Оброшине: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
мНемає опису редагування
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
| район = [[Львівський район]]
| район = [[Львівський район]]
| громада = [[Оброшинська сільська громада]]
| громада = [[Оброшинська сільська громада]]
| код КОАТУУ = 4623684901
| код КАТОТТГ = UA46060310010080287
| зображення = Obroszyn4.JPG
| зображення = Obroszyn4.JPG
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = [[Палац архієпископів (Оброшине)|Палац]]
| зображення_підпис = [[Палац архієпископів (Оброшине)|Палац]]
| засновано = {{Дата з віком|1431}}
| засновано = {{Дата з віком|1431}}
| населення = 4186
| населення = 4186<ref name="громада"/>
| територія =
| територія =
| ref-територія =
| ref-територія =
Рядок 15: Рядок 15:
| ref-площа =
| ref-площа =
| щільність = 209,3
| щільність = 209,3
| поштовий індекс = 81115<ref name="пошта"/>
| поштовий індекс = 81115<ref>{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|назва = Знайти поштовий індекс|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 12 червня 2022}}</ref>
| телефонний код = 3230
| телефонний код = 3230<ref name="телефон"/>
| висота = 314
| висота = 314
| ref-висота =
| ref-висота =
| водойма =
| водойма =
| адреса = 81115, Львівська обл., Львівський р-н, с. Оброшине
| адреса = 81115, Львівська обл., Львівський р-н, с. Оброшине, вул. Шевченка, 5<ref name="громада"/>
| облікова картка = с.&nbsp;Оброшине<ref name="ОК"/>
| облікова картка = с.&nbsp;Оброшине<ref name="ОК"/>
| прапор =
| прапор =
| герб =
| герб =
| відстань о = 19
| відстань о = 16
| ref-відстань о =
| ref-відстань о = <ref name="відстані"/>
| відстань р =
| відстань р = 16
| ref-відстань р =
| ref-відстань р = <ref name="відстані"/>
| станція = {{ст.|Оброшин}}
| станція = {{ст.|Оброшин}}
| відстань ст = 1,5
| відстань ст = 3
}}
}}
'''Обро́шине'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Оброшинська сільська громада|Оброшинській сільській громаді]] [[Львівський район|Львівського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Оброшинська сільська громада]] з адміністративним центром у селі Оброшине. Населення становить 4186 осіб<ref name="громада"/>.


== Географія ==
'''Обро́шине''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Оброшинська сільська громада|Оброшинській сільській громаді]] [[Львівський район|Львівського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. Розташоване за 19 км на південний захід від [[Львів|обласного центру]].
Село Оброшине знаходиться на відстані 16&nbsp;км від [[Львів|обласного центру]], 16&nbsp;км&nbsp;— [[Львів|районного центру]]. Відстань до найближчої [[Залізнична станція|залізничної станції]] [[Оброшин (станція)|Оброшин]] складає 3&nbsp;км<ref name="відстані"/>.

== Назва ==
Дослідник історичної спадщини [[Лаба Василь Павлович|Василь Лаба]] наводив у своїй роботі більш ніж 18 селищ [[Львівська область|Львівської області]] з назвами, що мають аналогічне закінчення — [[Сопошин]], [[Мацошин]], [[Кротошин (Львівський район)|Кротошин]] тощо. Усі вони, на думку дослідника, походять від прізвища володарів, а також від другого коріння, що означає «двір» чи «посад». Через відсутність слів з коренем «обор, обр», скоріш за все, це особиста назва.

Обрами у «[[Повість временних літ|Повісті временних літ]]» названі [[авари]]&nbsp;— тюркські племена, з якими [[дуліби]] та [[волиняни]] вели довгі та важкі війни в [[V століття|V]]—[[VII століття]]х століттях. Як стверджує Лаба, між цими племенами та назвою населеного пункту може існувати певний зв'язок. Археологічних підтверджень цьому поки що нема<ref>''Зиновій Гаєцький'' [https://web.archive.org/web/20171109134606/http://pustomyty-rada.gov.ua//gazeta golos narody/23.2014.pdf Оброшин і оброшинці] // [[Голос народу (Пустомити)|Голос Народу]].&nbsp;— №&nbsp;23 (1464).&nbsp;— 2014.&nbsp;— 22 травня.&nbsp;— С. 6</ref>.

== Історія ==
[[Файл:Obroshyno cerkva 1914.jpg|міні|праворуч|250пкс|Церква Св. Дмитра (1914)]]
Перша згадка датується [[1431]] роком. У [[1456]] році король [[Казимир IV|Казимир Ягеллончик]] передав цей [[фільварок]] як королівські володіння під заклад каштелянові [[Петро Шамотульський|Петру Шамотульському]] (Piotr Szamotulski) за борг, який лишився у монарха ще від пруської кампанії. Через 10 років селище у Шамотульського викупив львівський архієпископ — [[Григорій Сяноцький|Григорій]] з [[Сянік]]а. З [[1466]] по [[1939]] роки Оброшине буде належати львівським римо-католицьким архієпископам.

У вересні 1568 року львівський арцибіскуп РКЦ [[Станіслав Сломовський]] отримав право «доживоття» на село Оброшине.<ref>''Kaniewska I.'' Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1999.&nbsp;— T. XXXIX/1, zeszyt 160.&nbsp;— S. 6. {{ref-pl}}</ref>.

