Верхратський Іван Григорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
| bgcolour
| bgcolour
| Ім'я = Іван Верхратський
| Ім'я = Іван Верхратський
| Оригінал імені = Верхратський Іван Григорович
| Оригінал імені =
| Фото = Verkhratcki.jpg
| Фото = Іван Верхратський.webp
| Ширина = 170пкс
| Ширина =
| Підпис = Іван Верхратський
| Підпис =
| Ім'я при народженні =
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми =
| Псевдоніми =
Рядок 15: Рядок 15:
| Поховання =
| Поховання =
| Національність = [[Українці|українець]]
| Національність = [[Українці|українець]]
| Громадянство = [[Австро-Угорщина]]
| Громадянство =
| Мова творів = [[Українська мова|українська]]
| Мова творів = [[Українська мова|українська]]
| Рід діяльності = [[громадський діяч]], [[мовознавець]], [[письменник]]
| Рід діяльності = [[громадський діяч]], [[мовознавець]], [[письменник]]
Рядок 30: Рядок 30:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився [[24 квітня]] [[1846]] року в селі Більче (нині [[Більче-Золоте]] [[Чортківський район|Чортківського району]]). У 1848 р. батько помер і мати залишилася з чотирма дітьми. Згодом вона переїхала до Львова, тут І. Верхратський вступив до звичайної школи, пізніше — до гімназії.
Народився [[24 квітня]] [[1846]] року в селі Більче (нині [[Більче-Золоте]] [[Чортківський район|Чортківського району]], [[Тернопільська область]]). У 1848 р. батько помер і мати залишилася з чотирма дітьми. Згодом вона переїхала до Львова, тут І. Верхратський вступив до звичайної школи, пізніше — до гімназії.


1868 року закінчив філософський<ref>За даними УРЕ&nbsp;— філологічний</ref>. факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]] і природничі курси в [[Краків|Кракові]] ([[1874]]).
1868 року закінчив філософський<ref>За даними УРЕ&nbsp;— філологічний</ref>. факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]] і природничі курси в [[Краків|Кракові]] ([[1874]]).
Рядок 59: Рядок 59:
У 1880 році видавав журнал «<nowiki/>[[Денниця (значення)|Денниця]]<nowiki/>».
У 1880 році видавав журнал «<nowiki/>[[Денниця (значення)|Денниця]]<nowiki/>».


У 1905 році Іван Верхратський передав свою колекцію [[Лускокрилі|метеликів]] до музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, яка згодом потрапила у фонди Державного природознавчого музею (1940 р.). Колекція налічує понад п’ять тисяч комах, зібраних наприкінці [[XIX століття|XIX ст.]] — на початку [[XX століття|XX ст.]] у різних місцевостях Галичини, Буковини, Закарпаття та за кордоном. З 1940 року колекція Верхратського — не експонувалася. Станом на 2023 рік, науковці [[Державний природознавчий музей НАН України|Державного природознавчого музею НАН України]], за підтримки Українського культурного фонду (в межах програми «Культурна спадщина»), розпочали реалізацію проєкту з оцифрування фондів музею — «Диджиталізація історичної колекції метеликів Івана Верхратського»<ref>[https://www.bagnet.org/news/tech/1355500/ukrayinski-naukovtsi-otsifruyut-unikalnu-istorichnu-kolektsiyu-metelikiv-verhratskogo Українські науковці оцифрують унікальну історичну колекцію метеликів Верхратського. 08.10.2023, 18:21]</ref>.
У 1905 році Іван Верхратський передав свою колекцію [[Лускокрилі|метеликів]] до музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, яка згодом потрапила у фонди Державного природознавчого музею (1940 р.). Колекція налічує понад п’ять тисяч комах, зібраних наприкінці [[XIX століття|XIX ст.]] — на початку [[XX століття|XX ст.]] у різних місцевостях Галичини, Буковини, Закарпаття та за кордоном. З 1940 року колекція Верхратського — не експонувалася. Станом на 2023 рік, науковці [[Державний природознавчий музей НАН України|Державного природознавчого музею НАН України]], за підтримки Українського культурного фонду (в межах програми «Культурна спадщина»), розпочали реалізацію проєкту з відцифрування фондів музею — «Диджиталізація історичної колекції метеликів Івана Верхратського»<ref>[https://www.bagnet.org/news/tech/1355500/ukrayinski-naukovtsi-otsifruyut-unikalnu-istorichnu-kolektsiyu-metelikiv-verhratskogo Українські науковці оцифрують унікальну історичну колекцію метеликів Верхратського. 08.10.2023, 18:21]</ref>.


[[29 листопада]] 1919 р. Іван Верхратський помер. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у місті Львові.
[[29 листопада]] 1919 року Іван Верхратський помер. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у місті Львові.


