Олександр Невський: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м джерело? |
м Відкинуто редагування 178.68.82.2 (обговорення) до зробленого Echelon 1 за запитом MBH Мітка: Відкіт |
||
(Не показані 45 проміжних версій 18 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Державний діяч |
{{Державний діяч |
||
|ім'я = [[Святий |
|ім'я = [[Святий]]<br/>Олександр І Ярославович |
||
|оригінал імені = |
|оригінал імені = |
||
|порядок = |
|порядок = |
||
|порядок-жін = |
|порядок-жін = |
||
|зображення = |
|зображення = Покров Благоверный Александр Невский.jpg |
||
|розмір зображення = 250px |
|розмір зображення = 250px |
||
|підпис = Посмертний покров Олександра Невського, виготовлений у 1670—1680 роках у Строгановських майстернях міста [[Сольвичегодськ]] (сьогодні [[Архангельська область]]). Одне з найстаріших зображень князя що збереглося до наших днів |
|||
|підпис = |
|||
<ref name=":0">[https://youtu.be/xc4uCfOUjzU?feature=shared «Покров. Александр Невский» выставка одного экспоната «Загадочный образ Героя»]</ref>. |
|||
найстаріше зображення князя |
|||
|титул = [[Великий князь київський]] за ярликом хана [[Золота Орда|Золотої орди]]<ref>[https://nlr.ru/nlr_visit/RA5200/knizhnye-pamyatniki-top-100-velikiy-knyaz-aleksandr-nevskiy-xviii-v|Книжные памятники. Топ 100. «Святый Благоверный и великий князь Александр Невский» Всемирная история. Энциклопедия (КНИГА 1) (К) - Сторінка 62]{{Недоступне посилання}}</ref> |
|титул = [[Великий князь київський]] за ярликом хана [[Золота Орда|Золотої орди]]<ref>[https://nlr.ru/nlr_visit/RA5200/knizhnye-pamyatniki-top-100-velikiy-knyaz-aleksandr-nevskiy-xviii-v|Книжные памятники. Топ 100. «Святый Благоверный и великий князь Александр Невский» Всемирная история. Энциклопедия (КНИГА 1) (К) - Сторінка 62]{{Недоступне посилання}}</ref> |
||
|періодпочаток = [[1249]] |
|періодпочаток = [[1249]] |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|наступник = [[Ярослав Ярославич]] |
|наступник = [[Ярослав Ярославич]] |
||
|титул_2 = [[Владимиро-Суздальське князівство|Великий Князь Владимирський]]за ярликом хана [[Золота Орда|Золотої орди]]<ref>[https://nlr.ru/nlr_visit/RA5200/knizhnye-pamyatniki-top-100-velikiy-knyaz-aleksandr-nevskiy-xviii-v|Книжные памятники. Топ 100. «Святый Благоверный и великий князь Александр Невский» XVIII в.]{{Недоступне посилання}}</ref><ref>[https://www.google.com.ua/books/edition/ |
|титул_2 = [[Владимиро-Суздальське князівство|Великий Князь Владимирський]] за ярликом хана [[Золота Орда|Золотої орди]]<ref>[https://nlr.ru/nlr_visit/RA5200/knizhnye-pamyatniki-top-100-velikiy-knyaz-aleksandr-nevskiy-xviii-v|Книжные памятники. Топ 100. «Святый Благоверный и великий князь Александр Невский» XVIII в.]{{Недоступне посилання}}</ref><ref>[https://www.google.com.ua/books/edition/Всемирная_история_Энц/MfZE68NEbr8C?hl=uk&gbpv=1&dq=Александр+Невский+ярлык+на+Киев&pg=PA62&printsec=frontcover.|Всемирная история. Энциклопедия (КНИГА 1) (К) - Сторінка 62]</ref> |
||
|періодпочаток_2 = [[1249]] |
|періодпочаток_2 = [[1249]] |
||
|періодкінець_2 = [[1263]] |
|періодкінець_2 = [[1263]] |
||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
|країна = [[Київська Русь]] [[Золота Орда]]}} |
|країна = [[Київська Русь]] [[Золота Орда]]}} |
||