Апогею свого розвитку Оброшине досягло тільки на початку [[XVIII століття]], коли [[курія|курію]] очолив [[Ян Скарбек (архієпископ)|Ян Скарбек]] (помер [[1733]] року), який був відомим завдяки розбудові нових та реставрацією старих галицьких костелів. За його життя Оброшине було звичайним [[фільварок|фільварком]], що значним чином постраждав від шведів у [[1704]] році. Він вирішив створити тут літню резиденцію на додаток до постійної, що розташовувалась у [[Дунаїв (Львівський район)|Дунаєві]].

[[2006]] року заснована парафія УПЦ КП. 18 вересня 2016 року митрополит Львівський і Сокальський Димитрій в Оброшині звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа<ref>[https://web.archive.org/web/20161009200219/http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8938-lvivska-eparhiya-novyny-28-09-2016.html Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа в с. Оброшине на Львівщині]</ref>.

== Мистецьке життя в Оброшині ==
У 1977 році при Науково-дослідному інституті землеробства і тваринництва західних областей України (нині [[Інститут сільського господарства Карпатського регіону]]) села Оброшине була створена чоловіча хорова капела «Жайвір». До 1988 р. хор «Жайвір» очолював його засновник — заслужений діяч мистецтв України, народний артист України [[Баран Михайло Миколайович|Михайло Миколайович Баран]]. Виступи хору на сцені актової зали інституту були окрасою мистецьких акцій в Оброшині.

Справжньою кузнею талантів в Оброшині є дитяча музична школа. Понад сто її випускників пов'язали своє життя з музикою, ставши професійними музикантами. Дехто з них нині передає свої знання і майстерність дітям, працюючи у школі вчителями. Щорічні звітні концерти вчителів та учнів музичної школи дуже популярні серед громади села. В цій школі викладав [[народний артист України]] [[Мочурад Богдан Іванович|Богдан Мочурад]].

== Пам'ятки архітектури, природи ==
[[Файл:Obroszyn2.JPG|міні|праворуч|250пкс|Палац архієпископів ([[1730]])]]
* [[Палац архієпископів (Оброшине)|Палац Архієпископів]]. [[1730]] року [[Фердинанд Кіцький]] звів резиденцію з палацом, яку назвав на свою честь Фердинандівкою, за проєктом архітектора [[Юзеф Фонтана|Юзефа Фонтани]].
* [[Оброшинський дендропарк|Дендропарк «Оброшине»]], який охороняється законом України.
* [[Оброшинський зоопарк|Зоопарк]] (при [[Оброшинський дендропарк|Оброшинському дендропарку]]).
* [[Церква святого Дмитрія (Оброшине)|Церква Святого Дмитрія]], [[1914]] р., автори проєкту: [[Лушпинський Олександр Онуфрійович|Олександр Лушпинський]], [[Обмінський Тадей|Тадей Обмінський]]
* Напівзруйнований парафіяльний костел,<ref>[https://castles.com.ua/obroshyne.html Світлина руїн костелу]</ref> [[1791]] р., збудований<ref>''Czesław Lechicki'' Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1966.&nbsp;— t. XII.&nbsp;— S. 387. {{ref-pl}}</ref> за часів архієпископа [[Фердинанд Кіцький|Фердинанда Кіцького]] (бл. 1715—1797), діяв до кінця 1940-х років.
* Парк (XVIII століття), 5 гектарів.
* Пам'ятник Тарасові Шевченку, 1993 рік (скульптори [[Яремчук Любомир Антонович|Любомир Яремчук]], [[Посікіра Микола Михайлович|Микола Посікіра]], Володимир Римар, архітектор [[Федик Михайло Миронович|Михайло Федик]])<ref>''Наконечний Р.'' Світ його привітав…&nbsp;— С. 120</ref>.


== Населення ==
== Населення ==
За даними [[Перепис населення України (2001)|Всеукраїнського перепису населення 2001 року]], у селі мешкало 4186 осіб<ref name="ОК">{{cite web|url = http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=20573|назва = Облікова картка с.&nbsp;Оброшине|автор = |дата = |вебсайт = rada.gov.ua|видавець = [[Верховна Рада України]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20201030114702/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=20573|дата-архіву = |мертвий-url = так|дата-доступу = 12 червня 2022}}</ref>. Мовний склад села був таким:
За даними [[Перепис населення України (2001)|всеукраїнського перепису населення 2001 року]] у селі мешкало 4186 осіб<ref name="населення"/>.


;Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним<ref name="населення"/>:
{| align="center" class="standard"
{| align="center" class="standard"
|+
|+
|-
! colspan= "15" style="background: #446688; color: white;" | Мовний склад населення с. Оброшине
|-
! |Мова
! |Мова
! |Кількість, осіб
! |Кількість, осіб
! |Відсоток
! |Відсоток
|-----
|-----
| [[українська мова|українська]]
| [[Українська мова|українська]]
| 4 151
| 4 151
| 99,16
| 99,16
|-----
|-----
| [[російська мова|російська]]
| [[Російська мова в Україні|російська]]
| 29
| 29
| 0,69
| 0,69
|-----
|-----
| [[білоруська мова|білоруська]]
| [[Білоруська мова в Україні|білоруська]]
| 2
| 2
| 0,05
| 0,05
|-----
|-----
| [[молдовська мова|молдовська]]
| [[Молдовська мова в Україні|молдовська]]
| 1
| 1
| 0,02
| 0,02
|-----
|-----
| [[польська мова|польська]]
| [[Польська мова в Україні|польська]]
| 1
| 1
| 0,02
| 0,02
Рядок 100: Рядок 77:
|}
|}


== Відомі особи ==
== Назва ==
Дослідник історичної спадщини [[Лаба Василь Павлович|Василь Лаба]] наводив у своїй роботі більш ніж 18 селищ [[Львівська область|Львівської області]] з назвами, що мають аналогічне закінчення — [[Сопошин]], [[Мацошин]], [[Кротошин (Львівський район)|Кротошин]] тощо. Усі вони, на думку дослідника, походять від прізвища володарів, а також від другого коріння, що означає «двір» чи «посад». Через відсутність слів з коренем «обор, обр», скоріш за все, це особиста назва.

Обрами у «[[Повість временних літ|Повісті временних літ]]» названі [[авари]]&nbsp;— тюркські племена, з якими [[дуліби]] та [[волиняни]] вели довгі та важкі війни в [[V століття|V]]—[[VII століття]]х століттях. Як стверджує Лаба, між цими племенами та назвою населеного пункту може існувати певний зв'язок. Археологічних підтверджень цьому поки що нема<ref>''Зиновій Гаєцький'' [https://web.archive.org/web/20160514004323/http://pustomyty-rada.gov.ua/gazeta%20golos%20narody/23.2014.pdf Оброшин і оброшинці] // [[Голос народу (Пустомити)|Голос Народу]].&nbsp;— №&nbsp;23 (1464).&nbsp;— 2014.&nbsp;— 22 травня.&nbsp;— С. 6.&nbsp;— (Наш край).</ref>.

== Історія ==
[[Файл:Obroshyno cerkva 1914.jpg|міні|праворуч|250пкс|Церква Святого Дмитра]]
Перша згадка датується [[1431]] роком. У [[1456]] році король [[Казимир IV|Казимир Ягеллончик]] передав цей [[фільварок]] як королівські володіння під заклад каштелянові [[Петро Шамотульський|Петру Шамотульському]] (Piotr Szamotulski) за борг, який лишився у монарха ще від пруської кампанії. Через 10 років селище у Шамотульського викупив львівський архієпископ — [[Григорій Сяноцький|Григорій]] з [[Сянік]]а. З [[1466]] по [[1939]] роки Оброшине буде належати львівським римо-католицьким архієпископам.

У вересні 1568 року львівський арцибіскуп РКЦ [[Станіслав Сломовський]] отримав право «доживоття» на село Оброшине.<ref>''Kaniewska I.'' Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1999.&nbsp;— T. XXXIX/1, zeszyt 160.&nbsp;— S. 6. {{ref-pl}}</ref>.

Апогею свого розвитку Оброшине досягло тільки на початку [[XVIII століття]], коли [[курія|курію]] очолив [[Ян Скарбек (архієпископ)|Ян Скарбек]] (помер [[1733]] року), який був відомим завдяки розбудові нових та реставрацією старих галицьких костелів. За його життя Оброшине було звичайним [[фільварок|фільварком]], що значним чином постраждав від шведів у [[1704]] році. Він вирішив створити тут літню резиденцію на додаток до постійної, що розташовувалась у [[Дунаїв (Львівський район)|Дунаєві]].

[[2006]] року заснована парафія УПЦ КП. 18 вересня 2016 року митрополит Львівський і Сокальський Димитрій в Оброшині звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа<ref name="освячення"/>.

== Мистецьке життя в Оброшині ==
У 1977 році при Науково-дослідному інституті землеробства і тваринництва західних областей України (нині [[Інститут сільського господарства Карпатського регіону]]) села Оброшине була створена чоловіча хорова капела «Жайвір». До 1988 року хор «Жайвір» очолював його засновник — заслужений діяч мистецтв України, народний артист України [[Баран Михайло Миколайович|Михайло Миколайович Баран]]. Виступи хору на сцені актової зали інституту були окрасою мистецьких акцій в Оброшині.

Справжньою кузнею талантів в Оброшині є дитяча музична школа. Понад сто її випускників пов'язали своє життя з музикою, ставши професійними музикантами. Дехто з них нині передає свої знання і майстерність дітям, працюючи у школі вчителями. Щорічні звітні концерти вчителів та учнів музичної школи дуже популярні серед громади села. В цій школі викладав [[народний артист України]] [[Мочурад Богдан Іванович|Богдан Мочурад]].

