Чорний ринок: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
→Чорний ринок у неліберальних країнах: Виправлена граматика Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android |
Вилучив файл Харьк.наб.л.8_Спекулянт_VizuIMG_3671.JPG, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Ellywa. Причина: per c:Commons:Deletion requests/Files in Category:Graffiti in Kharkiv. |
||
| (Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses| |
{{Otheruses|ринок де виїбали твою маму(значення)}} |
||
[[Файл:Харьк.наб.л.8 Спекулянт VizuIMG 3671.JPG|thumb|спекулянт чорного ринку - графіті у Харкові]] |
|||
'''«Чорний» ринок''' ({{lang-en|Black Market}}) — нелегальний [[ринок]] товарів та послуг; органічний складовий елемент [[Тіньова економіка|тіньової економіки]]. Як економічне явище, чорний ринок є індікатором кризи національної економіки, або її торгівельного законодавства; неможливості задовольнення купівельного попиту легальним шляхом. |
'''«Чорний» ринок''' ({{lang-en|Black Market}}) — нелегальний [[ринок]] товарів та послуг; органічний складовий елемент [[Тіньова економіка|тіньової економіки]]. Як економічне явище, чорний ринок є індікатором кризи національної економіки, або її торгівельного законодавства; неможливості задовольнення купівельного попиту легальним шляхом. |
||
В залежності від соціально-економічного устрою кожної країни та її законодавства, на подібному ринку як правило продаються-купуються товари, якими неможливо торгувати відкрито, офіційно. |
В залежності від соціально-економічного устрою кожної країни та її законодавства, на подібному ринку як правило продаються-купуються товари, якими неможливо торгувати відкрито, офіційно. |
||
== Визначення == |
|||
| ⚫ | |||
Меркадо Негро, так званий «чорний ринок», у Ла-Пасі, Болівія |
|||
| ⚫ | Так, наприклад, в [[СРСР]] була [[державна монополія]] на торгівлю [[Алкогольні напої|алкогольними напоями]], на обмін валюти, торгівля будь якими промисловими товарами. Приватна торгівля дозволялася тільки на дрібну сільськогосподарську продукцію (на |
||
У літературі, присвяченій чорному ринку, не вироблено єдиної термінології, натомість пропонується багато синонімів, зокрема: підземний, прихований, сірий, тіньовий, неформальний, підпільний, нелегальний, неспостережуваний, непідзвітний, незареєстрований, другий, паралельний і чорний.<ref name="Feige">{{Cite journal|last=Feige|first=Edgar L.|date=2009|title=Defining And Estimating Underground And Informal Economies: The New Institutional Economics Approach|url=https://ideas.repec.org/p/wpa/wuwpdc/0312003.html|journal=[[World Development (journal)|World Development]]|series=Elsevier|volume=18|issue=7|pages=989–1002|doi=10.1016/0305-750x(90)90081-8|s2cid=7899012}}</ref> |
|||
| ⚫ | |||
Не існує єдиної тіньової економіки, їх багато. Ці тіньові економіки всюдисущі, вони існують як у країнах з ринковою економікою, так і в країнах з централізованим плануванням, як у розвинених, так і в тих, що розвиваються. Ті, хто займається тіньовою діяльністю, обходять, уникають або виключаються з інституційної системи правил, прав, норм і покарань, які регулюють діяльність формальних агентів, що беруть участь у виробництві та обміні. Різні види підпільної діяльності розрізняють відповідно до конкретних інституційних правил, які вони порушують: |
|||
* Нелегальна економіка |
|||
* Незареєстрована економіка |
|||
* Неврахована економіка |
|||
* Неформальна економіка |
|||
«Нелегальна економіка» складається з економічної діяльності, що здійснюється з порушенням правових норм, які визначають сферу законних форм комерції. Учасники нелегальної економіки виробляють та розповсюджують заборонені товари та послуги, такі як наркотики, зброя та проституція.<ref name="Feige 2016">{{Cite journal|last=Feige|first=Edgar L.|date=2016|title=The Meaning and Measurement of Unobserved Economies: What do we really know about the "Shadow Economy"?|journal=Journal of Tax Administration|issue=30/1}}</ref> |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | Так, наприклад, в [[СРСР]] була [[державна монополія]] на торгівлю [[Алкогольні напої|алкогольними напоями]], на обмін валюти, торгівля будь якими промисловими товарами. Приватна торгівля дозволялася тільки на дрібну сільськогосподарську продукцію (на «колгоспних» ринках), та приватні послуги на кшалт ремонту взуття. Вся інша приватна підприємніцька діяльність та торгівля в цілому переслідувалася за радянським «соціалістичним» законодавством і легально існувати не могла. Так само, як і в інших авторитарних та тоталітарних країнах, де відсутня [[Лібералізм|ліберальна]] економіка. В СРСР головним чинником тіньової економіки та чорного ринку був загальний хронічний [[Дефіцит товарів та послуг|дефіцит]] товарів первинного попиту та послуг. Особливо дефіцит на якісні («[[імпорт]]ні») товари, які не вироблялися в СРСР, але вироблялися в країнах Заходу. |
||
| ⚫ | |||
У 1930-х роках в [[США]], під час дії «[[Сухий закон у США|сухого закону]]», алкогольні напої можна було придбати тільки підпільно, на «чорному ринку». |
У 1930-х роках в [[США]], під час дії «[[Сухий закон у США|сухого закону]]», алкогольні напої можна було придбати тільки підпільно, на «чорному ринку». |
