Нивра: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Костел (1939; нині УГКЦ, реставровано в 2014 р)
 
(Не показані 14 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
| код КОАТУУ = 6120885101
| код КОАТУУ = 6120885101
| розташування = Borshchiv Raion.svg
| розташування = Borshchiv Raion.svg
| зображення = Файл:Костел (1939; нині УГКЦ, реставровано в 2014 р.).jpg
| зображення_підпис = Костел Нивра
| mapx = 193
| mapx = 193
| mapy = 145
| mapy = 145
Рядок 28: Рядок 30:
| lon_min = 13|
| lon_min = 13|
| lon_sec = 7
| lon_sec = 7
| адреса = 48740, с. Нивра
| адреса = 48720, Тернопільська область, Чортківський район, с. Нивра вул. Центральна
| староста =
| староста = Гуска Тетяна Романівна
| Староста =
| Староста =
| прапор =
| прапор =
Рядок 42: Рядок 44:
[[Файл:Церква св. Архістратига Михаїла (1871р.).jpg|міні|Церква св. Архістратига Михаїла (1871р.)]]
[[Файл:Церква св. Архістратига Михаїла (1871р.).jpg|міні|Церква св. Архістратига Михаїла (1871р.)]]
[[Файл:Костел (1939; нині УГКЦ, реставровано в 2014 р.).jpg|міні|Костел (1939; нині УГКЦ, реставровано в 2014 р)]]
[[Файл:Костел (1939; нині УГКЦ, реставровано в 2014 р.).jpg|міні|Костел (1939; нині УГКЦ, реставровано в 2014 р)]]
'''Ни́вра''' — [[село]] в Україні, у [[Скала-Подільська селищна громада|Скала-Подільській селищній громаді]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на [[річка|річці]] Нивра, на сході району. До [[2015]] [[адміністративний центр]] [[Ниврянська сільська рада]], якій було підпорядковане село [[Залуччя (Чортківський район)|Залуччя]].
'''Ни́вра''' — [[село]] в Україні, у [[Скала-Подільська селищна громада|Скала-Подільській селищній громаді]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]].

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.


Населення — 837 осіб ([[2001]]).
Населення — 837 осіб ([[2001]]).
Рядок 57: Рядок 57:


== Географія ==
== Географія ==
Село розташоване на відстані 365 км від [[Київ|Києва]], 125 км — від обласного центру міста [[Тернопіль|Тернополя]] та 25 км від міста [[Борщів]]. Розташоване на [[річка|річці]] Збруч, на сході району.


=== Клімат ===
Село розташоване на відстані 365 км від [[Київ|Києва]], 103 км — від обласного центру міста [[Тернопіль|Тернополя]] та 15 км від міста [[Борщів]].
Нивра знаходяться в межах [[Клімат України|вологого континентального клімату]] із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до [[Екоцид|екоциду]], [[Зміна клімату в Україні|поганих змін]] та [[Глобальне потепління|глобального потепління]]. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити [[ревайлдинг]], відновлювати [[Екосистема|екосистеми]] та [[ліс]]ові насадження.


== Історія ==
== Історія ==
Великий князь Литовський Вітовт, коли володів Західним Поділлям (1411-1430 рр.), подарував низку сіл, в тому числі і Нівру Кам’янецькій латинській катедрі. Перша писемна згадка про село - 1498 р., як Велика Нівра (Nyewra Maior)<ref>{{Cite book
Великий князь Литовський [[Вітовт]], коли володів Західним Поділлям (1411-1430 рр.), подарував низку сіл, в тому числі і Нівру Кам’янецькій латинській катедрі. Перша писемна згадка про село - 1498 р., як Велика Нівра (Nyewra Maior)<ref>{{Cite book
|title=Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля
|title=Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля
|last=Михайловський
|last=Михайловський
Рядок 71: Рядок 73:
|isbn=978-617-569-469-5
|isbn=978-617-569-469-5
}}</ref>.
}}</ref>.

З [[1947]] року мешканці села зазнали каральної акції [[Операція «Захід»|операції «Захід»]].

З [[24 серпня]] [[1991]] року село входить до складу незалежної [[Україна|України]].

До [[2015]] [[адміністративний центр]] [[Ниврянська сільська рада]], якій було підпорядковане село [[Залуччя (Чортківський район)|Залуччя]]. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.