'''Олександр Ярославович Не́вський''' (близько 1221<ref>{{ЕІУ|7|572-573|стаття=[http://www.history.org.ua/?termin=Oleksandr_Y Олександр Невський]|автор=Котляр М. Ф.; Плахонін А. Г.}}</ref>, [[Переславль-Залєський]] — [[14 листопада]] [[1263]], [[Городець (місто)|Городець]]) — [[Новгородські князі|князь новгородський]] (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), [[Великі князі владимирські|великий князь владимирський]] (1252—1263), |
'''Олександр Ярославович Не́вський''' (близько 1221<ref>{{ЕІУ|7|572-573|стаття=[http://www.history.org.ua/?termin=Oleksandr_Y Олександр Невський]|автор=Котляр М. Ф.; Плахонін А. Г.}}</ref>, [[Переславль-Залєський]] — [[14 листопада]] [[1263]], [[Городець (місто)|Городець]]) — [[Новгородські князі|князь новгородський]] (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), [[Великі князі владимирські|великий князь владимирський]] (1252—1263), [[Великий князь київський]] за [[Ярлик (грамота)|ярликом]] [[Батий|хана Батия]] (1249—1263)<ref>[https://nlr.ru/nlr_visit/RA5200/knizhnye-pamyatniki-top-100-velikiy-knyaz-aleksandr-nevskiy-xviii-v|Книжные памятники. Топ 100. «Святый Благоверный и великий князь Александр Невский» XVIII в.]{{Недоступне посилання}}. Син [[Ярослав ІІІ Всеволодович (Великий князь київський)|Ярослава Всеволодовича]], правнук [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]]. Побратався із сином [[Батий|Батия]]. Канонізований московською церквою. Историк [[Данилевський Ігор Миколайович|Игорь Данилевский]] о том, зачем государству Александр Невский.{{ref-ru}}</ref>. Батько [[Данило Олександрович|першого князя Москви - Данила]]. По лінії матері правнук половецького хана [[Котян|Котяна]]. Існують суперечки щодо дати народження Олександра <ref>[https://youtu.be/vGxIR3SwCL4?feature=shared АЛЄКСАНДР НЄВСКІЙ - вся правда про вигадані перемоги Батиєвого пасинка| Історія для дорослих]</ref>. |
||
== Родовід == |
== Родовід == |
||
Рядок 117: | Рядок 117: | ||
1262 р. князь підтримав золотоординського хана [[Берке]] в суперечці з великим монгольським ханом [[Хубілай|Хубілаєм]]. Того ж року він приїхав до Берке, аби обговорити свою участь у його конфлікті з іншим [[Чингізиди|Чингізидом]] — правителем Ірану ханом [[Хулагу]]. На зворотному шляху з Орди на історичне [[Залісся (територія)|Залісся]] Олександр захворів і помер у [[Городець (місто)|Городці]] на Волзі. За версією РПЦ перед смертю прийняв схиму й отримав ім'я Олексій. |
1262 р. князь підтримав золотоординського хана [[Берке]] в суперечці з великим монгольським ханом [[Хубілай|Хубілаєм]]. Того ж року він приїхав до Берке, аби обговорити свою участь у його конфлікті з іншим [[Чингізиди|Чингізидом]] — правителем Ірану ханом [[Хулагу]]. На зворотному шляху з Орди на історичне [[Залісся (територія)|Залісся]] Олександр захворів і помер у [[Городець (місто)|Городці]] на Волзі. За версією РПЦ перед смертю прийняв схиму й отримав ім'я Олексій. |
||
[[File:Alexander Nevsky shroud 03 by shakko.JPG|міні|Зображення Олександра Невського на посмертному покрові виготовленому в 1670-х–1680-х роках у Сольвичегодську. До 1723 року покров зберігався у м. Владимир <ref name=":0"/>]] |
|||
Тіло князя перевезли до Владимира на Клязьмі й поховали в монастирі Різдва Богородиці. 1724 за наказом [[Петро I|Петра I]] [[мощі]] Олександра було перепоховано в Олександро-Невській лаврі в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Частки мощей зараз зберігаються також у Свято-Успенському соборі Владимира |
