Стародавня Германія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м Скасовано останнє редагування Džytr0 до зробленого Gzhegozh: Неконсенсусне редагування. Настільки масові питання слід вирішувати за регламентом ВП:ПС Мітки: Скасування SWViewer [1.4] |
Немає опису редагування |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Перші спроби [[романізація|романізації]] зробив [[Юлій Цезар]], який просунувся в долину річки Мези, а пізніше, форсувавши [[Рейн]], — до [[Рур (річка)|Рура]]. До [[16 до н. е.]] Німеччина була частиною провінції Кошлата [[Галлія]] (''Gallia Comata''). В [[12 до н. е.]] була розпочата масштабна німецька кампанія [[Нерон Клавдій Друз Германік|Нерона Клавдія Друза]], який отримав титул Германіка. Кордони імперії були розширені до Альбіса ([[Ельба (річка)|Ельби]]) і до [[9 до н. е.]] більшість племен були скорені. Його справу продовжив [[Тиберій]]. [[Гай Юлій Цезар Октавіан Август|Август]], натхнений цією діяльністю, хотів створити Велику Германію (''Germania Magna'') між Альбісом і Реном (Рейном), проте ряд племен продовжували боротися проти присвоєння їх території статусу провінції. |
Перші спроби [[романізація|романізації]] зробив [[Юлій Цезар]], який просунувся в долину річки Мези, а пізніше, форсувавши [[Рейн]], — до [[Рур (річка)|Рура]]. До [[16 до н. е.]] Німеччина була частиною провінції Кошлата [[Галлія]] (''Gallia Comata''). В [[12 до н. е.]] була розпочата масштабна німецька кампанія [[Нерон Клавдій Друз Германік|Нерона Клавдія Друза]], який отримав титул Германіка. Кордони імперії були розширені до Альбіса ([[Ельба (річка)|Ельби]]) і до [[9 до н. е.]] більшість племен були скорені. Його справу продовжив [[Тиберій]]. [[Гай Юлій Цезар Октавіан Август|Август]], натхнений цією діяльністю, хотів створити Велику Германію (''Germania Magna'') між Альбісом і Реном (Рейном), проте ряд племен продовжували боротися проти присвоєння їх території статусу провінції. |
||
У |
У 16–[[13 до н. е.]] в [[Белгіка|Бельгійській Галлії]] (''Gallia Belgica'') були створені військові зони Нижня (''Inferior'') і Верхня (''Superior'') Германія. До 83/84 року, коли [[Доміціан]] перетворив зони в самостійні провінції, формально командири армій на Нижньому і Середньому Рейні підпорядковувалися прокуратору Бельгійської Галлії. Природною межею між двома областями став Рейн, що перетворився на добре укріплений кордон ([[лімес]]). Рейнська межа була однією з найбільш нестабільних в імперії, тому Рим тримав там сильні гарнізони. Однак приблизно з [[103|103 року]] і до кінця [[IV століття]] її стали захищати всього 2 легіони — ''I Minervia'' в [[Бонн]]і та ''VI Victrix'' в Кастро Ветері, які пізніше стали відомі як «exercitus Germanicus Inferior» (''EXEGERINF'') — «нижньогерманське військо». Близько 400 року [[Стиліхон]] перевів майже весь гарнізон до [[Італія|Італії]] і в [[Германія|Германії]] залишилися лише невеликі підрозділи. |
||
== Управління == |
== Управління == |
||
Обидві провінції були імператорськими |
Обидві провінції були імператорськими та керувалися пропреторським [[Легат (Давній Рим)|легатом]]. Адміністративними центрами Верхньої Германії були столиця, Колонія Агріпіни ([[Кельн]]), [[Форум Адріана]], Новіомаг і Колонія Ульпія Траяна, а також головне місто союзних Риму [[фрізіавони|фрізіавонів]] Гануента. Головним містом Нижньої Германії був Могонціак ([[Майнц]]). |
||
== Економіка == |
== Економіка == |
Поточна версія на 12:07, 4 липня 2023
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/Imperium_Romanum_Germania.png/300px-Imperium_Romanum_Germania.png)
Стародавня Германія (лат. Germania) — цивілізація стародавніх германців, яка займала територію між Маасом і Німаном.
Перші спроби романізації зробив Юлій Цезар, який просунувся в долину річки Мези, а пізніше, форсувавши Рейн, — до Рура. До 16 до н. е. Німеччина була частиною провінції Кошлата Галлія (Gallia Comata). В 12 до н. е. була розпочата масштабна німецька кампанія Нерона Клавдія Друза, який отримав титул Германіка. Кордони імперії були розширені до Альбіса (Ельби) і до 9 до н. е. більшість племен були скорені. Його справу продовжив Тиберій. Август, натхнений цією діяльністю, хотів створити Велику Германію (Germania Magna) між Альбісом і Реном (Рейном), проте ряд племен продовжували боротися проти присвоєння їх території статусу провінції.
У 16–13 до н. е. в Бельгійській Галлії (Gallia Belgica) були створені військові зони Нижня (Inferior) і Верхня (Superior) Германія. До 83/84 року, коли Доміціан перетворив зони в самостійні провінції, формально командири армій на Нижньому і Середньому Рейні підпорядковувалися прокуратору Бельгійської Галлії. Природною межею між двома областями став Рейн, що перетворився на добре укріплений кордон (лімес). Рейнська межа була однією з найбільш нестабільних в імперії, тому Рим тримав там сильні гарнізони. Однак приблизно з 103 року і до кінця IV століття її стали захищати всього 2 легіони — I Minervia в Бонні та VI Victrix в Кастро Ветері, які пізніше стали відомі як «exercitus Germanicus Inferior» (EXEGERINF) — «нижньогерманське військо». Близько 400 року Стиліхон перевів майже весь гарнізон до Італії і в Германії залишилися лише невеликі підрозділи.
Обидві провінції були імператорськими та керувалися пропреторським легатом. Адміністративними центрами Верхньої Германії були столиця, Колонія Агріпіни (Кельн), Форум Адріана, Новіомаг і Колонія Ульпія Траяна, а також головне місто союзних Риму фрізіавонів Гануента. Головним містом Нижньої Германії був Могонціак (Майнц).
Більшість корінних германців були землеробами, але були також і скотарі-пастухи, головним чином на узбережжі Північного моря. Уздовж узбережжя були селища рибалок. Основними сільськогосподарськими культурами були пшениця, ячмінь, овес та жито, на експорт в Рим йшли зокрема бурштин, дублена шкіра і раби. Самими римлянами була введена нова технологія з видобутку цинку, в рейнській долині добувалася якісна гончарна глина.