Google: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
- доповнення (оновлення) + розділ + відпов.посил.на джер. інф.
- доповнення (оновлення)+посил.на джер.інф.
 
(Не показана 51 проміжна версія 23 користувачів)
Рядок 9: Рядок 9:
|спеціалізація = [[Інтернет]], [[комп'ютерні програми]], [[телекомунікації]]
|спеціалізація = [[Інтернет]], [[комп'ютерні програми]], [[телекомунікації]]
|гасло = Do the right thing<br/>({{lang-uk|Вчиняй правильно}})<ref>{{Cite news |url=https://www.dw.com/uk/коментар-потрібно-більше-контролю-за-google/a-45353174 |work=DW |title=Коментар: Потрібно більше контролю за Google! |date=2018-09-04 |accessdate=2020-07-23 |archive-date=23 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200723195839/https://www.dw.com/uk/коментар-потрібно-більше-контролю-за-google/a-45353174 }}</ref>
|гасло = Do the right thing<br/>({{lang-uk|Вчиняй правильно}})<ref>{{Cite news |url=https://www.dw.com/uk/коментар-потрібно-більше-контролю-за-google/a-45353174 |work=DW |title=Коментар: Потрібно більше контролю за Google! |date=2018-09-04 |accessdate=2020-07-23 |archive-date=23 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200723195839/https://www.dw.com/uk/коментар-потрібно-більше-контролю-за-google/a-45353174 }}</ref>
|доля =
|доля =
|попередник =
|попередник =
|наступник =
|наступник =
|заснування = 1998<ref>[https://hi-tech.ua/poshukoviku-google-vipovnilosya-25-rokiv/ Пошуковику Google виповнилося 25 років. 28.09.23]</ref>
|заснування = 1998
|дата = 4 вересня <!-- дата заснування -->
|дата = 4 вересня <!-- дата заснування -->
|коментар = 24 Років тому в Менлоу Парк, [[Каліфорнія]], [[США]]<!-- Коментар або виноски, що стосуються заснування -->
|коментар = 25 років тому в Менлоу Парк, [[Каліфорнія]], [[США]]<!-- Коментар або виноски, що стосуються заснування -->
|засновник = [[Сергій Брін]], [[Ларрі Пейдж]], Стон Бірч, Меклі Бафоу
|засновник = [[Сергій Брін]], [[Ларрі Пейдж]], Стон Бірч, Меклі Бафоу
|закриття =
|закриття =
|причина закриття =
|причина закриття =
|місто =
|місто =
|розташування = {{flag|USA}} [[Маунтін-В'ю]], Каліфорнія, [[Сполучені Штати Америки|США]]
|розташування = {{flag|USA}} [[Маунтін-В'ю]], Каліфорнія, [[Сполучені Штати Америки|США]]
|попередні назви =
|попередні назви =
|філії =
|філії =
|територія діяльності =
|територія діяльності =
|ключові особи = [[Ларрі Пейдж]]&nbsp;— Головний виконавчий директор <br/>[[Ерік Шмідт]]&nbsp;— голова ради директорів <br/>[[Сергій Брін]]&nbsp;— співзасновник<br/>[[Сундар Пічаї]]&nbsp;—[[генеральний директор]]
|ключові особи = [[Ларрі Пейдж]]&nbsp;— Головний виконавчий директор <br/>[[Ерік Шмідт]]&nbsp;— голова ради директорів <br/>[[Сергій Брін]]&nbsp;— співзасновник<br/>[[Сундар Пічаї]]&nbsp;—[[генеральний директор]]
|галузь = [[Інтернет]]
|галузь = [[Інтернет]]
Рядок 30: Рядок 30:
|операційний прибуток = {{ріст}} 16,496&nbsp;[[мільярд|млрд]]. [[Долар США|доларів США]] ([[2014]])<ref name="2014Q4_google"/>
|операційний прибуток = {{ріст}} 16,496&nbsp;[[мільярд|млрд]]. [[Долар США|доларів США]] ([[2014]])<ref name="2014Q4_google"/>
|чистий прибуток = {{ріст}} 14,444&nbsp;[[мільярд|млрд]]. [[Долар США|доларів США]] ([[2014]])<ref name="2014Q4_google"/>
|чистий прибуток = {{ріст}} 14,444&nbsp;[[мільярд|млрд]]. [[Долар США|доларів США]] ([[2014]])<ref name="2014Q4_google"/>
|aum =
|aum =
|активи = {{ріст}} 131,133&nbsp;млрд дол. (2014)<ref name="2014Q4_google"/>
|активи = {{ріст}} 131,133&nbsp;млрд дол. (2014)<ref name="2014Q4_google"/>
|власний капітал = {{ріст}} 80,685&nbsp;млрд дол. (2014)<ref name="2014Q4_google"/>
|власний капітал = {{ріст}} 80,685&nbsp;млрд дол. (2014)<ref name="2014Q4_google"/>
|власник = Ларрі Пейдж
|власник = Ларрі Пейдж
|число співробітників = {{ріст}} 57,100 (2 квартал 2015)<ref>{{cite web|url=http://www.businessinsider.com/google-has-57000-employees-2015-7|title=Google's hiring may have slowed, but it's still adding thousands of new employees|publisher=[[Business Insider]]|accessdate=19 липня 2016|archive-date=14 грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161214203923/http://www.businessinsider.com/google-has-57000-employees-2015-7}}</ref>
|число співробітників = {{ріст}} 57,100 (2 квартал 2015)<ref>{{cite web|url=http://www.businessinsider.com/google-has-57000-employees-2015-7|title=Google's hiring may have slowed, but it's still adding thousands of new employees|publisher=[[Business Insider]]|accessdate=19 липня 2016|archive-date=14 грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161214203923/http://www.businessinsider.com/google-has-57000-employees-2015-7}}</ref>
|число клієнтів =
|число клієнтів =
|холдинг = [[Alphabet Inc.]]
|холдинг = [[Alphabet Inc.]]
|структурні підрозділи =
|структурні підрозділи =
|дочірні компанії = [[YouTube]], [[Waze]], [[Google Nest|Nest]], [[DoubleClick]], [[On2 Technologies]], [[Google Voice]], [[Picnik]], [[Aardvark]], [[AdSense]], [[AdMob]], [[HTC Mobile]], [[Firebase]]
|дочірні компанії = [[YouTube]], [[Waze]], [[Google Nest|Nest]], [[DoubleClick]], [[On2 Technologies]], [[Google Voice]], [[Picnik]], [[Aardvark]], [[AdSense]], [[AdMob]], [[HTC Mobile]], [[Firebase]]
|сайт = {{url|https://google.com}}
|сайт = {{url|https://google.com}}
|примітки =
|примітки =
}}
}}
{{Otheruses|Google (значення)}}
{{Otheruses|Google (значення)}}
'''Google LLC''' ({{МФА2|ˈɡuːɡəl|вимовляється}}, [[Українська мова|українською]]: ''Ґуґл''<ref>Український правопис. §54.7. — К. : Наук. думка, 2019. — С. 62.</ref>) — [[Сполучені Штати Америки|американська]] публічна [[транснаціональна корпорація]], яку заснували 1998 року аспіранти [[Стенфордський університет|Стенфордського університету]] [[Ларрі Пейдж]] і [[Сергій Брін]].
'''Google LLC''' ({{МФА2|ˈɡuːɡəl|вимовляється}}, [[Українська мова|українською]]: ''Ґуґл''<ref>Український правопис. §54.7. — К. : Наук. думка, 2019. — С. 62.</ref>)&nbsp;— [[Сполучені Штати Америки|американська]] публічна [[транснаціональна корпорація]], яку заснували 1998 року аспіранти [[Стенфордський університет|Стенфордського університету]] [[Ларрі Пейдж]] і [[Сергій Брін]].


Найпопулярніший [[Пошукова система|пошуковий сервіс]] станом на 2021 рік, має у власності, зокрема, [[YouTube]] і [[Blogger]]. [[Штаб-квартира]] корпорації розташована в [[Кремнієва долина|Кремнієвій долині]], представництва компанії також є в Північній Америці, Австралії, Європі та Азії.
Найпопулярніший [[Пошукова система|пошуковий сервіс]] станом на 2021 рік, має у власності, зокрема, [[YouTube]] і [[Blogger]]. [[Штаб-квартира]] корпорації розташована в [[Кремнієва долина|Кремнієвій долині]], представництва компанії також є в Північній Америці, Австралії, Європі та Азії.
Рядок 49: Рядок 49:
[[Google (пошуковик)|Google.com]]&nbsp;— найвідвідуваніший сайт у світі (поряд із [[Facebook|facebook.com]]). Водночас компанію звинувачують у порушенні права на приватність, авторського права та цензури<ref>{{Cite news |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/technology/6740075.stm |work=BBC News |title=Google ranked 'worst' on privacy |date=11 червня 2007 |accessdate=30 квітня 2010 |archive-date=20 жовтня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/6BYbPRqrU?url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/technology/6740075.stm }}</ref><ref name="gatekeepers">{{Cite news |first=Jeffrey |last=Rosen |title=Google's Gatekeepers |url=http://www.nytimes.com/2008/11/30/magazine/30google-t.html |work=The New York Times |date=30 листопада 2008 |accessdate=5 липня 2010 |archive-date=22 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170222005451/http://www.nytimes.com/2008/11/30/magazine/30google-t.html }}</ref>.
[[Google (пошуковик)|Google.com]]&nbsp;— найвідвідуваніший сайт у світі (поряд із [[Facebook|facebook.com]]). Водночас компанію звинувачують у порушенні права на приватність, авторського права та цензури<ref>{{Cite news |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/technology/6740075.stm |work=BBC News |title=Google ranked 'worst' on privacy |date=11 червня 2007 |accessdate=30 квітня 2010 |archive-date=20 жовтня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/6BYbPRqrU?url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/technology/6740075.stm }}</ref><ref name="gatekeepers">{{Cite news |first=Jeffrey |last=Rosen |title=Google's Gatekeepers |url=http://www.nytimes.com/2008/11/30/magazine/30google-t.html |work=The New York Times |date=30 листопада 2008 |accessdate=5 липня 2010 |archive-date=22 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170222005451/http://www.nytimes.com/2008/11/30/magazine/30google-t.html }}</ref>.


== Основні дані ==
== Основні відомості ==
Google заснована [[4 вересня]] [[1998]] року як приватна компанія, що займається розробкою, розвитком і дизайном найпопулярнішого в [[Інтернет|Інтернеті]] [[пошуковий сервіс|пошукового сервісу]]. Google підтримує та розробляє низку інтернет-сервісів і продукції, отримуючи дохід передусім від реклами, завдяки своїй програмі [[Google Ads|Ads]]. Компанію заснували [[Ларрі Пейдж]] і [[Сергій Брін]]. 19 серпня 2004 року Google розпочала продаж своїх акцій на фондовому ринку. Тоді Ларрі Пейдж, Сергій Брін та [[Ерік Шмідт]] домовилися про спільну співпрацю протягом 20 років, до 2024 року. Проголошеною місією компанії від самого початку була «організація світової інформації, забезпечення її доступності та користі для всіх», а неофіційне гасло компанії, придумане інженером Google [[Пол Бакгейт|Полом Бакгейтом]] — «Не будь злим» ({{lang-en|Don't be evil}}). 2003 року компанія переїхала до своєї нинішньої штаб-квартири в [[Маунтін-В'ю]], штат [[Каліфорнія]] (США), де працюють близько 28 тис. робітників.
Google заснована [[4 вересня]] [[1998]] року як приватна компанія, що займається розробкою, розвитком і дизайном найпопулярнішого в [[Інтернет|Інтернеті]] [[пошуковий сервіс|пошукового сервісу]]. Днем народження Google вважається&nbsp;— '''15 вересня'''<ref>[https://mis.dp.ua/suspilstvo/den-narodzhennya-google-26-rokiv-innovaczij-ta-tehnologij День народження Google – 26 років інновацій та технологій. // Автор: Катерина Руденко, 15.09.2024]</ref>. Google підтримує та розробляє низку інтернет-сервісів і продукції, отримуючи дохід передусім від реклами, завдяки своїй програмі [[Google Ads|Ads]]. Компанію заснували [[Ларрі Пейдж]] і [[Сергій Брін]]. 19 серпня 2004 року Google розпочала продаж своїх акцій на фондовому ринку. Тоді Ларрі Пейдж, Сергій Брін та [[Ерік Шмідт]] домовилися про спільну співпрацю протягом 20 років, до 2024 року. Проголошеною місією компанії від самого початку була «організація світової інформації, забезпечення її доступності та користі для всіх», а неофіційне гасло компанії, придумане інженером Google [[Пол Бакхейт|Полом Бакхейтом]]&nbsp;— «Не будь злим» ({{lang-en|Don't be evil}}). 2003 року компанія переїхала до своєї нинішньої штаб-квартири в [[Маунтін-В'ю]], штат [[Каліфорнія]] (США), де працюють близько 28 тис. робітників.


Google керує понад мільйоном серверів у центрах опрацювання даних ([[Центр даних|ЦОД]]) у всьому світі, опрацьовуючи більше мільярда пошукових запитів і 24 [[петабайт]] користувацьких даних щодня. Швидкий ріст Google з моменту його заснування призвів до виникнення великої кількості продукції, не пов'язаної безпосередньо з головним продуктом компанії — пошуковою системою. Google має онлайн-продукти на кшталт поштового сервісу [[Gmail]]. У компанії є також і [[Настільний комп'ютер|десктопні]] продукти, такі як браузер [[Google Chrome]] і програма обміну миттєвими повідомленнями [[Google Hangouts]]. Крім того, Google веде розробку мобільної операційної системи [[Android]], яка використовується великою кількістю смартфонів, а також операційної системи [[Chrome OS|Google Chrome OS]].
Google керує понад мільйоном серверів у центрах опрацювання даних ([[Центр даних|ЦОД]]) у всьому світі, опрацьовуючи більше мільярда пошукових запитів і 24 [[петабайт]] користувацьких даних щодня. Швидкий ріст Google з моменту його заснування призвів до виникнення великої кількості продукції, не пов'язаної безпосередньо з головним продуктом компанії — пошуковою системою. Google має онлайн-продукти на кшталт поштового сервісу [[Gmail]]. У компанії є також і [[Настільний комп'ютер|десктопні]] продукти, такі як браузер [[Google Chrome]] і програма обміну миттєвими повідомленнями [[Google Hangouts]]. Крім того, Google веде розробку мобільної операційної системи [[Android]], яку використовує велика кількість смартфонів, а також операційної системи [[Chrome OS|Google Chrome OS]].


За версією [[BrandZ]], Google&nbsp;— найсильніший<ref>{{Cite web|url=http://c1547732.cdn.cloudfiles.rackspacecloud.com/BrandZ_Top100_2010.pdf|title=Top 100 Most Powerful Brands of 2009|date=2008|publisher=BrandZ|page=9|accessdate=14 лютого 2010|lang=en|archiveurl=https://www.webcitation.org/659XNoKm8?url=http://c1547732.cdn.cloudfiles.rackspacecloud.com/BrandZ_Top100_2010.pdf|archivedate=2012-02-02|deadurl=yes}}</ref> бренд у світі, а за версією компанії [[Brand-Finance]]&nbsp;— найдорожчий (44,3&nbsp;млрд дол.) бренд світу у 2011 році.<ref>{{cite web|url=http://news.cnet.com/8301-1023_3-20047137-93.html|title=Google tops list of world’s most valuable brands|author=Lance Whitney.|quote=Google is the world’s most valuable brand, according to a brand valuation company’s list of the top 500 global brands|date=2011-03-25|publisher=CNET|lang=en|accessdate=2011-05-09|archiveurl=https://www.webcitation.org/5yYmLISIV?url=http://news.cnet.com/8301-1023_3-20047137-93.html|archivedate=2011-05-09|deadurl=no}}</ref><ref>[http://fakty.ictv.ua/ru/index/read-news/id/1322082 Google&nbsp;— самый дорогой мировой бренд] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171201131644/http://fakty.ictv.ua/ru/index/read-news/id/1322082/ |date=1 грудня 2017 }}, fakty.ictv.ua</ref> Проте в 2015 і в 2016 році вартість бренду була другою після бренду [[Apple]].<ref>{{Cite web |url=http://finance.obozrevatel.com/economy/58032-bez-sensatsij-nazvan-samyij-dorogoj-brend-mira.htm |title=Без сенсаций: назван самый дорогой бренд мира |accessdate=24 липня 2016 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305205345/http://finance.obozrevatel.com/economy/58032-bez-sensatsij-nazvan-samyij-dorogoj-brend-mira.htm }}</ref> 2011 року Google було визнано компанією з найкращою репутацією в [[США]]<ref>{{cite web|url=http://www.bloomberg.com/news/2011-05-02/google-leads-company-reputation-poll-as-berkshire-slips-to-no-4.html|title=Google Leads Company-Reputation Poll as Berkshire Slips to No. 4|author=Alex Nussbaum.|date=2011-05-02|publisher=[[Bloomberg]]|lang=en|accessdate=2011-05-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/5yPvaE4ZT?url=http://www.bloomberg.com/news/2011-05-02/google-leads-company-reputation-poll-as-berkshire-slips-to-no-4.html|archivedate=2011-05-04|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://edition.cnn.com/2011/TECH/web/05/03/google.named.mashable/|title=Google named most reputable company in U.S.|author=Ben Parr.|date=2011-05-03|publisher=[[CNN]]|lang=en|accessdate=2011-05-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/5yPvekQZv?url=http://edition.cnn.com/2011/TECH/web/05/03/google.named.mashable/|archivedate=2011-05-04|deadurl=no}}</ref>.
За версією [[BrandZ]], Google&nbsp;— найсильніший<ref>{{Cite web|url=http://c1547732.cdn.cloudfiles.rackspacecloud.com/BrandZ_Top100_2010.pdf|title=Top 100 Most Powerful Brands of 2009|date=2008|publisher=BrandZ|page=9|accessdate=14 лютого 2010|lang=en|archiveurl=https://www.webcitation.org/659XNoKm8?url=http://c1547732.cdn.cloudfiles.rackspacecloud.com/BrandZ_Top100_2010.pdf|archivedate=2012-02-02|deadurl=yes}}</ref> бренд у світі, а за версією компанії [[Brand-Finance]]&nbsp;— найдорожчий (44,3&nbsp;млрд дол.) бренд світу у 2011 році<ref>{{cite web|url=http://news.cnet.com/8301-1023_3-20047137-93.html|title=Google tops list of world’s most valuable brands|author=Lance Whitney.|quote=Google is the world’s most valuable brand, according to a brand valuation company’s list of the top 500 global brands|date=2011-03-25|publisher=CNET|lang=en|accessdate=2011-05-09|archiveurl=https://www.webcitation.org/5yYmLISIV?url=http://news.cnet.com/8301-1023_3-20047137-93.html|archivedate=2011-05-09|deadurl=no}}</ref><ref>[http://fakty.ictv.ua/ru/index/read-news/id/1322082 Google&nbsp;— самый дорогой мировой бренд] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171201131644/http://fakty.ictv.ua/ru/index/read-news/id/1322082/ |date=1 грудня 2017 }}, fakty.ictv.ua</ref>. Проте, в 2015 і в 2016 році, вартість бренду була другою після бренду [[Apple]]<ref>{{Cite web |url=http://finance.obozrevatel.com/economy/58032-bez-sensatsij-nazvan-samyij-dorogoj-brend-mira.htm |title=Без сенсаций: назван самый дорогой бренд мира |accessdate=24 липня 2016 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305205345/http://finance.obozrevatel.com/economy/58032-bez-sensatsij-nazvan-samyij-dorogoj-brend-mira.htm }}</ref>. 2011 року Google було визнано компанією з найкращою репутацією в [[США]]<ref>{{cite web|url=http://www.bloomberg.com/news/2011-05-02/google-leads-company-reputation-poll-as-berkshire-slips-to-no-4.html|title=Google Leads Company-Reputation Poll as Berkshire Slips to No. 4|author=Alex Nussbaum.|date=2011-05-02|publisher=[[Bloomberg]]|lang=en|accessdate=2011-05-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/5yPvaE4ZT?url=http://www.bloomberg.com/news/2011-05-02/google-leads-company-reputation-poll-as-berkshire-slips-to-no-4.html|archivedate=2011-05-04|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://edition.cnn.com/2011/TECH/web/05/03/google.named.mashable/|title=Google named most reputable company in U.S.|author=Ben Parr.|date=2011-05-03|publisher=[[CNN]]|lang=en|accessdate=2011-05-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/5yPvekQZv?url=http://edition.cnn.com/2011/TECH/web/05/03/google.named.mashable/|archivedate=2011-05-04|deadurl=no}}</ref>.