Тіло князя перевезли до Владимира на Клязьмі й поховали в монастирі Різдва Богородиці. У 1724 за наказом [[Петро I|Петра I]] [[мощі]] Олександра було перепоховано в Олександро-Невській лаврі в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Частки мощей зараз зберігаються також у Свято-Успенському соборі Владимира-на- Клязьмі і в храмі святого Олександра Невського в [[Софія|Софії]]. |
||
== Канонізація == |
== Канонізація == |
||
Святий у [[Російська православна церква|Російській Православній Церкві]]. [[Болгарська православна церква|Болгарській Православній Церкві]]. |
|||
=== Офіційна канонізація РПЦ === |
|||
⚫ | Олександр Невський [[Канонізація|Канонізований]] [[Російська православна церква|РПЦ]] до лику [[благовірний|благовірних]] за митрополита [[Макарій (митрополит Московський)|Макарія]] на Московському соборі [[1547]] року, в той час коли московська церква знаходилась в [[Московсько-Константинопольська схизма (XV-XVI ст.)|схизмі]]. |
||
=== '''Позиція ПЦУ''' === |
|||
У лютому 2024 року Синод ПЦУ оголосив про рішення виключити з богослужебного календаря Української Церкви згадки про Олександра Невського <ref>{{Cite web|url=https://anglican.ink/2024/02/12/alexander-nevsky-ejected-from-the-liturgical-calendar-of-the-ukrainian-orthodox-church/|title=Alexander Nevsky ejected from the liturgical calendar of the Ukrainian Orthodox Church {{!}} Anglican Ink © 2024|website=anglican.ink|accessdate=2024-03-05}}</ref> |
|||
=== Позиція РПЦ === |
|||
⚫ | Олександр Невський [[Канонізація|Канонізований]] [[Російська православна церква|РПЦ]] до лику [[благовірний|благовірних]] за митрополита [[Макарій (митрополит Московський)|Макарія]] на Московському соборі [[1547]] року, в той час коли московська церква знаходилась в [[Московсько-Константинопольська схизма (XV-XVI ст.)|Московсько-Константинопольській схизмі]]. День пам'яті в – [[23 листопада]]. |
||
=== Позиція БПЦ === |
|||
Святий у [[Болгарська православна церква|Болгарській Православній Церкві]]. На честь Святого названо головний катедральний собор БПЦ - [[Храм-пам'ятник Олександра Невського]]. |
|||
== Пам'ять == |
== Пам'ять == |
||
⚫ | Образ Олександра Невського часто |
||
=== Україна === |
|||
* Є також російським мілітаним {{нп|Храм Олександра Невського|храмовим|ru|Храм Святого Александра Невского}} святим, покровителем російського війська. Церкви на його честь часто присутні на колишніх окупованих росією територіях, як елемент русифікаційної пропаганди. |
|||
* [[Кафедральний собор святого благовірного князя Олександра Невського]] у місті [[Кам'янець-Подільський]]. |
* [[Кафедральний собор святого благовірного князя Олександра Невського]] собор [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви (Московського патріархату)]] у місті [[Кам'янець-Подільський]]. |
||
* [[Свято-Благовіщенський храм Олександра Невського]] (УПЦ МП) в місті [[Дніпро]]. |
|||
* [[Церква Святого Олександра Невського (Жмеринка)|Церква Святого Олександра Невського]] (УПЦ МП) у [[Жмеринка|Жмеринці]]. |
|||
* [[Церква Святого Олександра Невського (Могилів-Подільський)|Церква Святого Олександра Невського]] (УПЦ МП) у [[Могилів-Подільський|Могилів-Подільському]]. |
|||
=== Росія === |
|||
⚫ | |||