||
Чорний ринок на продукти повсякденної необхідності деякий повоєнний час, до відбудови економіки, розквів у всіх країнах Європі у наслідок розрухи [[Перша світова війна|Першої]], так [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. |
Чорний ринок на продукти повсякденної необхідності деякий повоєнний час, до відбудови економіки, розквів у всіх країнах Європі у наслідок розрухи [[Перша світова війна|Першої]], так [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. |
||
У деяких сучасних розвинених країнах із-за законодавчої заборони на «чорному ринку» можуть продаватися: [[наркотик]]и, [[зброя]], [[орган (анатомія)|органи людського тіла]]; надаватися такі послуги, як [[проституція]], [[азартні ігри]], спортивні [[тоталізатор]]и, тощо. У інших розвинених країнах навпаки |
У деяких сучасних розвинених країнах із-за законодавчої заборони на «чорному ринку» можуть продаватися: [[наркотик]]и, [[зброя]], [[орган (анатомія)|органи людського тіла]]; надаватися такі послуги, як [[проституція]], [[азартні ігри]], спортивні [[тоталізатор]]и, тощо. У інших розвинених країнах навпаки — торгівля зброєю (переважна більшість штатів [[США]]), наркотиками (легкі наркотики — [[Нідерланди]]) або проституція ([[Німеччина]], [[Нідерланди]]) офіційно дозволені. |
||
== Примітки == |
|||
<references /> |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Поточна версія на 20:57, 25 січня 2024
«Чорний» ринок (англ. Black Market) — нелегальний ринок товарів та послуг; органічний складовий елемент тіньової економіки. Як економічне явище, чорний ринок є індікатором кризи національної економіки, або її торгівельного законодавства; неможливості задовольнення купівельного попиту легальним шляхом.
В залежності від соціально-економічного устрою кожної країни та її законодавства, на подібному ринку як правило продаються-купуються товари, якими неможливо торгувати відкрито, офіційно.
Меркадо Негро, так званий «чорний ринок», у Ла-Пасі, Болівія
У літературі, присвяченій чорному ринку, не вироблено єдиної термінології, натомість пропонується багато синонімів, зокрема: підземний, прихований, сірий, тіньовий, неформальний, підпільний, нелегальний, неспостережуваний, непідзвітний, незареєстрований, другий, паралельний і чорний.[1]
Не існує єдиної тіньової економіки, їх багато. Ці тіньові економіки всюдисущі, вони існують як у країнах з ринковою економікою, так і в країнах з централізованим плануванням, як у розвинених, так і в тих, що розвиваються. Ті, хто займається тіньовою діяльністю, обходять, уникають або виключаються з інституційної системи правил, прав, норм і покарань, які регулюють діяльність формальних агентів, що беруть участь у виробництві та обміні. Різні види підпільної діяльності розрізняють відповідно до конкретних інституційних правил, які вони порушують:
- Нелегальна економіка
- Незареєстрована економіка
- Неврахована економіка
- Неформальна економіка
«Нелегальна економіка» складається з економічної діяльності, що здійснюється з порушенням правових норм, які визначають сферу законних форм комерції. Учасники нелегальної економіки виробляють та розповсюджують заборонені товари та послуги, такі як наркотики, зброя та проституція.[2]
Так, наприклад, в СРСР була державна монополія на торгівлю алкогольними напоями, на обмін валюти, торгівля будь якими промисловими товарами. Приватна торгівля дозволялася тільки на дрібну сільськогосподарську продукцію (на «колгоспних» ринках), та приватні послуги на кшалт ремонту взуття. Вся інша приватна підприємніцька діяльність та торгівля в цілому переслідувалася за радянським «соціалістичним» законодавством і легально існувати не могла. Так само, як і в інших авторитарних та тоталітарних країнах, де відсутня ліберальна економіка. В СРСР головним чинником тіньової економіки та чорного ринку був загальний хронічний дефіцит товарів первинного попиту та послуг. Особливо дефіцит на якісні («імпортні») товари, які не вироблялися в СРСР, але вироблялися в країнах Заходу.
У 1930-х роках в США, під час дії «сухого закону», алкогольні напої можна було придбати тільки підпільно, на «чорному ринку». Чорний ринок на продукти повсякденної необхідності деякий повоєнний час, до відбудови економіки, розквів у всіх країнах Європі у наслідок розрухи Першої, так Другої світової війни.
У деяких сучасних розвинених країнах із-за законодавчої заборони на «чорному ринку» можуть продаватися: наркотики, зброя, органи людського тіла; надаватися такі послуги, як проституція, азартні ігри, спортивні тоталізатори, тощо. У інших розвинених країнах навпаки — торгівля зброєю (переважна більшість штатів США), наркотиками (легкі наркотики — Нідерланди) або проституція (Німеччина, Нідерланди) офіційно дозволені.
- ↑ Feige, Edgar L. (2009). Defining And Estimating Underground And Informal Economies: The New Institutional Economics Approach. World Development. Elsevier. 18 (7): 989—1002. doi:10.1016/0305-750x(90)90081-8. S2CID 7899012.
- ↑ Feige, Edgar L. (2016). The Meaning and Measurement of Unobserved Economies: What do we really know about the "Shadow Economy"?. Journal of Tax Administration (30/1).
|