В 2024 році материнська компанія Google, Alphabet, офіційно досягла ринкової вартості 2 трильйони доларів, що є значною подією для технологічного гіганта. І це на тлі розвитку генеративного штучного інтелекту та проблем із регуляторами<ref>[https://itechua.com/news/256520 Google офіційно стала коштувати $2 трильйони на тлі розвитку ШІ. // Автор: Скарбик Павло. 27.04.2024]</ref>.
Назва «Google», за найпоширенішою версією,&nbsp;— спотворене написання слова «[[ґуґол]]» ({{lang-en|googol}}), яке придумав [[Мілтон Сіротта]], племінник американського математика [[Едвард Кайзер|Едварда Кайзера]]. «ґуґол»&nbsp;— це число <math>10^{100}</math>, [[Десяткова система числення|десятковий запис]] його містить одиницю та сто нулів. За іншою версією, назва «Google» означає «йти дивитися», що походить від злиття двох слів «go» та «ogle».

Назва «Google», за найпоширенішою версією,&nbsp;— спотворене написання слова «[[гугол|ґуґол]]» ({{lang-en|googol}}), яке придумав [[Мілтон Сіротта]], племінник американського математика [[Едвард Кайзер|Едварда Кайзера]]. «ґуґол»&nbsp;— це число <math>10^{100}</math>, [[Десяткова система числення|десятковий запис]] його містить одиницю та сто нулів. За іншою версією, назва «Google» означає «йти дивитися», що походить від злиття двох слів «go» та «ogle».


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 63: Рядок 65:
Google почався у січні 1996 року як дослідницький проєкт Ларрі Пейджа та Сергія Бріна, коли вони обидва були аспірантами [[Стенфордський університет|Стенфордського університету]] в Стенфорді, штат Каліфорнія<ref>{{cite web |url=http://www.google.com/intl/uk/about/company/history/ |title=Історія Google |publisher=Google, Inc. |accessdate=17 серпня 2013 |archive-date=25 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130525074443/http://www.google.com/intl/uk/about/company/history/ }}</ref>.
Google почався у січні 1996 року як дослідницький проєкт Ларрі Пейджа та Сергія Бріна, коли вони обидва були аспірантами [[Стенфордський університет|Стенфордського університету]] в Стенфорді, штат Каліфорнія<ref>{{cite web |url=http://www.google.com/intl/uk/about/company/history/ |title=Історія Google |publisher=Google, Inc. |accessdate=17 серпня 2013 |archive-date=25 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130525074443/http://www.google.com/intl/uk/about/company/history/ }}</ref>.


Зареєстрована як Google Inc., що розташовується в Маунтін-В'ю (Каліфорнія). Її інвесторами є [[Kleiner Perkins Caufield & Byers]] та [[Seqoia Capital]]. Завдяки своїм технологічним інноваціям Google отримала безліч нагород, в тому числі приз «Голос Народу» за найкращі технічні досягнення і нагороду «Найкраща пошукова система в Інтернет» від Yahoo! Internet Life. Google здобула приз за «Технічну Досконалість» журналу PC і «Найкраща пошукова машина» журналу The Net. Все більше компаній, в тому числі [[Yahoo!]], [[AOL]] ([[Netscape Communications|Netscape]]), [[Вашингтон пост (газета)|Washingtonpost.com]], використовують пошукові ідеї Google з метою покращити пошук на своїх вебсайтах.
Зареєстрована як Google Inc., що розташовується в Маунтін-В'ю (Каліфорнія). Її інвесторами є [[Kleiner Perkins Caufield & Byers]] та [[Sequoia Capital]]. Завдяки своїм технологічним інноваціям Google отримала безліч нагород, в тому числі приз «Голос Народу» за найкращі технічні досягнення і нагороду «Найкраща пошукова система в Інтернет» від Yahoo! Internet Life. Google здобула приз за «Технічну Досконалість» журналу PC і «Найкраща пошукова машина» журналу The Net. Чимраз більше компаній, в тому числі [[Yahoo!]], [[AOL]] ([[Netscape Communications|Netscape]]), [[Вашингтон пост (газета)|Washingtonpost.com]], використовують пошукові ідеї Google з метою покращити пошук на своїх вебсайтах.


19 серпня 2004 року почала продаж своїх [[акція|акцій]] на фондовому ринку ([[IPO]]), тобто стала публічною компанією. Розійшлося майже 20 мільйонів акцій загальною вартістю в 1,67&nbsp;млрд доларів США. Власне Google дістались тільки $1,2 мільярда. Компанія продала не всі цінні папери, що їй належали: у Google є ще понад 250 мільйонів акцій, якими вона може розпоряджатися на власний розсуд. Google випустила акції двох типів: звичайні (Class A, всього 33,6&nbsp;млн штук), які перепродаються тепер в системі [[NASDAQ]], і привілейовані (Class B&nbsp;— 237,6&nbsp;млн штук), рух яких обмежено «стінами» компанії. Кожна привілейована акція при голосуванні може врівноважити десять звичайних. 30 серпня 2004 року на спеціалізованих торгових майданчиках почались торги [[опціон]]ами компанії Google. Детальніше про IPO див. на сайті [https://www.ipo.google.com/ Google's Initial Public Offering Information]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
19 серпня 2004 року почала продаж своїх [[акція|акцій]] на фондовому ринку ([[IPO]]), тобто стала публічною компанією. Розійшлося майже 20 мільйонів акцій загальною вартістю в 1,67&nbsp;млрд доларів США. Власне Google дістались тільки $1,2 мільярда. Компанія продала не всі цінні папери, що їй належали: у Google є ще понад 250 мільйонів акцій, якими вона може розпоряджатися на власний розсуд. Google випустила акції двох типів: звичайні (Class A, всього 33,6&nbsp;млн штук), які перепродаються тепер в системі [[NASDAQ]], і привілейовані (Class B&nbsp;— 237,6&nbsp;млн штук), рух яких обмежено «стінами» компанії. Кожна привілейована акція при голосуванні може врівноважити десять звичайних. 30 серпня 2004 року на спеціалізованих торгових майданчиках почались торги [[опціон]]ами компанії Google. Докладніше про IPO див. на сайті [https://www.ipo.google.com/ Google's Initial Public Offering Information]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
ґуґол — це число, яке складається з одиниці і ста нулів. Пізніше в рекламній компанії заявили, що воно було вибране, щоб показати, що пошукова система хоче забезпечити людей великою кількістю інформації. Спочатку Google працював на сайті Стенфордського університету і мав назву домену google.stanford.edu.
ґуґол — це число, яке складається з одиниці і ста нулів. Пізніше в рекламній компанії заявили, що воно було вибране, щоб показати, що пошукова система хоче забезпечити людей великою кількістю інформації. Спочатку Google працював на сайті Стенфордського університету і мав назву домену google.stanford.edu.


Рядок 84: Рядок 86:
У січні 2021 року, [[уряд Австралії]] створив законопроєкт, згідно з яким Google і [[Facebook]] повинні платити медіакомпаніям за право користуватися їхнім контентом. У відповідь Google пригрозив закрити доступ до своєї пошукової системи в [[Австралія|Австралії]]<ref>{{Cite news|title=Google says to block search engine in Australia if forced to pay for news|url=https://www.reuters.com/article/us-australia-media-google-idUSKBN29R04O|work=Reuters|date=2021-01-22|accessdate=2021-07-21|language=en|first=Renju|last=Jose|archive-date=18 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210918073029/https://www.reuters.com/article/us-australia-media-google-idUSKBN29R04O}}</ref>.
У січні 2021 року, [[уряд Австралії]] створив законопроєкт, згідно з яким Google і [[Facebook]] повинні платити медіакомпаніям за право користуватися їхнім контентом. У відповідь Google пригрозив закрити доступ до своєї пошукової системи в [[Австралія|Австралії]]<ref>{{Cite news|title=Google says to block search engine in Australia if forced to pay for news|url=https://www.reuters.com/article/us-australia-media-google-idUSKBN29R04O|work=Reuters|date=2021-01-22|accessdate=2021-07-21|language=en|first=Renju|last=Jose|archive-date=18 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210918073029/https://www.reuters.com/article/us-australia-media-google-idUSKBN29R04O}}</ref>.


У вересні 2021 року компанія Google оголосила про те, що купує офісну будівлю на [[Мангеттен|Мангеттені]] за 2,1&nbsp;млрд доларів. Згідно з даними компанії Real Capital Analytics, купівля Google офісної будівлі в Нью-Йорку&nbsp;— це найдорожча угода в даному сегменті з початку [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії COVID-19]] та одна з найдорожчих в історії США<ref>{{Cite web|title=Google уклав найдорожчу угоду з купівлі нерухомості з початку пандемії|url=https://realty.rbc.ua/ukr/show/google-zaklyuchil-samuyu-doroguyu-sdelku-1632750375.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-09-28|language=ru|archive-date=28 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210928161544/https://realty.rbc.ua/ukr/show/google-zaklyuchil-samuyu-doroguyu-sdelku-1632750375.html}}</ref><ref>{{Cite news|title=WSJ News Exclusive {{!}} Google to Buy New York City Office Building for $2.1 Billion|url=https://www.wsj.com/articles/google-to-buy-new-york-city-office-building-for-2-1-billion-11632225600|work=Wall Street Journal|date=2021-09-21|accessdate=2021-09-28|issn=0099-9660|language=en-US|first=Konrad|last=Putzier|archive-date=28 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210928161543/https://www.wsj.com/articles/google-to-buy-new-york-city-office-building-for-2-1-billion-11632225600}}</ref>.
У вересні 2021 року компанія Google оголосила про те, що купує офісну будівлю на [[Мангеттен|Мангеттені]] за 2,1&nbsp;млрд доларів. Згідно з даними компанії Real Capital Analytics, купівля Google офісної будівлі в Нью-Йорку&nbsp;— це найдорожча угода в цьому сегменті з початку [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії COVID-19]] та одна з найдорожчих в історії США<ref>{{Cite web|title=Google уклав найдорожчу угоду з купівлі нерухомості з початку пандемії|url=https://realty.rbc.ua/ukr/show/google-zaklyuchil-samuyu-doroguyu-sdelku-1632750375.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-09-28|language=ru|archive-date=28 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210928161544/https://realty.rbc.ua/ukr/show/google-zaklyuchil-samuyu-doroguyu-sdelku-1632750375.html}}</ref><ref>{{Cite news|title=WSJ News Exclusive {{!}} Google to Buy New York City Office Building for $2.1 Billion|url=https://www.wsj.com/articles/google-to-buy-new-york-city-office-building-for-2-1-billion-11632225600|work=Wall Street Journal|date=2021-09-21|accessdate=2021-09-28|issn=0099-9660|language=en-US|first=Konrad|last=Putzier|archive-date=28 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210928161543/https://www.wsj.com/articles/google-to-buy-new-york-city-office-building-for-2-1-billion-11632225600}}</ref>.


У червні 2023 року, компанія Google відмовилася від хмарної ігрової платформи під назвою Google Stadia, яка вийшла на ринок відеоігор ще в 2019 році. Замість неї, Google розпочав тестування онлайн-ігри безпосередньо на [[YouTube]], яка отримала назву Playables. Вона дозволить користувачам запускати ігри безпосередньо на платформі YouTube, причому як у web-версії, так і в мобільних додатках для [[Android]] та [[iOS]]. Згідно повідомлення, станом на 25 червня 2023 року, доступна поки ще тільки одна гра – Stack Bounce<ref>[https://portaltele.com.ua/news/games/u-youtube-z-yavlyatsya-onlajn-igry.html У YouTube з’являться онлайн-ігри. 24.06.2023]</ref>.
У червні 2023 року, компанія Google відмовилася від хмарної ігрової платформи під назвою Google Stadia, яка вийшла на ринок відеоігор ще в 2019 році. Замість неї, Google розпочав тестування онлайн-ігри безпосередньо на [[YouTube]], яка отримала назву Playables. Вона дозволить користувачам запускати ігри безпосередньо на платформі YouTube, причому як у web-версії, так і в мобільних додатках для [[Android]] та [[iOS]]. Згідно повідомлення, станом на 25 червня 2023 року, доступна поки ще тільки одна гра – Stack Bounce<ref>[https://portaltele.com.ua/news/games/u-youtube-z-yavlyatsya-onlajn-igry.html У YouTube з’являться онлайн-ігри. 24.06.2023]</ref>.


В ніч на 10 серпня 2023 року, Google розпочав проводити масові блокування своїх сервісів у Росії. Російський бізнес компаній, які перебувають під санкціями США, почали скаржитися на закритий доступ до [[Google Workspace]], відсутність доступу до корпоративної пошти, документів, диску та інших корисних для компаній сервісів<ref>[https://techno.nv.ua/ukr/it-industry/google-masovo-blokuye-svoji-servisi-dlya-rosiyan-ostanni-novini-50345469.html Усе далі від цивілізації. Google проводить масові блокування своїх сервісів у Росії. 11.08.2023, 21:23]</ref>.
В ніч на 10 серпня 2023 року, Google розпочав проводити масові блокування своїх сервісів у Росії. Російський бізнес компаній, які перебувають під санкціями США, почали скаржитися на закритий доступ до [[Google Workspace]], відсутність доступу до корпоративної пошти, документів, диску та інших корисних для компаній сервісів<ref>[https://techno.nv.ua/ukr/it-industry/google-masovo-blokuye-svoji-servisi-dlya-rosiyan-ostanni-novini-50345469.html Усе далі від цивілізації. Google проводить масові блокування своїх сервісів у Росії. 11.08.2023, 21:23]</ref>.

З 1 грудня 2023 року, згідно повідомлення CNN, Google розпочинає видалення акаунтів, якими не користувались щонайменше 2 (два) роки<ref>[https://edition.cnn.com/2023/11/27/tech/google-deleting-inactive-accounts-friday/index.html Google to begin deleting inactive accounts this week. // By Jennifer Korn, CNN. Updated 12:19 PM EST, November 27, 2023]</ref><ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3792669-google-pocne-vidalati-neaktivni-akaunti-cogo-tizna.html Google почне видаляти неактивні акаунти цього тижня. 27.11.2023, 20:11]</ref>.

20 травня 2024 року, за повідомленням агентства Reuters, компанія Google, що входить до холдингу Alphabet, з метою підтримання зростання бізнесу [[Штучний інтелект|ШІ]] в Європі, вкладає ще 1 млрд євро (або $1,1 млрд) у розширення свого центру обробки даних у [[Фінляндія|Фінляндії]]<ref>[https://www.reuters.com/technology/google-invests-1-billion-euros-finnish-data-centre-drive-ai-growth-2024-05-20/ Google invests 1 billion euros in Finnish data centre to drive AI growth. // By Reuters. May 20, 20243:26 PM GMT+3]</ref><ref>[https://speka.media/google-investuje-1-mlrd-jevro-v-rozsirennya-centru-obrobki-danix-u-finlyandiyi-pn01j1 Google інвестує $1,1 млрд у розширення центру оброблення даних у Фінляндії. // Автор: Вікторія Рудзінська. 20.05.2024]</ref>.

== Дата-центри Google ==
Згідно з офіційними даними, станом на [[2022]] рік, Google має 23 власних [[Центр даних|дата-центрів]], в тому числі:
* в Північній Америці — 14;
* в Південній Америці — 1;
* в Європі — 6;
* в Азії — 2.

Офіційний сайт компанії відображає лише кількість і потужності, що знаходяться в безпосередній власності Google. Крім них, компанія має багато стратегічних партнерів по всьому світу. Наприклад, платформа [[Google Cloud Platform|Google Cloud]] у [[Польща|Польщі]] була відкрита завдяки партнерству з польською компанією DCP (Poland's Domestic Cloud Provider). Google інвестував близько $2 млрд в інфраструктуру центру обробки даних (ЦОД) у Польщі, перетворюючи країну на центральну хмарну локацію Європи.

Перший сервер компанії знаходився в дата-центрі Exodus у місті [[Санта-Клара (Каліфорнія)|Санта-Клара]], штат Каліфорнія (США). Тоді, у 1999 році, у Google ще не було своїх ЦОД, а наявна потужність – лише 2,5 м² інфраструктури. По сусідству стояли серверні стійки eBay, DEC та AltaVista. У 2003 році, на початку будівництва власних ЦОД, Google розробляв модульні дата-центри, які планував використовувати в майбутньому. В тому ж, 2003 році, Google побудував перший повноцінний ЦОД в окрузі Дуглас міста [[Атланта]], штат Джорджія (США). Згодом, 2007 року, технологія була запатентована. Всі центри обробки даних (ЦОД) мають свою історію будівництва та унікальні технічні особливості.

