Маастрихт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Нова сторінка: {{Картка:Місто| назва = Маастрихт | місцева_назва = Maastricht/Mestreech | зображення = Maast...
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 97 проміжних версій 55 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses}}
{{Картка:Місто|
{{Місто
назва = Маастрихт
| назва = Маастрихт
| місцева_назва = Maastricht/Mestreech
| зображення = Maastricht rathaus.jpg
| місцева_назва = {{lang-nl|Maastricht}}<br/>{{lang-li|Mestreech}}
| зображення = {{multiple image
| total_width = 280
| border = none
| perrow = 1/2/2/2
| caption_align = center
| image1 = Maastricht sunset.jpg
| alt1 = Річка Маас узимку
| caption1 = Річка [[Маас (річка)|Маас]] узимку
| image2 = Maastricht, kerstverlichting 2014, Markt01.JPG
| alt2 = Міська мерія вночі
| caption2 = Міська мерія вночі
| image3 = Maastricht platz vor liebfrauenkirche.jpg
| alt3 = Кафе на тротуарі на площі Онзе-Ліве-Враувеплейн
| caption3 = Кафе на тротуарі на площі Онзе-Ліве-Враувеплейн
| image4 = Maasbrug Maastricht - panoramio.jpg
| alt4 = Міст святого Серватія
| caption4 = Міст святого Серватія
| image5 = Maastricht, kapel Sterre der Zee, 2014.JPG
| alt5 = Базиліка Богоматері, Морської зорі
| caption5 = {{нп|Базиліка Богоматері (Маастрихт)|Базиліка Богоматері, Морської зорі|nl|Onze-Lieve-Vrouwebasiliek (Maastricht)}}
| image6 = 20140525 Maastricht; Sint-Janskerk and Sint-Servaasbasilica at dusk.JPG
| alt6 = Церква Івана Хрестителя та базиліка святого Серватія на площі Врейтгоф
| caption6 = Церква Івана Хрестителя та [[базиліка святого Серватія]] на площі Врейтгоф
| image7 = 2016 Maastricht, St-Pietersberg, Lichtenberg 22.jpg
| alt7 = Вид з гори Сінт-Пітерсберг
| caption7 = Вид з гори Сінт-Пітерсберг
}}
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = <!-- не обов'язковий -->
| зображення_підпис = <!-- не обов'язковий -->
| прапор = Flag of Maastricht.svg
| прапор = Flag of Maastricht.svg
| опис прапора = <!-- не обов'язковий -->
| опис прапора = Прапор Маастрихта
| герб = Maastricht - coat of arms.png
| герб = Coat_of_arms_of_Maastricht.png
| shield_size = 120x100px
| опис герба = Герб Маастрихта
| опис герба = <!-- не обов'язковий -->
| країна = [[Нідерланди]]
| країна = [[Нідерланди]]
| регіон = [[Лімбурґ]]
| регіон = [[Лімбург (провінція Нідерландів)|Лімбург]]
| район =
| район =
| Код КОАТУУ =
| розташування = LocatieMaastricht.png
| розташування = LocatieMaastricht.png
| розташування_розмір=
| розташування_розмір=
| засноване =
| засноване =
| магдебурзьке право =
| магдебурзьке право = 1204
| населення = 119,147 (2007)
| населення =
| агломерація =
| агломерація =
| площа = 60.06
| площа = 60.06
Рядок 24: Рядок 49:
| код країни = 1
| код країни = 1
| код міста = 043
| код міста = 043
| координати = {{Координати ГМ|50|51|N|5|41|E|scale:100000}}
| координати = {{coord|50|51|N|5|41|E|scale:100000|display=inline,title}}
| міста-побратими =
| міста-побратими =
| день міста =
| день міста =
| адреса =
| адреса =
| веб-сторінка = [http://www.maastricht.nl офіційна]
| вебсторінка = [http://www.maastricht.nl Офіційний сайт]
| мер = Ґерд Лірс <br />''Gerd Leers''
| мер = Аннемарі Пенн-те Страке<ref name="mayor_now">{{cite web
|url = https://www.gemeentemaastricht.nl/bestuur/het-college/annemarie-penn-te-strake
|title = Annemarie Penn-te Strake
|language = nl
|publisher = Gemeente Maastricht
|access-date = 16 квітня 2023
|url-status = dead
|archive-url = https://web.archive.org/web/20221208162415/https://www.gemeentemaastricht.nl/bestuur/het-college/annemarie-penn-te-strake
|archive-date = 8 грудня 2022
}}</ref>
}}
}}
'''Маастрихт''' ({{lang-nl|Maastricht}}) (на місцевому діалекті - ''Mestreech'') — місто в Нідерландах та столиця провінції Лімбурґ. Місто розташоване на обох берагах річки Маас у південно-східній частині країни, на кордоні з Бельгією і Німеччиною.


