Крех середній: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Alessot (обговорення | внесок) ''вірогідність'' - синонім достовірності, тут помилково вжитий у значенні ''імовірність'', дж.: Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. с. 189 |
доповнення, джерела, вікіфікація, оформлення, шаблон |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
| wikispecies = Mergus serrator |
| wikispecies = Mergus serrator |
||
}} |
}} |
||
'''Крех середній'''<ref>{{ВНПС}}</ref> (''Mergus serrator'') — [[водоплавні птахи|водоплавний птах]]. Один з 7-ми видів роду; один з 3-х видів роду у [[Фауна України|фауні України]]. |
|||
'''Крех середній'''<ref>{{ВНПС}}</ref> (''Mergus serrator'') — вид [[водоплавні птахи|водоплавний птахів]] родини [[Качкові|качкових]] (''Anatidae''). Один із 7 видів роду; один із 3 видів роду у [[Фауна України|фауні України]]. Поширений у північних частинах Північної Америки та Євразії. Раритетний вид, занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]] та ряду інших природоохоронних документів.<ref name="Redbook">[https://redbook-ua.org/item/mergus-serrator-linnaeus/ Крех середній у Червоній книзі України]</ref><ref name="Охоронні">Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 30)</ref> |
|||
== Морфологія == |
|||
== Опис == |
|||
Середній крех є доволі крупним водоплавним птахом, розміром з [[Крижень|крижня]], з вузьким, довгим [[дзьоб]]ом. Довжина тіла досягає 0,5 м. [[Розмах крил]] |
Середній крех є доволі крупним водоплавним птахом, розміром з [[Крижень|крижня]], з вузьким, довгим [[дзьоб]]ом. Довжина тіла досягає 0,5 м. [[Розмах крил]] 67—86 см. Маса тіла самців 1000—1300 г. Голова, спина і потилиця чорні із зеленим відливом, шия і черевце білі, на боках дрібний візерунок, груди з рудувато-коричневими плямками. На потилиці у самця є подвійний [[чуб (у птахів)|чуб]] з розсуканого тонкого пір'я. [[Дзьоб]], [[райдужна оболонка|райдужка]] і ноги — червоні. На відміну від [[крех великий|креха великого]], [[воло (анатомія)|воло]] коричневе з чорними вкрапленнями. У верхній щелепі від переднього краю ніздрів 18 або більше зубців (у великого креха — 13—15). |
||
Самка попелясто-сіра з коричневою головою і шиєю, при цьому межа коричневого і сірого кольорів на шиї розмита, спина сіро-бура. Від самок великого креха відрізняється відсутністю білої плями під дзьобом. Чуб самки коротший, ніж у самця. |
|||
Молодий птах подібний до самки, але верх однотонно темно-сірий, плями на зобі дрібніші, а підхвістя сірувате. Дзьоб червонуватий, лапи бурувато-жовті. Радужна оболонка ока жовта. |
|||
Голова пташеня бурувато-каштанова, спина оливково-бура, біля основи крила та по боках попереку білі плями. Низ тіла сріблясто-білий, вуздечка дещо темніша за інші частини голови. Дзьоб вузький, циліндричний, тьмяно-чорний із світлим кігтиком. Лапи брудно-охристі, з чорнуватими кігтями. |
|||
== Поширення == |
== Поширення == |
||
Мешкає в північних частинах [[Північна Америка|Північної Америки]] і [[Євразія|Євразії]] від [[тундра|тундри]] до [[лісостеп]]у, зимує на морських узбережжях [[помірний пояс|помірної зони]] і [[субтропіки|субтропіків]]. |
Мешкає в північних частинах [[Північна Америка|Північної Америки]] і [[Євразія|Євразії]] від [[тундра|тундри]] до [[лісостеп]]у, зимує на морських узбережжях [[помірний пояс|помірної зони]] і [[субтропіки|субтропіків]]. |
||
У межах [[Україна|України]] гніздиться на островах і косах [[Чорне море|Чорного]] і [[Азовське море|Азовського]] морів. Під час міграцій трапляється на всій території. Регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи спостерігається взимку на водоймах у глибині суходолу. Так, у [[Запоріжжя|Запоріжжі]] в теплі зими тримається нижче ДніпроГЕСу на островах і скелях Північно-Хортицького архіпелагу<ref>Петроченко В. І. Коловодна орнітофауна Північно-Хортицького архіпелагу // Дніпровський екологічний коридор: сучасний стан, проблеми та перспективи: Матеріали міжнарод. наук.-практ. конф., Київ, 2—3 квітня 2007 р. — Київ, 2008. — С. 144—150</ref> |
|||
== Чисельність і причини її зміни == |
== Чисельність і причини її зміни == |
||
Чисельність |
