Жанна Моро: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Немає опису редагування
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Кінематографіст2
{{Кінематографіст2
| Ім'я = Жанна Моро
|Ім'я = Жанна Моро
| оригінал імені = Jeanne Moreau
|оригінал імені = Jeanne Moreau
| Фото = Jeanne Moreau 1958.jpg
|Фото =
| Підпис = 1958 рік
|Підпис =
| посада = -
|посада =
| Професія = [[акторка]], [[співачка]], [[режисер]]ка
|Професія =
| imdb_id = 0603402
|imdb_id = 0603402
|Нагороди = {{ряд|вирівняти=по центру|{{Офіцер ордена Почесного легіону}}|{{Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)}}|{{Командор ордена мистецтв та літератури}}}}
| Нагороди =
|Сайт = [http://www.jeannemoreau.com/ Офіційний сайт]
{{ряд|вирівняти=по центру|{{Офіцер ордена Почесного легіону}}|{{Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)}}|{{Командор ордена мистецтв та літератури}}}}
|Commons = Jeanne Moreau
| Сайт = [http://www.jeannemoreau.com/ Офіційний сайт]
| Commons = Jeanne Moreau
}}
}}
{{Однофамільці|Моро}}
{{Однофамільці|Моро}}
'''Жанна Моро''' ({{lang-fr|Jeanne Moreau}}, [[23 січня]] [[1928]], [[Париж]], [[Франція]]&nbsp;— [[31 липня]] [[2017]], там само)&nbsp;— [[Франція|французька]] [[акторка]], [[співачка]] та [[режисер]]ка. Знаменита [[роль|ролями]] у стрічках [[Французька нова хвиля|нової хвилі]] образом інтелектуальної жінки (доповнивши символізм чуттєвости [[Бріжит Бардо]] та елегантности [[Катрін Денев]])<ref>{{Cite web |url=http://kinodivas.ru/bio.html?id=23 |title=http://kinodivas.ru |accessdate=24 листопада 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120519025452/http://kinodivas.ru/bio.html?id=23 |archivedate=19 травня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. Названа [[Орсон Уеллс|Орсоном Веллсом]] найкращою акторкою сучасності<ref name="jeannemoreau.c.la">{{Cite web |url=http://www.jeannemoreau.c.la/ |title=Site non officiel consacré à la carrière de Jeanne Moreau |accessdate=24 листопада 2011 |archive-date=28 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110728174119/http://www.jeannemoreau.c.la/ }}</ref>.
'''Жанна Моро''' ({{lang-fr|Jeanne Moreau}}, [[23 січня]] [[1928]], [[Париж]], [[Франція]]&nbsp;— [[31 липня]] [[2017]], там само)&nbsp;— [[Франція|французька]] [[акторка]], [[співачка]], музикантка, сценаристка, [[режисер]]ка та продюсерка. Знаменита [[роль|ролями]] у стрічках [[Французька нова хвиля|нової хвилі]] образом інтелектуальної жінки (доповнивши [[символізм]] чуттєвости [[Бріжіт Бардо]] та елегантности [[Катрін Денев]])<ref>{{Cite web |url=http://kinodivas.ru/bio.html?id=23 |title=http://kinodivas.ru |accessdate=24 листопада 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120519025452/http://kinodivas.ru/bio.html?id=23 |archivedate=19 травня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. Названа [[Орсон Уеллс|Орсоном Веллсом]] найкращою акторкою сучасності<ref name="jeannemoreau.c.la">{{Cite web |url=http://www.jeannemoreau.c.la/ |title=Site non officiel consacré à la carrière de Jeanne Moreau |accessdate=24 листопада 2011 |archive-date=28 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110728174119/http://www.jeannemoreau.c.la/ }}</ref>.


