Стратин: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон, перенаправлення
Wlad Lubart (обговорення | внесок)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 47: Рядок 47:
Згадується 8 листопада [[1445]] року в книгах галицького суду<ref>[http://polona.pl/item/665606/81/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.142, №&nbsp;1583] {{ref-la}}</ref>.
Згадується 8 листопада [[1445]] року в книгах галицького суду<ref>[http://polona.pl/item/665606/81/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.142, №&nbsp;1583] {{ref-la}}</ref>.


Перша писемна згадка про село датується [[1464]]&nbsp;р.: <br/>Васько [[Балабани|Балабан]] зі Стратина згаданий [[4 червня]] [[1464]] у записках Актів галицьких.<ref>[http://polona.pl/item/665606/157/ S. 294.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222150619/http://polona.pl/item/665606/157/ |date=22 грудня 2015 }} {{ref-la}}</ref>
Перша писемна згадка про село датується [[1464]]&nbsp;р.: <br/>шляхтич Васько [[Балабани|Балабан]] зі Стратина згаданий [[4 червня]] [[1464]] у записках Актів галицьких.<ref>[http://polona.pl/item/665606/157/ S. 294.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222150619/http://polona.pl/item/665606/157/ |date=22 грудня 2015 }} {{ref-la}}</ref>


На межі XVI—XVII століть, тут розташовувалась знаменита [[Стрятинська друкарня]], котра діяла під керівництвом [[Балабан Федір|Федора Балабана]]&nbsp;— небожа львівського єпископа [[Гедеон (Балабан)|Гедеона]]. У 1610—1640&nbsp;рр. [[Олександр Балабан|Олександром Балабаном]] тут збудовано фортецю, ринкову площу, ратушу, культові споруди.<ref>{{Cite web |url=http://ifoonsku.ucoz.ua/news/u_stratini_naukovci_doslidzhuvali_fortecju/2021-07-05-8127 |title=У Стратині науковці досліджували фортецю |accessdate=16 липня 2021 |archive-date=16 липня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210716193431/http://ifoonsku.ucoz.ua/news/u_stratini_naukovci_doslidzhuvali_fortecju/2021-07-05-8127 }}</ref>
На межі XVI—XVII століть тут розташовувалась знаменита [[Стрятинська друкарня]], котра діяла під керівництвом [[Балабан Федір|Федора Балабана]]&nbsp;— небожа львівського єпископа [[Гедеон (Балабан)|Гедеона]]. У 1610—1640&nbsp;рр. [[Олександр Балабан|Олександром Балабаном]] тут збудовано фортецю, ринкову площу, ратушу, культові споруди.<ref>{{Cite web |url=http://ifoonsku.ucoz.ua/news/u_stratini_naukovci_doslidzhuvali_fortecju/2021-07-05-8127 |title=У Стратині науковці досліджували фортецю |accessdate=16 липня 2021 |archive-date=16 липня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210716193431/http://ifoonsku.ucoz.ua/news/u_stratini_naukovci_doslidzhuvali_fortecju/2021-07-05-8127 }}</ref>


Дідичем Стратина був зокрема, [[Ґабріель Сільніцький]]. На його прохання [[13 жовтня]]<ref>Stratyn, al. Nowostratyn, mko…&nbsp;— S. 394.</ref> [[1671]]&nbsp;р. поселення отримало від короля право на ярмарок і торги,<ref>''Mirosław Nagielski.'' Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1997.&nbsp;— t. XXXVII/…, zeszyt ….&nbsp;— S. 495. {{ref-pl}}</ref> також [[магдебурзьке право]], стало містом.
Дідичем Стратина був зокрема, [[Ґабріель Сільніцький]]. На його прохання [[13 жовтня]]<ref>Stratyn, al. Nowostratyn, mko…&nbsp;— S. 394.</ref> [[1671]]&nbsp;р. поселення отримало від короля право на ярмарок і торги,<ref>''Mirosław Nagielski.'' Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1997.&nbsp;— t. XXXVII/…, zeszyt ….&nbsp;— S. 495. {{ref-pl}}</ref> також [[магдебурзьке право]], стало містом. У XIX - поч. ХХ ст. власниками Стратина була родина графів [[Красицькі|Красицьких]].