⚫ | * Образ Олександра Невського часто використовується з пропагандистською метою ще з часів [[Петро I|Петра І]]<ref>[https://tvrain.ru/teleshow/medvedev/ledovoe_poboische_mif_sozdannyj_ejzenshtejnom-402518/ «Ледовое побоище — миф, созданный Эйзенштейном»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160128102318/https://tvrain.ru/teleshow/medvedev/ledovoe_poboische_mif_sozdannyj_ejzenshtejnom-402518/ |date=28 січня 2016 }}. Историк [[Данилевський Ігор Миколайович|Игорь Данилевский]] о том, зачем государству Александр Невский.{{ref-ru}}</ref>. Іменем Олександра Невського названі [[Вулиця Олександра Невського|вулиці]], провулки, храми тощо. Проте пам'ятник відсутній у [[Москва|Москві]]. |
||
* Є також російським мілітарним храмовим святим, покровителем московитського війська. |
|||
=== Болгарія === |
|||
* [[Храм-пам'ятник Олександра Невського]] у місті [[Софія]] ([[Болгарія]]). |
* [[Храм-пам'ятник Олександра Невського]] у місті [[Софія]] ([[Болгарія]]). |
||
⚫ | |||
<gallery> |
<gallery> |
||
Файл:Памятник Александру Невскому во Владимире 11.jpg|Пам'ятник Олександру Невському у місті [[Владимир]] |
Файл:Памятник Александру Невскому во Владимире 11.jpg|Пам'ятник Олександру Невському у місті [[Владимир]] (Росія) |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Феодора Сартаківна]] |
* [[Феодора Сартаківна]] |
||
Рядок 162: | Рядок 181: | ||
|} |
|} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Князі Київські}} |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Християнські святі XIII століття]] |
[[Категорія:Християнські святі XIII століття]] |
||
{{Royal-stub}} |
|||
[[Категорія:Юрійовичі]] |
[[Категорія:Юрійовичі]] |
||
Рядок 185: | Рядок 204: | ||
[[Категорія:Уродженці Переславль-Залєського]] |
[[Категорія:Уродженці Переславль-Залєського]] |
||
[[Категорія:Переяславль-Залєські князі]] |
[[Категорія:Переяславль-Залєські князі]] |
||
[[Категорія:Правителі Європи XIII століття]] |
|||
[[Категорія:Благовірні]] |
Поточна версія на 10:05, 21 червня 2024
Святий Олександр І Ярославович | ||
![]() Олександр І Ярославович | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
1249 — 1263 | ||
Попередник: | Ярослав ІІІ | |
Наступник: | Ярослав Ярославич | |
| ||
1249 — 1263 | ||
Попередник: | Андрій Ярославич | |
Наступник: | Ярослав Ярославич | |
| ||
1236 — 1240 | ||
Попередник: | Ярослав Всеволодович | |
Наступник: | Андрій Ярославич | |
1241 — 1252 | ||
Попередник: | Андрій Ярославич | |
Наступник: | Василій Олександрович | |
1257 — 1259 | ||
Попередник: | Василій Олександрович | |
Наступник: | Дмитро Олександрович | |
Народження: |
близько 1228-1232 Переславль-Залєський | |
Смерть: |
14 листопада 1263 Городець | |
Причина смерті: | пневмонія | |
Поховання: | Олександро-Невська лавра | |
Країна: | Київська Русь і Велике князівство Володимирське | |
Релігія: | православ'я | |
Рід: | Юрійовичі | |
Батько: |
названий батько хан Батий | |
Мати: | Ростислава Мстиславівна Смоленська | |
Шлюб: | Олександра Брячиславівна Полоцька[5] | |
Діти: | Василь, Дмитро, Андрій, Данило | |
Олександр Ярославович Не́вський (близько 1221[6], Переславль-Залєський — 14 листопада 1263, Городець) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), Великий князь київський за ярликом хана Батия (1249—1263)[7]. Батько першого князя Москви - Данила. По лінії матері правнук половецького хана Котяна. Існують суперечки щодо дати народження Олександра [8].