== Населення ==
== Населення ==
Рядок 92: Рядок 100:
|}
|}


== Пам'ятки ==
== Релігія ==
* [[Церква Чуда святого архистратига Михаїла в Хонах (Нивра)|церква Чуда святого архистратига Михаїла в Хонах]] (1718, кам'яна, ПЦУ);
21.09.2013 освячено греко-католицьку церкву (відреставрований костел){{джерело}}.
* [[Церква Чудо святого архістратига Михаїла (Нивра)|церква Чудо святого архістратига Михаїла]] (1937, переобладнана з костелу, кам'яна, УГКЦ).

Є церква св. Архістратига Михаїла ([[1871]], реставрована [[2001]]).


== Пам'ятки ==
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні ([[1968]]), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України ([[1992]]).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні ([[1968]]), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України ([[1992]]).


Рядок 114: Рядок 122:
* Василь Патралюк (1921—1995) — український педагог.
* Василь Патралюк (1921—1995) — український педагог.
* Михайло Пакалюк (1920—1994) — український лікар.
* Михайло Пакалюк (1920—1994) — український лікар.
* Володимир Росткович(1972-2024)—український військовик, учасник [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]]<ref>{{Cite web|url=https://irp.te.ua/rostkovych-volodymyr/|title=РОСТКОВИЧ Володимир Миколайович|date=2024-02-24|website=Тернопільщина|language=uk|accessdate=2024-02-29}}</ref>.
* Степан Саранчук (нар. 1935) — український педагог, науковець і громадський діяч.
* Степан Саранчук (нар. 1935) — український педагог, науковець і громадський діяч.
* [[Сенищ Павло Миколайович|Павло Сенищ]] (нар. 1959) — український банкір, заслужений економіст України.
* [[Сенищ Павло Миколайович|Павло Сенищ]] (нар. 1959) — український банкір, заслужений економіст України.
Рядок 122: Рядок 131:
* о. Теодор Мицько&nbsp;— священик [[УГКЦ]], парох села, дід українського історика Ігоря Мицька<ref>''Мицько І.'' [http://shron1.chtyvo.org.ua/Mytsko_Ihor/Statti_napysani_pislia_vyhnannia_z_Instytutu_ukrainoznavstva_NAN_Ukrainy.pdf Статті, написані після вигнання з Інституту українознавства HAH України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180130205005/http://shron1.chtyvo.org.ua/Mytsko_Ihor/Statti_napysani_pislia_vyhnannia_z_Instytutu_ukrainoznavstva_NAN_Ukrainy.pdf |date=30 січня 2018 }} // Збірник статей Ігора Мицько.&nbsp;— Львів, 2000.&nbsp;— С. 2.</ref>.
* о. Теодор Мицько&nbsp;— священик [[УГКЦ]], парох села, дід українського історика Ігоря Мицька<ref>''Мицько І.'' [http://shron1.chtyvo.org.ua/Mytsko_Ihor/Statti_napysani_pislia_vyhnannia_z_Instytutu_ukrainoznavstva_NAN_Ukrainy.pdf Статті, написані після вигнання з Інституту українознавства HAH України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180130205005/http://shron1.chtyvo.org.ua/Mytsko_Ihor/Statti_napysani_pislia_vyhnannia_z_Instytutu_ukrainoznavstva_NAN_Ukrainy.pdf |date=30 січня 2018 }} // Збірник статей Ігора Мицько.&nbsp;— Львів, 2000.&nbsp;— С. 2.</ref>.
* [[Андреа Андерман]] — Почесний громадянин села.
* [[Андреа Андерман]] — Почесний громадянин села.