З 2018 по 2022 рік було оголошено про початок зведення ще як мінімум 6 дата-центрів<ref>[https://habr.com/ru/companies/first/articles/683926/ Дата-центри Google. Як влаштована найтехнологічніша мережа серверів, розкидана по всьому світу? (рос.) 25.08.2022, 11:03]</ref>.

В серпні 2024 року компанія Alphabet Inc. Google отримала відмову в дозволі на будівництво ЦОД неподалік [[Дублін|Дубліна]] (Ірландія). План техногіганта створити комплекс технічних приміщень площею 72 400&nbsp;м² був відхилений Радою округу Південний Дублін. У рішенні було зазначено, що він не відповідає деяким вимогам сталого розвитку Ірландії, а саме ЦОД, які забезпечують [[Хмарні обчислення|хмарні сервіси]] та [[штучний інтелект|ШІ]], споживатимуть третину електроенергії країни до 2026 року, порівняно з 18&nbsp;% у 2022 році<ref>[https://www.bloomberg.com/news/articles/2024-08-27/google-refused-permission-to-build-data-center-near-dublin?srnd=phx-technology Google Refused Permission to Build Data Center Near Dublin. // By Olivia Fletcher Fletcher. August 27th, 2024 at 13:19 GMT+3]</ref><ref>[https://processer.media/ua/google-ne-dozvolili-buduvati-datacentr-poblizu-dublina/ Google не дозволили будувати датацентр поблизу Дубліна. // Автор: Микола Шелудько. August 27th, 2024]</ref>.


== Пошукова машина ==
== Пошукова машина ==
Рядок 96: Рядок 117:


=== Пошукові запити ===
=== Пошукові запити ===
Інтерфейс Google містить досить складну мову запитів, що дозволяє обмежити область пошуку окремими доменами, мовами, типами файлів тощо. Наприклад, пошук «intitle: Google site: wikipedia.org» видасть всі статті Вікіпедії всіма мовами, в заголовку яких зустрічається слово «Google» [http://www.google.com/search?q=intitle%3Agoogle+site%3Awikipedia.org] {{Webarchive|url=https://archive.is/20120920/http://www.google.com/search?q=intitle:google+site:wikipedia.org |date=20 вересня 2012 }}.
Інтерфейс Google містить досить складну мову запитів, що дозволяє обмежити область пошуку окремими доменами, мовами, типами файлів тощо. Наприклад, пошук «intitle: Google site: wikipedia.org» видасть всі статті Вікіпедії всіма мовами, у заголовку яких зустрічається слово «Google» [http://www.google.com/search?q=intitle%3Agoogle+site%3Awikipedia.org] {{Webarchive|url=https://archive.today/20120920/http://www.google.com/search?q=intitle:google+site:wikipedia.org |date=20 вересня 2012 }}.


Потужна мова запитів у руках хакерів може бути використана для дослідження вебсайтів на вразливість.
Потужна мова запитів у руках хакерів може бути використана для дослідження вебсайтів на вразливість.
Рядок 107: Рядок 128:
{{main|Сервіси та послуги Google}}
{{main|Сервіси та послуги Google}}


Крім пошукової системи, сайт google.com надає багато інших безкоштовних послуг, зокрема популярна поштова служба [[Gmail]] ([[Google Mail]]).
Крім пошукової системи, сайт google.com надає багато інших безкоштовних послуг, зокрема популярна поштова служба [[Gmail]] ([[Google Mail]]). Українською мовою станом на липень 2008 року доступні такі сервіси компанії:
Українською мовою станом на липень 2008 року доступні такі сервіси компанії:


=== Вебсервіси ===
=== Вебсервіси ===
Рядок 114: Рядок 134:
* [[Файл:IGoogle Logo.png|60px|link=iGoogle]]&nbsp;— стартова сторінка Google<!--Цей сервіс вже давно не діє-->;
* [[Файл:IGoogle Logo.png|60px|link=iGoogle]]&nbsp;— стартова сторінка Google<!--Цей сервіс вже давно не діє-->;
* [[Файл:Gmail icon (2020).svg|20px|link=Gmail]] [[Gmail]] — [[електронна пошта]];
* [[Файл:Gmail icon (2020).svg|20px|link=Gmail]] [[Gmail]] — [[електронна пошта]];
* [[Файл:Blogger-logo.jpg|70px|link=Blogger]] — [[блог]]-сервіс;
* [[Файл:Bloggerlogo.svg|70px|link=Blogger]] — [[блог]]-сервіс;
* [[Файл:Sidewiki logo.png|100px|link=Google Sidewiki]] — бічна панель браузера, яка дозволяє переглядати коментарі до будь-якої вебсторінки, додавати свої коментарі і ділитися ними з іншими користувачами.
* [[Файл:Sidewiki logo.png|100px|link=Google Sidewiki]] — бічна панель браузера, яка дозволяє переглядати коментарі до будь-якої вебсторінки, додавати свої коментарі і ділитися ними з іншими користувачами.
* [[Файл:Google Docs icon (2020).svg|20px|link=Google Docs]][[Google Документи]] — онлайн-сервіс для роботи з документами, таблицями та презентаціями (пакети сумісні з Word, Excel, PowerPoint);
* [[Файл:Google Docs icon (2020).svg|20px|link=Google Docs]][[Google Документи]] — онлайн-сервіс для роботи з документами, таблицями та презентаціями (пакети сумісні з Word, Excel, PowerPoint);
Рядок 124: Рядок 144:
* [[Каталог Google]] — вебсайти, впорядковані за тематичним принципом;
* [[Каталог Google]] — вебсайти, впорядковані за тематичним принципом;
* [[Файл:Logo Google groups.png|100px|link=Групи Google]] — дискусійні групи
* [[Файл:Logo Google groups.png|100px|link=Групи Google]] — дискусійні групи
* [[Пошук у блоґах Google|Пошук у блоґах]] — Пошук інформації у популярних блоґ-сервісах;
* [[Пошук у блоґах Google|Пошук у блогах]] — Пошук інформації у популярних блог-сервісах;
* [[Google Scholar|Google Академія]]
* [[Google Scholar|Google Академія]]
* [[Файл:Google Analytics Logo 2015.png|120px|link=Google Analytics]] — сервіс аналізу активності відвідувачів на сайтах
* [[Файл:Google Analytics Logo 2015.png|120px|link=Google Analytics]] — сервіс аналізу активності відвідувачів на сайтах
Рядок 138: Рядок 158:
* [[Файл:Google Maps.svg|85px|link=Google Maps]] — сервіс [[Векторна графіка|векторних]] та [[Растрова графіка|растрових]] (фотознімків з літаків та супутників) географічних [[Карта місцевості|карт]]
* [[Файл:Google Maps.svg|85px|link=Google Maps]] — сервіс [[Векторна графіка|векторних]] та [[Растрова графіка|растрових]] (фотознімків з літаків та супутників) географічних [[Карта місцевості|карт]]
* [[Файл:Google Play Music - Logo.svg|100px|link=Google Play Музика]]&nbsp;— сервіс [[Потокове мультимедіа|потокової музики]], який дозволяв зберігати музичну бібліотеку на серверах Google <!-- Припинив роботу в жовтні 2020 року -->
* [[Файл:Google Play Music - Logo.svg|100px|link=Google Play Музика]]&nbsp;— сервіс [[Потокове мультимедіа|потокової музики]], який дозволяв зберігати музичну бібліотеку на серверах Google <!-- Припинив роботу в жовтні 2020 року -->
* [[Google Reader]] — сервіс візуалізації RSS-стрічок (2 липня сервіс було закрито)
* [[Google Reader]] — сервіс візуалізації [[RSS]]-стрічок (2 липня сервіс було закрито)
* [[Файл:YouTube Logo 2017.svg|60x60px|link=YouTube|альт=]] — відеохостинг
* [[Файл:YouTube Logo 2017.svg|60x60px|link=YouTube|альт=]] — відеохостинг
* [[Файл:YT Music.svg|60x60px|link=YouTube Music|альт=]] — сервіс [[Потокове мультимедіа|потокової музики]]
* [[Файл:YT Music.svg|60x60px|link=YouTube Music|альт=]] — сервіс [[Потокове мультимедіа|потокової музики]]
Рядок 145: Рядок 165:
Google вже неодноразово закривав свої проєкти, в тому числі і ті, які користувалися чималою популярністю. Наприклад, 2008 року компанія закрила свій віртуальний світ Lively, запущений з великою помпою, а у 2013 році закрився [[Google Reader]], у якого була чимала аудиторія користувачів.
Google вже неодноразово закривав свої проєкти, в тому числі і ті, які користувалися чималою популярністю. Наприклад, 2008 року компанія закрила свій віртуальний світ Lively, запущений з великою помпою, а у 2013 році закрився [[Google Reader]], у якого була чимала аудиторія користувачів.


У 2010 році було закрито великий проєкт&nbsp;— [[Google Wave]]. Незважаючи на гучний запуск Google Wave в 2009, компанія визнала, що цьому сервісу не вдалося завоювати популярність у широкої публіки (машини Street View, які фотографують вулиці, збирали особисту інформацію) і стати заміною інших служб спілкування та спільної роботи в Мережі. Того ж року була запущена [[соціальна мережа]] [[Google Buzz|Buzz]], куди Google додав мільйони людей без їхнього дозволу. Компанія також оприлюднила у відкритому доступі величезні списки контактів та інших персональних даних<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/science/2013/04/130402_google_alma_whitten_oz.shtml |title=Google покидає директор з захисту приватності |accessdate=3 квітня 2013 |archive-date=4 квітня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130404134311/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/science/2013/04/130402_google_alma_whitten_oz.shtml }}</ref>.
У 2010 році було закрито великий проєкт&nbsp;— [[Google Wave]]. Незважаючи на гучний запуск в 2009 році Google Wave, компанія визнала, що цьому сервісу не вдалося завоювати популярність у широкої публіки (машини Street View, які фотографують вулиці, збирали особисту інформацію) і стати заміною інших служб спілкування та спільної роботи в Мережі. Того ж року була запущена [[соціальна мережа]] [[Google Buzz|Buzz]], куди Google додав мільйони людей без їхнього дозволу. Компанія також оприлюднила у відкритому доступі величезні списки контактів та інших персональних даних<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/science/2013/04/130402_google_alma_whitten_oz.shtml |title=Google покидає директор з захисту приватності |accessdate=3 квітня 2013 |archive-date=4 квітня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130404134311/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/science/2013/04/130402_google_alma_whitten_oz.shtml }}</ref>.


У червні 2011 року компанія оголосила про плани закриття двох колись дуже амбітних проєктів — Google Health і Google PowerMeter. Проєкт Google Health був запущений в травні 2008. З допомогою цього сервісу користувачі могли зберігати в Мережі свої медичні дані, такі як інформація про здоров'я, довідки і рецепти лікарів, пересилаючи їх іншим людям. За словами представників інтернет-гіганта, цей сервіс призначався для широкої аудиторії користувачів, проте так і не зміг завоювати значну популярність. Проєкт Google PowerMeter компанія запустила у 2009. Цей інструмент дозволяє користувачам відстежувати енергоспоживання у своєму будинку з будь-якої точки з інтернет-підключенням.
У червні 2011 року компанія оголосила про плани закриття двох колись дуже амбітних проєктів — Google Health і Google PowerMeter. Проєкт Google Health був запущений в травні 2008 року. З допомогою цього сервісу користувачі могли зберігати в Мережі свої медичні дані, такі як інформація про здоров'я, довідки і рецепти лікарів, пересилаючи їх іншим людям. За словами представників інтернет-гіганта, цей сервіс призначався для широкої аудиторії користувачів, проте так і не зміг завоювати значну популярність. Проєкт Google PowerMeter компанія запустила у 2009 році. Цей інструмент дозволяє користувачам відстежувати енергоспоживання у своєму будинку з будь-якої точки з інтернет-підключенням.


У липні 2011 року Google оголосив, що незабаром закриє Google Labs — відому платформу, яка широко застосовувалася для тестування різних експериментальних функцій і сервісів.
У липні 2011 року Google оголосив, що незабаром закриє Google Labs — відому платформу, яка широко застосовувалася для тестування різних експериментальних функцій і сервісів.


'''ПЗ'''
=== '''ПЗ''' ===
* [[Файл:Google Earth wordmark.png|100px|link=Google Earth]] — оглядач фотознімків поверхні [[Земля (планета)|Землі]],[[Марс (планета)|Марсу]], а також [[Космічний простір|космічного простору]];
* [[Файл:Google Earth wordmark.png|100px|link=Google Earth]] — оглядач фотознімків поверхні [[Земля|Землі]], [[Марс (планета)|Марса]], а також [[Космічний простір|космічного простору]];
* [[Файл:Android new logo 2019.svg|85x85px|link=Android|альт=]] — [[операційна система]] і платформа для мобільних телефонів та планшетних комп'ютерів з відкритим кодом.
* [[Файл:Android new logo 2019.svg|85x85px|link=Android|альт=]] — [[операційна система]] і платформа для мобільних телефонів та планшетних комп'ютерів з відкритим кодом.
* [[Файл:Google Chrome logo with wordmark (2015).svg|80px|link=Google Chrome]] — [[браузер]];
* [[Файл:Google Chrome logo with wordmark (2015).svg|80px|link=Google Chrome]] — [[браузер]];
Рядок 170: Рядок 190:
== Безпека та конфіденційність ==
== Безпека та конфіденційність ==
Google постійно впроваджує нові засоби безпеки, щоб допомогти користувачам захистити свої особисті дані. Так, на початку серпня 2023 року, компанія анонсувала функцію, яка попереджатиме користувачів про можливий витік їх особистих даних в Інтернет. Нововведення буде працювати в пошуковій системі Google, автоматично перевіряючи введені користувачем дані, такі як адреса електронної пошти або пароль, на предмет їх витоку.
Google постійно впроваджує нові засоби безпеки, щоб допомогти користувачам захистити свої особисті дані. Так, на початку серпня 2023 року, компанія анонсувала функцію, яка попереджатиме користувачів про можливий витік їх особистих даних в Інтернет. Нововведення буде працювати в пошуковій системі Google, автоматично перевіряючи введені користувачем дані, такі як адреса електронної пошти або пароль, на предмет їх витоку.
Якщо система виявить, що раніше вони були втрачені, система попередить користувача та запропонує рекомендації щодо посилення безпеки. Крім того, Google вводить новий розділ “Безпека та конфіденційність” в налаштуваннях облікового запису, де користувачі зможуть керувати своїми налаштуваннями конфіденційності та безпеки в одному місці<ref>[https://itechua.com/news/227450 Google почне попереджати користувачів про витік їхніх особистих даних у Мережу. // Автор: Митник Михайло. 04.08.2023]</ref>.
Якщо система виявить, що раніше вони були втрачені, система попередить користувача та запропонує рекомендації щодо посилення безпеки. Крім того, Google вводить новий розділ «Безпека та конфіденційність» в налаштуваннях облікового запису, де користувачі зможуть керувати своїми налаштуваннями конфіденційності та безпеки в одному місці<ref>[https://itechua.com/news/227450 Google почне попереджати користувачів про витік їхніх особистих даних у Мережу. // Автор: Митник Михайло. 04.08.2023]</ref>. Ці нововведення є частиною зусиль Google щодо зміцнення захисту даних користувачів та підвищення їх обізнаності з питань конфіденційності.


На початку травня [[2024]] року Google зіткнулася з проблемами безпеки у своєму коді Android Open Source Project (AOSP). Зокрема, у програмах для Pixel виявлено вразливості, що дозволяють отримати доступ до геолокації через камеру та файлів через компонент WebView. Google підтвердила усунення проблем і заявила про пріоритетність безпеки користувачів, наголосивши на важливості співпраці з дослідниками в галузі безпеки для покращення захисту екосистеми Android<ref>[https://itechua.com/smartphones/257071 Xiaomi та Google терміново оновлюють програмне забезпечення через проблеми у смартфонах. // Автор: Скарбик Павло. 03.05.2024]</ref>.
Ці нововведення є частиною зусиль Google щодо зміцнення захисту даних користувачів та підвищення їх обізнаності з питань конфіденційності.


== Факти ==
== Факти ==
Рядок 181: Рядок 201:
Первинна публічна пропозиція (IPO) Google відбулася п'ять років по тому, 19 серпня 2004 року. Компанія запропонувала 19 605 052 акцій за ціною 85 доларів за акцію. Акції були продані через онлайн-аукціон унікального формату, організований андеррайтерами угоди [[Morgan Stanley]] та [[Credit Suisse]]. Продаж 1,67 млрд дала Google ринкову капіталізацію у розмірі більш ніж 23 мільярди доларів. Переважна більшість із 271 млн акцій залишились під контролем Google, багато працівників Google миттєво стали мільйонерами-власниками цінних паперів. Yahoo!, конкурент Google, також отримав користь, оскільки володів 8,4 млн акцій Google до проведення IPO.
Первинна публічна пропозиція (IPO) Google відбулася п'ять років по тому, 19 серпня 2004 року. Компанія запропонувала 19 605 052 акцій за ціною 85 доларів за акцію. Акції були продані через онлайн-аукціон унікального формату, організований андеррайтерами угоди [[Morgan Stanley]] та [[Credit Suisse]]. Продаж 1,67 млрд дала Google ринкову капіталізацію у розмірі більш ніж 23 мільярди доларів. Переважна більшість із 271 млн акцій залишились під контролем Google, багато працівників Google миттєво стали мільйонерами-власниками цінних паперів. Yahoo!, конкурент Google, також отримав користь, оскільки володів 8,4 млн акцій Google до проведення IPO.


31 жовтня 2007 року вартість акцій досягла 700 доларів, в першу чергу через сильний продаж і доходу на ринку онлайн-реклами. В теперішній час компанія вказується на біржі [[NASDAQ]] під тікером GOOG і на Франкфуртській фондовій біржі під тікером GGQ1.
31 жовтня 2007 року вартість акцій досягла 700 доларів, насамперед через сильний продаж і доходу на ринку онлайн-реклами. В теперішній час компанія вказується на біржі [[NASDAQ]] під тікером GOOG і на Франкфуртській фондовій біржі під тікером GGQ1.


* Google входить в п'ятірку найбільших клієнтів компанії [[AMD]] і є клієнтом, який складає найбільше число комп'ютерів не для продажу.
* Google входить в п'ятірку найбільших клієнтів компанії [[Advanced Micro Devices|AMD]] і є клієнтом, який складає найбільше число комп'ютерів не для продажу.
* Переважна більшість з сотень тисяч комп'ютерів, що працюють на Google, складено в компанії.
* Переважна більшість з сотень тисяч комп'ютерів, що працюють на Google, складено в компанії.
* Google — четвертий у світі за обсягом кількості складених [[ПК]], після [[Dell]], [[Hewlett-Packard]] та [[IBM]].
* Google — четвертий у світі за обсягом кількості складених [[ПК]], після [[Dell]], [[Hewlett-Packard]] та [[IBM]].