'''Маастри́хт''' ({{lang-nl|Maastricht}}, {{МФА-всі|maˑsˈtrɪχt|МФА|Nl-Maastricht.ogg}}; {{lang-li|Mestreech}}, [[Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту|[məˈstʀeːç]]])&nbsp;— місто та [[Муніципалітет (Нідерланди)|муніципалітет]] в [[Нідерланди|Нідерландах]] та столиця провінції [[Лімбург (провінція Нідерландів)|Лімбург]]. Місто лежить по обидва береги річки [[Маас (річка)|Мааса]] в південно-східній частині країни, поблизу кордону з [[Бельгія|Бельгією]]. Маастрихт є частиною {{нп|Єврорегіон Маас-Рейн|єврорегіону Маас-Рейн|en|Meuse–Rhine Euroregion}} з населенням 3,9 мільйонів осіб, що включає сусідні німецьке місто [[Аахен]] та бельгійські [[Льєж]] та [[Гасселт]].


Назва міста пішла від [[латинська мова|латинської]] назви мосту ''Trajectum Ad Mosam'' (Брід через Маас), побудованого за [[Стародавній Рим|римського]] [[імператор]]а [[Октавіан Август|Августа Цезаря]]. З римського поселення та фортеці місто розвинулося в середньовічний центр річкової торгівлі та релігії. У 17 столітті Маастрихт став гарнізонним містечком, у 19 столітті&nbsp;— індустріальним центром. Він став широко відомим завдяки [[Маастрихтський договір|Маастрихтському договору]] та як місце народження [[Євро]].<ref>{{cite news|url=http://www.economist.com/node/21531445 |title=The Economist ''Charlemagne: Return to Maastricht'' Oct 8th 2011 |publisher=Economist.com |date= 8 жовтня 2011|access-date=16 квітня 2023}}</ref>
[[Категорія:Нідерланди]]


Сьогодні Маастрихт є культурним та регіональним хабом. Місто має специфічну культуру, відмінну від решти країни. Містяни розмовляють особливим місцевим діалектом і культурно споріднені з сусідніми частинами Бельгії й Німеччини. Маастрихт має 1677 будівель зі статусом національних пам'яток ({{нп|Рейксмонюмент|рейксмонюментів|nl|Rijksmonument}}), другий показник у Нідерландах після [[Амстердам]]а. Місто є популярним серед туристів, а також має велику кількість іноземних студентів.
[[af:Maastricht]]

