Восьме Березня (Ніжинський район): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Duivih (обговорення | внесок) категоризація |
||
| (Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
}} |
}} |
||
{{Otheruses|Восьме Березня}} |
{{Otheruses|Восьме Березня}} |
||
'''Во́сьме Бе́резня''' — [[село]] в Україні, у [[ |
'''Во́сьме Бе́резня''' — [[село]] в Україні, у [[Дмитрівська селищна громада|Дмитрівській селищній громаді]] [[Ніжинський район|Ніжинського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. До 2020 входило до складу [[Гайворонська сільська рада (Бахмацький район)|Гайворонської сільської ради]] з центром у селі [[Гайворон (Ніжинський район)|Гайворон]]. До [[1951]] року — ''Городок''. Населення — [[українці]]. |
||
Село постраждало внаслідок [[Геноцид українців|геноциду українського народу]], проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947. |
Село постраждало внаслідок [[Геноцид українців|геноциду українського народу]], проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947. |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
Розташоване у двох кілометрах на південь від асфальтованої траси Гайворон-Голінка. Вулиці села проходять по схилу великого яру, за яким старовинний лісовий масив ''Чумальово'' — один із центрів мисливського бізнесу в Бахмацькому районі. Проект створення нових мисливських баз в районі села прислужився несподіваному будівництву якісного асфальтового покриття до Восьмого Березня (2010). |
Розташоване у двох кілометрах на південь від асфальтованої траси Гайворон-Голінка. Вулиці села проходять по схилу великого яру, за яким старовинний лісовий масив ''Чумальово'' — один із центрів мисливського бізнесу в Бахмацькому районі. Проект створення нових мисливських баз в районі села прислужився несподіваному будівництву якісного асфальтового покриття до Восьмого Березня (2010). |
||
На північ та північний захід від села розташовані дві [[скіфи|скіфські]] могили-роблениці; активно розорюються. Неподалік від села розташований [[гідрологічний заказник]] — [[Левищина |
На північ та північний захід від села розташовані дві [[скіфи|скіфські]] могили-роблениці; активно розорюються. Неподалік від села розташований [[гідрологічний заказник]] — [[Левищина|«Левищина»]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
| Рядок 60: | Рядок 60: | ||
Про походження назви Городок єдиної думки немає. За однією з версій в 1929—1930 роках сюди переселилося кілька жителів німецького села [[Городок (Бахмацький район)|Городок]], рятуючись від примусової колективізації, розкуркулювання та висилки. Від цих переселенців і походить назва села<ref>[https://forum.vgd.ru/post/3522/3379/p435836.htm#pp435836 Информация о селе Городок.]</ref>. |
Про походження назви Городок єдиної думки немає. За однією з версій в 1929—1930 роках сюди переселилося кілька жителів німецького села [[Городок (Бахмацький район)|Городок]], рятуючись від примусової колективізації, розкуркулювання та висилки. Від цих переселенців і походить назва села<ref>[https://forum.vgd.ru/post/3522/3379/p435836.htm#pp435836 Информация о селе Городок.]</ref>. |
||
Село засноване козацькими родами Гайворона та [[Голінка (Бахмацький район)|Голінки]], проте храмування на день Покрови Пресвятої Богородиці свідчить, що християни Городка переважно походили з Гайворона. Але є дані про вшанування Казанської ікони Божої Матері ще в Городку, що вказує на наявність серед засновників козаків села [[Піски ( |
Село засноване козацькими родами Гайворона та [[Голінка (Бахмацький район)|Голінки]], проте храмування на день Покрови Пресвятої Богородиці свідчить, що християни Городка переважно походили з Гайворона. Але є дані про вшанування Казанської ікони Божої Матері ще в Городку, що вказує на наявність серед засновників козаків села [[Піски (Бахмацька міська громада)|Піски]]<ref>{{Cite web |url=https://ua.igotoworld.com/ua/poi_catalog/383949-227-churches-bakhmatskyi-raion.htm |title=Церква Казанської ікони Божої Матері, Піски. |accessdate=6 жовтня 2019 |archive-date=6 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191006104711/https://ua.igotoworld.com/ua/poi_catalog/383949-227-churches-bakhmatskyi-raion.htm }}</ref>. |