== Ранні роки ==
== Ранні роки ==


Моро народилась у Парижі в родині Катрін Баклі, танцівниці, що виступала у Фолі-Бержер, та [[ресторатор]]а Анатоля-Дезіре Моро. Батько був французом, а мати — [[англійці|англійкою]], яка у шлюбі змінила [[протестантство]] на католицизм. Згадуючи своє дитинство, акторка з особливим теплом говорила про канікули, які родина проводила у селища Мазірі. Ця пора закінчилася із початком війни, родині довелось розділитись, Жанна із матір'ю переїхала до Парижу.
Моро народилась у Парижі в родині Катрін Баклі, танцюристки, що виступала у [[Фолі-Бержер]], та [[ресторатор]]а Анатоля-Дезіре Моро. Батько був французом, а мати — [[англійці|англійкою]], яка у шлюбі змінила [[протестантство]] на католицизм. Згадуючи своє дитинство, акторка з особливим теплом говорила про канікули, які родина проводила у селища Мазірі. Ця пора закінчилася із початком війни, родині довелось розділитись, Жанна із матір'ю переїхала до Парижу. Вона рано втратила інтерес до навчання, і у 16 років, подивившись п'єсу [[Жан Ануй|Жана Ануя]] «Антігона», вирішила стати акторкою. Вона вступила до [[Паризька вища національна консерваторія музики й танцю|Паризької консерваторії]]. В цей час батьки остаточно розійшлися, і мати, разом із молодшою сестрою Жанни Мішель повернулась до Англії.
Вона рано втратила інтерес до навчання, і у 16 років, подивившись п'єсу [[Жан Ануй|Жана Ануя]] «Антігона» вирішила стати акторкою. Вона вступила до [[Паризька вища національна консерваторія музики й танцю|Паризької консерваторії]]. В цей час батьки остаточно розійшлися, і мати, разом із молодшою сестрою Жанни Мішель повернулась до Англії.


== Кар'єра ==
== Кар'єра ==


=== Акторка ===
=== Акторка ===
Театральний дебют Жанни Моро відбувся у 1947 році на [[Авіньйонський фестиваль|Авіньйонському фестивалі]] а кілька місяців потому була зарахована до трупи [[Комеді Франсез]] і стала наймолодшою акторкою за історію театру<ref>{{Cite web |url=http://www.ekranka.ru/?id=a222 |title=Жанна Моро / Jeanne Moreau |accessdate=24 листопада 2011 |archive-date=16 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121016134339/http://www.ekranka.ru/?id=a222 }}</ref>. Дебютувала у постановці Тургенєвської п'єси «Місяць у селі» і з часом, у свої двадцять, стала однією із ведучих акторок трупи. Попри свій успіх, жорсткі та консервативні рамки театру обтяжували Жанну і починаючи із 1949 року вона починає паралельно зніматись у кіно. Через свою немодельну зовнішність тривали час Моро вважалась режисерами безперспективною і знімалась переважно у малобюджетних трилерах.
Жанна Моро дебютувала в театрі у 1947 році на [[Авіньйонський фестиваль|Авіньйонському фестивалі]], а кілька місяців потому була зарахована до трупи [[Комеді Франсез]] і стала наймолодшою акторкою за історію театру<ref>{{Cite web |url=http://www.ekranka.ru/?id=a222 |title=Жанна Моро / Jeanne Moreau |accessdate=24 листопада 2011 |archive-date=16 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121016134339/http://www.ekranka.ru/?id=a222 }}</ref>. Дебютувала у постановці Тургенєвської п'єси «Місяць у селі» і з часом, у свої двадцять, стала однією із ведучих акторок трупи. Попри успіх, жорсткі та консервативні рамки театру обтяжували Жанну, і починаючи із 1949 року вона починає паралельно зніматись у кіно. Через немодельну зовнішність режисери тривалий час вважали Моро безперспективною, і вона знімалась переважно у малобюджетних трилерах.
[[Файл:Jeanne Moreau 1958.jpg|ліворуч|міні|Жанна Моро у 1958 році]]
Все змінилося у 1957 році із виходом фільмів [[Луї Маль|Луї Маля]] «[[Ліфт на ешафот]]» та «Коханці», причому останній збурив багато суперечок через відверті сцени. Після виходу цих фільмів її почали називати новою Бардо і вона стає однією з найуспішніших акторок 1960-х. Режисери [[Французька нова хвиля|Нової хвилі]] відкрили у ній свою героїню — сучасну жінку.


