Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
До Галереї додано 1 зображення, видалені фото які не стосуються контексту статті |
Мітки: перше редагування Перемкнуто з візуального редактора |
||
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
<ref name=":0">{{Cite book |
|||
⚫ | |||
|title=Дніпропетровськ:минуле і сучасне |
|||
|last=Фоменко А.К., Чабан М.П., Лазебник В. І., Лізавенко Г. В., Голуб І. С. |
|||
|year=2001 |
|||
|publisher=ДніпроКнига |
|||
|location=Дніпропетровськ |
|||
|pages=238-243 |
|||
|language=українською |
|||
⚫ | |||
| name = Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка» |
| name = Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка» |
||
| категорія_мсоп = V |
| категорія_мсоп = V |
||
Рядок 37: | Рядок 45: | ||
До заснування [[Дніпро (місто)|Катеринослава]], у другій половині XVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська [[Глоба Лазар Остапович|Лазареві Глобі]]. За словами історика [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]], колишній козак переїхав до [[Половиця|Половиці]] з [[Новий Кодак|Нового Кодака]], посадив тут перші дерева, а на березі [[Дніпро|Дніпра]] звів [[водяний млин]]. |
До заснування [[Дніпро (місто)|Катеринослава]], у другій половині XVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська [[Глоба Лазар Остапович|Лазареві Глобі]]. За словами історика [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]], колишній козак переїхав до [[Половиця|Половиці]] з [[Новий Кодак|Нового Кодака]], посадив тут перші дерева, а на березі [[Дніпро|Дніпра]] звів [[водяний млин]]. |
||
У [[1787]] починається забудова [[Дніпро (місто)|Катеринослава]], і [[Глоба Лазар Остапович|Глоба]] продає свою землю князю [[Григорій Потьомкін|Григорію Потьомкіну]], який розпочинає тут будівництво [[Потьомкінський палац|свого палацу]]. |
У [[1787]] починається забудова [[Дніпро (місто)|Катеринослава]], і [[Глоба Лазар Остапович|Глоба]] продає свою землю князю [[Григорій Потьомкін|Григорію Потьомкіну]], який розпочинає тут будівництво [[Потьомкінський палац|свого палацу]]. У 1790 році був збудований розкішний палац, на прилеглій території британський садівник В. Гульд насаджує для князя сад, з двома великими оранжереями,в англійському стилі з екзотичними рослинами, ананасовою та лавровою галереями. |
||
Після смерті [[Григорій Потьомкін|Потьомкіна]] палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У [[1887]] сад стає епіцентром святкування сторіччя [[Дніпро (місто)|Катеринослава]]. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян. |
Після смерті [[Григорій Потьомкін|Потьомкіна]] (1791 р.) і Катерини ІІ (1796 р.) палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У 1802 році Рішельє взяв Потьомкінський сад на державне утримання для відновлення в ньому "публічних гулянь". (за вказівкою імператора Олександра І). Але сад продовжував перебувати у занедбаному стані. В 40-х роках цар Микола І передав сад у дар катеринославському дворянству. У [[1887]] сад стає епіцентром святкування сторіччя [[Дніпро (місто)|Катеринослава]]. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян.<ref name=":0" /> |
||
У [[1925]] році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву — парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній [[Потьомкінський палац]] було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У [[1935]] на східній ділянці парку будується Зелений театр. |
У [[1925]] році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву — парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній [[Потьомкінський палац]] було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У [[1935]] на східній ділянці парку будується Зелений театр. |
||
Після війни починається нова масштабна реконструкція парку — його територію збільшено за рахунок частини [[Площа Шевченка (Дніпро)|площі Шевченка]], відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник [[Йосиф Сталін|Сталіну]] (демонтовано у [[1961]]). |