[[bg:Маастрихт]]
== Походження назви ==
[[br:Maastricht]]
Походження назви ''Маастрихт'' (''{{lang-nl|Maastricht}}''), імовірно, можна простежити до [[Латинська мова|латинського]] ''Mosa Trajectum'', що в перекладі означає «прохід» або «брід на Маасі». Ця назва вперше відома в часи [[Середньовіччя]]. Частина, що пішла від ''Traiectum'' у формах ''-tricht'', ''-trecht'' або ''-drecht'', зустрічалася і в інших назвах, зокрема, [[Утрехт]]. Є припущення, що і він, і Маастрихт у той час мали однакову за походженням назву ''Trajectum'', тож для їх розрізнення вони отримали уточнення: ''ut'' («вниз за течією») для Утрехта та назву річки для Маастрихта. Завдяки цьому ''trecht'' вважається одним із найстаріших відомих нідерландських слів.<ref>{{нп|Ніколіне ван дер Сейс|Nicoline van der Sijs|nl|Nicoline van der Sijs}}, [https://web.archive.org/web/20081229085936/http://www.dbnl.org/tekst/sijs002chro01_01/sijs002chro01_01_0010.htm ''Chronologisch woordenboek. De ouderdom en herkomst van onze woorden en betekenissen''], p. 100, Uitgeverij L.J. Veen, Amsterdam/Antwerpen, 2001. {{ISBN|90-204-2045-3}}.</ref><ref name="top_list">M. Gysseling, ''Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226)'' (George Michiels N.V., Tongeren, 1960) [http://bouwstoffen.kantl.be/tw/facsimile/?find=maastricht p. 646-647] ([https://web.archive.org/web/20130526084246/http://www.wulfila.be/tw/facsimile/?page=646 архів]).</ref>
[[ca:Maastricht]]

[[cs:Maastricht]]
У середньовічних документах Маастрихт згадується під різними варіантами назви, серед яких були ''[Ad] Treiectinsem [urbem]'' ({{lang-la|«[До міста] Treiectinsem»}}) приблизно в 575 році<ref>[[Григорій Турський]], [http://www.thelatinlibrary.com/gregorytours/gregorytours2.shtml ''Historia Francorum'', 2, 5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150316175253/http://www.thelatinlibrary.com/gregorytours/gregorytours2.shtml |date=16 березня 2015 }} (пізнє 6 століття).</ref>, ''Treiectensis'' у 634, ''Triecto'' та ''Triectu'' в 7-му столітті, ''Triiect'' у 768—781, ''Traiecto'' в 945, і, нарешті, ''Masetrieth'' у 1051. До 1222 року назва вже змістилася до '' Mastrit''.<ref name="top_list" />
[[da:Maastricht]]

[[de:Maastricht]]
Згодом назва видозмінилася до сучасної, хоча до початку дев'ятнадцятого століття записувалася як ''Maestricht''.
[[el:Μάαστριχτ]]

[[en:Maastricht]]
== Історія ==
[[eo:Maastricht]]

[[es:Mastrique]]
=== Рання історія ===
[[et:Maastricht]]
Маастрихт був першим поселенням у Нідерландах. Ще римські джерела згадують про [[кельти|кельтське]] поселення біля мосту. Кельти жили в цій місцевості біля річки Маас ще 500 років до приходу римлян.
[[fi:Maastricht]]

[[fr:Maastricht]]
Невідомо, коли римляни прибули в Маастрихт і чи було ними засноване поселення. Римляни побудували міст через Маас у 1 столітті нашої ери, під час правління [[Октавіан Август|Октавіана Августа]]. Міст був важливою ланкою на головній дорозі між [[Баве]] і [[Кельн|Кельном]]. Римський Маастрихт був відносно невеликим. Були розкопані залишки римської дороги, мосту, релігійної святині, римської лазні, зерносховища, деяких будинків і стін і воріт каструму 4-го століття.
[[fy:Maastricht]]

[[gl:Maastricht]]
=== Середньовіччя ===
[[he:מאסטריכט]]
[[Сант-Серватіус]] був перший [[єпископ]] Нідерландів — його могила та [[склеп]] у [[Базиліка святого Серватія|Соборі Святого Серватія]] тепер місце [[паломництво|прощі]]. [[Мощі]] з могили святого проносять у процесії по мосту кожні сім років. У [[середні віки]] місто було під подвійним володінням [[Льєж]]ського єпископства та [[Герцогство Брабант|Брабантського герцогства]]. Права міста надано [[1204]] року.
[[id:Maastricht]]