Під час [[Каннський кінофестиваль|Канського кінофестивалю]] 1958 року Моро познайомилася із [[Франсуа Трюффо]], який запросив її до участі у кінострічці «[[Жуль і Джим (фільм, 1962)|Жуль і Джим]]» (1962), роль в якій вона вважає найвдалішою з свою кар'єру.
[[Файл:Movie Juliette Binoche dans les Yeux 17.jpg|thumb|left| З [[Жульєт Бінош]] у 2009]]
Все змінилося у 1957 році із виходом фільмів [[Луї Маль|Луї Маля]] «[[Ліфт на ешафот]]» та «Коханці», причому останній збурив багато суперечок через відверті сцени. Після виходу цих фільмів її почали називати новою Бардо і вона стає однією з найуспішніших акторок шестидесятих. Режисери [[Французька нова хвиля|Нової хвилі]] відкрили у ній свою героїню — сучасну жінку.

Під час [[Каннський кінофестиваль|Канського кінофестивалю]] 1958 року познайомилася із [[Франсуа Трюффо]], який запросив її до участі у кінострічці «[[Жуль і Джим (фільм, 1962)|Жуль і Джим]]» (1962), роль в якій вона вважає найвдалішою з свою кар'єру.


Моро працює із найкращими режисерами свого часу — з [[Мікеланджело Антоніоні]] над стрічкою «[[Ніч (фільм, 1961)|Ніч]]» (1961), [[Луїс Бунюель|Луїсом Бунюелем]] над «[[Щоденник покоївки (фільм, 1964)|Щоденниками покоївки]]» (1964).
Моро працює із найкращими режисерами свого часу — з [[Мікеланджело Антоніоні]] над стрічкою «[[Ніч (фільм, 1961)|Ніч]]» (1961), [[Луїс Бунюель|Луїсом Бунюелем]] над «[[Щоденник покоївки (фільм, 1964)|Щоденниками покоївки]]» (1964).


З середини 70х років жила у [[Голлівуд]]і і готувала з письменницею Генріеттою Елінек свою другу режисерську роботу — фільм «Дівчина-підліток»
З середини 1970-х жила у [[Голлівуд]]і і готувала з письменницею [[Генрієтта Елінек|Генрієттою Елінек]] свою другу режисерську роботу — фільм «Дівчина-підліток».


=== Співачка, режисер, письменниця ===
=== Співачка, режисерка, продюсерка ===


Моро була також досить успішною співачкою. Вона випустила декілька альбомів, виконувала пісні [[Серж Резвані|Сержа Резвані]], [[Жорж Може|Жоржа Може]], [[Ельза Тріоле|Ельзи Тріоле]], [[Марґеріт Дюрас]]. Одного разу навіть виступала із [[Френк Сінатра|Френком Сінатрою]] у [[Карнегі-хол]]і.
Жанна Моро була й досить успішною співачкою. Вона випустила кілька альбомів, виконувала пісні [[Серж Резвані|Сержа Резвані]], [[Жорж Може|Жоржа Може]], [[Ельза Тріоле|Ельзи Тріоле]], [[Маргеріт Дюрас|Марґеріт Дюрас]]. Одного разу виступала із [[Френк Сінатра|Френком Сінатрою]] у [[Карнеґі-хол|Карнегі-холі]].


Була ведучою низки телепередач про [[художнє мистецтво]], тварин.
Була ведучою низки телепередач про [[художнє мистецтво]], тварин.