Після війни починається нова масштабна реконструкція парку — його територію збільшено за рахунок частини [[Площа Шевченка (Дніпро)|площі Шевченка]], відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник [[Йосиф Сталін|Сталіну]] (демонтовано у [[1961]]).1952 року був відбудований і реконструйований палац, переданий у розпорядження студентів. |
||
У [[1957]] році до території парку додається [[Монастирський острів]], з'єднаний із материком пішохідним мостом. У [[1959]] на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в [[Україна|Україні]], пам'ятник [[Тарас Шевченко|Шевченкові]] (замість старого, спорудженого [[1949]]-го на материковій частині — п'єдестал від нього зберігся до наших днів). |
У [[1957]] році до території парку додається [[Монастирський острів]], з'єднаний із материком пішохідним мостом. У [[1959]] на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в [[Україна|Україні]], пам'ятник [[Тарас Шевченко|Шевченкові]], на якому Кобзар звернений обличчям до Славутича. (замість старого, спорудженого [[1949]]-го на материковій частині — п'єдестал від нього зберігся до наших днів). |
||
В 70-80-х років парк набув свого сучасного вигляду (архітектори Є. Яшунський і Л. Халявський). |
|||
За проєктом [[Нірінберг Павло Рафаїлович|Павла Нірінберга]] у [[1977]] в парку збудовано літній театр. У [[1979]] на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан «Маяк», а у [[1986]] на Монастирському острові починає роботу [[Акваріум прісноводних риб|Дніпропетровський акваріум прісноводних риб]]. У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із [[Соборна гора|Соборною горою]] канатною дорогою (закрита на початку 2000-х). |
За проєктом [[Нірінберг Павло Рафаїлович|Павла Нірінберга]] у [[1977]] в парку збудовано літній театр. У [[1979]] на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан «Маяк», а у [[1986]] на Монастирському острові починає роботу [[Акваріум прісноводних риб|Дніпропетровський акваріум прісноводних риб]]. У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із [[Соборна гора|Соборною горою]] канатною дорогою (закрита на початку 2000-х). |
||
Рядок 71: | Рядок 81: | ||
Файл:Дніпро Парк ім. Т.Шевченка Вхідна колонада у вечірньому освітленні.jpg|Вхідна колонада у вечірньому освітленні |
Файл:Дніпро Парк ім. Т.Шевченка Вхідна колонада у вечірньому освітленні.jpg|Вхідна колонада у вечірньому освітленні |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
[[File:Вид з оглядового майданчика.jpg|thumb|Вид з оглядового майданчика парка ім. Т.Г. Шевченка]] |
|||
== Візитівки парку == |
== Візитівки парку == |
||
Рядок 85: | Рядок 96: | ||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== |
== Посилання == |
||
* Яворницький Д. І. Дніпрові пороги |
* Яворницький Д. І. Дніпрові пороги |
||
* [https://www.youtube.com/watch?v=9G-zRx-TXhE Парки Днепра. Ч.2/3. Имени Шевченко: "Куплю мазь от шрамов колониально - советского периода"] |
|||
{{commonscat|Shevchenko Park in Dnipropetrovsk}} |
{{commonscat|Shevchenko Park in Dnipropetrovsk}} |
Поточна версія на 11:04, 12 липня 2024
![]() Головний вхід до парку | |
48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д.Координати: 48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д. | |
Країна | ![]() |
---|---|
Розташування | ![]() Дніпро, пл. Шевченка, 1 |
Площа | 36 га |
Засновано | 1790-ті |
Оператор | Дніпровська міська рада |
![]() | |
![]() ![]() |
Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка (від заснування і до 1925 Потьомкінський сад) — центральний і найстаріший парк Дніпра, пам'ятка садово-паркового мистецтва. Парк складається з материкової частини та Монастирського острова.
До заснування Катеринослава, у другій половині XVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська Лазареві Глобі. За словами історика Дмитра Яворницького, колишній козак переїхав до Половиці з Нового Кодака, посадив тут перші дерева, а на березі Дніпра звів водяний млин.
У 1787 починається забудова Катеринослава, і Глоба продає свою землю князю Григорію Потьомкіну, який розпочинає тут будівництво свого палацу. У 1790 році був збудований розкішний палац, на прилеглій території британський садівник В. Гульд насаджує для князя сад, з двома великими оранжереями,в англійському стилі з екзотичними рослинами, ананасовою та лавровою галереями.