Всеволод ІІІ Великий князь київський | ||||||||||||||||
Ярослав ІІІ Великий князь київський | ||||||||||||||||
Свята Марія Шварнівна | ||||||||||||||||
Александер І Ярославич, Великий князь київський | ||||||||||||||||
Мстислав Удатний Князь Галицький | ||||||||||||||||
Ростислава Мстиславівна Принцеса Галицька | ||||||||||||||||
Марія Котянівна | ||||||||||||||||
Народився в Переславлі-Залєському. Був другим сином Ярослава Всеволодовича від його третьої дружини Ростислави (у хрещенні Феодосії), дочки Мстислава Удатного.
У 1239 р. одружився з донькою полоцького князя Брячислава Васильковича. Ще з дитячих років не раз від імені батька обіймав князівський стіл у Новгороді (1228—1229, 1231). Сівши тут знову 1236 року, Олександр Ярославич воював із Литвою, Швецією, Тевтонським орденом.
15 червня 1240 на чолі своєї дружини, не дочекавшись міського ополченя Новгорода й Ладоги Олександр мав сутичку з загоном шведів на річці Неві. Саме за цю подію Олександр Ярославич пізніше і отримав прізвисько Невський[джерело?]. У 1242 році виграв військову сутичку з загоном німецьких хрестоносців на Чудському озері. Деякі дослідники зауважують що Олександр Ярославич не міг брати участі у Невській битві та Битві на Чудському озері оскільки йому на той момент було всього 11 років.
У 1245 році Олександр Ярославич провів успішну війну з литовцями. Військо князя знищило литовські загони під Усвятом і переслідувало аж до Литви.
По смерті батька, великого князя владимирського, Ярослава Всеволодича у вересні 1246 року Олександр отримав від монголів Тверське князівство.
Навесні 1248 подався до золотоординського хана Батия, далі — у монгольську столицю Каракорум, де від Огул-Гаймиш отримав ярлик на київський великокнязівський стіл. Проте Владимиро-Суздальське князівство монголи віддали його молодшому братові Андрієві Ярославичу. Невдоволений цим, Олександр 1252 року почав боротьбу з Андрієм за Владимир над Клязьмою. Імовірно, він спирався на хана Батия. Багатотисячна монгольська Невська рать розбила об'єднане військо великого князя владимирського Андрія Ярославича та його брата, тверського князя Ярослава Ярославича, спустошила землі Залісся, що ледве почали відновлюватися після монголо-татарської навали 1237–40. Князь Андрій змушений був втекти до Швеції. Владимирський великокнязівський стіл посів Олександр.
Закріпившись у Владимирі на Клязьмі, Олександру вдалося отримати ярлик й на Великий Новгород, де він був добрим васалом Золотої Орди, а його військо стримувало в покорі новгородців та давало відсіч зовнішнім посяганням на Імперію Чингізидів. Перебуваючи в залежності від Золотої Орди, Олександр виконав наказ хана та провів перепис населення Владимиро-Суздальської й Новгородської земелі та збирав з них обтяжливу данину.
1262 р. князь підтримав золотоординського хана Берке в суперечці з великим монгольським ханом Хубілаєм. Того ж року він приїхав до Берке, аби обговорити свою участь у його конфлікті з іншим Чингізидом — правителем Ірану ханом Хулагу. На зворотному шляху з Орди на історичне Залісся Олександр захворів і помер у Городці на Волзі. За версією РПЦ перед смертю прийняв схиму й отримав ім'я Олексій.
Тіло князя перевезли до Владимира на Клязьмі й поховали в монастирі Різдва Богородиці. У 1724 за наказом Петра I мощі Олександра було перепоховано в Олександро-Невській лаврі в Санкт-Петербурзі. Частки мощей зараз зберігаються також у Свято-Успенському соборі Владимира-на- Клязьмі і в храмі святого Олександра Невського в Софії.
Святий у Російській Православній Церкві. Болгарській Православній Церкві.
У лютому 2024 року Синод ПЦУ оголосив про рішення виключити з богослужебного календаря Української Церкви згадки про Олександра Невського [9]
Олександр Невський Канонізований РПЦ до лику благовірних за митрополита Макарія на Московському соборі 1547 року, в той час коли московська церква знаходилась в Московсько-Константинопольській схизмі. День пам'яті в – 23 листопада.