Завжди приділяла багато уваги підтримці молодого покоління у сферах театру та кіно і з 2003 року була членом журі та всіляко підтримувала Міжнародний фестиваль молодих режисерів «Перший план» в [[Анже]].
Завжди приділяла багато уваги підтримці молодого покоління у сферах театру та кіно і з 2003 року входила до журі та всіляко підтримувала Міжнародний фестиваль молодих режисерів «Перший план» в [[Анже]].


Паралельно із фестивалем, у 2005 році створила кінематографічну школу, «Ательє Анже» (фр. Les Ateliers d'Angers) для підтримки молодих митців. Щороку туди з'їжджаються учасники з усього світу.
Паралельно із фестивалем, у 2005 році створила кінематографічну школу, «Ательє Анже» (фр. Les Ateliers d'Angers) для підтримки молодих митців. Щороку туди з'їжджаються учасники з усього світу.


Окрім того, вона виступала режисером, сценаристом та продюсером. Про неї знято фільм 1988 «Calling The Shots» Дженіс Коул та Холлі Дейл.
Окрім того, виступала режисеркою, сценаристкою та продюсеркою. Про Жанну Моро знято фільм 1988 «Calling The Shots» [[Дженіс Коул]] та [[Голлі Дейл]].


Двічі очолювала президіум [[Каннський кінофестиваль|Канського кінофестивалю]]: у 1975 та 1995.
Двічі очолювала президіум [[Каннський кінофестиваль|Канського кінофестивалю]]: у 1975 та 1995. З 1986 по 1992 головувала в [[Сезар|Академії Сезар]]. У 1983 очолила журі 33-го [[Берлінський кінофестиваль|Берлінського кінофестивалю]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/euro/12077/bio/ |title=КИНО-ТЕАТР |accessdate=24 листопада 2011 |archive-date=9 листопада 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111109003817/http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/euro/12077/bio/ }}</ref>.
З 1986 по 1992 головувала в [[Сезар|Академії Сезар]].
У 1983 акторка очолила журі 33го [[Берлінський кінофестиваль|Берлінського кінофестивалю]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/euro/12077/bio/ |title=КИНО-ТЕАТР |accessdate=24 листопада 2011 |archive-date=9 листопада 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111109003817/http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/euro/12077/bio/ }}</ref>.


== Особисте життя ==
== Особисте життя ==


Протягом свого життя Жанна Моро тісно дружила з такими видатними письменниками як [[Жан Кокто]], [[Жан Жене]], [[Марґеріт Дюрас]], [[Генрі Міллер]].
Протягом життя Жанна Моро тісно дружила з такими видатними письменниками як [[Жан Кокто]], [[Жан Жене]], [[Марґеріт Дюрас]], [[Генрі Міллер]]. Її близька подруга [[Шерон Стоун]] представила у 1998 триб'ют життя Моро перед [[Академія кінематографічних мистецтв і наук|Академією кінематографічних мистецтв і наук]].
Її близька подруга [[Шерон Стоун]] представила у 1998 триб'ют життя Моро перед [[Академія кінематографічних мистецтв і наук|Академією кінематографічних мистецтв і наук]].


Була одружена двічі:
Була одружена двічі:
Рядок 59: Рядок 53:
* з [[Вільям Фрідкін|Вільямом Фрідкіном]] в період із 1977 по 1979.
* з [[Вільям Фрідкін|Вільямом Фрідкіном]] в період із 1977 по 1979.


Режисер [[Тоні Річардсон]] пішов від своєї дружини, [[Ванесса Редгрейв|Ванесси Редгрей]] у 1967, але вони із Жанною так і не одружились.
Режисер [[Тоні Річардсон]] пішов від своєї дружини, [[Ванесса Редґрейв|Ванесси Редгрейв]], у 1967, але вони із Моро так і не одружились. Моро зустрічалася з режисерами [[Луї Маль|Луї Малем]] та [[Франсуа Трюффо]], дизайнером [[П'єр Карден|П'єром Карденом]]<ref>[http://people.passion.ru/l.php/zhanna---yarkaya-dysha-zhanna-moro.htm Жанна&nbsp;— яркая душа]{{Недоступне посилання}}</ref>, грецьким актором-плейбоєм Теодором Рубанісом.
Моро зустрічалась з режисерами [[Луї Маль|Луї Малем]] та [[Франсуа Трюффо]], дизайнером [[П'єр Карден|П'єром Карденом]]<ref>[http://people.passion.ru/l.php/zhanna---yarkaya-dysha-zhanna-moro.htm Жанна&nbsp;— яркая душа]{{Недоступне посилання}}</ref>, грецьким актором-плейбоєм Теодором Рубанісом.


