Княгинин (Івано-Франківськ): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|тип=НП}} |
{{Otheruses|тип=НП}} |
||
'''Княги́нин''' — колишнє старовинне село, |
'''Княги́нин''' — колишнє старовинне село, з ХІХ ст. — передмістя [[Станиславів|Станиславова]] (тепер [[Івано-Франківськ]]а), а від 1925 р. — в складі міста. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Найраніша згадка про село датована 27 травня 1437 р.<ref>{{Cite web |url=http://polona.pl/item/665606/23/ |title=Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.26, №218 |accessdate=24 Грудня 2015 |archive-date=22 Грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222144010/http://polona.pl/item/665606/23/ }}</ref> В колі істориків та краєзнавців відсутня єдина думка стосовно етимології назви села. Частина дослідників схильна вважати, що ім’я поселення похідне від слова «княгиня». Нібито, землі, на яких виникло село, перебували у власності дружини князя чи когось з княжої родини. Академік [[Грабовецький Володимир Васильович|В. Грабовецький]] більш правдоподібною вважав версію, згідно до якої у назві віднайшло своє відображення інше характерне для регіону тлумачення слова «княгиня» – молода дівчина-наречена. Окремі польські дослідники наполягали на неслов’янському походженні найменування села. Вони виводили назву від слова «кнеї» – тобто пущі, хащі. |
|||
| ⚫ | |||
На початковому етапі існування Княгинина його землі перебували у феодальній власності кількох дрібних власників, ймовірно, вихідців з колишніх бояр. І тільки пізніше в писемних джерелах з’являються польські імена власників-шляхтичів: Матіаш, Януш, Бартоломей. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі<ref>Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.</ref>. В ході національно-визвольного руху українців під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] селяни-бунтівники з Княгинина в 1648 р. знищили місцевий фільварок та брали участь у здобутті [[Єзупільський замок|Єзупільського замку]] магната [[Станіслав Потоцький (полковник)|Станіслава Потоцького]]. |
|||
| ⚫ | [[6 квітня]] [[1949]] року |
||
На початку XVIII ст. в населеному пункті проживало не більше кількох десятків родин. У цей час він увійшов до складу Станиславівського ключа маєтків магнатів Потоцьких. До 1792 р. Княгинином володіла [[Катажина Коссаковська|Катерина Косаковська]] з Потоцьких, а вже в першій половині ХІХ ст. село стало домінією міського уряду [[Івано-Франківськ|Станиславова]]. |
|||
| ⚫ | За [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]] Княгинин набув статусу міської [[Гміна|гміни]] [[Станиславівський повіт|Станиславівського повіту]], але не маючи міського права, формально залишався селом. У 1921 році тут проживало 16.554 мешканців – це був 4-й за чисельністю населення показник у [[Станиславівське воєводство|Станиславівському воєводстві]] (більше тільки в [[Коломия|Коломиї]], [[Станиславів|Станиславова]] і [[Стрий|Стрия]]). 1 січня 1925 року урядовим рішенням Княгинин офіційно приєднали до [[Івано-Франківськ|Станиславова]]<ref>{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19241020937 |title=Dz.U. 1924 nr 102 poz. 937 |accessdate=29 Вересня 2016 |archive-date=13 Жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161013033837/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19241020937 }}</ref>. |
||