== Пам'ятки архітектури, природи ==
[[Файл:Obroszyn2.JPG|міні|праворуч|250пкс|Палац архієпископів ([[1730]])]]
* [[Палац архієпископів (Оброшине)|Палац Архієпископів]]. [[1730]] року [[Фердинанд Кіцький]] звів резиденцію з палацом, яку назвав на свою честь Фердинандівкою, за проєктом архітектора [[Юзеф Фонтана|Юзефа Фонтани]].
* [[Оброшинський дендропарк|Дендропарк «Оброшине»]], який охороняється законом України.
* [[Оброшинський зоопарк|Зоопарк]] (при [[Оброшинський дендропарк|Оброшинському дендропарку]]).
* [[Церква святого Дмитрія (Оброшине)|Церква Святого Дмитрія]], [[1914]] р., автори проєкту: [[Лушпинський Олександр Онуфрійович|Олександр Лушпинський]], [[Обмінський Тадей|Тадей Обмінський]]
* Напівзруйнований парафіяльний костел,<ref>[https://castles.com.ua/obroshyne.html Світлина руїн костелу]</ref> [[1791]] р., збудований<ref>''Czesław Lechicki'' Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1966.&nbsp;— t. XII.&nbsp;— S. 387. {{ref-pl}}</ref> за часів архієпископа [[Фердинанд Кіцький|Фердинанда Кіцького]] (бл. 1715—1797), діяв до кінця 1940-х років.
* Парк (XVIII століття), 5 гектарів.
* Пам'ятник Тарасові Шевченку, 1993 рік (скульптори [[Яремчук Любомир Антонович|Любомир Яремчук]], [[Посікіра Микола Михайлович|Микола Посікіра]], Володимир Римар, архітектор [[Федик Михайло Миронович|Михайло Федик]])<ref>''Наконечний Р.'' Світ його привітав…&nbsp;— С. 120.</ref>.

== Відомі люди ==
* Архітектор [[Обмінський Тадей|Тадей Обмінський]] побудував церкву святого Дмитра в співавторстві з [[Лушпинський Олександр Онуфрійович|Олександром Лушпинським]].
* Архітектор [[Обмінський Тадей|Тадей Обмінський]] побудував церкву святого Дмитра в співавторстві з [[Лушпинський Олександр Онуфрійович|Олександром Лушпинським]].


;Народилися
=== Уродженці ===
* [[Балда Тарас Романович]] ([[Назар Скалюк]]) — журналіст, письменник, викладач кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
* Балда Тарас Романович (Назар Скалюк) — [[журналіст]], [[письменник]], викладач кафедри зарубіжної преси та інформації [[Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка|факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка]].
* [[Галій-Моравська Марія]] — оперна і концертна співачка, заслужена артистка України, працювала солісткою Львівської філармонії і Львівської опери, нині є старшим викладачем кафедри академічного співу Львівської національної музичної академії.
* [[Галій-Моравська Марія Василівна]] — українська оперна та концертна [[співачка]] ([[сопрано]]). [[Заслужена артистка України]]. [[Доцент]] [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка]].
* [[Забитівський Юрій Михайлович]] — кандидат біологічних наук, іхтіолог, заступник директора Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААНУ і член вченої ради названого інституту, один з наукових редакторів журналу «Рибогосподарська наука України», член Іхтіологічного товариства України, голова Львівського відділення Українського гідроекологічного товариства.
* Забитівський Юрій Михайлович — український [[науковець]], [[кандидат біологічних наук]], [[Іхтіолог (професія)|іхтіолог]], заступник директора Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААНУ і член вченої ради названого інституту, один з наукових редакторів журналу «Рибогосподарська наука України», член Іхтіологічного товариства України, голова Львівського відділення Українського гідроекологічного товариства.
* [[Клим Оксана Василівна|Клим (Луцишин) Оксана Василівна]] — редактор інформаційного відділу Львівської обласної державної телерадіокомпанії.
* Клим (Луцишин) Оксана Василівна — редактор інформаційного відділу Львівської обласної державної телерадіокомпанії.
* [[Коротаєв Андрій Олексійович]] — радянський та український футболіст, футбольний тренер.
* [[Коротаєв Андрій Олексійович]] — радянський та український футболіст, футбольний тренер.
* Король (Мадей) Наталія Мирославівна&nbsp;— український [[науковець]], [[кандидат філософських наук]], [[доцент]] кафедри теорії та історії культури [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]]<ref name=":1"/>.
* [[Ланова Алла Василівна|Ланова (Бобрушко) Алла Василівна]] — випускниця Львівської консерваторії.
* [[Мадей Наталія Мирославівна]] — кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка.
* Макух Євген Мирославович — український [[науковець]], [[кандидат біологічних наук]], [[доцент]] факультету ветеринарної медицини [[Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького|Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького]].
* Макух Оксана Євгенівна — український [[науковець]], [[кандидат політичних наук]], [[доцент]] кафедри соціології та соціальної роботи [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національного університету «Львівська політехніка»]].
* [[Макух Євген Мирославович]] — кандидат біологічних наук, доцент (факультет ветеринарної медицини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького).
* [[Макух Оксана Євгенівна]] — кандидат політичних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка».
* Мамчур (Федак) Оксана Василівна — [[кандидат сільськогосподарських наук]], асистент кафедри фізіології та біології рослин біологічного факультету [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]].
* [[Островський Володимир Олексійович]] — [[Україна|український]] [[живопис]]ець, [[Історія мистецтв|історик мистецтв]].
* [[Мамчур Оксана Василівна|Мамчур (Федак) Оксана Василівна]] — кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри фізіології та біології рослин біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
* [[Полюга Лев Михайлович]] — [[мовознавець]], [[доктор філологічних наук]], [[професор]].
* [[Островський Володимир Олексійович]] — історик мистецтва, живописець.
* Скорохід Ігор Володимирович — [[кандидат біологічних наук]], старший науковий співробітник [[Інститут сільського господарства Карпатського регіону|Інституту сільського господарства Карпатського регіону]], [[гомеопат]].
* [[Полюга Лев Михайлович]] — мовознавець, доктор філологічних наук, професор.
* Тичка Ігор Богданович — [[кандидат медичних наук]], лікар-нефролог вищої категорії відділення хронічного гемодіалізу [[Львівська обласна клінічна лікарня|Львівської обласної клінічної лікарні]].
* [[Савіцька Оксана Михайлівна]] — бандуристка, вокалістка, випускниця Львівської консерваторії, солістка Львівської філармонії, член національної спілки кобзарів України, лауреатка Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах (1995), переможниця І Всеукраїнського конкурсу традицій Холмщини і Підляшшя (2007).
* [[Скорохід Ігор Володимирович]] — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту сільського господарства Карпатського регіону, гомеопат.
* [[Тичка Ігор Богданович]] — кандидат медичних наук, лікар-нефролог вищої категорії відділення хронічного гемодіалізу Львівської обласної клінічної лікарні.
* [[Челецька Мар'яна Маркіянівна]] — поетеса, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