== Смерть ==
== Смерть ==
Рядок 84: Рядок 77:
* [[2005]]: [[Приз Станіславського]]
* [[2005]]: [[Приз Станіславського]]


Серед не-кінематографічних відзнак варто відмітити Національний [[Орден «За заслуги» (Франція)|Орден командора «За заслуги»]] (2007 рік)
Серед не-кінематографічних відзнак варто відмітити Національний [[Орден «За заслуги» (Франція)|Орден командора «За заслуги»]] (2007 рік).

== Відомі цитати ==
* Роки не захищають від кохання. Але кохання, деякою мірою, захищає від років.
* Що спільного у людей, яких я любила? Я!
* Важливим є внутрішнє світло, притаманне кожному
* Треба бути схвильованим, як персонаж, а не схвильованим персонажем. Сентиментальність — це слово має бути вилучене зі словника актора.
* Мистецтво актора має досягати вищого ступеня відчуттів, що інколи виходить за рамки реалізму до аскетизму<ref name="jeannemoreau.c.la"/>.


== Вибрана фільмографія ==
== Вибрана фільмографія ==
Рядок 180: Рядок 166:
{{div col end}}
{{div col end}}


=== Режисер ===
=== Режисерка ===
* [[1978 у кіно|1978]] — Дівчина-підліток / ''{{iw|L'Adolescente|L’Adolescente|fr|L'Adolescente}}''
* [[1978 у кіно|1978]] — Дівчина-підліток / ''{{iw|L'Adolescente|L’Adolescente|fr|L'Adolescente}}''
* [[1976 у кіно|1976]] — Світло / ''Lumière''
* [[1976 у кіно|1976]] — Світло / ''Lumière''
Рядок 227: Рядок 213:
[[Категорія:Англійці Франції]]
[[Категорія:Англійці Франції]]
[[Категорія:Випускники Паризької консерваторії]]
[[Категорія:Випускники Паризької консерваторії]]
[[Категорія:Кінопродюсерки]]
[[Категорія:Французькі сценаристи]]
[[Категорія:Сценаристки]]
[[Категорія:Французькі кінорежисерки]]
[[Категорія:Французькі кінопродюсери]]
[[Категорія:Французькі музиканти]]
[[Категорія:Музикантки]]

Поточна версія на 17:33, 22 серпня 2024

Жанна Моро
Jeanne Moreau
голова журі Каннського кінофестивалюd, голова журі Каннського кінофестивалюd і President of the Jury at the Berlin International Film Festivald
Дата народження23 січня 1928(1928-01-23)[1][2][…]
Місце народженняX округ Парижа, Париж, Франція[4][5][…]
Дата смерті31 липня 2017(2017-07-31)[6][1][…] (89 років)
Місце смертіVIII округ Парижа, Париж[7][8]
ПохованняЦвинтар Монмартр[9]
Громадянство Франція
Професіякіноакторка, кінорежисерка, співачка, сценаристка, музикантка, кінопродюсер, акторка театру, акторка, студійна виконавиця, режисерка
Alma materВища національна консерваторія драматичного мистецтва
Член уАкадемія красних мистецтв Франції
IMDbID 0603402
Нагороди та премії
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Офіційний сайт
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Жанна Моро у Вікісховищі

