Баниця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
м Відкинуто редагування 188.163.103.54 (обговорення) до зробленого 88.154.40.197
Мітка: Відкіт
 
(Не показані 6 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Також|Баниця (значення)}}
{{Також|Баниця (значення)}}
{{Кулінарна страва
{{Кулінарна страва
| назва = Баниця
| назва = Баниця
| зображення = Banitsa borzo.jpg
| зображення = Banitsa borzo.jpg
| підпис =
| підпис =
| тип =
| тип =
| країна походження = [[Болгарія]]
| країна походження = [[Болгарія]]
| автор =
| автор =
| рік =
| рік =
| час1 =
| час1 =
| час2 =
| час2 =
| компонент1 = [[яйце]]
| компонент1 = [[яйце]]
| компонент2 =
| компонент2 =
| енергетична цінність =
| енергетична цінність =
| білки =
| білки =
| жири =
| жири =
| вуглеводи =
| вуглеводи =
| глікемічний індекс =
| глікемічний індекс =
| аналоги =
| аналоги =
| рецепт =
| рецепт =
| склад =
| склад =
| складність =
| складність = }}
'''Ба́ниця''' ({{lang-bg|баница}})&nbsp;— [[Болгарська кухня|болгарська]] [[Болгари|національна]] [[страва]], листковий [[пиріг]] із [[Домашній сир|сиром]] або [[Бринза|бринзою]], який заливається яйцями та сметаною й запікається. Болгарські поселенці в Україні називають '''міліна'''<ref>{{Cite web|title=Болгари|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=1.14.%201|website=resource.history.org.ua|accessdate=2023-02-15|first=|publisher=Енциклопедія історії України}}</ref>. Набір знань та навичок, пов’язаних із приготуванням міліни внесено до [[Нематеріальна культурна спадщина України|Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України]]<ref name=":0">{{Cite web|title=Міліна|url=https://uccs.org.ua/novyny/milina-znannia-navychky-ta-zvychai/|accessdate=2023-02-15|language=uk|website=Український центр культурних досліджень}}</ref>.
}}
'''Ба́ниця''' ({{lang-bg|баница}}) — [[Болгарська кухня|болгарська]] [[Болгари|національна]] [[страва]], листковий [[пиріг]] із [[Домашній сир|сиром]] або [[Бринза|бринзою]], який заливається яйцями та сметаною й запікається. Болгарські поселенці в Україні називають '''міліна'''<ref>{{Cite web|title=Болгари|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=1.14.%201|website=resource.history.org.ua|accessdate=2023-02-15|first=|publisher=Енциклопедія історії України}}</ref>'''.''' Набір знань та навичок, пов’язаних із приготуванням міліни внесено до [[Нематеріальна культурна спадщина України|Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України]]<ref name=":0">{{Cite web|title=Міліна|url=https://uccs.org.ua/novyny/milina-znannia-navychky-ta-zvychai/|accessdate=2023-02-15|language=uk|website=Український центр культурних досліджень}}</ref>.


== Історія ==
== Історія ==
Міліну в україні готують напередодні важливих родинних свят, весілля, хрестин, закладання нової будівлі, святкування нового року тощо. Походження страви пов’язують із болгарським народним переказом: «Коли Бог створював небо і землю, то земля (її уявляли у вигляді тонко розкачаного коржа) не вмістилася під небом (връшник» кришкою). Тоді Творець притиснув її, і земля вкрилася складками, як баніца (пиріг). Так, згідно уявлень давніх болгар, з’явились гори й доли».<ref name=":0" />
Міліну в Україні готують напередодні важливих родинних свят, весілля, хрестин, закладання нової будівлі, святкування нового року тощо. Походження страви пов’язують із болгарським народним переказом: «Коли Бог створював небо і землю, то земля (її уявляли у вигляді тонко розкачаного коржа) не вмістилася під небом (връшник»&nbsp;— кришкою). Тоді Творець притиснув її, і земля вкрилася складками, як баніца (пиріг). Так, згідно з уявленнями давніх болгар, з’явились гори й доли»<ref name=":0" />.