[[it:Maastricht]]
=== Новий час ===
[[ja:マーストリヒト]]
З [[1632]] року місто було у володінні [[Генеральні штати (Нідерланди)|Генеральних Штатів]]. [[1673]] року місто було обложили й захопили [[Франція|французькі]] війська [[Людовик XIV (король Франції)|Людовика XIV]]. Під час облоги разом з іншими загинув [[д'Артаньян|Шарль д'Артаньян]], якого увічнив у романах [[Дюма Олександр (батько)|Олександр Дюма]]. Франція володіла містом з [[1673]] до [[1679]].
[[ko:마스트리흐트]]

[[la:Traiectum Mosae]]
У [[1815]] році місто перейшло у володіння [[Об'єднане королівство Нідерландів|Обʼєднаного королівства Нідерландів]]. Коли [[1830]] року південні провінції проголосили незалежність як королівство [[Бельгія]], гарнізон Маастріхта залишився вірний королю Нідерландів й утримував місто наперекір протестам місцевого населення. Хоча населення провінції культурно й мовно було ближче до бельгійського, [[1839]] року [[Лондон]]ською угодою Маастрихт був залишений у складі Нідерландів.
[[lb:Maastricht]]

[[li:Mestreech]]
=== Після Другої світової війни ===
[[nl:Maastricht]]
У 1992 році в Маастріхті було підписано угоду про започаткування валютного союзу країн ЄС, відому як [[Маастрихтський договір]]. Починаючи з 1988 року, Європейський ярмарок образотворчого мистецтва, який вважається провідним у світі мистецьким ярмарком, щорічно збирає одних із найбагатших колекціонерів мистецтва.
[[nds:Maastricht]]

[[nds-nl:Maastricht]]
== Примітки ==
[[pl:Maastricht]]
{{reflist}}
[[pt:Maastricht]]

[[ro:Maastricht]]
== Наука і культура ==
[[ru:Маастрихт]]
* [[Маастрихтський університет]] — один з наймолодших у Нідерландах, заснований в [[1976]] році.
[[simple:Maastricht]]
* [[Лімбурзький симфонічний оркестр]] — музичний колектив, заснований у 1883 році.
[[sk:Maastricht]]

[[sr:Мастрихт]]
== Персоналії ==
[[sv:Maastricht]]
* [[Ламберт Маастрихтський]] (635—700) — єпископ Маастрихтський, мученик, святий католицької церкви.
[[vo:Maastricht]]

[[zh:马斯特里赫特]]
== Посилання ==
* [http://www.maastricht.nl/ Офіційний сайт міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150503192522/http://www.maastricht.nl/ |date=3 травня 2015 }} ''Gemeente Maastricht''
* [http://www.bonnefanten.nl/ Bonnefanten Museum&nbsp;— музей в Маастрихті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20000304181013/http://www.bonnefanten.nl/ |date=4 березня 2000 }}
* [https://web.archive.org/web/20120828110324/http://www.unimaas.nl/default.asp?taal=en Universiteit Maastricht — офіційний сайт Маастрихтського університету (анг.)]

{{ci}}
{{ac}}
{{50 найбільших міст Нідерландів за населенням}}
{{Лімбург (Нідерланди)}}

[[Категорія:Міста Нідерландів]]
[[Категорія:Маастрихт|*]]

