Бакирівка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Olifaye (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Olifaye (обговорення | внесок) |
||
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
}} |
}} |
||
'''Ба́кирівка''' — [[село]] в Україні, |
'''Ба́кирівка''' — [[село]] в Україні, у [[Чернеччинська сільська громада (Сумська область)|Чернеччинській громаді]] [[Охтирський район|Охтирського району]] [[Сумська область|Сумської області]]. Населення становить 366 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — [[Бакирівська сільська рада]]. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
Рядок 41: | Рядок 41: | ||
1685 рік — перша згадка про село. |
1685 рік — перша згадка про село. |
||
За переписом 1732 року село налічувало 76 хат та 207 жителів<ref>https://web.archive.org/web/20150405172042/http://otkudarodom.com.ua/Bakirovka_1732.html</ref>. |
За переписом 1732 року село налічувало 76 хат та 207 жителів<ref>https://web.archive.org/web/20150405172042/http://otkudarodom.com.ua/Bakirovka_1732.html</ref>. За даними на 1864 рік, у казеній слободі, центрі [[Кириківська волость|Кириківської волості]] [[Охтирський повіт|Охтирського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]], мешкало 628 осіб (312 чоловічої статі та 316 — жіночої), налічувалось 118 дворових господарств, існувала православна церква<ref>{{ХкГ-СНМ-1869|412}}</ref>. Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1135 осіб<ref>{{АКХкГ-1914}}</ref>. |
||
За даними на 1864 рік, у казеній слободі, центрі [[Кириківська волость|Кириківської волості]] [[Охтирський повіт|Охтирського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]], мешкало 628 осіб (312 чоловічої статі та 316 — жіночої), налічувалось 118 дворових господарств, існувала православна церква<ref>{{ХкГ-СНМ-1869|412}}</ref>. |
|||
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу штучним голодом, проведеного урядом СРСР у [[Голодомор в Україні (1932—1933)|1932—1933]] та [[Голодомор в Україні (1946—1947)|1946—1947]] роках<ref>{{Cite web|url=https://map.memorialholodomor.org.ua/map/11622/|title=Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду|website=Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду|language=uk|access-date=2024-06-30}}</ref>. Під час Голодомору 1932—1933 років в селі спостерігався масовий забій худоби. Протягом 1933 року від голоду померло не менше 22 осіб, з них щонайменше 7 — діти<ref name=":0">{{Cite book |
|||
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1135 осіб<ref>{{АКХкГ-1914}}</ref>. |
|||
|url=https://holodomormuseum.org.ua/wp-content/uploads/2019/10/sumska_obl.pdf |
|||
|title=Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Сумська область |
|||
|year=2008 |
|||
|editor-last=Наталуха |
|||
|editor-first=А. С. |
|||
|publisher=Видавництво «Собор» |
|||
|location=Суми |
|||
|pages=24, 359 |
|||
|isbn=978-966-7538-22-4 |
|||
}}</ref>. |
|||
У 1981 році за ініціативою мешканців на цвинтарі встановлено пам'ятний знак, присвячений жертвам Голодомору 1932—1933 років<ref name=":0" />. |
|||
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу [[Чернеччинська сільська громада (Сумська область)|Чернеччинської сільської громади]]<ref>{{Cite web|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-sumskoyi-oblasti-723-120620|title=Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області»|last=|website=kmu.gov.ua|accessdate=2021-10-25}}</ref>. |
|||
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації [[Охтирський район (1923—2020)|Охтирського району (1923—2020)]], село увійшло до складу новоутвореного [[Охтирський район|Охтирського району]]<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>. |
|||
== Архітектурні пам'ятки == |
== Архітектурні пам'ятки == |
Поточна версія на 13:53, 30 червня 2024
село Бакирівка | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Сумська область |
Район | Охтирський район |
Громада | Чернеччинська сільська громада |
Облікова картка | Бакирівка |
Основні дані | |
Населення | 366 |
Поштовий індекс | 42742 |
Телефонний код | +380 5446 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°22′53″ пн. ш. 35°01′25″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
114 м |
Водойми | р. Ворскла |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42700, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Бакирівка, вул. Першотравнева, 34 |
Сільський голова | Чернова Людмила Євгеніївна |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Ба́кирівка — село в Україні, у Чернеччинській громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 366 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Бакирівська сільська рада.