== Див. також ==
* [[Поділля]] — історико-географічна область.
* [[Подоляни]] — етнографічна група українців, населення Поділля.
* [[Подільський говір]] — різновид говорів української мови.
* [[Децентралізація в Україні|Децентралізація]] — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 127: Рядок 142:


== Джерела ==
== Джерела ==
* {{ТІМС|1|538—541|Гуцуляк Н., Саранчук С., Івахів, Г.|Нивра}}
* ''Волощук В., [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В.]]'' Нивра // {{ТЕС|2|627—628}}
* {{ТЕС|2|627—628|Волощук В., [[Уніят Віктор Богданович|Уніят, В.]]|Нивра}}
* {{SgKP|VII|165|Niwra}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Поточна версія на 08:43, 4 липня 2024

село Нивра
Костел Нивра
Костел Нивра
Костел Нивра
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Скала-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення 837
Територія 4.035 км²
Густота населення 207.43 осіб/км²
Поштовий індекс 48740
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°43′04″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д. / 48.71778° пн. ш. 26.21861° сх. д. / 48.71778; 26.21861Координати: 48°43′04″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д. / 48.71778° пн. ш. 26.21861° сх. д. / 48.71778; 26.21861
Середня висота
над рівнем моря
197 м
Водойми Збруч , Вільховий Потік
Відстань до
обласного центру
125 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Гермаківка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48720, Тернопільська область, Чортківський район, с. Нивра вул. Центральна
Староста Гуска Тетяна Романівна
Карта
Нивра. Карта розташування: Україна
Нивра
Нивра
Нивра. Карта розташування: Тернопільська область
Нивра
Нивра
Мапа
Мапа

CMNS: Нивра у Вікісховищі

Церква св. Архістратига Михаїла (1871р.)
Костел (1939; нині УГКЦ, реставровано в 2014 р)

Ни́вра — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.

Населення — 837 осіб (2001).

Є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — Ниврянське джерело.

Назва

[ред. | ред. код]

Поблизу Ниври виявлено археологічні пам'ятки мезоліту та давньоруської культури.

Село з давніх-давен називалося Нівра. Однак у радянські часи на печатці сільської ради було написано по російськи «Нивра». В часи незалежності керівництво села не поспішало виготовляти печатку українською мовою, тому село з Ніври, через бюрократичну недбалість, перетворилося на Нивру.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 365 км від Києва, 125 км — від обласного центру міста Тернополя та 25 км від міста Борщів. Розташоване на річці Збруч, на сході району.

Клімат

[ред. | ред. код]

Нивра знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

[ред. | ред. код]

Великий князь Литовський Вітовт, коли володів Західним Поділлям (1411-1430 рр.), подарував низку сіл, в тому числі і Нівру Кам’янецькій латинській катедрі. Перша писемна згадка про село - 1498 р., як Велика Нівра (Nyewra Maior)[1].

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До 2015 адміністративний центр Ниврянська сільська рада, якій було підпорядковане село Залуччя. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,64
російська 0,36

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).

Споруджено джерело із цілющою водою «Кам'янка» (1987). Споруда освячена українською автокефальною правосланою церквою. Щороку на Водохрестя тут освячується вода

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, амбулаторія, аптека, відділення зв'язку, кафе, 3 торговельні заклади.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Василь Боєчко (нар. 1955) — український історик та дипломат.
  • Василь Гаврилюк (1922—2012) — український співак.
  • Віктор Камінський (нар. 1953) — український композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Шевченківської премії.
  • Петро Наконечний (нар. 1936) — український педагог.
  • Василь Патралюк (1921—1995) — український педагог.
  • Михайло Пакалюк (1920—1994) — український лікар.
  • Володимир Росткович(1972-2024)—український військовик, учасник російсько-української війни[3].
  • Степан Саранчук (нар. 1935) — український педагог, науковець і громадський діяч.
  • Павло Сенищ (нар. 1959) — український банкір, заслужений економіст України.
  • Петро Фігуш (1901—?) — комендант жандармерії залізничного транспорту УГА.
  • Михайло Ципняк (нар. 1943) — український господарник.

Пов'язані зі селом

[ред. | ред. код]
  • о. Теодор Мицько — священик УГКЦ, парох села, дід українського історика Ігоря Мицька[4].
  • Андреа Андерман — Почесний громадянин села.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Михайловський, Віталій (2021). Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля. Київ: Темпора. с. 262. ISBN 978-617-569-469-5.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
  3. РОСТКОВИЧ Володимир Миколайович. Тернопільщина (укр.). 24 лютого 2024. Процитовано 29 лютого 2024.
  4. Мицько І. Статті, написані після вигнання з Інституту українознавства HAH України [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.] // Збірник статей Ігора Мицько. — Львів, 2000. — С. 2.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]