=== Мешкали, перебували ===
* [[Пиндус Богдан Іванович]] — український краєзнавець, публіцист. Мешкав в селі у 1997—2016 роках.
* [[Савка Йосиф]]&nbsp;— український селянин, посол [[Рейхстаг|Австрійського парламенту 1848 року]]<ref>[http://libraria.ua/numbers/192/20781/?PageNumber=2&ArticleId=772025&Search=Йосиф%20Гурик Кость Левицький. Українські політики.]</ref>.
* [[Федько Василь Іванович]] — поет, прозаїк, лауреат Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска і Всеукраїнської премії імені Ірини Вільде, член Української асоціації письменників.
* [[Царик Йосиф Володимирович]] — доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри зоології біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
* [[Гумен Розалія]]. Полька. Єдина жінка з Оброшина, що була в УГА. Лев Шанковський називав її «однією з кращих розвідниць команди 7-ї Львівської бригади УГА».


;Мешкали, перебували
=== Померли ===
* [[Балда Ігор Іванович]] (1959—2015) — український [[військовик]], [[Солдат (військове звання)|солдат]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], [[Учасники російсько-української війни Б|учасник російсько-української війни]].
* Барабаш (Челецька) Мар'яна Маркіянівна&nbsp;— поетеса, [[кандидат філологічних наук]], доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]]<ref name=":0"/>.
* [[Голубович Євген]] (1884—1944) — український освітній і громадський діяч.
* [[Голубович Євген]] (1884—1944) — український освітній і громадський діяч.
* Гумен Розалія — полька. Єдина жінка з Оброшина, що була в УГА. [[Лев Шанковський]] називав її «однією з кращих розвідниць команди [[7-ма бригада УГА|7-ї Львівської бригади УГА]]».
* [[Каєтан Кіцький]] (1745—1812) — [[поляки|польський]] [[РКЦ|римо-католицький]] релігійний діяч. [[Львівські латинські архієпископи|Львівський латинський архієпископ]] з [[1797]] р., ректор Львівського університету 1800—1801 навчального року.
* [[Каєтан Кіцький]] (1745—1812) — [[поляки|польський]] [[РКЦ|римо-католицький]] релігійний діяч. [[Львівські латинські архієпископи|Львівський латинський архиєпископ]] з [[1797]] року. [[Ректори Львівського університету|Ректор Львівського університету]] [[1800]]—[[1801]] року.
* Пиндус Богдан Іванович (1944—2016) — український краєзнавець, публіцист.
* [[Пиндус Богдан Іванович]] — [[українці|український]] [[краєзнавець]], [[публіцист]]. Мешкав в селі у 1997—2016 роках.

* [[Савка Йосиф]]&nbsp;— український селянин, посол [[Рейхстаг|Австрійського парламенту 1848 року]]<ref>[http://libraria.ua/numbers/192/20781/?PageNumber=2&ArticleId=772025&Search=Йосиф%20Гурик Кость Левицький. Українські політики]</ref>.
=== Поховані ===
* [[Федько Василь Іванович]] — український [[поет]], [[письменник]], [[публіцист]], [[науковець]], громадський і [[Політик|політичний діяч]], [[доктор філософії]], автор [[Гімн Бойків|Гімну Бойків]]. Лауреат Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска і Всеукраїнської премії імені Ірини Вільде, член Української асоціації письменників.
* [[Балда Ігор Іванович]] (1959—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Царик Йосиф Володимирович]] — [[доктор біологічних наук]], [[професор]], завідувач кафедри зоології [[Біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка|біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка]].
* Пиндус Богдан Іванович — український краєзнавець, публіцист.