Чисельність в [[Європа|Європі]] становить 220 тис. ос. У [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморському біосферному заповіднику]], в [[1970]]—[[1980]] рр. гніздилося до 900 пар, [[2005]]—[[2009]] рр. — не більше 15—40 пар. Ще до 100 пар гніздиться навколо заповідника, 16—46 пар на [[Лебедині острови (заповідник)|Лебединих островах]], близько 70 пар на островах [[Джарилгацька затока|Джарилгацької затоки]], близько 10 гніздиться на [[Обитічна|Обитічній косі]]. Зниження чисельності, імовірно, викликане погіршенням стану заток [[Чорне море|Чорного моря]] (забруднення, нестабільна кормова база). Через [[шторм]]и та високий рівень води у затоках руйнуються острови або затоплюються [[Колонія птахів|колонії]]. Існує велика [[Конкуренція (біологія)|конкуренція]] за місця гніздування з масовими видами [[Мартинові|мартинів]], які нищать кладки та пташенят. Можлива також велика смертність дорослих птахів у рибальських сітках. |
||
== Особливості біології == |
== Особливості біології == |
||
[[Файл:Mergus serrator MHNT.ZOO.2010.11.30.1.jpg|міні|ліворуч| |
[[Файл:Mergus serrator MHNT.ZOO.2010.11.30.1.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Яйця креха середнього у [[Тулузький музей|Тулузькому музеї]]]] |
||
| ⚫ | Частково [[осілі птахи|осілий]] вид. Біля місць гніздування з'являється у березні—квітні. Віддає перевагу низьким островам з густим [[очерет]]ом або трав'яною рослинністю. Початок гніздування в травні — червні. Гніздиться в заростях на сухих ділянках: островах, виступах берегів, гривах заболочених подів. Діаметр гнізда 22—37 см, глибина 5—10 см, лоток 10—20 см. У кладці 4—14 [[яйце птахів|яєць]]. Форма яйця подовжньо-яйцеподібна, з гладкою матовою поверхнею, забарвлення від блідо-оливкової до сірувато-оливкової, розмір 70—51 × 48—40 мм, маса 60—84 г. Насиджує лише самка, 28—31 день. Пташенята з'являються в червні — липні. Осіння [[міграція птахів|міграція]] виражена слабо. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | Частково [[осілі птахи|осілий]] вид. Біля місць гніздування з'являється у березні—квітні. Віддає перевагу низьким островам з густим [[очерет]]ом або трав'яною рослинністю. Початок гніздування в |
||
Крім [[риба|риби]], яка складає основний раціон цього птаха, живиться [[ракоподібні|ракоподібними]], водними [[комахи|комахами]] і черв'яками. Часто полює групами, занурюючи у воду частину голови і |
Крім [[риба|риби]], яка складає основний раціон цього птаха, живиться [[ракоподібні|ракоподібними]], водними [[комахи|комахами]] і черв'яками. Часто полює групами, занурюючи у воду частину голови і виглядає здобич. Може пірнати на значну глибину. |
||
== Охорона == |
== Охорона == |
||
| ⚫ | |||
Включено до [[Червона книга України|Червоної книги України]] (1994, 2009), статус — вразливий. Занесено до [[Боннська конвенція|Боннської]] (Додаток ІІ) та [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Бернської]] (Додаток ІІІ) конвенцій, [[угода AEWA|угоди AEWA]]. Охороняється на території [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]], РЛП «Кінбурнська коса» та інших об'єктах природно-заповідного фонду. З метою ефективнішої охорони необхідне посилення режиму охорони в межах гніздового ареалу, розширення площі існуючих та створення додаткових об'єктів ПЗФ, організація [[моніторинг]]у та вивчення біології виду, підвищення обізнаності населення. |
|||
Вид занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]] (охоронна категорія: вразливий), а також до [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Бернської]] (Додаток ІІІ) і [[Боннська конвенція|Боннської]] (Додаток ІІ) конвенцій, [[угода AEWA|угоди AEWA]]. На значній частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно [[Червоний список Міжнародного союзу охорони природи|Червоного списку МСОП]], отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид».<ref name="Redbook"/><ref name="Охоронні"/> |
|||
З метою ефективнішої охорони необхідне посилення режиму охорони в межах гніздового ареалу, розширення площі існуючих та створення додаткових об'єктів природно-заповідного фонду, організація [[моніторинг]]у та вивчення біології виду, підвищення обізнаності населення. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | * {{книга |автор = Руденко А. Г., Яремченко О. А. |частина = |заголовок = Крех середній // Червона книга України. Тваринний світ |оригінал = |посилання = |відповідальний = за ред. І. А. Акімова |видання = |місце = К. |видавництво = Глобалконсалтинг |рік = 2009 |том = |сторінки = 416 |сторінок = |серія = |isbn |тираж = }} |