Жанна Моро (фр. Jeanne Moreau, 23 січня 1928, Париж, Франція — 31 липня 2017, там само) — французька акторка, співачка, музикантка, сценаристка, режисерка та продюсерка. Знаменита ролями у стрічках нової хвилі образом інтелектуальної жінки (доповнивши символізм чуттєвости Бріжіт Бардо та елегантности Катрін Денев)[10]. Названа Орсоном Веллсом найкращою акторкою сучасності[11].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Моро народилась у Парижі в родині Катрін Баклі, танцюристки, що виступала у Фолі-Бержер, та ресторатора Анатоля-Дезіре Моро. Батько був французом, а мати — англійкою, яка у шлюбі змінила протестантство на католицизм. Згадуючи своє дитинство, акторка з особливим теплом говорила про канікули, які родина проводила у селища Мазірі. Ця пора закінчилася із початком війни, родині довелось розділитись, Жанна із матір'ю переїхала до Парижу. Вона рано втратила інтерес до навчання, і у 16 років, подивившись п'єсу Жана Ануя «Антігона», вирішила стати акторкою. Вона вступила до Паризької консерваторії. В цей час батьки остаточно розійшлися, і мати, разом із молодшою сестрою Жанни Мішель повернулась до Англії.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Акторка

[ред. | ред. код]

Жанна Моро дебютувала в театрі у 1947 році на Авіньйонському фестивалі, а кілька місяців потому була зарахована до трупи Комеді Франсез і стала наймолодшою акторкою за історію театру[12]. Дебютувала у постановці Тургенєвської п'єси «Місяць у селі» і з часом, у свої двадцять, стала однією із ведучих акторок трупи. Попри успіх, жорсткі та консервативні рамки театру обтяжували Жанну, і починаючи із 1949 року вона починає паралельно зніматись у кіно. Через немодельну зовнішність режисери тривалий час вважали Моро безперспективною, і вона знімалась переважно у малобюджетних трилерах.

Жанна Моро у 1958 році

Все змінилося у 1957 році із виходом фільмів Луї Маля «Ліфт на ешафот» та «Коханці», причому останній збурив багато суперечок через відверті сцени. Після виходу цих фільмів її почали називати новою Бардо і вона стає однією з найуспішніших акторок 1960-х. Режисери Нової хвилі відкрили у ній свою героїню — сучасну жінку.

Під час Канського кінофестивалю 1958 року Моро познайомилася із Франсуа Трюффо, який запросив її до участі у кінострічці «Жуль і Джим» (1962), роль в якій вона вважає найвдалішою з свою кар'єру.

Моро працює із найкращими режисерами свого часу — з Мікеланджело Антоніоні над стрічкою «Ніч» (1961), Луїсом Бунюелем над «Щоденниками покоївки» (1964).

З середини 1970-х жила у Голлівуді і готувала з письменницею Генрієттою Елінек свою другу режисерську роботу — фільм «Дівчина-підліток».

Співачка, режисерка, продюсерка

[ред. | ред. код]

Жанна Моро була й досить успішною співачкою. Вона випустила кілька альбомів, виконувала пісні Сержа Резвані, Жоржа Може, Ельзи Тріоле, Марґеріт Дюрас. Одного разу виступала із Френком Сінатрою у Карнегі-холі.

Була ведучою низки телепередач про художнє мистецтво, тварин.

Завжди приділяла багато уваги підтримці молодого покоління у сферах театру та кіно і з 2003 року входила до журі та всіляко підтримувала Міжнародний фестиваль молодих режисерів «Перший план» в Анже.

Паралельно із фестивалем, у 2005 році створила кінематографічну школу, «Ательє Анже» (фр. Les Ateliers d'Angers) для підтримки молодих митців. Щороку туди з'їжджаються учасники з усього світу.

Окрім того, виступала режисеркою, сценаристкою та продюсеркою. Про Жанну Моро знято фільм 1988 «Calling The Shots» Дженіс Коул та Голлі Дейл.

