Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
До Галереї додано 1 зображення, видалені фото які не стосуються контексту статті
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
<ref name=":0">{{Cite book
{{Картка:Природоохоронна територія
|title=Дніпропетровськ:минуле і сучасне
|last=Фоменко А.К., Чабан М.П., Лазебник В. І., Лізавенко Г. В., Голуб І. С.
|year=2001
|publisher=ДніпроКнига
|location=Дніпропетровськ
|pages=238-243
|language=українською
}}</ref>{{Картка:Природоохоронна територія
| name = Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка»
| name = Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка»
| категорія_мсоп = V
| категорія_мсоп = V
Рядок 37: Рядок 45:
До заснування [[Дніпро (місто)|Катеринослава]], у другій половині XVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська [[Глоба Лазар Остапович|Лазареві Глобі]]. За словами історика [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]], колишній козак переїхав до [[Половиця|Половиці]] з [[Новий Кодак|Нового Кодака]], посадив тут перші дерева, а на березі [[Дніпро|Дніпра]] звів [[водяний млин]].
До заснування [[Дніпро (місто)|Катеринослава]], у другій половині XVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська [[Глоба Лазар Остапович|Лазареві Глобі]]. За словами історика [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]], колишній козак переїхав до [[Половиця|Половиці]] з [[Новий Кодак|Нового Кодака]], посадив тут перші дерева, а на березі [[Дніпро|Дніпра]] звів [[водяний млин]].


У [[1787]] починається забудова [[Дніпро (місто)|Катеринослава]], і [[Глоба Лазар Остапович|Глоба]] продає свою землю князю [[Григорій Потьомкін|Григорію Потьомкіну]], який розпочинає тут будівництво [[Потьомкінський палац|свого палацу]]. На прилеглій території британський садівник В. Гульд насаджує для князя сад в англійському стилі з екзотичними рослинами, ананасовою та лавровою галереями.
У [[1787]] починається забудова [[Дніпро (місто)|Катеринослава]], і [[Глоба Лазар Остапович|Глоба]] продає свою землю князю [[Григорій Потьомкін|Григорію Потьомкіну]], який розпочинає тут будівництво [[Потьомкінський палац|свого палацу]]. У 1790 році був збудований розкішний палац, на прилеглій території британський садівник В. Гульд насаджує для князя сад, з двома великими оранжереями,в англійському стилі з екзотичними рослинами, ананасовою та лавровою галереями.


Після смерті [[Григорій Потьомкін|Потьомкіна]] палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У [[1887]] сад стає епіцентром святкування сторіччя [[Дніпро (місто)|Катеринослава]]. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян.
Після смерті [[Григорій Потьомкін|Потьомкіна]] (1791 р.) і Катерини ІІ (1796 р.) палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У 1802 році Рішельє взяв Потьомкінський сад на державне утримання для відновлення в ньому "публічних гулянь". (за вказівкою імператора Олександра І). Але сад продовжував перебувати у занедбаному стані. В 40-х роках цар Микола І передав сад у дар катеринославському дворянству. У [[1887]] сад стає епіцентром святкування сторіччя [[Дніпро (місто)|Катеринослава]]. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян.<ref name=":0" />


У [[1925]] році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву&nbsp;— парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній [[Потьомкінський палац]] було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У [[1935]] на східній ділянці парку будується Зелений театр.
У [[1925]] році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву&nbsp;— парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній [[Потьомкінський палац]] було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У [[1935]] на східній ділянці парку будується Зелений театр.


Після війни починається нова масштабна реконструкція парку&nbsp;— його територію збільшено за рахунок частини [[Площа Шевченка (Дніпро)|площі Шевченка]], відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник [[Йосиф Сталін|Сталіну]] (демонтовано у [[1961]]).
Після війни починається нова масштабна реконструкція парку&nbsp;— його територію збільшено за рахунок частини [[Площа Шевченка (Дніпро)|площі Шевченка]], відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник [[Йосиф Сталін|Сталіну]] (демонтовано у [[1961]]).1952 року був відбудований і реконструйований палац, переданий у розпорядження студентів.


У [[1957]] році до території парку додається [[Монастирський острів]], з'єднаний із материком пішохідним мостом. У [[1959]] на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в [[Україна|Україні]], пам'ятник [[Тарас Шевченко|Шевченкові]] (замість старого, спорудженого [[1949]]-го на материковій частині&nbsp;— п'єдестал від нього зберігся до наших днів).
У [[1957]] році до території парку додається [[Монастирський острів]], з'єднаний із материком пішохідним мостом. У [[1959]] на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в [[Україна|Україні]], пам'ятник [[Тарас Шевченко|Шевченкові]], на якому Кобзар звернений обличчям до Славутича. (замість старого, спорудженого [[1949]]-го на материковій частині&nbsp;— п'єдестал від нього зберігся до наших днів).

В 70-80-х років парк набув свого сучасного вигляду (архітектори Є. Яшунський і Л. Халявський).