||
Птах охороняється під час гніздування, міграції та зимівлі на території [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]], [[Дніпровсько-Орільський природний заповідник|Дніпровсько-Орільського]] природного заповідника, [[Національний заповідник «Хортиця»|Національного заповідника «Хортиця»]], [[Приазовський національний природний парк|Приазовського]] національного природного парку, регіонального ландшафтного парку [[Кінбурнська коса (регіональний ландшафтний парк)|«Кінбурнська коса»]] (Миколаївська область), заказника [[Солоний Лиман (заказник)|«Солоний лиман»]] (Дніпропетровська область) та ряді інших об'єктів природно-заповідного фонду.<ref>Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ / Під ред. О. Є. Пахомова. — Дніпропетровськ : ТОВ «Новий Друк», 2011. — 488 с. (с. 330)</ref><ref>Петроченко В. И. Фауна позвоночных животных острова Хортица / В. И. Петроченко // Природа острова Хортица : Сборник науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / Под ред. В. И. Петроченко — Запорожье : Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 79—101</ref> |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Література == |
== Література == |
||
| ⚫ | * {{книга |автор = Руденко А. Г., Яремченко О. А. |частина = |заголовок = Крех середній // Червона книга України. Тваринний світ |оригінал = |посилання = |відповідальний = за ред. І. А. Акімова |видання = |місце = К. |видавництво = Глобалконсалтинг |рік = 2009 |том = |сторінки = 416 |сторінок = |серія = |isbn |тираж = }} |
||
* [[Фауна України (довідник)|Фауна Украины]]. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: |
* [[Фауна України (довідник)|Фауна Украины]]. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К. : Наук. думка, 1991. — 208 с. (с. 185—186). — ISBN 5-12-001367-8 |
||
* Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України: польовий визначник. — К., 2002. — 416 с. (с. 88—89). — ISBN 966-7710-22-Х |
|||
| ⚫ | |||
* [https://redbook-ua.org/item/mergus-serrator-linnaeus/ Крех середній у Червоній книзі України] |
|||
{{commonscat|Mergus serrator}} |
{{commonscat|Mergus serrator}} |
||
| Рядок 57: | Рядок 72: | ||
{{Птахи, занесені до Червоної книги України}} |
{{Птахи, занесені до Червоної книги України}} |
||
{{Taxonbar |from=Q189609}} |
{{Taxonbar |from=Q189609}} |
||
{{Портали|Біологія}} |
|||
[[Категорія:Птахи, описані 1758]] |
[[Категорія:Птахи, описані 1758]] |
||
Поточна версія на 16:19, 15 травня 2024
| Крех середній | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець та самка
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Mergus serrator Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
 Ареал середнього креха Гніздування Осіле проживання Зимування Шляхи міграції | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Крех середній[1] (Mergus serrator) — вид водоплавний птахів родини качкових (Anatidae). Один із 7 видів роду; один із 3 видів роду у фауні України. Поширений у північних частинах Північної Америки та Євразії. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів.[2][3]
Середній крех є доволі крупним водоплавним птахом, розміром з крижня, з вузьким, довгим дзьобом. Довжина тіла досягає 0,5 м. Розмах крил 67—86 см. Маса тіла самців 1000—1300 г. Голова, спина і потилиця чорні із зеленим відливом, шия і черевце білі, на боках дрібний візерунок, груди з рудувато-коричневими плямками. На потилиці у самця є подвійний чуб з розсуканого тонкого пір'я. Дзьоб, райдужка і ноги — червоні. На відміну від креха великого, воло коричневе з чорними вкрапленнями. У верхній щелепі від переднього краю ніздрів 18 або більше зубців (у великого креха — 13—15).
Самка попелясто-сіра з коричневою головою і шиєю, при цьому межа коричневого і сірого кольорів на шиї розмита, спина сіро-бура. Від самок великого креха відрізняється відсутністю білої плями під дзьобом. Чуб самки коротший, ніж у самця.
