Український вісник (1816—1819): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
Рядок 5: Рядок 5:
'''«Український вісник»''' ({{lang-ru-dor|Украинскій вѣстникъ}}) — перший в Україні (Російська імперія) літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний місячник, виходив у 1816–1819 роках за ініціативи [[Срезневський Іван Овсійович|Івана Срезневського]] при [[Харківський університет|Харківському університеті]], переважно російською мовою, за редакцією [[Філомафітський Євграф Матвійович|Євграфа Філомафітського]], [[Гонорський Розумник Тимофійович|Розумника Гонорського]], {{iw2|Успенський Гаврило Петрович|Гаврила Успенського|ru|Успенский, Гавриил Петрович}} та [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Григорія Квітки-Основ'яненка]], при активній співпраці [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Петра Гулака-Артемовського]]; наклад 350 — 500 примірників.
'''«Український вісник»''' ({{lang-ru-dor|Украинскій вѣстникъ}}) — перший в Україні (Російська імперія) літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний місячник, виходив у 1816–1819 роках за ініціативи [[Срезневський Іван Овсійович|Івана Срезневського]] при [[Харківський університет|Харківському університеті]], переважно російською мовою, за редакцією [[Філомафітський Євграф Матвійович|Євграфа Філомафітського]], [[Гонорський Розумник Тимофійович|Розумника Гонорського]], {{iw2|Успенський Гаврило Петрович|Гаврила Успенського|ru|Успенский, Гавриил Петрович}} та [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Григорія Квітки-Основ'яненка]], при активній співпраці [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Петра Гулака-Артемовського]]; наклад 350 — 500 примірників.


Ініціаторами створення, авторами, редакторами, видавцями перших в Україні періодичних видань «''Украинскій вѣстникъ''» та «''[[Украинскій журналъ]]''» були викладачі [[Харківський університет|Харківського університету]].
Ініціаторами створення, авторами, редакторами, видавцями перших в Україні періодичних видань «''Украинскій вѣстникъ''» та «''[[Український журнал (1824—1825)|Український журнал]]''» були викладачі [[Харківський університет|Харківського університету]].


В «Українському віснику», попри перекладні матеріали переважно з науки і мистецтва і статті на загальнокультурні, релігійні і філософські теми, вміщено статті з історії України (М. Маркова, М. Грибовського), етнографії ([[Льовшин Олексій Іраклійович|О. Льовшина]]), економіки ([[Каразін Василь Назарович|В. Каразіна]]), педагогіки і літератури (Р. Гонорського), літературної й театральної критики ([[Філомафітський Євграф Матвійович|Є. Філомафітського]]).
В «Українському віснику», попри перекладні матеріали переважно з науки й мистецтва і статті на загальнокультурні, релігійні й філософські теми, вміщено статті з історії України (М. Маркова, М. Грибовського), етнографії ([[Льовшин Олексій Іраклійович|О. Льовшина]]), економіки ([[Каразін Василь Назарович|В. Каразіна]]), педагогіки й літератури (Р. Гонорського), літературної й театральної критики ([[Філомафітський Євграф Матвійович|Є. Філомафітського]]).


Друкувалися твори відомих просвітників і вчених — О. І. Полицина, П. М. Любавського.
Друкувалися твори відомих просвітників і вчених — О. І. Полицина, П. М. Любавського.
Рядок 13: Рядок 13:
Кілька віршів опублікувала в журналі поетеса і письменниця-мемуаристка Людмила Іванівна Рікорд — дружина мореплавця [[Рікорд Петро Іванович|Петра Івановича Рікорда]] (1776–1855).
Кілька віршів опублікувала в журналі поетеса і письменниця-мемуаристка Людмила Іванівна Рікорд — дружина мореплавця [[Рікорд Петро Іванович|Петра Івановича Рікорда]] (1776–1855).


