Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
дата заснування = 1958
дата заснування = 1958
| приналежність = [[Національна академія медичних наук України]]
| приналежність = [[Національна академія медичних наук України]]
| ключова особа = директор — академік НАМН України [[Безруков Владислав Вікторович|Владислав Безруков]]
| ключова особа = директор — член-кореспондент НАМН України [[Маньковський Борис Микитович|Борис Маньковський]]
| адреса = {{прапорець|UKR}} [[Україна]]<br/> 04114, [[Київ]], [[Вишгородська вулиця|Вишгородська]], 67| вебсторінка = http://geront.kiev.ua
| адреса = {{прапорець|UKR}} [[Україна]]<br/> 04114, [[Київ]], [[Вишгородська вулиця|Вишгородська]], 67| вебсторінка = https://www.geront.kiev.ua
}}
}}
'''Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України''' — наукова і практична медична установа в Києві.
'''Інститут геронтології імені [[Чеботарьов Дмитро Федорович|Д. Ф. Чеботарьова]] [[Національна академія медичних наук України|Національної академії медичних наук України]]''' — наукова і практична медична установа в Києві.


Інститут досліджує проблеми старіння та координує експериментальні медико-біологічні, клінічні і соціально-гігієнічні роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних колективах України.
Інститут досліджує проблеми старіння та координує експериментальні медико-біологічні, клінічні і соціально-гігієнічні роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних колективах України.
Рядок 22: Рядок 22:
== Історія ==
== Історія ==
Інститут відкрито в 1958 як Інститут геронтології АМН СРСР. Це була перша в СРСР і одна з перших у світі установ такого профілю.
Інститут відкрито в 1958 як Інститут геронтології АМН СРСР. Це була перша в СРСР і одна з перших у світі установ такого профілю.

В 1958—1961 Інститутом керував учень О. О. Богомольця, відомий патофізіолог, академік АМН СРСР [[Горєв Микола Миколайович|Микола Горєв]]. В 1961 Інститут очолив академік АМН СРСР [[Чеботарьов Дмитро Федорович|Дмитро Чеботарьов]] — клініцист широкого профілю, послідовник М. Л. Стражеска та В. М. Іванова. В 1988 Інститут очолив доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України В. В. Безруков, вихованець Інституту.


В 1960—1970 Інститут став головним в СРСР по проблемах геронтології та геріатрії.
В 1960—1970 Інститут став головним в СРСР по проблемах геронтології та геріатрії.
Рядок 30: Рядок 28:


В 1993, з моменту створення Академії медичних наук України, Інститут увійшов до складу її медико-біологічного відділення.
В 1993, з моменту створення Академії медичних наук України, Інститут увійшов до складу її медико-біологічного відділення.

== Науковці ==
Станом на 2023 рік в Інституті працюють близько 515 співробітників, серед них 101 наукових&nbsp;— 3 академіки та один член-кореспондент НАМН України, близько 30 докторів та 35 кандидатів наук, 15 професорів<ref>[https://www.geront.kiev.ua/про-нас/history-of-institute-of-gerontology/ Історія інституту]</ref>.
{{div col}}
* [[Бачинська Наталія Юріївна]] — завідувачка відділу вікової фізіології та патології нервової системи (2003—2023).
* [[Безверха Інна Степанівна]] — завідувачка лабораторії геріатричної фармакології (1992—2016).
* [[Бутенко Геннадій Михайлович]] — завідувач лабораторії патофізіології та імунології (1977—1992, 2010—2022)
* [[Вайсерман Олександр Михайлович]] — завідувач лабораторії епігенетики (2010—2021).
* [[Войтенко Володимир Платонович]] — завідувач лабораторій генетики (1972—1992) та математичного моделювання процесів старіння (1992—2018).
* [[Григоров Юрій Григорович]] — завідувач лабораторії геродієтетики (1966—2010) та відділу соціальної геронтології і герогігієни (1975—2010).
* [[Дєдух Нінель Василівна]] — провідна наукова співробітниця відділу клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату (з 2017).
* [[Єна Лариса Михайлівна]] — завідувачка відділу клінічної і епідеміологічної кардіології (з 1996).
* [[Западнюк Віталій Гнатович]] — завідувач лабораторії геріатричної фармакології (1963—1992).
* [[Карабань Ірина Миколаївна]] — завідувачка відділу клінічної фізіології та патології екстрапірамідної нервової системи (з 1992).
* [[Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна]] — завідувачка лабораторії морфології та цитології (з 1990).
* [[Коркушко Олег Васильович]] — завідувач лабораторії функціональної діагностики (1964—1978) та відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів (1978—2021).
* [[Кузнецова Світлана Михайлівна]] — завідувачка відділу судинної патології головного моз­ку (з 1992).
* [[Купраш Ліана Петрівна]] — завідувачка лабораторії геріатричної фармакології (з 2016).
* [[Марчук Павло Дорофійович]] — завідувач лабораторії імунології (1958—1970), заступник директора з наукової роботи (1958—1965).
* [[Поворознюк Владислав Володимирович]] — завідувач відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату (1992—2021).
* [[Подрушняк Євген Павлович]] — завідувач клінічного відділу вікових змін опорно-рухового апарату (1961—1992).
* [[Фролькіс Володимир Веніамінович]] — завідувач лабораторії фізіології (1958—1999).
{{div col end}}