||
З 1917 — у складі [[Українська Народна Республіка|УНР]]. З 1921 року — стабільний [[Більшовизм|більшовицький режим]]. Селяни чинили опір колгоспному кріпацтву, відтак село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933. Голодом убито молоду матір Оксеню Ярмоленко ([[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] Устименко), яка померла від голодного шоку на одній із сільських нив. Нащадки убитої живуть у Києві. |
З 1917 — у складі [[Українська Народна Республіка|УНР]]. З 1921 року — стабільний [[Більшовизм|більшовицький режим]]. Селяни чинили опір колгоспному кріпацтву, відтак село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933. Голодом убито молоду матір Оксеню Ярмоленко ([[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] Устименко), яка померла від голодного шоку на одній із сільських нив. Нащадки убитої живуть у Києві. |
||
| Рядок 92: | Рядок 92: | ||
* [http://gazeta.ua/index.php?id=284781 У селі 8 Березня живуть 14 жінок. Газета по-українськи] |
* [http://gazeta.ua/index.php?id=284781 У селі 8 Березня живуть 14 жінок. Газета по-українськи] |
||
{{Дмитрівська селищна громада}} |
|||
{{Ніжинський район}} |
{{Ніжинський район}} |
||
| Рядок 100: | Рядок 101: | ||
[[Категорія:Села Чернігівської області]] |
[[Категорія:Села Чернігівської області]] |
||
[[Категорія:Населені пункти Дмитрівської селищної громади]] |
|||
[[Категорія:Населені пункти Ніжинського району]] |
[[Категорія:Населені пункти Ніжинського району]] |
||
Поточна версія на 10:13, 3 серпня 2024
| село Восьме Березня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Дмитрівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74040130020063362 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1700 |
| Населення | 3 (2019) |
| Площа | 0,45 км² |
| Густота населення | 108,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16563 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°59′34″ пн. ш. 32°59′27″ сх. д. / 50.99278° пн. ш. 32.99083° сх. д.Координати: 50°59′34″ пн. ш. 32°59′27″ сх. д. / 50.99278° пн. ш. 32.99083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
130 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16572, Чернігівська обл., Ніжинський район , смт Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18 |
| Карта | |
  Восьме Березня | |
 Восьме Березня | |
| Мапа | |
| |
Во́сьме Бе́резня — село в Україні, у Дмитрівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області. До 2020 входило до складу Гайворонської сільської ради з центром у селі Гайворон. До 1951 року — Городок. Населення — українці.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.
Розташоване у двох кілометрах на південь від асфальтованої траси Гайворон-Голінка. Вулиці села проходять по схилу великого яру, за яким старовинний лісовий масив Чумальово — один із центрів мисливського бізнесу в Бахмацькому районі. Проект створення нових мисливських баз в районі села прислужився несподіваному будівництву якісного асфальтового покриття до Восьмого Березня (2010).
На північ та північний захід від села розташовані дві скіфські могили-роблениці; активно розорюються. Неподалік від села розташований гідрологічний заказник — «Левищина».
Село Городок з’явилося на мапі України приблизно в 1930 році в результаті об’єднання кількох хуторів. На мапі Шуберта 1868 року на місці села позначено чотири безіменні хутори[1]. У «Списках населених місць…» 1924 року вказані хутори: Капшука (1 двір, 5 жителів); Курила (13 дворів, 65 жителів); Охріменка (3 двори, 15 жителів); Шестопалов (10 дворів, 50 жителів). Всього 27 дворів, 135 жителів. Хутори входили до складу сільської ради села Гайворон, яке відносилося до Дмитрівського району Конотопської округи[2]. Вказується відстань від хуторів до сільради — 4 км, до районного центру — 10 км, що відповідає сучасній мапі Бахмацького району[3].