Село Бакирівка знаходиться на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Маракучка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Литовка, на протилежному березі — село Кам'янка. Річка в цьому місці звивиста, утворює багато лиманів, стариць і заболочених озер. До села примикає лісовий масив (сосна, дуб).
1685 рік — перша згадка про село.
За переписом 1732 року село налічувало 76 хат та 207 жителів[1]. За даними на 1864 рік, у казеній слободі, центрі Кириківської волості Охтирського повіту Харківської губернії, мешкало 628 осіб (312 чоловічої статі та 316 — жіночої), налічувалось 118 дворових господарств, існувала православна церква[2]. Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1135 осіб[3].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу штучним голодом, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 та 1946—1947 роках[4]. Під час Голодомору 1932—1933 років в селі спостерігався масовий забій худоби. Протягом 1933 року від голоду померло не менше 22 осіб, з них щонайменше 7 — діти[5].
У 1981 році за ініціативою мешканців на цвинтарі встановлено пам'ятний знак, присвячений жертвам Голодомору 1932—1933 років[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Чернеччинської сільської громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Охтирського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Охтирського району[7].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4b/Bakyrivka_-_Pyatnycka_church_%28p4%29.jpg/200px-Bakyrivka_-_Pyatnycka_church_%28p4%29.jpg)
В селі є напівзруйнований дерев'яний храм Святої Параскевії П'ятниці, перша згадка про який датована 1560 роком, за правління царя Іоанна Грозного.
Церква села зазнала оновлень та перебудов декілька разів: 1712, 1801, 1864, 1901, 1903 роках. За попередніми даними сучасна церква побудована або наприкінці 19 століття, або 1903 року в стилі дерев'яний модерн.
Автор проекту — архітектор Покровський Володимир Миколайович (1864—1924), єпархіальний будівничий Вашавсько- Холмської та Харківської єпархій. За деякими даними дерев'яна церква в селі Бакирівці — єдина з церков архітектора, що збереглася донині та була в досить задовільному стані у 1970-ті роки. Покинута та недоглядена будівля зазнала значної руйнації наприкінці 1980-х — початку 1990-х рр. Обвалився дах і купол над середхрестям.
Має цегляні підмурки. Хрещата в плані, дерев'яна, зовнішні фасади були захищені дошками горизонтально на зразок дощатого русту. Вікна мали малі скляні шибки, що вгорі переходили в зірковий малюнок. Особливість церкви — цікаві дерев'яні деталі з наскрізними візерунками. Єдина гранчата баня над середхрестям (восьмерик) мала дах-шатро і мале луковичне завершення з хрестом (нині відсутнє). Над входом — висока дзвіниця (четверик) з високим шпилем-шатро і чотирма віконцями-слухами.
Дерев'яна церква була потинькована всередині по сітці з дерев'яної ж дранки, поверх тиньку створені стінописи з зображенням святих. Після обвалу бані стінописи сильно пошкоджені, підлога засипана уламками цегли та балок стелі. В храмі знаходиться унікальна підлога в грецькому стилі, і до революції 1917 року був порцеляновий іконостас.
Церква була внесена до державного реєстру «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР [ПГА, т.4, 1986, с.17-18]», але це не допомогло її збереженню.
Бакирівський — гідрологічний заказник загальнодержавного значення.
Гідрологічний і зоологічний заказник розташований в межах трьох районів — Тростянецького, Охтирського і Великописарівського. Одне з найбільших боліт у зоні лівобережного лісостепу. Має велике водорегулююче значення для річки Ворскли. Заказник — місце поселення цінних звірів — видри, ондатри, а також великої кількості птахів.
- ↑ https://web.archive.org/web/20150405172042/http://otkudarodom.com.ua/Bakirovka_1732.html
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 412)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду (укр.). Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ а б Наталуха, А. С., ред. (2008). Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Сумська область (PDF). Суми: Видавництво «Собор». с. 24, 359. ISBN 978-966-7538-22-4.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Історія міст і сіл Української РСР. Том Сумская область. стор. 149 (рос.)
- Погода в селі Бакирівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Церква в Бакирівці на сайті «Дерев'яні храми України» [Архівовано 26 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Храм Мучениці Параскової П'ятниці, фото [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
|
|