=== Директори ===
В 1958—1961 роках Інститутом керував учень [[Богомолець Олександр Олександрович|О. О. Богомольця]], патофізіолог, академік АМН СРСР [[Горєв Микола Миколайович|Микола Горєв]]. У 1961 році Інститут очолив академік АМН СРСР [[Чеботарьов Дмитро Федорович|Дмитро Чеботарьов]] — клініцист широкого профілю, послідовник М. Л. Стражеска та В. М. Іванова. У 1988 році Інститут очолив доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України [[Безруков Владислав Вікторович|В. В. Безруков]], вихованець Інституту. З 2023 року директор Інституту — член-кореспондент НАМН України [[Маньковський Борис Микитович|Б. М. Маньковський]].


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 35: Рядок 59:


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://geront.kiev.ua Офіційний сайт Інституту] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027045310/http://geront.kiev.ua/ |date=27 жовтня 2020 }}
* [https://www.geront.kiev.ua Офіційний сайт Інституту] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027045310/http://geront.kiev.ua/ |date=27 жовтня 2020 }}


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 03:07, 4 вересня 2024

Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова НАМН України
Основні дані
Засновано 1958
Приналежність Національна академія медичних наук України
Контакт
Ключові особи директор — член-кореспондент НАМН України Борис Маньковський
Країна  Україна
Адреса Україна Україна
04114, Київ, Вишгородська, 67
Тип науково-дослідний інститут
Материнська
організація
НАНУ
Вебсторінка geront.kiev.ua

Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України — наукова і практична медична установа в Києві.

Інститут досліджує проблеми старіння та координує експериментальні медико-біологічні, клінічні і соціально-гігієнічні роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних колективах України.

Напрями діяльності

[ред. | ред. код]

В Інституті сформовані три провідні напрями його діяльності:

  1. дослідження механізмів старіння та пристосування організму, ролі процесів регуляції в цих механізмах;
  2. вивчення особливостей патогенезу, діагностики, клініки, лікування та профілактики захворювань, що найчастіше зустрічаються в похилому та старечому віці;
  3. дослідження ролі соціальних і гігієнічних факторів в старінні та довголітті.

Історія

[ред. | ред. код]

Інститут відкрито в 1958 як Інститут геронтології АМН СРСР. Це була перша в СРСР і одна з перших у світі установ такого профілю.

В 1960—1970 Інститут став головним в СРСР по проблемах геронтології та геріатрії.

В 1972 на базі інституту в Києві проведено 9-й Конгрес Міжнародної асоціації геронтологів. На базі Інституту також було проведено ряд семінарів ВООЗ та ООН, міжнародних, всесоюзних та республіканських наукових конференцій і симпозіумів.

В 1993, з моменту створення Академії медичних наук України, Інститут увійшов до складу її медико-біологічного відділення.

Науковці

[ред. | ред. код]

Станом на 2023 рік в Інституті працюють близько 515 співробітників, серед них 101 наукових — 3 академіки та один член-кореспондент НАМН України, близько 30 докторів та 35 кандидатів наук, 15 професорів[1].

Директори

[ред. | ред. код]

В 1958—1961 роках Інститутом керував учень О. О. Богомольця, патофізіолог, академік АМН СРСР Микола Горєв. У 1961 році Інститут очолив академік АМН СРСР Дмитро Чеботарьов — клініцист широкого профілю, послідовник М. Л. Стражеска та В. М. Іванова. У 1988 році Інститут очолив доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України В. В. Безруков, вихованець Інституту. З 2023 року директор Інституту — член-кореспондент НАМН України Б. М. Маньковський.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]