Молодий птах подібний до самки, але верх однотонно темно-сірий, плями на зобі дрібніші, а підхвістя сірувате. Дзьоб червонуватий, лапи бурувато-жовті. Радужна оболонка ока жовта.
Голова пташеня бурувато-каштанова, спина оливково-бура, біля основи крила та по боках попереку білі плями. Низ тіла сріблясто-білий, вуздечка дещо темніша за інші частини голови. Дзьоб вузький, циліндричний, тьмяно-чорний із світлим кігтиком. Лапи брудно-охристі, з чорнуватими кігтями.
Мешкає в північних частинах Північної Америки і Євразії від тундри до лісостепу, зимує на морських узбережжях помірної зони і субтропіків.
У межах України гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів. Під час міграцій трапляється на всій території. Регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи спостерігається взимку на водоймах у глибині суходолу. Так, у Запоріжжі в теплі зими тримається нижче ДніпроГЕСу на островах і скелях Північно-Хортицького архіпелагу[4]
Чисельність в Європі становить 220 тис. ос. У Чорноморському біосферному заповіднику, в 1970—1980 рр. гніздилося до 900 пар, 2005—2009 рр. — не більше 15—40 пар. Ще до 100 пар гніздиться навколо заповідника, 16—46 пар на Лебединих островах, близько 70 пар на островах Джарилгацької затоки, близько 10 гніздиться на Обитічній косі. Зниження чисельності, імовірно, викликане погіршенням стану заток Чорного моря (забруднення, нестабільна кормова база). Через шторми та високий рівень води у затоках руйнуються острови або затоплюються колонії. Існує велика конкуренція за місця гніздування з масовими видами мартинів, які нищать кладки та пташенят. Можлива також велика смертність дорослих птахів у рибальських сітках.
Частково осілий вид. Біля місць гніздування з'являється у березні—квітні. Віддає перевагу низьким островам з густим очеретом або трав'яною рослинністю. Початок гніздування в травні — червні. Гніздиться в заростях на сухих ділянках: островах, виступах берегів, гривах заболочених подів. Діаметр гнізда 22—37 см, глибина 5—10 см, лоток 10—20 см. У кладці 4—14 яєць. Форма яйця подовжньо-яйцеподібна, з гладкою матовою поверхнею, забарвлення від блідо-оливкової до сірувато-оливкової, розмір 70—51 × 48—40 мм, маса 60—84 г. Насиджує лише самка, 28—31 день. Пташенята з'являються в червні — липні. Осіння міграція виражена слабо.
Крім риби, яка складає основний раціон цього птаха, живиться ракоподібними, водними комахами і черв'яками. Часто полює групами, занурюючи у воду частину голови і виглядає здобич. Може пірнати на значну глибину.
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий), а також до Бернської (Додаток ІІІ) і Боннської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. На значній частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид».[2][3]
З метою ефективнішої охорони необхідне посилення режиму охорони в межах гніздового ареалу, розширення площі існуючих та створення додаткових об'єктів природно-заповідного фонду, організація моніторингу та вивчення біології виду, підвищення обізнаності населення.
Птах охороняється під час гніздування, міграції та зимівлі на території Чорноморського біосферного заповідника, Дніпровсько-Орільського природного заповідника, Національного заповідника «Хортиця», Приазовського національного природного парку, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (Миколаївська область), заказника «Солоний лиман» (Дніпропетровська область) та ряді інших об'єктів природно-заповідного фонду.[5][6]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Крех середній у Червоній книзі України
- ↑ а б Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 30)
- ↑ Петроченко В. І. Коловодна орнітофауна Північно-Хортицького архіпелагу // Дніпровський екологічний коридор: сучасний стан, проблеми та перспективи: Матеріали міжнарод. наук.-практ. конф., Київ, 2—3 квітня 2007 р. — Київ, 2008. — С. 144—150
- ↑ Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ / Під ред. О. Є. Пахомова. — Дніпропетровськ : ТОВ «Новий Друк», 2011. — 488 с. (с. 330)
- ↑ Петроченко В. И. Фауна позвоночных животных острова Хортица / В. И. Петроченко // Природа острова Хортица : Сборник науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / Под ред. В. И. Петроченко — Запорожье : Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 79—101
- Руденко А. Г., Яремченко О. А. Крех середній // Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 416.
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К. : Наук. думка, 1991. — 208 с. (с. 185—186). — ISBN 5-12-001367-8
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України: польовий визначник. — К., 2002. — 416 с. (с. 88—89). — ISBN 966-7710-22-Х
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крех середній |
|