У квітні 2020 року, компанія анонсувала низку заходів, спрямованих на зниження корпоративних витрат через економічний вплив [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії коронавірусної хвороби 2019]], що включає зниження темпів найму нових співробітників до кінця 2020-го року, перегляд інвестицій у [[Центр даних|центри даних]], маркетингові заходи тощо<ref>{{Cite web|title=Google to Slow Hiring for Rest of 2020, CEO Tells Staff|url=https://www.bloomberg.com/tosv2.html?vid=&uuid=3b03e610-7fb9-11ea-8772-7f6d2a0447a1&url=L25ld3MvYXJ0aWNsZXMvMjAyMC0wNC0xNS9nb29nbGUtdG8tc2xvdy1oaXJpbmctZm9yLXJlc3Qtb2YtMjAyMC1jZW8tcGljaGFpLXRlbGxzLXN0YWZm|website=www.bloomberg.com|accessdate=2020-04-16|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=18 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210418011022/https://www.bloomberg.com/tosv2.html?vid=&uuid=3b03e610-7fb9-11ea-8772-7f6d2a0447a1&url=L25ld3MvYXJ0aWNsZXMvMjAyMC0wNC0xNS9nb29nbGUtdG8tc2xvdy1oaXJpbmctZm9yLXJlc3Qtb2YtMjAyMC1jZW8tcGljaGFpLXRlbGxzLXN0YWZm}}</ref>.
У квітні 2020 року, компанія анонсувала низку заходів, спрямованих на зниження корпоративних витрат через економічний вплив [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії коронавірусної хвороби 2019 року]], що включає зниження темпів найму нових співробітників до кінця 2020-го року, перегляд інвестицій у [[Центр даних|центри даних]], маркетингові заходи тощо<ref>{{Cite web|title=Google to Slow Hiring for Rest of 2020, CEO Tells Staff|url=https://www.bloomberg.com/tosv2.html?vid=&uuid=3b03e610-7fb9-11ea-8772-7f6d2a0447a1&url=L25ld3MvYXJ0aWNsZXMvMjAyMC0wNC0xNS9nb29nbGUtdG8tc2xvdy1oaXJpbmctZm9yLXJlc3Qtb2YtMjAyMC1jZW8tcGljaGFpLXRlbGxzLXN0YWZm|website=www.bloomberg.com|accessdate=2020-04-16|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=18 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210418011022/https://www.bloomberg.com/tosv2.html?vid=&uuid=3b03e610-7fb9-11ea-8772-7f6d2a0447a1&url=L25ld3MvYXJ0aWNsZXMvMjAyMC0wNC0xNS9nb29nbGUtdG8tc2xvdy1oaXJpbmctZm9yLXJlc3Qtb2YtMjAyMC1jZW8tcGljaGFpLXRlbGxzLXN0YWZm}}</ref>.


В жовтні 2021 року Google прозвітувала про найбільше зростання виручки за підсумками кварталу протягом останніх 14 років і майже подвоїла свій прибуток<ref name=":0">{{Cite web|title=Google прозвітував про найвище зростання виручки за останні 14 років|url=https://www.epravda.com.ua/news/2021/10/27/679128/|website=Економічна правда|accessdate=2021-10-27|language=uk|archive-date=27 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211027160712/https://www.epravda.com.ua/news/2021/10/27/679128/}}</ref> Компанія протягом року показала квартальне зростання, яке зазвичай фіксувавлося протягом двох років.<ref name=":0" />.
В жовтні 2021 року Google прозвітувала про найбільше зростання виручки за підсумками кварталу протягом останніх 14 років і майже подвоїла свій прибуток<ref name=":0">{{Cite web|title=Google прозвітував про найвище зростання виручки за останні 14 років|url=https://www.epravda.com.ua/news/2021/10/27/679128/|website=Економічна правда|accessdate=2021-10-27|language=uk|archive-date=27 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211027160712/https://www.epravda.com.ua/news/2021/10/27/679128/}}</ref> Компанія протягом року показала квартальне зростання, яке зазвичай фіксувавлося протягом двох років<ref name=":0" />.


Материнська компанія Alphabet у вівторок повідомила, що виручка Google виросла на 41&nbsp;%&nbsp;— до 65,12&nbsp;млрд дол. При цьому, компанія отримала прибуток в 21,03&nbsp;млрд дол&nbsp;— це майже в три рази більше фінансових показників до пандемії. Рекламний бізнес Google приніс компанії 53,13&nbsp;млрд дол доходів, що на 43&nbsp;% більше, ніж за той же період минулого року (37,1&nbsp;млрд дол)<ref name=":0" />.
Міжнародний материнський [[Конгломерат (економіка)|конгломерат]] компаній [[Alphabet|Alphabet Inc.]] повідомив, що виручка Google виросла на 41&nbsp;%&nbsp;— до 65,12&nbsp;млрд дол. При цьому, компанія отримала прибуток в 21,03&nbsp;млрд дол&nbsp;— це майже втричі більше фінансових показників до пандемії. Рекламний бізнес Google приніс компанії 53,13&nbsp;млрд дол доходів, що на 43&nbsp;% більше, ніж за той же період минулого року (37,1&nbsp;млрд дол)<ref name=":0" />.


Фіндиректор компанії Рут Порат заявила, що зміна політики конфіденційності Apple виявила "стриманий вплив на виручку YouTube"Виручка підрозділу Google Cloud, до якого входять, зокрема, платформи для аналізу й інструменти для спільної роботи, зросла на 45&nbsp;%&nbsp;— до 4,99&nbsp;млрд дол.<ref name=":0" />
Фіндиректор компанії Рут Порат заявила, що зміна політики конфіденційності Apple виявила "стриманий вплив на виручку YouTube"Виручка підрозділу Google Cloud, до якого входять, зокрема, платформи для аналізу й інструменти для спільної роботи, зросла на 45&nbsp;%&nbsp;— до 4,99&nbsp;млрд дол.<ref name=":0" />


=== Google і суспільство ===
=== Google і суспільство ===
* Через популярність пошуковика в англійській мові з'явився неологізм «to google» («ґуґлити»), що використовується для позначення будь-якого пошуку інформації (вживають не лише стосовно Інтернету, а й під час ходіння по [[бібліотека|бібліотеці]] тощо). Це дієслово занесено до словників англійської мови, наприклад, [http://www.m-w.com/dictionary/google словник Merriam-Webster] {{Webarchive|url=https://archive.is/20120904/http://www.m-w.com/dictionary/google |date=4 вересня 2012 }}. Часто вживаються аналогічні дієслова й у багатьох інших мовах, у тому числі й в українській&nbsp;— «'''ґуґлити'''».
* Через популярність пошуковика в англійській мові з'явився неологізм «to google» («ґуґлити»), який вживають для позначення будь-якого пошуку інформації (вживають не лише стосовно Інтернету, а й під час ходіння по [[бібліотека|бібліотеці]] тощо). Це дієслово занесено до словників англійської мови, наприклад, [http://www.m-w.com/dictionary/google словник Merriam-Webster] {{Webarchive|url=https://archive.today/20120904/http://www.m-w.com/dictionary/google |date=4 вересня 2012 }}. Часто вживаються аналогічні дієслова й у багатьох інших мовах, у тому числі й в українській&nbsp;— «'''ґуґлити'''».
* Вид мадагаскарських мурах [[Proceratium google]] було названо на честь сервісу Google Earth, який допоміг відкривачеві у його дослідженнях.
* Вид мадагаскарських мурах [[Proceratium google]] було названо на честь сервісу Google Earth, який допоміг відкривачеві у його дослідженнях.
* Частка плагіату в загальному обсязі дипломних робіт і дисертацій, які захищаються в університетах Західної Європи, досягає 30 %. Цю цифру наводить у своєму дослідженні «Синдром копіювання Google» ({{lang-en|Google Copy-Paste Syndrome}}) австрійський учений Штефан Вебер. Цей феномен він визначає як «безмозку текстову культуру» ({{lang-en|Text culture without brains}}).
* Частка плагіату в загальному обсязі дипломних робіт і дисертацій, які захищаються в університетах Західної Європи, досягає 30 %. Цю цифру наводить у своєму дослідженні «Синдром копіювання Google» ({{lang-en|Google Copy-Paste Syndrome}}) австрійський учений Штефан Вебер. Цей феномен він визначає як «безмозку текстову культуру» ({{lang-en|Text culture without brains}}).
Рядок 204: Рядок 224:


=== Google та штучний інтелект ===
=== Google та штучний інтелект ===
На початку травня 2023 року, за повідомленням [[Нью-Йорк таймс|The New York Times]], вчений в галузі інформатики Джеффрі Хінтон, якого ще називають «хрещеним батьком штучного інтелекту», залишив посаду віцепрезидента Google. За словами Хінтона, він зробив це, щоб відкрито попередити громадськість про ризики, пов’язані з використанням [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]]<ref>[https://www.nytimes.com/2023/05/01/technology/ai-google-chatbot-engineer-quits-hinton.html ‘The Godfather of A.I.’ Leaves Google and Warns of Danger Ahead. // By Cade Metz. May 1, 2023]</ref>. Як стало відомо, у вченого викликала тривогу можливість створення повністю автономної зброї на базі штучного інтелекту. Хоча деякі з порушених ним питань мають суто теоретичний характер, Хінтон побоювався ескалації, пов’язаної з розгортанням штучного інтелекту, яку неможливо зупинити без ефективних засобів контролю або жорстких обмежень. Хінтон пояснив, що його позиція щодо систем штучного інтелекту почала змінюватися минулого року, коли Google, [[OpenAI]] та інші компанії почали створювати власні моделі штучного інтелекту, що іноді перевершують людський інтелект. Побоювання Хінтона поділяють багато впливових вчених та керівників технологічних фірм. А саме, [[Ілон Маск]], [[Стів Возняк]], а також понад 1000 інших експертів у галузі штучного інтелекту та представників IT-індустрії у своєму відкритому листі закликали ввести піврічний мораторій на навчання систем штучного інтелекту у зв’язку з необхідністю вирішення етичних проблем та питань безпеки<ref>[https://novyny.online.ua/batko-shtuchnogo-intelektu-zvilnivsya-z-google-i-poperediv-lyudstvo-pro-nebezpeku-shi_n857819/ Батько штучного інтелекту звільнився з Google і попередив людство про небезпеку ШІ. 02.05.2023, 23:14]</ref>.
На початку травня 2023 року, за повідомленням [[Нью-Йорк таймс|The New York Times]], вчений в галузі інформатики Джеффрі Хінтон, якого ще називають «хрещеним батьком штучного інтелекту», залишив посаду віцепрезидента Google. За словами Хінтона, він зробив це, щоб відкрито попередити громадськість про ризики, пов’язані з використанням [[Штучний інтелект|ШІ]]<ref>[https://www.nytimes.com/2023/05/01/technology/ai-google-chatbot-engineer-quits-hinton.html ‘The Godfather of A.I.’ Leaves Google and Warns of Danger Ahead. // By Cade Metz. May 1, 2023]</ref>. Як стало відомо, у вченого викликала тривогу можливість створення повністю автономної зброї на базі штучного інтелекту. Хоча деякі з порушених ним питань мають суто теоретичний характер, Хінтон побоювався ескалації, пов’язаної з розгортанням штучного інтелекту, яку неможливо зупинити без ефективних засобів контролю або жорстких обмежень. Хінтон пояснив, що його позиція щодо систем штучного інтелекту почала змінюватися минулого року, коли Google, [[OpenAI]] та інші компанії почали створювати власні моделі штучного інтелекту, що іноді перевершують людський інтелект. Побоювання Хінтона поділяють багато впливових вчених та керівників технологічних фірм. А саме, [[Ілон Маск]], [[Стів Возняк]], а також понад 1000 інших експертів у галузі штучного інтелекту та представників IT-індустрії у своєму відкритому листі закликали ввести піврічний мораторій на навчання систем штучного інтелекту у зв’язку з необхідністю вирішення етичних проблем та питань безпеки<ref>[https://novyny.online.ua/batko-shtuchnogo-intelektu-zvilnivsya-z-google-i-poperediv-lyudstvo-pro-nebezpeku-shi_n857819/ Батько штучного інтелекту звільнився з Google і попередив людство про небезпеку ШІ. 02.05.2023, 23:14]</ref>.


=== Благодійність ===
=== Благодійність ===
Рядок 217: Рядок 237:


== Корпоративна культура ==
== Корпоративна культура ==
У 2013 році Google вчетверте очолила список 100 кращих роботодавців США, який щорічно публікує Fortune.<ref>{{Cite web |url=http://money.cnn.com/magazines/fortune/best-companies/?iid=bc_lp_header |title=Рейтинг 100 лучших работодателей США, Fortune, 2013 |accessdate=28 червня 2017 |archive-date=12 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200712050104/https://money.cnn.com/magazines/fortune/best-companies/?iid=bc_lp_header }}</ref>
У 2013 році Google вчетверте очолила список 100 кращих роботодавців США, який щорічно публікує Fortune<ref>{{Cite web |url=http://money.cnn.com/magazines/fortune/best-companies/?iid=bc_lp_header |title=Рейтинг 100 лучших работодателей США, Fortune, 2013 |accessdate=28 червня 2017 |archive-date=12 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200712050104/https://money.cnn.com/magazines/fortune/best-companies/?iid=bc_lp_header }}</ref>.


У Google діяла програма «20 відсотків», в рамках якої інженери можуть витрачати 20 % робочого часу на проєкти, які не входять в їх робочі обов'язки, однак, з 2011 року компанія стала на шлях становлення максимальної ефективності, і відмовилася від даної програми.
У Google діяла програма «20 відсотків», в рамках якої інженери можуть витрачати 20 % робочого часу на проєкти, які не входять в їх робочі обов'язки, однак, з 2011 року компанія стала на шлях становлення максимальної ефективності, і відмовилася від даної програми.
Рядок 226: Рядок 246:
Мільйони поданих онлайн резюме спочатку обробляються автоматично, виявляючи тих, хто потенційно може підійти компанії.
Мільйони поданих онлайн резюме спочатку обробляються автоматично, виявляючи тих, хто потенційно може підійти компанії.


Прагнучи привернути таланти, компанія проводить серед студентів коледжів турнір Google Code Jam. На цьому турнірі програмісти змагаються у розв'язанні задач на час. 15 фіналістів запрошують в штаб-квартиру Google на фінальний раунд. {{sfn| Майкл Берчелл, Дженнифер Робин |2013|с=83}}
Прагнучи привернути таланти, компанія проводить серед студентів коледжів турнір Google Code Jam. На цьому турнірі програмісти змагаються у розв'язанні задач на час. 15 фіналістів запрошують в штаб-квартиру Google на фінальний раунд{{sfn| Майкл Берчелл, Дженнифер Робин |2013|с=83}}.

=== Персонал Google Ukraine ===
Станом на 2023 рік, Google Ukraine — це близько 100 спеціалістів, які об’єднані однією метою зробити пошуковий сервіс кращим і доступнішим. Ще три роки тому український офіс Google мав вдвічі менше співробітників.

На початку жовтня 2023 року, Google покинув Дмитро Шоломко, який останні 17 років, з дня його запуску в 2007 році, фактично очолював представництво Google Ukraine. Шоломко та пресслужба компанії підтвердили, що він пішов з компанії, але деталі не коментують<ref>[https://ain.ua/2023/10/30/pishla-epoha-dyrektor-google-ukraine-dmytro-sholomko-jde-z-kompaniyi/ Пішла епоха. Директор Google Ukraine Дмитро Шоломко йде з компанії. // Автор: Ілля Бошняков. 30.10.2023, 17:31]</ref><ref>[https://sud.ua/uk/news/ukraine/284518-direktor-predstavitelstva-google-v-ukraine-uvolilsya-posle-17-let-raboty Директор представництва Google в Україні звільнився після 17 років роботи. 30.10.2023, 19:34]</ref>.

Наприкінці листопаду 2023 року Google відкрив в Україні вакансію на посаду Country Director<ref>[https://dou.ua/lenta/news/google-ukraine-country-director/ Google шукає нового регіонального директора для України. Можна працювати з Києва або Варшави. // Автор: Юлія Сабадишина. 30.11.2023, 11:01]</ref>.

20 серпня 2024 року компанія Google оголосила про призначення Тетяни Лукинюк на посаду нової директорки Google Ukraine<ref>[https://dou.ua/lenta/news/google-country-director-ukraine/?from=fpnews Директоркою Google Україна стала Тетяна Лукинюк. Що про неї відомо. // Автор: Юлія Сабадишина. 20.08.2024, 14:49]</ref>.

== Збої в роботі ==
12 серпня 2023 року, згідно з даними детектору збоїв Downradar, у Росії спостерігалися збої в роботі пошукової системи Google, найбільшу кількість повідомлень зафіксовано в Москві (РФ). Як випливає з повідомлення детектору збоїв, станом на 23:00, 12 серпня зафіксовано близько 2 тисяч звітів про збої в роботі пошукової системи. Найбільше збоїв було зафіксовано в Москві (1236), а також у Санкт-Петербурзі (264), Казані (117), Новосибірську (72) і Челябінську (71). Пік збоїв стався між 17 і 20 годинами<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2023/08/12/7415344/ У Росії масові збої в роботі Google, Роскомнагляд відреагував. // Автор: Катерина Тищенко. 12.08.2023, 23:05]</ref>.

Наприкінці листопада 2023 року користувачі [[Google Drive]] з різних куточків світу повідомили, що в останній час збережені в хмарі файли почали раптово видалятися, а сам сервіс відкотився до стану за квітень-травень 2023 року. При цьому в логах активності постраждалих акаунтів не виявлено жодних змін. Тобто користувачі не видаляли власні дані помилково, і річ у певному збої в роботі сервісу і синхронізації даних між локальними пристроями та хмарою Google<ref>[https://processer.media/ua/u-koristuvachiv-google-drive-po-vsomu-svitu-znikajut-zberezheni-fajli/ У користувачів Google Drive в усьому світі зникають збережені файли. // Автор: Микола Шелудько. 28.11.2023]</ref>.