За проєктом [[Нірінберг Павло Рафаїлович|Павла Нірінберга]] у [[1977]] в парку збудовано літній театр. У [[1979]] на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан «Маяк», а у [[1986]] на Монастирському острові починає роботу [[Акваріум прісноводних риб|Дніпропетровський акваріум прісноводних риб]]. У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із [[Соборна гора|Соборною горою]] канатною дорогою (закрита на початку 2000-х).
За проєктом [[Нірінберг Павло Рафаїлович|Павла Нірінберга]] у [[1977]] в парку збудовано літній театр. У [[1979]] на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан «Маяк», а у [[1986]] на Монастирському острові починає роботу [[Акваріум прісноводних риб|Дніпропетровський акваріум прісноводних риб]]. У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із [[Соборна гора|Соборною горою]] канатною дорогою (закрита на початку 2000-х).
Рядок 71: Рядок 81:
Файл:Дніпро Парк ім. Т.Шевченка Вхідна колонада у вечірньому освітленні.jpg|Вхідна колонада у вечірньому освітленні
Файл:Дніпро Парк ім. Т.Шевченка Вхідна колонада у вечірньому освітленні.jpg|Вхідна колонада у вечірньому освітленні
</gallery>
</gallery>
[[File:Вид з оглядового майданчика.jpg|thumb|Вид з оглядового майданчика парка ім. Т.Г. Шевченка]]


== Візитівки парку ==
== Візитівки парку ==
Рядок 85: Рядок 96:
{{reflist}}
{{reflist}}


== Джерела ==
== Посилання ==
* Яворницький Д.&nbsp;І.&nbsp;Дніпрові пороги
* Яворницький Д.&nbsp;І.&nbsp;Дніпрові пороги
* [https://www.youtube.com/watch?v=9G-zRx-TXhE Парки Днепра. Ч.2/3. Имени Шевченко: "Куплю мазь от шрамов колониально - советского периода"]


{{commonscat|Shevchenko Park in Dnipropetrovsk}}
{{commonscat|Shevchenko Park in Dnipropetrovsk}}

Поточна версія на 11:04, 12 липня 2024

[1]

Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка»
Головний вхід до парку
Головний вхід до парку
Головний вхід до парку
48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д. / 48.46333333002777266; 35.07305556002777536Координати: 48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д. / 48.46333333002777266; 35.07305556002777536
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Дніпро, пл. Шевченка, 1
Площа36 га
Засновано1790-ті
ОператорДніпровська міська рада
Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро). Карта розташування: Дніпропетровська область
Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро)
Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро) (Дніпропетровська область)
Мапа
Ви можете ознайомитись з документами об'єкта у Вікіджерелах
CMNS: Парк імені Тараса Шевченка у Вікісховищі

Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка  (від заснування і до 1925 Потьомкінський сад) — центральний і найстаріший парк Дніпра, пам'ятка садово-паркового мистецтва. Парк складається з материкової частини та Монастирського острова.

Історія

[ред. | ред. код]

До заснування Катеринослава, у другій половині XVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська Лазареві Глобі. За словами історика Дмитра Яворницького, колишній козак переїхав до Половиці з Нового Кодака, посадив тут перші дерева, а на березі Дніпра звів водяний млин.

У 1787 починається забудова Катеринослава, і Глоба продає свою землю князю Григорію Потьомкіну, який розпочинає тут будівництво свого палацу. У 1790 році був збудований розкішний палац, на прилеглій території британський садівник В. Гульд насаджує для князя сад, з двома великими оранжереями,в англійському стилі з екзотичними рослинами, ананасовою та лавровою галереями.

Після смерті Потьомкіна (1791 р.) і Катерини ІІ (1796 р.) палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У 1802 році Рішельє взяв Потьомкінський сад на державне утримання для відновлення в ньому "публічних гулянь". (за вказівкою імператора Олександра І). Але сад продовжував перебувати у занедбаному стані. В 40-х роках цар Микола І передав сад у дар катеринославському дворянству. У 1887 сад стає епіцентром святкування сторіччя Катеринослава. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян.[1]

У 1925 році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву — парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній Потьомкінський палац було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У 1935 на східній ділянці парку будується Зелений театр.

Після війни починається нова масштабна реконструкція парку — його територію збільшено за рахунок частини площі Шевченка, відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник Сталіну (демонтовано у 1961).1952 року був відбудований і реконструйований палац, переданий у розпорядження студентів.

У 1957 році до території парку додається Монастирський острів, з'єднаний із материком пішохідним мостом. У 1959 на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в Україні, пам'ятник Шевченкові, на якому Кобзар звернений обличчям до Славутича. (замість старого, спорудженого 1949-го на материковій частині — п'єдестал від нього зберігся до наших днів).

В 70-80-х років парк набув свого сучасного вигляду (архітектори Є. Яшунський і Л. Халявський).

За проєктом Павла Нірінберга у 1977 в парку збудовано літній театр. У 1979 на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан «Маяк», а у 1986 на Монастирському острові починає роботу Дніпропетровський акваріум прісноводних риб. У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із Соборною горою канатною дорогою (закрита на початку 2000-х).

Храм святителя Миколая, зведений на території парку у 1999 році, став одним із символів Дніпра. У 2006 відбулася реконструкція оглядового майданчика парка, встановлено каскадний фонтан. У 2013 проведено капітальний ремонт пам'ятника Тарасу Шевченку та відкрито фонтан-водоспад «Поріг Ревучий».

Влітку 2017-го у західній частині парку (на місці амфітеатру, знищеного ще під час Другої світової) силами волонтерів зведено публічний простір «Stage: Сцена». Будівництво почалося у червні в рамках фестивалю «Конструкція». До початку осені на «Сцені» відбулися кілька десятків музичних, танцювальних, лекційних та інших заходів.[2]

Галерея

[ред. | ред. код]
Вид з оглядового майданчика парка ім. Т.Г. Шевченка

Візитівки парку

[ред. | ред. код]
Монастирський острів: храм і водоспад

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Фоменко А.К., Чабан М.П., Лазебник В. І., Лізавенко Г. В., Голуб І. С. (2001). Дніпропетровськ:минуле і сучасне (українською) . Дніпропетровськ: ДніпроКнига. с. 238—243.
  2. Сибирьова Є. Парк ім. Т. Г. Шевченка — зелена візитна картка Дніпра. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]