Міліна поширена в Україні в селах, де компактно проживають болгари, зокрема по всіх селах півдня Одеської області: Зоря, Делжилер, Кулевча, Делень, Кирнички, Василівка, Баннівка, Калчева.
Міліна поширена в Україні в селах, де компактно проживають болгари, зокрема по всіх селах півдня Одеської області: Зоря, Делжилер, Кулевча, Делень, Кирнички, Василівка, Баннівка, Калчева.


== Склад та способи приготування ==
== Склад та способи приготування ==
Можливі інгредієнти для начинки: сир, бринза, яйця, сметана, можуть додаватися фрукти чи ягоди. За типом обробки тіста розкачується качалкою до прозорості, або витяжна, коли тісто розтягують руками. А за способом укладання у форму для випікання буває «редена» (болг.) чи «покладена» (укладена рядами), або «вита» (болг.) закручена<ref>{{Cite web|title=Міліна знання, навички та звичаї Одеський обласний центр української культури.|url=http://oocuk.com.ua/nks/регіональний-перелік-елементів-нема/milina|accessdate=2023-02-15|language=ru-RU}}</ref>.
Можливі інгредієнти для начинки: сир, бринза, яйця, сметана, можуть додаватися фрукти чи ягоди. За типом обробки тіста розкачується качалкою до прозорості, або витяжна, коли тісто розтягують руками. А за способом укладання у форму для випікання буває «редена» (болг.) чи «покладена» (укладена рядами), або «вита» (болг.)&nbsp;— закручена<ref>{{Cite web|title=Міліна&nbsp;— знання, навички та звичаї&nbsp;— Одеський обласний центр української культури.|url=http://oocuk.com.ua/nks/регіональний-перелік-елементів-нема/milina|accessdate=2023-02-15|language=ru-RU}}</ref>.


Різновиди цієї страви "тиквенник", "зелникєт" — печені борошняні вертути із додаванням сиру, яєць і топленого масла.
Різновиди цієї страви&nbsp;«[[тиквеник]]», «зелникєт»&nbsp;— печені борошняні вертути із додаванням сиру, яєць і топленого масла.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 49: Рядок 48:
[[Категорія:Пироги]]
[[Категорія:Пироги]]
[[Категорія:Страви з сиру]]
[[Категорія:Страви з сиру]]
[[Категорія:Нематеріальна культурна спадщина України]]

Поточна версія на 18:41, 28 лютого 2024

Баниця
ПоходженняБолгарія
Необхідні компонентияйце

Ба́ниця (болг. баница) — болгарська національна страва, листковий пиріг із сиром або бринзою, який заливається яйцями та сметаною й запікається. Болгарські поселенці в Україні називають міліна[1]. Набір знань та навичок, пов’язаних із приготуванням міліни внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Міліну в Україні готують напередодні важливих родинних свят, весілля, хрестин, закладання нової будівлі, святкування нового року тощо. Походження страви пов’язують із болгарським народним переказом: «Коли Бог створював небо і землю, то земля (її уявляли у вигляді тонко розкачаного коржа) не вмістилася під небом (връшник» — кришкою). Тоді Творець притиснув її, і земля вкрилася складками, як баніца (пиріг). Так, згідно з уявленнями давніх болгар, з’явились гори й доли»[2].

Міліна поширена в Україні в селах, де компактно проживають болгари, зокрема по всіх селах півдня Одеської області: Зоря, Делжилер, Кулевча, Делень, Кирнички, Василівка, Баннівка, Калчева.

Склад та способи приготування

[ред. | ред. код]

Можливі інгредієнти для начинки: сир, бринза, яйця, сметана, можуть додаватися фрукти чи ягоди. За типом обробки тіста розкачується качалкою до прозорості, або витяжна, коли тісто розтягують руками. А за способом укладання у форму для випікання буває «редена» (болг.) чи «покладена» (укладена рядами), або «вита» (болг.) — закручена[3].

Різновиди цієї страви — «тиквеник», «зелникєт» — печені борошняні вертути із додаванням сиру, яєць і топленого масла.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Болгари. resource.history.org.ua. Енциклопедія історії України. Процитовано 15 лютого 2023.
  2. а б Міліна. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
  3. Міліна — знання, навички та звичаї — Одеський обласний центр української культури (ru-RU) . Процитовано 15 лютого 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]