== Конкурентна боротьба ==
21 червня 2023 року, згідно повідомлення [[CNBC]]<ref>[https://www.cnbc.com/2023/06/21/google-accuses-microsoft-of-anticompetitive-practices-in-azure-cloud.html Google accuses Microsoft of unfair practices in Azure cloud unit. // Published Wed, Jun 21 2023, 01:08 pm Edtupdated Wed, Jun 21 2023? 04:22 pm EDT]</ref>, Google звинуватила [[Microsoft]] в антиконкурентних діях на ринку хмарних сервісів та в кіберзагрозі для національної безпеки США. Юристи Google надали [[Федеральна торгова комісія|Федеральній торговій комісії США]] докази, що Microsoft за допомогою своїх продуктів Windows Server і Microsoft Office створює перешкоди великій кількості клієнтів при використанні будь-яких інших продуктів, які не входять до хмарної інфраструктури [[Microsoft Azure|Azure]]. Коаліція за справедливе ліцензування програмного забезпечення (CFSL) підтвердила Федеральній торговій комісії США, що Microsoft не дає клієнтам вибирати інших хмарних провайдерів. Також вони стверджують, що Microsoft обмежує можливості інтеграції конкуруючих сервісів і встановлює свої продукти за замовчуванням<ref>[https://speka.media/google-zvinuvatila-microsoft-u-antikonkurentnix-diyax-na-rinku-xmarnix-servisiv-9860kv Google звинуватила Microsoft у антиконкурентних діях на ринку хмарних сервісів. // Автор: Артем Житкевич. 22.06.2023]</ref>.


== Порушення права на недоторканність приватного життя ==
== Порушення права на недоторканність приватного життя ==


=== 2005 ===
=== 2005 ===
Вперше проблеми у зв'язку з порушенням прав людини у Google почалися ще в 2005 році. При створенні карт Google Earth були використані зображення даху американського Білого дому, що становить загрозу для національної безпеки Сполучених Штатів. Американська громадськість була глибоко обурена тим, що потенційні терористи отримали шанс детально розглянути системи захисту Білого дому, розташовані на даху.<ref>{{Cite web |url=http://precursorblog.com/content/googles-top-35-privacy-scandals |title=Scott Cleland. Google's Top 35 Privacy Scandals. 22.02.12 |accessdate=28 червня 2017 |archive-date=30 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170630042234/http://precursorblog.com/content/googles-top-35-privacy-scandals }}</ref>.
Вперше проблеми у зв'язку з порушенням прав людини у Google почалися ще в 2005 році. При створенні карт Google Earth були використані зображення даху американського Білого дому, що становить загрозу для національної безпеки Сполучених Штатів. Американська громадськість була глибоко обурена тим, що потенційні терористи отримали шанс детально розглянути системи захисту Білого дому, розташовані на даху<ref>{{Cite web |url=http://precursorblog.com/content/googles-top-35-privacy-scandals |title=Scott Cleland. Google's Top 35 Privacy Scandals. 22.02.12 |accessdate=28 червня 2017 |archive-date=30 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170630042234/http://precursorblog.com/content/googles-top-35-privacy-scandals }}</ref>.


=== 2008 ===
=== 2008 ===
Наступним гучним скандалом, пов'язаним з Google, став позов проти американської сім'ї Борінг зі штату [[Пенсільванія]]. У 2008 році подружжя Борінг звинуватила компанію Google у порушенні недоторканності їхнього приватного життя. При створенні загальносвітових міських віртуальних карт Google Street View були використані зображення будинку і басейну подружньої пари. Борінг негайно подали в суд і зажадали від Google 25 тис. доларів як компенсацію за заподіяну моральну шкоду. Однак їхній перший позов не був задоволений. Проте, судові розгляди були продовжені, і за рішенням суду в 2010 році Борінг отримали від компанії компенсацію в розмірі 1 долара. Однак представники Google заявили: "На жаль, абсолютної конфіденційності в сучасному світі не існує, адже є зображення із супутників, які знімають все, не звертаючи уваги на знаки «приватна територія». Тим не менш, фахівці компанії можуть прибрати зображення зі свого сервера, якщо їх попросити про це в приватному порядку<ref>{{Cite web |url=http://mashable.com/2009/02/18/google-wins-boring-lawsuit/ |title=Stan Schroeder. Google Wins Boring Lawsuit. 18.02.09 |accessdate=28 червня 2017 |archive-date=4 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171004190357/http://mashable.com/2009/02/18/google-wins-boring-lawsuit/ }}</ref>.
Наступним гучним скандалом, пов'язаним з Google, став позов проти американської сім'ї Борінг зі штату [[Пенсільванія]]. 2008 року подружжя Борінг звинуватила компанію Google у порушенні недоторканності їхнього приватного життя. При створенні загальносвітових міських віртуальних карт Google Street View були використані зображення будинку і басейну подружньої пари. Борінг негайно подали в суд і зажадали від Google 25 тис. доларів як компенсацію за заподіяну моральну шкоду. Однак їхній перший позов не був задоволений. Проте, судові розгляди були продовжені, і за рішенням суду в 2010 році Борінг отримали від компанії компенсацію в розмірі 1 долара. Однак представники Google заявили: "На жаль, абсолютної конфіденційності в сучасному світі не існує, адже є зображення із супутників, які знімають все, не звертаючи уваги на знаки «приватна територія». Однак фахівці компанії можуть прибрати зображення зі свого сервера, якщо їх попросити про це в приватному порядку<ref>{{Cite web |url=http://mashable.com/2009/02/18/google-wins-boring-lawsuit/ |title=Stan Schroeder. Google Wins Boring Lawsuit. 18.02.09 |accessdate=28 червня 2017 |archive-date=4 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171004190357/http://mashable.com/2009/02/18/google-wins-boring-lawsuit/ }}</ref>.


=== 2009 ===
=== 2009 ===
Рядок 244: Рядок 281:
=== 2020 ===
=== 2020 ===
На початку серпня 2023 року, згідно повідомлення ''The Verge'', компанія Google опинилася під загрозою штрафу за те, що незаконно відстежувала активність в інтернеті мільйонів людей, які користувалися режимом інкогніто або приватного доступу у своїх браузерах. Каліфорнійський суд (США) вирішив, що позов, поданий групою користувачів, має підстави для розгляду на судовому процесі. Якщо Google буде визнана винною, їй доведеться заплатити $5 млрд компенсації. Позивачі звинуватили Google у тому, що cookie, аналітика та інструменти Google у застосунках продовжували збирати інформацію про їхню активність в інтернеті, навіть коли вони активували режим інкогніто в Chrome, приватний доступ Safari та їх аналоги в інших браузерах. Позов проти Google було подано ще у 2020 році з вимогою відшкодування збитків на суму щонайменше $5 млрд. Судовий процес за цією справою очікується у 2024 році<ref>[https://www.theverge.com/2023/8/7/23823878/google-privacy-tracking-incognito-mode-lawsuit-summary-judgment-denied $5 billion Google lawsuit over ‘Incognito mode’ tracking moves a step closer to trial. // By Richard Lawler. Updated Aug 8, 2023, 6:22 AM GMT+3]</ref><ref>[https://speka.media/pozov-proti-google-na-5-mlrd-bude-rozglyadatisya-u-sudi-vrw6g9 Позов проти Google на $5 млрд буде розглядатися у суді. // Автор: Артем Житкевич. 08.08.2023]</ref>.
На початку серпня 2023 року, згідно повідомлення ''The Verge'', компанія Google опинилася під загрозою штрафу за те, що незаконно відстежувала активність в інтернеті мільйонів людей, які користувалися режимом інкогніто або приватного доступу у своїх браузерах. Каліфорнійський суд (США) вирішив, що позов, поданий групою користувачів, має підстави для розгляду на судовому процесі. Якщо Google буде визнана винною, їй доведеться заплатити $5 млрд компенсації. Позивачі звинуватили Google у тому, що cookie, аналітика та інструменти Google у застосунках продовжували збирати інформацію про їхню активність в інтернеті, навіть коли вони активували режим інкогніто в Chrome, приватний доступ Safari та їх аналоги в інших браузерах. Позов проти Google було подано ще у 2020 році з вимогою відшкодування збитків на суму щонайменше $5 млрд. Судовий процес за цією справою очікується у 2024 році<ref>[https://www.theverge.com/2023/8/7/23823878/google-privacy-tracking-incognito-mode-lawsuit-summary-judgment-denied $5 billion Google lawsuit over ‘Incognito mode’ tracking moves a step closer to trial. // By Richard Lawler. Updated Aug 8, 2023, 6:22 AM GMT+3]</ref><ref>[https://speka.media/pozov-proti-google-na-5-mlrd-bude-rozglyadatisya-u-sudi-vrw6g9 Позов проти Google на $5 млрд буде розглядатися у суді. // Автор: Артем Житкевич. 08.08.2023]</ref>.

== Конкурентна боротьба ==
21 червня 2023 року, згідно повідомлення [[CNBC]]<ref>[https://www.cnbc.com/2023/06/21/google-accuses-microsoft-of-anticompetitive-practices-in-azure-cloud.html Google accuses Microsoft of unfair practices in Azure cloud unit. // Published Wed, Jun 21 2023, 01:08 pm Edtupdated Wed, Jun 21 2023? 04:22 pm EDT]</ref>, Google звинуватила [[Microsoft]] в антиконкурентних діях на ринку хмарних сервісів та в кіберзагрозі для національної безпеки США. Юристи Google надали [[Федеральна торгова комісія|Федеральній торговій комісії США]] докази, що Microsoft за допомогою своїх продуктів Windows Server і Microsoft Office створює перешкоди великій кількості клієнтів при використанні будь-яких інших продуктів, які не входять до хмарної інфраструктури [[Microsoft Azure|Azure]]. Коаліція за справедливе ліцензування програмного забезпечення (CFSL) підтвердила Федеральній торговій комісії США, що Microsoft не дає клієнтам вибирати інших хмарних провайдерів. Також вони стверджують, що Microsoft обмежує можливості інтеграції конкуруючих сервісів і встановлює свої продукти за замовчуванням<ref>[https://speka.media/google-zvinuvatila-microsoft-u-antikonkurentnix-diyax-na-rinku-xmarnix-servisiv-9860kv Google звинуватила Microsoft у антиконкурентних діях на ринку хмарних сервісів. // Автор: Артем Житкевич. 22.06.2023]</ref>.

== Збої в роботі ==
12 серпня 2023 року, згідно даних детектору збоїв Downradar, у Росії спостерігалися збої в роботі пошукової системи Google, найбільшу кількість повідомлень зафіксовано в Москві (РФ). Як випливає з повідомлення детектору збоїв, станом на 23:00, 12 серпня зафіксовано близько 2 тисяч звітів про збої в роботі пошукової системи. Найбільше збоїв було зафіксовано в Москві (1236), а також у Санкт-Петербурзі (264), Казані (117), Новосибірську (72) і Челябінську (71). Пік збоїв стався між 17 і 20 годинами<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2023/08/12/7415344/ У Росії масові збої в роботі Google, Роскомнагляд відреагував. // Автор: Катерина Тищенко. 12.08.2023, 23:05]</ref>.


== Штрафи ==
== Штрафи ==
Рядок 256: Рядок 287:
16 лютого Google заплатив Франції 1,1&nbsp;млн штрафу через некоректне відображення рейтингів готелів у країні<ref>{{Cite web|title=Google заплатить у Франції штраф у 1,1 млн євро: названа причина|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/google-zaplatit-frantsii-shtraf-1-1-mln-evro-1613460085.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-06-07|language=ru|archive-date=7 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210607180754/https://www.rbc.ua/ukr/news/google-zaplatit-frantsii-shtraf-1-1-mln-evro-1613460085.html}}</ref>.
16 лютого Google заплатив Франції 1,1&nbsp;млн штрафу через некоректне відображення рейтингів готелів у країні<ref>{{Cite web|title=Google заплатить у Франції штраф у 1,1 млн євро: названа причина|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/google-zaplatit-frantsii-shtraf-1-1-mln-evro-1613460085.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-06-07|language=ru|archive-date=7 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210607180754/https://www.rbc.ua/ukr/news/google-zaplatit-frantsii-shtraf-1-1-mln-evro-1613460085.html}}</ref>.


7 червня Франція наклала штраф на Google у розмірі 220&nbsp;млн євро за зловживання становищем на ринку реклами. Причиною стало звернення News Corp Inc, групи [[Ле фігаро|Figaro]] і групи Rossel The Voice до відомства з питань конкуренції Франції<ref>{{Cite web|title=Франція оштрафувала Google на 220 млн євро|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/frantsiya-oshtrafovala-google-220-mln-evro-1623069439.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-06-07|language=ru|archive-date=7 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210607180754/https://www.rbc.ua/ukr/news/frantsiya-oshtrafovala-google-220-mln-evro-1623069439.html}}</ref>.
7 червня Франція наклала штраф на Google у розмірі 220&nbsp;млн євро за зловживання становищем на ринку реклами. Причиною стало звернення News Corp Inc, групи [[Ле фігаро|Figaro]] і групи ''Rossel The Voice'' до відомства з питань конкуренції Франції<ref>{{Cite web|title=Франція оштрафувала Google на 220 млн євро|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/frantsiya-oshtrafovala-google-220-mln-evro-1623069439.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-06-07|language=ru|archive-date=7 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210607180754/https://www.rbc.ua/ukr/news/frantsiya-oshtrafovala-google-220-mln-evro-1623069439.html}}</ref>.


13 липня Франція оштрафувала Google на 500&nbsp;млн євро за порушення авторських прав. Також компанію зобов'язували протягом липня-серпня запропонувати компенсації для інформаційних аґенцій за використання їхніх новин. Якщо цього не буде зроблено, компанію буде додатковано оштрафовано на суму до 900 тис. євро щодня<ref>{{Cite web|title=Франція оштрафувала Google на 500 млн євро за порушення авторських прав|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/frantsiya-oshtrafovala-google-500-mln-evro-1626162433.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-07-13|language=ru|archive-date=13 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210713214950/https://www.rbc.ua/ukr/news/frantsiya-oshtrafovala-google-500-mln-evro-1626162433.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=France fines Google 500 mln euros over copyright row|url=https://www.reuters.com/technology/france-fines-google-500-mln-over-copyright-row-2021-07-13/|website=Reuters|date=2021-07-13|accessdate=2021-07-13|archive-date=13 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210713215242/https://www.reuters.com/technology/france-fines-google-500-mln-over-copyright-row-2021-07-13/}}</ref>.
13 липня Франція оштрафувала Google на 500&nbsp;млн євро за порушення авторських прав. Також компанію зобов'язували протягом липня-серпня запропонувати компенсації для інформаційних аґенцій за використання їхніх новин. Якщо цього не буде зроблено, компанію буде додатковано оштрафовано на суму до 900 тис. євро щодня<ref>{{Cite web|title=Франція оштрафувала Google на 500 млн євро за порушення авторських прав|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/frantsiya-oshtrafovala-google-500-mln-evro-1626162433.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-07-13|language=ru|archive-date=13 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210713214950/https://www.rbc.ua/ukr/news/frantsiya-oshtrafovala-google-500-mln-evro-1626162433.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=France fines Google 500 mln euros over copyright row|url=https://www.reuters.com/technology/france-fines-google-500-mln-over-copyright-row-2021-07-13/|website=Reuters|date=2021-07-13|accessdate=2021-07-13|archive-date=13 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210713215242/https://www.reuters.com/technology/france-fines-google-500-mln-over-copyright-row-2021-07-13/}}</ref>.
Рядок 264: Рядок 295:
=== 2022 ===
=== 2022 ===
У січні Франція оштрафувала Google на понад 150&nbsp;млн євро за те, що компанія ускладнила можливість відмовитись від онлайн-трекерів<ref>{{Cite web|title=Нав'язували cookies: Франція оштрафувала Google та Facebook на понад 200 мільйонів євро|url=https://business.24tv.ua/navyazuvali-cookies-frantsiya-oshtrafuvala-google-facebook-ponad_n1836502|website=24 Канал|accessdate=2022-01-07|language=uk|archive-date=7 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220107190105/https://business.24tv.ua/navyazuvali-cookies-frantsiya-oshtrafuvala-google-facebook-ponad_n1836502}}</ref>.
У січні Франція оштрафувала Google на понад 150&nbsp;млн євро за те, що компанія ускладнила можливість відмовитись від онлайн-трекерів<ref>{{Cite web|title=Нав'язували cookies: Франція оштрафувала Google та Facebook на понад 200 мільйонів євро|url=https://business.24tv.ua/navyazuvali-cookies-frantsiya-oshtrafuvala-google-facebook-ponad_n1836502|website=24 Канал|accessdate=2022-01-07|language=uk|archive-date=7 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220107190105/https://business.24tv.ua/navyazuvali-cookies-frantsiya-oshtrafuvala-google-facebook-ponad_n1836502}}</ref>.

=== 2023 ===
У вересні, як повідомило видання The Guardian, корпорація Google уклала мирову угоду з владою штату [[Каліфорнія|Каліфорнії]] (США) за позовом про таємне стеження за американськими користувачами та погодилася виплатити штраф у розмірі $93 млн. Позов проти Google був поданий генеральним прокурором Каліфорнії Робом Бонтом, який звинуватив IT-корпорацію в тому, що вона продовжує стежити за переміщеннями користувачів навіть після відключення в налаштуваннях облікового запису Google функції «Історія розташування». Компанія отримує геодані користувачів не від GPS-модуля смартфона, а аналізуючи їх активність на сайтах та додатках. The Guardian пише, що це не перший випадок, коли Google штрафують у США за таємне стеження за користувачами. 2022 року Google, за аналогічну провину погодився виплатити компенсацію у розмірі $392 млн. Позов був поданий генеральними прокурорами 40 штатів<ref>[https://t4.com.ua/company/google-oshtrafuvaly-cherez-stezhennya-za-lyudmy/ Google оштрафували через стеження за людьми. // Автор: Андрій Неволін. 16.09.2023]</ref>.

=== 2024 ===
19 липня Таганський районний суд Москви (РФ) оштрафував Google LLC на $45000. Приводом для притягнення компанії до відповідальності стала відмова видалити так звані «фейки» про російську армію та війну проти України. Перед цим компанію також штрафували на 4 та 4,6&nbsp;млн рублів за невидалення відео про втрати російської армії в Україні, перебіг війни та контенту на тему ЛГБТК+<ref>[https://zona.media/news/2024/07/19/google Суд у Москві оштрафував Google на чотири мільйони рублів за відмову видалити «заборонену інформацію» про війну в Україні. (рос.) 19.07.2024, 13:23]</ref><ref>[https://ms.detector.media/internet/post/35601/2024-07-19-u-rosii-kompaniyu-google-oshtrafuvaly-na-45-tysyach-dolariv/ У Росії компанію Google оштрафували на 45 тисяч доларів. 19.07.2024, 17:28]</ref>.