Двічі очолювала президіум Канського кінофестивалю: у 1975 та 1995. З 1986 по 1992 головувала в Академії Сезар. У 1983 очолила журі 33-го Берлінського кінофестивалю[13].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Протягом життя Жанна Моро тісно дружила з такими видатними письменниками як Жан Кокто, Жан Жене, Марґеріт Дюрас, Генрі Міллер. Її близька подруга Шерон Стоун представила у 1998 триб'ют життя Моро перед Академією кінематографічних мистецтв і наук.

Була одружена двічі:

Режисер Тоні Річардсон пішов від своєї дружини, Ванесси Редгрейв, у 1967, але вони із Моро так і не одружились. Моро зустрічалася з режисерами Луї Малем та Франсуа Трюффо, дизайнером П'єром Карденом[15], грецьким актором-плейбоєм Теодором Рубанісом.

Смерть

[ред. | ред. код]

Померла на 90-му році життя у своїй квартирі в Парижі.[16]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Серед не-кінематографічних відзнак варто відмітити Національний Орден командора «За заслуги» (2007 рік).

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Акторка

[ред. | ред. код]
  • 1949 — Остання Любов / Dernier Amour
  • 1950 — Вбивства? / Meurtres?) — Мартен Анекен
  • 1953 — Спальня старшокласниць / Le chemin de l'ecoliers / Dortoir des grandes
  • 1953 — Джульєтта / Julietta
  • 1954 — Не чіпай здобич / Touchez Pas Au Grisbi
  • 1954 — Королева Марго / La Reine Margot
  • 1954 — Альковні секрети / Secrets d'alcôve
  • 1954 — Інтриганка / Les Intrigantes
  • 1955 — Бензоколонка / Gas-oil
  • 1955 — Мосьє проблема / M'sieur la Caille
  • 1956 — Зарплата гріха / Le Salaire du péché
  • 1956 — До останнього / Jusqu'au dernier
  • 1957 — Ліфт на ешафот / Ascenseur pour l'échafaud
  • 1957 — Дивний пан Сміт / L'Étrange Monsieur Steve
  • 1958 — Шах носильнику / Échec au porteur
  • 1958 — Спиною до стіни / Le Dos au mur
  • 1958 — Коханці / Les Amants
  • 1959 — Небезпечні зв'язки 1960 / Dangerous Liaisons 1960
  • 1959 — 400 ударів / Les quatre cents coups
  • 1959 — Діалог кармеліток / Le Dialogue des Carmélites
  • 1960 — 7 днів, 7 ночей / Moderato cantabile
  • 1960 — П'ять затаврованих жінок / Cinq femmes marquées
  • 1961 — Ніч / La notte
  • 1961 — Жінка є жінка / Une Femme Est Une Femme
  • 1962 — Жуль і Джим / Jules et Jim
  • 1962 — Єва / Eva
  • 1962 — Процес / Le Proces
  • 1963 — Затока ангелів / La Baie des anges
  • 1963 — Переможці / The Victors
  • 1963 — Блукаючий вогник / Le Feu Follet
  • 1963 — Бананова шкірка / Peau de banane
  • 1964 — Мата Харі / Mata Hari, agent H21 Jean-Louis Richard
  • 1964 — Поїзд / The Train
  • 1964 — Щоденник покоївки / Le Journal D'Une Femme De Chambre
  • 1964 — Жовтий Ройлс-Ройлс / La Rolls-Royce jaune
  • 1965 — Віва Марія! / Viva Maria!
  • 1965 — Фальстаф / Falstaff (Campanadas a medianoche)
  • 1966 — Мадемуазель / Mademoiselle
  • 1967 — Найдавніша професія у світі / Le Plus Vieux Métier du monde
  • 1967 — Моряк з Гібралтару / Le Marin de Gibraltar
  • 1968 — Наречена в чорному / La mariée était en noir
  • 1968 — Катерина Велика / Great Catherine
  • 1968 — Безсмертна історія / The Immortal Story
  • 1970 — Монті Волш / Monte Walsh — Мартін Бернард
  • 1971 — Маленький театр Жана Ренуара / Le Petit Théâtre de Jean Renoir
  • 1971 — Зворотний відлік / Comptes à rebours
  • 1972 — Дорога Луїзо / Chère Louise
  • 1972 — Відсутність що повторюється / Absences répétées
  • 1972 — Наталі Гранже / Nathalie Granger — Другая жінка
  • 1973 — Вальсуючі / Les Valseuses — Жанна Пироль
  • 1974 — Панівна раса / La race des seigneurs — Рене Віберт
  • 1975 — Спогади із Франції / Souvenirs d'en France
  • 1976 — Мосьє Кляйн / Monsieur Klein — Флоранс
  • 1976 — Останній магнат / The Last Tycoon
  • 1981 — Далекий південь / Plein sud
  • 1982 — Тисяча мільярдів доларів / Mille milliards de dollars
  • 1982 — Керель / Querelle
  • 1985 — Рятуйся, Лоло / Sauve-toi, Lola
  • 1990 — Нікіта / Nikita
  • 1990 — Експрес Альберто / Alberto Express
  • 1990 — Загримована жінка / La Femme fardée
  • 1991 — Стара дама, що заходить в море / La Vieille qui marchait dans la mer
  • 1991 — Коли настане кінець світу / Jusqu'au bout du monde
  • 1991 — Анна Карамазова — Анна Карамазова
  • 1991 — Перерваний крок лелеки / Le Pas suspendu de la cigogne
  • 1993 — Мене звуть Віктор / Je m'appelle Victor
  • 1993 — Чуже поле / A Foreign Field
  • 1995 — Сто та одна ніч Сімони Сінема / Les Cent et Une Nuits de Simon Cinéma
  • 1995 — Поза хмарами / Par dela les nuages
  • 1996 — Володарка / La Propriétaire
  • 1997 — Кохання чарівниці / Un amour de sorcière
  • 2000 — Знедолені / Les Misérables
  • 2001 — Таке кохання / Cet amour-là — Маргерит Дюрас
  • 2003 — Маленька березова прерія /La Petite prairie aux bouleaux
  • 2005 — Час прощання / Le Temps qui reste
  • 2005 — На захід / Go West
  • 2006 — Ромео і Джульєтта / Roméo et Juliette
  • 2007 — У кожного своє кіно / Chacun son cinéma
  • 2007 — Розрив / Désengagement
  • 2008 — Одного дня ти зрозумієш / Plus tard tu comprendras
  • 2009 — Обличчя / Visages