До [[1914]] р. у місті існувала [[Стратинська ратуша]] — будівля, в приміщеннях якої засідав орган місцевого [[самоврядування]]. З часом через віддаленість від великих міст і головних доріг Стратин занепадає. У [[1921]] р. в ньому проживало 373 особи.
До [[1914]] р. у місті існувала [[Стратинська ратуша]] — будівля, в приміщеннях якої засідав орган місцевого [[самоврядування]]. З часом через віддаленість від великих міст і головних доріг Стратин занепадає. У [[1921]] р. в ньому проживало 373 особи.

Поточна версія на 11:27, 26 квітня 2024

село Стратин
Герб
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Рогатинська міська громада
Код КАТОТТГ UA26040270590060853
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1464
Населення 561
Площа 23,743 км²
Густота населення 23,63 осіб/км²
Поштовий індекс 77022
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°28′25″ пн. ш. 24°42′06″ сх. д. / 49.47361° пн. ш. 24.70167° сх. д. / 49.47361; 24.70167Координати: 49°28′25″ пн. ш. 24°42′06″ сх. д. / 49.47361° пн. ш. 24.70167° сх. д. / 49.47361; 24.70167
Водойми р. Студений Потік
Відстань до
обласного центру
61 км
Найближча залізнична станція Рогатин
Місцева влада
Адреса ради 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65
Карта
Стратин. Карта розташування: Україна
Стратин
Стратин
Стратин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Стратин
Стратин
Мапа
Мапа

CMNS: Стратин у Вікісховищі

Стра́тин  (стара назва — Стрятин) — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Колишнє містечко. Герб Стратина — відміна гербу Корчак.

Історія

[ред. | ред. код]

Згадується 8 листопада 1445 року в книгах галицького суду[1].

Перша писемна згадка про село датується 1464 р.:
шляхтич Васько Балабан зі Стратина згаданий 4 червня 1464 у записках Актів галицьких.[2]

На межі XVI—XVII століть тут розташовувалась знаменита Стрятинська друкарня, котра діяла під керівництвом Федора Балабана — небожа львівського єпископа Гедеона. У 1610—1640 рр. Олександром Балабаном тут збудовано фортецю, ринкову площу, ратушу, культові споруди.[3]

Дідичем Стратина був зокрема, Ґабріель Сільніцький. На його прохання 13 жовтня[4] 1671 р. поселення отримало від короля право на ярмарок і торги,[5] також магдебурзьке право, стало містом. У XIX - поч. ХХ ст. власниками Стратина була родина графів Красицьких.

До 1914 р. у місті існувала Стратинська ратуша — будівля, в приміщеннях якої засідав орган місцевого самоврядування. З часом через віддаленість від великих міст і головних доріг Стратин занепадає. У 1921 р. в ньому проживало 373 особи.

У 1870-х рр. львівський краєзнавець Антоній Шнайдер склав для містечка Стратина проєкт герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста — Балабанів: на червоному тлі три срібні геральдичні бруски («вруби»). Проєкт не було затверджено офіційно, і в діловодстві Стратина до 1918 р. перебували «написові» (без геральдичних зображень) печатки.

1 жовтня 1932 р. було ліквідовано сільські гміни Стратин-місто і Стратин-село Рогатинського повіту Станіславського воєводства, а з їх території утворена сільська гміна Стратин того ж повіту і воєводства.[6]

Попри втрату статусу міста, Стратин чітко поділявся на місто і село. У 1939 році в «місті» проживало 460 мешканців (310 українців і 150 євреїв), у «селі» проживало 1820 мешканців (1710 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів і 20 євреїв)[7].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[8]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[9].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Перебували, проживали

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.142, № 1583 (лат.)
  2. S. 294. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
  3. У Стратині науковці досліджували фортецю. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  4. Stratyn, al. Nowostratyn, mko… — S. 394.
  5. Mirosław Nagielski. Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — t. XXXVII/…, zeszyt …. — S. 495. (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 9 sierpnia 1932 r. o zniesieniu gmin wiejskich Stratyn-miasto i Stratyn-wieś w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem. [Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 68.
  8. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  9. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. Ilarion Swiencickyj. Berynda Panwo (też Pamwa) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.— Тоm 1, zeszyt 1.— Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989.— S. 473. ISBN 8304034840 (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]