31 липня, як повідомило агентство Reuters, Таганський районний суд Москви оштрафував Google на 5 мільйонів рублів ($58038) і TikTok на 4&nbsp;млн рублів за те, що вони не змогли виявити контент, який дуже схожий на контент, який їх раніше зобов’язали видалити. Москва особливо критикує Google за видалення YouTube-каналів російських ЗМІ та громадських діячів<ref>[https://www.reuters.com/technology/russia-fines-google-tiktok-over-banned-content-2024-07-31/ Russia fines Google, TikTok over banned content. // By Reuters. July 31, 20247:02 PM GMT+3]</ref><ref>[https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/35714/2024-07-31-rosiya-oshtrafuvala-tiktok-ta-google-za-zaboronenyy-kontent/ Росія оштрафувала TikTok та Google за заборонений контент. 31.07.2024, 20:07]</ref>.

== Судові розгляди ==

=== Порушення патентних прав ===
У судовому позові 2019 року компанія «Singular Computing», яка була заснована компʼютерним вченим із Массачусетсу (США) Джозефом Бейтсом, звинуватила Google у порушенні патентів на технології штучного інтелекту (ШІ) і вимагала сплати 7&nbsp;млрд дол. компенсації. У січні 2024 року, компанія Google досягла мирової угоди в позові «Singular Computing» про порушення її патентних прав на процесори, що забезпечують роботу ШІ. За повідомленням агетства Reuters, Угоду уклали того ж дня, коли мали розпочатися заключні слухання за позовом «Singular Computing». Компанія вимагала відшкодувати 1,67&nbsp;млрд дол. збитків за можливе зловживання Google її інноваціями в галузі ШІ. Представник Google в суді заявив, що компанія не порушувала патентних прав «Singular Computing» і лише «рада вирішити цю проблему»<ref>[https://www.reuters.com/technology/google-settles-ai-related-chip-patent-lawsuit-that-sought-167-bln-2024-01-24/ Google settles AI-related chip patent lawsuit that sought $1.67 bln. // By Blake Brittain and Nate Raymond. January 24, 2024, 6:10 PM GMT+2]</ref><ref>[https://babel.ua/news/103182-google-viplatila-1-67-milyarda-cherez-patentnu-superechku Google виплатила $1,67 мільярда через патентну суперечку. // Автор: Олександр Амру. 24.01.2024, 18:31]</ref>.

=== Російські телеканали проти Google ===
У 2022 році судові пристави забрали кошти з російських рахунків Google, що призвело до банкрутства російського підрозділу компанії Google. Вилучені гроші були передані російським телеканалам, таким як RT і «Царьград». Російські суди встановили, що Google заборгувала «Царьграду» 32,8 млрд. рублів (273 млн. фунтів стерлінгів), однак сума з урахуванням щоденних штрафів може значно зрости. Google звинуватив російські суди в застосуванні довільних санкцій і штрафів у спробі покарати компанію за дотримання міжнародних санкцій. Google також заявив, що сума, яку компанія повинна виплатити за судовим рішенням, була значно меншою за вилучену суму. Всього російська влада конфіскувала у компанії Google понад $100 млн, які надалі витратили на фінансування пропаганди війни в Україні<ref>[https://sprotyv.info/obshchestvo/v-rosiї-viluchili-koshti-z-rahunkiv-google-ta-vitratili-їh-na-propagandu-zmi/ В росії вилучили кошти з рахунків Google та витратили їх на пропаганду – ЗМІ. 25.08.2024, 23:03]</ref>.

=== Антимонопольний судовий процес ===
12 вересня 2023 року у [[Федеральні судові округи США|Федеральному суді Вашингтона]] (США) розпочався суд стосовно Google у справі про незаконні дії компанії з метою стати домінуючою [[Пошукова система|пошуковою системою]] у світі. Було повідомлено, що Антимонопольний судовий процес проти Google став найбільшим у США за чверть десятиліття. Суд триватиме десять тижнів, протягом яких компанія за участю понад 100 свідків переконуватиме суддю Аміта Мехту в безпідставності справи, порушеної [[Міністерство юстиції США|Міністерством юстиції США]]. До свідчень проти компанії Google також підключилися десятки штатів США на чолі зі штатом [[Колорадо]]. Справа Google зосереджена на заяві уряду про те, що технологічний гігант несправедливо встановив домінування в онлайн-пошуку, уклавши ексклюзивні контракти з виробниками пристроїв, операторами мобільного зв’язку та іншими компаніями, зокрема компанією Apple, які не залишили конкурентам жодних шансів на конкуренцію. За допомогою щорічних виплат мільярдів доларів цим компаніям Google забезпечив статус за замовчуванням своїй пошуковій системі на телефонах і веб-браузерах<ref>[https://processer.media/ua/u-federalnomu-sudi-vashingtona-rozpochavsya-antimonopolnij-sud-proti-google/ У федеральному суді Вашингтона розпочався Антимонопольний суд проти Google. // Автор: Микола Шелудько. 12.09.2023]</ref>.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 294: Рядок 344:
[[Категорія:Кремнієвий ліс]]
[[Категорія:Кремнієвий ліс]]
[[Категорія:Виробники мобільних телефонів]]
[[Категорія:Виробники мобільних телефонів]]
[[Категорія:Засновані у США 1998]]
[[Категорія:Засновані в США 1998]]
[[Категорія:Транснаціональні корпорації США]]
[[Категорія:Транснаціональні корпорації США]]

Поточна версія на 18:25, 15 вересня 2024

Google LLC
Google Incide Stone Corporation
Google
Типпублічна компанія
Організаційно-правова форма господарюванняLimited Liability Company
ГалузьІнтернет
СпеціалізаціяІнтернет, комп'ютерні програми, телекомунікації
Лістинг на біржіNASDAQ: GOOG
NASDAQ-100 Component
S&P 500 Component
ГаслоDo the right thing
(укр. Вчиняй правильно)[2]
Засновано4 вересня 1998[3], 25 років тому в Менлоу Парк, Каліфорнія, США
Засновник(и)Сергій Брін, Ларрі Пейдж, Стон Бірч, Меклі Бафоу
Штаб-квартираСША Маунтін-В'ю, Каліфорнія, США
Територія діяльностіувесь світd
Очільник(и)Сундар Пічаї
Ключові особиЛаррі Пейдж — Головний виконавчий директор
Ерік Шмідт — голова ради директорів
Сергій Брін — співзасновник
Сундар Пічаї —генеральний директор
Продукціядив. Сервіси та послуги Google
Послугипошуковик, хмарне сховище, відеохостинг, музичний стрімінговий сервіс, операційні системи, виготовлення електроніки, …
Виторг 66,001 млрд. доларів США (2014)[5]
Операційний прибуток (EBIT) 16,496 млрд. доларів США (2014)[5]
Чистий прибуток 14,444 млрд. доларів США (2014)[5]
Активи 131,133 млрд дол. (2014)[5]
Власний капітал 80,685 млрд дол. (2014)[5]
Власник(и)Ларрі Пейдж
Співробітники 57,100 (2 квартал 2015)[6]
Холдингова компаніяAlphabet Inc.
Дочірні компаніїYouTube, Waze, Nest, DoubleClick, On2 Technologies, Google Voice, Picnik, Aardvark, AdSense, AdMob, HTC Mobile, Firebase
google.com
Мапа
CMNS: Google у Вікісховищі

Google LLC (вимовляється [ˈɡuːɡəl], українською: Ґуґл[7]) — американська публічна транснаціональна корпорація, яку заснували 1998 року аспіранти Стенфордського університету Ларрі Пейдж і Сергій Брін.

Найпопулярніший пошуковий сервіс станом на 2021 рік, має у власності, зокрема, YouTube і Blogger. Штаб-квартира корпорації розташована в Кремнієвій долині, представництва компанії також є в Північній Америці, Австралії, Європі та Азії.

Google.com — найвідвідуваніший сайт у світі (поряд із facebook.com). Водночас компанію звинувачують у порушенні права на приватність, авторського права та цензури[8][9].

Основні відомості

[ред. | ред. код]

Google заснована 4 вересня 1998 року як приватна компанія, що займається розробкою, розвитком і дизайном найпопулярнішого в Інтернеті пошукового сервісу. Днем народження Google вважається — 15 вересня[10]. Google підтримує та розробляє низку інтернет-сервісів і продукції, отримуючи дохід передусім від реклами, завдяки своїй програмі Ads. Компанію заснували Ларрі Пейдж і Сергій Брін. 19 серпня 2004 року Google розпочала продаж своїх акцій на фондовому ринку. Тоді Ларрі Пейдж, Сергій Брін та Ерік Шмідт домовилися про спільну співпрацю протягом 20 років, до 2024 року. Проголошеною місією компанії від самого початку була «організація світової інформації, забезпечення її доступності та користі для всіх», а неофіційне гасло компанії, придумане інженером Google Полом Бакхейтом — «Не будь злим» (англ. Don't be evil). 2003 року компанія переїхала до своєї нинішньої штаб-квартири в Маунтін-В'ю, штат Каліфорнія (США), де працюють близько 28 тис. робітників.

Google керує понад мільйоном серверів у центрах опрацювання даних (ЦОД) у всьому світі, опрацьовуючи більше мільярда пошукових запитів і 24 петабайт користувацьких даних щодня. Швидкий ріст Google з моменту його заснування призвів до виникнення великої кількості продукції, не пов'язаної безпосередньо з головним продуктом компанії — пошуковою системою. Google має онлайн-продукти на кшталт поштового сервісу Gmail. У компанії є також і десктопні продукти, такі як браузер Google Chrome і програма обміну миттєвими повідомленнями Google Hangouts. Крім того, Google веде розробку мобільної операційної системи Android, яку використовує велика кількість смартфонів, а також операційної системи Google Chrome OS.

За версією BrandZ, Google — найсильніший[11] бренд у світі, а за версією компанії Brand-Finance — найдорожчий (44,3 млрд дол.) бренд світу у 2011 році[12][13]. Проте, в 2015 і в 2016 році, вартість бренду була другою після бренду Apple[14]. 2011 року Google було визнано компанією з найкращою репутацією в США[15][16].

В 2024 році материнська компанія Google, Alphabet, офіційно досягла ринкової вартості 2 трильйони доларів, що є значною подією для технологічного гіганта. І це на тлі розвитку генеративного штучного інтелекту та проблем із регуляторами[17].

Назва «Google», за найпоширенішою версією, — спотворене написання слова «ґуґол» (англ. googol), яке придумав Мілтон Сіротта, племінник американського математика Едварда Кайзера. «ґуґол» — це число , десятковий запис його містить одиницю та сто нулів. За іншою версією, назва «Google» означає «йти дивитися», що походить від злиття двох слів «go» та «ogle».

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія Google

Google почався у січні 1996 року як дослідницький проєкт Ларрі Пейджа та Сергія Бріна, коли вони обидва були аспірантами Стенфордського університету в Стенфорді, штат Каліфорнія[18].

Зареєстрована як Google Inc., що розташовується в Маунтін-В'ю (Каліфорнія). Її інвесторами є Kleiner Perkins Caufield & Byers та Sequoia Capital. Завдяки своїм технологічним інноваціям Google отримала безліч нагород, в тому числі приз «Голос Народу» за найкращі технічні досягнення і нагороду «Найкраща пошукова система в Інтернет» від Yahoo! Internet Life. Google здобула приз за «Технічну Досконалість» журналу PC і «Найкраща пошукова машина» журналу The Net. Чимраз більше компаній, в тому числі Yahoo!, AOL (Netscape), Washingtonpost.com, використовують пошукові ідеї Google з метою покращити пошук на своїх вебсайтах.

19 серпня 2004 року почала продаж своїх акцій на фондовому ринку (IPO), тобто стала публічною компанією. Розійшлося майже 20 мільйонів акцій загальною вартістю в 1,67 млрд доларів США. Власне Google дістались тільки $1,2 мільярда. Компанія продала не всі цінні папери, що їй належали: у Google є ще понад 250 мільйонів акцій, якими вона може розпоряджатися на власний розсуд. Google випустила акції двох типів: звичайні (Class A, всього 33,6 млн штук), які перепродаються тепер в системі NASDAQ, і привілейовані (Class B — 237,6 млн штук), рух яких обмежено «стінами» компанії. Кожна привілейована акція при голосуванні може врівноважити десять звичайних. 30 серпня 2004 року на спеціалізованих торгових майданчиках почались торги опціонами компанії Google. Докладніше про IPO див. на сайті Google's Initial Public Offering Information[недоступне посилання з травня 2019] ґуґол — це число, яке складається з одиниці і ста нулів. Пізніше в рекламній компанії заявили, що воно було вибране, щоб показати, що пошукова система хоче забезпечити людей великою кількістю інформації. Спочатку Google працював на сайті Стенфордського університету і мав назву домену google.stanford.edu.

Доменне ім'я для Google було зареєстровано 15 вересня 1997 року, а компанія була зареєстрована 1998 року. Вона була розташована в гаражі подруги засновників (Сюзен Воджскі) в Менло-Парку (штат Каліфорнія). Крейг Сільверстейн, їхній одногрупник, був найманий як перший працівник.

22 червня 2010 року корпорація Google відкрила офіс в Україні.

15 серпня 2011 було оголошено про те, що Google купив виробника мобільних пристроїв Motorola Mobility за 12,5 мільярда доларів США[19].

10 серпня 2015 Сундара Пічаї оголосили наступним генеральним директором (CEO) Google[20]. Google став найбільшою дочірньою компанією Alphabet[21][22][23].

1 серпня 2018 року компанія Google запустила сервіс «Товарні оголошення Google» (Google Shopping) в Україні. Google Shopping — рекламне рішення, спрямоване на поліпшення користувацького досвіду, що дає змогу відстежувати покупки, порівнювати різні продукти, їхні функції та ціни, а потім безпосередньо зв'язуватися з продавцями для здійснення покупки. Рішення працює на базі Merchant Center — інструменту, який дозволяє завантажувати дані про магазин і товари в Google і робить їх доступними для товарних оголошень та інших служб Google[24].

19 березня 2019 року Google оголосив про вихід на ринок відеоігор, запустивши хмарну ігрову платформу під назвою Google Stadia[25].

У грудні 2019 року колишній операційний директор PayPal Білл Реді став новим керівником комерції Google, який пізніше сприятиме розвитку Google Pay[26].

У січні 2021 року, уряд Австралії створив законопроєкт, згідно з яким Google і Facebook повинні платити медіакомпаніям за право користуватися їхнім контентом. У відповідь Google пригрозив закрити доступ до своєї пошукової системи в Австралії[27].

У вересні 2021 року компанія Google оголосила про те, що купує офісну будівлю на Мангеттені за 2,1 млрд доларів. Згідно з даними компанії Real Capital Analytics, купівля Google офісної будівлі в Нью-Йорку — це найдорожча угода в цьому сегменті з початку пандемії COVID-19 та одна з найдорожчих в історії США[28][29].

У червні 2023 року, компанія Google відмовилася від хмарної ігрової платформи під назвою Google Stadia, яка вийшла на ринок відеоігор ще в 2019 році. Замість неї, Google розпочав тестування онлайн-ігри безпосередньо на YouTube, яка отримала назву Playables. Вона дозволить користувачам запускати ігри безпосередньо на платформі YouTube, причому як у web-версії, так і в мобільних додатках для Android та iOS. Згідно повідомлення, станом на 25 червня 2023 року, доступна поки ще тільки одна гра – Stack Bounce[30].

В ніч на 10 серпня 2023 року, Google розпочав проводити масові блокування своїх сервісів у Росії. Російський бізнес компаній, які перебувають під санкціями США, почали скаржитися на закритий доступ до Google Workspace, відсутність доступу до корпоративної пошти, документів, диску та інших корисних для компаній сервісів[31].

З 1 грудня 2023 року, згідно повідомлення CNN, Google розпочинає видалення акаунтів, якими не користувались щонайменше 2 (два) роки[32][33].

20 травня 2024 року, за повідомленням агентства Reuters, компанія Google, що входить до холдингу Alphabet, з метою підтримання зростання бізнесу ШІ в Європі, вкладає ще 1 млрд євро (або $1,1 млрд) у розширення свого центру обробки даних у Фінляндії[34][35].

Дата-центри Google

[ред. | ред. код]

Згідно з офіційними даними, станом на 2022 рік, Google має 23 власних дата-центрів, в тому числі:

  • в Північній Америці — 14;
  • в Південній Америці — 1;
  • в Європі — 6;
  • в Азії — 2.

Офіційний сайт компанії відображає лише кількість і потужності, що знаходяться в безпосередній власності Google. Крім них, компанія має багато стратегічних партнерів по всьому світу. Наприклад, платформа Google Cloud у Польщі була відкрита завдяки партнерству з польською компанією DCP (Poland's Domestic Cloud Provider). Google інвестував близько $2 млрд в інфраструктуру центру обробки даних (ЦОД) у Польщі, перетворюючи країну на центральну хмарну локацію Європи.

Перший сервер компанії знаходився в дата-центрі Exodus у місті Санта-Клара, штат Каліфорнія (США). Тоді, у 1999 році, у Google ще не було своїх ЦОД, а наявна потужність – лише 2,5 м² інфраструктури. По сусідству стояли серверні стійки eBay, DEC та AltaVista. У 2003 році, на початку будівництва власних ЦОД, Google розробляв модульні дата-центри, які планував використовувати в майбутньому. В тому ж, 2003 році, Google побудував перший повноцінний ЦОД в окрузі Дуглас міста Атланта, штат Джорджія (США). Згодом, 2007 року, технологія була запатентована. Всі центри обробки даних (ЦОД) мають свою історію будівництва та унікальні технічні особливості.

З 2018 по 2022 рік було оголошено про початок зведення ще як мінімум 6 дата-центрів[36].

В серпні 2024 року компанія Alphabet Inc. Google отримала відмову в дозволі на будівництво ЦОД неподалік Дубліна (Ірландія). План техногіганта створити комплекс технічних приміщень площею 72 400 м² був відхилений Радою округу Південний Дублін. У рішенні було зазначено, що він не відповідає деяким вимогам сталого розвитку Ірландії, а саме ЦОД, які забезпечують хмарні сервіси та ШІ, споживатимуть третину електроенергії країни до 2026 року, порівняно з 18 % у 2022 році[37][38].

Пошукова машина

[ред. | ред. код]
Вікно Google Україна

Лідер пошукових машин Інтернет, Google займає 65 % світового ринку[39]. Наразі Ґуґл щоденно реєструє близько 50 млн пошукових запитів та індексує понад 8 мільярдів вебсторінок. Google може знаходити інформацію 101 мовою; Google перша і поки що єдина глобальна пошукова система, що вміє розшукувати запити серед есперантомовних текстів. Google наприкінці серпня 2004 року складалась зі 132 тис. машин, розташованих в різних точках планети (джерело інформації — колишній високопоставлений співробітник компанії)[джерело?].