У «Списках населених місць…» 1901 року є Охріменків хутір, 10 осіб (5 осіб чоловічої статі та 5 — жіночої) і Шестопалов хутір, 118 осіб (59 осіб чоловічої статі та 59 — жіночої). Хутори входили до складу Голінської волості Конотопського повіту[4].
Шестопаловський хутір (власницький) є в «Списках населених місць…» 1859 року: 153 особи (85 осіб чоловічої статі та 68 — жіночої)[5], тож заснування села можна віднести до першої половини ХІХ століття, або ж до кінця XVIII століття.
Село Городок на схід від Гайворона позначене на мапі Вермахту, складеній в 1929—1940 роках[6]. З мапи видно, що в селі була одна вулиця, яка простягалася вздовж шляху з південного заходу на північний схід.
Про походження назви Городок єдиної думки немає. За однією з версій в 1929—1930 роках сюди переселилося кілька жителів німецького села Городок, рятуючись від примусової колективізації, розкуркулювання та висилки. Від цих переселенців і походить назва села[7].
Село засноване козацькими родами Гайворона та Голінки, проте храмування на день Покрови Пресвятої Богородиці свідчить, що християни Городка переважно походили з Гайворона. Але є дані про вшанування Казанської ікони Божої Матері ще в Городку, що вказує на наявність серед засновників козаків села Піски[8].
З 1917 — у складі УНР. З 1921 року — стабільний більшовицький режим. Селяни чинили опір колгоспному кріпацтву, відтак село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933. Голодом убито молоду матір Оксеню Ярмоленко (до шлюбу Устименко), яка померла від голодного шоку на одній із сільських нив. Нащадки убитої живуть у Києві.
В 1930 році комуністи назвали окремий городоцький колгосп «Імені 8 березня», проіснував він до 1950 року, а потім ввійшов до складу колгоспу «Перемога» села Гайворон[9], а село Городок перейменували у Восьме Березня за назвою колгоспу.
На 1972 у селі залишалося близько 60 жилих хат, до 250 осіб населення. На цей час працювала 4-класна початкова школа зі штатом двох вчителів (Катерина Іванівна Кушніренко та Лідія Миколаївна Британ — обоє з Нечаєвого хутора). Школу закрили 1985, усі діти почали ходити до Гайворонської середньої школи. Збереглися свідчення про виснажливі підліткові марафони на навчання до Гайворона — п'ять-шість кілометрів в один бік до школи по роз'юшених дорогах або глибокому снігу. Це стимулювало городоцькі родини до виїзду з села — переважно до Дмитрівки, Гайворона та Голінки.
До початку 1990-их у селі працювали клуб і магазин.
Із села мобілізований до совєцької армії Володимир Висовненко, направлений для служби в окупаційній групі військ в Афганістані (загинув в 1984 році). У селі створено культ «воїна-афганця», іменем якого названо вулицю.
Кобець, Павлик, Пархоменко, Охріменко, Курдиба.
2010 до села прокладено якісний асфальтований шлях.
8 березня 2011 загальноукраїнський телеканал СТБ показав інформаційний сюжет, присвячений селу.
- ↑ Карта Черниговской губернии. Гайворон, лист 21-11. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 164 c. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Карта Бахмацького району. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год / Чернигов. губ. стат. комитет. - Чернигов : Тип. губ. правления, 1902. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Список населенных мест Российской Империи по сведениям 1859 года. – Т. XLVIII: Черниговская губерния (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Blatt Nr. X 51 Romny. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Информация о селе Городок.
- ↑ Церква Казанської ікони Божої Матері, Піски. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Гайворонська сільська рада. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- Погода в селі [Архівовано 22 травня 2020 у Wayback Machine.]
- У селі 8 Березня живуть 14 жінок. Газета по-українськи
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