Поточна версія на 22:17, 14 січня 2024

Маастрихт
нід. Maastricht
лімб. Mestreech
Герб Прапор
Герб Маастрихта Прапор Маастрихта
Річка Маас узимку
Річка Маас узимку
Міська мерія вночі
Міська мерія вночі
Кафе на тротуарі на площі Онзе-Ліве-Враувеплейн
Кафе на тротуарі на площі Онзе-Ліве-Враувеплейн
Церква Івана Хрестителя та базиліка святого Серватія на площі Врейтгоф
Церква Івана Хрестителя та базиліка святого Серватія на площі Врейтгоф
Вид з гори Сінт-Пітерсберг
Вид з гори Сінт-Пітерсберг
Розташування міста Маастрихт
Основні дані
50°51′ пн. ш. 5°41′ сх. д. / 50.850° пн. ш. 5.683° сх. д. / 50.850; 5.683Координати: 50°51′ пн. ш. 5°41′ сх. д. / 50.850° пн. ш. 5.683° сх. д. / 50.850; 5.683
Країна Нідерланди
Регіон Лімбург
Столиця для Лімбург

Межує з

— сусідні нас. пункти
Валкенбюрг-ан-де-Гел, Мерссен[d], Ейсден-Маргратенd, Ланакенd, Рімстd, Візе (місто) ?
Магдебурзьке право 1204
Площа 60.06 км²
Населення 120 227 осіб (1 січня 2021)[2]
Висота НРМ 49 м
Водойма Маас, Юліана Каналd
Офіційна мова нідерландська і лімбурзька
Назва мешканців нід. Maastrichtenaar, есп. mastriĥtano, словен. Maastrichtčan і словен. Maastrichtčanka
Міста-побратими Кобленц (1981), Ченду (13 вересня 2012)[3], Льєж (1955)[4]
Телефонний код (1) 043
Часовий пояс CET
Номери автомобілів M
GeoNames 2751282, 2751283
OSM r2078291  ·R
Поштові індекси 6200–6229
Міська влада
mayor of Maastrichtd Аннемарі Пенн-те Страке[1]
Вебсайт Офіційний сайт
Мапа
Мапа


CMNS: Маастрихт у Вікісховищі

Маастри́хт (нід. Maastricht, МФА[maˑsˈtrɪχt] ( прослухати); лімб. Mestreech, [məˈstʀeːç]) — місто та муніципалітет в Нідерландах та столиця провінції Лімбург. Місто лежить по обидва береги річки Мааса в південно-східній частині країни, поблизу кордону з Бельгією. Маастрихт є частиною єврорегіону Маас-Рейн[en] з населенням 3,9 мільйонів осіб, що включає сусідні німецьке місто Аахен та бельгійські Льєж та Гасселт.

Назва міста пішла від латинської назви мосту Trajectum Ad Mosam (Брід через Маас), побудованого за римського імператора Августа Цезаря. З римського поселення та фортеці місто розвинулося в середньовічний центр річкової торгівлі та релігії. У 17 столітті Маастрихт став гарнізонним містечком, у 19 столітті — індустріальним центром. Він став широко відомим завдяки Маастрихтському договору та як місце народження Євро.[5]

Сьогодні Маастрихт є культурним та регіональним хабом. Місто має специфічну культуру, відмінну від решти країни. Містяни розмовляють особливим місцевим діалектом і культурно споріднені з сусідніми частинами Бельгії й Німеччини. Маастрихт має 1677 будівель зі статусом національних пам'яток (рейксмонюментів[nl]), другий показник у Нідерландах після Амстердама. Місто є популярним серед туристів, а також має велику кількість іноземних студентів.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Походження назви Маастрихт (нід. Maastricht), імовірно, можна простежити до латинського Mosa Trajectum, що в перекладі означає «прохід» або «брід на Маасі». Ця назва вперше відома в часи Середньовіччя. Частина, що пішла від Traiectum у формах -tricht-trecht або -drecht, зустрічалася і в інших назвах, зокрема, Утрехт. Є припущення, що і він, і Маастрихт у той час мали однакову за походженням назву Trajectum, тож для їх розрізнення вони отримали уточнення: ut («вниз за течією») для Утрехта та назву річки для Маастрихта. Завдяки цьому trecht вважається одним із найстаріших відомих нідерландських слів.[6][7]

У середньовічних документах Маастрихт згадується під різними варіантами назви, серед яких були [Ad] Treiectinsem [urbem] (лат. «[До міста] Treiectinsem») приблизно в 575 році[8]Treiectensis у 634, Triecto та Triectu в 7-му столітті, Triiect у 768—781, Traiecto в 945, і, нарешті, Masetrieth у 1051. До 1222 року назва вже змістилася до Mastrit.[7]

Згодом назва видозмінилася до сучасної, хоча до початку дев'ятнадцятого століття записувалася як Maestricht.