Пошукові запити

[ред. | ред. код]

Інтерфейс Google містить досить складну мову запитів, що дозволяє обмежити область пошуку окремими доменами, мовами, типами файлів тощо. Наприклад, пошук «intitle: Google site: wikipedia.org» видасть всі статті Вікіпедії всіма мовами, у заголовку яких зустрічається слово «Google» [1] [Архівовано 20 вересня 2012 у Archive.is].

Потужна мова запитів у руках хакерів може бути використана для дослідження вебсайтів на вразливість.

На честь великих свят, а також днів смерті та народження видатних людей, на головній сторінці пошукової системи змінюється логотип, стилізований під подію. Наприклад, з нагоди дня народження Наполеона Орди 11 лютого 2010 року на логотипі білоруського домену Google з'явились акварелі цього відомого художника, 6 червня вітали з 121-річчям Марка Шагала (логотип був у вигляді колажу із фрагментів його робіт). Після десятилітнього очікування, 22 березня 2011 року Google виграв патент на «Google Doodle».

Інші сервіси

[ред. | ред. код]

Крім пошукової системи, сайт google.com надає багато інших безкоштовних послуг, зокрема популярна поштова служба Gmail (Google Mail). Українською мовою станом на липень 2008 року доступні такі сервіси компанії:

Вебсервіси

[ред. | ред. код]
  •  — соціальна мережа
  •  — стартова сторінка Google;
  • Gmail — електронна пошта;
  •  — блог-сервіс;
  •  — бічна панель браузера, яка дозволяє переглядати коментарі до будь-якої вебсторінки, додавати свої коментарі і ділитися ними з іншими користувачами.
  • Google Документи — онлайн-сервіс для роботи з документами, таблицями та презентаціями (пакети сумісні з Word, Excel, PowerPoint);
  • Google Drive — онлайн-сервіс для зберігання файлів користувачів у «хмарному сховищі»);
  • Web Albums — сервіс для публікації фото в інтернеті;
  • Історія вебпошуку
  • Календар GoogleКалендар Google — онлайн-календар;
  •  — соціальна мережа;
  • Каталог Google — вебсайти, впорядковані за тематичним принципом;
  •  — дискусійні групи
  • Пошук у блогах — Пошук інформації у популярних блог-сервісах;
  • Google Академія
  •  — сервіс аналізу активності відвідувачів на сайтах
  • Page Creator — сервіс зі створення найпростіших вебсторінок
  • Сайти Google — сервіс для створення повноцінних вебсторінок, як для власників аккаунтів Google, так і незалежних користувачів.
  • Користувацький пошук Google — сервіс для створення персональних пошукових системи з пошуком і розміщенням на вибраних вами сайтах.
  • Оптимізатор вебсайтів — сервіс оптимізації вебсайтів з точки зору ефективного розміщення реклами і оптимального доступу до інформації
  • Google Оповіщення — сервіс оповіщення про нові записи в пошуковій системі Google за ключовими словами, які задані користувачем
  • Інструменти для вебмайстрів — найнеобхідніша статистика для власників сайтів
  •  — сервіс формування контекстної реклами на сайтах
  •  — система статистичного машинного перекладу слів, текстів, фраз, вебсторінок між будь-якими парами мов.
  • Google-Anzeigen — сервіс розміщення контекстної реклами на сайтах
  •  — сервіс векторних та растрових (фотознімків з літаків та супутників) географічних карт
  •  — сервіс потокової музики, який дозволяв зберігати музичну бібліотеку на серверах Google
  • Google Reader — сервіс візуалізації RSS-стрічок (2 липня сервіс було закрито)
  •  — відеохостинг
  •  — сервіс потокової музики
  •  — сервіс повноцінного пошуку книг.

Google вже неодноразово закривав свої проєкти, в тому числі і ті, які користувалися чималою популярністю. Наприклад, 2008 року компанія закрила свій віртуальний світ Lively, запущений з великою помпою, а у 2013 році закрився Google Reader, у якого була чимала аудиторія користувачів.

У 2010 році було закрито великий проєкт — Google Wave. Незважаючи на гучний запуск в 2009 році Google Wave, компанія визнала, що цьому сервісу не вдалося завоювати популярність у широкої публіки (машини Street View, які фотографують вулиці, збирали особисту інформацію) і стати заміною інших служб спілкування та спільної роботи в Мережі. Того ж року була запущена соціальна мережа Buzz, куди Google додав мільйони людей без їхнього дозволу. Компанія також оприлюднила у відкритому доступі величезні списки контактів та інших персональних даних[40].

У червні 2011 року компанія оголосила про плани закриття двох колись дуже амбітних проєктів — Google Health і Google PowerMeter. Проєкт Google Health був запущений в травні 2008 року. З допомогою цього сервісу користувачі могли зберігати в Мережі свої медичні дані, такі як інформація про здоров'я, довідки і рецепти лікарів, пересилаючи їх іншим людям. За словами представників інтернет-гіганта, цей сервіс призначався для широкої аудиторії користувачів, проте так і не зміг завоювати значну популярність. Проєкт Google PowerMeter компанія запустила у 2009 році. Цей інструмент дозволяє користувачам відстежувати енергоспоживання у своєму будинку з будь-якої точки з інтернет-підключенням.

У липні 2011 року Google оголосив, що незабаром закриє Google Labs — відому платформу, яка широко застосовувалася для тестування різних експериментальних функцій і сервісів.

  •  — оглядач фотознімків поверхні Землі, Марса, а також космічного простору;
  •  — операційна система і платформа для мобільних телефонів та планшетних комп'ютерів з відкритим кодом.
  •  — браузер;
  • OS — безкоштовна операційна система, побудована на ядрі Linux, основною особливістю якої є зберігання даних в інтернеті;
  •  — панель інструментів Google;
  •  — програма для роботи з цифровими фото.

Апаратне забезпечення

[ред. | ред. код]
  • Google  — дисплей доповненої реальності, що кріпитиметься на голові (head-mounted display) і матиме вигляд окулярів;
  • Chromebook Pixel — перший ноутбук, створений повністю компанією Google;
  • Moto X — перший смартфон, зроблений компанією Motorola Mobility після придбання останньої компанією Google;
  • Nexus Q — медіа-розважальний пристрій, що належить до лінійки продуктів Google Nexus і працює під управлінням Android 4.0 (Ice Cream Sandwich);
  • Chromecast — наступник Nexus Q, що працює на Chrome OS;
  • Chromebox — компактний комп'ютер на операційній системі Chrome OS, розроблений Samsung спільно з Google;
  • Google Pixel — бренд компанії під яким випускають смартфони та планшети.

Безпека та конфіденційність

[ред. | ред. код]

Google постійно впроваджує нові засоби безпеки, щоб допомогти користувачам захистити свої особисті дані. Так, на початку серпня 2023 року, компанія анонсувала функцію, яка попереджатиме користувачів про можливий витік їх особистих даних в Інтернет. Нововведення буде працювати в пошуковій системі Google, автоматично перевіряючи введені користувачем дані, такі як адреса електронної пошти або пароль, на предмет їх витоку. Якщо система виявить, що раніше вони були втрачені, система попередить користувача та запропонує рекомендації щодо посилення безпеки. Крім того, Google вводить новий розділ «Безпека та конфіденційність» в налаштуваннях облікового запису, де користувачі зможуть керувати своїми налаштуваннями конфіденційності та безпеки в одному місці[41]. Ці нововведення є частиною зусиль Google щодо зміцнення захисту даних користувачів та підвищення їх обізнаності з питань конфіденційності.

На початку травня 2024 року Google зіткнулася з проблемами безпеки у своєму коді Android Open Source Project (AOSP). Зокрема, у програмах для Pixel виявлено вразливості, що дозволяють отримати доступ до геолокації через камеру та файлів через компонент WebView. Google підтвердила усунення проблем і заявила про пріоритетність безпеки користувачів, наголосивши на важливості співпраці з дослідниками в галузі безпеки для покращення захисту екосистеми Android[42].

Факти

[ред. | ред. код]

Компанія, фінансування, дохідність

[ред. | ред. код]

Перше фінансування для Google становило 100 000 доларів від Енді Бехтольсгейма, одного з засновників Sun Microsystems, отримані в серпні 1998 року, ще до реєстрації компанії. На початку 1999 року, будучи ще аспірантами, Брін і Пейдж вирішили, що їхня пошукова система надто відволікає їх від навчання. Вони запропонували голові Exite Джорджу Беллу продати її за мільйон доларів, але він відмовився від їхньої пропозиції. 7 червня 1999 року було проголошено про раунд фінансування у розмірі 25 млн доларів, з такими великими інвесторами як венчурні компанії Kleiner Perkins Caufield & Byers і Sequoia Capital.

Первинна публічна пропозиція (IPO) Google відбулася п'ять років по тому, 19 серпня 2004 року. Компанія запропонувала 19 605 052 акцій за ціною 85 доларів за акцію. Акції були продані через онлайн-аукціон унікального формату, організований андеррайтерами угоди Morgan Stanley та Credit Suisse. Продаж 1,67 млрд дала Google ринкову капіталізацію у розмірі більш ніж 23 мільярди доларів. Переважна більшість із 271 млн акцій залишились під контролем Google, багато працівників Google миттєво стали мільйонерами-власниками цінних паперів. Yahoo!, конкурент Google, також отримав користь, оскільки володів 8,4 млн акцій Google до проведення IPO.

31 жовтня 2007 року вартість акцій досягла 700 доларів, насамперед через сильний продаж і доходу на ринку онлайн-реклами. В теперішній час компанія вказується на біржі NASDAQ під тікером GOOG і на Франкфуртській фондовій біржі під тікером GGQ1.

  • Google входить в п'ятірку найбільших клієнтів компанії AMD і є клієнтом, який складає найбільше число комп'ютерів не для продажу.
  • Переважна більшість з сотень тисяч комп'ютерів, що працюють на Google, складено в компанії.
  • Google — четвертий у світі за обсягом кількості складених ПК, після Dell, Hewlett-Packard та IBM.

У квітні 2020 року, компанія анонсувала низку заходів, спрямованих на зниження корпоративних витрат через економічний вплив пандемії коронавірусної хвороби 2019 року, що включає зниження темпів найму нових співробітників до кінця 2020-го року, перегляд інвестицій у центри даних, маркетингові заходи тощо[43].

В жовтні 2021 року Google прозвітувала про найбільше зростання виручки за підсумками кварталу протягом останніх 14 років і майже подвоїла свій прибуток[44] Компанія протягом року показала квартальне зростання, яке зазвичай фіксувавлося протягом двох років[44].

Міжнародний материнський конгломерат компаній Alphabet Inc. повідомив, що виручка Google виросла на 41 % — до 65,12 млрд дол. При цьому, компанія отримала прибуток в 21,03 млрд дол — це майже втричі більше фінансових показників до пандемії. Рекламний бізнес Google приніс компанії 53,13 млрд дол доходів, що на 43 % більше, ніж за той же період минулого року (37,1 млрд дол)[44].

Фіндиректор компанії Рут Порат заявила, що зміна політики конфіденційності Apple виявила "стриманий вплив на виручку YouTube"Виручка підрозділу Google Cloud, до якого входять, зокрема, платформи для аналізу й інструменти для спільної роботи, зросла на 45 % — до 4,99 млрд дол.[44]

Google і суспільство

[ред. | ред. код]
  • Через популярність пошуковика в англійській мові з'явився неологізм «to google» («ґуґлити»), який вживають для позначення будь-якого пошуку інформації (вживають не лише стосовно Інтернету, а й під час ходіння по бібліотеці тощо). Це дієслово занесено до словників англійської мови, наприклад, словник Merriam-Webster [Архівовано 4 вересня 2012 у Archive.is]. Часто вживаються аналогічні дієслова й у багатьох інших мовах, у тому числі й в українській — «ґуґлити».
  • Вид мадагаскарських мурах Proceratium google було названо на честь сервісу Google Earth, який допоміг відкривачеві у його дослідженнях.
  • Частка плагіату в загальному обсязі дипломних робіт і дисертацій, які захищаються в університетах Західної Європи, досягає 30 %. Цю цифру наводить у своєму дослідженні «Синдром копіювання Google» (англ. Google Copy-Paste Syndrome) австрійський учений Штефан Вебер. Цей феномен він визначає як «безмозку текстову культуру» (англ. Text culture without brains).

Google та COVID-19

[ред. | ред. код]

Під час пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 зріс вплив пошукової системи Google на обізнаність громадськості щодо миття рук для запобігання поширенню хвороби[45][46].

Google та штучний інтелект

[ред. | ред. код]

На початку травня 2023 року, за повідомленням The New York Times, вчений в галузі інформатики Джеффрі Хінтон, якого ще називають «хрещеним батьком штучного інтелекту», залишив посаду віцепрезидента Google. За словами Хінтона, він зробив це, щоб відкрито попередити громадськість про ризики, пов’язані з використанням ШІ[47]. Як стало відомо, у вченого викликала тривогу можливість створення повністю автономної зброї на базі штучного інтелекту. Хоча деякі з порушених ним питань мають суто теоретичний характер, Хінтон побоювався ескалації, пов’язаної з розгортанням штучного інтелекту, яку неможливо зупинити без ефективних засобів контролю або жорстких обмежень. Хінтон пояснив, що його позиція щодо систем штучного інтелекту почала змінюватися минулого року, коли Google, OpenAI та інші компанії почали створювати власні моделі штучного інтелекту, що іноді перевершують людський інтелект. Побоювання Хінтона поділяють багато впливових вчених та керівників технологічних фірм. А саме, Ілон Маск, Стів Возняк, а також понад 1000 інших експертів у галузі штучного інтелекту та представників IT-індустрії у своєму відкритому листі закликали ввести піврічний мораторій на навчання систем штучного інтелекту у зв’язку з необхідністю вирішення етичних проблем та питань безпеки[48].

Благодійність

[ред. | ред. код]
Докладніше: Google (фонд)

У 2004 році Google створила некомерційне благодійне відгалуження — Google.org (Google Foundation), зі стартовим капіталом близько 1 млрд доларів. Основними напрямками діяльності цієї організації є інформування суспільства і сприяння розв'язанню проблем зміни клімату, глобального потепління та бідності. Одним із перших його проєктів є роботи в галузі гібридних та електричних транспортних засобів.

У 2007 році компанія Google стала спонсором і активним учасником декількох гей-парадів в Сан-Франциско, Нью-Йорку, Дубліні і Мадриді.

У 2008 році Google презентувала «проєкт 10^100», в якому всі охочі можуть запропонувати ідею, а потім спільно обрати ту, яка імпонує якомога більшій кількості людей. На момент початку голосування запропоновано понад 150 тисяч ідей від людей із 170 країн. У голосуванні бере участь 16 груп ідей, із яких буде вибрано до 5, на допомогу в реалізації яких Google виділив 10 мільйонів доларів. У лютому 2010 році Google пожертвував 2 мільйони доларів на підтримку Вікіпедії. Гроші адресовані фонду Вікімедіа. Отримані гроші фонд Вікімедіа скерував на експлуатаційні витрати, включаючи інвестиції в технічну інфраструктуру і на розвиток підтримки енциклопедії.

Корпоративна культура

[ред. | ред. код]

У 2013 році Google вчетверте очолила список 100 кращих роботодавців США, який щорічно публікує Fortune[49].

У Google діяла програма «20 відсотків», в рамках якої інженери можуть витрачати 20 % робочого часу на проєкти, які не входять в їх робочі обов'язки, однак, з 2011 року компанія стала на шлях становлення максимальної ефективності, і відмовилася від даної програми.

Підбір персоналу

[ред. | ред. код]

При прийомі нових співробітників серед іншого оцінюється їх здатність працювати в умовах чинної корпоративної культури, зокрема в пласкій організаційній структурі й оточенні, що швидко змінюється. Успішний кандидат повинен володіти талантом, креативністю, бути етичним, відкритим, вміти справити враження і без ділового костюма.

Мільйони поданих онлайн резюме спочатку обробляються автоматично, виявляючи тих, хто потенційно може підійти компанії.

Прагнучи привернути таланти, компанія проводить серед студентів коледжів турнір Google Code Jam. На цьому турнірі програмісти змагаються у розв'язанні задач на час. 15 фіналістів запрошують в штаб-квартиру Google на фінальний раунд[50].

Персонал Google Ukraine

[ред. | ред. код]

Станом на 2023 рік, Google Ukraine — це близько 100 спеціалістів, які об’єднані однією метою зробити пошуковий сервіс кращим і доступнішим. Ще три роки тому український офіс Google мав вдвічі менше співробітників.

На початку жовтня 2023 року, Google покинув Дмитро Шоломко, який останні 17 років, з дня його запуску в 2007 році, фактично очолював представництво Google Ukraine. Шоломко та пресслужба компанії підтвердили, що він пішов з компанії, але деталі не коментують[51][52].

Наприкінці листопаду 2023 року Google відкрив в Україні вакансію на посаду Country Director[53].

20 серпня 2024 року компанія Google оголосила про призначення Тетяни Лукинюк на посаду нової директорки Google Ukraine[54].

Збої в роботі

[ред. | ред. код]

12 серпня 2023 року, згідно з даними детектору збоїв Downradar, у Росії спостерігалися збої в роботі пошукової системи Google, найбільшу кількість повідомлень зафіксовано в Москві (РФ). Як випливає з повідомлення детектору збоїв, станом на 23:00, 12 серпня зафіксовано близько 2 тисяч звітів про збої в роботі пошукової системи. Найбільше збоїв було зафіксовано в Москві (1236), а також у Санкт-Петербурзі (264), Казані (117), Новосибірську (72) і Челябінську (71). Пік збоїв стався між 17 і 20 годинами[55].

Наприкінці листопада 2023 року користувачі Google Drive з різних куточків світу повідомили, що в останній час збережені в хмарі файли почали раптово видалятися, а сам сервіс відкотився до стану за квітень-травень 2023 року. При цьому в логах активності постраждалих акаунтів не виявлено жодних змін. Тобто користувачі не видаляли власні дані помилково, і річ у певному збої в роботі сервісу і синхронізації даних між локальними пристроями та хмарою Google[56].

Конкурентна боротьба

[ред. | ред. код]

21 червня 2023 року, згідно повідомлення CNBC[57], Google звинуватила Microsoft в антиконкурентних діях на ринку хмарних сервісів та в кіберзагрозі для національної безпеки США. Юристи Google надали Федеральній торговій комісії США докази, що Microsoft за допомогою своїх продуктів Windows Server і Microsoft Office створює перешкоди великій кількості клієнтів при використанні будь-яких інших продуктів, які не входять до хмарної інфраструктури Azure. Коаліція за справедливе ліцензування програмного забезпечення (CFSL) підтвердила Федеральній торговій комісії США, що Microsoft не дає клієнтам вибирати інших хмарних провайдерів. Також вони стверджують, що Microsoft обмежує можливості інтеграції конкуруючих сервісів і встановлює свої продукти за замовчуванням[58].