== Заклади ==
== Заклади ==
* [http://www.isgkr.com.ua Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України.]
* [http://www.isgkr.com.ua Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України].
* [https://sites.google.com/site/obroshynskazosh/z-istoriie-skoli/novaskola Оброшинська загальноосвітня школа імені Лева Шанковського І—ІІІ ступенів].
* [https://sites.google.com/site/obroshynskazosh/z-istoriie-skoli/novaskola Оброшинська загальноосвітня школа імені Лева Шанковського І—III ступенів].
* [https://m.facebook.com/obroshynomuzschola/?ref=page_internal&mt_nav=1 Оброшинська дитяча музична школа].
* [https://m.facebook.com/obroshynomuzschola/?ref=page_internal&mt_nav=1 Оброшинська дитяча музична школа].
* [http://www.content.net.ua/registration/index.php?id=234 Львівський державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість»].
* [http://www.content.net.ua/registration/index.php?id=234 Львівський державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість»].
Рядок 145: Рядок 144:


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2|refs=
<ref name="пошта">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|назва = Знайти поштовий індекс|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|дата-архіву = 4 жовтня 2021|статус-url = |дата-доступу = 12 червня 2022}}</ref>
<ref name="телефон">{{cite web|url = http://www.ukrtelecom.ua/reference/trunkline_code/code?region=14|назва = Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область|автор = |дата = |мова = |вебсайт = ukrtelecom.ua|видавець = [[Укртелеком]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20071203083126/http://www.ukrtelecom.ua/reference/trunkline_code/code?region=14|дата-архіву = 3 грудня 2007|статус-url = |дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref>
<ref name="громада">{{cite web|url = https://obroshynska-gromada.gov.ua/structure/|назва = Картка Оброшинської сільської громади|автор = |дата = |мова = |вебсайт = obroshynska-gromada.gov.ua|видавець = [[Оброшинська сільська громада]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220516021601/https://obroshynska-gromada.gov.ua/structure/|дата-архіву = 16 травня 2022|статус-url = |дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref>
<ref name="відстані">{{cite web|url = https://della.com.ua/distance/?cities=154396,5071|назва = Відстані від села Оброшине|автор = |дата = |мова = |вебсайт = della.com.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20211028215809/https://della.com.ua/distance/?cities=154396,5071|дата-архіву = 28 жовтня 2021|статус-url = |дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref>
<ref name="освячення">{{cite web|url = http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8938-lvivska-eparhiya-novyny-28-09-2016.html|назва = Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа в с. Оброшине на Львівщині|автор = Олександр Шмуригін|дата = 28 вересня 2016|мова = |вебсайт = cerkva.info|видавець = Інформаційне управління УПЦ Київського Патріархату|url-архіву = https://web.archive.org/web/20161009200219/http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8938-lvivska-eparhiya-novyny-28-09-2016.html|дата-архіву = 9 жовтня 2016|статус-url = |дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref>
<ref name="населення">{{cite web|url = https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|назва = Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Оброшинська сільська громада, Львівський район, Львівська область, с. Оброшине|автор = |дата = |вебсайт = socialdata.org.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20230407054318/https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|дата-архіву = 7 квітня 2023|статус-url = |дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref>
<ref name="ОК">{{cite web|url = http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=20573|назва = Облікова картка с.&nbsp;Оброшине|автор = |дата = |вебсайт = rada.gov.ua|видавець = [[Верховна Рада України]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20201030114702/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=20573|дата-архіву = 30 жовтня 2020|статус-url = |дата-доступу = 12 червня 2022}}</ref>
<ref name=":0">{{cite web|url = https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000000545|назва = Барабаш Мар'яна Маркіянвна|автор = |дата = |вебсайт = nas.gov.ua|видавець = [[Національна академія наук України]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220122193733/https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000000545|дата-архіву = 22 січня 2022|статус-url = |дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref>
<ref name=":1">{{cite web|url = https://filos.lnu.edu.ua/employee/korol-n-m|назва = Король Наталя Мирославівна|автор = |дата = |вебсайт = filos.lnu.edu.ua|видавець = [[Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230803113910/https://filos.lnu.edu.ua/employee/korol-n-m|дата-архіву = 3 серпня 2023|статус-url = |дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref>
}}