== Публікації ==
== Публікації ==

Поточна версія на 10:25, 27 травня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Верхратський.
Іван Верхратський
ПсевдонімІван Правдолюб з Боднарова, Іван Щипавка[1], Лосун[1], Любарт Горовський[1], Любарт Співомир[1], Петро Правдолюб[1], Подоляк і Чайка І.
Народився24 квітня 1846(1846-04-24)
Більче-Золоте, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер29 листопада 1919(1919-11-29) (73 роки)
Львів, ЗУНР
ПохованняЛичаківський цвинтар[2]
Країна Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Національністьукраїнець
Діяльністьгромадський діяч, мовознавець, письменник
Сфера роботиnatural scienced[3], етнопсихологія[3], мовознавство[3], діалектологія[3], лексикографія[3], фольклористика[3] і соціальна активність[d][3]
Alma materЛьвівський університет (1868)
Мова творівукраїнська
Magnum opusЗнадоби до словаря южноруского
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Іва́н Григо́рович Верхра́тський (псевдоніми — Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка) (24 квітня 1846, с. Більче-Золоте, нині Чортківського району Тернопільської області — 29 листопада 1919, Львів) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків. Автор приблизно 200 друкованих праць. Заклав підвалини української наукової термінології.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 24 квітня 1846 року в селі Більче (нині Більче-Золоте Чортківського району, Тернопільська область). У 1848 р. батько помер і мати залишилася з чотирма дітьми. Згодом вона переїхала до Львова, тут І. Верхратський вступив до звичайної школи, пізніше — до гімназії.

1868 року закінчив філософський[4]. факультет Львівського університету і природничі курси в Кракові (1874).

У 1868 прибув зі Львова викладати українську та німецьку мови у Дрогобицькій державній гімназії імені Франца Йосифа I, де його учнем був, зокрема, Іван Франко. В тому ж році робив спробу організувати в Дрогобичі просвітянське Товариство відразу після створення «Просвіти» у Львові, але не зумів через надто сильну тоді москвофільську хвилю[5].

Іван Верхратський заохотив Івана Франка до себе, давав книги М. Драгоманова, П. Куліша, Т. Шевченка, твори інших українських письменників, організував у гімназії літературний гурток, до якого входили 12 учнів, у тому числі І. Франко. Про початок своєї літературної діяльності І. Франко розповів у листі до М. Драгоманова від 26 квітня 1890:[6]

Почав я писати віршем і прозою дуже вчасно, ще в нижчій гімназії. Вплив на вироблення у мене літературного смаку мали два вчителі: Іван Верхратський і Юлій Турчинський, оба писателі і поети…

Пізніше І. Верхратський також викладав природознавство в українських гімназіях Станиславова і Львова.

Наполегливо працював над дослідженням південно-західних українських говорів.

Велику увагу приділяв вивченню фольклору лемків Словаччини, де здійснив подорожі у 1897 і 1899 рр. Перша праця, присвячена фольклору лемків південних схилів Карпат, «Гоя дюндя і собітки на Угорській Русі» (1899), в якій подано опис основних календарних звичаїв разом з весняними піснями із сіл Вапеник, Петрине, Дрічно, Збійне. Обряд собіток записаний у с. Бодруджаль. Багатий матеріал, що охоплює 36 сіл Лабірщини, Бардіївщини та Спишу, подав у монографії «Знадоби до пізнання угорсько-руських говорів» (1901).

Мові лемків північних схилів Карпат присвятив монографію «Про говір галицьких лемків» (Львів, 1902), яка є найґрунтовнішою працею в цій ділянці, що не втратила наукової вартості. Книга складається зі вступу «Граматика», «Взірців бесіди галицьких лемків» (оповідання і приказки з різних сіл, загадки, приповідки, пісні), «Словаря».

Був дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка у Львові й першим головою його математично-природничо-медичної секції.

Основоположник української наукової термінології з природознавства.

У 1880 році видавав журнал «Денниця».

У 1905 році Іван Верхратський передав свою колекцію метеликів до музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, яка згодом потрапила у фонди Державного природознавчого музею (1940 р.). Колекція налічує понад п’ять тисяч комах, зібраних наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. у різних місцевостях Галичини, Буковини, Закарпаття та за кордоном. З 1940 року колекція Верхратського — не експонувалася. Станом на 2023 рік, науковці Державного природознавчого музею НАН України, за підтримки Українського культурного фонду (в межах програми «Культурна спадщина»), розпочали реалізацію проєкту з відцифрування фондів музею — «Диджиталізація історичної колекції метеликів Івана Верхратського»[7].

29 листопада 1919 року Іван Верхратський помер. Похований на Личаківському цвинтарі у місті Львові.

Публікації

[ред. | ред. код]

Верхратський заклав основи української науково-природничої термінології працею «Початки до уложення номенклатури й термінології природописної, народної (ориг. Початки до уложення номенклятури и терминологиі природописноі, народнёі)» (1864). Також він є автором підручників для гімназій з ботаніки, зоології й мінералогії. Перекладав з польської й російської мов. Верхратський є автором ряду наукових праць з української діалектології й лексикології:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д collective author Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 139. — ISBN 978-966-8955-00-5
  3. ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
  4. ↑ За даними УРЕ — філологічний
  5. ↑ М. Шалата. Століття Дрогобицької «Просвіти» // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. — № 2010. — Вип. 19. — С. 287-293.
  6. ↑ Дрогобицька українська гімназія імені Івана Франка
  7. ↑ Українські науковці оцифрують унікальну історичну колекцію метеликів Верхратського. 08.10.2023, 18:21

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Верхратський Іван Григорович

Джерела

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
S:
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верхратський_Іван_Григорович&oldid=42655799