Святий у Болгарській Православній Церкві. На честь Святого названо головний катедральний собор БПЦ - Храм-пам'ятник Олександра Невського.
- Кафедральний собор святого благовірного князя Олександра Невського собор Української православної церкви (Московського патріархату) у місті Кам'янець-Подільський.
- Свято-Благовіщенський храм Олександра Невського (УПЦ МП) в місті Дніпро.
- Церква Святого Олександра Невського (УПЦ МП) у Жмеринці.
- Церква Святого Олександра Невського (УПЦ МП) у Могилів-Подільському.
- Олександро-Невська лавра, собор РПЦ у Санкт-Петербурзі. Вважається небесним покровителем Петербурга.
- Образ Олександра Невського часто використовується з пропагандистською метою ще з часів Петра І[10]. Іменем Олександра Невського названі вулиці, провулки, храми тощо. Проте пам'ятник відсутній у Москві.
- Є також російським мілітарним храмовим святим, покровителем московитського війська.
- Храм-пам'ятник Олександра Невського у місті Софія (Болгарія).
-
Пам'ятник Олександру Невському у місті Владимир (Росія)
- ↑ а б «Покров. Александр Невский» выставка одного экспоната «Загадочный образ Героя»
- ↑ памятники. Топ 100. «Святый Благоверный и великий князь Александр Невский» Всемирная история. Энциклопедия (КНИГА 1) (К) - Сторінка 62[недоступне посилання]
- ↑ памятники. Топ 100. «Святый Благоверный и великий князь Александр Невский» XVIII в.[недоступне посилання]
- ↑ история. Энциклопедия (КНИГА 1) (К) - Сторінка 62
- ↑ Александра Брячиславна // Русский биографический словарь. — СПб: Русское историческое общество, 1896. — Т. 1. — С. 114.
- ↑ Котляр М. Ф.; Плахонін А. Г. Олександр Невський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 572-573. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- ↑ памятники. Топ 100. «Святый Благоверный и великий князь Александр Невский» XVIII в.[недоступне посилання]. Син Ярослава Всеволодовича, правнук Юрія Долгорукого. Побратався із сином Батия. Канонізований московською церквою. Историк Игорь Данилевский о том, зачем государству Александр Невский.(рос.)
- ↑ АЛЄКСАНДР НЄВСКІЙ - вся правда про вигадані перемоги Батиєвого пасинка| Історія для дорослих
- ↑ Alexander Nevsky ejected from the liturgical calendar of the Ukrainian Orthodox Church | Anglican Ink © 2024. anglican.ink. Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ «Ледовое побоище — миф, созданный Эйзенштейном» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.]. Историк Игорь Данилевский о том, зачем государству Александр Невский.(рос.)
- Плахонін А. Г. Олександр Невський [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 572. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Толочко П. Русь — Мала Русь — руський народ у другій половині XIII—XVII ст.
- Буровский А. Оживший кошмар русской истории. Страшная правда о Московии. гл. 3. (рос.)
- Карамзин Н. М. История государства Российского. гл. 2. [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Олександр Невський [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Dynastia Rurykowiczów 2. Всеволод «Велике гніздо» (пол.)
- Аверьянов К. А. Когда родился Александр Невский? [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Палеоросия. Древняя Русь: во времени, в личностях, в идеях. . 2020. № 1 (12). С. 46 — 53.
Попередник Андрій Ярославич |
![]() |
Великий князь Владимирський 1252-1263 |
![]() |
Наступник Ярослав Ярославич |
|
|
- Поховані в Олександро-Невській лаврі
- Князі Київські
- Християнські святі XIII століття
- Юрійовичі
- Великі князі Володимирські
- Великі князі Київські
- Князі новгородські
- Князі Псковські
- Святі Росії
- Православні святі
- Народились 1221
- Національні герої
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названо об'єкти
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Померли від пневмонії
- Уродженці Переславль-Залєського
- Переяславль-Залєські князі
- Правителі Європи XIII століття
- Благовірні