| ⚫ | [[6 квітня]] [[1949]] року в Княгинині в бою з [[Міністерство державної безпеки СРСР|МДБ]] загинули члени відділу пропаганди надрайонного проводу ОУН Василь Гросберг, Ганна Соколовська і Ганна Сміжак. За кілька десятиліть, 14 жовтня 1995 року, громада міста в знак пошани до полеглих націоналістів освятила барельєф героїв на спорудженій в Княгинині Скорботній стіні<ref>{{Cite web |url=https://firtka.if.ua/view/viddali-zhittia-shchob-mi-mali-nezalezhnu-derzhavu-u-kniaginini-vshanuvali-pamiat-molodikh-patriotiv-ounivtsiv |title=Сергій Білий. Віддали життя, щоб ми мали незалежну державу. У Княгинині вшанували пам’ять молодих патріотів-оунівців. |accessdate=7 Листопада 2021 |archive-date=7 Листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211107080712/https://firtka.if.ua/view/viddali-zhittia-shchob-mi-mali-nezalezhnu-derzhavu-u-kniaginini-vshanuvali-pamiat-molodikh-patriotiv-ounivtsiv }}</ref>. |
||
== Відомі люди == |
== Відомі люди == |
||
| Рядок 11: | Рядок 17: | ||
=== Народилися === |
=== Народилися === |
||
* [[Антін Баландюк]] (1893—1953) — український січовий стрілець, стрілець [[УГА]], ініціатор та учасник мандолінового гуртка УСС та один із учасників смичкового квартету [[УСС]]. Автор мелодій до стрілецьких пісень. |
* [[Антін Баландюк]] (1893—1953) — український січовий стрілець, стрілець [[УГА]], ініціатор та учасник мандолінового гуртка УСС та один із учасників смичкового квартету [[УСС]]. Автор мелодій до стрілецьких пісень. |
||
* [[Іван Когутяк]] (1893—1968) — директор і актор Театру в Станиславові, антрепренер і актор «[[Український Рухомий Драматичний Театр|Українського Рухомого Драматичного Театру]]» |
* [[Іван Когутяк]] (1893—1968) — директор і актор Театру в Станиславові, антрепренер і актор «[[Український Рухомий Драматичний Театр|Українського Рухомого Драматичного Театру]]». |
||
* [[Ткачук Діонисій Дмитро]] |
* [[Ткачук Діонисій Дмитро|Діонисій Дмитро Ткачук]] (1867— 1944) — український церковний діяч. |
||
* [[Трач Христофор Йосипович|Христофор Йосипович Трач]] — український військовик, поручник УПА, командир куреня «Смертоносці», Лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзового Хреста Бойової Заслуги]]. |
* [[Трач Христофор Йосипович|Христофор Йосипович Трач]] (1921—1949) — український військовик, поручник УПА— український військовик, поручник УПА, командир куреня «Смертоносці», Лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзового Хреста Бойової Заслуги]]. |
||
* [[Ясінський Богдан Дмитрович|Богдан Ясінський]] (1923—2002) — громадський діяч української діаспори у США, педагог і бібліотекознавець, провідний спеціаліст відділу україніки в Бібліотеці Конгресу США. |
|||
=== Проживали, перебували === |
=== Проживали, перебували === |
||
| Рядок 26: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Колишні села України]] |
[[Категорія:Колишні села України]] |
||
[[Категорія:Місцевості Івано-Франківська]] |
[[Категорія:Місцевості Івано-Франківська]] |
||
== Джерела == |
|||
[[Грабовецький Володимир Васильович|''Грабовецький В.'']] Історія Івано-Франківська (Станіславова). З найдавніших часів до початку XX століття. Частина І. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999. — С. 132-137. — ISBN 966-7363-18-Х. |
|||
[[Грабовецький Володимир Васильович|''Грабовецький В.'']] Нарис історії Княгинина. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2000. — 148 с. |
|||
Поточна версія на 12:00, 9 січня 2024
Княги́нин — колишнє старовинне село, з ХІХ ст. — передмістя Станиславова (тепер Івано-Франківська), а від 1925 р. — в складі міста.