Порушення права на недоторканність приватного життя

[ред. | ред. код]

Вперше проблеми у зв'язку з порушенням прав людини у Google почалися ще в 2005 році. При створенні карт Google Earth були використані зображення даху американського Білого дому, що становить загрозу для національної безпеки Сполучених Штатів. Американська громадськість була глибоко обурена тим, що потенційні терористи отримали шанс детально розглянути системи захисту Білого дому, розташовані на даху[59].

Наступним гучним скандалом, пов'язаним з Google, став позов проти американської сім'ї Борінг зі штату Пенсільванія. 2008 року подружжя Борінг звинуватила компанію Google у порушенні недоторканності їхнього приватного життя. При створенні загальносвітових міських віртуальних карт Google Street View були використані зображення будинку і басейну подружньої пари. Борінг негайно подали в суд і зажадали від Google 25 тис. доларів як компенсацію за заподіяну моральну шкоду. Однак їхній перший позов не був задоволений. Проте, судові розгляди були продовжені, і за рішенням суду в 2010 році Борінг отримали від компанії компенсацію в розмірі 1 долара. Однак представники Google заявили: "На жаль, абсолютної конфіденційності в сучасному світі не існує, адже є зображення із супутників, які знімають все, не звертаючи уваги на знаки «приватна територія». Однак фахівці компанії можуть прибрати зображення зі свого сервера, якщо їх попросити про це в приватному порядку[60].

Проти Google також виступив Американський Національний Юридичний і Політичний Центр (NLPC). Як доказ порушення сервісом приватних прав, члени центру надали інформацію про одного з керівників Google, зібрану за допомогою сервісів компанії менш ніж за пів години — зображення його будинку, номера машин, припаркованих біля нього, назва фірми, що займається благоустроєм його території і навіть назва охоронної фірми, клієнтами якої є його сусіди[61].

Влітку 2013 року завдяки колишньому співробітнику американських спецслужб Едварду Сноудену стало відомо про те, що американський уряд платив Google, Yahoo, Microsoft і Facebook мільйони доларів за розкриття інформації про інтернет-користувачів (в рамках програми PRISM). Витрати, згідно з документами, були покриті підрозділом Агентства національної безпеки, відомим як Відділ роботи зі спеціальними джерелами. У відповідь на це головний юрист Google Девід Драммонд опублікував у блозі компанії відкритий лист, адресований генпрокурору США і директору ФБР, в якому просив дозволити оприлюднити в регулярному звіті Transparency Report детальну інформацію про урядові запити, в тому числі про запити, заснованих на Законі про нагляд за діяльністю іноземних спецслужб (FISA). За твердженням Драммонда, відповіді на ці запити не забезпечували уряду США прямого доступу до даних користувачів[62].

На початку серпня 2023 року, згідно повідомлення The Verge, компанія Google опинилася під загрозою штрафу за те, що незаконно відстежувала активність в інтернеті мільйонів людей, які користувалися режимом інкогніто або приватного доступу у своїх браузерах. Каліфорнійський суд (США) вирішив, що позов, поданий групою користувачів, має підстави для розгляду на судовому процесі. Якщо Google буде визнана винною, їй доведеться заплатити $5 млрд компенсації. Позивачі звинуватили Google у тому, що cookie, аналітика та інструменти Google у застосунках продовжували збирати інформацію про їхню активність в інтернеті, навіть коли вони активували режим інкогніто в Chrome, приватний доступ Safari та їх аналоги в інших браузерах. Позов проти Google було подано ще у 2020 році з вимогою відшкодування збитків на суму щонайменше $5 млрд. Судовий процес за цією справою очікується у 2024 році[63][64].

Штрафи

[ред. | ред. код]

16 лютого Google заплатив Франції 1,1 млн штрафу через некоректне відображення рейтингів готелів у країні[65].

7 червня Франція наклала штраф на Google у розмірі 220 млн євро за зловживання становищем на ринку реклами. Причиною стало звернення News Corp Inc, групи Figaro і групи Rossel The Voice до відомства з питань конкуренції Франції[66].

13 липня Франція оштрафувала Google на 500 млн євро за порушення авторських прав. Також компанію зобов'язували протягом липня-серпня запропонувати компенсації для інформаційних аґенцій за використання їхніх новин. Якщо цього не буде зроблено, компанію буде додатковано оштрафовано на суму до 900 тис. євро щодня[67][68].

У вересні Південна Корея оштрафувала Google на $176,6 млн після того, як Корейська комісія зі справедливої ​​торгівлі (KFTC) дійшла висновку, що компанія перешкоджала ринкової конкуренції в країні[69].

У січні Франція оштрафувала Google на понад 150 млн євро за те, що компанія ускладнила можливість відмовитись від онлайн-трекерів[70].

У вересні, як повідомило видання The Guardian, корпорація Google уклала мирову угоду з владою штату Каліфорнії (США) за позовом про таємне стеження за американськими користувачами та погодилася виплатити штраф у розмірі $93 млн. Позов проти Google був поданий генеральним прокурором Каліфорнії Робом Бонтом, який звинуватив IT-корпорацію в тому, що вона продовжує стежити за переміщеннями користувачів навіть після відключення в налаштуваннях облікового запису Google функції «Історія розташування». Компанія отримує геодані користувачів не від GPS-модуля смартфона, а аналізуючи їх активність на сайтах та додатках. The Guardian пише, що це не перший випадок, коли Google штрафують у США за таємне стеження за користувачами. 2022 року Google, за аналогічну провину погодився виплатити компенсацію у розмірі $392 млн. Позов був поданий генеральними прокурорами 40 штатів[71].

19 липня Таганський районний суд Москви (РФ) оштрафував Google LLC на $45000. Приводом для притягнення компанії до відповідальності стала відмова видалити так звані «фейки» про російську армію та війну проти України. Перед цим компанію також штрафували на 4 та 4,6 млн рублів за невидалення відео про втрати російської армії в Україні, перебіг війни та контенту на тему ЛГБТК+[72][73].

31 липня, як повідомило агентство Reuters, Таганський районний суд Москви оштрафував Google на 5 мільйонів рублів ($58038) і TikTok на 4 млн рублів за те, що вони не змогли виявити контент, який дуже схожий на контент, який їх раніше зобов’язали видалити. Москва особливо критикує Google за видалення YouTube-каналів російських ЗМІ та громадських діячів[74][75].

Судові розгляди

[ред. | ред. код]

Порушення патентних прав

[ред. | ред. код]

У судовому позові 2019 року компанія «Singular Computing», яка була заснована компʼютерним вченим із Массачусетсу (США) Джозефом Бейтсом, звинуватила Google у порушенні патентів на технології штучного інтелекту (ШІ) і вимагала сплати 7 млрд дол. компенсації. У січні 2024 року, компанія Google досягла мирової угоди в позові «Singular Computing» про порушення її патентних прав на процесори, що забезпечують роботу ШІ. За повідомленням агетства Reuters, Угоду уклали того ж дня, коли мали розпочатися заключні слухання за позовом «Singular Computing». Компанія вимагала відшкодувати 1,67 млрд дол. збитків за можливе зловживання Google її інноваціями в галузі ШІ. Представник Google в суді заявив, що компанія не порушувала патентних прав «Singular Computing» і лише «рада вирішити цю проблему»[76][77].

Російські телеканали проти Google

[ред. | ред. код]

У 2022 році судові пристави забрали кошти з російських рахунків Google, що призвело до банкрутства російського підрозділу компанії Google. Вилучені гроші були передані російським телеканалам, таким як RT і «Царьград». Російські суди встановили, що Google заборгувала «Царьграду» 32,8 млрд. рублів (273 млн. фунтів стерлінгів), однак сума з урахуванням щоденних штрафів може значно зрости. Google звинуватив російські суди в застосуванні довільних санкцій і штрафів у спробі покарати компанію за дотримання міжнародних санкцій. Google також заявив, що сума, яку компанія повинна виплатити за судовим рішенням, була значно меншою за вилучену суму. Всього російська влада конфіскувала у компанії Google понад $100 млн, які надалі витратили на фінансування пропаганди війни в Україні[78].

Антимонопольний судовий процес

[ред. | ред. код]

12 вересня 2023 року у Федеральному суді Вашингтона (США) розпочався суд стосовно Google у справі про незаконні дії компанії з метою стати домінуючою пошуковою системою у світі. Було повідомлено, що Антимонопольний судовий процес проти Google став найбільшим у США за чверть десятиліття. Суд триватиме десять тижнів, протягом яких компанія за участю понад 100 свідків переконуватиме суддю Аміта Мехту в безпідставності справи, порушеної Міністерством юстиції США. До свідчень проти компанії Google також підключилися десятки штатів США на чолі зі штатом Колорадо. Справа Google зосереджена на заяві уряду про те, що технологічний гігант несправедливо встановив домінування в онлайн-пошуку, уклавши ексклюзивні контракти з виробниками пристроїв, операторами мобільного зв’язку та іншими компаніями, зокрема компанією Apple, які не залишили конкурентам жодних шансів на конкуренцію. За допомогою щорічних виплат мільярдів доларів цим компаніям Google забезпечив статус за замовчуванням своїй пошуковій системі на телефонах і веб-браузерах[79].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-01/alphabet-wraps-up-reorganization-with-a-new-company-called-xxvi
  2. Коментар: Потрібно більше контролю за Google!. DW. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  3. Пошуковику Google виповнилося 25 років. 28.09.23
  4. Museum of Modern Art online collection
  5. а б в г д Google Inc. Announces Fourth Quarter and Fiscal Year 2014 Results (PDF). 29 січня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2015. Процитовано 7 листопада 2015.
  6. Google's hiring may have slowed, but it's still adding thousands of new employees. Business Insider. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 19 липня 2016.
  7. Український правопис. §54.7. — К. : Наук. думка, 2019. — С. 62.
  8. Google ranked 'worst' on privacy. BBC News. 11 червня 2007. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  9. Rosen, Jeffrey (30 листопада 2008). Google's Gatekeepers. The New York Times. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 5 липня 2010.
  10. День народження Google – 26 років інновацій та технологій. // Автор: Катерина Руденко, 15.09.2024
  11. Top 100 Most Powerful Brands of 2009 (PDF) (англ.). BrandZ. 2008. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2010.
  12. Lance Whitney. (25 березня 2011). Google tops list of world’s most valuable brands (англ.). CNET. Архів оригіналу за 9 травня 2011. Процитовано 9 травня 2011. Google is the world’s most valuable brand, according to a brand valuation company’s list of the top 500 global brands
  13. Google — самый дорогой мировой бренд [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.], fakty.ictv.ua
  14. Без сенсаций: назван самый дорогой бренд мира. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  15. Alex Nussbaum. (2 травня 2011). Google Leads Company-Reputation Poll as Berkshire Slips to No. 4 (англ.). Bloomberg. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 4 травня 2011.
  16. Ben Parr. (3 травня 2011). Google named most reputable company in U.S. (англ.). CNN. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 4 травня 2011.
  17. Google офіційно стала коштувати $2 трильйони на тлі розвитку ШІ. // Автор: Скарбик Павло. 27.04.2024
  18. Історія Google. Google, Inc. Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
  19. Для просування Android пошуковик Google купив Motorola Mobility. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 15 серпня 2011.
  20. G is for Google. Official Google Blog. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
  21. Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
  22. Winkler, Alistair Barr and Rolfe (11 серпня 2015). Google Creates Parent Company Called Alphabet in Restructuring. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 21 липня 2021.
  23. Dougherty, Conor (10 серпня 2015). Google to Reorganize as Alphabet to Keep Its Lead as an Innovator. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 21 липня 2021.
  24. InterFax-Україна. Google представляє в Україні сервіс Google Shopping (ua) . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  25. Warren, Tom (19 березня 2019). Google unveils Stadia cloud gaming service, launches in 2019. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 21 липня 2021.
  26. PayPal’s exiting COO Bill Ready to join Google as its new president of Commerce. TechCrunch (амер.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 липня 2021.
  27. Jose, Renju (22 січня 2021). Google says to block search engine in Australia if forced to pay for news. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
  28. Google уклав найдорожчу угоду з купівлі нерухомості з початку пандемії. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
  29. Putzier, Konrad (21 вересня 2021). WSJ News Exclusive | Google to Buy New York City Office Building for $2.1 Billion. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
  30. У YouTube з’являться онлайн-ігри. 24.06.2023
  31. Усе далі від цивілізації. Google проводить масові блокування своїх сервісів у Росії. 11.08.2023, 21:23
  32. Google to begin deleting inactive accounts this week. // By Jennifer Korn, CNN. Updated 12:19 PM EST, November 27, 2023
  33. Google почне видаляти неактивні акаунти цього тижня. 27.11.2023, 20:11
  34. Google invests 1 billion euros in Finnish data centre to drive AI growth. // By Reuters. May 20, 20243:26 PM GMT+3
  35. Google інвестує $1,1 млрд у розширення центру оброблення даних у Фінляндії. // Автор: Вікторія Рудзінська. 20.05.2024
  36. Дата-центри Google. Як влаштована найтехнологічніша мережа серверів, розкидана по всьому світу? (рос.) 25.08.2022, 11:03
  37. Google Refused Permission to Build Data Center Near Dublin. // By Olivia Fletcher Fletcher. August 27th, 2024 at 13:19 GMT+3
  38. Google не дозволили будувати датацентр поблизу Дубліна. // Автор: Микола Шелудько. August 27th, 2024
  39. Google побеждает Bing. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  40. Google покидає директор з захисту приватності. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 3 квітня 2013.
  41. Google почне попереджати користувачів про витік їхніх особистих даних у Мережу. // Автор: Митник Михайло. 04.08.2023
  42. Xiaomi та Google терміново оновлюють програмне забезпечення через проблеми у смартфонах. // Автор: Скарбик Павло. 03.05.2024
  43. Google to Slow Hiring for Rest of 2020, CEO Tells Staff. www.bloomberg.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.
  44. а б в г Google прозвітував про найвище зростання виручки за останні 14 років. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  45. Lin Y. H., Liu C. H., Chiu Y. C. (2020-04). Google searches for the keywords of “wash hands” predict the speed of national spread of COVID-19 outbreak among 21 countries. sciencedirect.com (англ.). Brain, Behavior, and Immunity. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  46. |Walker A., Hopkins C., Surda P. The use of google trends to investigate the loss of smell related searches during COVID‐19 outbreak //International Forum of Allergy & Rhinology. — 2020. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  47. ‘The Godfather of A.I.’ Leaves Google and Warns of Danger Ahead. // By Cade Metz. May 1, 2023
  48. Батько штучного інтелекту звільнився з Google і попередив людство про небезпеку ШІ. 02.05.2023, 23:14
  49. Рейтинг 100 лучших работодателей США, Fortune, 2013. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 28 червня 2017.
  50. Майкл Берчелл, Дженнифер Робин, 2013, с. 83.
  51. Пішла епоха. Директор Google Ukraine Дмитро Шоломко йде з компанії. // Автор: Ілля Бошняков. 30.10.2023, 17:31
  52. Директор представництва Google в Україні звільнився після 17 років роботи. 30.10.2023, 19:34
  53. Google шукає нового регіонального директора для України. Можна працювати з Києва або Варшави. // Автор: Юлія Сабадишина. 30.11.2023, 11:01
  54. Директоркою Google Україна стала Тетяна Лукинюк. Що про неї відомо. // Автор: Юлія Сабадишина. 20.08.2024, 14:49
  55. У Росії масові збої в роботі Google, Роскомнагляд відреагував. // Автор: Катерина Тищенко. 12.08.2023, 23:05
  56. У користувачів Google Drive в усьому світі зникають збережені файли. // Автор: Микола Шелудько. 28.11.2023
  57. Google accuses Microsoft of unfair practices in Azure cloud unit. // Published Wed, Jun 21 2023, 01:08 pm Edtupdated Wed, Jun 21 2023? 04:22 pm EDT
  58. Google звинуватила Microsoft у антиконкурентних діях на ринку хмарних сервісів. // Автор: Артем Житкевич. 22.06.2023
  59. Scott Cleland. Google's Top 35 Privacy Scandals. 22.02.12. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  60. Stan Schroeder. Google Wins Boring Lawsuit. 18.02.09. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  61. Cade Metz. Google chief: Only miscreants worry about net privacy. 07.12.09. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 28 червня 2017.
  62. Скандал с «прослушками»: Google требует разрешения на публикацию запросов спецслужб. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 28 червня 2017.
  63. $5 billion Google lawsuit over ‘Incognito mode’ tracking moves a step closer to trial. // By Richard Lawler. Updated Aug 8, 2023, 6:22 AM GMT+3
  64. Позов проти Google на $5 млрд буде розглядатися у суді. // Автор: Артем Житкевич. 08.08.2023
  65. Google заплатить у Франції штраф у 1,1 млн євро: названа причина. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  66. Франція оштрафувала Google на 220 млн євро. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  67. Франція оштрафувала Google на 500 млн євро за порушення авторських прав. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
  68. France fines Google 500 mln euros over copyright row. Reuters. 13 липня 2021. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
  69. Південна Корея оштрафувала Google майже на 180 млн доларів: причина. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  70. Нав'язували cookies: Франція оштрафувала Google та Facebook на понад 200 мільйонів євро. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  71. Google оштрафували через стеження за людьми. // Автор: Андрій Неволін. 16.09.2023
  72. Суд у Москві оштрафував Google на чотири мільйони рублів за відмову видалити «заборонену інформацію» про війну в Україні. (рос.) 19.07.2024, 13:23
  73. У Росії компанію Google оштрафували на 45 тисяч доларів. 19.07.2024, 17:28
  74. Russia fines Google, TikTok over banned content. // By Reuters. July 31, 20247:02 PM GMT+3
  75. Росія оштрафувала TikTok та Google за заборонений контент. 31.07.2024, 20:07
  76. Google settles AI-related chip patent lawsuit that sought $1.67 bln. // By Blake Brittain and Nate Raymond. January 24, 2024, 6:10 PM GMT+2
  77. Google виплатила $1,67 мільярда через патентну суперечку. // Автор: Олександр Амру. 24.01.2024, 18:31
  78. В росії вилучили кошти з рахунків Google та витратили їх на пропаганду – ЗМІ. 25.08.2024, 23:03
  79. У федеральному суді Вашингтона розпочався Антимонопольний суд проти Google. // Автор: Микола Шелудько. 12.09.2023

Посилання

[ред. | ред. код]