В «Українському віснику» вперше з'явилися українською мовою твори Петра Гулака-Артемовського ''«Пан та собака»'' та інші його байки і статті. Цінні статті про життя і діяльність [[Григорій Сковорода|Г. Сковороди]] і спогади [[Вернет Іван Пилипович|І. Вернета]] та [[Густав Гесс-де-Кальве|Ґ. Гесс-де-Кальве]]; поезії місцевих поетів у дусі романтизму; гуморески («''Письма кь издателямъ''») Г. Квітки-Основ'яненка (псевдонім Фалалей Повинухин) і його статті про Харків.
В «Українському віснику» вперше з'явилися українською мовою твори Петра Гулака-Артемовського ''«Пан та собака»'' та інші його байки й статті. Цінні статті про життя і діяльність [[Григорій Сковорода|Г. Сковороди]] і спогади [[Вернет Іван Пилипович|І. Вернета]] та [[Густав Гесс-де-Кальве|Ґ. Гесс-де-Кальве]]; поезії місцевих поетів у дусі романтизму; гуморески («''Письма кь издателямъ''») Г. Квітки-Основ'яненка (псевдонім Фалалей Повинухин) і його статті про Харків.


Серед публікацій журналу такі твори — ''«Гетьман Хмельницький»'' Ц. Маркова, {{lang|ru|«О Малой России»}} — історичний огляд Г. Квітки-Основ'яненка, {{lang|ru|«Исторические замечания о Малороссии…»}} {{iw2|Грибовський Михайло Кирилович|М. Грибовського|ru|Грибовский, Михаил Кириллович}} та інші. Серед жанрів — критичні огляди, «листи до видавців», хронікальні матеріали, літературні твори.
Серед публікацій журналу такі твори — ''«Гетьман Хмельницький»'' Ц. Маркова, {{lang|ru|«О Малой России»}} — історичний огляд Г. Квітки-Основ'яненка, {{lang|ru|«Исторические замечания о Малороссии…»}} {{iw2|Грибовський Михайло Кирилович|М. Грибовського|ru|Грибовский, Михаил Кириллович}} та інші. Серед жанрів — критичні огляди, «листи до видавців», хронікальні матеріали, літературні твори.

Поточна версія на 19:29, 24 березня 2024

Український вісник, книга 6, червень 1817

«Український вісник» (рос. дореф. Украинскій вѣстникъ) — перший в Україні (Російська імперія) літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний місячник, виходив у 1816–1819 роках за ініціативи Івана Срезневського при Харківському університеті, переважно російською мовою, за редакцією Євграфа Філомафітського, Розумника Гонорського, Гаврила Успенського[ru] та Григорія Квітки-Основ'яненка, при активній співпраці Петра Гулака-Артемовського; наклад 350 — 500 примірників.

Ініціаторами створення, авторами, редакторами, видавцями перших в Україні періодичних видань «Украинскій вѣстникъ» та «Український журнал» були викладачі Харківського університету.

В «Українському віснику», попри перекладні матеріали переважно з науки й мистецтва і статті на загальнокультурні, релігійні й філософські теми, вміщено статті з історії України (М. Маркова, М. Грибовського), етнографії (О. Льовшина), економіки (В. Каразіна), педагогіки й літератури (Р. Гонорського), літературної й театральної критики (Є. Філомафітського).

Друкувалися твори відомих просвітників і вчених — О. І. Полицина, П. М. Любавського.

Кілька віршів опублікувала в журналі поетеса і письменниця-мемуаристка Людмила Іванівна Рікорд — дружина мореплавця Петра Івановича Рікорда (1776–1855).

В «Українському віснику» вперше з'явилися українською мовою твори Петра Гулака-Артемовського «Пан та собака» та інші його байки й статті. Цінні статті про життя і діяльність Г. Сковороди і спогади І. Вернета та Ґ. Гесс-де-Кальве; поезії місцевих поетів у дусі романтизму; гуморески («Письма кь издателямъ») Г. Квітки-Основ'яненка (псевдонім Фалалей Повинухин) і його статті про Харків.

Серед публікацій журналу такі твори — «Гетьман Хмельницький» Ц. Маркова, «О Малой России» — історичний огляд Г. Квітки-Основ'яненка, «Исторические замечания о Малороссии…» М. Грибовського[ru] та інші. Серед жанрів — критичні огляди, «листи до видавців», хронікальні матеріали, літературні твори.

Одним із провідних елементів концепції журналу було розширення інформації про рідний край, ознайомлення читачів з історією України, формування почуття любові до неї.

На вимогу Міністерства Освіти місцева влада припинила появу «Українського вісника».

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]