== Література ==
== Література ==
Рядок 152: Рядок 161:
* {{ІМСУ|Львівська|рік=1968|с=603}}
* {{ІМСУ|Львівська|рік=1968|с=603}}
* ''Колодій І.'' [http://www.silskivisti.kiev.ua/19289/print.php?n=28598 З думою про хліб] // [[Сільські вісті]]. — 2015. — № 94 (19289) (1 вересня).
* ''Колодій І.'' [http://www.silskivisti.kiev.ua/19289/print.php?n=28598 З думою про хліб] // [[Сільські вісті]]. — 2015. — № 94 (19289) (1 вересня).
* ''Теслюк Л.'' [https://web.archive.org/web/20150427143616/http://pustomyty-rada.gov.ua/gazeta%20golos%20narody/37.pdf «Оброшин і оброшинці» — історія нашого роду] // Голос народу. — 2013. — № 37 (1425). — 14 вересня. — С. 4. — (В номер).
* ''Теслюк Л.'' [https://web.archive.org/web/20150427143616/http://pustomyty-rada.gov.ua/gazeta%20golos%20narody/37.pdf «Оброшин і оброшинці» — історія нашого роду] // [[Голос народу (Пустомити)|Голос народу]]. — 2013. — № 37 (1425). — 14 вересня. — С. 4. — (В номер).
* {{книга|автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т.|оригінал = |посилання = |відповідальний = [[Жаріков Микола Леонідович|Н.&nbsp;Жариков]], [[Артеменко Іван Іванович|И.&nbsp;Артеменко]] и др.|видання = |місце = Киев|видавництво = [[Будівельник (видавництво)|Будівельник]]|рік = 1985|том = 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области|сторінки = 182|сторінок = 339|серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}
* Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / под ред. Н.&nbsp;Л.&nbsp;Жарикова&nbsp;— К.: Будівельник, 1983.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— C. 182. {{ref-ru}}
* Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego / red. J. K. Ostrowski. — Kraków, 2001. — T. 9. {{ref-pl}}
* Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego / red. J. K. Ostrowski. — Kraków, 2001. — T. 9. {{ref-pl}}
* {{SgKP|VII|349|Obroszyn}}
* {{SgKP|VII|349|Obroszyn}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.castles.com.ua/obroshyne.html Оброшине. Замки та храми України]
* [http://www.castles.com.ua/obroshyne.html Оброшине] // Замки та храми України.
* [http://travelua.com.ua/lvivshhina/pustomitivskij/obroshine.html Фотографії]
* [http://travelua.com.ua/lvivshhina/pustomitivskij/obroshine.html Фотографії]
* [http://obroshyn.blogspot.com/2008/07/blog-post.html Єпископський палац в Оброшині]
* [http://obroshyn.blogspot.com/2008/07/blog-post.html Єпископський палац в Оброшині]
Рядок 164: Рядок 173:
* [http://biblioteka-pustomyty.blogspot.com/2014/07/blog-post_15.html З історії бібліотеки в Оброшині]
* [http://biblioteka-pustomyty.blogspot.com/2014/07/blog-post_15.html З історії бібліотеки в Оброшині]
* [http://www.religion.in.ua/news/foreign_news/23707-u-najdavnishij-v-ukrayini-observatoriyi-za-soncem-i-zoryami-sposterigali-svyashhenosluzhiteli.html Згадка про спостереження за затемненням Сонця 1764 року в Оброшині]
* [http://www.religion.in.ua/news/foreign_news/23707-u-najdavnishij-v-ukrayini-observatoriyi-za-soncem-i-zoryami-sposterigali-svyashhenosluzhiteli.html Згадка про спостереження за затемненням Сонця 1764 року в Оброшині]
* [http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=2&I21DBN=ELKKN&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=Mislo_vidblisk_dushi.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Фото чоловічої хорової капели «Жайвір» НДІ землеробства і тваринництва у книжці О. Миська (с.128)]
* [http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=2&I21DBN=ELKKN&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=Mislo_vidblisk_dushi.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Фото чоловічої хорової капели «Жайвір» НДІ землеробства і тваринництва у книжці О. Миська (с.128)]
* [http://ua-reporter.com/uk/novosti/17132 В Оброшині десятирічний хлопчина вижив після удару в 10 тисяч вольт!]
* [http://ua-reporter.com/uk/novosti/17132 В Оброшині десятирічний хлопчина вижив після удару в 10 тисяч вольт!]
* [https://www.youtube.com/watch?v=TzzYr0m8tt8 Виступ духового оркестру Obroshyn Park Orchestra під керівництвом Андрія Пилиповича Пиріжка у Львівському палаці мистецтв 7.12.2015]
* [https://www.youtube.com/watch?v=TzzYr0m8tt8 Виступ духового оркестру Obroshyn Park Orchestra під керівництвом Андрія Пилиповича Пиріжка у Львівському палаці мистецтв 7.12.2015]
* [http://stavchanu.blogspot.com/2012/08/blog-post.html Фрагменти з історії Оброшина, Ставчани в складі Оброшинської сільської ради, В. І. Вольський як господарник — моменти в нарисі Наталії Яріш «Ставчани»]
* [http://stavchanu.blogspot.com/2012/08/blog-post.html Фрагменти з історії Оброшина, Ставчани в складі Оброшинської сільської ради, В. І. Вольський як господарник — моменти в нарисі Наталії Яріш «Ставчани»]
* [http://www.doroga.ua/Pages/InhabitedLocality.aspx?InhabitedLocalityID=2454 Дещо з історії Оброшина на doroga.ua]
* [http://www.doroga.ua/Pages/InhabitedLocality.aspx?InhabitedLocalityID=2454 Дещо з історії Оброшина]
* [https://web.archive.org/web/20160216183131/http://politiko.ua/blogpost89090 До дискусії про будівництво ТЕС на околицях Оброшина]
* [https://web.archive.org/web/20160216183131/http://politiko.ua/blogpost89090 До дискусії про будівництво ТЕС на околицях Оброшина]


Поточна версія на 17:56, 21 липня 2024

село Оброшине
Палац
Палац
Палац
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Оброшинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060310010080287
Облікова картка с. Оброшине[2] 
Основні дані
Засноване 1431 (593 роки)
Населення 4186[1]
Площа 20 км²
Густота населення 209,3 осіб/км²
Поштовий індекс 81115[3]
Телефонний код +380 3230[4]
Географічні дані
Географічні координати 49°47′07″ пн. ш. 23°52′07″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		314 м
Відстань до
обласного центру 		16 км[5]
Відстань до
районного центру 		16 км[5]
Найближча залізнична станція Оброшин
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 81115, Львівська обл., Львівський р-н, с. Оброшине, вул. Шевченка, 5[1]
Карта
Оброшине. Карта розташування: Україна
Оброшине
Оброшине
Оброшине. Карта розташування: Львівська область
Оброшине
Оброшине
Мапа
Мапа