Історія

[ред. | ред. код]

Рання історія

[ред. | ред. код]

Маастрихт був першим поселенням у Нідерландах. Ще римські джерела згадують про кельтське поселення біля мосту. Кельти жили в цій місцевості біля річки Маас ще 500 років до приходу римлян.

Невідомо, коли римляни прибули в Маастрихт і чи було ними засноване поселення. Римляни побудували міст через Маас у 1 столітті нашої ери, під час правління Октавіана Августа. Міст був важливою ланкою на головній дорозі між Баве і Кельном. Римський Маастрихт був відносно невеликим. Були розкопані залишки римської дороги, мосту, релігійної святині, римської лазні, зерносховища, деяких будинків і стін і воріт каструму 4-го століття.

Середньовіччя

[ред. | ред. код]

Сант-Серватіус був перший єпископ Нідерландів — його могила та склеп у Соборі Святого Серватія тепер місце прощі. Мощі з могили святого проносять у процесії по мосту кожні сім років. У середні віки місто було під подвійним володінням Льєжського єпископства та Брабантського герцогства. Права міста надано 1204 року.

Новий час

[ред. | ред. код]

З 1632 року місто було у володінні Генеральних Штатів. 1673 року місто було обложили й захопили французькі війська Людовика XIV. Під час облоги разом з іншими загинув Шарль д'Артаньян, якого увічнив у романах Олександр Дюма. Франція володіла містом з 1673 до 1679.

У 1815 році місто перейшло у володіння Обʼєднаного королівства Нідерландів. Коли 1830 року південні провінції проголосили незалежність як королівство Бельгія, гарнізон Маастріхта залишився вірний королю Нідерландів й утримував місто наперекір протестам місцевого населення. Хоча населення провінції культурно й мовно було ближче до бельгійського, 1839 року Лондонською угодою Маастрихт був залишений у складі Нідерландів.

Після Другої світової війни

[ред. | ред. код]

У 1992 році в Маастріхті було підписано угоду про започаткування валютного союзу країн ЄС, відому як Маастрихтський договір. Починаючи з 1988 року, Європейський ярмарок образотворчого мистецтва, який вважається провідним у світі мистецьким ярмарком, щорічно збирає одних із найбагатших колекціонерів мистецтва.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Annemarie Penn-te Strake (нід.). Gemeente Maastricht. Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 16 квітня 2023.
  2. Kerncijfers wijken en buurten 2021 — 2021.
  3. https://www.gochengdu.cn/news/our-sister-cities/sister-cities-of-chengdu/maastricht-netherlands--a429.html?xcSID=04j06l2e0bo8q3o2mh7ud63pm2
  4. https://www.liege.be/fr/vie-communale/services-communaux/international/jumelages-et-partenaires/maastricht-pays-bas
  5. The Economist Charlemagne: Return to Maastricht Oct 8th 2011. Economist.com. 8 жовтня 2011. Процитовано 16 квітня 2023.
  6. Nicoline van der Sijs[nl], Chronologisch woordenboek. De ouderdom en herkomst van onze woorden en betekenissen, p. 100, Uitgeverij L.J. Veen, Amsterdam/Antwerpen, 2001. ISBN 90-204-2045-3.
  7. а б M. Gysseling, Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226) (George Michiels N.V., Tongeren, 1960) p. 646-647 (архів).
  8. Григорій Турський, Historia Francorum, 2, 5 [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] (пізнє 6 століття).

Наука і культура

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маастрихт