Режисерка

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1963: Chante 12 chansons de Cyrus Bassiak
  • 1966: Chante 12 nouvelles chansons de Cyrus Bassiak
  • 1967: Les chansons de Clarisse
  • 1969: Jeanne chante Jeanne
  • 1981: Chante Norge
  • 2010: Le Condamné à mort

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/jeanne-moreau-spellbinding-movie-star-dies-at-89/2017/07/31/d164480c-75d5-11e7-9eac-d56bd5568db8_story.html
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. SNAC — 2010.
  4. http://famousdude.com/18766-jeanne-moreau.html
  5. http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=12326
  6. а б http://www.kathimerini.gr/920769/article/epikairothta/kosmos/pe8ane-se-hlikia-89-etwn-h-zan-moro
  7. Le Monde / J. FenoglioParis: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  8. Fichier des personnes décédées
  9. Find a Grave — 1996.
  10. http://kinodivas.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 24 листопада 2011.
  11. Site non officiel consacré à la carrière de Jeanne Moreau. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
  12. Жанна Моро / Jeanne Moreau. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 24 листопада 2011.
  13. КИНО-ТЕАТР. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
  14. Дневник кино. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 24 листопада 2011.
  15. Жанна — яркая душа[недоступне посилання]
  16. Померла актриса Жанна Моро. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]