Пащенко Валентина Сергіївна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
Рядок 5: Рядок 5:
| підпис =
| підпис =
| дата народження = 1997
| дата народження = 1997
| місце народження = м. [[Пологи (місто)|Пологи]], [[Запорізька область]], [[Україна]]
| місце народження = (село)|Малинівка]], [[Донецька область]], [[Україна]]
| дата смерті =
| дата смерті =
| місце смерті =
| місце смерті =
Рядок 17: Рядок 17:
| вид збройних сил = {{fЗСУ}}
| вид збройних сил = {{fЗСУ}}
| рід військ = {{InМС Укр (2007)}}
| рід військ = {{InМС Укр (2007)}}
| роки служби = з 2021 року
| роки служби = з 2019 року
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Молодший сержант}}
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Молодший сержант}}
| формування =
| формування =

Поточна версія на 17:57, 12 червня 2024

Валентина Пащенко
Пащенко Валентина Сергіївна
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження1997(1997)
(село)
Національністьукраїнка
Військова служба
Роки службиз 2019 року
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Медична служба
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Валентина Сергіївна Пащенко — молодший сержант медичної служби Збройних Сил України, учасниця російсько-української війни, що відзначилася у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Валентина Пахомова народилася у квітні 1997 року в місті Пологи Запорізької області. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному місті навчалася у Бердянському медичному коледжі. Після здобуття фаху медичної сестри переїхала до Маріуполя Донецької області, де працювала у другій міській лікарні. Вже там працювала за фахом її рідна сестрою-двійняшка Алла Сковронська, а також певний час мама Людмила Пахомова. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну вона мала змогу виїхати, однак залишилася в Маріуполі. Її пропонували повернутися в декретну відпустку, однак медичка відовилася. Доньку батькам Валентини Пащенко вдалося вивезти з міста до власної домівки в місто Пологи Запорізької області. Сама обіймала військову посаду старшої медичної сестри поліклініки 555-го шпиталю. Рідна сестра незадовго до початку війни народила дитину, тому перебуває в декретній відпустці[1][2].

16 березня 2022 року, як ворог остаточно розбомбив приміщення госпіталю перейшла до бункеру заводу «Азовсталь». Там перебувала з колегами медсестрами майже два місяці. Лікувала тяжкохворих і поранених захисників міста та Азовсталі, надавали їм медичну допомогу. 18 травня 2022 року за наказом Президента України, які і всі військові, що утримували «Азовсталь», здалася в полон РФ. Потрапила до колонії в Оленівці. Довгий час перебувала в 6-місній камері дисциплінарного ізолятора (ДІЗО), де з нею жили ще 27 дівчат. 14 жовтня 2022 року її та ще трьох дівчат машиною «Урал» відвезли до Таганрогу в місцеве СІЗО. Там наглядачками були жінки. А звільнили разом із 107-ма заручницями 17 жовтня 2022 року. Рано вранці, вантажним літаком, де вони сиділи «ялинкою», зі зв'язаними руками, очима, до Джанкою в Криму. Знову на «Уралах» повезли у бік Запоріжжя. Вивантажили біля розбитого мосту в районі села Кам'янське. Перейшовши його разом з іншими опинилася на підконтрольній Україні території. Після звільнення перебувала у Дніпрі, де проходила реабілітацію та відновлювала втрачені у полоні документи[1][2][3][4][5].

Родина

[ред. | ред. код]

Одружена, чоловік Артем Пащенко. В шлюбі в 2019 році народилася донька. Під час війни нею опікуються мама і тато. Має рідну сестру-двійняшку Аллу Сковронську, яка також медик[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Вікторія Ковальова, Олександр Пронський (3 листопада 2022). "НАЙСТРАШНІШЕ, ЩО МОЖЕ БУТИ": МЕДСЕСТРА РОЗПОВІЛА ПРО 150 ДНІВ ПОЛОНУ ТА БУНКЕРИ "АЗОВСТАЛІ". 5 канал (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
  2. а б в Пиняк, Леся. Валентина Пащенко, медикиня: «Ви їдьте, я тут потрібніша». Громадське (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
  3. "Ви вже не побачите ні дітей, ні батьків": медик із "Азовсталі" розповіла про тиск з боку окупантів. https://top.politeka.net (укр.). 6 листопада 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
  4. "Вы уже не увидите ни детей, ни родителей": медик с "Азовстали" рассказала о давлении со стороны оккупантов. my.новини (рос.). 6 листопада 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
  5. Покровская, Анна (15 серпня 2022). У ПОЛОНІ У РОСІЯН ВІЙСЬКОВІ МЕДПРАЦІВНИЦІ З БЕРДЯНСЬКА: ОДНА З НИХ ВАГІТНА. https://zp.vgorode.ua (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
  6. Державними нагородами відзначено 165 воїнів, 13 – посмертно. СПИСОК. Новинарня (укр.). 19 травня 2022. Процитовано 13 листопада 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]