CMNS: Оброшине у Вікісховищі

Обро́шине — село в Україні, у Оброшинській сільській громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Оброшинська сільська громада з адміністративним центром у селі Оброшине. Населення становить 4186 осіб[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Село Оброшине знаходиться на відстані 16 км від обласного центру, 16 км — районного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Оброшин складає 3 км[5].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 4186 осіб[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[6]:

Мовний склад населення с. Оброшине
Мова Кількість, осіб Відсоток
українська 4 151 99,16
російська 29 0,69
білоруська 2 0,05
молдовська 1 0,02
польська 1 0,02
інші мови 2 0,05

Назва

[ред. | ред. код]

Дослідник історичної спадщини Василь Лаба наводив у своїй роботі більш ніж 18 селищ Львівської області з назвами, що мають аналогічне закінчення — Сопошин, Мацошин, Кротошин тощо. Усі вони, на думку дослідника, походять від прізвища володарів, а також від другого коріння, що означає «двір» чи «посад». Через відсутність слів з коренем «обор, обр», скоріш за все, це особиста назва.

Обрами у «Повісті временних літ» названі авари — тюркські племена, з якими дуліби та волиняни вели довгі та важкі війни в V—VII століттях століттях. Як стверджує Лаба, між цими племенами та назвою населеного пункту може існувати певний зв'язок. Археологічних підтверджень цьому поки що нема[7].

Історія

[ред. | ред. код]
Церква Святого Дмитра

Перша згадка датується 1431 роком. У 1456 році король Казимир Ягеллончик передав цей фільварок як королівські володіння під заклад каштелянові Петру Шамотульському (Piotr Szamotulski) за борг, який лишився у монарха ще від пруської кампанії. Через 10 років селище у Шамотульського викупив львівський архієпископ — Григорій з Сяніка. З 1466 по 1939 роки Оброшине буде належати львівським римо-католицьким архієпископам.

У вересні 1568 року львівський арцибіскуп РКЦ Станіслав Сломовський отримав право «доживоття» на село Оброшине.[8].

Апогею свого розвитку Оброшине досягло тільки на початку XVIII століття, коли курію очолив Ян Скарбек (помер 1733 року), який був відомим завдяки розбудові нових та реставрацією старих галицьких костелів. За його життя Оброшине було звичайним фільварком, що значним чином постраждав від шведів у 1704 році. Він вирішив створити тут літню резиденцію на додаток до постійної, що розташовувалась у Дунаєві.

2006 року заснована парафія УПЦ КП. 18 вересня 2016 року митрополит Львівський і Сокальський Димитрій в Оброшині звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа[9].

Мистецьке життя в Оброшині

[ред. | ред. код]

У 1977 році при Науково-дослідному інституті землеробства і тваринництва західних областей України (нині Інститут сільського господарства Карпатського регіону) села Оброшине була створена чоловіча хорова капела «Жайвір». До 1988 року хор «Жайвір» очолював його засновник — заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Михайло Миколайович Баран. Виступи хору на сцені актової зали інституту були окрасою мистецьких акцій в Оброшині.

Справжньою кузнею талантів в Оброшині є дитяча музична школа. Понад сто її випускників пов'язали своє життя з музикою, ставши професійними музикантами. Дехто з них нині передає свої знання і майстерність дітям, працюючи у школі вчителями. Щорічні звітні концерти вчителів та учнів музичної школи дуже популярні серед громади села. В цій школі викладав народний артист України Богдан Мочурад.

Пам'ятки архітектури, природи

[ред. | ред. код]
Палац архієпископів (1730)

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Народилися
Мешкали, перебували

Заклади

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Картка Оброшинської сільської громади. obroshynska-gromada.gov.ua. Оброшинська сільська громада. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 21 липня 2024.
  2. ↑ Облікова картка с. Оброшине. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2022.
  3. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 червня 2022.
  4. ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 21 липня 2024.
  5. ↑ а б в Відстані від села Оброшине. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 21 липня 2024.
  6. ↑ а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Оброшинська сільська громада, Львівський район, Львівська область, с. Оброшине. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 21 липня 2024.
  7. ↑ Зиновій Гаєцький Оброшин і оброшинці // Голос Народу. — № 23 (1464). — 2014. — 22 травня. — С. 6. — (Наш край).
  8. ↑ Kaniewska I. Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1999. — T. XXXIX/1, zeszyt 160. — S. 6. (пол.)
  9. ↑ Олександр Шмуригін (28 вересня 2016). Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа в с. Оброшине на Львівщині. cerkva.info. Інформаційне управління УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 21 липня 2024.
  10. ↑ Світлина руїн костелу
  11. ↑ Czesław Lechicki Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — t. XII. — S. 387. (пол.)
  12. ↑ Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 120.
  13. ↑ Король Наталя Мирославівна. filos.lnu.edu.ua. Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 21 липня 2024.
  14. ↑ Барабаш Мар'яна Маркіянвна. nas.gov.ua. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 21 липня 2024.
  15. ↑ Кость Левицький. Українські політики

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Села
Населені пункти Львівського району
Міста
Селища
Села
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оброшине&oldid=43105815