Після смерті Потьомкіна (1791 р.) і Катерини ІІ (1796 р.) палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У 1802 році Рішельє взяв Потьомкінський сад на державне утримання для відновлення в ньому "публічних гулянь". (за вказівкою імператора Олександра І). Але сад продовжував перебувати у занедбаному стані. В 40-х роках цар Микола І передав сад у дар катеринославському дворянству. У 1887 сад стає епіцентром святкування сторіччя Катеринослава. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян.[1]
У 1925 році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву — парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній Потьомкінський палац було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У 1935 на східній ділянці парку будується Зелений театр.
Після війни починається нова масштабна реконструкція парку — його територію збільшено за рахунок частини площі Шевченка, відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник Сталіну (демонтовано у 1961).1952 року був відбудований і реконструйований палац, переданий у розпорядження студентів.
У 1957 році до території парку додається Монастирський острів, з'єднаний із материком пішохідним мостом. У 1959 на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в Україні, пам'ятник Шевченкові, на якому Кобзар звернений обличчям до Славутича. (замість старого, спорудженого 1949-го на материковій частині — п'єдестал від нього зберігся до наших днів).
В 70-80-х років парк набув свого сучасного вигляду (архітектори Є. Яшунський і Л. Халявський).
За проєктом Павла Нірінберга у 1977 в парку збудовано літній театр. У 1979 на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан «Маяк», а у 1986 на Монастирському острові починає роботу Дніпропетровський акваріум прісноводних риб. У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із Соборною горою канатною дорогою (закрита на початку 2000-х).
Храм святителя Миколая, зведений на території парку у 1999 році, став одним із символів Дніпра. У 2006 відбулася реконструкція оглядового майданчика парка, встановлено каскадний фонтан. У 2013 проведено капітальний ремонт пам'ятника Тарасу Шевченку та відкрито фонтан-водоспад «Поріг Ревучий».
Влітку 2017-го у західній частині парку (на місці амфітеатру, знищеного ще під час Другої світової) силами волонтерів зведено публічний простір «Stage: Сцена». Будівництво почалося у червні в рамках фестивалю «Конструкція». До початку осені на «Сцені» відбулися кілька десятків музичних, танцювальних, лекційних та інших заходів.[2]
-
Оглядовий майданчик із панорамним видом Дніпра
-
Пам'ятник Шевченкові на Монастирському острові
-
Фестиваль на об'єкті "Stage:Сцена"
-
Бронзовий лев, улюбленець маленьких дніпрян
-
Вигляд головного входу зі сторони парку
-
Головний фасад Потьомкінського палацу
-
Невелика алея з зеленими насадженнями та лавами
-
Підлогові шахи біля пам'ятника
-
Дерева обабіч стежки
-
Алея у парку
-
Штучний фонтан-водоспад «Поріг Ревучий»
-
Парк восени
-
Вигляд на житловий комплекс "Амстердам"
-
Вхідна колонада у вечірньому освітленні
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/20/%D0%92%D0%B8%D0%B4_%D0%B7_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B0.jpg/220px-%D0%92%D0%B8%D0%B4_%D0%B7_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B0.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0d/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8.jpg/280px-%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8.jpg)
- Потьомкінський палац
- Монастирський острів
- Оглядовий майданчик з панорамою Дніпра
- Храм святителя Миколая
- Дніпровський акваріум
- Літній театр
- Фонтан-водоспад «Поріг Ревучий»
- ↑ а б Фоменко А.К., Чабан М.П., Лазебник В. І., Лізавенко Г. В., Голуб І. С. (2001). Дніпропетровськ:минуле і сучасне (українською) . Дніпропетровськ: ДніпроКнига. с. 238—243.
- ↑ Сибирьова Є. Парк ім. Т. Г. Шевченка — зелена візитна картка Дніпра. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- Яворницький Д. І. Дніпрові пороги
- Парки Днепра. Ч.2/3. Имени Шевченко: "Куплю мазь от шрамов колониально - советского периода"
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро) |
|
|
|
|
- Природоохоронні території за алфавітом
- Пам'ятки садово-паркового мистецтва України
- Природоохоронні території загальнодержавного значення Дніпропетровської області
- Природно-заповідний фонд Дніпра
- Парки Дніпра
- Нагірний (Дніпро)
- Парки на честь Тараса Шевченка
- Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Дніпропетровської області
- Площа Шевченка (Дніпро)
- Монастирський острів