Найраніша згадка про село датована 27 травня 1437 р.[1] В колі істориків та краєзнавців відсутня єдина думка стосовно етимології назви села. Частина дослідників схильна вважати, що ім’я поселення похідне від слова «княгиня». Нібито, землі, на яких виникло село, перебували у власності дружини князя чи когось з княжої родини. Академік В. Грабовецький більш правдоподібною вважав версію, згідно до якої у назві віднайшло своє відображення інше характерне для регіону тлумачення слова «княгиня» – молода дівчина-наречена. Окремі польські дослідники наполягали на неслов’янському походженні найменування села. Вони виводили назву від слова «кнеї» – тобто пущі, хащі.
На початковому етапі існування Княгинина його землі перебували у феодальній власності кількох дрібних власників, ймовірно, вихідців з колишніх бояр. І тільки пізніше в писемних джерелах з’являються польські імена власників-шляхтичів: Матіаш, Януш, Бартоломей. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі[2]. В ході національно-визвольного руху українців під проводом Богдана Хмельницького селяни-бунтівники з Княгинина в 1648 р. знищили місцевий фільварок та брали участь у здобутті Єзупільського замку магната Станіслава Потоцького.
На початку XVIII ст. в населеному пункті проживало не більше кількох десятків родин. У цей час він увійшов до складу Станиславівського ключа маєтків магнатів Потоцьких. До 1792 р. Княгинином володіла Катерина Косаковська з Потоцьких, а вже в першій половині ХІХ ст. село стало домінією міського уряду Станиславова.
За Польщі Княгинин набув статусу міської гміни Станиславівського повіту, але не маючи міського права, формально залишався селом. У 1921 році тут проживало 16.554 мешканців – це був 4-й за чисельністю населення показник у Станиславівському воєводстві (більше тільки в Коломиї, Станиславова і Стрия). 1 січня 1925 року урядовим рішенням Княгинин офіційно приєднали до Станиславова[3].
6 квітня 1949 року в Княгинині в бою з МДБ загинули члени відділу пропаганди надрайонного проводу ОУН Василь Гросберг, Ганна Соколовська і Ганна Сміжак. За кілька десятиліть, 14 жовтня 1995 року, громада міста в знак пошани до полеглих націоналістів освятила барельєф героїв на спорудженій в Княгинині Скорботній стіні[4].
- Антін Баландюк (1893—1953) — український січовий стрілець, стрілець УГА, ініціатор та учасник мандолінового гуртка УСС та один із учасників смичкового квартету УСС. Автор мелодій до стрілецьких пісень.
- Іван Когутяк (1893—1968) — директор і актор Театру в Станиславові, антрепренер і актор «Українського Рухомого Драматичного Театру».
- Діонисій Дмитро Ткачук (1867— 1944) — український церковний діяч.
- Христофор Йосипович Трач (1921—1949) — український військовик, поручник УПА— український військовик, поручник УПА, командир куреня «Смертоносці», Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги.
- Богдан Ясінський (1923—2002) — громадський діяч української діаспори у США, педагог і бібліотекознавець, провідний спеціаліст відділу україніки в Бібліотеці Конгресу США.
- Карл Бенуа — капітан-інженер
- Павел Бенуа — син Карла, варшавський каштелян, інстигатор коронний.[5]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.26, №218. Архів оригіналу за 22 Грудня 2015. Процитовано 24 Грудня 2015.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Dz.U. 1924 nr 102 poz. 937. Архів оригіналу за 13 Жовтня 2016. Процитовано 29 Вересня 2016.
- ↑ Сергій Білий. Віддали життя, щоб ми мали незалежну державу. У Княгинині вшанували пам’ять молодих патріотів-оунівців. Архів оригіналу за 7 Листопада 2021. Процитовано 7 Листопада 2021.
- ↑ Władysław Konopczyński. Benoe Paweł (†1755) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1935.— t. I/1, zeszyt 1.— (пол.) S. 437—438
Грабовецький В. Історія Івано-Франківська (Станіславова). З найдавніших часів до початку XX століття. Частина І. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999. — С. 132-137. — ISBN 966-7363-18-Х.
Грабовецький В. Нарис історії Княгинина. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2000. — 148 с.