) та математичного моделювання процесів старіння (1992—2018). |
|||
* [[Григоров Юрій Григорович]] — завідувач лабораторії геродієтетики (1966—2010) та відділу соціальної геронтології і герогігієни (1975—2010). |
|||
* [[Дєдух Нінель Василівна]] — провідна наукова співробітниця відділу клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату (з 2017). |
|||
* [[Єна Лариса Михайлівна]] — завідувачка відділу клінічної і епідеміологічної кардіології (з 1996). |
|||
* [[Западнюк Віталій Гнатович]] — завідувач лабораторії геріатричної фармакології (1963—1992). |
|||
* [[Карабань Ірина Миколаївна]] — завідувачка відділу клінічної фізіології та патології екстрапірамідної нервової системи (з 1992). |
|||
* [[Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна]] — завідувачка лабораторії морфології та цитології (з 1990). |
|||
* [[Коркушко Олег Васильович]] — завідувач лабораторії функціональної діагностики (1964—1978) та відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів (1978—2021). |
|||
* [[Кузнецова Світлана Михайлівна]] — завідувачка відділу судинної патології головного мозку (з 1992). |
|||
* [[Купраш Ліана Петрівна]] — завідувачка лабораторії геріатричної фармакології (з 2016). |
|||
* [[Марчук Павло Дорофійович]] — завідувач лабораторії імунології (1958—1970), заступник директора з наукової роботи (1958—1965). |
|||
* [[Поворознюк Владислав Володимирович]] — завідувач відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату (1992—2021). |
|||
* [[Подрушняк Євген Павлович]] — завідувач клінічного відділу вікових змін опорно-рухового апарату (1961—1992). |
|||
* [[Фролькіс Володимир Веніамінович]] — завідувач лабораторії фізіології (1958—1999). |
|||
{{div col end}} |
|||
=== Директори === |
|||
⚫ | В 1958—1961 роках Інститутом керував учень [[Богомолець Олександр Олександрович|О. О. Богомольця]], патофізіолог, академік АМН СРСР [[Горєв Микола Миколайович|Микола Горєв]]. У 1961 році Інститут очолив академік АМН СРСР [[Чеботарьов Дмитро Федорович|Дмитро Чеботарьов]] — клініцист широкого профілю, послідовник М. Л. Стражеска та В. М. Іванова. У 1988 році Інститут очолив доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України [[Безруков Владислав Вікторович|В. В. Безруков]], вихованець Інституту. З 2023 року директор Інституту — член-кореспондент НАМН України [[Маньковський Борис Микитович|Б. М. Маньковський]]. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 35: | Рядок 59: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [ |
* [https://www.geront.kiev.ua Офіційний сайт Інституту] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027045310/http://geront.kiev.ua/ |date=27 жовтня 2020 }} |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Поточна версія на 03:07, 4 вересня 2024
Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова НАМН України | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
Засновано | 1958 | |||
Приналежність | Національна академія медичних наук України | |||
Контакт
| ||||
Ключові особи | директор — член-кореспондент НАМН України Борис Маньковський | |||
Країна | Україна | |||
Адреса |
Україна 04114, Київ, Вишгородська, 67 | |||
Тип | науково-дослідний інститут | |||
Материнська організація |
НАНУ | |||
Вебсторінка | geront.kiev.ua | |||
Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України — наукова і практична медична установа в Києві.
Інститут досліджує проблеми старіння та координує експериментальні медико-біологічні, клінічні і соціально-гігієнічні роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних колективах України.
В Інституті сформовані три провідні напрями його діяльності:
- дослідження механізмів старіння та пристосування організму, ролі процесів регуляції в цих механізмах;
- вивчення особливостей патогенезу, діагностики, клініки, лікування та профілактики захворювань, що найчастіше зустрічаються в похилому та старечому віці;
- дослідження ролі соціальних і гігієнічних факторів в старінні та довголітті.
Інститут відкрито в 1958 як Інститут геронтології АМН СРСР. Це була перша в СРСР і одна з перших у світі установ такого профілю.
В 1960—1970 Інститут став головним в СРСР по проблемах геронтології та геріатрії.
В 1972 на базі інституту в Києві проведено 9-й Конгрес Міжнародної асоціації геронтологів. На базі Інституту також було проведено ряд семінарів ВООЗ та ООН, міжнародних, всесоюзних та республіканських наукових конференцій і симпозіумів.
В 1993, з моменту створення Академії медичних наук України, Інститут увійшов до складу її медико-біологічного відділення.
Станом на 2023 рік в Інституті працюють близько 515 співробітників, серед них 101 наукових — 3 академіки та один член-кореспондент НАМН України, близько 30 докторів та 35 кандидатів наук, 15 професорів[1].
- Бачинська Наталія Юріївна — завідувачка відділу вікової фізіології та патології нервової системи (2003—2023).
- Безверха Інна Степанівна — завідувачка лабораторії геріатричної фармакології (1992—2016).
- Бутенко Геннадій Михайлович — завідувач лабораторії патофізіології та імунології (1977—1992, 2010—2022)
- Вайсерман Олександр Михайлович — завідувач лабораторії епігенетики (2010—2021).
- Войтенко Володимир Платонович — завідувач лабораторій генетики (1972—1992) та математичного моделювання процесів старіння (1992—2018).
- Григоров Юрій Григорович — завідувач лабораторії геродієтетики (1966—2010) та відділу соціальної геронтології і герогігієни (1975—2010).
- Дєдух Нінель Василівна — провідна наукова співробітниця відділу клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату (з 2017).
- Єна Лариса Михайлівна — завідувачка відділу клінічної і епідеміологічної кардіології (з 1996).
- Западнюк Віталій Гнатович — завідувач лабораторії геріатричної фармакології (1963—1992).
- Карабань Ірина Миколаївна — завідувачка відділу клінічної фізіології та патології екстрапірамідної нервової системи (з 1992).
- Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна — завідувачка лабораторії морфології та цитології (з 1990).
- Коркушко Олег Васильович — завідувач лабораторії функціональної діагностики (1964—1978) та відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів (1978—2021).
- Кузнецова Світлана Михайлівна — завідувачка відділу судинної патології головного мозку (з 1992).
- Купраш Ліана Петрівна — завідувачка лабораторії геріатричної фармакології (з 2016).
- Марчук Павло Дорофійович — завідувач лабораторії імунології (1958—1970), заступник директора з наукової роботи (1958—1965).
- Поворознюк Владислав Володимирович — завідувач відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату (1992—2021).
- Подрушняк Євген Павлович — завідувач клінічного відділу вікових змін опорно-рухового апарату (1961—1992).
- Фролькіс Володимир Веніамінович — завідувач лабораторії фізіології (1958—1999).
В 1958—1961 роках Інститутом керував учень О. О. Богомольця, патофізіолог, академік АМН СРСР Микола Горєв. У 1961 році Інститут очолив академік АМН СРСР Дмитро Чеботарьов — клініцист широкого профілю, послідовник М. Л. Стражеска та В. М. Іванова. У 1988 році Інститут очолив доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України В. В. Безруков, вихованець Інституту. З 2023 року директор Інституту — член-кореспондент НАМН України Б. М. Маньковський.
- Офіційний сайт Інституту [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]